ВЕДУЧИЙ: Добрий вечір, я Данило Яневський, сердечно вітаю всіх хто прийшов на «Майдан». Благословенні після пасхальні дні 2007-го залишаться в пам’яті киян з тисячними юрмами під різнокольоровими прапорами, хода яких створює нескінченні корки у переповненому автами місті. Галасливими та мало переконаними мітингами, екскурсіями політ заробітчан по київських продовольчих крамницях. Війна війною, а їсти треба. Окупованими та сплюндрованими парками в центральній частині міста, стійким запахом немитих людських тіл та сечі в урядовому кварталі. 30% зростанням порівняно з квітнем минулого року вуличною злочинністю. Про це повідомило Міністерство внутрішніх справ. Та іншими подібними «прєлєстями» весняного політ сезону війна без зрозуміли для людей цілей, ідей та принципів вирішення реальних суспільних проблем ставить на порядок денний питання – чи розуміють наші обранці взагалі чим живе і дихає країна? Що треба зробити для того щоб в ній було безпечно, затишно та приємно жити і дихати. Результати чергового соціологічного опитування оприлюдненого в п’ятницю в агенції УНІАН засвідчили: у випадку проведення дострокових парламентських виборів країною управлятиме та сама біло-синьо-червона коаліція. При чому Партія регіонів перемагає всіх своїх конкурентів із значним відривом. Сумнівно на відміну від політичної сили Юрія Луценка виглядають електоральні перспективи Соціалістичної партії. Але на то вже не має ради. Як кажуть в народі – бачили очі що купували, тепер їжте хоч повилазьте. Засвідчую повагу всім хто прийшов сьогодні на «Майдан», зокрема провідним українським політикам Миколі Катеринчуку, «Народна самооборона», Йосипу Вінському, блок Юлії Тимошенко, Борису Тарасюкові, Рух «Українська правниця», Лілії Григорович, «Наша Україна», Тарасу Чорноволу і Володимиру Вечорці, Партія регіонів. Пане Тарасе, пане Володимире окрема подяка за те, що не робили тут сцену фонтанів, що вас посадили не на ті місця. З великою приємністю представляю партнера програми компанію «Імпульс». «Імпульс» провідний виробник меблів на вітчизняному ринку. «Імпульс» яскравий зразок сучасної епохи. Всі охочі висловити свої ставлення до подій, що відбуваються в країні зібралися на Хрещатику. Їх модеруватиме як завжди моя колега Яна Конотоп. Вони візьмуть учать у дискусії хвилин за тридцять принагідно. Нагадаю їм обов’язкові правила: неухильно дотримуватися Конституції і законів України, а також загальноприйнятих правил суспільної поведінки; не припускатися образливих, а тим більше лайливих висловів на адресу опонентів; говорити лаконічно і по оголошені теми. Глядачів програми прошу висловитися – чи потрібні вам персонально вибори до Верховної ради України? Варіант перший: дострокові – 89001145001. У 2011 році – 89001145002. Вибори не потрібні взагалі, оскільки не потрібна Верховна рада – 89001145003. Вступне слово. Тетяна Пушнова.

КОР: Крок на зустріч анархо радикалам. Опозиціонери розуміють, що ситуацію не виправити традиційними методами закликами та обіцянками, тож вдаються до блокування Конституційного суду. Ще один упевнений крок опозиційних ніг – депутати меншості складають повноваження. Такою є ціна страховки за позачергові вибори. Представники коаліції поспішають завірити, що дії ї опонентів незаконні.

В’ячеслав КИРИЛЕНКО, лідер «Нашої України»: Завтра список блоку «Наша Україна» перестане існувати, а всі депутати припинять свої повноваження. Це робиться для того, і в знак того, що ми протестуємо проти продовження існування нелегітимної станом на сьогодні Верховної ради.

Юлія ТИМОШЕНКО, лідер БЮТ: Депутати нашої фракції написали всі необхідні заяви для того, щоб в цьому парламенті більше не було двох третин народних депутатів, а враховуючи 52 статтю Конституції, навіть якщо вони своїм продажним Конституційним судом поскасовують будь які укази президента, вони не зможуть корумпованим і політизованим Конституційним судом скасувати Конституцію України.

Адам МАРТИНЮК, віце-спікер Верховної ради п’ятого скликання: Тих, хто збирає заяви я інформую: не має закону, ми нажаль з вами ще не прийняли закону, який регулював би ці питання. Короче кажучи все це чергова піар-акція, яка свідчить про те, що вони добре усвідомлюють, що указ президента неконституційний і шукають інші, вибачте за таке не парламентське слово заморочки щоб вводити в оману наших виборців.

