Верховна Рада України невдовзі повинна заслухати звіт Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення. Згідно з законом, Нацрада оприлюднила свій звіт (за період від 1 січня до 31 грудня 2006 року) до 1 лютого 2007 року.  7 лютого його схвалив Президент України. Після розгляду звіту на профільному Комітеті з питань свободи слова та інформації, який рекомендує парламенту взяти його до відома, тепер його має заслухати Верховна Рада України.

У пункті 5 статті 16 Закону України «Про Національну раду з питань телебачення та радіомовлення» йдеться про можливі наслідки неприйняття звіту: «За результатами розгляду звіту Національної ради Верховна Рада України може висловити недовіру Національній раді. Якщо недовіру висловив і Президент України, це має наслідком відставку всього складу Національної ради».  На думку медіаюристів, чиї коментарі «Детектор медіа» вже публікувала, відмова Верховної Ради схвалити звіт Нацради або навіть висловлення недовіри не тягнуть за собою відставку всього складу Нацради. Проте, за словами представника Інституту Медіа Права Ігоря Розкладая, «гіпотетично Верховна Рада може спробувати замінити свою частину членів Нацради, хоча невідомо, як вони це оформлять юридично. Адже можна лише якось кулуарно на них натиснути, щоби вони подали заяви».

Ст. 85 п. 20 Конституції України говорить про те, що до повноважень Верховної Ради України належить призначення на посади та звільнення з посад половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Таким чином, ВРУ не може розпустити повністю всю Нацраду (хіба що за умови висловлення недовіри одночасно Верховною Радою і Президентом), але може відкликати своїх 4-х членів. Утім, конституційному праву депутатів суперечить діючий Закон про Нацраду, який передбачає звільнення окремих членів на підставі заяви, довготривалої хвороби, смерті, припинення громадянства, неучасті у засіданнях більш ніж 2 місяці, визнання недієздатним або обмежено дієздатним, суміщення посад (комерційне). Як бачимо, перелік не містить такої підстави, як відкликання Верховною Радою України.

«Детектор медіа» поставила народним депутатам наступні запитання:

–        На вашу думку, чи затвердить Верховна Рада України звіт Національної ради?

–        Що, на ваш погляд, вплине більшою мірою на її рішення: політична позиція більшості депутатів чи їхнє уявлення про професіоналізм членів Нацради?

Максим Луцький, фракція Блоку Юлії Тимошенко:

– На мою думку, спочатку Верховна Рада повинна почати нормально працювати. Для цього повинні припинитися блокування трибуни. Звіт буде розглянутий, це абсолютно точно, і розглядатимемо ми його не з політичної точки зору, а з фахової. Що ж до політичних мотивів, то це все балачки, від яких люди вже втомились. Особисто я голосуватиму, виходячи виключно з професійних мотивів. Загалом, можна говорити, влаштовує чи не влаштовує нас робота Національної ради, якщо мати, з чим порівнювати. Спочатку виробимо певні критерії оцінки, а потім уже судитимемо про якість роботи Нацради.

Олексій Кучеренко, фракція блоку «Наша Україна»:

– Звичайно, треба обов’язково заслухати звіт Національної ради. Чи погоджуватися з ним? Я дослухаюсь до думки колег, яким довіряю. Важливою для мене буде й точка зору Андрія Шевченка, адже профільному Комітету можна вірити. Так само я хочу, щоб члени комітету вірили мені, коли я фахово говорю про комунальні тарифи.

Олександр Баранівський, фракція Соціалістичної партії України:

– Схвалювати чи ні – подивимось. Національна рада працює в теперішньому складі недавно. Не знаю,п ро що вона звітуватиме, і не впевнений, чи варто зараз ці звіти заслуховувати. Чи буду голосувати я особисто – визначусь у ході розгляду. Скажу відверто, що я ще не бачив матеріалів, а потрібен глибокий фаховий аналіз. Звичайно, приймаючи рішення, ми будемо брати до уваги професійний рівень членів Національної ради, але я не виключаю, що врахуємо й політичне забарвлення. Оскільки політичне забарвлення Нацради відбиває сьогодні все, що відбувається на телеканалах, зокрема й те, з якої точки зору висвітлюються ті чи інші події. Ми ж це все чудово розуміємо. Коли б Нацрада була зовсім політично незаангажованою, я б лише вітав це. Але, коли ми дивимось, як окремі телеканали працюють у певному політичному напрямку, мабуть, мають виникати запитання й до Нацради: чи регулює вона те, що має регулювати?

Василь Горбаль, фракція Партії регіонів:

– На фракції Партії регіонів звучали доповіді наших колег, які є членами профільного комітету, їх фахова оцінка роботи Національної ради. Мене збентежила певна заангажованість Нацради з приводу розподілу телепростору в останні роки, коли абсолютно нерейтингові телекомпанії отримали більшість ліцензій, тощо. Це питання викликало найбільшу стурбованість. Ми не говоримо про якусь заангажованість депутатів, ми говоримо про заангажованість членів Нацради. Там дійсно мають працювати люди, які не повинні дивитися, хто із власників стоїть за тим чи іншим каналом або які політичні сили їх підтримують. Тоді дійсно буде створюватися ринок телеканалів, які пропонують телеглядачам найкращий продукт.

Думаю, що звіт буде кваліфікований як незадовільний. З нашого боку буде ініціатива по відстороненню тієї частини Нацради, яку формує Верховна Рада. Я підтримаю таке рішення. Ті факти, які навели наші колеги, свідчать самі про себе. Я вважаю, що це і є професіоналізм: вміння утриматися від якихось політичних уподобань і визначати кращих за об’єктивними оцінками.

