Суспільне мовлення: український варіант
Національна комісія з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при Президенті України на своєму засіданні 19 грудня 2006 року схвалила Принципи запровадження стандартів суспільного мовлення в Україні, які подаємо нижче. Ці Прицнипи мають лягти в основу плану дій щодо запровадження СМ в Україні та проектів рішень з цього питання, над якими працює Нацкомісія.
Члени Нацкомісії вважають, що компроміс, знайдений ними щодо принципів СМ, може стати добрим підгрунтям і для компромісу між політичними силами, представленими у парламенті, які мають виявити волю для розробки та прийняття нового Закону про Суспільне мовлення в Україні в якнайшвидші терміни.
Принципи запровадження стандартів суспільного мовлення в Україні
Національна комісія з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при Президенті України, розглянувши стандарти суспільного мовлення та можливість їх запровадження в Україні, базуючись на Конституції і законодавстві України та керуючись стандартами Ради Європи, визначила такі принципи:
1. Головною відмінністю суспільного мовлення від державного є його незалежність від органів влади та діяльність в інтересах всього суспільства. Суспільне мовлення створюється замість державного мовлення та на його базі.
2. Суспільне мовлення в Україні базується на державній формі власності. Телерадіоорганізації, засновані на державній формі власності, можуть існувати лише у форматі суспільного мовлення.
3. На каналі суспільного мовлення обов’язково має бути сформований колегіальний орган управління.
4. Саме колегіальний орган управління повинен мати компетенцію щодо призначення і звільнення керівників суспільних мовників.
5. Принцип формування колегіального органу повинен передбачати участь у формуванні цього органу Президента України, Верховної Ради України, та громадських організацій.
6. Суспільні мовники повинні подавати щорічний звіт громадськості, а також Президенту України та Верховній Раді України.
7. Незалежність та цілі діяльності суспільних мовників повинні бути закріплені на рівні закону.
8. Суспільні мовники повинні мати власні редакційні статути.
9. Механізм фінансування суспільного мовлення повинен гарантувати його незалежність.