Надходить Старий Новий Рік, коли телеканали зазвичай повторюють новорічні програми й фільми. «Детектор медіа» запитала у політиків:

- Чи вдалося вам подивитися телевізійні програми на новорічні свята? Чи додали вони вам святкового настрою?

Опитування. Відповідають: Микола Комар, Лесь Танюк, Петро Симоненко, Микола Томенко, Тарас Чорновіл, Андрій Шевченко, Леонід Мордовець.

Микола Комар, фракція Партії регіонів:

- Ви знаєте, телебачення має право бути таким, яким воно було цього Нового року. Я знаю, що багатьом новорічна програма не сподобалася. Я знаю людей, які в захваті від неї. Тобто думки серед населення, навіть серед депутатів Верховної Ради різні. Ми обговорювали, звичайно, це питання в приватному порядку. Хоча деякі політики вже оприлюднили свою позицію в ЗМІ, а саме про засилля російської естради тощо. Але я особисто вважаю, що саме такі програми мають право на життя, оскільки їх, мабуть, дивляться. Є суспільство, яке певним чином реагує. Ну, один раз можна обманути, другий. Третій раз людей не обманеш, вони розберуться: хто є хто.

Деякі програми мені вдалось переглянути. Я вважаю, що було докладено великих зусиль. Я не хочу акцентувати увагу на фінансових витратах, тут можна було б і скромнішим бути. Але творчі колективи працювали, і ці колективи намагалися створити якісний продукт. Може, цей продукт комусь і не подобається. Але цей митець саме так бачить свій твір, і від того, як оцінить його суспільство, залежить його подальша праця. Або він буде розвивати цей напрямок, або буде знати, що це не сприймається суспільством і це не треба робити.

Я взагалі не є ортодоксом, поважаю думку людини. Хочу, щоб кожен мав право на свої дії, і це право треба поважати. Щодо конкретних програм, то я навіть не можу назвати. Вони створювалися для піднесення святкового настрою.

В країні зараз діє антикризова коаліція. Саме слово «криза» і святковий настрій важко пов’язуються. Тому сказати, що це вдалося, я не можу. Але те, що були намагання, і вони заслуговують на добру оцінку, цього те ж не можу не відзначити. На свята я вимикаю комп’ютер, мені онуки забороняють, кажуть: «Дід, не сиди біля комп’ютера!», то я віддаю перевагу інформаційним програмам. Хоча ці програми були також зроблені в святковому ракурсі, і не завжди можна було отримати достатньої кількості інформації.

Лесь Танюк, фракція Блоку «Наша Україна»:

- У мене все-таки враження, що ми в жахливому стані. Ми з дружиною були просто шоковані. До нас на свята приїхала з Москви добра приятелька Євгенія Кузьмівна Дейч, чоловік якої був видавцем Шевченка, Коцюбинського, Лесі Українки. І коли вона подивилася наше телебачення, то сказала: «Я бачу, що Україна окупована Москвою, до того ж примітивною Москвою, бо сюди не допускають хороші, розумні російські передачі. Українські канали, навіть Перший національний, купують найнижчого рівня естрадні програми. Такого навіть у найгірші часи брєжнєвщини не було, щоб держава так здала свої позиції. Коли це роблять приватні канали, то їх ще можна зрозуміти, вони гроші заробляють, а коли це робить державний канал, який дає ефір силам, які висловлюються у відверто антиукраїнському стилі, для нас, людей, які захищають Україну в Москві, це просто трагічно».

Ми вдома говорили, що треба вимикати телебачення, бо ми вже не в Україні живемо. Святкового настрою наше телебачення мені не додало. Наша така напівкультурна естрада біжить завжди, задравши штани за комсомолом. «Скачи враже, як пан скаже». Це говорить про рабський стан нашої напівінтелігенції. І коли ми даємо їм звання народних артистів, це говорить про рівень нашої напіввлади, яка не може зрозуміти високу чинність нашої української національної ідеї. Це дуже небезпечно, бо породжує у молодого покоління ставлення до України як до чогось такого, що має закінчитися, і нам треба робити «як всі» - «какось-то по-руському».

Петро Симоненко, фракції Комуністичної партії України:

- На жаль, мені не вдалося подивитись новорічні святкові програми. Але ми сьогодні з вами є свідками, що українське телебачення не подало чи не показало зразок підготовки в творчому плані телевізійних передач, які б сподобалися нашому населенню. Ми з вами були свідками, що практично всі канали закупили російські програми. І «Інтер», і «плюси», і Перший національний. Багато балакають про культуру, а знищили практично всі основи розвитку нашої культури і наших добрих традицій. І ми є свідками того, що провідні наші виконавці поїхали і брали участь у московських програмах. Я був здивований не засиллям російського продукту, а неспроможністю українських фахівців і митців створити свої власні програми. Я хотів би подивитися і розважальні програми, але, щоб це була музика, яка відображає наші традиції і фольклор.

