ВЕДУЧА: Добрий вечір. Я вітаю усіх глядачів каналу 1+1. в живому ефірі програма «Я так думаю». парламентські вибори можуть бути перенесені. Проте сьогодні президент вкотре наголосив на тому, що свій указ про розпуск парламенту він скасовувати не збирається. Сьогодні ж прем’єр вперше заговорив про можливість дострокових виборів за будь якого рішення Конституційного суду. Але на основі згоди усіх політичних сил. 15 пунктів президентської пропозиції досі залишаються таємницею. Навколо чого можливий компроміс. Якраз про це ми будемо сьогодні говорити.

«Ми не можемо вдруге наступити на важкі дубові українські граблі. І знехтувати конституцію, виконуючи незаконний указ президента. Ми закликаємо сьогодні в найперше українську опозицію зупинитися. Дострокові вибори ніколи не будуть способом розвитку демократії, якщо вони готуються і проводяться в недемократичних умовах» - це вислови координатора парламентської більшості, лідера фракції Партії регіонів - Раїси Богатирьової. Добрий вечір.

«Чи можуть бути якісь правові підстави не виконувати указ президента? Конституція чітко визначає обов’язковість виконання указів, тим більше, що позиція президента вже підкріплена рішенням РНБО. І у випадку його невиконання наступає різна форма відповідальності. В тому числі і кримінальна.» - Це думки представника президента у Верховній раді Романа Зварича.

Експертні оцінки, запитання вам сьогодні запропонують: Олександр Барановський, народний депутат, фракція СПУ. Віктор Пинзеник, голова ПРП, БЮТ, Олександр Копиленко, член-кореспондент національної Академії України, доктор юридичних наук, професор. Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій. До того ж сьогодні свою оцінку ситуації вам зможуть запропонувати Харківський міський голова Михайло Добкін, добрий вечір. І голова Запорізької Облради Євген Червоненко. Добрий вечір.

Головні заяви сьогоднішнього дня далі в стислому вигляді Наталі Гичко.

КОР: на сьогоднішній прес-конференції Віктор Ющенко знову заявив, що загрози силового вирішення політичної кризи немає. І від своєї позиції щодо необхідності

Проведення дострокових виборів він не відмовиться.

Віктор ЮЩЕНКО, президент України: указ президента є чинний. І мені б не хотілося. Щоб Україна почала звикати до традиції, що указ президента може змінити чи то Феодосійський суд, чи то Артемівський суд, чи то прохання уряду. Правові акти президента є акти вищого правового рівня. Вони в державі повинні виконуватися. А ті люди, які ігноруючи не виконують цей нормативний акт. Або подібні нормативні акти – через активні дії Генеральної прокуратури сьогодні, завтра будуть приведені до відповідності закону. Другої реакції не буде.

КОР: Реакції Генпрокуратури та СБУ Віктор Ющенко чекає також з приводу того, що прихильники коаліції слухали виступ прем’єра під символікою – прапором так званої донецької республіки. Також президент підтвердив готовність обговорювати терміни проведення дострокових виборів. Але лише, якщо будуть прийняті ті 15 пунктів для врегулювання ситуації, які він сформулював на своїй зустрічі із прем’єром і які було домовлено поки що не оприлюднювати. Відомо лише про 3 блоки питань, що їх вчора озвучив Секретар РНБО Віталій Гайдук.

Віталій ГАЙДУК, Секретар РНБО: Перше – визнання того, що коаліція створювалася у неконституційний спосіб – поза межами результатів виборів. Друге – ухвалення рішень, які унеможливлюють такі дії в майбутньому. Зокрема внесення змін до закону про статус народного депутата. Врегулювання неконституційних норм закону про кабмін. Законодавчого врегулювання діяльності Верховної ради . і третє – імплементація цих рішень в життя.

КОР: на які умови погодиться прем’єр – покаже час. Але ще вранці Віктор Янукович заявив, що проведення виборів можливе не тільки у випадку визнання легітимності президентського указу Конституційним судом. Але й у випадку згоди всіх політичних сил. і ще один учасник політичного процесу – Олександр Мороз наполягає, що дострокові вибори до Верховної ради мають проходити разом із президентськими. Поки на майдані Незалежності та Європейській площі чекають – які із шляхів виберуть політики – головними дійовими особами стали конституційній суді та члени ЦВК. У вівторок 5 суддів Конституційного суду відмовилися брати участь у розгляді справи щодо указу. Вони заявили про тиск з боку окремих політичних сил і не можливість ухвалити правосудне рішення. того ж дня розгляд справи щодо президентського указу було відкладено ще на тиждень. А вчора з проханням розглянути справу невідкладно до Конституційного суду звернулося кілька членів ЦВК. Інакше, на їхню думку, рішення дій ЦВК будуть підлягати ревізії.

ВЕДУЧА: Раїса Василівно, до вас перше запитання. Сьогодні під час прес-конференції президент чітко сказав, що ніяких президентських виборів. Дослівно це звучало так – він не піде на шантаж. Зі свого боку сьогодні ввечері Олександр Мороз повідомив журналістам, що Партія регіонів, СПУ та КПУ підуть на вибори тільки, якщо вони відбудуться в конституційний спосіб. Спільна заява про це підписана керівниками цих трьох політичних сил. і друге – що перенесення термінів можливе лише, якщо одночасно відбудуться вибори парламенту і президента. Чи треба це розуміти так, що переговори на сьогодні зайшли в глухий кут? Принаймні прем’єр, оскільки він, як голова повинен був підписати цю заяву більше переговорів не веде?

Раїса БОГАТИРЬОВА, лідер Партії регіонів: Я б хотіла повернутися до тих сюжетів, які ми бачили зараз і с казати про головне. Віктор Ющенко відзначив, що ніякої кризи в Україні немає. А якщо взяти і далі пряму мову, то він сказав, що взагалі всі розмови про кризу в Україні є безглуздими і безвідповідальними. я не можу з цим погодитися. Оскільки світові експерти спільноти сьогодні і навіть міжнародні рейтингові агентства понизили рейтинг України із стабільного до негативного. Тобто ми говоримо сьогодні про існуючу політичну кризу, яка в певній мірі була спровокована і указом президента від 2 квітня. І наслідки такої кризи ми можемо далі, як економічні, так і соціальні. А якщо я криза не буде вирішена політичними інструментами, то можливе і більше загострення. Я б хотіла сказати, що політична криза в Україні є. і як її вирішувати – саме сьогодні на мій погляд дуже добре подивившись прослухавши прес-конференцію президента я зрозуміла - президент став менш емоційним. Він досить прагматично говорив про ситуацію, яка є в країні. Він дійсно наголошував на тому, що він є гарантом Конституції і зобов’язаний виконувати Конституцію. І в першу чергу він говорив і про себе, як про президента країни. Тому для мене це чіткий сигнал, що президент прагне знайти компроміс. Президент зараз шукає шляхи виходу із цієї ситуації. Президент пропонує можливо ті 15 пунктів, які він оголосив і не зовсім такі, які сприймаються на перший погляд, що всі їх можна виконати. Але навколо них можна вести дискусії.

ВЕДУЧА: Уточнення – була інформація, що вчора ці пункти обговорювали регіонали. Ви бачили їх? Так чи ні?

Раїса БОГАТИРЬОВА, лідер Партії регіонів: І саме через це, що ми навколо цих 15 пунктів ведемо дискусію – говорить про те. що і наша позиція Партії регіонів не змінилася. Ми теж прагнемо компромісу. Який це компроміс з нашого боку? Що ми для себе основне визначили після прес-конференції президента? Перше – наш компроміс, на наш погляд досить об’єктивний, - президент не визнає, що його указ неконституційний. М пропонуємо дочекатися рішення Конституційного суду. Це правильно. Після винесення вердикту Конституційним судом – всі суб’єкти політичного процесу мусять йому підкоритися. І для нас це теж є головним. Далі ви говори е про те, що дострокові вибори і президента і парламенту, ми не говоримо, що це буде в один день. але ми говоримо, що якщо ситуація зайде в такий глухий кут, коли неможливо на основі права вирішити питання. То будуть працювати політичні закони і механізми. Саме про це і йде мова.

ВЕДУЧА: Оскільки я хочу, щоб була дискусія. Як на основі права ви можете вирішити питання про дострокові президентські вибори?

Раїса БОГАТИРЬОВА, лідер Партії регіонів: Ще раз говорю. Це питання…

ВЕДУЧА: А це не право політичних домовленостей?

Раїса БОГАТИРЬОВА, лідер Партії регіонів: Ми говоримо про те. що основа права може бути відступитися від неї. Коли буде глухий кут і треба буде політично домовлятися про інші речі. Але дійсно на основі консенсусу.

