ВЕДУЧИЙ: Добрий вечір. І я, Данило Яневський, сердечно вітаю всіх, хто прийшов на «Майдан». Політика України весь час політика хитання. Складання договорів - наша національна хвороба. Ні один з договорів не складено до пуття в творців української політики, всю політику провадять по-дитячому. Стара хвороба як корупція, повзе як лишай. Становище справи безнадійне, політики само осліплюються. Україна гине через наше історичне безладдя і поголовний авантюризм, непорядність, хабарництво, егоїзм. Українська політика – рефлекторний рух без мети, без сенсу, без урахування можливих наслідків. Ці вислови належать учасникам та дослідникам того періоду нашої історичної епохи, яку офіційна історична наука називає добою національно-визвольних змагань українського народу 17-20 років. Сучасні політики поки що висловлюються дещо інакше. Я сподіваюся, що через кілька днів робоча група закінчить переговори і підготує документи, і в середині наступного тижня у Верховній раді буде повний комплект народних депутатів, що цей пакет документів розглянуть. Це віце-прем’єр Клюєв. Ми відповідально стверджуємо, що в понеділок до обіду всі складові пакету будуть готові до їх парафування керівниками фракцій для внесення їх до Верховної ради. Це очільник президентської канцелярії Васюник. Коаліція, опозиція та президент продовжують консультації, які можуть дозволити уникнути радикального фіналу. Це секретар Радбезу Плющ. Я засвідчую повагу всім, хто прийшов сьогодні на майдан, зокрема Володимиру Литвину, екс-голові Верховної ради України, народним депутатам Григорію Калетніку, Партія регіонів, Павлу Жебрівському, «Наша Україна», Андрію Шевченко, БЮТ, Тарасу Шевченку, юристу Інституту медіа права, Ігорю Попову, керівникові комітету виборців України, Михайлу Рябцю, раднику прем’єр-міністра і колишньому керівнику Центральної виборчої комісії, і Віктору Уколову, політтехнологу, якого пов'язують із Блоком Юлії Тимошенко. І на прямому зв'язку з Донецьком ми чекаємо народного депутата від партії регіонів Олени Бондаренко. З великою приємністю представляю партнера програми компанію «Імпульс». «Імпульс» - провідний виробник меблів на вітчизняному ринку. «Імпульс» - яскравий зв'язок сучасної епохи. Моя велика приємність представити і медичного партнера програми - Центр діагностичної медицини «Євролаб». «Євролаб» - буде краще. Всі охочі висловитися вже на Хрещатику. Їм модеруватиме моя колега Яна Конотоп. Вони візьмуть участь у дискусії за 30 хвилин. Принагідно нагадую їм правила: шанувати і дотримуватися Конституції і діючих в Україні законів, загальноприйнятих норм і правил суспільної поведінки не висловлюватися образливо на адресу опонентів. Висловлюватися лапідарно і по суді програми. В іншому випадку режисери будуть вимикати промовців і з ефіру. Вас, глядачів, прошу висловитися з такої проблеми. Нам цікаво знати, що ви думаєте, коли завершаться переговори по, між конфліктуючими сторонами. На наступному тижні – 8 900 114 50 01, у 2011-му році – 8 900 114 50 02, і тоді, коли рак на горі свисне, тобто ніколи – 8 900 114 50 03. Вступне слово, головні дійові особи тижня. Їх слухала і бачила Ольга Снісарчук.

КОР.: Наша пісня гарна, нова. Криза і далі у розпалі. Майдан знову зайнятий. Це все замість вкотре розрекламованого результату перемовин коаліції, опозиції та секретаріату президента. Чергова дата дострокових виборів виголоситься в середу після розмови тет-а-тет Ющенка та Януковича. Однак перед тим, як іти на бесіду після лікування у Барселоні прем’єр дає знак: голими руками коаліцію не візьмеш.

Віктор ЯНУКОВИЧ, прем’єр-міністр України: Будемо чекати рішення Конституційного суду. Але попередньо ми домовилися, як би не склалася ситуація, будуть вибори чи не буде виборів, ми повинні прийняти всі необхідні закони.

