Вибух у житловому будинку в Кривому Розі не пов’язаний з використанням природного газу

СТУДІЯ: У студії – Святослав ЦЕГОЛКО. Минулотижневий вибух у житловому будинку в Кривому Розі не пов’язаний з використанням природного газу. Таку заяву зробило підприємство "Криворіжгаз". Спеціально створена тут комісія із розслідування причин вибуху заявляє, що всі троє загиблих отримали смертельні травми не через газ, а від зруйнованих стін будинку. Що ж стало причиною вибуху у Кривому Розі, досі невідомо.

Україну на конкурсі "Євробачення-2007" представлятиме Андрій Данилко

СТУДІЯ: Україну на конкурсі "Євробачення-2007" представлятиме Андрій Данилко в образі Вєрки Сердючки. Саме він виграв національний відбірковий конкурс. За право стати цьогорічним музичним символом України змагалися 18 претендентів. Напередодні одна з радіостанцій агітувала не голосувати за Сердючку. Вони навіть публічно спалили її опудало. Створений Андрієм Данилком образ жінки-"гомосовєтікус" ставить на посміховисько Україну, – стверджують радійники. Переможця "Євробачення-2007" визначатимуть у Гельсінкі 12 травня.

У Дніпропетровську невідомі скоїли напад на виконуючого обов’язки начальника міліції одного з районів міста

СТУДІЯ: У Дніпропетровську невідомі скоїли напад на виконуючого обов’язки начальника міліції одного з районів міста. Інцидент стався в одному з казино у центрі Дніпропетровська. У центрі громадських зв’язків повідомляють, що чільного міліціонера побили під час виконання ним службових обов’язків у казино.

У селі Барахти Київської області намагалися викрасти пам’ятник жертвам Голодомору

СТУДІЯ: Пам’ятник жертвам Голодомору намагалися викрасти у селі Барахти Київської області. За інформацією "5 каналу", зловмисники уночі приїхали на цвинтар, де стояв монумент, і звалили його з постаменту. Однак встановити на вантажівку пам’ятник вагою понад півтонни їм не вдалося. Нині пам’ятник перевезли у безпечне місце. Найближчим часом його збираються реставрувати та встановити у центрі села.

Гості студії – Геннадій Москаль, заступник голови СБУ, Вадим Колесніченко, фракція Партії регіонів, Юрій Литвин, робітник Донецького молокозаводу, Олег Тягнибок, Всеукраїнське об’єднання "Свобода", Василь Дума, "Об’єднання українців у Росії"

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. Служба безпеки України порушила справу проти Донецької міської ради. Про це повідомила агентство "Українські новини". Причиною став лист, який керівництво ради офіційно спрямувало до колег із Тернопільщини. Йдеться у ньому про значення Донеччини, яка начебто є фінансовим донором усієї держави, та виняткову роль російської мови. Чи повинна російська мати статус регіональної України? Чому її підтримує Партія регіонів? І як державну українську захищають силові органи? Відповіді на всі ці запитання ми шукатимемо з нашими гостями. Це – Геннадій Москаль, заступник голови Служби безпеки України. Доброго вечора.

СТУДІЯ: Геннадій МОСКАЛЬ, заступник голови СБУ: "Добрий вечір".

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. А також – Вадим Колесніченко, представник Партії регіонів, народний депутат від цієї партії. Доброго вечора і вам.

СТУДІЯ: Вадим КОЛЕСНІЧЕНКО, народний депутат, Партія регіонів: "Добрый вечер".

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. Перше ж запитання одразу. Скажіть, так чому ж Служба безпеки відкрила справу проти Донецької міської ради?

СТУДІЯ: ГЕННАДІЙ МОСКАЛЬ: "Згідно діючого кримінального законодавства в Україні, проти юридичних осіб кримінальні справи не порушуються, а порушуються проти фізичних осіб – це раз. А друге – згідно діючого кримінального законодавства, в нас немає колективної..."

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО (перебиває гостя – "УС"). Тоді яку справу порушила?

СТУДІЯ: ГЕННАДІЙ МОСКАЛЬ: "Я не знаю. Ми таку заяву не повідомляли. Хто повідомляв, хай цю заяву і коментує".

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. Тобто Служба безпеки не відкривала жодної справи проти Донецької міської ради?

