Як вже повідомляла «ТК», 23 квітня о 12.00 у Києві одночасно розпочались два заходи – круглий стіл «Телеканал "Київ". Для киян чи для мера?» і прес-конференція «Стан і розвиток муніципальних ЗМІ Києва».

Перший, організований Інститутом Медіа Права, був анонсований 19 квітня. У ньому мали взяти участь заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко, голова Комітету ВР з питань свободи слова та інформації Андрій Шевченко, депутат Київської міської ради, секретар комісії з питань культури та інформаційної політики Олександр Бригинець (усі – Блок Юлії Тимошенко) та відомі медійні діячі. Про прес-конференцію в прес-центрі інформагентства «Українські новини» було екстрено оголошено наприкінці робочого дня п’ятниці. І хоча формально заходи не були пов’язані між собою, немає жодних сумнівів, що раптове бажання радника київського міського голови Казбека Бектурсунова та його команди поспілкуватись із журналістами було своєрідною відповіддю на організований бютівцями й медіаекспертами круглий стіл.

«Люди с сугубо рыночной историей»

Прес-конференція в «Українських новинах» – перша поява Бектурсунова, про чию роль в організації поки що неформального комунального медіахолдингу «Детектор медіа» вже писала, на публіці в ролі «радника мера на громадських засадах, який керує всім». Окрім кореспондентів різних видань та знімальної групи каналу «Київ», на презентацію Казбекової команди прийшов подивитися київський опозиціонер Олександр Бригинець, якого Бектурсунов згодом назвав «нашим другом Сашей». Він мирно спілкувався з учасниками прес-конференції, а за кільканадцять хвилин після її початку пішов – його чекали на круглому столі в Будинку вчителя. Згодом пан Бригинець пояснив кореспонденту «ТК», що прийшов на захід, аби подивитися на нову команду і запитати, з якими концепціями вони йтимуть на конкурс на заміщення керівних посад.

Знайомитись із журналістами прийшли виконувач обов’язків головного редактора газети «Хрещатик» Дмитро Джангіров, в.о. директора ТРК «Київ» Дмитро Харитонов, в.о. головреда тижневика «Українська столиця» Павло Карайченцев, призначений 2 тижні тому в.о. гендиректора комунального підприємства «Радіо "Голос Києва"» («Радіо Київ») і перший заступник головреда газети «Вечірній Київ» Руслан Малашенко. Останній представляв газету замість Олега Арестархова, який, за словами Казбека Бектурсунова, перебуває на лікарняному. На запитання «ТК» про те, чи очолюватиме Арестархов газету надалі, Бектурсунов відповів: мовляв, невідомо, чи виграє він конкурс – адже й ви можете подати заявку і стати головредом «Вечірки». Тим часом, за інформацією «Детектор медіа», Олег Арестархов уже не лише не виконує обов’язки головного редактора газети, але й працює в іншому місці, а заяву на звільнення поклав на стіл Бектурсунову ще 13 квітня. Протягом прес-конференції Руслан Малашенко не промовив жодного слова; «Вечірній Київ» замість нього представляв журналістам сам Казбек Бектурсунов.

Руслан Малашенко

Причиною, що спонукала «людей с сугубо рыночной историей» (формулювання Казбека Бектурсунова) запросити журналістів для спілкування, стало, за словами радника мера, поширення в медіа чуток та недостовірної інформації. Надмірна увага деяких видань (передусім, судячи з частоти згадування, саме «Детектор медіа») до подій у, цитуємо, «бывших коммунальных по смыслу» ЗМІ дивує пана Бектурсунова, адже сам він розцінював своє завдання як суто технічне. Йому видавалося, що для оновлення ввірених йому комунальних підприємств (пролунало порівняння з ЖЕКами) «нужно поменять руководство, и не более того», а журналісти чомусь намагаються докопатися до прихованих причин реформування комунальних ЗМІ, шукають політичний і бізнесовий підтекст, цікавляться законністю і долею звільнених працівників… «Ваши публикации носят забавный профсоюзный душок», – так, зокрема, висловився Казбек Бектурсунов на адресу представників «Детектор медіа».

Павло Карайченцев

Учасники прес-конференції постали такими собі відчайдушними асенізаторами, що прийняли запрошення до авгієвих стаєнь київських медіа як виклик. Принаймні, двоє з них – Дмитро Джангіров і Дмитро Харитонов – наголосили у своїх виступах, що очолені ними медіа не були варті їхньої уваги і вони ніколи ними не цікавились. «Найбожевільнішим рішенням у житті» назвав свою згоду посісти керівну посаду на каналі «Київ» пан Харитонов, тоді як Джангіров зізнався: прийняв пропозицію, аби довести, що в Києві можна зробити якісну й популярну україномовну газету. Професійні піарники, Бектурсунов і Джангіров чудово впорались із непростим завданням – одночасно ганити комунальні медіа, зображаючи їхній катастрофічний стан кілька місяців тому, і вихваляти їхню особливу роль і важливість для киян, яка після приходу нової команди невпинно зростає разом із тиражами і рекламними доходами.

Дмитро Джангіров

Павло Карайченцев обмежився стислою розповіддю про «Українську столицю», яка повернулася до вихідного формату повнокольорового тижневика, та плани підвищити її тираж до 15 тисяч примірників. Костянтин Спілка, в минулому виконавчий директор компанії «Промо.Юей», також був лаконічний: структура радіостанції роздута, буде змінено музичний формат, радіо має стати «розумним», надалі ретранслюватиме новини «Радіо Свобода» і «Німецької хвилі» тощо.

Костянтин Спілка

Натомість, дуже довго й докладно говорив Дмитро Джангіров. За його словами, газета «Хрещатик», яка три місяці тому була «набором букв і ліній на газетному папері», стала справжньою газетою. Зараз сукупний тираж видання становить 16 тисяч, а у травні його планують збільшити  до 30 тисяч. Газета орієнтуватиметься передусім на «людей, які приймають рішення і самостійно заробляють на життя», а не на пенсіонерів, які донедавна становили ядро її аудиторії. За словами Казбека Бектурсунова, за ці три місяці «Хрещатик» у 2,5 рази підвищив доходи від реклами, тож тепер вони є «середніми – на рівні газети "Дело"». Дмитро Харитонов, поскаржившись на ті самі, що й в інших, негаразди – роздутий і некваліфікований штат, застарілу апаратуру тощо, – розповів про оновлення інформаційних програм, модернізацію техніки, зростання частки аудиторії, зміну сітки мовлення та команду, що перейшла на канал з «Інтера». ТРК «Київ», за словами пана Дмитра, почали цікавитись рекламодавці, і зараз телеканал проводить переговори з сейлз-хаусами щодо продажу рекламного часу. Утім, про свої досягнення і плани пан Харитонов нещодавно вже докладно розповідав «ТК».

Дмитро Харитонов

Плани щодо «Вечірнього Києва» у Казбека Бектурсунова грандіозні: перевести газету у вечірній режим виходу, себто, писати про сьогоднішні новини, і довести тираж до 100-150 тисяч екземплярів (у прес-релізі вказано першу цифру, але на прес-конференції було озвучено другу) до кінця року. Проте, як стало відомо «ТК» від джерела в редакції газети, як перша, так і друга цифра не є реальними. Зараз тираж газети становить близько 10 тисяч, і його підвищення на порядок не передбачене бюджетом. До того ж, навряд чи додаткові 100 тисяч примірників навіть найкращої газети зможе прийняти київський ринок, та ще й у такі стислі терміни. Джерела «Детектор медіа» стверджують, що величезні тиражі «Вечірки» планували роздавати безкоштовно.  

«Мы категорически запретили "джинсу"», – сказав пан Бектурсунов, коментуючи питання взаємин комунальних медіа з міською владою. Він неодноразово наголошував, що його команда – «поза політикою». «Заборона "джинси" підкріплюється тим, що журналістам не можна спілкуватися з будь-якими чиновниками КМДА, «крім ньюзмейкерів». Як саме відрізнити «ньюзмейкера» від усіх інших, Казбек Бектурсунов не вточнив; наприклад, заступник голови КМДА Людмила Денисюк, інтерв’ю з якою займає цілу шпальту останньої «Української столиці», треба думати, є ньюзмейкером, хоча в матеріалі нічого, крім піару, не знаходимо. Радник мера також поділився своїм поглядом на київську політику: мовляв, у місті немає й не може бути опозиції, оскільки міськрада – це «бізнес-клуб», а мер посідає аполітичну позицію.

