Наводимо юридичне роз’яснення щодо захисту економічних і соціальних інтересів найманих працівників (окремих категорій найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів через проведення страйку.

Право на страйк гарантується статтею 44 Конституції України. В ній, зокрема, передбачено: „Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів. Порядок здійснення права на страйк встановлюється законом”. Закон України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” (далі Закон) у статті 2 передбачає, що колективний трудовий спір (конфлікт) – це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо:

а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;

б) укладення чи зміни колективного договору, угоди;

в) виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень;

г) невиконання вимог законодавства про працю.

У статті 3 Закону зазначено, що сторонами колективного трудового спору (конфлікту) на виробничому рівні є наймані працівники або первинна профспілкова чи інша уповноважена працівниками організація (сторона 1) та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи представник (сторона 2).

Вимоги найманих працівників на виробничому рівні мають бути сформовані і затверджені загальними зборами (конференцією) найманих працівників або сформовані шляхом збору підписів і вважаються чинними за наявності не менше половини підписів членів трудового колективу підприємства. Разом із висуненням вимог збори (конференція) найманих працівників мають визначити орган чи особу, які будуть представляти їх інтереси (стаття 4 Закону). Ця ж стаття встановлює, що вимоги найманих працівників, профспілки оформлюються відповідним протоколом і надсилається власнику або уповноваженому ним органу (представнику).

Власник зобов’язаний (стаття 5 Закону) розглянути вимоги колективу та повідомити про прийняте рішення протягом 3 днів з дня одержання вимог. Рішення власника (відповідного вищестоящого органу) викладається у письмовій формі і не пізніше наступного дня має бути надіслано трудовому колективу (його представнику). В статті 6 Закону „момент виникнення трудового спору (конфлікту)” закріплено, що колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли трудовий колектив (профспілка) одержав від власника повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням власника або коли строки розгляду вимог, передбачені Законом, закінчилися, а відповіді від власника не надійшло. Також цією статтею встановлено обов’язок органу, який представляє інтереси найманих працівників або профспілки, у триденний строк письмово проінформувати власника чи уповноважений ним орган (представника), місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням підприємства та Національну службу посередництва і примирення (адреса: 01004 м. Київ, вул. Басейна, 1/2 А, тел.: (044) 235-45-01, факс: (044) 279-62-94, e-mail: nspp@nspp.gov.ua).

Послідовність розгляду і вирішення колективного трудового спору (конфлікту)

Відповідно до статті 7 Закону розгляд колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється з питань, передбачених: пунктами "а"  і  "б"  статті 2  цього Закону,  -  примирною комісією, пунктами "в" і "г" статті 2, а також в разі неприйняття рішення у строки, встановлені статтею 9 цього Закону, - трудовим арбітражем.

Статті 8 та 9 Закону регулюють статус примирної комісії, порядок її створення та повноваження. Зокрема, примирна комісія – це орган, призначений для вироблення рішення, що може задовольнити сторони колективного трудового спору (конфлікту), та який складається із представників сторін. Утворюється за ініціативою однієї із сторін в триденний термін з моменту виникнення конфлікту з однаковою кількістю представників сторін (порядок визначення представників сторони вирішують самостійно). Колективні трудові спори (конфлікти) розглядаються виробничою примирною комісією у п'ятиденний строк з моменту утворення комісій. За згодою сторін ці строки можуть бути продовжені.

Рішення примирної  комісії оформляється протоколом та має для сторін обов'язкову силу і виконується в порядку і строки, які встановлені цим рішенням.

Трудовий арбітраж (стаття 11, 12 Закону) – орган, який складається із залучених сторонами фахівців, експертів та інших осіб і приймає рішення по суті трудового спору (конфлікту). Трудовий арбітраж утворюється з ініціативи однієї із сторін або незалежного посередника у триденний строк у разі: неприйняття примирною комісією погодженого рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) з питань, передбачених пунктами "а" і "б" статті 2 цього Закону; виникнення колективного трудового спору (конфлікту) з питань, передбачених пунктами "в" і "г" статті 2 цього Закону. Кількісний і персональний склад трудового арбітражу визначається за згодою  сторін. Голова трудового арбітражу обирається з числа його членів. Трудовий арбітраж  повинен прийняти рішення у десятиденний строк з дня його створення. За рішенням більшості членів трудового арбітражу цей строк може бути продовжено до двадцяти днів.  Рішення трудового арбітражу приймається більшістю голосів його членів, оформляється протоколом і підписується усіма його членами. Рішення про вирішення колективного трудового спору є обов'язковим для виконання, якщо сторони про це попередньо домовилися.

