Програма «Епіцентр» із В'ячеславом Піховшеком, «1+1», 5 березня 2006 року

7 Березня 2007
7663
7 Березня 2007
15:17

Програма «Епіцентр» із В'ячеславом Піховшеком, «1+1», 5 березня 2006 року

7663
Програма «Епіцентр» із В'ячеславом Піховшеком, «1+1», 5 березня 2006 року

ВЕДУЧИЙ: Добрий вечір.  В ефірі «Епіцентр» на каналі 1+1. І я телеведучий В'ячеслав Піховшек. Вітаю наших глядачів в Україні, вітаю глядачів «1+1 international» в Сполучених Штатах Америки, Ізраїлі та Канаді. Наш сьогоднішній гість Адам Іванович Мартинюк, перший заступник голови Верховної ради України. Добрий вечір, Адам Іванович.

Адам МАРТИНЮК, перший заступник голови Верховної ради України: Добрий вечір.

ВЕДУЧИЙ: Раді вітати вас у студії. І почнемо з того, що хочу нагадати нашим глядачам коротку біографію нашого гостя.

КОР.: Адам Іванович Мартинюк народився на Волині. Після закінчення історичного факультету Луцького педінституту ім. Лесі Українки, учителював у селі Велика Глуша Любешівського району Волинської області. Потім стає аспірантом Інституту суспільних наук Академії наук України у Львові, а згодом молодшим і старшим науковим працівником цього Інституту. З 81-го року на партійній роботі. Лектор, заступник завідувача Будинку політосвіти, заступник завідувача відділу пропаганди і агітації Львівського обкому партії. Секретар Львівського обкому Компартії України. Інструктор ідеологічного відділу ЦК КПУ. Перший секретар у Львівському міському ЦК Компартії України. Після 91-го року охоронець службових приміщень агрофірми «Україна». У 92-93 роках – головний редактор газети «Товариш». З 93-го року після відновлення КПУ – головний редактор газети «Комуніст», а потім голова Центрального штабу виборів Компартії України. Народний депутат України з 98-го року. Працював першим віце-спікером українського парламенту у 2003-2006 роках. Зараз знову перший заступник голови Верховної ради України.

ВЕДУЧИЙ: Події у Верховній раді останнього пленарного тижня довели, що ми ще не все бачили з історії вітчизняного парламентаризму.

КОР.: Ось відео засідання у четвер, 22 лютого. Депутати БЮТ ще напередодні заблокували електрощитові, і позбавили Раду світла. Щоб працювала система «Рада» до парламенту привели альтернативні джерела живлення. Та все ж таки парламентарі працювали у майже темній сесійній залі. Система «Рада» працювала. Депутати були змушені собі підсвічувати ліхтариками, щоб читати тексти постанов. Герой нашої сьогоднішньої програми головував на засіданні, супроводжуючи свої дії коментарем: «Бачте, коли голосуємо, то стає світліше. Давайте голосувати». А при розгляді питань перший віце-спікер просив вносить свої поправки тих, хто може ще щось прочитати. Канал «Рада», який вів трансляцію засідання пустив біжучий рядок: «Просимо вибачення за технічну якість трансляції, обумовлену поганим освітленням приміщення».

ВЕДУЧИЙ: Отже, Адаме Івановичу, перше запитання. На минулому політичному тижні, який на цьому ще розпочався, пленарні засідання парламенту не проводяться, електрощитову розблокували у п'ятницю, 23 лютого. І тоді один із лідерів БЮТ Олександр Турчинов зробив заяву, яку я хочу процитувати. Ми будемо застосовувати, каже Турчинов, більш ефективні механізми тиску на наших опонентів, ніж блокування роботи парламенту. І було уточнююче запитання, чи будуть фракції БЮТ і «Наша Україна» блокувати парламент за два тижні. Він сказав, більше того, у деяких депутатів взагалі не буде потреби приходити до парламенту. Отже, Адаме Івановичу, ви очікуєте блокування трибуни і далі? Чи ви думаєте, що депутатів заблокують на квартирах?

Адам МАРТИНЮК, перший заступник голови Верховної ради України:  Можливо, можливо. Я просто передивився ще раз кадри. я їх не бачив, звичайно, бо був учасником цих подій. ви знаєте, як на мене, то досить оригінально і цікаво. Мабуть, все-таки, «воїни світла» проводили свого роду експеримент по економії електроенергії. І по тому, як дати більше можливості, щоб краще працювала наша економіка. А якщо серйозно, зараз наші спеціалісти з управління справами підраховують, скільки ж ми зекономили електроенергії у зв'язку з тим, що не було світла у сесійній залі. А з другого боку, до мене підходили мої колеги і казали, все-таки, давайте віддамо належне тим, хто створював будинок під куполом, що він зробив такий купол, що в основному можна було працювати і без світла. З приводу того, де, що, як заблокують. Ну, мені не відомі, на щастя, чи на жаль, плани БЮТу і їхніх нинішніх союзників. Все може бути. Все можна від них чекати, хоча я не бачу абсолютно ніякої необхідності блокувати і далі засідання, тому що так як я і обіцяв, напевно, ті хто дивився, спостерігав за перебігом подій, я сказав, що ті питання, які сьогодні гостро ставлять і з боку президента, про перегляд державного бюджету, і з боку деяких фракцій про перегляд цін і тарифів, і так далі, будуть обов'язково розглянути на наступному пленарному засіданні. Тобто, цікаво, що блокувати, якщо буде розглядатися те, що хоче президент, і ті, хто його підтримують.

Соня КОШКІНА, Інтернет-видання «Обозреватель»: Адам Иванович, на позапрошлой неделе, во время подписания соглашения о совместной оппозиционной деятельности Виктор Балога и Юлия Тимошенко заявили о том, что обращаются к президенту с просьбой ветировать все законопроекты, которые в сессионном зале будет принимать ваша коалиция. Скажите, пожалуйста, какими будут действия, какой будет реакция антикризисной коалиции, и лично ваша, как одного из руководителей украинского парламента на такой вариант развития событий, когда президент просто будет ветировать все ваши законопроекты.

Адам МАРТИНЮК, перший заступник голови Верховної ради України: Я можу сказати однозначно, моя реакція як одного з керівників Верховної ради і думаю, реакція політичних союзників, які створили антикризову коаліцію, буде однозначно правовою. У президента є таке право відповідно до 94 статті, і 106 статті Конституції, ветувати закони. Це його право. Як він ним користується, це вже інше питання. Але в  нього є таке право. Верховна рада після цього має розглянути цей законопроект і або погодитися із пропозиціями президента, бо він же ж не просто буде ветувати, він же аргументуватиме, чому він не може підписати той, чи інший закон. Верховна рада може погодитися з пропозиціями президента, і тоді президент зобов'язаний підписати закон. тобто, тут уже вето не спрацює. Верховна рада може набрати необхідних триста голосів для того, щоб подолати вето. І так далі. І тому подібне. Тобто, я особливо не бачу якоїсь надзвичайної події в тому, що президент таким чином, я хотів би поставити питання, а чого він доб'ється. Тобто, паралізувати роботу Верховної ради і сказати, що будуть підстави для дострокових виборів, це не дає підстав для ветування законів.

Соня КОШКІНА, Інтернет-видання «Обозреватель»: Адам Иванович, но вы же понимаете, что без помощи БЮТ, или «Нашей Украины» вы не сможете набрать триста голосов. Следовательно, вы не сможете преодолеть вето президента.

Адам МАРТИНЮК, перший заступник голови Верховної ради України: А хто вам сказав, що БЮТ і «Наша Україна» не будуть голосувати за подолання вето? Ви мабуть, і в цій студії в тому числі, слухали від тих, хто заявляв, що швидше зірки з неба попадають, ніж буде те, чи інше. Зірки залишилися на небі. Вето подолане, найпринциповіше вето, яке не чекав президент. і так далі. Все тече, все змінюється.

Олег ВОЛОШИН, журнал «Експерт»: Адам Іванович, ви як і решта комуністів є прихильником переходу до парламентської моделі устрою політичного України, але останні події, ну, і так в державі, серед суспільства невелика підтримка ідеї переходу до парламентської моделі. А останні події тільки підривають довіру до парламенту. Чи планує Компартія ініціювати якесь виділення грошей на покращення іміджу Верховної ради України, як виділяються гроші на покращення іміджу НАТО, роз'яснення цілей переходу до парламентської моделі, і таке інше.

