Основні теми:

1+1 випуск 19:30

Сотні тисяч людей в Україні вийшли на вулиці відзначити День Перемоги. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:04)

Загалом святкова хода відбулася майже у кожному населеному пункті України. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:04)

Пам'ятник тричі герою Радянського Союзу льотчику-асу Івану Кожедубу перед парадом відкрив Президент Янукович. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:04)

На Одещині вшанували сьогодні пам'ять загиблих на транспортному судні «Зальцбург». 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:04)

Незвичайна доля ветерана у рясі. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:04)

Київ в очікуванні великого салюту. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:04)

Україна відзначає день матері. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:04)

Інтер випуск 20:00

Сегодня, в день 65-летия Великой Победы в Киеве состоялся торжественный парад. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

Грандиозный парад прошел в Москве. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

Севастополь вместе с Днем Победы отметил годовщину освобождения. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

В городах Украины прошли парады, кое-где - впервые за несколько лет. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

Тимошенко возложила цветы к памятнику Неизвестному солдату. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

Яценюк вместе с ветеранами отведал солдатской каши. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

В Киеве открыли памятник знаменитому летчику Кожедубу. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

Сегодня - последний материал из сериала о городах героях. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

Надежду и Ивана Картуновых Победа объединила на всю жизнь. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

Сегодня День Матери. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

В Ялте финишировал первый этап чемпионата мира по кольцевым гонкам в открытом море. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

ICTV випуск 18:45

Пам'ятник невідомому солдатові став місцем паломництва чи не всіх відомих українських політиків і громадських діячів. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)

Хрещатиком пройшли маршем 2,5 тисячі вояків. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)

Українські вояки та ветерани були учасниками святкового параду на Красній площі в Москві. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)

Херсона прикрасила державні установи не тільки державними, а ще й Радянськими червоними прапорами. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)

В Дніпропетровську вперше за роки незалежності організували військовий парад. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)

Поблизу Корсунь Шевченківського також вшановували пам'ять полеглих в одній з найбільших битв в історії Великої Вітчизняної. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)

Близько двох мільйонів людей взяли участь у святкуванні 65 річниці Перемоги по всій Україні. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)

5 канал випуск 21:00

У Києві та Москві пройшли паради присвячені Дню Перемоги. 5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:22)

В Україні не вщухають дискусії про роль Української повстанської армії у другій світовій війні. 5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:22)

Наскільки далеко Україна до примирення демонстрували цього тижня події навколо історичних постатей. 5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:22)

У західній традиції є поняття втраченого покоління - людей, які пережили війнум. 5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:22)

Перелік торішніх ворогів преси в Україні оприлюднили дві спеціалізовані структури. 5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:22)

Цей тиждень багатий на видатні календарні дати замикає День Матері. 5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:22)

ТРК Україна випуск 19:00

Україна празднует 65-летие Победы. ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:01)

Спикер Владимир Литвин не исключает, что после майских праздников в парламенте снова начнется противостояние. ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:01)

В Кировограде общественность спорит, стоит ли городу возвращать старое название. ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:01)

Политика живет по мужским правилам. ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:01)

1+1 випуск 19:30

Сотні тисяч людей в Україні вийшли на вулиці відзначити День Перемоги   вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:04)

09.05.2010 20:00:17

Сюжет №1

19:30:32-19:35:25 (время эфира)

Олексій ЛІХМАН, кореспондент: Цей святковий день країна почала із парадів. Сотні тисяч людей вийшли на вулиці відзначити День Перемоги. Цьогоріч ця дата ювілейна. Рівно 65 років тому 9-те травня увійшло в історію, як переломний день в сучасній історії світу. Великий ювілей і відзначали велично. Святкові заходи готували із грандіозним розмахом. Найголовніший парад відбувся у столиці.