КОР: А от глава уряду основні надії покладає на президента. Янукович невтомно веде перемови з Ющенком. Після чергового раунду поспішає на Майдан завірити тисячі політичних туристів, що гарант таки відкликає свій указ.

Віктор ЯНУКОВИЧ, прем’єр-міністр України: Президент Сьогодні висловив свою точку зору, що він майже готовий призупинити свій указ і після того як ми знайдемо політичні і правові відповіді на всі суперечки, які виникли, підписати мирну угоду і звернутись до всіх політиків і до українського народу, щоб нести мир і спокій на нашій землі.

Віктор ЮЩЕНКО, президент України: Чи згоден президент призупинити указ? Хочу твердо сказати, що згоден, якщо проти цієї дії буде сформульовано на певний короткий відрізок часу пакет політичних компромісів, який заклечається в тому, що ми робимо на законодавчому рівні всі необхідні кроки, які забезпечують надалі недопустимість формування коаліційної більшості таким способом як це було брутально допущено в березні цього року.

КОР: Про що і як домовляються сторони покаже час. Проте ані результат цих домовленостей, ані позачергові вибори навряд чи змінять розстановку політичних сил. За даними Київського міжнародного інституту соціології до парламенту пройдуть 4 суперваговики: Партія регіонів, Блок Юлії Тимошенко, «Наша Україна» та Комуністична партія. Тож у кращому разі опозиції вдасться вичавити з політичної арени лише Олександра Мороза. А якщо вибори не відбудуться, то соціологи прогнозують лише чергове падіння рейтингу Віктора Ющенка.

ВЕДУЧИЙ: Виглядає так, що обидва протидіючих табори стомилися і нарешті усвідомили, що політичні репрезентанти однієї половини країни не можуть і не зможуть накинути свою волю тим, хто представляє половину іншу. Зрозуміли, що в межах внутрішньо суперечливого існуючого правового поля розв’язати створену ними кризу не можливо. Треба шукати розв’язки, які дозволили би зберегти обличчя всім сторонам конфлікту, що ці розв’язки можуть бути тільки легітимними, тобто прийнятими і основними політичними силами і основними електоральними групами. Чи можна сформувати проблему так – політична стабілізація, нові вибори в обмін на політичне життя Соцпартії і особисто її лідера? Цей варіант запропонував наскільки я зрозумів заступник голови президентського секретаріату пан Чалий в ефірі п’ятого каналу. За згодою сторін перше слово Борис Тарасюк.

Борис ТАРАСЮК, лідер блоку «Рух – Українська правиця»: Дякую. Я думаю, що нинішня глибока внутрішньо політична криза вимагає адекватних кроків і адекватної реакції. Указ президента, суть якого полягає в достроковому припиненні повноважень Верховної ради і проведені позачергових виборів, є адекватною відповіддю. І ця відповідь підтверджується висновком Парламентської Асамблеї Ради Європи, яка днями прийняла резолюцію з цього приводу. На мій погляд Парламентська Асамблея Ради Європи дала адекватну відповідь щодо змісту причин виникнення внутрішньополітичної кризи в Україні і внесла рекомендації. Мені здається, що всі політичні сили мають прислухатися до цієї рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи. Що стосується такої, знаєте, ціни внутрішньополітичної кризи проведення позачергових виборів, тобто віддати народу його право формувати владу і благополуччям Соціалістичної партії, то я думаю, що тут два неспіврозмірні поняття. Не турбота про роль і місце Соціалістичної партії і її лідера повинна турбувати український політикум, а турбота про подолання внутрішньополітичної кризи, проведення дострокових позачергових виборів і формування нової Верховної ради. Народний Рух України виступає за те, щоб ми повернули в політику мораль. А це може бути лише шляхом проведення позачергових виборів.

ВЕДУЧИЙ: Борис Івановичу, і так само всіх шановних гостей прошу також на цьому зосередитися. Припустимо, припустимо, ви отримаєте днями негативний висновок Конституційного суду. Що ви будете казати своїм виборцям? Що вони повинні слухати Парламентську Асамблею Ради Європи, чи слухати Конституційний суд власний?

