ВЕДУЧИЙ: Добрий вечір, в ефірі «Епіцентр» на каналі 1+1 і я телеведучий В’ячеслав Піховшек. Вітаю наших глядачів в Україні, вітаю глядачів 1+1 Інтернешнл в Сполучених Штатах Америки, Ізраїлі та Канаді. Наш сьогоднішній гість людина, яка рідко потрапляє на телевізійні ефіри, але від якої дуже багато залежить в повсякденному житті українців. Наш сьогоднішній гість голова Верховного суду України Василь Васильович Онопенко. Добрий вечір, Василю Васильовичу.

Василь ОНОПЕНКО, голова Верховного суду України: Добрий вечір.

ВЕДУЧИЙ: Отже спочатку нагадаю глядачам коротку біографію нашого гостя. Василь Васильович Онопенко народився у 1949 році у селі Великі Крушлинці, Вінницького району, Вінницької області. Після закінчення Львівського електротехніку му зв’язку, служби в радянській армії та навчання у Харківському юридичному інституті працює стажистом у Вінницькому та Літинському райсудах Вінницької області. У 1976 році стає головою Літинського райсуду. Далі працює на Буковині заступником голови Чернівецького облсуду. У 85-му році переходить на роботу в Київ, суддею цивільної колегії Верховного суду України. У 91-му році спочатку призначається заступником міністра, а потім і міністром юстиції України. У 98-му році розпочинає політичну кар’єру, стає народним депутатом України. Кандидат у президенти України на виборах 99-го року. Член Вищої ради юстиції з травня 2000-го, переобирається в Верховній раді у 2002 та 2006 роках від блоку Юлії Тимошенко. З жовтня 2006 року голова Верховного суду України.

У багатьох із наших глядачів існує враження, можливо виховане нашою епохою, епохою попередньою, що голова Верховного суду України може все, тобто він може судити, як він хоче. Нагадаю тим, хто знав і хочу щоб усвідомили ті, хто цього ніколи не знав, які ж реальні функції закріплені законом за головою Верховного суду України. наберіться терпіння це досить довге цитування.

КОР: «Найвищим судовим органом в системі суддів загальної юрисдикції є Верховний суд України», Стаття 125 Конституції України. «Голова Верховного суду організовує діяльність Верховного суду; розподіляє обов’язки між заступниками Голови Верховного суду; організовує роботу Президії та скликає Пленум Верховного суду, виносить питання їхній розгляд і головує на їхніх засіданнях; може головувати в судових засіданнях колегій суддів Верховного суду при розгляді будь-якої справи; погоджує відповідно до цього Закону подання щодо утворення та ліквідації суддів загальної юрисдикції; вносить питання про призначення та обрання, а також звільнення з посади суддів відповідно до цього закону; на підставі актів про обрання суддею Верховного суду або припинення повноважень судді видає відповідний наказ; вносить на розгляд Пленуму Верховного суду пропозиції щодо кількості суддів у складі Президії Верховного суду та у складі судових палат Верховного суду; вносить пропозиції Президії Верховного суду щодо персонального складу судових палат; організовує фінансування та здійснює керівництво організаційним забезпеченням діяльності Верховного суду, затверджує штатний розпис і кошторис витрат на утримання Верховного суду». Стаття 50 Закону України «Про судоустрій».

ВЕДУЧИЙ: Між тим, як показують останні соціологічні опитування громадяни України сприймають суди, як ті що дуже корумповані, тобто суди обіймають друге місце серед органів державної влади.

КОР: 51,7% українців вважають, що найбільш корумпованим органом влади є міліція. На другому місці за корумпованістю є суди 49,4 %. За ними йде прокуратура 39,9, Верховна рада України 38,5, митниця 36,7, місцеві органи влади 35,5 та Кабінет міністрів 31,4%.

ВЕДУЧИЙ: Отже Василю Васильовичу перше запитання. Зрозуміло, що багато порядку у судовій системі України ви навести не могли. Ви обіймаєте посаду керівника судової гілки влади України, конституційну посаду ви обіймаєте лише з жовтня минулого року. Але які ваші конкретні кроки по наведенню корупції, можливо тієї із якої стикається кожен громадянин або може зіткнутися?

Василь ОНОПЕНКО, голова Верховного суду України: Я дам відповідь на ваше запитання. Але перш за все я хотів би скористатися можливістю, вчора відбулася така подія 84 роки з дня заснування Верховного суду. І я хочу привітати весь суддівський корпус, особливо моїх колег Верховного суду. І судді, які пішли на пенсію, у відставку це люди учасники війни, інваліди, і побажати їм міцного здоров‘я. тепер щодо соціологічного дослідження, яке ось тільки що ми всі бачили. Навіть поверхневий погляд на ці дані показує, що не тільки суспільство незадоволене діяльністю суддів, а взагалі і іншими органами державної влади. В народі кажуть, що в котлі те й в черпаку. Не може працювати ідеально суддя і суд, коли є такий попит, ситуація на те, що інші гілки влади і окремі установи корумповані. Але це означає, що судова система працює ідеально. Дійсно багато суддів, які порушують присягу, які недостойні бути суддями, але переважна абсолютну більшість суддів це чесні і порядні люди.

Олеся ОЛЕЖКО, тижневик «Фокус»: Василь Васильович, скажіть будь ласка в продовження цієї теми чи передбачені якісь механізми, чи проводить хтось аналітичну роботу, чи аналізує хтось діяльність конкретного судді перед його призначенням на безстроковий термін, щоб побачити, які власне рішення він приймав.

Василь ОНОПЕНКО, голова Верховного суду України: За 5 років наприклад?

Олеся ОЛЕЖКО, тижневик «Фокус»: За 5 років.

Василь ОНОПЕНКО, голова Верховного суду України: Я хотів би сказати, що по-перше кількість справ, які розглянуті суддями по першій інстанції значно збільшилась. У минулому році їх розглянуто 7,5 мільйонів, якщо порівняти з 2001 роком це в 3 рази менше. Дійсно, коли закінчується перший термін судді, який призначався на 5 років, ми повинні це робити неформально, представляючи його на обрання безстроково.

Олеся ОЛЕЖКО, тижневик «Фокус»: А формально атестація проводиться?

Василь ОНОПЕНКО, голова Верховного суду України: Формально так, але мене це і моїх колег це не задовольняє. Я вважаю, що ми повинні подивитися на роботу судді за його 5 років, його документи, винесені рішення і потім вже винести на розгляд Верховної ради. Крім того так само ми повинні робити і з головами, які призначені президентом на адміністративні посади на 5 років. Не може бути індульгенції, якщо голова суду не виконує свої функції, треба зробити так, щоб його пере призначати або зняти з своєї посади.

Соня КОШКІНА, Інтернет-видання «Обозреватель»: Василий Васильевич, сегодня в Верховном суде Украины скопилось 40 тысяч жалоб. Почему так произошло и каким образом можно рассмотреть эти 40 тысяч жалоб, в какие строки, так чтобы это не повлияло на качество рассмотрения?

Василь ОНОПЕНКО, голова Верховного суду України: Дякую за це запитання. Дійсно 40 тисяч справ, а їх ще навіть більше скопилося в Верховному суді. стіни Верховного суду тріснули, ми їх тримаємо вже в гаражі. Тому фактично те, що люди чекають розгляду конституційної скарги в суді 3-4 роки це профанація і касація. І це не з вини 20 суддів цивільної палати Верховного суду, люди працюють на межі можливого. Це недосконалість недолуга нашого реформування чинного законодавства.

Соня КОШКІНА, Інтернет-видання «Обозреватель»: Василий Васильевич, но что нужно сделать для того, чтобы факты эти не повторялись вообще?

Василь ОНОПЕНКО, голова Верховного суду України: Ви говорите про реформування процесу самого. Ми вже зробили, я вдячний Верховній раді, депутатам, які підтримали наш, ініційований Верховним судом законопроект і ці 40 тисяч ми направляємо в апеляційні суди, але з Вінниці в Львів, зі Львова в Вінницю і так по всій Україні. І судді, кваліфіковані судді, за процедурою розгляду справ в Верховному суді будуть розглядати ці справи, якщо потрібно в порядку виключного впровадження, Верховний суд буде розглядати ці повторно справи. Але це не звільнює суддів Верховного суду від обов’язку розглядати ці справи, які поступають після вступу в дію цього чинного закону, про що я сказав.

