Як вже писала «ТК» , 13 червня наказом в.о. генерального директора ЛОДТРК Віталія Гаркуші було звільнено заступника гендиректора ЛОДТРК з інформації  Євгена Соломіна. Новий керівник аргументував такий крок тим, що пан Соломін, не виконав держзамовлення та використав не за призначенням 60 тис. грн., виділених державою. Відповідну заяву до прокуратури в.о. гендиректора доручив скласти юридичній службі компанії та наказав передати правоохоронцям матеріали про скоєння службового злочину. «Луганская государственная телекомпания не выполняла в полном объеме госзаказ на информацию. Сумма «зависших» государственных средств с начала года приближается к 60 тысячам гривен, - заявив він під час прес-конференції 13 червня, - Государство платило деньги, заказывало производство и выдачу в эфир 20 минутной новостийной программы в сутки и выделяло на нее деньги. Но телекомпания систематически, практически ежедневно выпускала программы хронометражем не 20, а 14, 18, 16 минут. При трех показах новостей в сутки государству недодавали до 15 минут из заказанных 60. То есть, не отрабатывала государственные деньги, хотя продолжала их получать. Это называется «разбазаривание» государственных средств» или как минимум их «нецелевое использование». Сумма «зависших» государственных средств с начала года приближается к 60 тысячам гривен. За май уже – 6 тысяч. Уволив Евгения Соломина, я уволил не журналиста, а должностное лицо за должностное преступление».

Сам Євген Соломін розповідає про звільнення по-іншому: «Коли я  прийшов у вівторок на роботу, мене зупинив охоронець. Під його супроводом я був проводжений в кабінет в.о. ген директора, де останній дав познайомитися з документом, який називається «СПРАВКА о выходе в эфир программы «События». На основі цієї довідки, де було написано скільки хвилин «События» виходили протягом останнього місяця, був роздрукований наперед заготовлений і, напевно, не погоджений з профспілковим комітетом наказ про моє звільнення. Під супроводом міліції мене також вивели за територію державної організації,  забрали документи і не дозволили, навіть, нормально розрахуватися, тобто не видали трудову книжку. Я матеріально відповідальна особа, на мені «висить» дуже багато різного обладнання, касет. Щодо звинувачень, то це позиція в.о. ген директора. Дирекція програми, з якою ми постійно спілкуємося і яка знає, скільки ми виконуємо, який обсяг у нас виходить, каже про те, що жодних порушень з нашого боку не було допущено. Більше того, ЛОДТРК перевиконує загалом обсяг, який замовляє держава. Тобто, вийшло так, що облили брудом, звільнили, а виправдовуйся сам як хочеш.

Я вважаю, що це елементарна розправа за мою позицію, за моє звернення до Президента. Журналістський колектив державної ЛОДТРК  вже давно хотів закріпити ту реальну свободу слова, яка з’явилася протягом останніх півтора року після президентських виборів на телеканалі «ЛОТ». Ми хотіли закріпити це в редакційній угоді. Відповідний проект був підготовлений і вручили його виконуючому обов’язки ген директора пану Гаркуші саме в той день, коли він вперше з’явився на території телерадіокомпанії. Якщо я не помиляюсь, це сталося 21 травня. В цих засадах редакційної політики ЛОДТРК ми виписали всі принципи сучасної журналістики, за якими маємо працювати . Ми на себе взяли певні зобов’язання. Певні зобов’язання мало взяти на себе керівництво держорганізації. Перш за все, це невтручання у виробництво тематичних інформаційних програм. Ми закріплювали в цій угоді як наші права та обов’язки, так і керівництва ЛОДТРК. Крім того, ми хотіли, щоб в цій угоді був внесений пункт про взаємопорозуміння, яким би керівництво зобов’язалось погоджувати з творчим колективом можливі взаємини між організаціями чи продакшн-студіями. Все це ми хотіли внести в колективну угоду, яка мала прийматися в кінці травня. Нам було відмовлено внести засади редакційної політики в трудову угоду. Керівництво посилалось на те, що це не передбачено законом. Разом з тим, законом подібні документи  не заборонено вносити в колективний договір. Але там була принципова позиція керівництва державної організації на чолі з виконуючим обов’язки ген директора, і це не було внесено в трудову угоду.

Ми прекрасно розуміли, що в будь-якому іншому форматі юридично ми не зможемо це закріпити, адже трудова угода – це взаємовідповідальність як однієї сторони, так і іншої. Ми змушені були звернутися до Президента України, адже розуміли, що ці питання неможливо вирішити на місцевому рівні, описали ситуацію, яка складається зі свободою слова на Луганщині та, зокрема, в ЛОДТРК. Після цього почалися  на каналі репресії . Особисто мене після цього викликав виконуючий обов’язки, примушував писати доповідні записки, чому я це зробив, чому я звернувся до Президента України».

Євген Соломін вважає своє звільнення незаконним та має наміри оскаржувати його у Ленінському районному суді Луганська. «Але я не можу подати заяву, доки мені не видадуть на руки документи, - пояснює екс заступник генерального директора з інформації, - Мене підтримує колектив, який я очолював. 13 червня журналісти мали намір сказати в прямому ефірі всю правду, все як відбувалося, тобто факти, але кінцівку програми було вирублено з ефіру. Крім того,  двох ведучих, які постійно вели новини, відсторонили від ведення програм. Колектив має намір оголосити голодування».

Нагадаємо, що напередодні звільнення журналісти ЛОДТРК поширили заяву про відмову нового керівництва підписати засади редакційної політики та направили Президенту України звернення наступного змісту.

«Шановний Вікторе Андрійовичу!
Журналісти Луганської обласної державної телерадіокомпанії, бажаючи   працювати за стандартами суспільного мовлення, звертаються до Вас з наступним.

Ініціативна група двох журналістських колективів Луганського обласного державного телебачення – творчо-виробничого об’єднання інформаційних і тематичних програм, а також деякі журналісти обласного державного радіо вийшли з пропозицією до керівництва телерадіокомпанії  підписати угоду про взаєморозуміння, що відповідає основним засадам сучасної журналістики: оперативність, точність, неупередженість, достовірність, збалансованість, відокремлення фактів від коментарів та оцінок, повнота, простота, і по суті є редакційним статутом. В проекті угоди, зокрема, зазначено, що керівництво ЛОДТРК довіряє журналістам у їхніх професійних якостях і гарантує невтручання у виробництво програм. Під втручанням розуміється нав’язування тем для висвітлення, текстових формулювань, відеоряду чи учасників програм, а також заборону на теми чи учасників. Зі свого боку творчий колектив ЛОДТРК зобов’язується всебічно та неупереджено висвітлювати найбільш значущі для жителів Луганщини теми. Також творчий колектив ЛОДТРК в проекті угоди про взаєморозуміння вимагає від керівництва телерадіокомпанії обов’язкового узгодження з творчим колективом можливості використання бази ЛОДТРК, в тому числі ефірного часу, іншими телекомпаніями та продакшн-студіями. Зазначений проект представники творчого колективу мали за намір включити угоду про взаєморозуміння до колективного договору ЛОДТРК, який приймався 2 червня. Однак, творчим працівникам було відмовлено у включенні даного проекту угоди про взаєморозуміння до колективного договору, під приводом того, що це суперечить чинному законодавству. Між тим ініціатори подібного договору, вважають, що подібна відмова порушує їхні права, тому журналісти мають намір добиватися поновлення  справедливості всіма законними методами.  Творчі працівники наполягають на тому, що свобода слова, яка стала реальністю на каналі “ЛОТ” після президентських виборів, де-факто має отримати  юридичне підґрунтя. Поки ж  цей статус не буде закріплено юридично, журналісти ЛОДТРК  беруть на себе зобов’язання в одноосібному порядку і надалі дотримуватися принципів сучасної журналістики, а можливим фактам тиску на журналістів  з боку керівництва компанії,  чиновників чи інших сил надавати публічний характер. Крім того ініціативна група вирішила створити альтернативну незалежну профспілку на ДО ЛОДТРК. Адже у відмові внести редакційну угоду до колективного договору, а значить позбавивши її юридичного підґрунтя, журналісти вбачають можливість повернення в ефір ЛОДТРК ЗАТ “Луганська обласна телерадіокомпанія” (голова правління – прес-секретар В. Януковича – Родіон Мірошник).  Рік тому незаконність діяльності ЗАТ ЛОТ на каналі ЛОДТРК підтвердила перевірка КРУ в Луганській області,  через що були порушені 2 кримінальні справи, які і досі не закриті.
Наразі ЗАТ “ЛОТ” (контрольний пакет акцій якого належить лідеру Республіканської партії Ю. Бойку) працює як продакшн-студія, яка немає ані ліцензії, ані власної частоти. Між тим у її власності знаходяться передавачі, які були придбані на кошти обласного бюджету для розвитку обласного каналу. Але якого каналу?

