Не називайте PR «чорним»

25 Квітня 2006
6987
25 Квітня 2006
17:03

Не називайте PR «чорним»

6987
В економіці, приміром, є чітке правило: про конкурента або добре, або ніяк. Приклад піарників, які є фахівцями в цій галузі, має стати прикладом і для політичного PR також
Не називайте PR «чорним»

Термін «PR» в Україні набув останнім часом переважно негативного змісту. Насамперед через застосування під час виборчих кампаній так званих «брудних» технологій. Дуже часто при цьому, авторами «бруду» були не українці, а громадяни інших держав. Своєрідним випробуванням для політтехнологів стали вибори до Верховної Ради – спокусяться чи ні вітчизняні фахівці на те, що б досягти потрібного результату ціною «знищення» конкурентів? Отже, про деякі підсумки виборчої кампанії та плани на майбутнє вітчизняних PR-технологів і піде мова нижче.

Президент ВГО «Українська ліга зі зв’язків із громадськістю» (Українська PR-ліга) Андрій Ротовський переконаний, що вітчизняний PR значно змінився за останній рік. Про це він заявив на прес-конференції в п'ятницю, 21 квітня. А. Ротовський впевнений, що український PR виріс зі «штанців» не фаховості, став набагато етичнішим, що й показали останні парламентські вибори. Професійний рівень фахівців сьогодні вищий, ніж ще рік тому, і тепер в Україні ми маємо абсолютно інший ринок PR-послуг. За словами Андрія Ротовського, чистих виборів узагалі ніде не буває. Водночас, рівень «бруду» відображає рівень демократичності суспільства. Отже, рівень демократичності українського суспільства, на його думку, зріс. За рік у сфері комунікацій здійснено стрибок, а брутальні і чорні наскоки на конкурентів стали винятком.

«Були гравці, які дивували нас "чудесами", – зауважує Андрій Ротовський. – Але в цілому рівень виріс. Приємно, що чорнота, яка була суцільною на президентських перегонах, на цих уже не була правилом. Ці вибори були значно етичнішими і ефективнішими за інструментаріями "білого" PR. Я думаю це той знак, який дає нам можливість еволюційно, але системно прийти до етичних принципів піарників, які знає кожен: не брехати, не робити кілерські війни там, де це непотрібно і де є можливість працювати фаховими комунікативними способами, робити довгострокові системи діалогу з різними верствами населення. Треба перегорнути сторінку і починати діалог з чистого аркуша. Піарники – це не погані люди, що маніпулюють населенням. Це частина будь-якого суспільства, це ми з вами. Кожен нормальний комунікатор – це піарник».

Андрій Ротовський вважає, що PR має стати основою поствиборчого порозуміння в суспільстві. Його треба визначити як технологічну основу діалогу, а не лише як інструмент виборів, які вже минули. Ця нова авторизація місії – дуже важливий момент, який повинен бути усвідомлений суспільством, топ-менеджерами країни на всіх рівнях. Андрій Ротовський закликав забути, що є «чорний» PR. На його думку, якщо до PR добирають слово «чорний», то це взагалі не PR. Тому що він ніколи не є основою для діалогу, а тільки для інформаційного кілерства.

«Я звертаюсь до журналістів, щоб вони перестали називати PR "чорним", тому що це, по-перше, нефахово, по-друге, вбиває паростки діалогу, який починає формуватися. На жаль, кожні вибори, які в нас перманентно проходять, щоразу накидають на PR тінь чорного, злого і негарного. Кожний раз піарнику, який намагається працювати чисто, доводиться відмиватися від брудної справи "колег". Ми закликаємо журналістів, які є нашими партнерами, зрозуміти цю важливу істину і укласти певний договір про ненапад, альянс, який має бути усвідомлений як основа прагнення однієї мети».

Цей договір має базуватися на спільних цілях. Андрій Ротовський називає такими цілями бажання жити в цивілізованій країні та не мати справи з брудними речами, звичними поки що для нас. Адже і журналістика, і PR – інститути громадянського суспільства. І навіть діючи за допомогою різних інструментів, вони є партнерами. Зокрема, фахівці зі зв'язків з громадськістю можуть навчати самих журналістів формувати діалогові системи. Українська PR-ліга виступила з ініціативою до журналістів (ця ініціатива підтримана) провести в червні – на початку липня форум з медіа-менеджерами, які займаються просуванням і розвитком змі. «Щоб ми знайшли спільну мову як фахівці – і це буде гарна школа», – пояснює Андрій Ротовський.

Крім форуму, PR-ліга пропонує створити так званий «клуб журналістів і піарників з актуальних питань». Це будуть регулярні зустрічі в колі професіоналів. Обидві сторони спілкуватимуться разом, а не по різні сторони барикад. Як фахівці комунікативних професій вони обговорюватимуть спільні проблеми і шукатимуть підходи і фахові відповіді. Найближчим часом Українська PR-ліга запропонує резонансні та цікаві теми для цих круглих столів. Планується, що зустрічі стануть системними.

Зараз Українська PR-ліга формує цілу програму сертифікації фахівців, які працюють на ринку. Сертифікація дасть змогу чітко з'ясувати, хто є піарником, якому можна довіряти, а хто – інформаційним «кілером», відокремити непрофесіоналів, які прийшли в PR заради брудних грошей. Такий досвід є вже в сусідній Росії. Російська асоціація піарщиків створила Громадську раду із сертифікації. Усе відбувається на добровільних засадах. Власне, таку ж систему хочуть запровадити і в Україні. Ймовірно, що погодяться на проходження такої процедури дуже мало фахівців. У Росії, де ринок набагато більший за наш, торік лише кілька десятків чоловік пройшли сертифікацію.

Перший крок в цьому напрямку був зроблений навесні минулого року. Тоді було прийнято етичний кодекс, де викладені своєрідні табу. Їх небагато, але вони прописані. Наступним кроком стане розробка стандартів роботи з клієнтом, з громадськістю. Ці стандарти є у світі, однак наш ринок їх не знає. Міжнародна асоціація PR IPRA має свої кодекси і на основі їх складатимуть вітчизняні норми. Але, звичайно, враховуючи українські особливості. Стандарти не можуть стати юридичними законами, але вони допоможуть керівникам, приймати на роботу чесних фахівців. А піарникам допоможуть не помилятися та робити більш ефективний комунікаційний процес меншим коштом.

«Ми не відбілюємо професію, – пояснює Андрій Ротовський. – Сертифікація не пов'язана з виборами, тому що існує також економічний PR, соціальний PR. Потрібне змужніння професії, щоб вона ставала фаховою. Свої норми мають усі: юристи, лікарі... Стандарти пов'язані з тим, що PR стає іншим, зростає його значення, постає необхідність у фахових підходах. В економіці, приміром, є чітке правило: про конкурента або добре, або ніяк. Тут змужніння професії сталося вже давно. Приклад піарників, які є фахівцями в цій галузі, має стати прикладом і для політичного PR також».

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
для "Детектор медіа"
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
6987
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду