Запитання «ТК»: - У ТСН каналу «1+1» сьогодні в ефір вийде інтерв’ю Віктора Ющенка. На вашу думку, 1) які питання в нинішній складній політичній ситуації в країні будуть цікавити українські медіа (в обличчі інтерв’юєра Олеся Терещенка)? 2) Які б запитання поставили президенту особисто ви?

Відповідають: Вадим Карасьов, Ілько Кучерів, Сергій Грабовський, Микола Княжицький, Олександр Палій, Віктор Каспрук, Юрій Луканов, Вахтанг Кіпіані.

1. Журналістів буде цікавити оцінка президентом коаліційних переговорів, продовження їх в широкому форматі. Як президент бачить формування коаліції, які програмні пропозиції висуне НУ Партії регіонів? Як президент оцінює коливання електоральних настроїв в помаранчевому таборі? Чи не є «широка» коаліція закінченням помаранчевого руху як такого? Яка оцінка президентом можливих кандидатів на посаду прем’єра, якою є його позиція щодо формування Конституційного суду?

Було б цікаво почути розгорнуті відповіді президента. Між іншим, від якості, продуманості, чіткості і щирості відповідей залежатиме оцінка дій НУ і Віктора Ющенка в переговорному процесі і у сьогоднішній політичній ситуації загалом.

1. І журналісти повинні цікавитися, і я поставив би два питання. Куди йде Україна – хотілося б почути обґрунтовану платформу Президента щодо майбутнього України, дефініції національних інтересів і їх відстоювання. Мається на увазі широкий спектр проблем – тут і питання інтеграції в ЄС чи в ЄЕП, тут питання поєднання України, Сходу і Заходу, економічні питання, політика щодо Росії. Тобто, де є та платформа, куди рухається Україна. Це засадничі питання, де Президент повинен висловити свою позицію.

2. Друге – коли і як цю позицію можна пояснити пересічним громадянам. Що значить для кожного окремого громадянина те, що пропонує Президент. Іншими словами, пояснити – що значить для нас вступ до ЄС, вступ до НАТО, що у нас відбувається з газом, як ми переживемо зиму?... Коли влада почне просто розмовляти з народом? Якщо ми вийшли з епохи «темників», то нам треба увійти в епоху «ясників», коли суспільство буде отримувати ясні повідомлення від всіх структур влади.

Сергій Грабовський, заступник головного редактора журнала «Сучасність»:

1. Українське медіа-середовище повинно в цій ситуації цікавити, насамперед , гарантії збереження нехай в чомусь обмеженої, але все ж таки свободи слова, здобутої півтора роки тому. Оскільки у разі створення владної коаліції за участі Партії регіонів чи навіть без цього, але в умовах недієздатності центральної влади, яку ми зараз бачимо, принаймні в окремих регіонах України цій свободі слова є реальна загроза. А, можливо, вона опиниться під загрозою і в масштабах всієї України. А не буде свободи слова і свободи діяльності засобів масової інформації, сподівання на те, щоб змінити владу, привести до неї інші політичні сили в ході наступних парламентських і президентських виборів, виявляться марними і Україна перейде на шлях авторитарного розвитку. Зараз тільки свобода слова є головною гарантією несповзання на такий шлях.

Також суспільство мають цікавити реальні причини скасування візиту президента США Буша до Києва. Або, наприклад, чи Президент Ющенко буде виконувати рішення судів щодо відновлення на посаді київського облгубернатора Жовтяка?

2. Що стосується другого – найгірше, мабуть, те, що в мене немає запитань до Віктора Ющенка. Мені особисто не цікаво щось питати і не цікаво слухати його відповіді. Бо його слова за останній рік не корелюють ні з його справами, ні зі здоровим глуздом, ні з навіть інстинктом політичного самозбереження, який повинен бути у кожного державного діяча.

1.Я не можу говорити, що повинно цікавити Олеся Терещенка, тому що він професійний журналіст, і на каналі «1+1» працюють професійні, фахові журналісти. Те, що мало би цікавити наших громадян, те мало би цікавити і журналістів. А громадян цікавить подальший вектор розвитку країни, якими будуть наші відносини з Росією, які будуть ціни на газ, яким чином будуть вирішуватися певні культурні проблеми, але в першу чергу - економічні, які є в Україні. Це те, що цікавить громадян, мені так здається. Я думаю, що Терещенко і фахівці з «1+1» прекрасно справляться з цим і без моїх порад.

2. Я поставив би запитання про те, чи можна в країні побороти корупцію, чи можна утвердити в країні європейські стандарти стосунків між людьми, якщо ці стандарти не завжди втілюють самі державні чиновники? Ми були свідками скандалу з Івченком, наприклад, численних інших навколокорупційних скандалів з людьми, близькими до влади. На кому більше лежить відповідальність – на тому чиновнику, який працює в ЖЕКу і бере хабаря, чи на чиновнику, який працює в вищих ешелонах державної влади і нераціонально, скажімо так, використовує державні кошти?