Олег ВОЛОШИН, журнал «Експерт»: Василь Васильович, на сьогоднішній день на судах найнижчої ланки і у судах по всій системі надзвичайно багато залежить безпосередньо від голів судів, тобто починаючи від зарплати, яку отримують рядові судді, співробітники, секретаріатом судів закінчуючи розподіл справ іншими питаннями. Чи не вважаєте ви, що один з кроків до боротьби з корупцією є децентралізація системи? Тобто зробити так, щоб менша залежало і в Верховному суді, наприклад від голови Верховного суду, і у судах на всіх рівнях.

Василь ОНОПЕНКО, голова Верховного суду України: Я думаю, що це приведе до неефективної діяльності суду. Голова не повинен вмішуватися в розгляд конкретної справи, але за організацію роботи суду він відповідає безпосередньо. Я тільки що розмовляв, буквально коли їхав до вас на телебачення, подзвонив мені голова новопризначений харківського апеляційного суду, Михайло Михайлович Бородін. Він мені сказав, що вони почали перевірки місцевих судів і знайшли справи, наприклад справа Тіца в одному із судів міста Харкова про стягнення заробітної плати, яка розглядалася більше 14 років. І скасована апеляційним судом, рішення прийнято невірне, винесена окрема ухвала. Я вважаю, що такі судді не повинні працювати і це є обов’язок голів різних рівнів наводити порядок саме в організації роботи суду.

Юрій ЗАБАРА, газета «Юридическая практика»: Нещодавно у виступі в Верховній раді ви виступали за 3-х ланкову систему судову в подальшому. У той же час президентський законопроект передбачає 4-х ланкову.

ВЕДУЧИЙ: Президентський законопроект є тема наступного блоку програми. Закінчуючи цю розмову я хочу сказати, що звичайно, що людей цікавить безпосередньо ваша робота, ми описали її якось, які повноваження у вас є. Василь Васильович, ви призначались на цю посаду Верховною радою України, до цього ви були народним депутатом України. зараз вас дивиться дуже багато людей, які знають, що до Онопенка не підходить приказка: «Не суди і не судимим будеш». Політичний тиск на вас чиниться, якщо чиниться, то з боку кого?

Василь ОНОПЕНКО, голова Верховного суду України: Політичний тиск є і на мене, і на моїх колег. І я думаю, що єдиний захист від цього тиску це закон, і диктатура закону. При тому є опосередкований, а є прямий тиск. Наприклад, коли приймається бюджет про фінансування судової системи, 15 років навіть більше суди фінансуються на 50%, це означає, що суддя незалежний на 50%, що він справедливий теж на 50%. Це означає, що одній стороні послали повістку, а іншій ні, копію рішення одній стороні, іншій ні. Привод зробили чи доставку в суд заарештованого, іншого ні. Тобто на 50% здійснюється, реалізовується процес. Це є величезна небезпека. З іншої сторони є намагання безпосередньо втрутитися, впливати на суд. Зокрема в Верховній раді зареєстрований законопроект про парламентський контроль. Де передбачається суддю запрошувати на комітет, щоб він звітував про роботу, де передбачається витребовувати справи, копії документів і багато що передбачається.

ВЕДУЧИЙ: Ну на скільки я розумію це анти конституційно, тому що це порушує розподілення влади на законодавчу і на судову.

Василь ОНОПЕНКО, голова Верховного суду України: Звичайно. Це безпосередній вплив, зокрема законодавчої влади на діяльність суду. Такого не можна робити.

ВЕДУЧИЙ: Якщо конкретизувати з боку трьох фігур: прем’єра Віктора Януковича, президента Віктора Ющенка, голови Верховної ради України Олександра Мороза. Чи коли-небудь ви відчували тиск від цих трьох фізичних осіб?

Василь ОНОПЕНКО, голова Верховного суду України: Ні.

ВЕДУЧИЙ: Дякую, Василь Васильович. Наступний блок нашої програми це те, що у Верховній раді України зареєстровано президентський законопроект, законопроект, який внесений президентом України Віктором Ющенком, як суб’єктом законодавчої ініціативи про судоустрій України. Ми пам’ятаємо з вами, що зміни бувають не тільки на краще, дуже часто стикаємося з змінами, які реально в нашому житті бувають на гірше. Отже в наступному блоці нашої програми ми спробуємо з‘ясувати, з якою судової системою може невдовзі зіткнутися кожен громадянин України. дочекайтеся, це важливо для кожного.