Кореспондент: За годину до 10-ї Майданом ще носили барабани, командири діставали останні вказівки, волонтери допомагали ветеранам, снайпери, бо без них і свято не свято, займали позиції. Але вже було і зворушливо, і урочисто. Із півтисячі ветеранів, переважно українців, також гості із Росії, Білорусі, навіть кілька польських вояків приїхали на парад в очікуванні. Хто пригадував минуле, хто сперечався про нинішнє, хто із табличками в руках шукав однополчан. Не встиг військовий оркестр розігрітися, віраж на Майдані заклала пара лімузинів Лінкольн із фаетоном. Міністерські. Прем'єр пішки прийшов. Керівник оборонного відомства в очікуванні Гаранта тривожно поглядав на похмуре небо. Щойно з'явився президент, рух розпочався. Хвилин зо 20 командувач параду їздив стоячи вітав понад 2 тисячі вояків, що очікували урочистого маршу. Ветерани встигли розімліти на сонечку. Хмари розтупилися, як і наказував напередодні Президент. Він, Президент, був сьогодні не просто поруч. До фінальної сфери таки внесли зміни. Український прапор занесли на Майдан поруч із червоним полотнищем перемоги. На репетиціях жовто-блакитні прапороносці йшли попереду. Щойно за трибуною встановили стандарти чотирьох українських фронтів та прапори тодішніх підрозділів, Президент нове звернення до героїв започаткував.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Дорогі наші вітязі, чи повною мірою усвідомлюємо, що ви, наші батьки і діди, зробили для нас і для всієї України? Ви, дорогі ветерани, зберегли і подарували нам нині сущим Україну».

Кореспондент: Ще не ходили парадні розрахунки, а ветерани вже у захваті були.

Неля ТИХОНОВА, старшина другої статті морської піхоти: «Сегодня я в восторге. Особенно выступление родного моего Президента».

Кореспондент: Знамена нахилити. Коліно преклонити.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Слава нині сущим переможцям. Многая і благая літа. Народові переможця слава!».

Кореспондент: Тільки-но Президент завершив, славою героям, Хрещатиком власним ходом поїхала техніка справжня, тодішня. Разом із танком над Майданом розстелився туман. То був другий парадний сюрприз. Потім пішла піхота. За нею танкісти, льотчики, моряки, партизани. Геть всі у формі великої вітчизняної. Кажуть: її не шили, лежала у держрезерві. Від самої Перемоги. Такого офіційний Майдан не бачив дуже давно. Український президентський полк крокував пліч-о-пліч із російськими десантниками. Далі під білоруським прапором слухачі військової академії з Мінська та вітчизняні парадні розрахунки. То вже була не військова, але так само парадна програма. Гармати із конфеті, білі голуби, що полетіли не вгору, але в бік президентської трибуни та танці. 9-те травня 45-го він зустрів у німецькому Карлхорсі. Був столичним військовим комісаром. Не пропустив жодного параду перемоги на Хрещатику.

Іван КРАСИЛЬНИКОВ, генерал-майор у відставці, ветеран Великої Вітчизняної Війни: «Все буквально парады я знаю. Это самый потрясающий».

Кореспондент: Щойно офіційна частина завершилася, Президент ветерани почимчикували навздогін.

Анатолій МАЙСТРЕНКО, ветеран Великої Вітчизняної Війни: «Добивайся, що вся Троєщина, Деснянського району міста-героя Києва відкрили мало троїцький храм».

Кореспондент: Виявляється ветерану Майстренку ніде виконувати поради.

Анатолій МАЙСТРЕНКО, ветеран Великої Вітчизняної Війни: «Так, як Янукович просив, щоб ми молилися за його, нам оце роздавали. Щоб ми молилися за Віктора Федоровича».

Кореспондент: Ветеран зізнався: Президент у День Перемоги пообіцяв посприяти перемозі районного значення. Записав його ветерана мобільний.