СТУДІЯ: ГЕННАДІЙ МОСКАЛЬ: "Ну, давайте ми не будемо... Хтось, якась... речник якоїсь партії сказав. В нас є речник Служби безпеки. Якщо треба буде, він це прокоментує".

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. А ви цієї справи коментувати не будете?

СТУДІЯ: ГЕННАДІЙ МОСКАЛЬ: "Ну, проти... Це професійно неграмотне повідомлення абсолютно. Я не збираюся це коментувати".

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. Тобто такої справи немає? Давайте поставимо крапку.

СТУДІЯ: ГЕННАДІЙ МОСКАЛЬ: "Не можна... Не може бути справи проти Донецької міської ради чи обласної ради. Якщо є, то може бути проти конкретно... А хто там переписується з листами "Тернопіль-Донецьк", "Донецьк-Тернопіль"? Якщо на всі листи, які сьогодні йдуть по Україні, будуть порушуватися справу, ну, мабуть, не хватить слідчих".

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. Зрозуміло. Тоді це некоректність є агентств. І запитання одразу до обох наших гостей. Скажіть, чи має мати російська мова статус регіональної? Пан Вадим, ми знаємо, є одним з найпалкіших прихильників цього і займається часто розробкою законопроектів з цього приводу.

СТУДІЯ: ВАДИМ КОЛЕСНІЧЕНКО: "Тогда по этапам. Ну, в программе Партии регионов, с которой она шла на выборы, русский язык должен получить статус государственного, официального. Но учитывая сегодня состояние парламента и состояние общества, я предложил иной вариант, более мягкий и не радикальный, щадящий: урегулировать действующее законодательство Украины путем предания русскому и иным языкам статуса регионального".

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. Як це зробити?

СТУДІЯ: ВАДИМ КОЛЕСНІЧЕНКО: "На сегодня Украина имеет более 60 законов, которыми она регламентирует использование исключительно украинского языка, что противоречит и нашим собственным украинским законам. Поэтому в рамках ратифицированной Хартии о региональных языках я предложил: в местах компактного проживания, там где это возможно, там где это целесообразно, чтобы русский язык, как и другие региональные, уже признанные Верховным Советом языки, получили надлежащий статус, не ограничивая права, безусловно, государственного украинского".

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. Ви з цим погоджуєтесь, пане Москаль.

СТУДІЯ: ГЕННАДІЙ МОСКАЛЬ: "Ну, перше – мене запросили як заступника голови Служби безпеки. Ми мовними питаннями не займаємося".

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. Ми вас запросили як людину, яка була губернатором Луганської області, яка займалася мовними питаннями.

СТУДІЯ: ГЕННАДІЙ МОСКАЛЬ: "І друге – я очолював державний комітет у справах національностей і міграції. Ми стояли з початку прийняття Європейської хартії регіональних мов або мов національних меншин. Тому нічого сьогодні приймати не потрібно. Верховна Рада ратифікувала Європейську хартію регіональних мов або мов меншин, де 13 взято під захист держави, в тому числі російська мова. Але я хочу сьогодні наголосити, що тоді, у 2003 році, коли Верховна Рада України ратифікувала цей закон, російська громада, в цілому всеукраїнські і російські об’єднання, не сприйняли. Вони почали говорити таке, що: что это такое, сегодня большой русский язык приравнивают к гагаусскому. Тому що із 13 мов була і гагауська мова. Але після виборів, коли сьогодні почалося те, що не могли реалізувати право... про те, що Вадим сказав, надати статус російській мові як другої державної, тому що це треба міняти Конституцію, почалося підмінювання сурогатом. Обласні ради приймати рішення на рівні регіонів, виходячи за межі своєї компетенції. Це не є компетенція обласних рад, виключно законами України. Так написано в Конституції. Є порядок застосування мов в Україні".

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. Ви погоджуєтесь, що це не є компетенція обласних рад?

СТУДІЯ: ВАДИМ КОЛЕСНІЧЕНКО: "Значит, здесь Геннадий Геннадиевич две вещи несовместимые сообщил. Первое – я согласен с тем, что у нас есть все же закон о региональных языках в рамках Хартии ратифицированной, и он существует в Украине. В данном случае президент не согласен с Геннадием Геннадиевичем. Он в Крыму заявил, что у нас нет региональных языков. Это..."