Адам МАРТИНЮК, перший заступник голови Верховної ради України: Ну, ви знаєте, я хотів би, щоб ті, хто виділяє гроші на рекламу НАТО, на переваги вступу до НАТО, виділив такі ж гроші і на пропаганду українського парламентаризму. Це одне, друге. Нажаль, у Комуністичної партії немає коштів для того, щоб пропагувати парламент. І найголовніше, пропагувати парламент повинен сам парламент, а не тільки та, чи інша політична складова парламенту. Те, що немає підтримки, я з вами абсолютно погоджуюся, немає поки що підтримки. Але це не значить, що її не буде завтра, чи післязавтра. Не було підтримки і інших ідей, які здавалося, ну, нереальні на сьогоднішній момент, а на щастя, чи на жаль, наше суспільство настільки динамічне, що події відбуваються з досить великою катастрофічною, космічною, іноді, швидкістю. І те, що вчора було нереальним, завтра стає реальністю. Нажаль, чи на щастя, мені важко сказати, чого тут більше позитиву, чи негативу.

Діана ДУЦИК, газета «Без цензури»: Скажіть, будь-ласка, сьогодні Кириленко заявив, що опозиція не буде брати участі у засіданні конституційної комісії під вашим головуванням. Прокоментуйте, будь-ласка, цю заяву, і також скажіть, будь-ласка, чому не… може треба було краще погодитися на пропозиції президента і створити широку конституційну комісію, куди увійшли не тільки народні депутати, але й експерти, й представники уряду, і так далі?

ВЕДУЧИЙ: Перед тим як ви відповісте, я хочу нагадати нашим глядачам 85 статтю Конституції України, де сказано, що внесення змін до Конституції є виключною прерогативою Верховної ради України, не науковців, нікого інших.

Діана ДУЦИК, газета «Без цензури»: Але про конституційну комісію там нічого не сказано.

Адам МАРТИНЮК, перший заступник голови Верховної ради України: Дякую. Дякую. Діано, дозвольте користуючись нагодою, я хотів би від себе особисто, я думаю від тих колег, які тут сьогодні зібралися й тих, хто нас чує, щиро привітати вас із званням «Заслужений журналіст України», який ви сьогодні одержали. Я щиро радий, тому що дійсно, поважаю вас за принциповість, за ту аргументованість, яку ви висвітлюєте при… демонструєте при висвітленні тих, чи інших матеріалів. Я не завжди стою на ваших позиціях, але вони мені імпонують, тому що відстоююте те, у що  вірите.

ВЕДУЧИЙ: І по суті запитання.

Адам МАРТИНЮК, перший заступник голови Верховної ради України: З приводу запитання. Яке ви ставите. Давайте будемо говорити об'єктивно. Верховна рада не створила конституційної комісії. Немає конституційної комісії Верховної ради. Є тимчасова спеціальна комісія на чолі з першим заступником голови Верховної ради, завдання якої полягає у тому, щоб зробити ту роботу, яку мають робити відповідні комітети, але щоб це було більш оперативно, і поскільки до складу цієї комісії входять, я не побоюсь цього слова, найкращі спеціалісти від кожної фракції, дати свій висновок і зробити ті зміни і до Конституції, які ми чекаємо щодо місцевого самоврядування, і ті закони, які записані у Конституції, але не стали законами. Передусім, там перераховано, я можу назвати, це про основні засади внутрішньої і зовнішньої політики. це закони про Раду національної безпеки і оборони. І найголовніше, що найбільш необхідне. Я думаю, що першим законом, який ми будемо розглядати, це закон про тимчасові спеціальні слідчі комісії Верховної ради. Тобто, ще раз наголошую, це не конституційна комісія. Якщо говорити про ту ідею, з якою виступав президент, то треба було б зробити так, припустимо, як це було зроблено у 94-93 роках, коли дійсно була створена спільна конституційна комісія. Співголовами цієї комісії були президент України і голова Верховної ради. До складу цієї комісії входили представники і тих прошарків, про які ви говорите. Але ця спільна комісія була створена Верховною радою. Бо я ще раз, і ще раз наголошую, спасибі, що підкреслили, Славо, цю статтю Конституції, що єдиним органом, який може вносити зміни до Конституції є Верховна рада. Президент  є суб'єктом внесення змін до Конституції. він має право, він і сто п'ятдесят народних депутатів мають право вносити зміни до Конституції. Але приймати Конституцію, ані президент, ані уряд не має права. З приводу ще однієї вашої ідеї, з приводу того, що сказав колега Кириленко. Це їхнє право брати, чи не брати участь. Я хотів би, щоб вони брали участь у цьому. Тому що тоді, ще раз підкреслюю. Туди залучені найкращі знавці цього предмету, і було б краще, аби вони брали участь. Якщо вони не братимуть участь, все одно, пропорційний склад комісії дає можливість працювати цій комісії, бо кворум у нас буде. Тридцять один член комісії, якщо не помиляюсь, десь шістнадцять належить представникам коаліції. Тобто, кворум буде. І ще. Останнє, що ви говорите. Комісія найближчим часом збереться на своє засідання і прийме рішення про те, щоб втілити ідею президента в життя. А саме, при комісії створити науково-експертну комісію, групу людей, в якій залучити всіх тих, хто хотів би сказати своє слово для удосконалення конституційного процесу. Я в цьому не бачу нічого нереального.