Борис ТАРАСЮК, лідер блоку «Рух – Українська правиця»: В принципі Конституційний суд поставлений перед необхідністю прийняття не стільки юридичного рішення, скільки політичного рішення. В даному разі політикум перекладає свою відповідальність на Конституційний суд. Враховуючи те, що на Конституційний суд постійно чиниться тиск, процвітає корупція, звичайно що це не є той фон, який допоможе українському політику, українському народу адекватно сприйняти будь яке рішення Конституційного суду. І я думаю, що рішення Конституційного суду звичайно має бути прийняти, адже маже дев’ять місяців Конституційний суд працює і жодного рішення не має. З іншого боку не можна не звернути увагу на тиск, про що свідчать заяви самих членів Конституційного суду, звинувачення, які пролунали з боку Служби безпеки України на адресу одного з суддів Конституційного суду, все це звичайно буде нівелювати будь яке рішення Конституційного суду в свідомості суспільства. В той же час президент неодноразово заявляв, що він буде поважати рішення Конституційного суду, яким би воно не було. Чи розв’яже рішення Конституційного суду ситуацію, на мій погляд – ні. В даному разі необхідно все таки покластися на політиків, на лідерів держави і спробувати досягти політичної домовленості.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Йосип Вікентійович, у Вас особисто є надія на українських політиків.

Йосип ВІНСЬКИЙ, народний депутат п’ятого скликання, фракція БЮТ: Розумієте, в принципі політики завели державу в цю ситуацію, і політики мусять з неї виводити. Адже майте на увазі, що ще кілька неділь назад говорили, що ніякої кризи не має, що це все ігра. Але сьогодні абсолютно всім зрозуміло, що у країні дуже серйозна глибока політична криза. Парламент є недієздатний, не репрезентативний, не відповідає настроям виборців і по суті кажучи поставився поза законом. Уряд відмовившись виконувати указ президента поставив себе поза законом і його сприймати як уряд держави є неможливим. Центральна виборча комісія взявши до виконання цей указ і не приступивши до роботи принаймні в рамках своєї компетенції постала за межами закону. Конституційний суд, який звинувачується сьогодні у корупції, зрозуміло, що він правосудного рішення прийняти не може і будь яке рішення Конституційного суду ніяким чином не вирішує цю проблему. Тому безумовно треба чітко розуміти, що має бути дуже серйозний, дуже глибокий механізм розв’язання цієї кризи, і я сьогодні скажу відверто, і я думаю, що наші політичні опоненти з цим погодяться, що іншого механізму чим апелювання до виборців, до народу, інших механізмів виходу з цієї ситуації не має. Тому указ президента, який говорить про те, що треба йти на вибори, він абсолютно коректний не тільки з точки зору правової, а з точки зору розв’язання політичної кризи. Бо я наприклад коли слухаю Адама Мартинюка, який там розказує, що не має там закону якогось, що я не маю права скласти з себе повноваження депутатські, ну, вибачте мені, то він лукавить. Адже мова йде про те, що навіть не питання в тому що сьогодні 165 депутатів прийняли рішення в цих умовах відмовитися від депутатського мандату. Це означає, що в цій Верховній раді вже 300 голосів ніколи не буде. А це означає, що ця Верховна рада вже ніколи не буде мати можливість долати вето президента. І чітко треба розуміти, що Верховна рада в такому складі вже є непрацездатною. Та імітація, яку вони ведуть в парламенті, вони нічого не дає. Я прекрасно розумію, що донецькі прокурори ходять туда на звіти сьогодні, хоча подумайте, указ президента розпустив Верховну раду, а прокурор ходить в ту верховну раду яка розпущена звітувати. Тобто сьогодні ми маємо всі аспекти розвалу правової системи в державі. І вин аза це знову ж таки лягає на правлячу коаліцію, яка є відповідальною за Конституцією за ситуацію в державі. Тому безумовно правляча коаліція зірвала всю ситуацію в державі. Вони намагаючись узурпувати владу, намагаючись вийти за межі закону, намагаючись керувати державою по законах злочинного світу, а не конституції, вона фактично змусила і опозицію і основну частину виборців відповідним чином діяти. І коли нам казали, що вони об’єднають Україну таким чином, ну, Мороз пам’ятаєте як казав, да, що я зраджую своїх виборців, тому що я йду об’єднувати Україну. Сьогодні Майдан один і інший показує, що Україна роз’єднана і не тільки вже політично, а роз’єднана кордонами міліції сьогодні. Тому треба чітко розуміти, що вже навіть сама виборча кампанія, тобто вибори це мають бути першим кроком для того щоб зняти протиріччя в Верховній раді. Але вибори вже самі по собі ситуацію повністю не вирішать. І це треба вже глибинною ми змінами до Конституції вирішити. Це треба вже буде робити щось на зразок конституційної угоди і тільки на цій нові базі ми маємо відновити правовий порядок в державі, тому що сьогодні правляча коаліція втягнула країну, я розумію, що їм власне кажучи ця Україна до фені. Але нам не байдуже ця ситуація в державі. І ми повинні думати напевно більше ніж води за це, тому що якби вони були хоч якось відповідальними за цю державу, вони б ніколи не дозволили як правляча коаліція, яка має всі інструменти впливу на ситуацію в державі, і мала по Конституції довести ситуацію до такого абсурду, до такого роз’єднання, до такого напруження і до такого, знаєте, тупіка. Фактично вони завели державу в тупік. І я вважаю, що зараз мають бути всі ті люди, які вболівають за долю держави, повинні сьогодні консолідуватися на базі одного – пошуку виходу із цієї ситуації. Ще раз кажу – першим кроком мають бути дострокові вибори. Але вже нажаль на сьогоднішньому етапі тільки достроковими виборами цю ситуацію зупинити не можливо. Вона повинна рухатися дальше і тут треба зробити дуже серйозні висновки із того що відбулося з державою. Бо це з державою. Ми сьогодні стоїмо на грані фактично втрати державності. Бо існувати Україна як самостійна держава при том, що все правове поле фактично розрушене, я вже фактично назвав вам всі ключові інституції держави, так, не виконує свої правові і політичні, і Конституційні зобов’язання. Сьогодні одна людина в державі яка фактично є легітимною. Це президент України. І я сьогодні вважаю що в руках Віктора Андрійовича в черговий раз доля д держави. І я дуже надіюся, що він як президент зробить все необхідне і виконає резолюцію того мітингу, який сказав, що президент має забезпечити виконання свого указу самими жорсткими методами. Якщо він цього не зробить, то він стане тоді на бік тих людей, які розвалюють державу.