Зацікавила журналістів оплата праці в комунальних медіа. «У нас полностью белая бухгалтерия», – стверджує Бектурсунов. Він навіть назвав точну суму, яку офіційно отримує керівник комунального засобу масової інформації: 4684 гривні. Крім того, він має низку привілеїв державного службовця, до того ж, «всякий раз зарплата определяется индивидуально». Слова Казбека Бектурсунова «4700 гривень – по-моему, это много» дозволяють судити про те, наскільки серйозний і щирий він був у розмові з журналістами. Адже насправді багатьом із присутніх у прес-центрі відомо, що реальні зарплати топ-менеджерів у вітчизняних ЗМІ  є на порядок вищими.

Із відповідей пана Бектурсунова на запитання щодо конкурсу на заміщення посад керівників комунальних медіа стало очевидно, що він не дуже переймається результатами відбору… або наперед їх знає? Адже всі учасники прес-конференції впевнено говорили про те, що робитимуть у вересні, наприкінці 2007-го або у 2008 році, не висловлюючи жодних сумнівів у тому, що на той час працюватимуть на цих посадах. «Заявки на участие в конкурсе будут приниматься до 5 мая. Потом комиссия… Там какая-то комиссия, которая будет их рассматривать», – сказав Казбек, і додав, що всі присутні (отже, й Руслан Малашенко. – «ТК») такі заявки подали. Раніше в розмові з «Детектор медіаю» Бектурсунов не приховував, що хотів би, аби в конкурсі перемогли саме його ставленики.  

Казбек Бектурсунов

Змальовуючи успіхи своєї команди, Казбек Бектурсунов «відкрив секрет»: мовляв, до них уже звертались із пропозицією щодо співпраці з MTV: «Эм. Ти. Ви. Вы понимаете?». І вточнив, що йдеться не про MTV Ukraine (на адресу якого було принагідно вжито не найприємніших епітетів), а про американську штаб-квартиру всесвітньо відомого музичного каналу. Щоправда, який саме спільний проект міг бути в MTV з ТРК «Київ», Бектурсунов не вточнив, проте заявив про намір запустити новий інтернет-портал, додатки до друкованих видань і, можливо, канали кабельного телебачення. Дотації з міського бюджету (у 2007 році це 41 мільйон гривень) він вважає «інвестиціями в розвиток каналу», і збирається відмовитись від них за рік-два. Проте,  мети зробити муніципальні медіа прибутковими нова команда перед собою не ставить, оскільки, за словами пана Бектурсунова, вони повинні передусім виконувати соціальну функцію.

Вихід – у суспільному мовленні

На круглому столі у Будинку вчителя не було ні Миколи Томенка, ні Андрія Шевченка, ні деяких інших заявлених учасників. Єдиним політиком серед учасників був депутат Київради Олександр Бригинець. Не прийшли й представники чинного керівництва телеканалу «Київ», хоча, за словами пана Бригинця, його помічники запрошували панів Харитонова і Бектурсунова телефоном. Прес-служба ТРК «Київ», натомість, заявляє, що ніяких запрошень Дмитрові Харитонову не надходило. Зате завітав Валерій Ткачук, поновлений рішенням Оболонського суду 2 квітня на посаді генерального директора каналу «Київ». Були також присутні координатор Програми сприяння парламенту України Університету Індіани (США) Юрій Шкарлат та колишня виконувач обов’язків головреда «Вечірнього Києва» Світлана Синякова, медіаексперти, юристи і журналісти.

Відкривши круглий стіл, директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко наголосив, що в дискусіях про роздержавлення Національної теле- та радіокомпанії України і, меншою мірою, обласних телерадіокомпаній медійна спільнота забула про телеканал «Київ». У результаті склалась ситуація, за якої кияни – платники податків, на чиї гроші утримується канал, – жодною мірою не впливають на те, що на ньому відбувається. Не мають упливу на канал і депутати Київської міської ради, адже його засновником є КМДА.

Директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар у своєму виступі перелічила можливі підходи до реформування комунальних медіа. За її словами, важливим завданням є диверсифікація впливів на канал «Київ» (зокрема, принаймні, зробити канал підконтрольним не лише міськдержадміністрації, але й міській раді) і забезпечити доступ представників громадськості до ефіру. Проте, за її словами, саме існування комунального каналу є нетиповим для демократичних європейських країн – там роль медіа, що задовільняють інформаційні потреби громад, виконують канали суспільного мовлення або громадських ЗМІ. Тож саме на суспільний канал, на її думку, найдоцільніше було б перетворити ТРК «Київ».

У своєму виступі Олександр Бригинець звернувся до теми конкурсу на заміщення вакантних посад керівників комунальних медіа. За його словами, результат цього конкурсу неважко спрогнозувати, адже 29 з 33 членів конкурсної комісії є лояльними до міського голови Леоніда Черновецького. Тож депутат-БЮТівець не має сумнівів, що ці медіа очолять ті, на кого вкаже мер. Проте, є надія на те, що повноправні керівники, на відміну від в.о., будуть вільніші у своїх діях і не виконуватимуть сліпо вказівки з мерії. Депутат також висловив стурбованість закриттям низки культурних, пізнавальних та інформаційних програм та припиненням прямих трансляцій Київради за розпорядженням Черновецького.

Валерій Ткачук, що взяв слово після Олександра Бригинця, продемонстрував список закритих новим керівництвом ТРК «Київ» телепрограм:

1.      Київські мініатюри

2.      Київ класичний

3.      Корисна розмова

4.      Алюр

5.      Подолання

6.      Ділові знайомства

7.      Шлях до успіху

8.      Формула здоров’я

9.      СТН-спорт

10.  Хронографія

11.  Інтерактивне шоу «Лізина погода»

12.  Перлини класичної музики

13.  Зустрінемось у вечері

14.  Музичний калейдоскоп

15.  Музика на каналі «Київ»

16.  Новини для метрополітену

(Цитується за списком, наданим Валерієм Ткачуком.)

На думку пана Ткачука, серед закритих проектів – ті, які інформували про життя міста і були цікавими для киян. Зараз керівництво каналу заповнює ефір телесеріалами та художніми фільмами – від 11 до 17 щодня:

У програмі з 23 по 29 квітня 2007 року:

23.04.07 р.

Т/с + Д/ф + Х/ф – протягом дня показують 17 разів

Енциклопедія великих (хрономер. 5 хв) - протягом дня показують 5 разів 

24.04.2007 р.

Т/с + Д/ф + Х/ф – протягом дня - 15 разів

Енциклопедія великих - протягом дня - 5 разів 

25.04.2007 р.

Т/с + Д/ф + Х/ф - 13 разів

Енциклопедія великих - 4 рази

Життя тварин – 1 раз 

26.04.2007 р.

Т/с + Д/ф + Х/ф - 11 разів

Енциклопедія великих - 4 рази

Життя тварин – 1 раз 

27.04.2007 р.

Т/с + Д/ф + Х/ф - 15 разів

Енциклопедія великих - 5 разів

Життя тварин – 2 рази 

28.04.2007 р.

Т/с + Д/ф + Х/ф - 15 разів

Енциклопедія великих - 5 разів

Життя тварин – 2 рази 

29.04.2007 р.

Т/с + Д/ф + Х/ф - 11 разів

Енциклопедія великих - 2 рази 

Серед них показ д/ф «Столиці світу», «Прага-2» 

(Цитується за документом, наданим Валерієм Ткачуком).

Таким чином, мовляв, канал виходить за рамки ніші міського каналу і починає конкурувати з комерційними всеукраїнськими каналами, які займаються кінопоказом. На думку Ткачука, для перетворення київського комунального каналу на суспільний необхідно близько десяти років, а поки що він повинен стати «найпопулярнішим джерелом інформації про життя столиці». Ткачук укотре повторив, що не має бажання працювати з Леонідом Черновецьким, проте, принципово наполягатиме на виконанні рішення про своє поновлення, аби провчити міську владу.

«За державні кошти ТРК «Київ» перетворили на типовий комерційний канал, де транслюються переважно телесеріали та низькоякісні художні фільми. Крім новин, на цьому каналі майже не залишилося ефірного часу для програм, присвячених повсякденним проблемам міста. Під форматом суспільно-інформаційних програм в ефірі виступають київські чиновники, які запевняють громадськість у відсутності будь-яких проблем міста та ефективну політику столичної влади», - заявив згодом заступник Голови Верховної Ради, народний депутат Микола Томенко. Він нагадав, що 2006 року видатки місцевого бюджету на канал «Київ» становили 12 мільйонів 814 тисяч гривень, а 2007 року їх збільшили до майже 18 мільйонів гривень. Пан Томенко також підтримав висловлену в ході круглого столу думку про необхідність перетворення ТРК «Київ» на канал суспільного мовлення. Цю ідею, – щоправда, у розмитому та «пом’якшеному» вигляді, – відтворено й у публікації газети «Хрещатик» 24 квітня. З цього можна зробити висновок, що меседж учасників круглого столу почули й ті, хто в цей самий час проводив «контр-прес-конференцію».

 Рекомендації учасників круглого столу:  

Фото – Сергій Бечко