СТУДІЯ: У студії – Олесь ТЕРЕЩЕНКО. Українська політика – це мистецтво можливостей. Помітили різницю? Саме можливостей, а не можливого. Витрачати їх – це марнотратство, тому в хід іде все. Цей тиждень дуже яскраво це показав. А там щось і стане в пригоді політикам. Для миру – обіцянки, кидки і відмазки, для війни – шантаж, погрози і тиск.

СТУДІЯ: У студії – Наталія МОСЕЙЧУК. У мене ще одне враження від вітчизняної політики – вона вся обертається навколо трьох людей, але по замкненому колу, бо в кожного з трійки Ющенко-Янукович-Тимошенко свої інтереси. Поодинці їх реалізувати ніхто не може, тому двоє в різних варіантах намагаються розібратися з третім, щоб потім розібратися між собою.

СТУДІЯ: Олесь ТЕРЕЩЕНКО. Інтереси вони звісно починають словами "Стабільність. Єдність. Добробут", але це тільки назва твору, у якому кожен описує свій шлях до процвітання народу і свою скромну роль у цьому процесі. Як наслідок, країна не рухається, її смикають. І якщо схематично, виглядає це так: президент використовує войовничу опозицію, щоб помиритися з коаліцією на своїх умовах, опозиція хоче від президента відкриття другого фронту війни проти коаліції. Коаліція ставить президенту вибір: з нею будувати, з опозицією – руйнувати.

СТУДІЯ: Наталія МОСЕЙЧУК. Зауважу, що для цих завдань був задіяний весь арсенал можливостей української політики, чим минулий тиждень, власне, і унікальний. Простежимо переплетіння ходів кожного з трійки головних гравців. В понеділок Тимошенко домагається, щоб штаб опозиції прийняв особисто Ющенко і навіть підтримав план бойових дій проти Януковича.

СТУДІЯ: Олесь ТЕРЕЩЕНКО. Нагадаю, що це ультиматум із 17 пунктів, перерахую головне: референдум щодо форми правління і нової Конституції; призначення міністра закордонних справ і голови СБУ і звільнення міністра внутрішніх справ і Генпрокурора; прямі газові контракти; суттєве підвищення соціалки і перегляд тарифів; відмова і від законів про президента, РНБО, засади внутрішньої та зовнішньої політики. У вівторок Янукович на це реагував не як Азаров у парламенті звичайно, а навіть пообіцяв розглянути ці вимоги.

СИНХРОН: Віктор ЯНУКОВИЧ, прем’єр-міністр України: "Те требования, которые выдвинутые оппозицией коалиции – они будут рассмотренные в самое ближайшее время, и по каждому из этих вопросов будут даны ответы. Там, где можно будет пойти навстречу или пойти путем поиска консенсуса, естественно мы будем это делать".

СТУДІЯ: Наталія МОСЕЙЧУК. В середу опозиційний план подіяв: масштабні вимоги Ющенко використав, щоб вибити потрібний для себе мінімум – Янукович, Мороз погодилися на єдину комісію із вдосконалення системи влади і Конституції; на контроль за виконанням Універсалу; на призначення Огризка міністром закордонних справ. Тимошенко зустріч трійки без її участі не сподобалася.

СИНХРОН: Юлія ТИМОШЕНКО, лідер БЮТ: "Мені здається, що поки я просто на півдня з Києва поїхала, кримінальна влада знову Віктора Андрійовича якось сплутала в планах і спробувала його знову затягнути до дороги, яка немає кінця".

СТУДІЯ: Олесь ТЕРЕЩЕНКО. Тим, що знову обійшлися без неї, Юлія Тимошенко непокоїлася недовго. Наступного дня домовленості трійки перевіряли на Огризкові. Не спрацювало. Голосування за кандидатуру міністра закордонних справ перенесли на вівторок: чи комуністи так уперлися, чи Кремль дзвонив, чи коаліція використала уже відкликаний лист з Банкової про перенесення голосування по Огризку, чи впевненість опозиції в результаті не сподобалася? Про справжню причину можна тільки здогадуватися, але факт є – країна знову без міністра закордонних справ.

СТУДІЯ: Наталія МОСЕЙЧУК. В понеділок Ющенко робить другу серію переговорів, та тепер вже не за спиною Тимошенко. На Банковій, окрім керівної трійки, чекають і лідерів парламентських фракцій.