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО (перебиває гостя – "УС"). Ви погоджуєтесь з тим, що обласні ради не мають права проголошувати російську регіональною?

СТУДІЯ: ГЕННАДІЙ МОСКАЛЬ: "В части... Дело в том, что нужно четко читать, что там написано. Ни в одном из решений областных советов не сказано в той транскрипции, как это нам преподносят средства массовой информации. Это, кстати, как и с началом заявлений по поводу того, что СБУ возбудило уголовные дела. Подавляющее большинство местных советов определяло в рамках реализации заявления, не сами решения, а по сути, принимались заявления о необходимости или о предании статуса регионального. Вот в данном случае поэтому буквально позавчера Севастопольский городской суд отклонил иск, протест прокурора на решение Севастопольского городского совета о заявлении о предании русскому языку статуса регионального",

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. Ну в нас є ще одне рішення. Ще так само цього тижня Печерський суд Києва відхилив позов кількох народних депутатів до Харківської і Миколаївської обласних рад, які проголосили російську мову регіональною. Тоді є запитання відразу до вас. Чому місцеві органи... місцеві органи правоохоронні, які є на Харківщини, Миколаївщині, не оскаржують цього рішення?

СТУДІЯ: ГЕННАДІЙ МОСКАЛЬ: "Ну, справа в тому, що в Конституції чітко написано, що органи місцевого самоврядування повинні діяти в межах Конституції і наданих їм повноважень. Повноваження обласної ради чітко виписані в законі про місцеве самоврядування. Повноваження стосуються більше соціально-економічного характеру, так же, як і повноваження обласних державних адміністрацій, які делегуються обласною радою. Тому сьогодні обласні ради, виходячи за межі наданих їм повноважень, приймають... хто приймає надання статусу, там, російської мови, Закарпатська обласна рада приймає, там, про визнання якоїсь національності – русин. Завтра Івано-Франківська..."

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. Це хаос в державі?

СТУДІЯ: ГЕННАДІЙ МОСКАЛЬ: "Допустимо, Івано-Франківська обласна рада прийме про надання статусу нової національності – гуцул. Тернопільська – лемко. Львівська – бойко. Ну справа в тому, що всі повинні діяти в межах Конституції і наданих повноважень і за них не виходити. Я... Ви зачепили Луганську: коли Луганська обласна рада прийняла статус перша, з перших, про надання російської мови статус регіональної. Я бачу постійно луганчан, я питаю: що в Луганську трапилося? Більше стали говорити на російській мови чи більше стало спілкування, чи закрили українські школи і на них появилася вивіска "російська школа"? Да нічого не сталося. Це просто, ну будемо казати, така, ну, не зовсім..."

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. Я пропоную...

СТУДІЯ: ГЕННАДІЙ МОСКАЛЬ: "Недолуго, будемо говорити, реалізувати те, що було сказано виборцями. Якщо було сказано виборцями, що ви надаєте статус другої державної мови, голосуйте у Верховній Раді, це є компетенція Верховної Ради".

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО (говорить одночасно з гостем – "УС"). Для цього потрібно 300 голосів.

СТУДІЯ: ГЕННАДІЙ МОСКАЛЬ: "Якщо немає 300 голосів, прийдіть на "5 канал", станьте на коліна і скажіть: виборці, ми вас обдурили, ми це зробити не можемо".

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. Давайте дозволимо пану Колесніченку відреагувати на це.

СТУДІЯ: ВАДИМ КОЛЕСНІЧЕНКО: "Значит, на колени мы становиться не будем. Мы избирателям говорим, что мы свои предвыборные обязательства выполним в полном объеме. Однако Партия регионов – это достаточно прагматичная и взвешенная политическая сила. Мы понимаем, что мы не должны раскалывать страну, мы должны объединить страну. В чем? Мы должны все признать тот факт, что Украина – многоязычное и поликультурное сообщество. Если мы это признаем, мы построим украинскую нацию, основанную на многообразии. Потому что украинское государство не строилось столетиями. Оно создалось вдруг 15 лет назад, оно состоялось вдруг, и в организации этого государства принимали участие и этнические русские и русскоговорящие граждане. Кстати, по переписи населения..."