КОР.: Результат цього діалогу рекламували кілька днів. Напередодні робоча група, яка напрацьовує законопроект для виходу з кризи, працювала з посиленим натхненням, щоб до бесіди двох Вікторів завершити всі напрацювання. Розійшлися табори з прямо протилежними враженнями. Крапки в законопроектах розставлені, оголосив після засідання Секретаріат. Робоча група згаяла час і ні до чого не домовилася, заявили комуністи та соціалісти. Те і понесли на вердикт чільникам. Доки вони мізкують, на Януковича вже чекає наново скликаний майдан.

Виступаюча на сцені майдану: У нас єсть президент. Казалось би дуже красивий був, дуже гарний. Ми його вибирали, ми за нього голосували, а він до нас повернувся заднім мєстом. Правда це?

КОР.: Чекають на прем’єра і у Верховній раді. Доки той полемізує з президентом, Олександр Мороз скликає усіх небайдужих поговорити про другий етап політреформи. Серед пропозицій чергові урізання президентських повноважень – обмеження на призначення міністрів та на право вето. А парламент отримає право саморозпускатися. Захід затягується, але прем’єр не заявляється, як обіцяли, ані на майдані, ані на Грушевського, 5. Утім, кажуть, спікер та прем’єр таки зустрілися. І вже на другий ранок майдан отримав нове гасло «Вся влада радам». Тепер і вони, як і Олександр Мороз хочуть другого етапу політреформи, отримала нове дихання. Її знову відправили засідати. І тепер вони знову з дня у день обіцяють от-от наблизитися до результату.

Іван ПЛЮЩ, секретар РНБО: І коли я сьогодні кажу, що 1-2 дні нам треба для того, щоб ми запропонували конкретну дату. То я в ці два дні вірю. Но я не можу, на жаль, вплинуть, на Грушевського, 5 сьогодні, не можу вплинуть на Грушевського, 5.

Олександр МОРОЗ, голова Верховної ради 5 скликання: Пакет не буде голосуватися як пакет на за яких умов. А індивідуально розглядатимуться всі пропозиції, з одного боку. З іншого боку я не бачив поки що і з боку представників так званої опозиції працювати над змістом документу.

КОР.: Черговий день сподівань – п'ятниця. Усі чекають засідання РНБО. В повітрі розмови про несподівані і навіть радикальні рішення. Напруга зростає. Говорять навіть про відставку уряду. Але засідання Ради Нацбезпеки просто скасовують. І традиційно обіцяють поговорити про рішення наступного тижня.

ВЕДУЧИЙ: Крім батьківщини можна обрати також один з трьох варіантів відповідей на просте як божий світ питання, коли завершаться перемовини між конфліктуючими сторонами? Наступного тижня – 8 900 114 50 01, в 2011 році 8 900 114 50 02, коли рак на горі свисне або ніколи 8 900 114 50 03. Звертаючись до наших шановних гостей я так само серйозно хочу дізнатися, спробувати, відповіді на три простих запитання: чи спікери обох сторін взагалі ще розуміють, що вони говорять. Тому що ми, журналісти так само як і більшість наших чи принаймні частина наших глядачів і читачів просто відрікнулися вже від процесу? Крім цього, якщо буде ваша ласка, прокоментуйте, будь ласка, чутки, які ширяться останніми днями в Києві. Принаймні в тій частині, де я, грішний, живу, про те, що одним з предметів переговорів є підвищення прохідного бар'єру до 10%, що залишить на політичній арені лише три політичні сили або говорять навіть про більш радикальний варіант – про зниження його до 1%, що призведе до цілком інших політичних очевидно наслідків. І нарешті поясніть, будь ласка, людям, що закінчиться скоріше - ці перемовини чи наша країна? Павло Жебрівський.

Павло ЖЕБРІВСЬКИЙ, народний депутат 5 скликання, «Наша Україна»: Я хотів би прокоментувати спочатку те, що ви з самого початку - коментували про 17-ті роки, визвольна боротьба українців за свою незалежність. І буквально в цю ніч було залито фарбою, жовтою фарбою пам'ятник героям Крут. І навіть там, де слова «Душу й тіло ми положим за нашу свободу», також залиті жовтою фарбою. Я хотів би сказати, що той цинізм, який продовжується на російськомовних майданах в Україні. І знаєте, яке там гасло було написано «Слава Росії». Я думаю, що це все переходить, оте шоу переходить і до людей. І, на жаль, до простих, до звичайних людей. І, на жаль, вони ловляться на ту удочку, яка на сьогоднішній день закидається їм, яка змушує їх танцювати під попсу, російську попсу на майданах, оці танці, які вони танцюють. Що стосується сьогоднішнього стану. Я думаю, що уже ні в кого не виникає сумніву, що вибори відбудуться, і вибори відбудуться в достатньо швидкому часі. Те, що спікери.