Стаття 17 Закону: страйк - це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємства з  метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту). Застосовується як крайній  засіб (коли всі інші можливості вичерпано) вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у зв'язку з відмовою власника задовольнити вимоги найманих працівників або уповноваженого ними органу, профспілки, об'єднання профспілок чи уповноваженого нею (ними) органу. Страйк може бути розпочато, якщо примирні процедури не привели до вирішення колективного трудового спору (конфлікту) або власник чи уповноважений  ним орган (представник) ухиляється від примирних процедур або не виконує угоди,  досягнутої в ході вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

Рішення про оголошення страйку (стаття 19 Закону) на підприємстві приймається за поданням виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового   представника) чи іншої організації найманих працівників, уповноваженої згідно із  статтею 3 цього Закону представляти інтереси найманих працівників, загальними зборами

(конференцією) найманих працівників шляхом голосування і вважається прийнятим,  якщо за нього проголосувала більшість найманих працівників або дві третини делегатів  конференції. Рішення про оголошення страйку оформляється протоколом. Орган (особа),  який очолює страйк, зобов'язаний письмово попередити власника або уповноважений ним орган (представника) не пізніш як за сім днів до початку страйку, а у разі прийняття рішення про страйк на безперервно діючому виробництві – за п'ятнадцять днів. Керівництво страйком здійснюється органом (особою), що визначаються загальними   зборами (конференцією) найманих працівників при прийнятті рішення про оголошення страйку.

Отже: для початку вирішення колективного спору на підприємстві необхідно:

1)                  провести загальні збори (конференцію) трудового колективу на якому сформувати та затвердити вимоги до власника (уповноваженого ним органу). Вимоги оформлюються відповідним протоколом і надсилаються власнику. Ці ж збори вирішують, хто (орган чи особа) буде представляти інтереси трудового колективу;

2)                  протягом 3 днів з дня отримання власник (уповноважений орган) має розглянути вимоги, прийняти рішення та повідомити про нього представника трудового колективу (наступного дня рішення має бути надіслано трудовому колективу в письмовій формі);

3)                  у випадку незадоволення, в повному обсязі або частково, своїх вимог трудовий колектив може прийняти рішення про незгоду з рішенням власника. В такому разі це буде моментом виникнення трудового спору (конфлікту). Також він настає, коли у встановлений Законом термін не надійшла відповідь від власника. Якщо колектив вирішує наполягати далі на своїх вимогах то, крім прийняття рішення про незгоду він зобов’язаний письмово в 3-х денний термін проінформувати власника чи уповноважений ним орган (представника), місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням підприємства та Національну службу посередництва і примирення про виникнення трудового спору;

4)                  створення примирної комісії (із представників сторін, 5 днів на вирішення спору, термін за згодою може бути продовжено) або трудового арбітражу (із залучених сторонами фахівців, експертів та інших осіб, 10 днів на вирішення спору, може бути продовжено, але не більше 20 днів);

5)                  якщо дії примирних органів не принесли результату трудовий колектив має право розпочати страйк (за поданням виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового  представника) чи іншої організації найманих працівників, уповноваженої згідно із статтею 3 цього Закону представляти інтереси найманих працівників, загальними зборами (конференцією) найманих працівників шляхом голосування і вважається прийнятим,  якщо за нього проголосувала більшість найманих працівників або дві третини делегатів  конференції) із повідомленням, за 7 днів, власника про початок страйку.

Протокол

загальних зборів (конференції) трудового колективу назва ТРК

дата                                                                                                              м.

Порядок денний:

Формування керівництва зборів: голова, секретар, лічильна група

Слухали:

ПІБ запропонував обрати головою зборів ------

Голосували: За - , Проти - , Утрималися -.

ПІБ запропонував обрати секретарем зборів -----

Голосували: За - , Проти - , Утрималися -.

ПІБ запропонував обрати членами лічильної групи -----, ------, -----,

Голосували: За - , Проти - , Утрималися -.

Вирішили:

Відповідно до порядку передбаченого Законом України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” надіслати до назва власників або уповноваженого ними органу в формі цього протоколу вимогу (текст наведено нижче) трудового колективу назва ТРК про ....

Вимога

 В порядку статей 2,3,4 Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”

Ми вважаємо, що ............... є неприпустимим враховуючи наступне:

1.                                                 Виклад обставин......

Відповідно до викладених вище обставин ми вважаємо, що ........суттєво порушує існуючи зараз на назва ТРК соціально-економічні умови. Вказати, яка буде атмосфера в колективі (із посилання на творчий характер діяльності журналістів) – це відіб’ється на продукті, який є інформацією для широкого кола глядачів. Частина трудового колективу вимушена буде звільнитися, що є не те що зміною, а припиненням будь-яких умов для творчого працівника на назва ТРК. Тому ми звертаємося до власника (уповноваженого органу) із вимогою про ..... У випадку незадоволення нашої вимоги ми залишаємо за собою право продовжувати дії передбачені Законом України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” включаючи організацією та проведення страйку трудового колективу назва ТРК.

Голосували: „за” –   „проти” – „утримались” –

Голова зборів

Секретар

Можливо? підписи присутніх

Тетяна Котюжинська, головний юрисконсульт Національної спілки журналістів України, президент Української асоціації медіа-юристів