В Україні в багатьох областях пройшов "парад російських мов"

РЕПОРТАЖ: Автор: Леся КЕШЕЛЯ. Покладання квітів до пам’ятника Пушкіну у день російської мови метафорично відображає "парад мовних суверенітетів", який в Україні насправді перетворився на марш російської мови в регіонах. Він розпочався за три тижні до парламентських виборів у Харкові. У березні 2006-го депутати міської ради більшістю надають російській мові статус регіональної. Це означає, що все діловодство на території Харкова тепер може вестися двома мовами. Російською повинні дублюватися назви вулиць, вона стає мовою шкіл та вузів. І хоча це рішення принципово не співпадало з позицією "помаранчевих" сили, його з метою завоювати симпатії російськомовних виборців підтримав мер-"нашоукраїнець" Володимир Шумілкін.

СИНХРОН: Володимир ШУМІЛКІН, екс-міський голова Харкова: "Всі наші кроки ми відпрацьовуємо виключно в межах діючого законодавства".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Люди буквально схвильовані тим, що робить Шумілкін перед виборами. І ніколи, коли на "помаранчевому" Майдані підтримав він... так би мовити, підтримали Шумілкіна, всі підтримали, то сьогодні він поставив себе проти. І на один рівень з тими, хто, ну, хто йде проти України. Чому саме? По-перше, виграти вибори".

РЕПОРТАЖ: Попри висновки Міністерства юстиції щодо незаконності мовного рішення, після виборів до Харкова приєднуються Дніпропетровськ, Луганськ, Ялта, Севастополь, Миколаїв, Херсон, Запоріжжя і навіть Кривий Ріг, де, за статистикою, проживає 80% українців. На Донбасі питання російської принципове: зробити її державною – передвиборча обіцянка Віктора Януковича.

СИНХРОН: Віктор ЯНУКОВИЧ, прем’єр-міністр України: "Мы – за признание русского языка вторым государственным языком в Украине".

РЕПОРТАЖ: Донецькі депутати не тільки дозволяють використовувати російську на рівні з українською у офіційних установах, а й пропонують Верховній Раді зробити її державною на всій території України. У ситуацію особисто втручається президент. Він доручає розібратися з мовним питанням прокуратурі.

СИНХРОН: Віктор ЮЩЕНКО, президент України: "Статус мови визначається тільки Конституцією України. Статус державної мови чітко сформульований в статті 10-й, першій частині. Щодо статусу так званої "регіональної мови", такого статусу не існує в жодному українському законі і в українській Конституції".

РЕПОРТАЖ: Прокуратура повертає "парад російської мови" у зворотній бік. Та всупереч її протестам, особливий статус російська втрачає тільки у чотирьох з десяти регіонів: Дніпропетровську, Запоріжжі, Херсоні та Кривому Розі. А донецька, харківська та миколаївська влади через апеляції зуміли повторно повернути російській мові статус регіональної.

Продовження розмови з Геннадієм Москалем, Вадимом Колесніченком, Юрієм Литвином, Олегом Тягнибоком та Василем Думою

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. І з нами на прямому зв’язку з Донецька є Юрій Литвин. Він – робітник Донецького молокозаводу. Доброго вечора вам, пане Юрію. Запитання до вас.

СТУДІЯ: Юрій ЛИТВИН, робітник Донецького молокозаводу (телемостом – "УС"): "Доброго вечора".

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. Скажіть, як вплинуло на вас як мешканця Донецька рішення Донецької обласної ради і міської ради про надання статусу регіональної російської мови?

СТУДІЯ: ЮРІЙ ЛИТВИН: "А навіщо? Тут всі російською розмовляють, ніяких утисків немає. Так що... ну, це, звичайно, справа така, що, ну, смислу в цьому і, може, якихось... що це потребує суспільство донецьке наше. Ніякої немає цілі такої і необхідності такої, точніше, немає. Я вважаю так".

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. Я хочу нагадати, що Юрій Литвин судився зі своїми роботодавцями щодо можливості вживати українську мову. Чим закінчилася ваша справа і позов до суду?

СТУДІЯ: ЮРІЙ ЛИТВИН: "Ну, поки що знаходиться у Верховному Суді. Пройшли вже районний суд, як це... ну, і у Верховному. Через..."