Віталій ГАЙДУКЕВИЧ, телеканал «Студія 1+1»: Пане Адаме, давайте повернімося до саме спроможності коаліції не ситуативно, а регулярно, стало корегувати Конституцію заради потреби держави. не так давно, ви сказали таку фразу. «Подробности появления этих голосов» - мається на увазі 300  постійних голосів в парламенті – «я объяснять вам не буду, так как в зале находятся журналисты. Но эти голоса появятся». Який саме процес ви не хочете пояснити? Який саме процес має відбутися, щоб 300 були постійно?

Адам МАРТИНЮК, перший заступник голови Верховної ради України: Дякую. Ну, передусім, я не погоджуюся з тезою, що нам потрібно постійно втручатися в тіло Конституції. не потрібно цього робити. І не мудро і не правильно це робити. Найкраще тоді, коли Конституція стала, і коли вона працює мінімум п'ять років. Не треба постійно, ще раз наголошую, втручатися у Конституцію, бо це до добра не приводить. І практика світова показує, що це не робить честі ні парламентам, ні правителям тої, чи іншої держави, яка так часто змінює. Те, що стосується механізму, то я тоді сказав, ви правильно мене цитуєте, оскільки в залі знаходяться журналісти, а тут нас чує ще більше, ніж чують журналісти, я не все можу сказати. Але повірте, є, і мабуть, якщо ви добре аналізуватимете те, що пропонується у змінах до Конституції, то ви й самі знайдете відповідь, де буде триста голосів. Бо зміни до Конституції в першу чергу, зараз передбачається зробити саме ті, що стосуються місцевого самоврядування. на превеликий жаль, я все більше, і більше переконуюсь, що в 2004 році ми зробили дві стратегічні помилки при прийнятті змін до Конституції. перша помилка, яка зараз суттєво відображається на нашому житті полягає в тому, що ми не зробили так, як потрібно було зробити. Поскільки йшли вибори президента, потрібно було вводити зміни до Конституції для нового президента. А ми поступили дещо по наївному, дали президенту півтора роки жити за старими принципами Конституції, а потім почали в нього забирати, звичайно, це неправильно, нелогічно, і практика показує, що треба робити по-іншому. І друга помилка полягає в тому, що ми  нажаль, я не буду називати зараз конкретно прізвища моїх колег, тільки довело до того, що вони нас так заговорили про місцеве самоврядування, що ми сказали, давайте ми це виділимо, давайте хоч внесемо зміни, які можна внести. а потім внесемо зміни про місцеве самоврядування. нажаль, поки що не внесли. Невідомо, коли внесемо. Але коли ми будемо розглядати, повірте, у нас буде триста голосів, і ви, я знаю, добрий аналітик, не один раз з вами спілкувався, ви знаєте, звідки ці голоси будуть, і кому вигідно прийняти зміни, саме про місцеве самоврядування.

ВЕДУЧИЙ: Адаме Івановичу, другого березня член фракції Соціалістичної партії Василь Волга в інтерв'ю газеті «День» заявив, що антикризова коаліція не виконуватиме указ про розпуск Верховної ради у разі його підписання президентом Ющенком. І що у випадку появи такого указу, всі центральні органи виконавчої влади беруться під жорстку охорону військами Міністерства внутрішніх справ. Потім Василь Кисельов, лідер фракції Партії регіонів заявив про те, що парламент має зібратися на спеціальне пленарне засідання у разі оприлюднення указу президента про розпуск парламенту. Ці дві заяви позиція окремих двох народних депутатів, чи позиція усієї коаліції? От на це запитання прошу відповісти після реклами.