ВЕДУЧИЙ: Отже ще раз повторю, в парламенті зареєстровано президентський законопроект змін до закону про судоустрій України. Перед тим, як з‘ясувати, що нам пропонують його розробники, пропоную нагадати всім і кожному діючу, звичну для нас систему судоустрою в Україні.

КОР: Вона зараз на екрані. Нижній рівень – місцеві суди. На їхні рішення можна подавати апеляцію в апеляційні суди, а саме апеляційні загальні та апеляційні господарські суди. Далі йдуть вищі спеціалізовані суди, а саме Вищий адміністративний суд України і Вищий господарський суд України, над ними Верховний суд України.

ВЕДУЧИЙ: А от схема, яку нам пропонують розробники нового законопроекту про зміни до судоустрою.

КОР: На нижньому пропонується утворити місцеві дільничні суди і окружні суди. У чому різниця у їхній компетенції не зрозуміло. Хто має право визначати різницю у їхній компетенції також не зрозуміло. Далі рішення може оскаржуватися в апеляційних судах, а саме в судах із розгляду апеляційних адміністративних справ, апеляційних господарських судах, апеляційних судах із розгляду цивільних, кримінальних справ. Далі йдуть вищі спеціалізовані суди, не два, як зараз, а чотири. До Вищого адміністративного суду і Вищого господарського суду України додаються Вищий цивільний суд України і Вищий кримінальний суд України. І фактично суто номінально Верховний суд України.

ВЕДУЧИЙ: Отже, Василь Васильович, судову систему із стрункої роблять заплутаною, її розтягують, це очевидний факт. У мене набір питань, звідки походить ця ініціатива, тому що ми розуміємо, що президент підписує законопроект, розробляють інші люди. в чому така принциповість змін? Ми прекрасно розуміємо, що проблеми корупції чи телефонного права, якщо воно існує і встановлено там згідно з усіма процесуальними нормами, це проблема втручання в законну діяльність суду, відповідно вона вирішується іншим питанням. В чому тут справа?

Василь ОНОПЕНКО, голова Верховного суду України: Я хочу звернути увагу журналістів і вашу в тому числі і телеглядачів на цю схему, яку пропонується Національною комісією по верховенству права, яку очолював пан Сергій Головатий. Я думаю, що в цій абракадабрі судів заплутається навіть професіонал. Принаймні для мене, я дякую за те, що ви показали ще раз, для мене важко зрозуміти, як фахівцю суть цієї реформи. Це знаєте ну якісь джунглі, судові джунглі, а в джунглях законів існує закон джунглів, я би так сказав. Тому ніхто не доб’ється правди в цій системі судів. Це навпаки створюється кілька систем, 5 систем і корупція не зменшиться, а збільшиться рівно в 5 разів.

ВЕДУЧИЙ: Чому?

Василь ОНОПЕНКО, голова Верховного суду України: Тому що чим більше судів, чим більше інстанцій, тим більше можливостей для зловживання, тим важче людині пройти шлях від місцевого суду до Верховного суду. А Верховний суд, він взагалі усувається від свого конституційного обов’язку, щоби забезпечувати одинокість застосування законів і єдність судової практики.

Соня КОШКІНА, Інтернет-видання «Обозреватель»: Василий Васильевич, а вам не кажется, что эта судебная система джунглей создается специально для того, чтобы отдать монополию судебной системы на низовые уровни, куда обращается большее число граждан, в управления политическим кланам, господствующим на той или иной территории. Такую монополию будет иметь Партия регионов на одной части страны и на второй части страны будет иметь блок Юлии Тимошенко, по списку которого вы в том числе шли на эти выборы, которые также контролируют часть территории.

Василь ОНОПЕНКО, голова Верховного суду України: Я думаю, що є взагалі небезпека для суспільства, оскільки фактично це приведе до колапсу судової системи, в тому числі до приватизації окремих судів. Не може бути незалежного суду, незалежного судді, якщо буде залежна вся судова система. Тому як раз це є велика можливість для приватизації суду. Але ми вже проходили цей етап, ми знаємо як ще не так давно були приватизовані деякі суди, деякі судді і власники сьогодні не володіють ситуацією, появилися нові власники. І вони так само втратять право розпоряджатися і користуватися цією можливістю. Тому я вважаю, що треба системні зміни проводити по судоустрою.