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. Ми вас чуємо. Скажіть, у Верховному Суді знаходиться ваша справа, якщо я вас правильно зрозумів?

СТУДІЯ: ЮРІЙ ЛИТВИН: "На розгляді. Ще я інформації не маю..."

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО (перебиває гостя – "УС"). В чому проблема була? Чому ви судитеся, скажіть?

СТУДІЯ: ЮРІЙ ЛИТВИН: "Я почав використовувати українську мову на підприємстві, там де я працюю. Тобто діловодство, журнали заповнював, технічні питання з’ясовував українською мовою і таке інше. І керівництво проти цього повстало і всіма зусиллями мене від цього хотіли відлучити. Ну, я залишився на своєму, на своїй точці зору, що я маю право користуватися українською мовою. Хоча кажуть, що тут не є Україна, мене це ображує, я вважаю, що це є Україна. І щоб захистити свою державу хоча би в таки спосіб, я буду розмовляти українською мовою. Раніше я не розмовляв. І почав під час президентських виборів розмовляти. Тому що я побачив, що якась така течія йде, гонитва на українців, на українське все. Тому треба ставати на захист".

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. Дякую вам дуже. Така позиція Юрія Литвина. Він – мешканець Донецька і судиться за те, аби мати змогу вести діловодство українською мовою. Панове, чому таких людей як Литвин мало в цій країні?

СТУДІЯ: ГЕННАДІЙ МОСКАЛЬ: "Ви знаєте, питання мовне... Вадим сказав, що тільки Партія регіонів. Ні, багато других партій на вибори йшли з мовним питанням. Якщо в багатьох партій забрати сьогодні мовне питання і питання вступу України в НАТО, ці партії сьогодні не будуть, більше їм немає про що сьогодні людям говорити, значить. Тому сьогодні питання мовне і питання вступу в НАТО, вони будуть педалюватися і в подальшому. Тому що сьогодні до цього ще є в Україні інтерес. І другої країни в світі, де би було ще мовне питання, піднімалося, я особисто не знаю. Якщо хтось знає з телеглядачів, хай скаже, де ще є країна в світі, де постійно... вже з 91 року перше питання. І будемо казати: цього джина випустив Леонід Данилович Кучма, коли балотувався президентом України. Так уже стільки років воно постійно із виборів до виборів, з виборів до виборів, і зараз воно..."

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. Зрозуміло.

СТУДІЯ: ГЕННАДІЙ МОСКАЛЬ: "Зараз воно в такому спокійному стані. Тільки почнуться вибори, і знову це питання буде на поверхні суспільства".

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. Запитання до пана Вадима. Скажіть, чи не здається вам, що... чи не вважаєте ви, як каже пан Москаль, що Партія регіонів таким чином намагається прикрити інші питання, наприклад, комунальних тарифів саме над мовними питаннями?

СТУДІЯ: ВАДИМ КОЛЕСНІЧЕНКО: "Партия регионов реализует свои программные принципы. Для нас этот вопрос – один из программных. Это не главный. Но для нас самое главное – это защита прав человека. И вот я удивляюсь тому, как руководитель государства заявляет, зная, что у нас хартия о региональных языках ратифицирована, это международный договор, который стал составной частью нашего действующего законодательства, и настолько грубо не уважать интересы граждан Украины невозможно. Почему? Да потому что по итогам переписи населения, это не социология, у нас около 40% населения считают язык украинский... извините, русский родным. В том числе 5 миллионов 600 тысяч этнических украинцев считают русский язык родним".

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. Це яка статистика? Звідки це?

СТУДІЯ: ВАДИМ КОЛЕСНІЧЕНКО: "Это официальные данный Института статистики Академии наук Украины. Это официальный сборник, который мне, кстати, предоставил институт в связи с тем, что я пытаюсь готовить альтернативный доклад Совету Европы по вопросу реализации хартии о региональных языках. Почему? Потому что я стал получать информации с юго-востока, гед мы четко видим тенденцию на уменьшение школ, которые преподают на русском языке".

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. Ну, ви бачили приклад пана Юрія Литвина, який говорить про те, що він не має змоги вести на своєму підприємстві діловодство українською мовою.