Олександр Палій, політолог:

1. Медіа-середовище повинно цікавити те, що цікавить український народ, оскільки воно повинно відображати суспільні інтереси. А український народ, на мою думку, цікавить зараз, по-перше, - чому в країні панує безвладдя? Це основне питання.

- По-друге, чи керує президент хоча б своєю партією? Якщо керує, то чому вона не виконує його бажання створити помаранчеву коаліцію? Наприклад, що має значити розбіжність між заявою президента щодо того, що він бачить тільки помаранчеву коаліцію, і Романа Безсмертного – щодо того, що коаліція має бути широкою? Чи визначився президент, врешті решт, сам, за яку він коаліцію за НСНУ-БЮТ-СоцПУ чи НСНУ-ПР?

По-третє, чому кадрові призначення президента настільки неефективні? Що буде, врешті решт, з нашою нафтогазовою галуззю, вищі менеджери якої замішані в корупційних скандалах? Якою є реакція президента на інформацію про засновників «РосУкрЕнерго», серед яких, як виявилось, є знайомий президенту Дмитро Фірташ? Чи не цікавить президента, хто саме все ж таки отримує мільонні прибутки від діяльності цієї кампаніі – замість держави України?

І четверте, - чому український народ відчуває себе залишеним і непотрібним своїй державі?

2. Президент не ідеальний, як і будь-яка людина. Він не може всього зробити сам. Чому Віктор Ющенко не може призначити на відповідні посади людей, які під його керівництвом досягнуть результату для країни?

Віктор Каспрук, політолог:

1. По-перше, мені здається, що ведучий мав би поцікавитись – до якого часу буде продовжуватися той політичний бардак в Україні, який спровокований непоступливою позицією президента і його оточення? Якщо помаранчеві йшли разом на Майдан і з ними був народ, нащо ділити ці сили, не маючи на це переважаючого політичного пакету, якого сьогодні «Наша Україна» все таки не має.

Чи готовий президент на прем’єрство В.Януковича? Конкретно, так чи ні? Чи готовий він до того, що це буде витлумачено електоратом як зраду інтересів Майдану?

Також мало б прозвучати питання про те, чи Україна збирається відмовлятися від послуг «РосУкрЕнерго», після оприлюднення прізвищ Фірташа і Фурсіна (раніше президент Ющенко заявляв, що не знає, хто стоїть за цією кампанією, і що СБУ не може йому доповісти правду).

2. Народ хоче бачити у Ющенку президента всієї України. Але, з іншого боку, ті, хто його обрали, сподівалися на певні зміни. Вони необхідні Україні. Коли він збирається робити ці зміни?

І друге – жодні свободи в Україні не є реальними. Коли Ющенко збирається надати українцям свободу дій? Маю на увазі економічну свободу, економічну самодостатність, можливість організовувати власну справу, забезпечувати роботою себе і інших?... Цього в Україні немає, те, на що сподівалися українці – не збулось. Коли президент збирається змінювати ситуацію?

Юрій Луканов, журналіст, продюсер:

1. Ведучого повинні цікавити два блоки питань – соціальний та політичний. Найболючише питання такого характеру, те, що цікавить переважну більшість населення – це те, що попри підвищення зарплат, ціни на все – комунальні послуги, залізницю, газ - вирастають настільки, що вони у величезної частини населення з’їдять половину бюджету. Які механізми компенсації втрат, яких буде зазнавати народ?

Що стосується політичної площини – чи означає факт переговорів «Нашої України» з Партією регіонів те, що Ющенко та «НУ» своїм політичних опонентів, яких вони викривали і критикували під час президентської і парламентської кампанії, готові пробачити всі гріхи і стати з ними щирими партнерами?

2. Я спитав би : якби він був тренером збірної України з футболу, то яку б він обрав тактику для того, щоб виграти у збірної Іспанії?

Вахтанг Кіпіані, журналіст:

1. Я надто поважаю Олеся Терещенка, мого товариша і колишнього партнера, бо ми разом працювали в нічному випуску ТСН, і вважаю його професійною людиною, щоб давати йому поради.

2. Я би запитав Ющенка про те, чи він не рахував ту кількість днів з початку 2005-го року, коли він займався своїми особистими справами, а не вирішував справи державні? Як людині, яка стежить за діяльністю президента, мені здається, що він надто необачно розтринькує той час, який ми, як виборці, дали йому на вирішення нагальних проблем країни.

Мені кілька тижнів тому довелося писати, що за часів Ющенка-президента пройшло дві дати депортації кримських татар. І я подивився, чим займався Ющенко 2005-го і 2006-го у цей день, 18 травня. І я бачу, що він цілком міг приїхати на зустріч з кримськими татарами. Але він в цей час проводив зустрічі, які можна було цілком перенести на інший день. Це лише один приклад.

По суті, він не відчуває відповідальності і того, що його час закінчується умовно кажучі наприкінці 2009-го року або навіть набагато швидше. Мені здається, що він думає, що буде вічно президентом. А життя показує, що він президент не просто на один термін, а лише на половину терміну. Вже зараз кредит довіри до нього добігає до нуля.