ВЕДУЧИЙ: Це коли? Липень, серпень чи вересень?

Павло ЖЕБРІВСЬКИЙ, народний депутат 5 скликання, «Наша Україна»: Ну, я думаю, що, в принципі, до 15 липня позгоджуються сторони, більшість сторін, хоча і не виключається остання, критична вже дата 9 вересня, хоча на сьогоднішній день президент і «Наша Україна» настоюють на кінцевій даті – 15 липня. Проте пропозиції такі, в тому числі і від Партії регіонів про 9 вересня існують. Але те, що спікери говорять, вони заповнюють, на жаль, паузи, які відбуваються в переговорному процесі. Зрозуміло, що на коаліцію сьогодні, власне на Партію регіонів як очільників коаліції, тисне Мороз, який не проходить до парламенту, тисне Симоненко, якому чим гірше, тим краще в держави. Це п'ята колона в Україні. І я думаю, чи скорше їх не буде, тим Україна буде дихати свобідніше. Але вибори мають відбутися, щоб спікери не говорили, щоб сьогодні ми не говорили тут, вибори відбудуться і відбудуться в якомога скорішому часі. І прохідний бар'єр це пониження або повишення, на моє глибоке переконання, на цих виборах не буде ні піднятий, ні знижений.

ВЕДУЧИЙ: Тобто, 3%.

Павло ЖЕБРІВСЬКИЙ, народний депутат 5 скликання, «Наша Україна»: 3%, на моє переконання, на цих виборах буде.

ВЕДУЧИЙ: Дякую, пане Павле. Андрій Шевченко.

Андрій ШЕВЧЕНКО, народний депутат 5 скликання, БЮТ: Мені, пане Данило, здається, що ми тут всі в одному човні. І всі, хто зараз є в студії і вся країна. Тому що остаточна домовленість зараз цілковито в руках двох людей. Це Віктора Ющенка і Віктора Януковича. І я скажу чесно, що насправді є загальне відчуття колосальної втоми, роздратування від того, як довго у нас ця домовленість народжується. І я може скажу таку не дуже політкоректну річ. Але мені здається, що насправді це питання професійності. Якщо політики такого рівня не можуть домовитися, то мабуть вони повинні цю роботу дати комусь іншому. І я це мабуть адресую всім чільним політикам, і Віктору Ющенку, якого я цілковито підтримую в його бажанні швидко провести вибори. Це потрібно країні. І Віктору Януковичу, який всі останні тижні і місяці потрапив на затягування цієї політичної кризи. Проте як домовлятися, я думаю, може Володимир Литвин розкаже більше. Але мені здається абсолютно очевидно. Це робота політиків - вміти швидко домовлятися і швидко давати результати. Сковорода колись казав, що з усіх втрат втрата часу найдорожча. І це те, що зараз відбувається. Ну, тим не менше, позитивна новина в тому, що є ясність: вибори будуть. І я впевнений, що ці вибори потрібно провести якнайшвидше.

ВЕДУЧИЙ: Дата?

Андрій ШЕВЧЕНКО, народний депутат 5 скликання, БЮТ: І мені подобається і дата 24 червня, і для мене є прийнятною дата 15 липня, яку озвучив колега Жебрівський. І мій слоган в цій ситуації, він дуже простий, проголосував – і на море. Я думаю, що країна повинна швидко, повинна швидко отримати професійний уряд, швидко почати робити ті зміни, яких чекають і з 91-го року, і з тих часів, про які ви говорили на початку програми. От я би на це орієнтувався.

ВЕДУЧИЙ: Гарна, але жартівлива річ полягає в тому, що мій товариш їздив до Криму. Він там потрапив в міліцейський якийсь захід, показав документ однієї з поважних київських установ, і йому місцеві працівники Омону сказали: слухайте, ви з Києва, коли це все закінчиться? Ми вже не можемо, родини кричать, нас кожні два тижні ганяють до Києва на ці всі заходи.