Передавачі, які і доводять наш сигнал, держава в Луганській області втратила у 2004-му році. Депутати обласної ради на передодні великих змін перед президентськими виборами встигли ухвалити на сесії передачу трансляційного обладнання. Його внесли в якості статутного фонду при створенні приватного ЗАТ “ЛОТ”. При чому народні обранці проігнорували той факт, що ці передавачі сигналу вважаються стратегічно важливими для інформаційної безпеки держави і відповідно мають належати громаді, і не в якому разі приватним особам з власним бізнес-інтересом, а відтоді і особливим баченням. 31-го травня дія угоди оренди передавачів закінчилась. Нині загроза їх відключення для трансляції програм ЛОДТРК є реальною. Відтак  Луганське обласне державне телебачення може втратити можливість транслювати сигнал, отже і мовити на більшість районів області. Поки що від коментарів з цього приводу відмовляється як керівництво луганської обласної державної телерадіокомпанії, так і  передавальний центр, як і ті особи, що були причетні до прийняття рішення про передачу передавачів приватним структурам (колишні керівники області). Посилаючись на те, що  вони не бачать в цьому проблеми. Якщо ж угоду буде продовжено, невідомо на скільки ще державі доведеться поступитись так званим шантажистським вимогам і чи виграє від цього сама громадськість. Наразі невідомо, яка частина передбаченого законом мовлення залишиться державі і чи не доведеться нашим глядачам  в цей час спостерігати вже зовсім інші новини, які вигідні окремим приватним особам. Як результат – Луганське обласне телебачення  в будь-який момент може бути відключене від передавачів і транслювати свої програми зможе лише в семи населених пунктах області, передавачі в яких не є власністю приватної структури ЗАТ “ЛОТ”. Таким чином, Луганська область може опинитися в інформаційній блокаді через відсутність трансляції власного обласного каналу. Нинішнє ж керівництво компанії, в особі в.о. генерального директора ДО ЛОДТРК В.В. Гаркуші (колишній гендиректор ТРК “КРТ”) на прямі запитання щодо перспектив подальшого розвитку каналу уникає відповіді.

Враховуючи вищенаведене, працівники ДО ЛОДТРК звертаються до Президента з проханням розібратися в ситуації і накласти вето на приватизаційні процеси на державному телебачення на Сході України, бо вважаємо, що ці процеси, враховуючи наші реалії,  можуть стати загрозою для розвитку свободи слова і всього інформаційного простору регіону».

Пан Гаркуша заперечує свою відмову підписати угоду про редакційну політику. Зокрема, в телефонній розмові з журналістом «ТК» він заявив, що у Луганській обласній державній ТРК буде підписано угоду про редакційну політику, але тільки не  в рамках колективного договору, а як окремий документ.«Коллективный договор подразумевает под собой одни социальные и производственные моменты, а данная Угода – это самостоятельный юридический документ, поэтому в данном случае их нельзя совмещать вместе, - сказав він, - Эта Угода обсуждается и она будет подписана, но только не в рамках коллективного договора. Договор о редакционной политике будет подписан отдельно. Коллективный договор в своих рамках не подразумевает такую угоду. А Угода сама на ТРК должна быть, но предварительно ее необходимо хорошо проработать».

Щодо передавачів, то він також не бачить жодних проблем. На його думку, «ЛОТ» отримав це обладнання на законних підставах і рішення щодо його використання має прийматися на сесіях облради, яка є власником 49% компанії.

Керівник інформаційно-аналітичного управління Секретаріату Президента Тарас Петрів в розмові з журналістом «ТК» озвучив позицію Секретаріату щодо заяви та останніх подій на луганському державному мовнику: «За дорученням голови Секретаріату Президента Олега Рибачука, інформаційна служба в дуже оперативному режимі розгляне це звернення. Воно стосується великого комплексу питань, які протягом тривалого часу стояли перед журналістами. Зокрема, вони звертаються щодо підписання редакційної угоди та повернення обладнання. Ми маємо намір детально вивчити та взяти під свій контроль ситуацію, яка склалася в ЛОДТРК. Ми б хотіли почути дві точки зору: і нинішнього керівника компанії, і заступника генерального директора з інформації Євгена Соломіна. Я вже мав розмову з в.о. генерального директора паном Віталієм Гаркушею. В цьому питанні ми тісно співпрацюємо зараз з громадськими організаціями (Комітет «Рівність можливостей», «Інтерньюз-Україна», ІМІ), і хотіли би за допомогою незалежних медіа-експертів отримати повну і об’єктивну картину того, що відбувається зараз в Луганську. Ми відразу будемо оперативно реагувати, як тільки визначимося в конкретній позиції. І за необхідністю наш представник обов’язково виїде до Луганська. Звичайно, не можна допустити голодування журналістів. Це питання ми триматимемо на контролі, і воно не буде спущено на гальмах».

Про готовність виїхати на місце для з’ясування ситуації заявляє також президент Центру суспільних медіа, народний депутат України Андрій Шевченко. «Для мене це ілюстрація того управлінського безладдя, яке є в більшості обласних державних телекомпаніях, - прокоментував пан Шевченко ситуацію на ТРК, - Поки ми не збудуємо в країні систему суспільного мовлення, не буде зрозуміло за якими принципами обирають кожного нового керівника таких телеканалів. Журналісти отримали свободу, але бояться що зараз в них цю свободу заберуть. Цього не можна допустити. І  наступного тижня, вже не тільки як президент Центру суспільних медіа, а й як народний депутат, який увійде до складу Комітету з свободи слова, я поїду до Луганська, щоб втрутитися в цю ситуацію».

Галина Ширшик, «Детектор медіа»