ВЕДУЧИЙ: Василь Васильович, третій блок наш знову таки програми буде про те, що ви пропонуєте. Зараз у мене питання таке дуже просте, тому що це напевне цікавить кожного глядача. От до цього часу не знали, куди звертатися в який суд. Ми йдемо в місцевий суд, потім ми в апеляційну інстанцію йдемо або якимось іншим чином. якщо буде введено ця система судоустрою, куди люди будуть звертатися. Їм прийдеться їхати за 200-300 км, шукати цей окружний суд, що може бути? Їхати, тратити гроші на адвокатів, на готелі, треба це насправді пояснити.

Василь ОНОПЕНКО, голова Верховного суду України: Я думаю, що це будуть круги Ада. По-перше виникає питання навіщо створювати на рівні місцевому, де люди привикли ходити в місцевий суд аж 5 різних судів, зокрема 3 окремих окружних суди. Ну аргументація така, давайте створимо окружний кримінальний суд, ще один суд наприклад, для того щоб …

ВЕДУЧИЙ: А що таке окружний – це обласний?

Василь ОНОПЕНКО, голова Верховного суду України: Ні, це буде міжрайонний, на кілька районів. тому що треба за цією логікою створити в кожній області, регіоні 27 окружних судів. Але це не обов’язково, що це так, тому що в Донецькій області потрібно створити кілька окружних судів кримінальних для того, щоб вони розглянули справу, скажімо по якій передбачається засудження позбавлення волі довічне, ті справи, які розглядаються апеляційним судом. По-перше ці справи можуть розглядати будь-який місцевий суд в місті Києві, в області і не треба створювати інший суд, а можуть розглядати і апеляційні суди в складі двох професійних суддів і трьох засідателів, і знову підуть вони на розгляд касацій, тобто в Верховний суд. Права будуть забезпечені повністю. Навіщо створювати ось ці, таку величезну кількість. Чи адміністративні окружні суди, один адміністративний суд окружний на область. Натомість, коли прийдеться людям їздить за 200, 250, 300 км до області, ночувати в місті. Тобто створюється багато незручностей, доступ до правосуддя не надається громадянам України.

Олеся ОЛЕЖКО, тижневик «Фокус»: Василь Васильович, в цьому контексті думаю варто згадати звернення Ради суддів України 9 лютого до президента України та до Верховної ради, в якому йшлося про те, що власне судді зверталися до президента Ющенка, як до гаранта Конституції, як до суб’єкта цієї законодавчої ініціативи, відкликати ці законопроекти. Скажіть будь ласка це реально зробити?

Василь ОНОПЕНКО, голова Верховного суду України: Це питання до президента. Але я вважаю, що потрібно прислухатися до найвищого органу самоврядування в Україні. Це не тільки Рада суддів України, але і конференціях, в областях, в районах, весь суддівський корпус, це більше 7 тисяч, як раз дотримується цієї позиції. Ми просимо президента відкликати закон про судоустрій, який не принесе користі ні громадянам, ні Україні.

Юрій ЗАБАРА, газета «Юридическая практика»: Скажите пожалуйста, а каким тогда должна быть с вашей точки зрения иерархия системы?

Василь ОНОПЕНКО, голова Верховного суду України: Я думаю, що перш ніж ви визначитеся із судоустроєм нам потрібно чітко визначитися із процесом. Адже приклад 40 тисяч справ у Верховному суді показує, як ми непродумано провели реформу процесу, і лише потім виходити на судоустрій. Не можна ставити воза поперед коней, потрібно це робити послідовно.

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ, газета «Юридичний вісник України»: Василь Васильович, газета «Юридичний вісник України», Ковальський Віктор. Вот 4 процесуальних кодекси, якими керуються судді і фахові люди: адвокати, прокурори, слідчі, які мають справу до судочинства. Скажіть будь ласка, якщо говорити не просто про простого громадянина, в якого ми перетворили сьогодні, що йому дуже важко добратися до суду, до фахівців. Як їм бути з невизначеністю сьогодні процесуальних питань: підслідності, юрисдикції і так далі? Бо мені здається, що ви проти глибокої спеціалізації судів, яка спостерігається на заході. Ви за помірковану спеціалізацію мені здається в судах, ви проти адміністративного судочинства, існування господарського суду. Більш чітко викладіть будь ласка для фахівців свої позиції, бо ваш законопроект ми будемо окремо розглядати.