СИНХРОН: Віктор ЮЩЕНКО, президент України: "Я закликав би парламентарів, в першу чергу, робити уроки, робити політичні уроки, вчитися поважати всіх, хто знаходиться в парламентському залі. Тоді президент не буде "стрелочником" між більшістю і меншістю".

СТУДІЯ: Олесь ТЕРЕЩЕНКО. Який буде ефект від цього понеділкового зібрання, якщо прем’єр заздалегідь вважає доцільним внести на міністра закордонних справ іншого кандидата. Якщо аргументів за Огризка знову не знайдуть або знову все переграється, що далі? Опозиції і коаліції тут простіше: перша анонсує якісь таємничі засоби впливу на опонентів. Наразі в арсеналі – прогули парламентських засідань, блокування роботи, масові акції, які в регіонах поки активно готує "Народна самооборона" Луценка.

СТУДІЯ: Наталія МОСЕЙЧУК. І що радикальнішою буде поведінка опозиції, то менше коаліції треба напружуватися над пошуком своїх контрзаходів. Вже зараз частина "нашоукраїнців" і "бютівців" хочуть не воювати, а працювати. У більшості таких охоче чекають – триста голосів у роботі коаліції вже ніщо не зупинить. На випадок же війни там натякають Тимошенко на справу Лазаренка, Луценку на справи за зловживання в МВС, а тим, хто захоче за ними вийти на вулиці, – останнє китайське попередження від міністра внутрішніх справ.

СИНХРОН: Василь ЦУШКО, міністр внутрішніх справ України: "Кто будет стоять между этими людьми, чтобы они друг друга не побили, не поубивали, если приедут, значит, сюда в Киев. Ни эти внутренние войска, ни эти пацаны, которым по 19 лет, с касками будут стоять. Их нужно учить ежедневно, чтобы они были готовы к самому худшему. Но я не готовлюсь к самому худшему, но хочу на местах предупредить всех: не надо никуда выезжать. За какие-то гнилые 25 долларов дети чьи-то поедут сюда".

СТУДІЯ: Олесь ТЕРЕЩЕНКО. Війна між коаліцією і опозицією президенту не вигідна. Полякати намірами задля успіху на переговорах – це одна справа. Жорстке протистояння на вулиці складно буде зв’язати із фірмовим стилем Ющенка – миротворчий пошук національного компромісу. Тим більше, що останнє опитування не змінили переважно негативну думку українців про ідею дострокових виборів, які є останніми виходами з кризи, але без гарантій зміни у політичному розкладі.

СТУДІЯ: Наталія МОСЕЙЧУК. Коаліція зараз на цьому і грає. Якщо президент говорить з нею навіть безуспішно – президент працює на стабільність. Якщо підтримає опозицію, то цю стабільність нищить. У минулих програмах ми вже говорили про потенціал і монолітність об’єднаної опозиції. Сьогодні говоримо про те, наскільки потужною є сама коаліція, яка у неї стратегія: компроміс чи повна перемога?

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Автор: Єгор ЧЕЧЕРИНДА. Чи є антикризова коаліція в парламенті життєздатною, монолітною та прогнозованою? Чи контролюється вона прем’єр-міністром України Віктором Януковичем? Чи збираються коаліціанти виконувати взяті на себе зобов’язання у подальшому? Усі ці запитання виникли цього тижня після чергового провалу домовленостей президента, прем’єр-міністра та голови Верховної Ради щодо кандидатури нового міністра закордонних справ.

РЕПОРТАЖ: Нова владна криза розпочалася ще наприкінці минулого тижня, коли лідерка БЮТ Юлія Тимошенко разом з ватажком "Нашої України", а за сумісництвом і головою Секретаріату президента Віктором Балогою, підписали документ про спільні дії в парламентській залі та поза її межами. Кінцева мета координованої боротьби двох опозиційних сил, як свідчить документ, дострокові парламентські вибори. Для переконливості опозиціонери висунули більшовикам 17 вимог: від підвищення мінімальної заробітної плати до звільнення головного міліціонера-соціаліста Василя Цушка. Інакше, пообіцяли не брати участь у роботі Ради.

СИНХРОН: Юлія ТИМОШЕНКО, лідер БЮТ: "Голова Верховної Ради разом з лідерами антикризової коаліції чітко задекларували, що їх ці питання просто не цікавлять і сьогодні Верховну Раду на чолі з головою Верховної Ради перетворили практично в станок по штампуванню рішень, які народжуються сьогодні в клані Януковича".