ВЕДУЧИЙ: Отже, Адаме Івановичу, така радикальна позиція двох окремих депутатів з двох окремих фракцій, які належать до антикризової коаліції, Василя Волги про можливість непідкоренню указу президента, і подальші дії Міністерства внутрішніх справ і його військ, і депутат Кисельова про позачергове засідання, яке здається мені, законом визначається під час надзвичайного стану, або війни. Навіть там є такі норми. це позиції двох депутатів, чи це позиція коаліції, чи це зондаж коаліції з позицією президента?

Адам МАРТИНЮК, перший заступник голови Верховної ради України: Передусім з приводу заяв двох Василів. Давайте з приводу заяви Волги, Василя Волги, спишемо на його політичну молодість, цю заяву. Оскільки людина тільки-но починає свій шлях у політиці. Він міг висловити свою думку, але це його особиста думка. Але, якщо говорити, так би мовити, більше глобально про те, що, де, хто і як, на превеликий жаль, на превеликий жаль, ми ще далеко від того, щоб вважатися державою, яка дотримується законів і Конституції. законів і Конституції. і тому, оті заяви, які лунають, і лунають тому. що у нашому суспільстві, у нашому житті, нажаль, були приклади, які говорять, що не завжди керувалися законами, чи Конституцією. Я можливо, викличу певний гнів і реакцію своїми словами, якщо зараз скажу, що на моє тверде переконання, рішення Верховної ради, прийняті восьмого грудня 2004 року про проведення так званого третього туру виборів, не мали під собою законних підстав. Так само, як не було законних підстав Верховного Суду приймати подібне рішення. Але тоді це було політичне рішення, і я сьогодні особисто вважаю, що правильно зробили, що прийняли саме таке політичне рішення. Хоча, якби стояти на букві Конституції і законів, я ще раз наголошую, ніяких конституційних і законних підстав для подібного рішення не було. Ось напевно, це і провокує ті висловлювання, про які ви говорите. З приводу проведення позачергових засідань і так далі, і тому подібне, не тільки в такий випадок, якщо не буде це в міжсесійний період, то будь-коли можна скликати, дійсно, спеціальне позачергове засідання.

ВЕДУЧИЙ: Бачите, заява Волги відносно застосування можливого, потенційного, військ Міністерства внутрішніх справ, воно доводить про те, що вже і спецслужби втягнулися в політику. Другого березня з'явилася така політична заява Служби Безпеки України. я її не пам'ятаю.. подібного радикалізму, давно за нею.

Адам МАРТИНЮК, перший заступник голови Верховної ради України: Справа в тому…

ВЕДУЧИЙ: Я процитую, прошу процитувати заяву цю.

Адам МАРТИНЮК, перший заступник голови Верховної ради України: Будь-ласка.

«Служба безпеки України називає антиконституційною заяву народного депутата України Василя Волги про за діяння військ МВС у випадку підписання президентом указу про розпуск Верховної ради. СБУ нагадує, що відповідно до Конституції України, у нашій державі діє чітко визначений законом порядок за діяння силових структур. Тому, будь-які заяви політиків щодо застосування правоохоронних органів всупереч чинного законодавства є антиконституційними» - УНІАН, 2 березня 2006 року.

Адам МАРТИНЮК, перший заступник голови Верховної ради України: Два слова з приводу цієї заяви. Я її підтримую. Але це справа не Служби безпеки. було б логічно, аби подібну заяву зробили ті органи, про які.. на які звертав увагу Василь Волга. Якби це зробило, або Міністерство внутрішніх справ, або ті внутрішніх війська. Там, Служба безпеки ,мова не йшла. І вона подібних оцінок робити не може, бо це не її функція. А до цього я хотів би поставити запитання. Давайте ми дамо відповідь на запитання, пригадуєте, «Україна молода» свого часу, у 2005, здається, році, розповідала про те, як навчальний військовий комплекс «Десна» готовий був вести танки, які генерали, які полковники готові були провести танки і на Майдан, і до адміністрації президента…

ВЕДУЧИЙ:  Я підтверджую, була така стаття.

Адам МАРТИНЮК, перший заступник голови Верховної ради України: Чому ніхто не говорить зараз про те, що це антиконституційно? Бо тут не про МВС йде мова. І не про внутрішні війська. Тут про армію, яка взагалі у внутріполітичні процеси не може втручатися. Тобто, давайте ще раз повторюю, це спишемо на політичну молодість мого колеги Волги.