ВЕДУЧИЙ: Дякую Йосипе Вікентійовичу. Отже пане Тарасе, чи Ви підете на танки, чи ви будете шукати розв’язок політичних чи легітимних, чи приймете ви простягнуту руку?

Тарас ЧОРНОВІЛ, народний депутат України п’ятого скликання, представник фракції Партії регіонів: Знаєте. Не треба страшилок. Ніяких ні танків не буде, ні делегемітизації влади в державі не має. Я дивлюся на наших опонентів. Розказують вони такими ж самими фразами, як говорили раніше, а от тон то уже абсолютно не переконливий і соромно вже брехати. От соромно, видно по очах, що соромно мудрим людям вже брехати. І тому розказують про якісь складені повноваження. Ніхто, не один депутат повноважень не склав. Розказують про вихід своїх фракцій. Ніхто не вийшов, тому що навіть процедури не попробували дотриматися. І та ж сама «Наша Україна» не може нічого зробити, тому що їхній депутат Юрій Ключковський заклав такі норми в закон про вибори, що не можливо виключити одну з партій, яка створила блок. От зробив він таке і все. І тепер доки не змінимо закони все, про те що ви розказуєте не відбулося. І інших подібних речей не відбудеться. Давайте зупинимося на кількох константах, які я думаю сьогодні зрозумілі всім крім може кількох політиків, та й і їм теж зрозумілі, вони просто мусять ще зберігати добру міну при поганій грі. Перше – виборів дострокових не буде. Ні 27 травня, це всім відомо, хоча якісь губернатори ще звітують, що вони 27 травня готові. Ну, клоунада, елементарна клоунада. Друге, не буде їх і пізніше в ті терміни, які не передбачені Конституцією. Відбудуться вибори 27 березня 2011 року. Ні дня раніше. Я надіюся, що і президентські вибори відбудуться в кінці 2009 року як виписано Конституцією і вийдемо ми спокійно із цієї кризи. Момент наступний. Що відбудеться. Ми, кажете що хтось протягнув нам руку. Зараз іде розгляд у Конституційному суді. Європа дуже чітко і дуже жорстко заявила, що рішення Конституційного суду має бути виконане. Іде постійна брехня, що Конституційний суд себе дискредитував і це вважає Європа. Там кажуть, що він погано здійснював свою роботу те що не приймав до цього часу рішення. Його звинувачують в пасивності, а не в активних порушеннях. І Борис Іванович, як фаховий дипломат і міністр закордонних справ це прекрасно розуміє і прекрасно знає. Тому іде повний обман. І президенту не має іншого шляху як скасувати антиконституційний указ. Є два вибори. Перший варіант, який був запропонований нами і на який нібито президент і згодився – скасувати його до рішення Конституційного суду для того, щоб мати поле для збереження обличчя. Ми йдемо теж на дуже серйозні зустрічні кроки, теж на певні поступки, тому що ми розуміємо, що Україна це і захід і схід. І ми не маємо права десь перетиснути в один бік. Тому що це буде створювати знову розкол України і нам треба рахуватися з другою стороною. Тут не йде рахування з президентом, чи тим більше з тими двома фракціями опозиції. Іде рахування з другою частиною народу, яка нас на виборах не підтримувала. І це буде здійснено. Якщо президент цього не зробить і діждеться рішення Конституційного суду, то я вам гарантую, що поступки, які стосуються другої частин України, всього народу України відбудуться в повному обсязі. А от поступки щодо владних повноважень і балансу владних повноважень будуть набагато скромніші. І мабуть остання фраза, яку б я хотів в цьому моменті сказати до Бориса Івановича. Знаєте, мене важко назвати вашим симпатиком, але річ у тому, що сьогодні мені здається в цій ситуації, яка склалася ваша роль є дуже визначальна, ваша, «Українська правиця» тих партій. Ми побачили квазі опозицію, яким байдуже яка ідеологія, яким байдуже, що буде з Україною. Згадайте той самий БЮТ, який до виборів був правицею, а зараз раптом став лівицею. Який розказував там про боротьбу з кучкізмом і найбільше кучкістів привів до влади. І тому подібне. Україні потрібна серйозна мудра опозиція, яка має шанс стати владою. В цих людей, які займаються аполітичним шулерством такого шансу вже не буде. Я думаю, що вони зійдуть на манівці на протязі найближчим місяця, півтора. Після указу президента і рейтинги посипляться, і багато у кого і психіка відмовить. А от вам при всіх моїх претензіях, що напри великий жаль не зберегли Рух в тому рівні, який би мав бути, все ж таки на вас лежить певна місія. Тому ми це розуміємо. Партія регіонів розуміє, що працюючи на волю наших виборців, ми не можемо, упаси господи, ущемити волю виборців другої частини України. Ви маєте бути в цьому гарантом. Тому що ні БЮТ, ні «Наша Україна», які борються за свої якісь ефемерні речі, які порушують Конституцію і закони на кожному кроці, цього не зроблять.

ВЕДУЧИЙ: Дякую, три хвилини залишилось в цій частині.

Володимир ВЕЧОРКА, народний депутат України п’ятого скликання, представник фракції Партії регіонів: Сегодня в студии собрались всеуважаемые люди, все прошли жизненный путь и сегодня каждый из нас может отстаивать каждый свою политическую, социально-экономическую точку зрения. У нас они различные, но я хочу сказать, что мы живем в единой Украине и я не хочу повториться и сказать, что Украина до фени. Я лично родился в Украине, это моя родина и я за эту родину буду бороться. Теперь я бы хотел сказать следующее. Указ президента это действительно вызвало в обществе шок, так называемый в медицине краш-синдром. После этого начинается лечение. Мы ездили в Брюссель, Страсбург. В результате получили рекомендации в виде резолюции Парламентской Ассамблеи Совета Европы. После этого наступает период реабилитации, когда будет «круглый» стол после решения Конституционного суда. А только он может вынести свое решение и после этого мы сядем за «круглый стол», пригласим венецианскую комиссию и будем в спокойном режиме находить политический компромисс как выйти из этого кризисного состояния.

ВЕДУЧИЙ: Дякую пане Володимире. 2 хвилини є, якщо можна пане Миколо і пані Ліля за і 2 хвилини тезу, я після перерви надам вам більше часу. Прошу.

Микола КАТЕРИНЧУК, член громадянського руху «Народна самооборона»: Добрий вечір «Майдан». Я хотів ви почати з того, що, знаєте, є така народна мудрість, що влада розбещує, а абсолютна влада розбещує абсолютно. Тому оце є ознакою правлячої коаліції. Мета цієї діяльності, це встановлення диктатури, тому що тільки ця форма правління дає можливість роз приділяти національне багатство на користь окремих фінансово-промислових груп. І сьогодні йдеться чи буде встановлена ця диктатура чи ні. І тому от ті люди, які спостерігають за тим що відбувається навколо Конституційного суду, шановні люди, йдеться про наступне, що перша стаття Конституції, в якій говориться, що наша держава є соціальною демократичною, буде діяти, або не буде діяти. Якщо ми говоримо, що у нас демократична держава, то єдиний механізм отримання влади, це вибори. І якщо навіть в Конституції і в законах відповідних закладена математична формула як і скільки ви можете отримати владу, якщо шановна коаліція отримала, не будемо казати по яким, скажемо речам 238 голосів, то цей об’єм є ваших повноважень, які ви взяли від народу під свої зобов’язання, свої ідеї, своє бачення. І не більше. І коли ви вже хоч одного депутата взяли більше, це значить що ви вкрали цей голос, ви фальсифікували вибори вже після виборів в Верховній раді України. І тому президент був зобов’язаний внести цей указ. І я ще раз вам кажу як фахівець конституційного права, що указ є конституційним, правовим і політично обґрунтованим. І те, що буде приймати сьогодні Конституційний суд, не залежно від того як він буде приймати, але довіри в суспільстві вже до цього суду не має. Парламентська Асамблеяї Ради Європи сказала, що так само, що не має довіри до цього суду і треба на це зважити. Тому краще щоб Конституційний суд зупинив впровадження і не виносив жодного рішення. Тому що будь яке його рішення не буде сприйняте суспільством. І це поставить під загрозу розвиток демократичного майбутнього України. І тому я хотів би сказати, що не треба сьогодні говорити про те, що от ми сильні і ми переможемо, і буде впроваджено принцип – той сильніший, той правий. Ні. Це не джунглі, це Україна. Це 2007 рік. І я переконаний, що на сьогоднішній день можна знайти компроміс, але цей компроміс може бути тільки через волевиявлення громадян, і тільки. А після того референдум. Ми маємо звітувати, вибачте, народу України. А що трапилось такого, що на сьогоднішній день привело до цієї кризи. А привела до кризи і Парламентська Асамблея Ради Європи сказала – це недосконала Конституція, яка не дає відповіді на більшість питань. І ви зараз заставляєте Конституційний суд політичним нажимом, тиском політичним саме впроваджувати ці відповіді. Це шлях в нікуди. Тому наступне після виборів обов’язково референдум до людей шановні і спитайте у людей які вони хочуть мати правила грив Україні і як вона має розвиватися.

ВЕДУЧИЙ: Пане Миколо, дякую сердечно. Ми почнемо наступну частину програми пані Ліля з Вас. На цю хвилину 4 тисячі п’ятсот дзвінків маємо, опитування не репрезентативне. 83% проголосували за проведення дострокових виборів, 13 – за вибори в 2011 році. 4 взагалі вважають, що вибори не потрібні взагалі, які і Верховна рада. Ми продовжимо дискусію за хвилину, другу.

ВЕДУЧИЙ: Продовжуємо дискусію на майдані. Я прошу глядачів висловитися – чи потрібні вам особисто вибори до Верховної ради?

Лілія ГРИГОРОВИЧ, народний депутат України 5 скликання, "Наша Україна": Тут нам намагалися розказати якою має бути опозиція. Я ж попробую дуже коротко охарактеризувати яким є наш народ. На мене – абсолютно цивілізований, європейський, демократичний народ, який знаходиться в стані громадянського суспільства. Ми маємо абсолютно азійську, сформовану меншістю голосів парламентську більшість, яка позиціонує дуже конкретні устремління до диктатури. Судіть самі. Буквально в березні ми почули барві заяви і спікера і Януковича про те, що ознаменування 1 травня в Україні з’явиться 300 парламентських голосів у так званій нового формату парламентській більшості. Тому – чи повинна була опозиція захищати вибір українського народу, більшість українського народу від того, що в нелегітимний спосіб робила так звана більшість. Повинна була. І вона це зробила. Більше того – я пишаюся тим, що презиент України видав конституційний указ, який зупинив сваволю якихось 40%, які представлені в парламенті на відміну від 60%. рівно стільки громадян сьогодні в Україні вважає, що дострокові вибори є потрібні. Таким чином хочу наголосити, що ще 18 грудня 2006 року в парламент було внесено проект постанови про реінкарнацію ківалівської ЦВК. Все це освідчить тільки одне – цілий рік презиент України по справжньому, як інтегратор об’єднував два береги України, простягаючи руку через стіл переговорів. Нажаль під цим столом переговорів шулери грали крапленими картами. Якщо пан Янукович підписував Універсал – значить він точно його обов’язково не буде виконувати. З огляду на те я хочу сказати, що ситуація, яка сьогодні склалася презиент захистив честь і гідність кожного з нас, українського народу. І якщо у нас така сформована на меншості голосів азійська парламентська більшість, а разом з нею уряд, то нехай же наш великий український народ, який зумів отримати демократичну перемогу на виборах 2004 року президентські і 2006 року парламентських – нарешті скаже знову своє слово, зробивши щеплення українському політикуму від такої зарази, яка називається політична корупція.

ВЕДУЧИЙ: дякую пані Ліля. Ірина Кресіна, відділ правових проблем політології, Інститут держави і права імені Керецького. Пін Ірино, ми почули. Спробую дуже коротко для тих, хто щойно до нас приєднався, існує розвал правової системи в державі. Країна фактично розділена і це напевно треба закріпити вже юридично. Існує варіант – вибори дострокові плюс референдум по Конституції, який подолає цю кризу. Ми стоїмо на межі втрати державності. Пан Вечорка каже, що компроміс лежить по лініях Конституційного суду плюс посередництво чи участь венеціанської комісії. І нарешті те, що щойно сказала пані Григорович. Ваша точка зору?

Ірина КРЕСІНА, Інститут держави і права імені Керецького: Ми спостерігаємо параліч влади і всі три гілки влади сьогодні демонструють яскраво нездатність запропонувати розумний варіант виходу з цієї кризи. Тобто всі три гілки влади паралізовані. І виходячи просто з Конституції. Якщо ми всі її дотримуємо і поважаємо. То ми повинні в цій ситуації зрозуміти, що єдиним гарантом Конституції, відновлення конституційного порядку в країні є президент. Більше того – виданий ним указ є чинним. Конституційного суду його не скасував на період розгляду справи в Конституційному суді. Він є чинним і треба добитися цілеспрямованими діями виконання указу. І тільки це є сьогодні єдиною, на мій погляд, умовою наведення якогось порядку в цьому правовому безпредєлу.

ВЕДУЧИЙ: А якщо, даруйте, якщо всі в паралічі. Може афтаназія – вихід? Частина проекту – каже пан Вінський.

Ірина КРЕСІНА, Інститут держави і права імені Керецького: Це жарти. І сьогодні, повірте, не до жартів. І мені здається, що рішення про призупинення указу – воно є юридично неспроможним. Можна указ або відмінити. Або видати інший указ на доповнення і зміну певних положень в діючому указі. Але призупинити – такої процедури немає. Юристи такого не визнають. В конституційному праві немає поняття призупинення указу. А що тоді мається на увазі, коли він призупиниться? Хто подав цю ідею? Що відновить діяльність Верховна рада, яка відповідно до указу не діє? И відновлять повноваження ті 160 депутатів. Які заявили про складення повноважень? Що означає призупинення? І чого треба це робити зараз – до рішення Конституційного суду? Тут певна лукавість є саме тих, хто підштовхує до таких кулуарних непрозорих домовленостей до рішення Конституційного суду. Тому на мій погляд - треба в повній мірі забезпечувати конституційний порядок в країні і виконувати чинний указ президента. А роздавати оцінки конституційний він чи ні – це не функція ні громадян… він не може бути неконституційним, якщо вже будемо говорити прямо. Тому що він спирається на цілий ряд конституційних статей. Ми знаємо 5 статей, які вказані в указі і на які він абсолютно чітко відповідає цей указ. Чисто формально юридичний підхід – посилання тільки на статтю 90 – це є , будемо казати обмеженість бачення того, що таке відповідати конституції. Указі не повинен був посилатися на 90 статтю. Тому що йдеться не про бездіяльність Верховної ради . стаття 90 закріплює тільки позиції три, які свідчать про бездіяльність Верховної ради , коли вона підлягає розпуску в результаті своєї бездіяльності. Але політичної конституційно правова відповідальність настає не тільки за бездіяльність. А насамперед за діяльність. Так оце ця діяльність і кваліфікована в тих статтях, на які посилається президент.

ВЕДУЧИЙ: Одну хвилину маємо до включення з Хрещатику.

Тарас ЧОРНОВІЛ, народний депутат 5 скликання, Партія регіонів: Я би єдине, що дуже би просив, щоб наші опоненти, коли так красиво про це говорять…

ВЕДУЧИЙ: Пані Кресіна представляє Інститут держави і права.

Тарас ЧОРНОВІЛ, народний депутат 5 скликання, Партія регіонів: Так. Але знаєте, вона зайняла дуже чітко певну політичну позицію певної сторони. Я визнаю її право і поважаю її позицію. Але я б дуже хотів, щоб наші правники не розказували нам знову по дух Конституції. Дух Конституції треба не нюхати, а виконувати. Там є чіткі норми.

ВЕДУЧИЙ: Зараз скажуть – а чому уряд не виконує…

Тарас ЧОРНОВІЛ, народний депутат 5 скликання, Партія регіонів: Я би хотів, щоб коли нам розказують, що ми щось не виконуємо – щоб по кожному пункту це було сказано.

Микола КАТЕРИНЧУК, член громадського руху «Народна самооборона»: Ви не уявляєте навіть собі – що таке Конституція. Ви, щоб закидати такі, що політичний опонент або не політичний опонент – хоч би прочитали.

Тарас ЧОРНОВІЛ, народний депутат 5 скликання, Партія регіонів: Ви так боїтеся згадувати про Конституцію, що мусите… в цивілізованих країнах, до яких ми прагнемо – немає…

Микола КАТЕРИНЧУК, член громадського руху «Народна самооборона»: Ви почитайте рішення Конституційного суду, який зобов’язані ви виконувати і в тому числі і судді Конституційного суду. Судді Конституційного суду мають виконати ті рішення, які були прийняті до них. І там виписано все відносно гаранта конституційних прав і інтересів громадян України. як може бути інше рішення? воно не може бути інше рішення. тому що вся діяльність Конституційного суду – вона не нова. Ми ж не починаємо з чистого листа.

Тарас ЧОРНОВІЛ, народний депутат 5 скликання, Партія регіонів: Я вибачаюся. М прийшли в цирк. Я так розумію, що нас посидиш на ряд глядачів. А їх, як клоунів. Це так виглядає? У мене таке враження, що вони там клоуни, а ми глядачі. Я дозволю собі все таки.. я думаю, що всі глядачі побачили…

ВЕДУЧИЙ: Будемо шанувати пана Чорновола право висловити свою думку.

Лілія ГРИГОРОВИЧ, народний депутат України 5 скликання, "Наша Україна": Та він тільки і балакає сьогодні.

ВЕДУЧИЙ: Це є його право. Йому право це надає Конституція України і ведучий програми. Він обстоює точку зору, як представник політичної сили за яку на останніх парламентських виборах 34% проголосувало.

Тарас ЧОРНОВІЛ, народний депутат 5 скликання, Партія регіонів: 34%. А "Наша Україна" сьогодні має 10%. От хай би Лілія Григорович не на 60% посилалася, а на 10%. І як може, знаєте, якщо ви говорите про юридичні певні норми, то я вам скажу один момент – давайте не втікати від норм чітких Конституції. Тому що я відразу знайду такий же самий нюанс словесної еквілібристики, згідно з якою мораль до виконання Конституції не може бути людина, яка скажімо не виконала рішення суду. Це конституційний обов’язок президента.

Лілія ГРИГОРОВИЧ, народний депутат України 5 скликання, "Наша Україна": А що сьогодні день Чорновола, можна вас запитати? Один він говорить.

Тарас ЧОРНОВІЛ, народний депутат 5 скликання, Партія регіонів: Людина, яку підтримує 6% не може бути отстоювачем всього народу. Тому давайте вернемося до норм Конституції. А далі хай клоунада продовжується.

Микола КАТЕРИНЧУК, член громадського руху «Народна самооборона»: Скажіть будь ласка – є сьогодні указ чинний чи ні? Чинний. Рішення Конституційного суду немає. То що ви говорите, ще й зауваження робите? Про що ви говорите? Буде рішення – потім будете говорити.

ВЕДУЧИЙ: Я хочу вам сказати, що у мене є свій порядок. Це порядок полягає в тому, щ на вулиці Хрещатик спеціально прийшли люди. Я не знаю хто вони. Вони мають таке саме суверене право висловити свою точку зору, як ви, пан Тарас Чорновіл, пан Борис Тарасюк і навіть, як я. користуючись своїм право я нагадую тим людям, які стоять на Хрещатику про правила дискусії. Пункт номер 1 – шанувати Конституцію і діючі в Україні закони, якими б вони не були. 2 - дотримуватися загальноприйнятих правил суспільної моралі. 3 – не припускатися образливих або лайливих виразів на адресу опонентів. 4 – дотримуватися регламенту і теми обговорення. Добрий вечір, Хрещатик. Яно, будь ласка.

ВЕДУЧА: Доброго вечора, присутнім в студії, глядачам 5-го каналу. Насамперед хотілося б передати побажання тут присутніх наших співгромадян до шановних політиків, присутніх в судії. Ми уважно слухаємо кожну вашу репліку і тому, якщо ви справді хочете, щоб ми її почули – говоріть , будь ласка, по одному. Я відразу надаю слово пану Анатолію і, напевно, згадаю одну з останніх реплік про те, що одна з експертів в студії сказала, що всі три гілки влади сьогодні паралізовані. І судова, і законодавча, і виконавча. Як за цих умов нам знайти вихід з цієї політичної кризи в якій опинилися?

АНАТОЛІЙ: Я вважаю, що саме головне встановити такі правила гри, щоб така ситуація, як зараз не повторялася більше ніколи. А суть цих правил ось в чому – не потрібно ніяких коаліцій. Коаліція – це вся Верховна рада , всі 5 фракцій – це і є коаліція. І кожна коаліція повинна мати у Верховній раді свою квоту. Наприклад Партія регіонів – це прем’єр міністр. Від БЮТ – це голов