Андрій ШЕВЧЕНКО, народний депутат 5 скликання, БЮТ: Ситуація то абсолютно фантастична. Бо ми не можемо відгородитися від цієї кризи. Жоден з присутніх тут, бо ця криза є невід'ємною частиною нашого життя і життя всієї країни. Ми не можемо стіною китайською відгородитися, і впливати ми не можемо. Тому що зараз поле для домовленостей, воно дуже вузьке і воно в руках дуже обмеженого кола осіб. Ну, такий шпагат, і в цьому шпагаті країна, мені здається, вже занадто довго перебуває.

ВЕДУЧИЙ: Але позитивна новина полягає в тому, принаймні для кримського Омону, що в крайньому випадку 9 вересня вони вже забудуть про те, що треба паритися в Києві на вулицях. Володимире Михайловичу, вам не здається, що це ненормальна ситуація, що це ситуація хвороби і суспільства, і держави в якій ми живемо, коли доля 47 мільйонів людей залежить від домовленості двох людей? А якщо не дай боже, не дай боже, щиро кажу, з одним з них щось станеться завтра? Ми всі на цій землі живемо, ми всі люди тільки. І що? Повіситися всім? Переїхати до Америки, до Канади, до Італії, приєднатися до Росії? Що це за система така, яка залежить від двох людей?

Володимир ЛИТВИН, голова Верховної ради (2002-2006рр.): Ну, очевидно цим людям треба поміняти народ. Завести новий народ, тим більше, що нікого сьогодні не турбує та статистика, що щомісяця нас стає менше на 30 тисяч. Всі говорять про великі ідеали, про те, що є відповідальність в наших політиків. У них просто немає критичних дій. І вони ніколи не розуміють, що таке криза для України. А ми вже перманентно в кризі живемо 15 років. Якби характеризувати коротко, ємко, що відбувається у країні. Я б сказав ти так: воюють, а як в більш розширеному платі, - воюють і крадуть. Я думаю, цей період, якраз вигідній як одній, так і іншій стороні, бо вони хочуть взяти як в останній день. Але при цьому слід звернути увагу, що український новоогарьовський процес пішов. І українські політики взялися розпилювати країну. Економіку вже розпиляли частково, тепер розпилюють країну і не думають про відповідальність. Відносно того, коли будуть вибори. В 2007 році, це вже точно. Чи 24 червня, чи 15 липня. Я думаю, про ці дати потрібно забути. Бо тут дуже хороше було гасло в Андрія: проголосуй і на море. Це мої батьки, мої рідні і близькі проголосують і на буряки. Отут всі, що сидять в цій залі, може і не всі, може і на море поїдуть. А їм діватися нікуди. Бо при тій пенсії і заробітній платі, при тій дорожнечі життя, я думаю, можна тільки сходити у крамницю і купити декілька буханок хліба. Давайте зараз порахуємо пенсію, скільки на неї можна купити хліба, цукру і солі. Зараз і у попередній період. І ще один момент. Відповідальність за те, що відбувається в країні несуть обидві сторони. Вони завели країну у глухий кут і зараз парадоксальну картину спостерігаємо. Вони сидять, створили робочу групу – український новоогарьовський процес, здійснюють вони. Вони думають, як для себе підігнати законодавчу базу, вони думають, як сформувати під себе комісії виборчі, вони думають, як для себе організувати вибори і як для себе порахувати голоси. То при такому підході хай вони краще сядуть, домовляться в робочій групі – кому скільки відсотків. І завершать мучити країну.

ВЕДУЧИЙ: Це хороша ідея, да.

Володимир ЛИТВИН, голова Верховної ради (2002-2006рр.): Чому, скажімо, комітет виборців не долучений до розробки законодавства.

ВЕДУЧИЙ: А ми зараз запитаємо пана Попова.

Володимир ЛИТВИН, голова Верховної ради (2002-2006рр.): Чому Центральна виборча комісія не запропонує, які треба технічно-організаційні зміни внести і провести вибори. Кожен день наче зведення з бойових фронтів про що домовилась робоча група. Я думаю, це людям не пече. Про що домовилась робоча група. Вони мучають країну. Коли припинять, треба поставити питання, мучить країну?

ВЕДУЧИЙ: Володимир Михайлович, при всій моїй повазі, але ваші опоненти скажуть, що ви особисто винні, тому що ви були головою ВР, коли 8 грудня 2004 року оце безглуздя ухвалювалося у Верховній раді в виді пакетного голосування?

Володимир ЛИТВИН, голова Верховної ради (2002-2006рр.): А я, я на це відповім вам.

ВЕДУЧИЙ: Не мені.