СТУДІЯ: ВАДИМ КОЛЕСНІЧЕНКО: "Я вам аналогичные... Буквально три дня назад ко мне приехала группа родителей из Хмельницкой области, Старо-Константиновский район, где решением суда и первой, и второй инстанции городская администрация была обязана открыть школу... класс для русскоязычных детей, однако это до сих пор не реализовано. Администрация категорически отказывается. Ребенок до сих пор, один из детей, до сих пор не зачислен в школу. Потому что родители..."

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО (перебиває гостя – "УС"). Як ви вважаєте, скажіть, чи буде Україна єдиною завдяки тому, що ми будемо зараз все більше і більше розділятися в мовному питанні?

СТУДІЯ: ВАДИМ КОЛЕСНІЧЕНКО: "Стоп-стоп-стоп. Я говорил, программный принцип программы Партии регионов: уважая права человека, признавая многоязычие и многокультурность нашего народа, объединить нас в единую украинскую нацию. Тогда это вопрос объединяющий".

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. Чекайте, в нас є... в 10-й статті Конституції записано: українська мова державна. Ця стаття хіба заперечує те, що в Україні багатомовність і багатокультурність?

СТУДІЯ: ВАДИМ КОЛЕСНІЧЕНКО: "Безусловно. Если бы не было..."

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. Заперечує?

СТУДІЯ: ВАДИМ КОЛЕСНІЧЕНКО: "Если бы не было в нас судебных процессов, то мы бы это признали. На сегодня люди понимают, те, который говорят на русском языке, что они сегодня, с точки зрения главы государства, являются изгоями. Мы сегодня не являемся носителями украинской национальной культуры, мы сегодня не являемся сторонниками украинской государственности".

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. А кем вы являетесь?

СТУДІЯ: ВАДИМ КОЛЕСНІЧЕНКО: "Пятой колонной. Мы сегодня агенты Москвы, мы сегодня... по сути, нас готовят к тому, что мы должны стать предателями. Поэтому я могу еще раз сказать: вот эта позиция..."

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО (перебиває гостя – "УС"). Це ви так жартома сказали чи як?

СТУДІЯ: ВАДИМ КОЛЕСНІЧЕНКО: "Почему? Это официальная позиция официальных должностных лиц. Это официальная позиция депутатов Верховной Рады".

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. Але ви ж так не вважаєте?

СТУДІЯ: ВАДИМ КОЛЕСНІЧЕНКО: "Так вот поэтому я и говорю, что позиция Партии регионов, она однозначна: мы сделаем все, чтобы мы стали единой нацией – украинский народ, который уважает все языки и все культуры. Только во многообразии мы добьемся того, чтобы мы не были хуторянской, шароварной державой, чтобы мы были прогрессивным, перспективным государством".

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. З таким прогресом ви погоджуєтесь, пане Москаль?"

СТУДІЯ: ГЕННАДІЙ МОСКАЛЬ: "Ну, тут Вадим трошки перегнув, і не трошки, а добре перегнув. Перше – що таке двомовність? Тобто в нас в Україні кожна людина повинна знати дві мови. Тобто якщо ми перейдемо на другу мову, російську, в школах, вищих учбових закладах, на виробництві, кругом має бути двомовність, тобто людина має вільно розмовляти на українській мові і вільно розмовляти на українській мові".

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. Ну, як в Канаді: французька і англійська.

СТУДІЯ: ГЕННАДІЙ МОСКАЛЬ: "Ну, тут завжди приводить в приклад Швейцарію. Але Швейцарія – федерація, конфедерація. І там державний чиновник знає чотири мови. У нас державний чиновник на сході знає російську мову, на заході знає українську мову. Чи готова сьогодні держава до того, коли ще не всі знають українську мову... ми нав’язуємо сьогодні другу, другу державну мову. Раз. Друге – це питання Конституції, це питання парламенту, його не треба суспільству сьогодні тривожити. Є 300 голосів – приймайте на здоров’я. Сьогодні люди будуть законопослушні, виконувати те, що написано в Конституції. Нема 300 голосів – не морочте людям голову. Сьогодні тим, кому... Це сурогат. Регіональна мова, яку хотять сьогодні підмінити як другою державною, – це є сурогат, який хотять видати за ті обіцянки, які були дані на виборах. Значить..."

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. Зрозуміло. Я тут пропоную зараз поставити маленьку крапку. Ви вжили слово "сурогат".