ВЕДУЧА: У вас немає відчуття, що насправді. Я просто хочу. Щоб ми не повторювали все, що говориться до того в різних програмах, а спробували оцінити ситуацію. У вас немає відчуття, що насправді всі учасники політичного життя України готові до певної міри, заради політичної доцільності відступити від права?

Роман ЗВАРИЧ, представник президента в парламенті: По перше такого презиент не говорив. Він говорив про те, що є певні прогалини в чинному законодавстві, на які потрібно реагувати. Я думаю, що це зрозуміло сьогодні всім. Але він не говорив про те. що ці компромісні виходи із ситуації, яка сьогодні склалася потрібно шукати в площині, яка виходить за межі права. Він якраз говорив про політико-правовий…

ВЕДУЧА: Я запитала вашу думку. Давайте підемо іншим шляхом. От в якості поступки назустріч Партії регіонів, наприклад – може бути не тільки перенесення термінів виборів, але і президентські вибори?

Роман ЗВАРИЧ, представник президента в парламенті: Насамперед перед тим, як можна взагалі говорити про дострокові президентські вибори – потрібно знайти правовий і виключно правовий спосіб, щоб достроково припинити повноваження уже чинного президента України. а ті випадки, передбачені конституцією України – це є виключно 4 такі обставини – я переконаний, що жодна із тих 4 обставин найближчим часом, Богу дякувати, не стане реальністю. Це з фантазій.

ВЕДУЧА: Ми зараз говоримо про політичну доцільність. Крок можливий. Це відставка. Ви розумієте про що я кажу? М послалися на європейський досвід. Якщо треба, то людина при владі – вона іде і каже – тепер підтвердіть будь ласка мені довіру.

Роман ЗВАРИЧ, представник президента в парламенті: Я з самого початку говорив про те, що я не вбачаю можливості врегулювати ситуацію в Україні виключно шляхом політичної доцільності. Тобто коли ми ігноруємо закон, ігноруємо Конституцію і виходимо на якийсь інший шлях вирішення цієї проблеми.

ВЕДУЧА: Все ж таки, якщо ваші опоненти будуть наполягати. От Михайло Маркович, я буду рада, якщо ви приєднаєтеся до нашої розмови – ви також вважаєте, що тільки президентські і парламентські одночасно? Це політична доцільність? Чи насправді інколи треба заважати на право – те, про що зараз сказав Роман Зварич. Немає підстав для імпічменту ніяких?

Михайло ДОБКІН, Харківський міський голова: Точно так же, как не было у президента никаких конституционных прав распускать парламент – точно так же сейчас нет никаких правовых оснований президенту уходить в отставку. Но я полностью согласен с теми словами, которые сказали в студии Раиса Богатырева – в стране глубокий политический кризис. И презиент является одним из очагов этого кризиса. И если говорить о том, я цитирую президента, что некоторые политики должны пройти через чистилище, то почему презиент сам не хочет пройти это чистилище и еще раз обратится за поддержкой себя любимого к народу Украины. я думаю, что такой бы выход был бы максимально справедливым.

ВЕДУЧА: Вибачте, що переходжу майже на особисте, але в Харкові це 100% буде мати суспільний резонанс. Учора інформаційні стрічки предками заяву лідера громадського руху «Міський дозор» Владислава Протаса по те. що відмовляється міська влада приймати документи на реєстрацію від ініціативної групи без будь якої мотивації. Йдеться про реєстрацію референдуму щодо вашої відставки. А ви не хочете пройти через очищення? Тобто якщо для всіх, то для всіх.

Михайло ДОБКІН, Харківський міський голова: С удовольствием. Если президент назначит вместе с парламентскими и президентскими выборы – я с удовольствием готов еще раз пройти избирательную процедуру и обратится за поддержкой к харьковчанам. Хотя предоставляя такую информацию всей Украине – вы забыли объявить, что данный господин, который постоянно пытается инициировать перевыборы Харьковского городского головы – он пришел в городской совет с кучей телекамер и пытался устроить шоу из обычной процедуры передачи документов. Требуя то, чего нет в действующем законодательстве. Мы обратились к нему с предложением действовать по закону. С чем он и согласился.

ВЕДУЧА: Я користувалися тільки тією інформацією, яка булав інформаційних стрічках і дякую вам за доповнення.