Коли згадати пізнавальні програми, то я люблю канал «Дискавері». Їхні програми допомагають мені відволікатися від політики і дають мені додаткову інформацію. Чи це світ тварин, чи підводний світ - це дійсно пізнавальні програми, які приносять користь. На жаль, українське телебачення цим не характеризується.  

Микола Томенко, фракція Блоку Юлії Тимошенко:

- Я б сказав, що фактична більшість каналів відмовилася від святкування українського нового року, бо наш новий рік починається з дня святого Миколая (19 грудня). Ми ж із вами були частково на території другосортного Голівуду, частково - російського інформаційного простору. Спроби запропонувати щось своє були в принципі не успішні у всіх проектах. І найсумніше те, що навіть на наші з вами гроші Перший національний зробив новорічну програму, яку дивитись було ще сумніше, ніж на комерційних каналах. На останніх намагалися ліпити хоча б якийсь сурогатний продукт, в якому навіть з’являлися співаки, які співали українською мовою. Але не в мові справа, а самій стилістиці програм. Це був розгуляй, низькопробна масова культура. Тому я мусив якось ховатися.  Я дивився телеканал «Hallmark», російський канал «Культура» та на інші, на яких можна було сховатися від цього безкультурного розгуляю.

Наші телеканали пішли по найпростішому шляху, взагалі якогось креативу, якоїсь спроби створити якісний власний продукт я не побачив. Це, до речі, серйозна проблема для Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Те, що режисери чи оператори розмішують українськими виконавцями російських і вважають це «українським продуктом», - це, мені здається, симптом. Пора вже подумати, як пояснити медіа, що український продукт має бути українським і за цінністю, і за змістом, а не лише за арифметичною участю кількох виконавців, які за гроші, - як, приміром, радник Президента Володимир Гришко, - можуть співати й російською.

Чому зараз змістовна оцінка наших медіа не модна в Нацраді - не знаю. Вони більше ліцензуванням займаються. Для мене це дивно, оскільки стартував цей склад Національної ради з наміром змістовно покращити телерадіопростір. Сьогодні не існує проблеми кількості каналів, і не існує проблеми їх поширення. Сьогодні зі кількістю ми можемо конкурувати з багатьма країнами. Але існує, звичайно, проблема якості українського інформаційного простору. Якщо Нацрада не буде цим займатися, то ми сповземо до такої собі філії російського медійного простору.

Звичайно, перед самим Новим роком я, за традицією, послухав Президента, а потім у нас була своя програма. Хоча гіпотетично ми передбачали, що послухаємо музику 80-х («Дискотека 80-х», ICTV). Але ця програма була скомпонована таким чином, що ми відмовилися її дивитися й вирішили зробити власну музичну програму.

Тарас Чорновіл, фракція Партії регіонів:

- Мені на новорічні свята вдалося відпочити з сином в Об’єднаних Арабських Еміратах, тому телевізор я практично не дивився. Переглядав іноді російський «Первый канал». У мене була просто колосальна хохма - дивитися на росіян, які приїжджали відпочивати. А саме, коли вони після перегляду цього каналу казали: «А у нас что в Москве уже украинский язык государственный?». А справа в тому, що вони сигнал беруть з України. Знаєте ж, що в Україні російські канали йдуть з україномовною рекламою? Тому можна було дивитись російський канал, а потім послухати рекламу про пиво «Чернігівське» українською мовою. Це таке задоволення!

Андрій Шевченко, фракція Блоку Юлії Тимошенко:

- Телевізійний новорічний продукт якісний. Якість щороку більшає. Мене традиційно дуже дратує засилля російської попси і російського продукту. Для мене це буде стимулом працювати над тим, як зробити, щоб український продукт ставав успішнішим.

Леонід Мордовець, фракція Соціалістичної партії України:

 - Я завжди дивлюсь телевізор на Новий рік. Але більша частина програм із року в рік - однакова. Я надаю перевагу інформаційним та пізнавальним програмам. А зараз ми маємо засилля російської попси.

Я послухав привітання російського президента, далі - нашого. Я не скажу, що був задоволений. Забагато політики було у виступах обох, а варто було б відійти від політики на свято. Далі подивився українські і російські новорічні програми. Навіть «інтерівська» програма була переобтяжена російськими виконавцями. На мою думку, варто було, оскільки це український канал  запрошувати вітчизняних артистів, а не повторювати російський «Голубий огоньок», який можна побачити й на російських каналах.