Володимир ЛИТВИН, голова Верховної ради (2002-2006рр.): Людям відповім. Немає досконалих конституцій, а є відповідальні політики, в яких є відповідальність, у яких є совість, у яких є сором. Якби виконували Конституцію, то не було б проблем для кризи. Скажімо, одна сторона взялася під себе ладнати коаліцію у 300 голосів антизаконно, інша сторона, грубо кажучи, звисока, з висоти такого польоту своєї посади плює на Конституцію. Невиконання Конституції призвело до цієї кризи. Але якби вони працювали і потім сказали: нам потрібно підправити щось. А те, що відбувається зараз, то складається враження, якщо хочуть написати Конституцію на 5 років і під себе, і для себе. Країна перспективи при таких політиках не буде мати.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Пане Калетнік, потім пан Рябець.

Григорій КАЛЕТНІК, народний депутат 5 скликання, Партія регіонів: Я дозволю собі розпочати із вітання, оскільки найбільш рейтингова програма, яку веде Данило Яневський, яку веде Данило Яневський, сьогодні якраз святкує, чи сьогодні чи вчора але в ці дні відзначає свою річницю.

ВЕДУЧИЙ: Дякую, це дуже мило з вашого боку.

Григорій КАЛЕТНІК, народний депутат 5 скликання, Партія регіонів: Тому я хочу висловити вам вдячність від усіх народних депутатів, які поважають, які, від глядачів, і побажати, щоб і надалі ваша програма діяла.

ВЕДУЧИЙ: Дякую, дякую.

Григорій КАЛЕТНІК, народний депутат 5 скликання, Партія регіонів: А тепер щодо питання, яке ми обговорюємо. Ну, я мабуть би хотів сказати, що розпочатий сам процес, про який ми зараз говоримо. Ніяк не може він знайти своє вирішення в якихось домовленостей. Він був розпочатий якраз і всупереч Конституції, і всупереч закону, всупереч мабуть бажанню провести прозорі і чесні дострокові вибори, як про це заявляють ініціатори виборів. І саме тому і сьогодні така тривала йде дискусія, пошук вирішення питання, оскільки ті, хто ініціював і хотів, всі, хто хотів реваншу, він мабуть розраховував на раптовість, як це вже знає історія, і застати всіх в располох. Поїзд пішов, указ чільний, і визначений мабуть уже результат, як уже тут сказав Володимир Михайлович.

ВЕДУЧИЙ: Це геніальна ідея.

Григорій КАЛЕТНІК, народний депутат 5 скликання, Партія регіонів: Дуже, дуже правильно. І саме мабуть те, що поломані оці плани, вони зламалися, не вийшло такого бліц. Сьогодні і йде вже намагання все-таки якимось чином затягнути і знову ж таки не опрацювати базу, яку б можна було потім признати, не посилатись через рік, через півтора на 8 грудня 2004 року, не критикувати пакетне голосування. Сьогодні ті, хто критикують, знову ж таки вносять як одну із можливостей чим закон допрацювати і весь пакет законів, тільки пакетним і отут хвилинним голосуванням. Зайшли, проголосували і пішли у вибори. Все це свідчить про те, що ініціатори хотіли примінити певну якусь технологію, в якій була б і керованість виборів. Не було б там ні прозорості, ні чесності. І зробити відповідний результат. Це поки що не вдалося. Тому можна говорити про те, що які б сьогодні не були історичні намагання, має бути допрацьований пакет документів, мають бути прийняті усвідомлено всіма народними депутатами зміни. І реально і з організаційної точки зору, і з усіх інших, реально вибори в осінь. На яку дату домовляться, це вже дійсно є перспективою робочої групи. Дякую.

ВЕДУЧИЙ: Тобто, коли Клюєв говорить: в середині тижня, він знає, про що говорить?

Григорій КАЛЕТНІК, народний депутат 5 скликання, Партія регіонів: Я думаю, що вони кожен знають, що вони говорять. Але про дострокові вибори можна говорити, що їх можна проводити осінню.

ВЕДУЧИЙ: Першого вересня, прекрасно. Пане Рябець, будь ласка, півтори хвилини до перерви, потім будемо мати більше часу. Ви ще скажіть: проголосував і на лижі.

Михайло РЯБЕЦЬ: Шановні колеги, ми опинилися в ситуації, коли країна переборює таку проблему, як правовий нігілізм, правову вакханалію ініціаторами якої стали ініціатори провокацій з проведенням дострокових виборів в Україні та достроковим розпуском парламенту України. Про яку дату ми говоримо, якщо дата проведення виборів чітко визначена Конституцією України. Вибори в Україні дострокові проводяться протягом 60 днів з дня підписання указу президентом України. Таким чином, якщо є указ президента, виданий в межах Конституції, то як можна після цього обговорювати якусь дату проведення виборів невідомо ким, невідомо якими органами. А чому ми опинилися в такій ситуації. А тому, що коли видавався перший указ, ініціатори, ще раз кажу, цієї провокації, не подумали над тим, що треба проаналізувати, наскільки у нас є правовий механізм для проведення в Україні на чинній нормативно-правовій базі дострокових парламентських виборів. Ніхто не спитав організаторів виборів Центральної виборчої комісії, ніхто не читав публікації голови ЦВК фахівців у цій сфері, що за будь-яких обставин на підставі чинних положень 102 статті про вибори народних депутатів провести в Україні провести дострокові вибори неможливо. До речі, кілька днів тому центральна виборча комісія на реалізацію рішень Печерського суду зробила спробу утворити окружні виборчі комісії. І до чого це привело? До неможливості утворення на чинній нормативно-правовій базі окружних виборчих комісій. І таким чином, сьогодні ми констатуємо, що незалежно від того, хто з ким коли і де домовляється, якщо не будуть внесені зміни до виборчого закону, не будуть виписані процедури, які повинні чітко регулювати виборчий процес на всіх його стадіях, не буде дострокових виборів в Україні. Мене, як завжди, Данило зупиняє.

ВЕДУЧИЙ: На жаль, у мене реклама. У мене реклама. І тут знову відкритим залишається пане, Михайле, тільки одне питання. Я вам дуже дякую. А чи є законно, чи є конституційно купувати депутатів за гроші і за посади? Це те, що спостерігала країна впродовж… Факт полягає в тому, що переходили, а це є відкрите питання. Це питання. Якщо не було – не було. Але про це з вашої ласки, пане Михайло, після реклами. Дякую сердечно. Ми йдемо на рекламу. Продовжимо дискусію за хвилину-дві.

Вітаю всіх учасників «Майдану». Сьогодні намагаємося за вашою, мої дорогі, допомогою, зрозуміти, коли завершаться ці вікопомні перемовини. Наступного тижня – 8 900 114 50 01, 2011-го року – 8 900 114 50 02, коли рак на горі свисне або ніколи 8 900 114 50 03. намагаємося, як завжди робиться в Україні, винних і ми їх знайшли. На минулому тижні деякі політики відверто звинуватили ЗМІ в тому, що вони розгойдують човен, в якому ми всі пливемо невідомо куди. І дісталося на горіхи і програмі «Майдан», і мені грішному. Начебто наша програма «провокує суспільство до неспокою». Наше опитування «вві на підтримку президента». Що це – один із способів викликати недовіру суспільства до журналістів, маніпуляція чи підтверджена фактами інформація? Фактами – означає опитуваннями, аналітичними, перепрошую, дослідженнями. Запитання це адресую до члена фракції Партії регіонів Олени Бондаренко. Саме їй належить авторство даних звинувачень. Вона зараз на прямому зв'язку з нами з Донецька. Доброго вечора, пані Олено, дякую, що знайшли час поговорити з нашими глядачами. Дуже приємно вас бачити і чути. Отже, будь ласка, всі ваші претензії, звинувачення на нашу адресу?

Олена БОНДАРЕНКО, представник фракції Партії регіонів: Данила, а кто вам сказал, что были какие-то претензии с нашей стороны? Вы знаете, вот уже 5 день подряд 5 канал обсуждает мой законопроект и никто кроме вас не уподобился пригласить меня как автора законопроекта вообще в студию объяснить свою позицию. О 5 канале речь вообще не шла. Какие претензии?

ВЕДУЧИЙ: Не претензії. Ми хочемо просто розібратися, як саме ми розгойдуємо човен, як сам ми оббріхуємо Партію регіонів, як саме ми їм не даємо можливості довести до людей свою позицію? Я маю на увазі і звинувачення, які пролунали на нашу адресу, в тому числі і від вашого одно партійця, пана Силковського. Вони, як сказали мені редактори програми, майже слово в слово повторюють те, що ви говорили?