Загалом святкова хода відбулася майже у кожному населеному пункті України         вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:04)

09.05.2010 20:00:17

Сюжет №2

19:35:26-19:40:31 (время эфира)

Олексій ЛІХМАН, кореспондент: Загалом святкова хода відбулася майже у кожному населеному пункті України. Але наймасовіші паради були традиційно у містах-героях великої вітчизняної. Головний парад у столиці ми вже побачили. Далі - як святкували 65-ту річницю перемоги Севастополь, Керч та Одеса.

Наталія САФІХАНОВА, кореспондент: Місто-герой Севастополь відзначив свято перемоги традиційним спільним парадом моряків Чорноморського флоту Росії та військово-морських сил України. Цій традиції вже 13 років. 9-го травня українські та російські моряки пліч-о-пліч проходять крізь багатотисячний живий коридор. Від шостої ранку люди почали займати місця, щоб подивитися парад. Глядацькі шеренги розтягнулися на 5 кілометрів.

Жителька Росії: «Приехала специально из Москвы. У меня брат мой будет участвовать в параде».

Лариса, жителька Севастополя: «40 лет хожу на парад. 40 лет здесь живу и прихожу на встречу со своим отцом, который погиб во время боев под Севастополем».

Наталія САФІХАНОВА, кореспондент: Севастополь звільнили від фашистів рівно за рік до перемоги. У ветерана берегових військ Вацлава Гришина сьогодні потрійне свято.

Вацлав ГРИШИН, ветеран Великої Вітчизняної Війни: «День рождения, день освобождения Севастополя и День Победы».

Наталія САФІХАНОВА, кореспондент: 19-річним він повернувся з фронту до рідного міста.

Вацлав ГРИШИН, ветеран Великої Вітчизняної Війни: «Город был разбит весь. Домов, если бы я вам сказал, как мы смеялись БТК - больница, тюрьма, кладбище. Вот было три места».

Наталія САФІХАНОВА, кореспондент: Війна розкидала їх, ще юних севастопольців по всьому світу. На різні фронти.

Ветеран: «На московском».

Ветеран: «На тихоокеанском флоте».

Ветеран: «В Херсонской области».

Ветеран: «Штурмовали Берлин».

Наталія САФІХАНОВА, кореспондент: Привітати ветеранів до Севастополя приїхали глави президентських Адміністрацій України, Росії та Білорусі. Після параду всіх запросили на фронтові 100 грамів та солдатську кашу. Наварили на 8 тисяч душ.

Житель Севастополя: «Фронтовая гречка. Совмем другой вкус».

Дмитро ЛИХОДІД, ветеран Великої Вітчизняної Війни: «И кислый российский помидор зеленый. Его покушаешь, а изжога выворачивает на изнанку. Это было. А гречки не было».

Наталія САФІХАНОВА, кореспондент: Центр міста сьогодні на весь день звільнили від транспорту. А у Севастопольській бухті у парадній лінійці вишикувалися кораблі українського та російського флотів.

Сергій ОСАДЧУК, кореспондент: В Одесі до Дня Перемоги зшили велетенську георгіївську стрічку. Її довжина - 142 метри. Стрічку спочатку розтягнули на потьомкінських сходах, а потім пронесли Крещатиком у Києві. Після цього її відправили до Москви у музей Великої Вітчизняної Війни. Уперше за роки незалежності України на міських адміністративних будівлях підняли червоний прапор перемоги. Чимало одеситів вивісили багряні стяги із власних домівок. На головну площу міста Куликове поле напередодні прибула важка бронетехніка. Саме тут відбувся парад, у якому взяли участь більше тисячі військовослужбовців. Серед них і російські морські піхотинці, які прибули в Одесу на десантному кораблі «Цезар Куніков». Відкривали парад ветерани. Серед них і Юрій Касаткін. Один із визволителів Одеси.

Юрій КАСАТКІН, ветеран Великої Вітчизняної Війни: «У меня здесь пару внуков, правнуки и все пришли вторично. Вчера были. Сегодня были. И очень нравится. По крайней мере это память».

Сергій ОСАДЧУК, кореспондент: Незабутній подарунок для ветеранів підготували студенти юридичної академії. Вони створили цілий фільм, у якому хроніка, спогади фронтовиків і їхніх нащадків та пісні воєнних років. Цей фільм та інші схожі роботи весь день демонструють у місті з великих екранів. А от меморіал 411-ї батареї сьогодні став місцем масових гулянь. Після офіційних заходів ветерани з родинами зібралися тут на бойові 100 грамів і травневий шашлик.

Олександр ШИЛКО, кореспондент: У Керчі для всіх бажаючих організували екскурсії на український тральщик «Черкаси» і російський «Новочеркасск». Як мінімум удвічі більший великий десантний корабель.

Військовослужбовець: «Вы сами видите. Ажиотаж конечно. От желающих попасть на корабль просто нет отбоя».

Жінка: «Очень впечатляюще. Я видела корабли только по телевизору и все».

Олександр ШИЛКО, кореспондент: А напередодні керченські вулиці оповило вогняне море. Це 6 тисяч чоловік зійшло на гору Метридат. У боях за цю висоту загинуло удвічі більше людей.

Жінка: «Я лично свое это восхождение посвящаю своему деду, пропавшему без вести».

Олександр ШИЛКО, кореспондент: У цій труні залишки аж 10-ти солдат. Безіменних героїв ще продовжують ховати у братські могили.

Олег ОСАДЧИЙ, міський голова Керчі: «При строительстве жилых домов, больниц, школ мы до настоящего времени находим останки бойцов красной армии».

Ветеран: «Война не кончится до тех пор, пока не захоронят последних солдат».

Олександр ШИЛКО, кореспондент: В строю українці, білоруси, росіяни.

Ветеран: «Главное, почитай, за Берлин. Берлин есть Берлин».

Олександр ШИЛКО, кореспондент: Після параду місто знову йде на Метридат. Тут їх особистий керченський рахунок війни.

Пам'ятник тричі герою Радянського Союзу льотчику-асу Івану Кожедубу перед парадом відкрив Президент Янукович       вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:04)

09.05.2010 20:00:17

Сюжет №4

19:41:38-19:42:13 (время эфира)

Олексій ЛІХМАН, кореспондент: Пам'ятник тричі герою Радянського Союзу льотчику-асу Івану Кожедубу перед парадом відкрив Президент Янукович. Споруду встановили у парку слави. Її проект пролежав без фінансування кілька років. А цьогоріч гроші, чотири мільйони гривень, дістали із фонду Кабміну. Янукович разом з іншими державними очільниками поклав квіти також до пам'ятника невідомому солдатові. Коли владні кортежі відбули, у парку слави з'явилася лідер опозиції. Юлія Тимошенко разом зі своїми соратниками теж вшанувала пам'ять загиблих у другій світовій. Вічний вогонь для пам'ятника палатиме іще три дні.

На Одещині вшанували сьогодні пам'ять загиблих на транспортному судні «Зальцбург»      вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:04)

09.05.2010 20:00:17

Сюжет №5

19:42:14-19:44:45 (время эфира)

Олексій ЛІХМАН, кореспондент: На Одещині сьогодні вшанували сьогодні пам'ять загиблих на транспортному судні «Зальцбург». Восени 42-го на його борту було майже 2 тисячі радянських військовополонених, коли судно потопив радянський підводний човен «Малютка».