Олеся ОЛЕШКО, тижневик «Фокус»: Адаме Івановичу, зараз я думаю, вся країна цікавиться про долю наступного голови СБУ та МЗС. Ви нещодавно заявляли, що без попередніх консультацій з коаліцією, кандидатури президента не пройдуть. Скажіть, будь-ласка, кого хоче бачити коаліція на цих посадах, з ким хоче бачити з президентом…

ВЕДУЧИЙ: Кого хоче бачити коаліція?

Адам МАРТИНЮК, перший заступник голови Верховної ради України: Хоче бачити тих, які забезпечать виконання планів і в Міністерстві закордонних справ. Не буде писати так, щоб зірвати візит прем'єр-міністра в ту, чи іншу країну, і буде забезпечувати Службу безпеки, яка б не займалася тим, чим вона оце займається, і дає оцінки, а займалася б безпосередньо захистом національних інтересів держави.

ВЕДУЧИЙ: Прізвища можна?

Адам МАРТИНЮК, перший заступник голови Верховної ради України: Прізвища не можна, бо я дуже багато скажу. Ви розумієте, на жаль, чи на щастя…

ВЕДУЧИЙ: То, скажіть, Адаме Івановичу.

Адам МАРТИНЮК, перший заступник голови Верховної ради України: ...А те що не пройдуть, і те, що треба спілкуватися, це поза всяким сумнівом. Тому що добре розумієте, що президент вносить, а Верховна рада за Конституцією призначає. Тобто треба для того, щоб… я б на місці президента поступив саме таким чином. Ви знаєте, не личить президенту двічі вносити одні і ті ж самі кандидатури, які також не мають шанси на сьогоднішній момент пройти. Краще було б, щоб президент вніс кандидатури узгоджені, щоб вони одразу пройшли. Це було краще і на світовій арені, і краще було б для внутрішнього споживання, показати. Що все таки.. А через коліно не переламаєш. Право президента вносити скільки хочеш. Але вибачте, ще одне принципове, ті, хто кажуть, ну, нічого страшного, будуть виконувати обов'язки. Є закон, який говорить, що виконувати обов'язки можна тільки два місяці. Після двох місяців виконувачами обов'язків будуть інші особи.

Олег ВОЛОШИН, журнал «Експерт»: Адаме Івановичу, одним з реальних варіантів створення приводу для дострокових виборів є розпад коаліції, і серед найбільш слабких ланок, коаліція завжди називає позицію Комуністичної партії. Зокрема, Леонід Грач, та й деякі інші члени вашої партії неодноразово заявляли, що коаліція не хоче виконувати ті зобов'язання, чи ті програмні засади, які обіцялися під час виборів – введення російської мови, як другої державної, проведення референдуму щодо вступу в НАТО, і таке інше.

ВЕДУЧИЙ: Запитання, будь-ласка.

Олег ВОЛОШИН, журнал «Експерт»: Скажіть, будь-ласка, що саме має відбутися, за якої умови, тобто, що має зробити Партія регіонів, чи соціалісти, щоб комуністи дійсно вийшли з антикризової коаліції?

ВЕДУЧИЙ: Це підказка на Банкову?

Олег ВОЛОШИН, журнал «Експерт»: ЦЕ питання.

Адам МАРТИНЮК, перший заступник голови Верховної ради України: Я не знаю, що це дасть, бо все одно, ще раз наголошую, давайте не будемо забувати конституційного положення, де записано, у відповідних статтях 77 статті, і 90 статті Конституції, де говориться про те, особливо 90 статті,  у випадку трьох причин, всім відомих, має право розпустити Верховну раду, має право, це не значить, що він розпустить. Це один момент. А другий момент, я вам можу сказати, що не намагайтеся, не ви особисто, а взагалі, не намагайтеся ті, хто хоче зробити так, щоб перестала існувати коаліція, це зробити. я твердо переконаний, що коаліція, антикризова, завтра вона може називатися по іншому, прийшла всерйоз і надовго. Вона буде працювати до березня, чи до травня 2011 року. Бо в мене виникає питання, коли ж вибори, чи в березні, чи в травня одинадцятого року.