Олена БОНДАРЕНКО, представник фракції Партії регіонів: На самом деле я не понимаю, почему какие-то высказывания, хотя и моего коллеги по фракции приписывают мне. У меня вопрос, господин Яневский, а вы сами видели или читали законопроект, чего он касается конктретно?

ВЕДУЧИЙ: Відповідь єдино щира полягає ні, пан Олено. Ще раз, я дуже давно відключився від того, що відбувається у Верховній раді. Якщо це все слухати, то, знаєте, можна з розуму зійти. Але в кожному разі, я спробую ще раз повторити своє питання. Їх власне є два. Хто винен в тому, що відбувається в країні? Чи здатні ви взагалі домовитися на політичному рівні між собою, не втягуючи в ці дискусії нас журналістів, які так само як лікарі, священники і проститутки є за всіх тільки, а не за когось окремо? Прошу.

Олена БОНДАРЕНКО, представник фракції Партії регіонів: Ну, на самом деле я все-таки хотела, чтобы вы не уходили от неудобного ответа по части моего законопроекта. Я хочу все-таки пояснить, что мой законопроект, который я защищала с трибуны в парламенте в среду касался исключительно баланса сил в таком важном контролирующем органе как в Национальном совете по вопросам телевиденья и радиовещания. Все мы знаем, что в прошлом году в начале года 2006 были внесены очень уродливые поправки к закону о Национальном совете, который полностью лишил баланса сил парламента и президента в данном Нацсовете. И что мы сейчас имеем? А мы сейчас имеем заполитизированый претенциозный нацсовет. И заметьте, те поправки, которые вносились в прошлом году, они абсолютно противоречили 85 статье конституции, которая дает равные права и президенту, и парламенту назначать своих 4 представителей и отзывать, в том числе, самостоятельно. Что же было внесено в прошлом году? А в прошлому году у парламента фактически отняли конституционное право отзывать своих представителей самостоятельно без решения президента. И на данный момент мы имеем фактически контролируемый секретариатом президента национальный совет. Так что претензий к каналам, к собственникам и тем более к журналистам никаких не предъявлялось. Более того, я все-таки призываю прежде чем анализировать данные законопроекты, приглашать все-таки автора. Мне было непонятно почему 5 канал в среду поднял эту тему и автора законопроекта он в эфир не пригласил. Вот в данном случае, я вижу, что был существенный перекос.

ВЕДУЧИЙ: Пані Олено, дякую вам сердечно. Бачите, як тільки я з'явився на каналі, я відразу вас запросив до прямого ефіру з тим, щоб ви пояснили людям вашу позицію, з тим, щоб ми грішні не дай боже щось тут не перекрутили. Я прошу вас уклінно залишатися з нами на зв'язку. У нас в студії є зокрема один з фахівців у сфері медіа-права, якого ви дуже добре знаєте, я маю на увазі Тараса Шевченка. Я попрошу його до слова з тим, щоб він пояснив аудиторії нашій, нашим глядачам, чи впливає цей склад національної ради на інформаційну політику, чи впливає він на перекручування позиції політичних сил в державі? Пане Тарасе, прошу.

Тарас ШЕВЧЕНКО: Дякую, Данило. З приводу законопроекту і взагалі права парламенту відкликати членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

ВЕДУЧИЙ: А чому це питання, до слова, людям поясніть, саме зараз виникло? Чи пані Бондаренко правильно говорить? Я ж не є фахівець, як ви розумієте?

Тарас ШЕВЧЕНКО: Питання хороше. Нацрада є орган, який покликаний регулювати, в тому числі потенційно карати будь-яку телерадіоорганізацію, видавати їй ліцензію, переліцензовувати. Відповідно, якщо ми вважаємо, що ЗМІ, особливо телебачення є найбільш впливовим ресурсом в державі, то відповідно ми так само думаємо, що той орган, який контролює чи може контролювати ці ЗМІ, він теж є впливовим. Але я чітко хотів би заявити позицію, що є дуже однозначні стандарти Ради Європи. Які однозначно трактують, що регулюючий орган в сфері телебачення повинен бути незалежним. Там не повинно бути представників штиків однієї сторони чи іншої сторони. Це мають бути фахівці, експерти, які повинні діяти в першу чергу в інтересах громадян України.

ВЕДУЧИЙ: А поясніть, будь ласка, людям, чи теперішній склад Національної ради з питань телебачення і радіомовлення може вплинути на неупередженість, об'єктивність існуючих ЗМІ? Іншими словами, чи ми не повторимо ситуацію, яка у нас була в країні в 2004 році, що, погодьтеся, важливо , по-перше, а по-друге, країна заплатила велику ціну за те, щоб цього не було, і щоб кожна думка, впливова думка, важлива думка була донесена до суспільства?

Тарас ШЕВЧЕНКО: Як експерт я не бачу великої політизації Національної ради, хоча уникнути в принципі її практично неможливо. Але я не бачу, щоб Національна рада впливала таким чином, щоб якійсь політичній силі було краще, а іншій політичній силі було гірше. Тобто, є питання до якихось конкретних професійних тем. Але я точно не бачу цього політичного перекосу, особливо якщо порівнювати це з 2001-2002 роком, коли багатьом телеканалам, або в них забирали ліцензії або робили дуже багато чого поганого таким чином, щоб вплинути, щоб політична позиція каналу змінилася.

ВЕДУЧИЙ: Я вам дякую сердечно. Андрій Шевченко, ви навіть не родичі, хоча прізвища в вас однакові. Ви голова комітету з питань свободи слова і ЗМІ. Скажіть, будь ласка, людям, чому саме зараз виникло це питання, чому воно виникло після того, як президент видав указ про розпуск Верховної ради? Як нам, громадянам, які не є юристами, і не наша справа оцінювати ані укази президента, ані постанови Верховної ради. Наша справа є як громадян їх виконувати, наскільки я розумію. Якщо вони відповідають Конституції і не зазіхають на наші права. Як нам до цього ставитися? От що нам говорити, є в країні виборча кампанія чи немає? Мене завтра притягнуть до відповідальності, кримінальної, пане Рябець за те, що я не тих людей запросив, не взявши до уваги те, що у нас є виборча кампанія, чи не притягнуть до відповідальності, поясніть, будь ласка?

Андрій ШЕВЧЕНКО, народний депутат 5 скликання, БЮТ: Ну, я зразу скажу, що я хоча не родич Тараса Шевченка, але я син Віталія Шевченка, який голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Це людина, яка для мене є безумовним авторитетом в медіа сфері. Я це кажу для того, щоб зрозуміти, що я не є таким, неупередженою людиною. Я вболіваю за цю тему. Але насправді я б хотів відреагувати на історію з 5 каналом. Тому що, мені здається, що ці наїзди або спроби наїзду на 5 канал, це дуже тривожний сигнал. І в мене чітко з'явилося відчуття 2004 року, які ми з вами, пане Даниле, маємо дуже добре пригадувати, коли 5 канал повсюди відключали в регіонах, коли ми чули таку саму прокурорську риторику про те, про канали, які ведуть до громадянської війни і так далі. І коли за 10 днів до виборів тоді 5 канал був, його банківські рахунки були заморожені. Тому, я думаю, що дуже добре, що ця тема вона не просто так булькнула і все. Тому що будь які спроби робити журналістів крайніми, вони, такі люди повинні ставитися на місце. Коли влада починає воювати з журналістами, це остання історія, це означає, що дуже погано. А по Нараді, я думаю, що тут Тарас, як медіа юрист дав абсолютно вичерпну відповідь. Я більше того скажу, що зараз в ці дні проходить у Празі конгрес організації, яка називається «Етре», це європейська асоціація регуляторних органів, які працюють в сфері телебачення і радіомовлення. 49 країн-членів. Там спеціально обговорювалося українське питання ось в цій, саме в цьому контексті. І 49 країн, учасниць цієї асоціації сказали, що Україна, як і всі інші країни мають робити національну раду максимально незалежним органом. І зараз є процедура, щоб ми не думали, що зараз вона просто відірвана від життя, Національна рада. Ні, є дуже чітка процедура. Щороку Нацрада подає звіт про свою діяльність щорічно президенту і Верховній раді. І якщо президент і Верховна рада вважають роботу Нацради незадовільною, вся Нацрада йде у відставку. Цього року цей звіт був поданий. Президент його прийняв, цей звіт на початку лютого. Так само наш комітет, в якому ми разом з Оленою працюємо, заслухав цей звіт і підтримав цей звіт. ВР поки що цей звіт не розглянула.

ВЕДУЧИЙ: Я хочу залучити до нашої дискусії, якщо можна так її назвати, принаймні, до обміну думками Ігоря Попова і сказати, пане Ігоре, може я помиляю