СИНХРОН: Віктор ЯНУКОВИЧ, прем’єр-міністр України: "Я вспомнил, знаете, фильм "Место встречи изменить нельзя". Слышали, как там, как его, Высоцкий. Жеглов, да, как он сказал: баранку от бублика вам, а не Шарапова. Так и это. Вот. Или как дырку от бублика".

РЕПОРТАЖ: Попри показовий спокій, глави уряди і парламенту насправді занепокоїлися. Як стверджують джерела у Секретаріаті Ющенка, вже у понеділок особисто зустрічі із президентом активно шукав Олександр Мороз, а у вівторок – Віктор Янукович. У середу усі троє зустрілися на Банковій та домовилися жити дружно.

СИНХРОН: Петро СИМОНЕНКО, лідер КПУ: "Речь сегодня идет о том, что, действительно, реально началась жесточайшая борьба за власть, чтобы вернуть полномочия Кучмы не состоявшемуся президенту Ющенко".

РЕПОРТАЖ: У кулуарах Ради зразу заговорили про душевні хитання у лавах більшовиків, мовляв, комуністи почали чергові торги за власні голоси, які треба буде віддати за президентського висуванця. Найгарячіші політичні голови поновили розмову про нежиттєздатність антикризової більшості взагалі.

СИНХРОН: Вадим КАРАСЬОВ, директор Інституту глобальних стратегій: "Я не думаю, що Янукович керує коаліцією однозначно. Якщо це не просте партнерство, то все ж таки керівництво коаліції залежить від Мороза, від комуністів, від Януковича, від ситуації в самій Партії регіонів. Тому що там ситуація в Партії регіонів теж не однозначна".

СИНХРОН: Андрій ЄРМОЛАЄВ, директор Центру соціальних досліджень "Софія": "І в таборі "антикризовиків" було багато тих, хто каже: а на фига нам цей компроміс, якщо ми ось, ось перемога в руках".

СИНХРОН: Олесь ДОНІЙ, керівник Центру досліджень політичних цінностей: "Безперечно, Янукович контролює коаліцію, але те, що він змушений домовлятися всередині коаліції із соціалістами, враховувати позицію комуністів і змушений навіть враховувати вплив ззовні, тобто те, що називається "впливи Кремля", а це так само безперечний факт".

СИНХРОН: Андрій ЄРМОЛАЄВ, директор Центру соціальних досліджень "Софія": "І керівництво Комуністичної партії, і керівництво соціалістів зберігають власну гру. Що стосується "регіоналів", маємо говорити мінімум про 3 центри впливу і відповідно пропозиції рішення".

РЕПОРТАЖ: Три центри впливу всередині Партії регіонів – це власне прем’єр Віктор Янукович, найбагатший українець Рінат Ахметов та батько-засновник партії Микола Азаров. Як каже політолог Андрій Єрмолаєв, у "регіоналів" і досі немає узгодженої позиції щодо того: активно співпрацювати з президентом, просто ігнорувати його чи вести "холодну війну"? Також немає спільної лінії щодо інтенсивності використання у власній політиці російського фактора, адже росіяни вже підклали "регіоналам" велику газову свиню у вигляді суттєво збільшених цін на "блакитне паливо". Як кажуть парламентські опозиціонери, цього тижня Віктору Януковичу телефонував особисто перший російський віце-прем’єр Дмитро Медвєдєв ніби з проханням відхилити Огризка.

СИНХРОН: В’ячеслав КИРИЛЕНКО, лідер фракції "Наша Україна": "За ніч, не отримавши згоду Кремля, зранку правляча коаліція передумала. Це говорить про те, що українська політика у виконанні правлячої коаліції не є українською політикою".

СИНХРОН: Раїса БОГАТИРЬОВА, співголова фракції Партії регіонів: "Ну стосовно Кремля такої інформації немає і підстав так вважати немає. А от з боку іншої частини планети, можливо, тиск і відбувався".

РЕПОРТАЖ: У повітрі сесійної зали Верховної Ради наприкінці тижня знову повіяло запахом дострокових виборів. Віктор Ющенко, який перебуває ще у Данії, розповідав місцевим бізнесменам про інвестиційні переваги бізнесу по-українськи, відчув себе політичним "стрілочником", колії політичних домовленостей з яким вкотре розвели.

СИНХРОН: Віктор ЮЩЕНКО, президент України: "Я не хотів би, щоб в уряді було сім п’ятниць на тиждень. Тому що, знаєте, опускаються руки в доцільності тоді переговорів, контактів, коли не береться відповідальність. І тому я закликав би парламентарів, в першу чергу, робити уроки, робити політичні уроки, вчитись поважати всіх, хто знаходиться в парламентському залі. Тоді президент не буде "стрелочником".

РЕПОРТАЖ: Втім у парламентській більшості до дострокових виборів явно не прагнуть. І хоча Партія регіонів цього тижня почала мобілізацію місцевих осередків через імовірність початку дострокової передвиборчої кампанії, подібний крок видається лише демонстрацією готовності до будь-яких варіантів, аніж є справжнім бажанням знову повернутися до гарячої роботи з електоратом. У "рожевих" колах коаліції такого бажання ще менше, червоні при згадці про дострокові вибори зберігають олімпійський спокій.

СИНХРОН: Вадим КАРАСЬОВ, директор Інституту глобальних стратегій: "Ідея дострокових виборів, так, вона теж розводить партнерів по коаліції. Тому що соціалісти категорично не зацікавлені у дострокових виборах, Партія регіонів не боїться, але й не хоче, а комуністи і не проти тому, що якщо дострокові вибори і будуть, то вони тоді тільки будуть єдиними партнерами Партії регіонів з відповідними наслідками".

СИНХРОН: Андрій ЄРМОЛАЄВ, директор Центру соціальних досліджень "Софія": "Внутрішня боротьба за контроль, що може призвести до конфліктів і навіть розпаду коаліції. От ситуація в четвер засвідчила, що як тільки один центр спробував домовитись з президентом і проігнорував переговори з комуністами, ми отримали кризову ситуацію – і комуністи висловили свій ультиматум".

РЕПОРТАЖ: Поки ж і опозиціонери, і більшовики, і уряд, і президент терпляче чекають на понеділок. Саме тоді, – обіцяє спікер Мороз, – більшість остаточно визначиться з долею головного дипломата України. Президент поки тримає паузу. Ідея скликання нового "круглого столу", під час якого Віктор Ющенко обіцяв обговорити деталі виконання торішнього Універсалу, після цьоготижневого протистояння залишається вельми туманною.

США бачать Україну серед 15 країн-союзників, які будуть задіяні в створенні ПРО

СТУДІЯ: Наталія МОСЕЙЧУК. ПРО і контра – це наступна тема, на якій ми зупинимося. Тиждень, що минає, знову поставив Україну на роздоріжжі і тепер стосовно її позиції щодо американської системи протиракетної оборони в Центральній Європі. Американська делегація на чолі з директором Агентства протиракетної оборони США генерал-лейтенантом Генрі Оберінгом, що приїхала в Україну із роз’яснювальною місією, провівши лікнеп в Києві для політиків, експертів та журналістів, поставила все ж більше питань, ніж дала відповідей, що й дало привід для плюралізму думок.

СТУДІЯ: Олесь ТЕРЕЩЕНКО. Президент цього тижня спочатку заявив, що система ПРО буде в інтересах всієї Європи. Наступного дня виправився: поки Чехія і Польща своє добро на американську пропозицію не дадуть, Україні коментувати ситуацію якось не коректно. Прем’єр цього тижня тему ПРО не коментував, але в Партії регіонів заявили, що в українських інтересах – нейтралітет в цьому гарячому питанні, бо підтримати одного стратегічного партнера це означає посваритися з іншим. А Росія поки не розуміє Сполучені Штати: навіщо Європі ПРО і з ким це боротися? Американці відповідають: у 2015 Іран може отримати балістичну ракету, тому систему треба побудувати у 2011. Звісно, Росії не погрожують ані Іран, ані інші країни, які Сполучені Штати вважають ворожими.

СТУДІЯ: Наталія МОСЕЙЧУК. Відтак, коли йдеться про загрозу війни, для Росії коло підозрюваних обмежується Сполученими Штатами. Саме час згадати про карикатури в радянських газетах про дядечку Сема і гонку озброєння. Їх звідти можна переносити без врахування часу, бо риторика не змінилася: третій, здавалося б, зайвий, а от ні – Штати бачать України серед 15 країн-союзників, які будуть задіяні в створенні ПРО в серці Старої Європи.

РЕПОРТАЖ: Автор: Сергій ШВЕЦЬ. Так безславно закінчилися спроби представників Блоку Вітренко зірвати в Києві прес-конференцію директора американського агентства з протиракетної оборони Генрі Оберінга. Протестували проти НАТО і розміщення ракет на українській землі. Однак ані перше, ані друге жодним чином не пов’язане з майбутніми захисними комплексами у Чехії та Польщі. Цей бешкет став апофеозом некомпетентності та недобросовісності багатьох українських політиків та чиновників у питаннях захисту від ракетних атак. Штати створюють оборонну систему для себе та євросоюзників від ударів з боку Ірану. Відомо про те, що в розпорядженні Пентагону дві бази – на Алясці та в Каліфорнії. До кінця наступного року мають з’явитися допоміжні блоки на островах Британії та в Гренландії. Третю точку об’єднаної системи американці хочуть створити в Європі, аби контролювати північ Африки, Близькій Схід та частину Середньої Азії. Заявлена дальність станції для визначення нападу – до 5 тисяч кілометрів. Три принципові елементи протиракетної системи: радарні комплекси пошуку, пускові шахти для протиракет і, власне, самі ракети-перехоплювачі. Схема проста: радар фіксує старт ворожої ракети, система розраховує швидкість, напрямок і траєкторію її польоту, перехоплювач знищує її ще на курсі. Така протиракета не придатна для наступальних дій, вона технологічно не може нести бойовий заряд. За словами Оберінга, у Чехії стоятиме радар, у Польщі – до десяти ракет-перехоплювачів. Місця розташування обрані після детального аналізу можливої атаки усієї Європи та Штатів з території Близького Сходу. Фахівці відкидають як несерйозні закиди, що Україні можуть зашкодити уламки збитих над нею ракет. Навпаки, слід думати, як максимально вберегтися в разі новітньої війни.

СИНХРОН: Вадим ГРЕЧАНІНОВ, генерал, ракетник, президент Атлантичної ради України: "Это ж военные действия. Все не соображают в этом плане, я извиняюсь, понимаешь, но это ж идет война. Если это война, то что лучше: чтобы у тебя падал боевой блок по твоим объектам или обломки чего-то".

СИНХРОН: Генрі ОБЕРІНГ, директор Агентства з питань протиракетної оборони США: "Ми провели розрахунки ризику ураження осколками людей на землі. Імовірність надзвичайно низька – від однієї тисячної до однієї двохмільйонної. При цьому майте на увазі, що в разі удару ворожої боєголовки по території Європи жертви будуть дуже великими".

РЕПОРТАЖ: Публічна стурбованість росіян зрозуміла лише частково: з нових станцій радари США просвічуватимуть територію Росії до Уралу, бачитимуть стратегічні ядерні сили в європейській частині та на північному флоті і контролюватимуть можливі ракетні старти. Однак уже давно те саме можна робити за допомогою космічних систем. Крім того, між Росією та США існує домовленість про обмін інформацією щодо протиракетної оборони. Росіяни та американці вже давно про багато речей домовилися, а чи не єдиним поясненням позірного обурення Росії може бути таке: Москва образилася, що з нею не порадилися щодо Чехії та Польщі. Вона сама пропонувала свої послуги зі створення євро-ПРО.

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Саму ідею розташування об’єктів протиракетної оборони вперше, між іншим, висловив Володимир Путін у 2000 році, перед саммітом тисячоліття. Мова йшла про російські системи і російські елементи, і тоді Москва чомусь мовчала про порушення балансу стратегічних озброєнь. Однак європейців не зацікавив російський проект, насамперед через фінансові причини. І от минулого року почалися переговори про розміщення в Європі вже американських баз протиракетного захисту. На сьогоднішній день американський проект має набагато більше перспектив, ніж колись російський.

РЕПОРТАЖ: Програвши у конкурентній боротьбі участь у масштабному бізнес-проекті, російські чиновники разом з військовими заходилися його критикувати. Така критика дозволяє їм, перш за все, пояснити отримання шалених оборонних бюджетів всередині країни.

СИНХРОН: Микола СУНГУРОВСЬКИЙ, директор військових програм Центру Разумкова: "Вот эта жесткая позиция, она будет, скорее всего, использоваться ими как разменная карта на выгодное участие в этом проекте российских предприятий, научно-исследовательских учреждений".

РЕПОРТАЖ: Позиція України ще не визначена. На перший погляд, ситуацію може ускладнити те, що дві наші станції попередження ракетного нападу в Мукачевому та Севастополі вже є частиною іноземного, а саме Російського ПРО. Всі дані йдуть в Москву. Це – частина протиракетного поясу ще Радянського Союзу. Може здатися, що таким чином Україна автоматично стає суперницею Америки, однак проблема зникне, як тільки Вашингтон домовиться з Москвою, а наші станції скоординують із чеською.

СИНХРОН: Вадим ГРЕЧАНІНОВ, генерал, ракетник, президент Атлантичної ради України: "Я уверен глубоко, что так оно и будет. Я не знаю, можно ли сопрячь, это другое дело, но то, что Москва зав’яжеться в общую систему, я на 100 процентов уверен – ей это выгодно".

РЕПОРТАЖ: Більше того, американці готові допустити російських та українських фахівців на майбутні об’єкти. Звичайно, за умови погодження з поляками та чехами.

СИНХРОН: Генрі ОБЕРІНГ, директор Агентства з питань протиракетної оборони США: "Я сподіваюся, що взаємодія з Росією, яка в нас продовжується, допоможе згладити ці протиріччя, і росіяни зрозуміють, що ці елементи ПРО не несуть для них жодної загрози".

РЕПОРТАЖ: Україна мусить знайти своє місце в діалозі щодо створення ракетної оборони в Європі. По-перше, серйозна європейська держава повинна мати захисну парасолю від повітряних атак. По-друге, ми не можемо залишатися осторонь процесів на континенті. По-третє, українські промисловці та вчені мають унікальний досвід створення, як наступальних, так і оборонних ракетних комплексів.

СИНХРОН: Микола СУНГУРОВСЬКИЙ, директор військових програм Центру Разумкова: "Как только Украина говорит нет – это означает ее уход из этого проекта. По-этому нашие госслужащие, чиновники, прежде чем заявлять о такой позиции, пусть сначала объяснят, что в Украине избыток рабочих мест, нам девать некуда свои научный потенциал".

СИНХРОН: Генрі ОБЕРІНГ, директор Агентства з питань протиракетної оборони США: "Ми мали низку обговорень з українським урядом від 2002 року. Минулого року почали вимальовуватися конкретні можливості промислової співпраці наших оборонних комплексів. Я сам відвідував деякі українські індустріальні об’єкти і переконаний, що і українцям, і американцям науково-технічне співробітництво буде вигідним".

РЕПОРТАЖ: Поки що Україна втрачає зовнішньополітичну ініціативу через невизначеність політики всередині країни між керівниками, які претендують називатися державними мужами.

Гості студії – Сергій Згурець, експерт Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, Олександр Коновалов, президент Інституту стратегічних оцінок (Москва)

СТУДІЯ: Олесь ТЕРЕЩЕНКО. Чим загрожує і чи загрожує Україні і Росії, які опинилися на перехресті ракетних шляхів, розгортання системи протиракетної оборони у Польщі та Чехії. Запитаємо експертів, які є гостями нашої студії. В Росії це Олександр Коновалов, президент Інституту стратегічних оцінок, експерт зовнішньої та внутрішньої політики. І в студії інтереси України в цьому трикутнику пояснюватиме Сергій Згурець, експерт Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння. Панове, добрий вечір. Сергію, вітаю вас. И добрый вечер, господин Коновалов.

СТУДІЯ: Наталія МОСЕЙЧУК. Добрий вечір.

СТУДІЯ: Сергій ЗГУРЕЦЬ, експерт Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння: "Добрий вечір".

СТУДІЯ: Наталія МОСЕЙЧУК. Пане Сергію, питання до вас і до пана Олександра, власне, таке: генерал Оберінг, він приїхав в Україну, до того він побував в Росії, він дав пояснення щодо розміщення системи ПРО в Європі. Чи задоволена Україна цими поясненнями? Прошу.

СТУДІЯ: СЕРГІЙ ЗГУРЕЦЬ: "Ну, насправді, якщо ми зважимо на заяви наших чиновників, то, зокрема, у вигляді міністра оборони пана Гриценка, то Гриценко сказав, що, якби такі пояснення були раніше, то дійсно він був би переконаний, що ця система має лише оборонний характер. Хоча такий висновок можна було зробити і набагато раніше, розуміючи, що коли Росія володіє 4000 атомних боєголовок, то 30 противоракет лише зменшать ризик доставки до Росії на 30 ядерних боєзарядів, що фактично, скажемо так, говорить про те, що навіть у найбільш ефективному варіанті ця система не спроможна зменшити потенціал Росії у протидії Америці".

СТУДІЯ: Наталія МОСЕЙЧУК. Господин Коновалов, здравствуйте. Вопрос к вам. Скажите, пожалуйста, удовлетворена ли...

СТУДІЯ: Олександр КОНОВАЛОВ, президент Інституту стратегічних оцінок (Москва), (телемостом – "УС"): "Здравствуйте".

СТУДІЯ: Наталія МОСЕЙЧУК. Здравствуйте. Россия объяснениями, которые дал генерал-лейтенант Оберинг?

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР КОНОВАЛОВ: "Ну объяснения мы получаем только сейчас и я думаю, что часть удовлетворена, часть – нет, но по большей части американские объяснения ничего не меняют по сути. Насколько я понял моего украинского коллегу, он говорил, что эти системы, этих у систем будет слишком мало противоракет, чтобы оказать влияние на наш стратегический потенциал сдерживания, на российский. Но на мой то взгляд, главное, что они не могут ничего сделать против наших баллистических ракет. Эти ракеты не могут стрелять вдогонку, они могут стрелять только на встречных траекториях, поскольку там нет даже взрывчатых веществ на этих перехватчиках. Общение еще очень плохо отработано. Выглядит все это достаточно противоестественно, потому что американцы питаются развернуть неработающую систему против неработающих, несуществующих иранских ракет. Но против российских ракет это никакого вреда нанести не может. Но опасность здесь есть, если угодно, я могу о ней рассказать, но она не связана с тем, что наши ракеты кто-то собьет".

СТУДІЯ: Наталія МОСЕЙЧУК. Господин Коновалов, да...

СТУДІЯ: Олесь ТЕРЕЩЕНКО (перебиває ведучу – "УС"). Господин Коновалов, да, скажите, а почему такой шум в России тогда по этому поводу, если, ну вы сами только что сказали, что собственно американский проект никакой угрозы в стратегическом отношении России не представляет?

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР КОНОВАЛОВ: "В его нынешнем виде, вы знаете, это ведь не проект, а только очень маленькая часть проекта. Эти противоракеты предназначены, те, которые предлагается ставить в Польше и радар в Чехии, для перехвата на среднем заатмосферном участке траектории. А у ракеты 3 траектории, участка траектории: разгон, средний и выход на цель. Так вот, для двух других у американцев пока еще не созданы системы, а те системы, которые собираются монтировать, они вообще работают более-менее удовлетворительно только тогда, когда на цели устанавливается радиомаяк, чтобы помочь навестись противоракете. Но если говорить об опасности, вот вы спросили, почему такой шум, я бы сказал, что все-таки это не очень хорошо в силу следующих обстоятельств. Первое, понимаете, когда начинаешь монтировать какую-то систему, она будет все время уплотнятся, уплотнятся, у нас потенциал ракеты будет все время сокращаться в силу объективных причин, и на какой-то стадии это станет достаточно заметным в каком-то..."

СТУДІЯ: Олесь ТЕРЕЩЕНКО (перебиває гостя – "УС"). Одним словом, господин Коновалов, вы просто боитесь перспективы. Сергію, скажіть, чого більше: загрози чи безпеки несе американська система ПРО для України?

СТУДІЯ: СЕРГІЙ ЗГУРЕЦЬ: "Ну насправді, напевно варто говорити, повертаючись до мого російського колеги, що таке враження, що росіяни зацікавлені в маленькій "холодній війні" для внутрішнього вжитку, коли, скажімо так, під гаслами боротьби проти зовнішньої загрози напередодні виборів мали забезпечити певну консолідацію населення і еліти і під цей шумок згорнути певні демократичні підходи до преси і таке інше. Така маленька "холодна війна" росіянам вигідна. Велика "холодна війна" їм не вигідна, тому що це означає економічні збитки, які за великим рахунком росіянам не потрібні. Повертаючись до України, проблема полягає в тому, що наша еліта демонструє якусь розпорошеність і різні підходи до питання, з якого можна мати практичний, економічний і політичний зиск. Якщо ми зробимо щонайменше 4 кроки, які полягають в тому, щоби по-перше, доб’ємося наявності українських військових на базах у Чехії і Польщі..."