Соня КОШКІНА, Інтернет-видання «Обозреватель»: Адам Иванович, у меня в связи с этим к вам вопрос. Как известно, на прошлой неделе, ведомство вице-премьера Владимира Рыбака было разделено на две части, на ведомство по вопросам ЖКХ и местного самоуправления.  И в Одессе в пятницу Владимир Васильевич намекнул нам о том, что портфели глав этих ведомств достанутся не представителям Партии регионов. Скажите, коммунисты будут претендовать на лидерство в одном из этих ведомств, и вообще, вы удовлетворены своим кадровым представительством в Кабинете министров, ведь по прямым квотам у вас ни одного партийного коммунистам там все-таки нет.

Адам МАРТИНЮК, перший заступник голови Верховної ради України: Поза всяким сумнівом, ми не задоволені нашим представництвом в уряді. Нам, і мені особисто, як одному із лідерів Комуністичної партії, хотілося б, щоб на чолі уряду стояв представник Комуністичної партії. Але ми виходимо з того, що маємо те, що маємо. Це один момент. Другий момент, ми можемо претендувати, і безумовно, на будь-яку з посад. І хотіли би, щоб вона нам дісталася. Знову ж таки, я розумію ваше прагнення знати все і більше, але в тому напевно і полягає політична інтрига, щоб тримати в таємниці певні теж, про що не можна говорити сьогодні.

Соня КОШКІНА, Інтернет-видання «Обозреватель»: Но, все-таки, вы конкретно готовы назвать сейчас фамилии людей, которые от Коммунистической партии могли бы претендовать на лидерство в одном хотя бы из этих ведомств.

Адам МАРТИНЮК, перший заступник голови Верховної ради України: Поза всяким сумнівом.

Соня КОШКІНА, Інтернет-видання «Обозреватель»: Назовите, пожалуйста.

Адам МАРТИНЮК, перший заступник голови Верховної ради України: Для чого?

ВЕДУЧИЙ: Наступний.. наступна ситуація, яка виникає навколо цих можливих виборів, або ідей відносно виборів. Народний депутат України від фракції Партії регіонів Тарас Чорновіл заявив, це було в «Київському телеграфі» 2 березня, що Партія регіонів може підтримати кандидатуру президента Віктора Ющенка, якщо вибори будуть проходити в парламенті. 25 лютого в ефірі ICTV Віктор Янукович не виключив, що в 2009 році президента буде обирати Верховна рада. Олександр Мороз висловився за прямі президентські вибори. Мене цікавить офіційна позиція по цьому питанню Комуністичної партії України. прошу її оприлюднити одразу після реклами.

ВЕДУЧИЙ: Отже, Адаме Івановичу, яка позиція Комуністичної партії України по виборам президента в парламенті? ви взагалі-то, завжди академічно відстоювали позицію, що посади президента не потрібна як така. Але так би мовити, на проміжному оцьому етапі при процесі цієї дискусії, до кого ви приєднуєтесь – президента в парламенті, всенародно?

Адам МАРТИНЮК, перший заступник голови Верховної ради України: Дякую, що ви сказали те, що я хотів сказати, що наша позиція ясна і зрозуміла, що проти інституту президента взагалі. А з приводу виборів президента, швидше всього знову ж таки, тут цікавий момент, мабуть вибори будуть в січні 2010 року, а не дев'ятого року, якщо чітко дотриматися норми Конституції, 103 статті, яка говорить, що чергові вибори президента відбуваються у останню неділю, останнього місяця п'ятого року повноважень президента. Якщо виходити з того, що за 104 статтею повноваження президента розпочинаються тоді. Коли він склав присягу, то я не виключаю, що вибори і особливо ті, хто сьогодні знаходяться на Банковій, будуть робити усе для того. щоб вибори відбулися не у жовтні як звично для нас, а у січні 2010 року. До того часу багато ще пройде часу.

ВЕДУЧИЙ: Зараз ви за яку позицію?

Адам МАРТИНЮК, перший заступник голови Верховної ради України: Я займаю позицію ту, що краще було б проводити вибори у парламенті. чому? Краще було б для нині діючого глави держави. тоді б у нього були шанси вдруге обійняти цю посаду. Бо на прямих виборах президента, якщо говорити про сьогоднішні реалії, вони такі, що він не здобуде цієї президентської булави. Це один момент. І другий момент, якщо залишиться в дії конституційна реформа, якщо піде далі поглиблення конституційної реформи і будуть внесені зміни про органи місцевого самоврядування, ліквідації районних адміністрацій і значна зміна призначень обласних адміністрацій, то звичайно, функції президента будуть ще більше звужені, тоді можна обирати його буде в парламенті. хоча зараз, я знаю, громадська думка до цього не готова. Але до 2010 року є ще час. Побачимо. І я не виключаю. Я більше схиляюся до того, що саме такі вибори відбудуться у парламенті.