Кореспондент: Нарешті одна з найбільших братських могил Чорного моря отримала могильну плиту. Одеські драйвери під егідою інституту археології вирішили прикріпити до борту затонулого німецького транспорту «Зальцбург» меморіальну дошку з лаконічним написом «Ми про вас пам'ятаємо». Це про тих 2 тисячі радянських військовополонених, які назавжди лишилися пасажирами цього судна. «Зальцбург» вийшов з Очакова 1-го жовтня 1942-го року у складі німецького конвою. Вже за Одесою судно вистежив найімовірніше радянський підводний човен «М-118 Малютка». Першою ж торпедою підводники відправляють німецьке судно на дно Чорного моря. Звідки ж їм було знати, що на борту було всього десяток німців, близько 40-ка румунських вояків і понад 2 тисячі радянських військовополонених. Керівник департаменту підводної спадщини інституту археології Сергій Воронов припускає: ніхто вже і ніколи не дізнається імена цих людей.

Сергій ВОРОНОВ, директор Департаменту підводної спадщини Інституту археології: «Враховуючи, що корабель достатньо швидко затонув і навряд чи документи були врятовані, то скоріше за все вони втрачені назавжди».

Кореспондент: драйвер Влад Тобак вже не вперше занурюється на «Зальцбург». Запевняє: бажання підняти щось на пам'ять з цього судна в нього ніколи не виникало. Енергетика, - переконує, - тут особлива. Відчувається, що в цьому місці загинуло дуже багато людей.

Влад ТОБАК, керівник підводних робіт: «По самой энергетике я не знаю как кому, мне чувствуется. То есть какое-то ощущение какой-то печали, какого-то вот такого лишний раз на этот объект не хочется погружаться».

Кореспондент: Меморіальну дошку обережно спускають під воду, де її пригвинчують до «Зальцбурга». Потім спускають вінки. Вшановують не лише загиблих на цьому судні, а й екіпаж підводного човна «М-118». Німецьким катерам вдалося її потопити того ж дня, хоча точного місця загибелі не встановили досі. У радянські часи про «Зальцбург» особливо не згадували щоб не пояснювати чому радянський підводний човен потопив радянських полонених вояків. Та й про самих полонених воліли не згадувати. Як це не дивно, але це чи не вперше за останні роки ось так по-людськи вшановують пам'ять загиблих на «Зальцбургу». Більше двох тисяч радянських військовополонених. Найстрашніше, що їхні родичі так і ніколи не дізнаються, як ці люди загинули.

Незвичайна доля ветерана у рясі    вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:04)

09.05.2010 20:00:17

Сюжет №9

19:49:33-19:51:32 (время эфира)

Олексій ЛІХМАН, кореспондент: Поміняв форму на рясу. Після великої вітчизняної він ще довго не перевдягався у цивільне. Поїхав на Кубу, а потім взагалі вирішив служити Богові.

Маргарита СИТНИК, кореспондент: Він на навіть затятих радянських воїнів атеїстів навертав довіри.

Ветеран: «Просил Господа, чтобы все нам освятил, священная война. С божьей помощью».

Маргарита СИТНИК, кореспондент: Після війни Роман Косовський ще довго не перевдягався в цивільне. Були військові дороги, пил і туман навіть соціалістичної Куби. Після демобілізації вирішив форму старшого сержанта поміняти на підрясник. Йому було 45, коли вступив до семінарії.

Отець Роман КОСОВСЬКИЙ, ветеран Другої світової війни: «Работал, дежурил уже. И потом учился, закончил. А потом уже пошел служить».

Маргарита СИТНИК, кореспондент: Нині у нього цілий взвод підлеглих. Молодших за званням духовним. Протоієрей Роман Косовський - глава великої родини - 5-ро дітей, 11 внуків і 8 правнуків. Більшість також служать.

Отець Роман КОСОВСЬКИЙ, ветеран Другої світової війни: «Как Омелько, знаете как было? Невелика сімейка. Тільки він та вона, та старий та стара. Івана та Степан, Василь та Панас, та той хлопець, що в нас, ще і дід і козак, і дві Христі на місці і дві ляльки у колисці».

Андрій РОМАНОВ, онук отця Романа, помічник ректора Київської духовної академії: «Отец Роман заложил хороший фундамент. Правильный, не на песке. Для человека абсолютно естественно впоследствии было стать священником. И не задавать какие-то вопросы».