Тобто якщо раптом країна піде на президентські і парламентські вибори – в Харкові будуть вибори мера. Я вас правильно зрозуміла?

Михайло ДОБКІН, Харківський міський голова: Я это не исключаю.

ВЕДУЧА: Гаразд. Перейдемо до Запоріжжя. Євген Альфредович, відомо, що ви намагалися переконати депутатів Запорізької Облради не закликати Ющенка, вони звернулися із зверненням відмінити указ про розпуск парламенту і не ініціювати проведення референдуму довіри до президента країни. Дослівно була така цитата – ви закликали їх не підливати бензину в полум’я такими жорсткими заявами. Чому ви вважаєте, що депутати обради не мали на це право? І чого їхні дії були неправомірні?

Євген ЧЕРВОНЕНКО, голова Запорізької Облради: Я відповім вам так, бо після тої віла де ла роса, яку я пройшов, у нас антикризова коаліція в обласному парламенті 100 із 120. багато хто із регіонів журналістів підходив і потискав руку. І питався достукатися до здорового глузду і в мене нормальна ситуація, нормальний діалог. І більше за все пишаюся тим, що не дивлячись натиск і політичні вказівки з Києва нам вдалося утримати і тримати зараз і весь цей рік – і за це я вважаю не мені, а всім губернаторам України терба поставити пам’ятник. Що київська маячня не перекинулася на регіони. Бо там кується і податки, і ВВП і реальне життя людей. Взагалі українські політики, я вважаю причина кризи, мусять не забути одну істину, бо дуже можуть опалитися – не Україна для політиків, а політики для України. і за це може бути не тільки політичне забуття. А за це може бути ще щось гірше. Моя думка, як менеджера, як державного службовця дуже проста – це не політична криза в країні. Це криза українського політикуму, його очищення. Я вважаю, що дострокові вибори обов’язково потрібні.

ВЕДУЧА: Президентські і парламентські?

Євген ЧЕРВОНЕНКО, голова Запорізької Облради: Однозначно, я не знаю чому президентстві. Це є такий – а давайте зробимо штучну проблему, щоб відволікати від суті. Чого президент зробив указ? Я знаю дуже добре президента. Він дуже терпляча людина. але якщо довели, то знаєте на кожен його крок. А я скажу відверто – за що отримав багато неприємного від своїх однопартійців. Я був за Універсал, я вважав, що це кодекс честі українського політикуму. Він буде важливіший за закони. Бо законив нашій країні не діють. У нас є право сили. У нас всі вважають, що правда сили сильніша за силу правди. І забувають у головному – предметі бізнесу політиків. Чого не забувають бізнесмені. У політиків предмет бізнесу – це народ. Бо всі забувають про них, які тільки одягають спец номери. І думають – і це на жаль при пропорційній системі на обласному рівні. Я хочу сказати головне, те, що в мене є на серці. Україна мусить політикум, еліта мусить пройти очищення. Бо як приймалося конституційна реформа – я знаю не зі слів. Бо мої ноу-хау з дудкою на столі до цих пір живі. На жаль в парламенті немає нового креативу. І те, що ми приймали політреформу тільки під умовою і загрозою громадянської війни. Але не в цьому справа – я держслужбовець, я виконую закон. Вона не допрацьована. І головне, що я хочу скатати – люди голосували за політичну силу, за погляди, а не за фамілію, ім’я та по батькові Іуди. Тому всі за свої вчинки мусять відповідати.

ВЕДУЧА: Спасибі. Дозвольте я зараз процитую оціночне судження. Стаття належала Тарасу Возняку, головному редактору часопису, відома в Україні людина. він оцінює ту ситуацію, яка склалася в наступний спосіб. Він каже, що фахові приватизатори з обох сторін, які пройшли криваве місиво приватизаційного клондайку десь у Донбасі чи Закарпатті 90х років і розуміють тільки одне правило – або я або мене – прагнуть монопольно рейдерським способом приватизувати державу. Скажіть, шановні політики і експерти. Чи є у вас відчуття того, що ресурс монопольного управління Україною будь якою політичною силою вичерпано?

Олександр БАРАНІВСЬКИЙ, народний депутат, СПУ: Я б сказав, що на сьогодні у нас в Україні є ресурс монопольного правління будь якою політичною силою. Справа в тому, що сьогодні діє коаліція. А вона складається із 3 політичних сил. вони в чомусь спільні, але є і певні розбіжності. І тому іде досить така серйозна дискусія в прийнятті тих чи інших рішень. І не можна говорити , що це якась одна політична сила. Взагалі для мене дивно чути, коли кажуть, що Верховна рада узурпувала владу. Як може Верховна рада у складі 450 чоловік при різних політичних своїх поглядах узурпувати владу? Владу може узурпувати конкретно якась людина.

ВЕДУЧА: Або установа. Не будемо гратися словами, давайте виходити з того, що всі дорослі люди і всі розуміють ситуацію. Ваш погляд на те – як треба вийти з кризи. Чи треба ділитися владою?

Олександр БАРАНІВСЬКИЙ, народний депутат, СПУ: Розумієте, у нас сьогодні влада я сказав би чудово поділена. Є у нас виконавча, є у нас законодавча і є судова влада. І у нас є баланс влади. Про що говорили, що у нас балансу влади немає. Давайте пригадаємо – звільнення президентом Жовтяка. Судова гілка влади його поновлює на роботі – це є баланс чи немає? Скажімо приймає Верховна рада закон – президент накладає вето – це є баланс влади чи ні? Чи президент пропонує Огризку місце закордонних справ, а Верховна рада не сприймає цю кандидатуру – він подає іншу і Верховна рада за її голосує. Тобто у нас є сьогодні баланс влади і не можна говорити, що його немає. Інша справа у тому, що одна чи інша гілка влади хотіла її побільше на себе перебрати.

ВЕДУЧА: Це ви про 300 депутатів?

Олександр БАРАНІВСЬКИЙ, народний депутат, СПУ: Ні, я не про 300 депутатів.

ВЕДУЧА: Це про розпуск парламенту?

Олександр БАРАНІВСЬКИЙ, народний депутат, СПУ: У нас пройшла політична реформа. Якби не пройшла політична реформа – уявіть сьогодні – на цей час, як виконуються повноваження президента Ющенка, які були б у Кучми – це була б інша ситуація. Вона була б набагато жорстокіша. Кучма, коли закінчував термін свого президентства і він тоді добре розумів, що не може такої влади, як була у нього концентрувати в одних руках. І тому у нас сьогодні досить розділена. І треба звикнутися із тим, що сьогодні частина повноважень перейшла до Верховної ради . частина перейшла до уряду. Частина залишилися у президента і треба навчитися співжити у цих рамках. Я, скажімо так. Не так давно був у Литві у відрядженні і там не Секретаріат президента, а Президента тура називається. І от мені було цікаво – як вони налаштовують роботу президента і гілок влади. Знаєте що мені відповіли їхні керівники Президентатури? Що їхнє головне завдання, яке перед ними ставить президент – не допустить будь якого конфлікту між сеймом і урядом республіки. Не допустити конфлікту, а не породжувати конфлікт, як це робиться у нас. Тоді буде зовсім інша ситуація на політичному Олімпі.

ВЕДУЧА: Прошу – закиди на адресу опозиції, закиди на адресу Секретаріату. Ви винні в цій ситуації?

Віктор ПИНЗЕНИК, БЮТ: Спроби ініціювати речі про дострокові президентські вибори чи про скасування президентського указу – це спроби не дати відповідь на питання і уникнути відповіді на питання – що є причиною кризи. Вони ж не в указі і не в діях президента. 8 місяців наслідки політичного рейдерства. Привласнення того, що не належить політикам. Нагадаю, що регіони і комуністи отримали 46% міст в парламенті. Спочатку прихопили соціалістів, які на вибори йшли трошки з іншими гаслами. Потім вирішили прихопити ще 20% голосів виборців, які голосували за опозицію. Нібито треба створити конституційну більшість. Вносять проекти змін до Конституції, де передбачається скасування посади президента. Де говориться про надання статусу другої державної мови російській мові. Але виборцям не дали мандату на такі дії. 300 голосів не було. Тому президент мусив зупинити вкрай небезпечний процес. Але я хочу наголосити ще на одній важливій речі – прецедент дострокового припинення повноважень, дострокових виборів надзвичайно важливий елемент дисциплінування українських політиків. Це застереження політикам, щоб не було повторення подібних речей в майбутньому. Політики повинні знати, що будь які дії політичного рейдерства, привласнення священного права виборців обирати собі владу, а не бачте цинічно, як їм показує щодня – мали, як ви голосували –ми заберемо і вкинемо в урну іншій політичній партії. Тому інститут дострокових виборів є надзвичайний елемент розв’язання цієї політичної кризи і не повторення в майбутньому.