ВЕДУЧИЙ: Ми зараз є свідками, я думаю, як і всі наші глядачі, грандіозної інформаційної спец операції, яка йде дуже багатьма каналами, шляхами, коли суспільству нав'язується думка про дострокові вибори. Так от, преса вважає, що серед основних гравців  української політики Партії регіонів, «Нашої України» і Блоку Юлії Тимошенко має значення якщо відносно дострокових виборів визначиться принаймні дві з цих політичних сил. 

«Про вірогідність дострокових виборів можна довго сперечатися, але вони точно стануть реальністю, коли в їхню необхідність повірять хоча б два із трьох основних суб'єктів української політичної гри. Приблизно так на початку двадцятого століття в різних країнах багато говорили про можливість світової війни. Але вона почалася тільки тоді, коли у ключових столицях вирішили, що краще воювати, ніж дозволити опонентам посилити свої позиції» - газета «Коментарі», 2 березня 2007 року.

ВЕДУЧИЙ: У мене таке запитання, можливо, трошки несподіване. Антикризова коаліція, може в певний момент  це є у її владі, оголосити про саморозпуск. І от оце може бути вже підставою для дострокових виборів. Такий варіант можливий?

Адам МАРТИНЮК, перший заступник голови Верховної ради України: Такий варіант можливий, але я знову ж таки нагадую статтю Конституцію, про яку я вже говорив. У такому випадку президент може розпустити Верховну раду. чи розпустить, це вже справа президента.

Діана ДУЦИК, газета «Без цензури»: Я би хотіла вас запитати про останні коментарі Леоніда Грача, якого важко назвати молодим політиком, якщо ви вже до цього. Він досить досвідчений політик. Але тим не менше, робить досить радикальні заяви і про вокативні, зокрема щодо Криму і щодо того, що він може вести свою зовнішню політику, мати представництва в інших країнах…

ВЕДУЧИЙ: Крим, не Грач.

Діана ДУЦИК, газета «Без цензури»: Крим, так. Звичайно. Прокоментуйте, будь-ласка, це позиція Грача, чи це позиція Комуністичної партії?

Адам МАРТИНЮК, перший заступник голови Верховної ради України: Не зважаючи про те, що склався стереотип того, що комуністи це дуже, так би мовити, консерватори, і там не має ніякої демократії. От якраз висловлювання Леоніда Івановича є свідчення того, що є демократія, що кожен член партії і один з керівників партії, має можливість висловити ті, чи інші думки. З приводу того, що Крим може мати якісь представництва, я тут не бачу нічого антиконституційного. Бо давайте подивимося. Можна називати області, які мають свої представництва в тих, чи інших регіонах Російської Федерації, і я в цьому не бачу абсолютно ніякого порушення Конституції. бо ці представництва виконують не зовнішньополітичні функції держави, а ці представництва виконують економічні функції, функції зближення тих, чи інших.. іншої взаємодопомоги, співробітництва…

Діана ДУЦИК, газета «Без цензури»: А ви усвідомлюєте, що це може працювати на розкол  держави, насправді?

Адам МАРТИНЮК, перший заступник голови Верховної ради України: Все може працювати на розкол. Але я не бачу тут розколу держави, тому що ще раз наголошую, не тільки Крим має такі представництва, або хоче мати. Кожна область, а особливо області, які мають спільні кордони з Російською Федерацією у своїх сусідів мають такі представництва в тому нічого поганого немає, бо ці представництва не виконують функцій міністерства закордонних справ. А поглиблюють міжнародне співробітництво. І на основі прийнятий спеціальний закон Верховної ради, який є законом про прикордонне співробітництво регіонів України, інших держав. Я не бачу в цьому якогось так би мовити порушення Конституції.

Віталій ГАЙДУКЕВИЧ, журналіст: Пане Адаме, ремарка стосовно ваших останніх слів, область, яка межує з іншою областю, може представництва мати по кордону, а Крим хоче м

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
7663
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду