Україна посіла друге місце на пісенному конкурсі "Євробачення-2007"

ОГЛЯДОВО: У студії – Олесь ТЕРЕЩЕНКО. Україна – у трійці пісенних лідерів Європи. Сценічний образ Андрія Данилка – Вєрка Сердючка – зупинилась буквально на крок від золота і господарювання України на наступному "Євробаченні".

Українці вшанували пам’ять загиблих під час Другої Світової війни

ОГЛЯДОВО: У студії – Наталія МОСЕЙЧУК. 9 травня для українця не просто вихідний. Величезний потік людей до столичного Парку Слави, гори квітів під стелою Невідомого солдата. Таких поховань невідомих і відомих в Україні – безліч, натомість шану загиблим воїнам віддають біля меморіалів з прізвищами, а не з останками. Такі пам’ятники у кожному селі, але не кожний в належному для вшанування пам’яті стані.

Робоча група продовжує вести перемови щодо дати проведення парламентських виборів в Україні

СТУДІЯ: Наталія МОСЕЙЧУК. Минулого тижня політики знову витратили на блукання лабіринтами політичної кризи. "Глухих кутів" в українській політичній історії було чимало, але виходи завжди знаходили. Свою ефективність довели два способи: домовлятися, зціпивши зуби, або битися до переможного.

СТУДІЯ: Олесь ТЕРЕЩЕНКО. У 1994-му конфлікт президента Кравчука і Верховної Ради владнали через дострокові вибори для обох. Хоча після цього глава держави і парламент стали новими, у них знову не склалося. Повноваження спочатку поділили через конституційну угоду 1995-го, а потім у Конституції 1996-го. Після нових виборів стосунки президента і Верховної Ради знову не покращились. У 2000-му деякий час існувало навіть два парламенти: меншість із керівництвом сиділо на звичному місці, пропрезидентська більшість обрала законодавчу владу у свої руки в Українському домі. У 2004-му вже парламент розбороняв двох кандидатів у президенти пакетним голосуванням про третій тур і політреформу.

СТУДІЯ: Наталія МОСЕЙЧУК. Тоді перша позбавила влади Януковича, але друга її пізніше повернула. У 2007-му у політичному "глухому куті" – ті ж фігуранти. Битися до переможного Ющенко і Янукович вже спробували. Тепер пробують домовлятися. Міцному і довготривалому порозумінню в Україні завжди щось заважало. Просять багато, дають мало, або взагалі нічого.

СТУДІЯ: Олесь ТЕРЕЩЕНКО. Досвід кидка навчив українського політика бути жорстким і обережним. Саме тому в нинішній кризі домовлятися набагато важче, ніж в першій – зразка 1993-го. Те, що здавалося фінішем минулого тижня, цього стало тільки стартом нового етапу. Це про принципову домовленість двох Вікторів провести дострокові вибори. Деталі віддали на відкуп робочій коаліційно-опозиційній групі. Вона мала розробити пакет законів під позапланове голосування. Але поки Янукович коліно в Іспанії лікував, а Ющенко на енергетичний самміт до Польщі їздив, справа практично не рухалася.

СТУДІЯ: Наталія МОСЕЙЧУК. Ну, і кількома словами – про що потрібно було домовитися. Парламент має постановою погодитися на дострокові вибори, змінити під них закон і знайти гроші в бюджеті. Президент ще хоче імперативний мандат, який тримав би майбутніх депутатів по фракціях. Комуністи і соціалісти теж хочуть – реєстру виборців і зміни Конституції щодо можливості саморозпуску Верховної Ради. Плани грандіозні, отже призначений Ющенком термін голосування – 24 червня – стає примарним. "Регіонали" більш реальною датою в своєму плані передвиборчої підготовки називають 28 жовтня. З цією "дорожньою картою" Янукович у суботу ходив до Ющенка на новий раунд переговорів. Саме дата виборів може стати ключем до всього компромісу. Поки її оголошення відклали на середу, 24 червня і 28 жовтня ще ж треба наблизити. Президент тут час до виборів відраховує суто технічно.

СИНХРОН: Віктор ЮЩЕНКО, президент України: "Давайте найближчим часом висловимося про те, що у нас є компромісний пакет, який потребує десять днів, чи п’ятнадцять днів для того щоб його сформулювать, написать, внести в зал, одним днем пакетом проголосуать, закрити засідання Верховної Ради і піти на вибори. І тоді приймати відповідні постанови Верховної Ради, просити президента переглянути указ у цій частині і відтермінувати дату проведення дострокових виборів".

СТУДІЯ: Наталія МОСЕЙЧУК. Крайній термін Ющенка – середина липня. Для прем’єра, окрім ретельної правової процедури, існує ще й політичний фактор. Певно, хочеться мати більше часу для того, щоб нарешті продемонструвати успіхи свого уряду. Яка ж кампанія може бути кращою? А курчат, як відомо, звикли по осені рахувати.

СИНХРОН: Віктор ЯНУКОВИЧ, прем’єр-міністр України: "Якщо проводити позачергові вибори, безумовно, вони також повинні пройти тільки в правовому полі, якого на сьогоднішній день не існує. Над цим питанням треба працювати. Для цього треба, щоб Верховна Рада працювала. Це питання політичне, воно повинно прийматись в парламенті".

СТУДІЯ: Олесь ТЕРЕЩЕНКО. Якщо компромісне число Ющенко і Янукович так і не вирахують, у прем’єра буде шанс відмовитися від попередніх домовленостей, якими він дуже засмутив молодших коаліційних братів. А у Ющенка з’явиться привід реалізувати сценарій виборів через раду Нацбезпеки і оборони.

СТУДІЯ: Наталія МОСЕЙЧУК. Там уже новий керівник – замість донецького Гайдука політичний ветеран Плющ. Можливо замість менеджерського досвіду президенту у грі знадобилася майстерність політичної інтриги.

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Автор: Олександр ШИЛКО. Від політичних заяв інколи голова ходить обертом, а ситуація міняється так часто, що за нею не встигають слідкувати навіть самі політики.

РЕПОРТАЖ: Все мало пройти швидко. Коли приходити кидати бюлетені на дільниці, українські виборці могли б дізнатися ще минулого вівторка, принаймні так випливало з домовленостей позаминулої п’ятниці. Рідкісний день, коли президент та прем’єр так довго трималися разом. Тепер вони обоє згодні на вибори, а слова Віктора Ющенка свідчили, що залишилися просто технічні деталі.

СИНХРОН: Віктор ЮЩЕНКО, президент України: "Треба вирішувати швидко, треба організувати з сьогоднішнього вечора роботу робочої групи. Робоча група повинна працювати суботу, неділю, у понеділок повинен бути представлений варіант, щоб у вівторок восьмого числа ми могли б провести засідання Верховної Ради".

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Але отримавши надшвидкий темп домовленості про перевибори, знову перейшли у більш повільне русло. У вівторок ніяких пакетних документів Верховна Рада не ухвалила. Про те, що домовитися в деталях не так просто, засвідчив перший же день переговорів в будинку Кабінету міністрів, який останнього тижня став головною штаб-квартирою робочої групи.

СИНХРОН: Йосип ВІНСЬКИЙ, народний депутат України 5-го скликання: "Якщо вони зривають цей термін, це тоді зрозуміло, що це нова диспозиція, да, що це друга спроба, ну, формально зірвати участь у виборчому процесі. Але це вже питання до них, а не до нас".

РЕПОРТАЖ: Власне комуністи та соціалісти і не приховували, що вони не давали згоди на позачергову кампанію, а отже і не обіцяли погоджуватися на пакетні документи. Олександр Мороз по суті звинуватив Віктора Януковича, що, домовившись з президентом про перевибори, той порушує угоди з партнерами по коаліції.

СИНХРОН: Олександр МОРОЗ, голова Верховної Радия 5-го скликання: "Не зовсім для громадян принаймні ясна позиція в даному випадку Партії регіонів. Я думаю, що Віктор Федорович її пояснить, і все стане на свої місця. Проведіть переговори щодо створення тепер коаліції, Партія регіонів і "Наша Україна", тим паче, договір підписаний ще рік тому. Якщо домовитесь – проблем немає. Ми вийдемо з коаліції, звільнимо для вас таку перспективу".

РЕПОРТАЖ: Віктор Янукович відповів, що ніяких угод не порушує, а рішення про перевибори, як випливало з його слів, має ухвалити ще й парламент України. Аби діяти не просто за указом президента.

СИНХРОН: Віктор ЯНУКОВИЧ, прем’єр-міністр України: "Коаліція створена, вона працює, вона існує. Ніхто не порушує сьогодні цього питання. Цю пропозицію ми внесли для того, щоб вийти на правове поле, зробити свідомі кроки для наведення порядку в Україні".

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Політичні події – це не кіноплівка, їх не відмотаєш назад. Але фактом є те, що коаліція та опозиція знову розпадаються на фракції, і час у політиці ніби знову пішов назад.

РЕПОРТАЖ: По суті коаліція хоча б на певний час нагадала: вона – не моноліт. І стало видно, з яких, власне, частин вона складається. "Золота акція", яка надавала коаліції більшість, лишається у Соцпартії, і політологи знову заговорили про те, що теоретично Соцпартія здатна створити нову коаліцію. Наприклад, ухвалити до перевиборів законопроекти, вигідні "Нашій Україні", БЮТ та Соцпартії, навіть не беручи до уваги позицію Партії регіонів. Однак, це лише теорія. Втім невідомою лишається дата виборів. Їх вигідно відтягнути коаліції. На червень уряд запланував чергове підвищення пенсій та зарплат бюджетникам. Час грає на руку Партії регіонів та соціалістам. Табір "Нашої України" та БЮТ – за якнайшвидші перевибори. Зрештою, новопризначений голова РНБО, як і президент, каже, що все буде вирішено у вівторок. Тільки у вівторок вже наступного тижня.

СИНХРОН: Іван ПЛЮЩ, секретар РНБО України: "Було б дуже добре, якби ми вівторок на пленарному засіданні схвалили ці законопроекти, і щоб вони набрали силу закону після підписання президентом. Ну, там ряд причин, і Микола Янович чогось одтягнув до середи".

СИНХРОН: Микола АЗАРОВ, перший віце-прем’єр-міністр України: "Не-не-не, мы с президентом договорились. Среда, среда".

РЕПОРТАЖ: Політичну кризу спочатку намагалися розв’язати на вулицях, тепер – у високих кабінетах. Зрештою, і від політиків, на щастя, не повністю залежить доля майбутнього України.

Гість програми – Олександр Рар, політолог, член Ради з зовнішньої політики ФРН

СТУДІЯ: Олесь ТЕРЕЩЕНКО. Що у них думають про нас, маємо змогу дізнатися уже зараз. На заклик прем’єра до Європи і Росії допомогти посередництвом Брюссель відповів: у вас все вийде самостійно, треба тільки напружитися. І якщо офіційні європейці стримані, тамтешні політологи більш вільні у поширені рецептів політичного компромісу. На прямому зв’язку у Берліні – відомий своєю обізнаністю в українських справах політолог Олександр Рар.

СТУДІЯ: Наталія МОСЕЙЧУК. Здравствуйте, господин Рар.

СТУДІЯ: Олександр РАР, політолог, член Ради з зовнішньої політики ФРН (телемостом – "УС"): "Здраствуйте".

СТУДІЯ: Наталія МОСЕЙЧУК. Скажите, пожалуйста, первый вопрос такой: что мешает украинским политикам договариваться, как вы думаете? Есть ли в европейской политике профессиональные секреты поиска компромисса, которые не мешало бы перенять украинским политикам?

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР РАР: "Ну, я думаю, что Украина только развивается к демократии. Семнадцать лет тому назад рухнул Советский Союз. Нужно выстраивать демократию института по-новому. Я думаю, Украина сделала правильный шаг, что создала парламентскую республику, и сейчас надо сделать все, чтобы парламентская республика не рухнула опять в истории. И она должна укрепляться. Поэтому все силы должны в первую очередь сохранить лицо, но в то же самое время укреплять демократический институт. Их очень быстро можно опять поставить под вопрос".