Мовознавці радять президенту та прем’єр-міністру час від часу заглядати у словники української мови

СИНХРОН: Віктор ЮЩЕНКО, президент України: "Друзі, одну ще репліку, одну ще репліку. Я просив би: зверніть увагу на свою мову. Є закон про державного службовця. Ваш обов’язок... вам держава платить за знання української мови. Це ваш обов’язок, це не прохання, це ваш обов’язок – володіти державною мовою при виконанні державної функції".

РЕПОРТАЖ: Автор: Олена БІЛЕЦЬКА. Хоча гарант Конституції не найкращий взірець сучасної української літературної мови, проте він найбільше з усіх державних очільників закликає до її вивчення. Більшість мовознавців, з якими довелося спілкуватися "5 каналу", порадили главі держави і, особливо, прем’єр-міністрові час від часу заглядати у словники.

СИНХРОН: Віктор ЮЩЕНКО, прем’єр-міністр України: "Ми... як сказати українською мовою? Як це "не нуждаємось". НЕ ТИТРОВАНО, голос за кадром: не потребуємо. – "УС". Ми не потребуємо того, щоб РНБО давав оцінку. Оцінку нам дасть український народ".

РЕПОРТАЖ: Чи не найменше мовних ляпів знавці помічають у голови Верховної Ради Олександра Мороза. Вони відзначають його вміння спонтанно віршувати українською.

СИНХРОН: Олександр МОРОЗ, голова Верховної Ради: "Шлях святий проліг увесь – з ЄЕСУ аж до ЄС. Будь ласка".

РЕПОРТАЖ: Проте повною протилежністю Олександра Мороза мовознавці називають головного фінансиста України Миколу Азарова, якому опанування мовної дисципліни дається важко".

СИНХРОН: Микола АЗАРОВ, перший віце-прем’єр-міністр, міністр фінансів: "За серпень-жовтень не разпочато фінансування програм загального фонду державного бюджета, на які не було виділено жодної копєйкі. У тому числі забєзпечення розвитку... ето застосування українськой мови – нуль. Заходи щодо встановлення культурних зв’язків з українськой діаспорой – нуль".

РЕПОРТАЖ: Мовознавці кажуть, що ідея вдосконалити свою мову могла б знадобитися і лідерці опозиції Юлії Тимошенко.

СИНХРОН: Юлія ТИМОШЕНКО, лідер фракції БЮТ: "Тому часу немає, але я скажу, що такої бюджетної ганьби ще ніколи не було в Україні. Я переконана, що соціалісти і комуністи цю ганьбу підтримати не зможуть. Ми будемо голосувати і подали постанову про відхилення найгіршого бюджету найгіршого уряду".

РЕПОРТАЖ: Тож мовні фахівці радять, що депутатам Верховної Ради слід брати приклад у депутатів із Львівської облради, що перед кожним засідання сесії аналізують власні граматичні та мовні помилки.

Продовження розмови з Геннадієм Москалем, Вадимом Колесніченком, Юрієм Литвином, Олегом Тягнибоком та Василем Думою

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. І з нами на прямому зв’язку зі Львова є представник... власне, голова львівського... Всеукраїнського об’єднання "Свобода" Олег Тягнибок. Доброго вечора. Запитання до вас: поділіться досвідом, як же ж ви боретеся з мовними помилками у Львові.

СТУДІЯ: Олег ТЯГНИБОК, Всеукраїнське об’єднання "Свобода" (телемостом – "УС"): "Доброго вечора, товариство. Направду, дуже цікава дискусія і потрібна дискусія. Адже питання української мови – це вже давним-давно в Україні не є питанням культорологічним. Це є питання політичне, це є питання можливої загрози конституційного ладу, це є питання загрози державної безпеки України. Що стосується Львова, то за ініціативи депутата Львівської обласної ради від Всеукраїнського об’єднання "Свобода", пані Ірини Фаріон, яка є фаховим філологом, були введені мовні десятихвилинки. І перед кожним засіданням сесії обласної ради пані Ірина інформує про те, які помилки робили депутати на минулих сесіях. І, до речі, депутати із задоволенням слухають і намагаються вже на наступний раз таких помилок не робити. Окрім того, ми ввели певні такі заходи в маршрутках львівських, так само наклейки, які стосуються помилок, які вживають люди під час спілкування з водієм або водія з пасажирами. Ну, і відповідно ціла низка інших заходів, яка позитивно сприймається людьми, яка дуже зараз є корисною і необхідна. А всі ті спекуляції..."