Сергій Кузьменко, фракція Соціалістичної партії України:

– Я б хотів спершу почитати звіт: поки немає тексту, немає від чого відштовхуватись (нагадаємо, звіт Нацради опублікований на веб-сторінці цього органу. – «ТК»). Я вважаю, що такий звіт необхідний, адже депутатам потрібно знати про діяльність Національної ради. Я сам прочитаю текст, крім того, в мене є колеги, які розуміються у цій справі. Я пораджуся з ними, і після цього матиму свою позицію, яку відстоюватиму на засіданні фракції. Бо фракція прийматиме рішення, як нам голосувати.

Анатолій Семинога, фракція Блоку Юлії Тимошенко:

– Ми ще не обговорювали це питання на фракції. Мені важко сказати, чи прийме Верховна Рада звіт Нацради, але те, що такий звіт потрібний – однозначно. Останнім часом ми спостерігаємо в царині свободи слова та преси серйозні проблеми. Це добре видно на прикладі міста Києва, інших міст. Сьогодні, на наш погляд, відбувається наступ на свободу слова – завоювання Помаранчевої революції.

Депутати не можуть приймати рішення, виходячи лише з професійності, бо не можна не враховувати політичну ситуацію. Сьогодні певне об’єднання політичних сил узурпує всю владу, і ми не можемо цього допустити. Тому, мабуть, депутати керуватимуться саме політичною доцільністю, а не професіоналізмом членів Нацради.

Тарас Чорновіл, фракція Партії регіонів:

– Я ще не читав самого звіту, тому мені важко сказати. Фракція Партії регіонів ще не обговорювала цього питання. Проте, наші колеги, які відстежують роботу Нацради і є членами профільного комітету, виступили з дуже жорсткими критичними застереженнями щодо роботи Національної ради. Зокрема, були певні звинувачення в неадекватному розподілі частот. Були також застереження щодо певних корупційних дій, про які йшлося поки що лише на засіданні фракції. Якщо ці факти підтвердяться, вони будуть оприлюднені в сесійній залі до початку розгляду звіту.

Я думаю, що коаліція не підтримає звіт і вимагатиме переобрання парламентської четвірки членів Нацради. Але поки що такого рішення наша фракція не прийняла. Сама Нацрада, на мою думку, діє як певний комплекс професійних і політичних нюансів. Оцінюватимемо ми й результати політичних впливів на роботу Нацради – наприклад, можливу упередженість у розподілі частот між ТРО. (Нагадаємо, як повідомив Віталій Шевченко, найбільше частот у 2006 році було віддано не 5 каналу чи «Радіо 5», як стверджувала Олена Бондаренко, а каналу К1 («Київтелемонтаж»). – «ТК»). Очевидно, там є певний політичний підхід, який буде врахований. Народний депутат, член Комітету з питань свободи слова та інформації Олена Бондаренко представила десятки негативних фактів, що стосуються діяльності Нацради, і в цих фактах є політична складова. З іншого боку, ці факти свідчать про невідповідність деяких членів Нацради їхнім обов’язкам. Політика в таких органах невіддільна від професійної діяльності.

Петро Цибенко, фракція Комуністичної партії України:

– Мені важко зараз сказати, затвердить чи не затвердить Верховна Рада звіт Нацради. Коли це питання з’явиться на порядку денному, ми обговоримо його і приймемо відповідне рішення. Я не бачу в цьому жодної проблеми, адже цей звіт і його обговорення передбачені законодавством. Що ж до другого запитання, то ми спробуємо поєднати і те, і те. Адже, на превеликий жаль, мій депутатський досвід свідчить: на етапі обрання членів Нацради ми дуже часто керуємось начебто рівнем професійної підготовки людини. Коли ж ця людина обіймає посаду, професійні якості нівелюються, а наперед виходять питання професійних уподобань того чи іншого члена Національної ради. Це неправильно й ненормально, адже голосуємо ми, все ж таки, за професіоналізм.

В’ячеслав Кириленко, фракція блоку «Наша Україна»:

– Сьогодні Верховна Рада дуже заполітизована, тож цілком можливо, що хтось спробує влаштувати із звіту Нацради політичне шоу. Наприклад, хтось із «кризової коаліції». Якщо ж буде спокійне і об’єктивне обговорення, гадаю, звіт розглядатиметься як професійний документ, що окреслює діяльність Національної ради за 2006 рік. Нацрада – орган, передбачений Конституцією, - з моменту обрання Віталія Шевченка її головою дуже багато зробила. Наша фракція керуватиметься професіоналізмом членів Нацради, адже, якщо у парламенті все буде вирішуватися лише з огляду на політичні кольори, дуже багато професійних питань можуть бути знівельовані, а це зупинить країну в розвитку.

Від «ТК»: Рівень обізнаності більшості народних депутатів із діяльністю та функціями Національної ради з питань телебачення і радіомовлення викликає  неабияке здивування. Можна уявити, наскільки «самостійними» будуть депутати у визначенні власної позиції з цього питання та її відстоюванні під час обговорення на засіданні фракції або в сесійній залі, якщо вони навіть не знають, що щорічний звіт Нацради не просто «потрібен», а передбачений законом; що текст звіту не лише вже опублікований, але й схвалений Президентом. Чи можна сподіватись, що в ситуації, коли лише члени профільного комітету добре розуміють, чим займається Національна рада, депутати вирішуватимуть питання про затвердження звіту, виходячи саме з міркувань професіоналізму? Запитання риторичне.