СТУДІЯ: Олесь ТЕРЕЩЕНКО. Господин Рар, скажите, а какой может быть форма политического компромисса между противоборствующими сторонами, чтобы потом, через несколько дней этот компромисс не забыли, его не нарушили? Может быть, вы поделитесь секретами каких-то "предохранителей" на случай политической измены?

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР РАР: "Ну, вы знаете, никто Европейский Союз пока не просил напрямую вмешиваться в украинскую политику и давать рекомендации. Я думаю, это, на самом деле, хорошо. Украинские политики сами решат проблему между собой. Это тоже хороший экзамен для демократии, не так, как во время "оранжевой" революции, когда Россия и Запад вмешивались. Но я думаю, что компромисс все равно нужен. И если так можно подсказать, я думаю, что Украине нужно вернуться к универсалу августа 2006 года, когда все силы сговорились действовать в одном определенном правовом поле и обозначили ориентиры украинской внешней и внутренней политики. Я думал, что это возможно, и Партия регионов тоже на это пойдет. Но президент, конечно, должен сделать все для того, чтобы тоже дать парламенту и коалиции возможность сохранить свое лицо. То есть, где-то он тоже должен пойти на уступки и, по-видимому, взять назад свой указ о роспуске парламента".

СТУДІЯ: Наталія МОСЕЙЧУК. Господин Рар, скажите, в каком случае... как должна развиваться ситуация, чтобы Европа активно подключилась к решению политического кризиса в Украине? И если можно, вот по вашим наблюдениям, на чьей стороне симпатия европейских политиков – президента или премьера?

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР РАР: "Значит, я думаю, что Европейский Союз за последние месяцы, именно уже когда у власти был премьер Янукович, сделал очень много для того, чтобы открыть Украине путь в Европу. Посмотрите, какие договора были достигнуты. Очень много, на самом деле. Украине немного не хватает, чтоб вступить в Мировую торговую организацию, чтобы действительно продлить партнерство и сотрудничество с Европой. Все это сделано, нужно пойти по этому пути, и Европа не хочет это ставить никак под вопрос. Я думаю, что отношения и с Януковичем, и с Ющенко выстроены были просто прекрасно. Также принималась в Брюсселе и госпожа Тимошенко. Я думаю, что поэтому Брюссель, Европейский Союз будет следить за обстановкой, но ни в коем случае напрямую вмешиваться не будет. Ну, я думаю, что, естественно, через бизнес, через то, что Украина дальше будет открываться в сторону Европейского Союза. Здесь очень много может Европейский Союз положительного сделать. Я думаю, что Европейский Союз готов в этом плане поддержать. Но я вам скажу так, отвечаю очень откровенно на ваш вопрос, Ющенко не будет ослаблять. Потому что в Европейском Союзе считают при всей, скажем, закрытой критике того, что он на самом деле сделал, с точки зрения Европы, это тоже неполное правовое поле, в котором он находится. Никто его не будет подвергать сильной критике. Потому что боятся, что это играет на руку каким-то пророссийским силам".

СТУДІЯ: Наталія МОСЕЙЧУК. Скажите, пожалуйста, господин Рар, все-таки я верну вас, если вдруг переговоры закипят, ми говоримо, "зайде ситуація в "глухий кут", Европа, она подключится к решению политического кризиса в Украине или нет?

СТУДІЯ: Олесь ТЕРЕЩЕНКО. И в какой форме это может быть?

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР РАР: "Ну, есть это в форме, я думаю, создания условий для "круглого стола", для переговоров с одной и с другой стороны. Ну, то же самое, что мы видели во время "оранжевой" революции. Но не забывайте одно, что в такие же переговоры будет включаться и Россия, тогда и Соединенные Штаты Америки. Поэтому эта ситуация может скорее осложнить, чем улучшить. Но с другой стороны, я думаю, такие закрытые консультации Янукович, Ющенко и Юлия Тимошенко и так ведут с Западом. Просто они не выходят на передний план. Украина хочет справиться со своими проблемами сама, чтобы выстоять экзамен на политическую, демократическую зрелость".

СТУДІЯ: Олесь ТЕРЕЩЕНКО. Господин Рар, у меня к вам концептуальный вопрос. Скажите, а в принципе в Украине возможно равноценное вот эффективное сотрудничество двух в принципе равноценных по силе центра власти... я имею в виду институт президента и Верховный Совет, коалицию. Или, может быть, Украина просто еще не созрела для такой системы?

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР РАР: "Вы знаете, это вопрос на самом деле очень опасный, потому что очень хочется ответить, видя все действительно, что происходит на самом деле в Украине сегодня, проблема создания парламентской республики, что нет, Украина еще не созрела. Что Украина должна так же, как и Россия или другие страны постсоветского пространства пока еще создавать вертикальную власть, чтобы один человек решал, а не было бы двух центров власти. Но это очень опасный ответ, который я вам даю, потому что на самом деле Украина должна двигаться к европейским ценностям, к Европе. А в Европе демократическая модель выстроена на парламентской республике. Поэтому ни в коем случаи, мне кажется, нельзя ставить парламентаризм под вопрос. Парламент, хотя сейчас его уже два раза распустили, должен в любом случае выдержать тот же экзамен на зрелость и в основном сохранить парламентаризм в стране. И очень важно то, что конечно, мы критикуем в Европейском Союзе, что Конституционный суд в Украине так и не работает. Он где-то парализован по, естественно, объективным причинам. Он еще не играет ту роль, что на Западе, но он должен стать арбитром в этом споре, который еще будет достаточно часто возникать у вас стране".

СТУДІЯ: Олесь ТЕРЕЩЕНКО. Спасибо, господин Рар, спасибо за европейский взгляд на украинский кризис. І рецептами врегулювання з нами ділився відомий німецький політолог Олександр Рар.

У польському Кракові відбувся неофіційний енергетичний самміт

СТУДІЯ Наталія МОСЕЙЧУК. За політичними перипетіями ледь не забулося, що літо ненадовго, і бажано подумати про теплу і комфортну зиму. Старт думкам на цю тему дав вибух на українській частині газопроводу "Уренгой-Помари-Ужгород". Пригодою одразу скористалися російські засоби масової інформації, котрі, вказавши пальцем на Україну, натякнули Європі на ненадійність партнера-транзитера. Сезон енергетичних перегонів знову відкрито.

СТУДІЯ: Олесь ТЕРЕЩЕНКО. Нафту й газ Середньої Азії ділили минулого тижня у Польщі та Туркменістані. На енергетичних саммітах-конкурентах. У Кракові одні намагалися зруйнувати російське енергетичне панування у місті Туркмен-баші, інші його тільки зміцнювали. Учасники Краківського самміту – це Україна, Польща, Литва, Грузія та Азербайджан – зробили ще один підхід до проекту нафтогону "Одеса-Броди", щоб він нарешті запрацював в одному напрямку: один кінець треба дотягнути до польського Гданська, інший – до азербайджанської та казахської нафти через Каспій. І тоді Росія у питанні поставок "чорного золота" не указ. Але краківська зустріч завершилася лише призначенням нової зустрічі на осінь. Президент Казахстану Назарбаєв замість Польщі й переговорів про нафтову незалежність від Росії обрав Туркменістан і розмови про новий рівень енергетичного союзництва із Росією. Мало того, що казахська нафта й далі потраплятиме на зовнішні ринки винятково російською територією, туркменський газ помпуватимуть у Європу також виключно російськими маршрутами. Для цього, паралельно одній з гілок прикаспійського газопроводу, Росія, Казахстан і Туркменистан збудують ще одну трубу потужністю 30 мільярдів кубометрів на рік. Угоду теж обіцяють підготувати на початок осені. Хоча туркменський президент, пообіцявши Росії більше газу, зауважив, що транскаспійський проект в обхід росіян він теж вважає перспективним. Нашого газу, – сказав він, – вистачить і на цю трубу. Отже, святкування перемоги в нинішньому енергетичному змаганні на пострадянському просторі поки відкладається.