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО (перебиває гостя – "УС"). Пане Тягнибок, таке запитання. Скажіть, у Львова велика польська громада, чому у Львові не проголошують надання статусу регіональної польській мові?

СТУДІЯ: ОЛЕГ ТЯГНИБОК: "Ну, у Львові немає польського питання і у Львові не настільки є великою польська громада. Взагалі Львів... ну, скажімо, тут не можна говорити про Львів, як якесь там особливе місто. Ми зараз повинні говорити про ситуацію в Україні і про, на превеликий жаль, загрозливе намагання роздвоїти Україну, в тому числі по мовному признаку. Цього робити не потрібно. Тому що... Ви звернули увагу, що питання другої державної мови постійно починає подаватися тоді, коли починають роздмухувати сепаратизм, коли Росія десь там намагається трубу українську перехопити. І оцей представник Партії регіонів, він правильно сказав: що, власне, ті політики, які нагнітають мовне питання, і є агентурою Москви. Але агентурою Москви не є ті 14% російськомовних українців, які визнають свою основну мову російською. До речі, політикам, в тому числі і представнику Партії регіонів, я би порадив займатися проблемами українців, а не проблемами іншої держави. Нам потрібно створювати умови для тих російськомовних українців, щоб вони могли заговорити своєю рідною мовою".

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. Дякую. З нами на прямому зв’язку був Олег Тягнибок.

У Москві закривають єдину українську бібліотеку

СТУДІЯ: У Москві закривають єдину українську бібліотеку. Її реорганізують в бібліотеку народів Росії. Ряд українських громадських організацій у цій країні висловили протест проти цього. Вони вважають, що реорганізація призведе до ліквідації унікального зібрання книг. Українська громада вже звернулася до мера Москви Юрія Лужкова із проханням втрутитися у ситуацію. Нагадаємо, минулого тижня градоначальник російської столиці неоднозначно висловився щодо територіальної цілісності України. Його виступ розкритикувала Служба безпеки України та Міністерство закордонних справ. У Львові на знак протесту біля російського консульства влаштували кидання кепки Лужкова.

Продовження розмови з Геннадієм Москалем, Вадимом Колесніченком, Юрієм Литвином, Олегом Тягнибоком та Василем Думою

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. Чи може реорганізація української бібліотеки у Москві бути реакцією самого Лужкова на критику з боку Служби безпеки України та української громадськості? Це запитуємо у керівника "Об’єднання українців у Росії" Василя Думи. Доброго вечора. Ви зараз з нами якраз на прямому зв’язку з Москви. Доброго вечора.

СТУДІЯ: Василь ДУМА, "Об’єднання українців у Росії" (телемостом – "УС"): "Добрий вечір, добрий вечір".

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. Вам слово. Скажіть, то чи може бути це реакцією самого пана Лужкова?

СТУДІЯ: ВАСИЛЬ ДУМА: "Ну, во-первых, украинская библиотека – это сегодня собственность Москвы, города Москвы. Во-вторых, никто ее покаместь не закрывает. Вот мы вчера занимались этим вопросом с послом, господином Деминым. Вопрос сегодня не стоит о том, что она будет закрыта. Есть сегодня разговоры такие закулисные, что надо с нее сделать библиотеку славянской письменности. Но покаместь это все на уровне разговоров".

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. Ну, але в офіційній заяві громадських організацій з Росії йшлося, і я зможу зацитувати по пам’яті, що ця реорганізація призведе до закриття бібліотеки. Власне, вони цього побоюються.

СТУДІЯ: ВАСИЛЬ ДУМА: "Безусловно, конечно, что она может привести к закрытию как украинской библиотеки. Но я думаю, что это преждевременный вопрос".

СТУДІЯ: Святослав ЦЕГОЛКО. Скажіть, якщо це відбудеться, то чи можна вважати, що це буде через реакцію пана Лужкова на те, як його зустріли в Україні, його заяви щодо української цілісності і державності?

СТУДІЯ: ВАСИЛЬ ДУМА: "Нет, я думаю, что нет. Я думаю, что это выдуман