Василь ОНОПЕНКО, голова Верховного суду України: Я не проти спеціалізації суддів і судів, і не проти адміністративної юстиції розбудової. Просто є погляд Верховного суду і суддівського корпусу, як потрібно вводити спеціалізацію. Навіщо створювати на місцевому рівні оці окружні суди і дільничні суди, безліч, які будуть дублювати один одного і люди дійсно заплутаються в підсудності, коли можна добавити 2-3 судді в місцевий суд на рівні району, міста чи міжміський суд, де ці судді будуть розглядати тільки скажімо адміністративні справи. А на рівні обласному, апеляційному не створювати окремі приміщення, окремий суд з машинами, обслугою і так далі, а створити палату в апеляційному суді за рахунок резерву суддів в апеляційних судах. У нас сьогодні резерв 380 одиниць, не треба ніяких коштів і та сама функція буде виконана, а далі вже іде касаційна інстанція. Тому спеціалізація повинна бути не заради спеціалізації, а для того, щоб був доступ людей до правосуддя.

Олег ВОЛОШИН, журнал «Експерт»: Василь Васильович, ці законопроекти з‘явилися не вчора і не місяць тому. і ще восени, коли ви балотувались на посаду голови Верховного суду всі розглядали вас, як одного з прихильників судової реформи, і навпаки вважали, що якщо хтось з колег тодішнього голови, попереднього голови Дмитра Притики стане головою Верховного суду значить реформи не буде. Зараз ви стаєте головою Верховного суду і так само, як і колеги Дмитра Притики виступаєте проти судової реформи. Тобто що змінилось так радикально? Наприклад ваш колега в коментарі для журналу «Експерт» сказав, що будь-хто, хто стає головою Верховного суду виступає проти будь-якої судової реформи, тому що це позбавляє його особисто повноважень.

ВЕДУЧИЙ: Я тільки хочу додати, що в даному випадку ми говоримо про те, що Василь Онопенко виступає проти конкретного варіанта судової реформи, а не проти взагалі. Будь ласка ваша відповідь.

Олег ВОЛОШИН, журнал «Експерт»: Тобто я маю на увазі, що той же законопроект, який в тому ж числі розробляв Ігор Коліушко, радник президента, ви його бачили і раніше і частково я знаю також підтримували взагалі ідею судової реформи. Тобто, що принципово зараз змінилось?

Василь ОНОПЕНКО, голова Верховного суду України: Я скажу, що там де є два законопроекти, які подані президентом про статус суддів і про судоустрій. І ми підтримуємо ті позиції, які є в законопроекта щодо кваліфікації суддів, дисциплінарної відповідальності, підготовки їх, фаху і таке інше. Ми проти ось такого судоустрою, який запропонований, який веде до війни судових систем. Адже зрозуміло, що кілька судових систем, які мають окреме кадрове забезпечення, фінансове, кваліфікацію і все, що інше, це окремі судові системи, іде війна судових систем. На фоні політичної нестабільності, економічної, давайте ще добавим судову нестабільність, правову нестабільність і тоді вже я не знаю, куди ми будемо рухатися. Тому …

ВЕДУЧИЙ: Василь Васильович у мене таке запитання до вас. На скільки запропоновані закони про судоустрій з одного боку конституційні, тобто вони відповідають праву громадянина на справедливе судочинство. А з іншого боку ми тут не наївні люди, ми прекрасно розуміємо, що з приводу цього законопроекту ви спілкувалися з президентом, мабуть неодноразово. Ви розумієте, чи розуміє президент, що такий правовий хаос, судовий хаос різко погіршить його шанси, наприклад на виборах на другий строк.

Василь ОНОПЕНКО, голова Верховного суду України: Так, ми дійсно спілкувалися з президентом. І я повинен зазначити, що він розуміє необхідність реформування судової влади, судової системи. Але очевидно є певні радники біля президента, які його переконали в іншому. Можливо в них не вистачило власного досвіду або мужності сказати правду президенту. Я хочу лише зазначити, що відповідальність за реалізацію цього законопроекту перш за все впаде на самого президента. Тому і мої колеги, і судді ми робимо все, щоб президент принаймні відізвав даний законопроект. Мова йде про судоустрій, закон про статус суддів він більш менш досконалий.

ВЕДУЧИЙ: Прихильники вказаних законодавчих змін неодноразово наголошували, що їх прийняття є виконанням пріоритетного завдання, яке визначила для України Рада Європи. У будь-якої людини має виникати питання чи так це дійсно. Україна дійсно задекларувала свій шлях до Європи, але чи відповідають запропоновані зміни дійсно стандартам Ради Європи. На це запитання я буду просити вас відповісти після реклами.

ВЕДУЧИЙ: Готуючись до програми я зокрема знайшов, що Україна двічі у 2002 і 2003 роках отримала негативний відгук стосовно закону, який передбачав функціонування окремого касаційного суду.

КОР: «Експерти Ради Європи не вбачають необхідності у тому, аби робити різницю між Касаційним судом і Верховним судом. У більшості країн світу Касаційний суд є також Верховним судом (а в деяких системах усі ці функції виконує Верховний суд, який є одночасно Касаційним і Конституційним судом). … необхідно уникати такого розпорошення ресурсів, зокрема, в країні (якою є й Україна), що не надто багата…» Із офіційного коментаря до Закону України про судоустрій в Україні, від 19 грудня 2002 року.

«На думку експертів розподіл української судової системи на Касаційний і Верховний суд є зайвим, а закон України «Про судоустрій» не визначає, якою має бути співпраця між Касаційним і Верховним судом. Надмірне розпорошення судової системи створює підґрунтя для контролювання судових органів під час ухвалення важливих рішень. Тому… доцільно є об‘єднання обох судів». Урядовий портал, 26 червня 2003 року.

ВЕДУЧИЙ: На скільки ці запропоновані зміни, які ми аналізували в попередньому блоці, вони відповідають стандартам Ради Європи? На скільки це, чи справді реакція міжнародних постанов на ці зміни буде виключно позитивною?

Василь ОНОПЕНКО, голова Верховного суду України: Ну привели дані за 2003 рік і висловлення експертів. Я повинен сказати, що в лютому місяці експерти Ради Європи зробили фактично такий же самий висновок щодо розпорошення судів і збільшення їх кількості. Більше того, якщо тоді мова йшла про один касаційний суд, який стояв ніби перед Верховним судом, то сьогодні пропонується 4 вищих суди. І можна уявити до чого це тільки приведе. Тому я вважаю, що це висновки вірні і немає як таких стандартів Європи. От ми привикли часто чути на телебаченні, в засобах масової інформації європейські стандарти, ніхто не скаже, що це таке. Ми незалежна суверенна держава, ніхто не може нам диктувати, якісь стандарти. Є пропозиції: суд повинен бути об’єктивний, мати громадяни доступ до правосуддя, справедливе і швидке судочинство. Ось ці приблизно рекомендації, які нам дають європейські експерти, а ніщо інше. Це вже знаєте йде якесь окозамилювання, зомбіювання зі сторони тих, хто посилається на європейські стандарти.

Олег ВОЛОШИН, журнал «Експерт»: Василь Васильович, скажіть будь ласка, як виставитеся до ідеї зняття такої норми, як по життєве, надання суддям по життєвого статусу. Тобто тому що в принципі є взагалі така думка, що боротьба з корупцією вона має бути пов’язана з позбавленням гарантій якихось серйозного імунітету в будь-яких випадках. Тобто, як ви ставитесь до того, щоб обмежити імунітет судді?

Василь ОНОПЕНКО, голова Верховного суду України: Ну перш за все, коли мова йде про боротьбу з корупцією, то треба боротися з корупцією. За минулий рік притягнули до відповідальності 106 суддів, зараз порушені кримінальні справи відносно 16 суддів. Коли я став головою Верховного суду, як член Вищої ради юстиції, я ініціював порушення дисциплінарних справ на кілька десятків суддів по рейдерству. Тому ми повинні боротися з цим явищем.

Соня КОШКІНА, Інтернет-видання «Обозреватель»: Василий Васильевич, а может быть ваша критика этого законопроекта связана с тем, что вы хотите сохранить свою монопольное влияние на судебную систему, как глава Верховного суда. Ведь вы понимаете, что если она заработает, то Верховный суд лишится части своего влияния и утратит многие позиции.

Василь ОНОПЕНКО, голова Верховного суду України: Знаєте на відміну від тих авторів законопроекту, ідеологів я працюю дійсно головою Верховного суду і несу відповідальність за судову систему. Вони, знаєте, раді красного словца, російська поговірка, не пожалеет и отца. Сказали красиво і уїхали в Страсбург, а я відповідаю за цю систему і разом з моїми колегами ми готові відповідати за неї.

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ, газета «Юридичний вісник України»: Василь Васильович, щодо рейдерства. Нещодавно президент, в минулому році президент підписав закон, за яким змінюється судова підсудність справ. Зараз вони будуть розглядатися ці справи з корпоративних спорів за місцем знаходження юридичної особи. Всі крупні юридичні особи зареєстровані в Києві в Шевченківському або в Печерському судах.

ВЕДУЧИЙ: В райдержадміністрації зареєстровані, не в судах.

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ, газета «Юридичний вісник України»: Вибачте будь ласка, да. то шо знов у нас два суди будуть на всю Україну впроваджувати стандарти українського судочинства?

Василь ОНОПЕНКО, голова Верховного суду України: Ну по-перше ви знаєте, що цей законопроект два роки назад я вносив на Верховну раду і тоді Верховна рада його не підтримала. Не два суди і як показує досвід і практика ці справи розглядаються всіма судами, дійсно господарськими судами по місцю знаходження майна. І ми тут повинні раз і назавжди навести порядок. Нажаль навіть за січень-лютий місяць, бо я контролюю цю ситуацію, в нас появилися знову рейдерські справи, вже після вступу в силу цього закону. Я особисто порушую дисциплінарні справи, як член Вищої ради юстиції і жоден суддя, який приймав таке рішення на своїй посаді, я думаю не залишиться.

ВЕДУЧИЙ: Василь Васильович, ви сказали чітко в попередньому блоці проти яких змін ви відносно судоустрою України. За які ви зміни, що ви пропонуєте?

Василь ОНОПЕНКО, голова Верховного суду України: Я пропоную вдосконалювати систему та, яка сьогодні…

ВЕДУЧИЙ: Діючу тобто.

Василь ОНОПЕНКО, голова Верховного суду України: Діючу систему. Я пропоную ввести адміністративну юстицію саме таким чином, як я сказав в апеляційних судах на місцевому рівні. Ми пропонуємо разом, маю в виду суддівський корпус, зберегти вплив Верховного суду, адже при цій реформі Верховний суд буде весільним генералом і не впливати на одинакові застосування судами чинного законодавства. По суті ми усуваємся від правосуддя. Верховний суд в даній ситуації перестає судовим бути органом. І це не питання, що нам мало повноважень, зарплата в нас залишиться та ж сама, але що стане з судовою системою, якщо ми отак, таким чином будемо реформувати її.

Олеся ОЛЕЖКО, тижневик «Фокус»: Василь Васильович, я би хотіла повернутися до питання боротьби з корупцією в судах. Ви тільки що говорили про дисциплінарні справи, а що ще ви пропонуєте для того, щоб боротися з корупцією конкретно, можна навіть по кроково.

Василь ОНОПЕНКО, голова Верховного суду України: По крокам. Корупція в судах?

Олеся ОЛЕЖКО, тижневик «Фокус»: Корупція в судах звісно.

Василь ОНОПЕНКО, голова Верховного суду України: Перш за все я думаю, що судді повинні відчувати відповідальність. Потрібно провести перевірки організації роботи місцевих судів. Деякі судді, деякі суди відірвались, стали настільки незалежними, що вони стали незалежними від самого закону. Повинен бути організаційний контроль і це найважливіше. Ми в цю п’ятницю 16 березня будемо проводити підсумки роботи в системі судів, всієї системі судів. І будуть поставлені великі завдання перед головами апеляційних судів. Я вважаю, що деякі голови апеляційних судів не відповідають займаній посаді. Ми повинні дійсно ретельно перевіряти тих суддів, які йдуть на безстрокове обрання, а також вимагати від голів місцевих судів, голів іншого рівня належної організації роботи суддів. Можна говорити про введення інспекторів, реформу чинного законодавства, але для цього звичайно треба мати час.

Олег ВОЛОШИН, журнал «Експерт»: Василь Васильович, існує така думка, я думаю вам відома гарно, що значно посилив правовий нігілізм в державі власне сам Верховний суд своїм відомим рішенням про визнання недійсним другого туру президентських виборів в 2004 році, коли керувався не положеннями закону, а посилався достатньо сумнівно на пряму дію норм Конституції, тобто спирався на право, а не на закон. На скільки ви, ну по-перше чи згодні ви з такою оцінкою того рішення, по-друге н