Земельних конфліктів в Україні стає дедалі більше

СТУДІЯ Наталія МОСЕЙЧУК. Метою переважної більшості воєн з часу появи перших людей на планеті була земля. "Ні п’яді землі руської" – девіз ще слов’янських богатирів. Сенс цього гасла з тих пір актуальності не втратив.

СТУДІЯ: Олесь ТЕРЕЩЕНКО. В Україні сучасній за землю б’ються з не меншим завзяттям. Регіонами-лідерами за кількістю й розголосом цих суперечок є Дніпропетровськ, Донецьк, Львів, Крим і Київ. Спільні прикмети всіх земельних конфліктів – нехтування законом при наданні ділянок, "розгардіяш" із реєстрацією прав на землю і кадастром, ну, і звичайно, корупція.

СТУДІЯ Наталія МОСЕЙЧУК. У цьому сенсі доречно згадати слова письменника Марка Твена "купуйте землю – більше її не вироблятимуть". Навряд чи українці знають про заповіт літературного класика, але палко його виконують.

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Автор: Сергій ШВЕЦЬ. Знищення кріпацького права і столипінська реформа в царській Росії вперше дали можливість українцям масово отримувати землю в користування. Саме в ті часи в громадській та судовій практиці зароджується базове поняття "спір на межі" – фактично, майнова суперечка за право володіння тим чи іншим шматком землі. Причому, переважно, різниця у поглядах землевласників не перевищувала одного метра в ту чи іншу сторону. Однак на цих землях спір на межі майже завжди був кривавим. Не правовим, а смертельно небезпечним для життя.

РЕПОРТАЖ: Сьогодні зброя – юриспруденція. Саме вона дозволяє на цілком законних підставах віддати один і той же шмат землі різним господарям. Наслідки подібних оборудок бувають і такими, як бориспільський земельний скандал, де під арештом опинилися навіть давно обжиті вулиці – Ярослава Мудрого, Лобановського, Вересая. Історія з неприємним запахом. В 97 році розпаювали між селянами землі сільського господарства "Бориспільське". За короткий час воно стало банкрутом, і керівники продали його київській компанії "Укрфінком". Чомусь, разом із розпайованою землею. Факт оборудки настільки втаємничили, що у 2002-му Верховна Рада включила 256 гектарів цих земель до міських меж Борисполя. А мерія нарізала ці гектари по 10 соток тим, хто стояв у квартирній черзі – інакше забезпечити житлом вчителів, лікарів, чорнобильців, афганців бідне столичне передмістя не могло. І от минулого року стає відомо, що їхні будинки стоять на чужій землі. Акти про землю – не аргумент для обласного господарського суду, який наклав на землю арешт.

СИНХРОН: Анатолій ШОЛУДЬКО, мешканець Борисполя: "Отримавши державний акт, приватизувавши його... це ж земля ж повністю узаконена. Це ж ми тільки взнали в 2005 році, це, що тут таке з землею твориться. Коли земля подорожчала – тоді пошло... коли вже побудована, да. Ми тут 5 років живемо уже".

СИНХРОН: Олександр ФОМІЧОВ, мешканець Борисполя: "Мы получили этот участок законным путем, потому что ему положено было, сыну моему, квартира, потому что он – инвалид второй группы, психически больной. Нам дали участок. Мы построились. Уже 5 лет здесь живем. Не думали ничего, и вдруг..."

СИНХРОН: Олена ВАГАНОВА, мешканка Борисполя: "Собирались строиться, взять кредит под строительство, но ничего не получается, так как на землю наложен арес. Толи она наша, толи она принадлежит "Укрфинкому", толи еще какой-то другой-третьей организации".

РЕПОРТАЖ: Нам не вдалося з’ясувати, яку мету переслідує компанія-латифундист. Телефони мовчать, за її юридичною адресою – тиха дев’ятиповерхівка, за адресою головного акціонера – промислова зона. В обох місцях про таку фірму ніхто не чув. Одні її пов’язують із парламентарями, а інші – зі столичною адміністрацією.

СИНХРОН: Віктор ВЛАСЕНКО, секретар Комітету захисту прав забудовників: "Без політичного впливу і політичного прикриття, державного прикриття на самому вищому рівні такі оборудки з землею, які проводяться в Борисполі, провести просто було б неможливо".

РЕПОРТАЖ: Вартість цієї сотки в середньому – 5 тисяч доларів. Але родзинка в іншому – саме тут планують прокладати нову київську окружну, а це неймовірний грошовий злет. Тобто ціна питання за кілька років складатиме сотні мільйонів доларів. За такий куш будь-хто почне ризиковану гру. Тому місцева влада й спішить пошвидше розв’язати конфлікт із "Укрфінкомом" в судах.

СИНХРОН: Анатолій ФЕДОРЧУК, міський голова Борисполя: "Ми рішення сесії прийняли, а тепер суд повинен скасувати цей державний акт на право постійного користування як незаконний".

РЕПОРТАЖ: Між тим, земельна лихоманка охопила всю країну. Чиновникам заморожена земельна ситуація на руку. У Львові будівельні компанії ігнорують прозорі земельні аукціони. Державна процедура штовхає бізнес до корупційних схем.

СИНХРОН: Ігор ГУМЕНЧУК, організатор земельних аукціонів у Львові: "Я повинен отримати висновки всіх служб, які причетні до того. Тобто із архітектури санстанції, екології, міського, обласного управління земельних ресурсів, погодження геотехнічного інституту, технічні умови, розрахунок навантаження. Зробити всю графіку, скласти все це в єдину книжку, зробити землевпорядну експертизу, і після того лише продавати земельну ділянку. Я порахував, що тільки по штатним нормам це вимагає 128 днів".

РЕПОРТАЖ: У Донецьку теж майже немає аукціонів, але там важливіші інакші зловживання – землю виділяють під одне, а реально будують зовсім інше. Замість кафе-морозиво з дитячим майданчиком – меблевий комплекс, замість кафешантан без фундаменту – магазин у центрі міста. Тут поширена фальсифікація документів.

СИНХРОН: Костянтин ЛАВРОВ, керівник громадської організації: "Идет работа с прокуратурой. По нашим заявлениям было выяснено, что буквально процентов 30, процентов30 объектов, которые мы запрашиваем, обнаруживается или отсутствие градостроительных документов, или грубейшие нарушения санитарных, экологических, строительных норм".

РЕПОРТАЖ: Наразі контрольні органи з різних причин закривають очі на порушення, і єдиним засобом захисту громадських інтересів є їхній фізичний супротив. У тому ж Донецьку лише під тиском громадськості зупинили абсурдне будівництво житлового будинку. А в Борисполі вже навіть міська рада ухвалила рішення про надзвичайні заходи. Всерйоз говорять про тривале блокування міжнародного аеропорту та під’їзних шляхів. Настрій у спорі на межі знов має запах крові, як і століття тому.

Гучні справи про порушення авторських прав в Україні з’являються все частіше

СТУДІЯ: Олесь ТЕРЕЩЕНКО. Незадовільний захист авторських прав досі визнавали найбільшою перешкодою на шляху України до СОТ. Але прищеплювати міжнародні стандарти щодо інтелектуальної власності на правовому полі України ще не завершили.

СТУДІЯ Наталія МОСЕЙЧУК. Випадки, коли факти "брейннеппінгу" засуджуються законом, настільки рідкісні, що про них пишуть як про досягнення, варті книги Гіннеса. Так, скажімо, днями безпрецедентну судову ухвалу щодо порушення авторських прав виніс Голосіївський районний суд Києва. Рік в’язниці отримав продавець столичного радіо-ринку за поширення неліцензійного програмного забезпечення корпорації Microsoft. Щоправда, про механізм компенсації збитків пограбованим компаніям годі і говорити. Від торжества правосуддя вони отримують хіба що моральне задоволення.

СТУДІЯ: Олесь ТЕРЕЩЕНКО. Як-от батьки українських мультиплікаційних героїв Капітошки та Петрика П’яточкіна, що виграли вже кілька судових справ. На відміну від творців образу іншого дитячого улюбленця – Чебурашки. У Росії справа щодо захисту авторського права на це вухасте диво зайшла в "глухий кут".

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Автор: Леся ХАРЧЕНКО. Поп-корн "Капітошка", дитяча кофтинка з "Капітошками", і навіть цей дитячий садок під назвою "Капітошка" – усе це порушення авторського права, права тих людей, які придумали цей персонаж.

СИНХРОН: Наталя ГУЗЕЄВА, письменниця: "Капитошка" – это капелька, капелька дождя летнего, радостного, свежего, приносящего радость, надежду, любовь. И, конечно, я не ожидала, что маленькая капелька превратится в море проблемных вопросов".

РЕПОРТАЖ: Автор Капітошки та Петрика П’яточкіна Наталя Гузеєва вже одинадцять років мешкає в Мюнхені. А дитячі оповідання почала писати з шести років. Коли назбиралося чимало, вона віднесла їх до студії науково-популярних фільмів. Там зі всього написаного одразу відібрали Капітошку – надто вже оригінальний персонаж. Так з’явився мультик. Тепер письменниця має колекцію Капітошок -- незаконних. Вперше цього героя вкрали ще за радянських часів. Якось на Хрещатику Наталя Гузеєва купила морозиво "Капітошка". Почуття її охопили бентежні.

СИНХРОН: Наталя ГУЗЕЄВА, письменниця: "Ну, в первую очередь, радость. Естественно, мне очень приятно. Это в первую очередь. Потом наступает щемящая тоска. Ну, мое авторское самолюбие где-то немножко. Мне все друзья сказали: брось, забудь. В нашей стране вот так и все".

СИНХРОН: Михайло МАРГУЛІС, літературний агент: "Единственное, в чем я был уверен, что мы дойдем до конца. То есть, еще тогда я говорил о том, что, в общем-то, мы, наверное, пишем историю авторского права на Украине".

РЕПОРТАЖ: Відтоді автори Капітошки виграли п’ять судових справ. На черзі ще чимало судів, адже Капітошка має шалену популярність у піратів.

СИНХРОН: Михайло МАРГУЛІС, літературний агент: "Люди, которые используют незаконным образом там чужие персонажи или чужие идеи – у них реакция малых детей – "Ах, как? Та мы случайно тут придумали, да у нас тут завскладом там сказал, какое хорошее название". Понимаете? То есть, как бы у нас всегда "стрелочник" отвечает".

РЕПОРТАЖ: Зазвичай, позивачі, навіть у разі перемоги в суді, отримують символічну грошову компенсацію. В українських законах відсутня методика її розрахунку. Але довести порушення авторського права через українське законодавство можна, – каже адвокат авторів Капітошки.

СИНХРОН: Ольга ГУРГУЛА, адвокат: "Складність справи в тому, що треба довести в суді, що це саме Капітошка на виробі . Недобросовісні підприємці, які не беруть дозволу у авторів, вони стверджують, що це не персонаж Капітошка, що це їх власна уява, що вони самі її намалювали і так далі".

РЕПОРТАЖ: Гучні справи про порушення авторських прав в Україні з’являються все частіше. Кілька українських телеканалів несанкціоновано показали фільми Єжи Гофмана. Тепер польський режисер збирається судитись і вимагає максимальну грошову компенсацію – майже 4 мільйони доларів. На думку фахівців, щоб привести українське законодавство у галузі інтелектуальної власності до рівня європейського, знадобиться ще чимало часу. Іншого героя Наталі Гузеєвої – дитячого улюбленця Петрика П’яточкіна – також крадуть. Пірати – у автора, а держава – у дітей. Автор запропонувала зробити продовження мультику, вже навіть написала книжки "Як Петрик П’яточкін закохався" та "23 образи Петрика П’яточкіна". Але комісія в Міністерстві культури винесла свій вердикт: "Петрик П’яточкін – радянський герой". Тому мультику українські діти найближчим часом не побачать.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Какие органы стоят на страже вот этих маленьких капелек, этих маленьких мультяшных героев, маленьких сказок? Кто-то же должен, наверное, не только сильных мира сего защищать, а нас, слабых "Капитошек".

Розшифрування надане Оглядом телеефіру