ВЕДУЧА: Віктору Михайловичу, скажіть будь ласка, багато говорять, що перенесення виборів може не відбутися, тому що опозиція проти. Опозиція проти?

Віктор ПИНЗЕНИК, БЮТ: Президент ініціював такі речі і я думаю, що тут можна знаходити компроміс.

ВЕДУЧА: Можна знаходити – прекрасно. А можна знаходити компроміс… добре зреагуйте і тоді я поставлю питання.

Раїса БОГАТИРЬОВА, лідер Партії регіонів: Я хочу продовжити те. що сказав Віктор Михайлович – про причини такої кризи. Я б їх дуже швидко назвала. На мій погляд їх було три, досить стратегічних помилок і суб’єктивних помилок Віктора Андрійовича Ющенка. Перше – коли він відмовився від створення широкої коаліції – союзу з регіонами і відмовив в праві Юрію Єханурову очолити уряд при розкладі, що Віктор Янукович – голова парламенту.

ВЕДУЧА: Така домовленість була?

Раїса БОГАТИРЬОВА, лідер Партії регіонів: Так. Друга помилка стратегічна Віктора Андрійовича, можливо більше його оточення, якщо бути справедливим, то його оточення зіграла дуже погану роль, дуже поганий інтелектуальний супровід був коли ми пропонували дійсно дати відповідь на ті виклики, які виявилися при розбалансуванні певних повноважень влади. Ми запропонували одночасно опрацювати 2 законопроекти про президента і про Кабмін. Я особисто прилюдно декілька разів вносила пропозицію як Секретаріату, як на засіданні уряду, так і в парламенті. Це відкинули, оскільки оточення президента намагалося створити стільки конфліктів навколо президента, щоб все зробити для поховання політреформи. І остання помилка – вона фатальна, вона проста, вона так наявно кидається в очі – це періодичне обслуговування президентом амбіцій Юлії Тимошенко, яка сьогодні є ключовим менеджером опозиції, яка провокує конфлікти і яка розробляє політичні плани Барбароса і намагається всім видати це за демократію. А насправді намагається контролювати демократію. Ось саме це послужило далі причиною багатьох незручних, можливо і помилкових деяких рішень і Верховної ради . і це я можу визнати. І тому на мій погляд, було б дуже бажаним в пошуках компромісу, про який ми говоримо – зупинитися одній стороні і іншій. Для того, щоб не було рівнозначного протистояння і щоб мине використовували політичні інструменти, як політичне рішення про дострокові вибори президента. а намагалися в конституційний спосіб вирішити питання – яким чином не відміняємо указ, не припиняємо дію, чекаємо Ірпеня Конституційного суду – крапка.

ВЕДУЧА: Тобто все ж таки чекаємо рішення Конституційного суду. І будемо зважати на нього?

Раїса БОГАТИРЬОВА, лідер Партії регіонів: Так.

ВЕДУЧА: І якщо рішення буде не на користь президента – ви підете на вибори чи ні?

Раїса БОГАТИРЬОВА, лідер Партії регіонів: Ми продовжуємо переговорний процес з президентом.

ВЕДУЧА: Прошу – зреагуйте. Виявляється абсолютно інший бік винуватий в кризі?

Роман ЗВАРИЧ, представник президента в парламенті: Прошу на те що було сказано Раїсою Василівною. По перше президент ніколи не був задіяний в переговорному процесі між "Нашою Україною" і Партії регіонів – хоч би з однієї причини – переговорів не було. Ви дуже добре пам’ятаєте, що ми якраз наполягали на тому, що ці зустрічі носили виключно характер консультацій. Тому давайте відкладемо це на бік. А по друге ви забуваєте одну, Раїса Василівно, один факт, на який би я зараз хотів би зробити акцент. Я дуже добре пам’ятаю ще в серпні місяці, коли президент України ще на той час зустрічався з кандидатом на посаду прем’єр-міністра. Тобто з Віктором Федоровичем, то він вперше попередив, щоби не дай Бог були задіяні будь які спроби в парламенті перетягувати депутатів з однієї фракції в іншу. Він кілька разів, в тому числі протягом круглих столів, які були проведені за ініціативою президента. Якраз на цьому робив окремий акцент. Він чітко давав зрозуміти всім учасникам цих переговорів і зустрічей, що він цього не буде терпіти. Оскільки він вважає, що це є суттєва ревізія результатів виборів, яку слід вважати, слід ставити в контексті узурпації влади. Такі попередження були кілька разів висловлені. І все одно, на превеликий жаль, ви не прислухалися до тих слів президента. а робили дії, які мають наслідки такі, які ви на сьогоднішній день бачите. Що стосується тепер рішення Конституційного суду. Президент України дуже чітко сьогодні говорив на прес-конференції про те, що звичайно рішення Конституційного суду на предмет відповідності Конституції для президента звичайно буде законом.