Маргарита СИТНИК, кореспондент: В родині Косовських кажуть: отець Роман і зараз на війні. Тільки духовній. З військовими порядками.

Андрій РОМАНОВ, онук отця Романа, помічник ректора Київської духовної академії: «У отца Романа все четко, все по порядку, все, что называется по графику. Это подъем в 6 утра, молитвенное правило. То есть ну вот так немножко по-армейски. Но умеренно».

Маргарита СИТНИК, кореспондент: І без бліцкригів. Нова стратегічна мета не терпить метушні.

Отець Роман КОСОВСЬКИЙ, ветеран Другої світової війни: «Молится хочу чтобы мне Господь давал здравие, чтобы я не простудился, чтобы я не болел, ничего. Ну вот тоже самое. За своих всех нас».

Київ в очікуванні великого салюту            вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:04)

09.05.2010 20:00:17

Сюжет №10

19:51:33-19:54:45 (время эфира)

Олексій ЛІХМАН, кореспондент: Київ в очікуванні великого салюту. Урочистості присвячені святкуванню 65-ї річниці перемоги зараз у самому розпалі. У центрі столиці не менш велелюдно ніж під час ранкового параду на головній площі країни. Саме у ці хвилини лунають пісні. Там триває святковий концерт. Давайте зануримося у дійство за допомогою моєї колеги Соломії Вітвицької. Вітаю вас, Соломія. Що цікавого вже відбулося на Майдані Незалежності? І власне що попереду?

Соломія ВІТВИЦЬКА, кореспондент: У центрі столиці нині справді дуже велелюдно. Втім найбільш святковий настрій саме у дітей. Оскільки на Хрещатик привезли справжню бойову техніку. Пофарбовані та красиві танки, техніка спецпризначення, гармати, пускові установки, все це сьогодні впродовж цілого дня до послуг киян. На це можна вилазити, можна досліджувати кабіни, фотографуватися і натискати на всі кнопки та будь-які ричаги можна смикати. Спочатку скажу, що військові дуже лякалися і серце у них йокало, коли вони бачили наскільки діти сміливі і куди вони можуть залізти. Втім потім вони заспокоїлися і просто передали цю відповідальність батькам.

Військовослужбовець: «Діти і їхні батьки попереджені про те, що дуже небезпечно. Але ви бачите самі, які вони уважно все слухають. А натиснути на щось дуже страшне там нема на що натиснути. За це ми не переживаємо».

Жінка: «Дітям цікавіше. Чого мені тули лізти?»

Хлопчик: «Деталі треба подивитися, які там цікаві. Що за озброєння там».

Соломія ВІТВИЦЬКА, кореспондент: Були і курйозні випадки. Після знімків та позувань на новій, відрихтованій ат ново пофарбованій техніці, часом її заклинювало і моделі опинялися в пастці.

Чоловік: «Не можемо вийти, замурували».

Жінка: «Відчуваю, як у відпустці 45-го року. Мені дуже пощастило».

Соломія ВІТВИЦЬКА, кореспондент: А у ці хвилини на головному майдані країни, на головній сцені відбувається святковий концерт. Всі, хто погодилися сьогодні співати, вони зробили на честь перемоги це безкоштовно.

Співак: «Молоді треба і доводити, що ті пісні, котрі гартували на цих солдатів, офіцерів і піднімали моральний дух. Це ті пісні, котрі будуть жити завжди. Ці «Смуглянка», «День Перемоги», «Димілася роща» і так далі. Так що я сьогодні буду виконувати ці пісні».

Соломія ВІТВИЦЬКА, кореспондент: Окрім Володимира Гришка сьогодні на сцені були також військові оркестри, дитячі ансамблі, а також щойно виконав військові пісні Василь Бондарчук. Також буде наш посланець на «Євробачення» Альоша. Щогодини також зі сцени також стріляють феєрверки у вигляді національних кольорів. А також о 22-й чекають салют від військових. Олексію, передаю тобі слово.