СТУДІЯ: Наталія МОСЕЙЧУК (перебиває гостя – "УС"). Що, власне, обіцяне генералом.

СТУДІЯ: СЕРГІЙ ЗГУРЕЦЬ: "Так. Це перший пункт. Другий пункт: реалізація єдиного локаційного поля за участю всіх систем, які мають усі країни для того аби забезпечити контроль усіх країн за державами, які створюють ризик ракетного нападу. Така пропозиція виношувалась ще з 2002 року. Третій пункт: забезпечити участь "Південмашу" і Павлоградського хімзаводу у модернізації перехоплювачів, не важливо, які це будуть європейські чи американські противоракети. І, нарешті, створити щось на зразок військового проекту Sea Launch, який би забезпечував відпрацювання ефективності противоракет, де б використовувались українські ракети як мішень для відпрацювання європейської чи євроамериканської системи ПРО з залученням російських фахівців. Насправді треба зняти ефект конфліктності у взаєминах Росії з Америкою. І це насправді зробити можливо".

СТУДІЯ: Олесь ТЕРЕЩЕНКО. Сергію, скажіть, а яка все-таки система в інтересах України? На яку систему протиракетної оборони варто погоджуватися Україні? Це має бути проросійська, проамериканська чи проєвропейська система?

СТУДІЯ: СЕРГІЙ ЗГУРЕЦЬ: "Я думаю, що ситуація після заяви Генсека НАТО і позиції Німеччини полягатиме в тому, що 2-3 найближчі місяці будуть тривати жорсткі переговори між американцями і європейцями, і уже на зустрічі в червні міністрів оборони НАТО буде випрацьована консолідована позиція, де американці погоджуються на певні пом’якшення своєї позиції, і саме європейські країни будуть долучені до цього процесу більш жорстко. І саме Україні важливо цим шансом скористатися і запропонувати своє".

СТУДІЯ: Наталія МОСЕЙЧУК. Дякую, Сергію. І знову питання до пана Коновалова. Господин Коновалов, вопрос опять к вам. Скажите, пожалуйста, Россия сможет присоединится к системе ПРО, такой, которая разворачивается в Европе? Гипотетически говорим?

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР КОНОВАЛОВ: "Ну, во-первых, нас туда никто не приглашал. Самая большая угроза, которая исходит от этой системы, состоит не в том, что мы чего-то боимся. А состоит в том, что вот военные политические круги определенные и в России, и в Америке, они не подписывали никаких соглашений, работают, как согласований оркестр, взаимно раскачивая лодку, выдумывая страшилки для своих правительств, чтоб выбить с них как можно большие деньги. Маленькая "холодная война" нам также не выгодна, как большая "холодная война". Нам никакая "холодная война" не нужна сейчас. Но это может привести... сорвать очень многие политические процессы, в том числе, привести, ну, например, в России начали говорить о выходе из договора по ракетам средней и меньшей дальности..."

СТУДІЯ: Олесь ТЕРЕЩЕНКО (перебиває гостя – "УС"). Господин Коновалов, какая система ПРО России выгодна?

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР КОНОВАЛОВ: "Такая, в которой мы участвуем совмесно с Европой, совместно с вами и совместно с американцами".

СТУДІЯ: Олесь ТЕРЕЩЕНКО. Чем? Специалистами, технологиями?

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР КОНОВАЛОВ: "Ну, прежде всего, распределением ответственности в системах управления, чтоб никто ничего не боялся. А затем загрузкой военно-промышленных комплексов".

СТУДІЯ: Наталія МОСЕЙЧУК. У нас закінчується, очевидно, сателітний зв’язок. Дякуємо. Господин Коновалов, спасибо вам большое.

СТУДІЯ: Олесь ТЕРЕЩЕНКО. Дякую, Сергію. Нагадаю, що в нас в студії і на прямому зв’язку із Москви були експерти, з якими ми говорили про проблему розташування американської системи ПРО у Східній Європі.

СТУДІЯ: Наталія МОСЕЙЧУК. Про і контра.

Проблеми малого та середнього бізнесу потребують вирішення