ВЕДУЧА: Зрозуміло. Скажіть, будь ласка, шановне панство, у вас не виникає відчуття, що ми знову виходимо на черговий виток політичний домовленостей, яких ніхто не буде виконувати? Навіть якщо ми вийдемо на вибори, знівелюємо ситуацію? Думка експертів – прошу Вадиме Юрійовичу.

ВЕДУЧА: Будь ласка. Прошу почути думку експертів. Прошу, Вадиме Юрійович.

Вадим КАРАСЬОВ, директор Інституту глобальних стратегій: Ну, по-перше, сьогоднішній день все-таки показав, що дострокові вибори будуть. Так. Питання тільки про дату, і про формати. Коли вони будуть і в якому форматі.

ВЕДУЧА: Так.

Вадим КАРАСЬОВ, директор Інституту глобальних стратегій: Чи одночасні, чи президентські і парламентські, але ми бачили сьогодні заяву прем’єра, він допустив що дострокові вибори можливі, але в пакеті з президентськими виборами. Але я тут не розумію, причому тут чистилище для президента. До речі, є пропрезидентська партія «Наша Україна», хай вона проходить чистилище. Вона асоціюється з ім’ям президента. Непотрібно тут президенту приймати участь в цих виборах безпосередньо. Ці вибори будуть для всіх політичних сил, які є в українському політичному партійному полі.

ВЕДУЧА: Цікавий хід. Запам’ятайте, Раїса Василівна, буду просити Вас прокоментувати. Прошу.

Вадим КАРАСЬОВ, директор Інституту глобальних стратегій: Це перша теза, так. Друга теза. Раїса Василівна говорила про помилки, як причину нинішньої кризи. До речі, криза є і президент говорив, що є парламентська криза. По-друге, криза є, тому що це криза, вона досить глибинна криза. Тому що ми побачимо, що у нас, ми бачимо що сьогодні у нас немає Конституційного суду, у нас немає ЦВК, у нас немає прокуратури, тому що вона усувається від справ, говорить що це вона політично-нейтральна, але вона не може бути нейтральною до закону. Вона інструмент, дійсно, не політики, а закону. І ми бачимо, що це криза політики і політиків українських. А чому ця криза виникла? Так, до речі, вона може бути досить ризикована. Як колись в Італії на початку 90-х років, провалилася вся політична розбудова. Це може бути в Україні. Чому в Україні, це є криза політиків? Є формула: влада для народу, через народ і влада народу, влада народу, для народу і через народ. Так ось, у нас влада – це фасад, все-таки народу, але реально – це влада бізнесу, для бізнесу і через бізнес. Тому і переходять із фракції у фракцію, тому що люди ідуть не за ідею, не за ідеї люди ідуть у фракції, так, чи у партію вступають. А для того, щоб лобіювати якісь індивідуальні проекти, або колективні проекти бізнесові. Тому вони легко переходять із опозиції в коаліцію, з коаліції в опозицію.

ВЕДУЧА: Вадим Юрійович, крах, Ви просто констатуєте. Крах, можна тезою конструктивно. Варіанти виходу.

Вадим КАРАСЬОВ, директор Інституту глобальних стратегій: якщо сьогодні ми стикнулися, якщо ю цієї кризи не було, її може треба було б придумати, щоб люди побачили і політики побачили. Так. Що в країні є і що немає. Що діється з правоохоронними органами, що діється з прокуратурою, що діється з Конституційним судом і ЦВК. І по-друге, щоб політики зрозуміли, якщо вони не будуть шукати компроміс, так, на всіх умовах, а не тільки на своїх умовах, то ця політична будова, вона просто провалиться. З цією політичною надбудовою і політики проваляться, а можливо і країна. Щоб було крайнє небажаний сценарій. Це самий поганий сценарій. Тому, все-таки, є вже перші компромісні такі рішення, дострокові вибори. Потрібно далі шукати розв’язки, а не зав’язувати нові вузли конфліктів.

ВЕДУЧА: Скажіть, будь ласка, Олександр Любимович, у Вас немає відчуття, що це перше компромісне рішення, де також треба буде шукати варіанти, як обійти закон. Тим більше, на тлі всіх заяв, які були зроблені, аби його реалізувати. Воно, власне, є черговим камінчиком в ту ситуацію, коли немає судової системи, коли прокуратури не виконує свої обов’язки, коли місцеві суди, або сули місцевого рівня приймають рішення щодо указів президента, або забороняють, чи не забороняють спікеру друкувати закон прийнятий конституційною більшістю Верховної ради і так далі. Ми, дійсно, всі з увагою стежимо за різними проявами цієї ситуації. Ваш коментар.

Олександр КОПИЛЕНКО, член-кореспондент НАН України, доктор юридичних наук, професор: За нашою Конституцією, Україна є правовою державою, насамперед.

ВЕДУЧА: Це за Конституцією. Я Вас про життя запитую.

Олександр КОПИЛЕНКО, член-кореспондент НАН України, доктор юридичних наук, професор: Будь ласка.

ВЕДУЧА: Прошу.

Олександр КОПИЛЕНКО, член-кореспондент НАН України, доктор юридичних наук, професор: До життя ми дійдемо ще.

ВЕДУЧА: Давайте одразу з нього.

Олександр КОПИЛЕНКО, член-кореспондент НАН України, доктор юридичних наук, професор: Правова держава – це насамперед зв’язаність, відчуття зв’язаності найвищих посадових осіб і далі до самого низу, право на ці закони. І би звернув увагу на слова пана президента, який сказав, що його указ має вищу правову силу. Але за Конституцією, актом вищої юридичної сили є сама Конституція. Далі іде закон, далі акт президента, можливо, постанова Верховної ради, акти Кабінету міністрів. Якщо, скажімо, видається указ про розпуск, точніше, про дострокове припинення повноважень поза тими підставами, які визначені Конституцією, а там лише три підстави. То цілком можливі і чотири підстави дострокових виборів президента. Тому, я вважаю, що цілком можливі і домовленості, на основі права, але тут наша основна проблема – це дотримання Конституції і законів. І відчуття необхідності це робити. А на цій основі вже можуть будуватися політичні домовленості.

ВЕДУЧА: Я от не знаю, у мене зараз дилема, з’ясовувати все ж таки ситуацію з цією 90 статтею. Тільки репліку, я не хочу, щоб ми, власне, судовиробництво тут влаштовували.

Вадим КАРАСЬОВ, директор Інституту глобальних стратегій: Я коротку репліку.

ВЕДУЧА: Прошу. Там немає слова – тільки. Ви розумієте про що Ви говорите? Ви, як фахівець, чудово знаєте про що йдеться. Це не тільки виключний перелік підстав. Немає слова – тільки.

Олександр КОПИЛЕНКО, член-кореспондент НАН України, доктор юридичних наук, професор: Це виключний перелік підстав.

ВЕДУЧА: Немає слова – тільки. Є різні думки фахівців.

Олександр КОПИЛЕНКО, член-кореспондент НАН України, доктор юридичних наук, професор: Будь ласка, в нашій Конституції чітко сказано, три підстави.

ВЕДУЧА: Зараз почнеться те, чого я не хотіла. Перепрошую, Ваша репліка, стисло і далі Ви.

Вадим КАРАСЬОВ, директор Інституту глобальних стратегій: Я тільки коротку репліку. Що право і що закон. Так, можна багато. Конституція, і якщо вона недосконала, потім маніпулювати, що там не була якась дотримана, кома чи крапка в Конституції. Право ширше – це і право, і правда, і правильно. Так.

ВЕДУЧА: Вадим Юрійович, спасибі. Завершуйте, це одна репліка.

Вадим КАРАСЬОВ, директор Інституту глобальних стратегій: Тільки коротко. Перехід від опозиції до коаліції – він можливий по закону. Але він не правильний був, не по праву. Тому що обирали партії, обирали коаліцію, на партійній основі, це розрушає партійну систему, партійну, фракційну структуру, буз якої неможлива парламентсько-президентська республіка, тому що будуєть