Олексій ЛІХМАН, ведучий: Дякую, колего, за роботу. Соломія Вітвицька зі святкового концерту на Майдані Незалежності. Нагадаю, що всі охочі побачити салют іще можуть встигнути на нього.

Україна відзначає день матері         вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:04)

09.05.2010 20:00:17

Сюжет №11

19:54:46-19:56:50 (время эфира)

Олексій ЛІХМАН, кореспондент: Відзначає Україна і інше, не менш святе свято - день найріднішої для кожного з нас людини - міжнародний день матері. Століття за часів Союзу цей день був під забороною. Повернувся, вже як офіційний, 10 років тому. Як привід для кожного з нас у другу неділю травня подякувати, обійняти, комусь просто згадати.

Світлана ПАВУК, кореспондент: Щаслива жінка - це мама. Так вважає Наталя. Вона з чоловіком планувала народження сина кілька років. Тому коли дитина з'явилася віддалася їй повністю. Уже 9 місяців годує грудьми і готова це робити аж до трьох років.

Наталія, мати: «Ми, як завагітніли, прийшли в лікарні дуже багато хто запитався, а чому ви зараз у цю кризу заводите дитину. Ви не можете почекати. Таке щастя. Йому не треба грошей, йому треба велике-велике кохання».

Світлана ПАВУК, кореспондент: Ірина щаслива мама, бо вагітна втретє. Діти називають її сонечком, тому боді-арт на животику відповідний.

Вагітна жінка: «Дитина в мене без перестанку копається. Зараз тьотю копне з фломастером».

Світлана ПАВУК, кореспондент: Тьотю, яка розмальовує вагітні животики не злякаєш. Каже: її розмальовки хороша терапія для вагітних. Щодня по малюнку і жодних стресів.

Ірина ДРИГУШ, волонтер школи материнства: «Все це відчуває дитина, це передається дитині, це впливає на її психічний стан, на її спокій, на її відчуття щастя».

Світлана ПАВУК, кореспондент: Відчуття щастя ніколи не полишає маму Оксану. Її 6-місячні Софійка завжди з нею. Дитину носить або біля грудей, або за спиною.

Оксана, мама: «Ти його носиш з народження і поступово вага дитини збільшується і поступово я звикаю до цього навантаження».

Світлана ПАВУК, кореспондент: таке навантаження цим матерям тільки в радість. Вони впевнені: малюки у слінгах спокійніші. Бо мамине тепло постійно відчувається. Віра ці шарфи мотанки уже і сама навчилася шити. У неї друга дитини і 4 слінги.

Віра, мама: «Не складно його пошити. В залежності ще від виду салінга. Якщо це майслінг - це трошечки складніше. Якщо це шарф, це практично нічого складного там немає».

Світлана ПАВУК, кореспондент: А ще ці жінки переконані: кращий подарунок у день матері - це їхні діти щасливі та здорові».

Інтер випуск 20:00

Сегодня, в день 65-летия Великой Победы в Киеве состоялся торжественный парад          вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

09.05.2010 5:30:14

Сюжет № 1

20:01:54-20:05:30 (время эфира)

Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: Сегодня, в день 65-летия Великой Победы в Киеве состоялся торжественный парад. На Крещатике собралось триста тысяч человек, праздничные марши играли 17 военных оркестров. Под их музыку по главной улице украинской столицы прошла трехтысячная колонна солдат и офицеров. Среди них промаршировали также россияне и беларусы. А кульминацией действа стал показ военной техники времен Второй Мировой войны. Открыл шествие легендарный Т-34. Побывал на параде Евгений Кожирнов.

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Более трехсот тысяч человек собрались в центре Киева, чтобы отметить 65-ую годовщину Великой Победы. Перед началом шествия участники и зрители парада почтили минутой молчания память погибших воинов. Затем - к ветеранам обратился верховный главнокомандующий. Виктор Янукович, в частности, заявил, что своим долгом перед защитниками отечества считает сохранение суверенитета государства.

Виктор ЯНУКОВИЧ, президент Украины: «Ви чесно відзвітували перед історією і перед нами, врятувавши світ від фашистської пошесті. Тепер черга звітувати нам перед вами. Ми за суверенну державу, під небом якої у нашій благословенній Україні усі без винятку нації почувалися б як удома».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: После официальной речи Виктора Януковича началась самая зрелищная часть действа - марш воинских частей. Среди которых - российские и белорусские подразделения. Впереди трехтысячной колонны участников - фронтовая техника времен Второй мировой. Главная достопримечательность - легендарный Т-34. За многие годы украинцы впервые увидели его не на пьедестале. Иван Коровин в 45-ом на точно таком же танке освобождал Восточную Европу. С трудом сдерживая слезы, говорит - за годы войны Т-34-ый не раз выручал его в сложных ситуациях.

Иван КОРОВИН, ветеран Великой Отечественной войны: «Это родной танк. 34-ка - это самая удачная конструкция, которая действительно она сыграла, эта техника, большую роль».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Сегодня бывшему танкисту чаще приходилось обороняться от желающих с ним сфотографироваться. Ведь для представителей молодого поколения снимок с воином-победителем - частичка личной памяти о Дне великой Победы.

Евгений, зритель парада Победы в Киеве: «Его надо будет и столетие и двухсотлетие отмечать. Потому что народ выиграл очень, очень большую войну. Очень страшную войну выиграли, очень дорогой ценой».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Посмотреть киевский парад приехали и зарубежные гости. Ветеран из Польши Зигмунт Бонк рассказывает, что в тринадцать лет уже помогал польским партизанам. После освобождения Варшавы стал артиллеристом, скрыв свой юный возраст. Говорит - никогда не забудет тот, первый для него - День Победы.

Зигмунт БОНК, ветеран из Польши: «Радость была огромная. На Берлин смотрел из окон госпиталя. Прямо на бранденбургские ворота. 22 апреля я был ранен, поэтому вот так и встретил день победы. Берлин был полностью разрушен. От города остались одни руины».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Поездка в Киев для Зигмунта - волнительное событие. Ветеран говорит, что в 45-м в его батальоне воевали и украинцы, и русские. Многих из них он помнит пофамильно. Но встретить уже, к сожалению, не сможет. Киевляне и гости столицы продолжат отмечать праздник до позднего вечера. Финальным мероприятием должен стать салют Победы. Его организаторы обещают необычайно яркое шоу над водами Днепра, которое начнется в 10 часов вечера.

Грандиозный парад прошел в Москве      вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

09.05.2010 5:30:14

Сюжет № 2

20:05:31-20:08:41 (время эфира)

Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: Грандиозный парад прошел в Москве. На Красной площади промаршировали 11 тысяч военных, в том числе солдаты и офицеры из 13-ти государств. Перед многотысячной толпой зрителей проехала военная техника, а в небо поднялась авиация. Все видела Галина Скибневская.

Галина СКИБНЕВСКАЯ, корреспондент: Без пяти 10 - на Красной площади все готово к началу парада. Военные замерли в строю, на трибунах разместились ветераны Великой Отечественной - боевые награды блестят на солнце. Последними занимают свои места высокие гости - главы более 20 государств. Планировалось - их будет больше. Американский президент и британский премьер заранее предупредили, что не смогут присутствовать на параде. А накануне стало известно - Москву не посетят также лидеры Франции и Италии. Причина - сложная финансовая ситуация в странах еврозоны. Впрочем, немецкому канцлеру Ангеле Меркель кризис приехать не помешал. Это первый в истории Общероссийский парад Победы. Торжественные шествия по всей России от Калининграда до Владивостока начались одновременно - когда кремлевские куранты пробили 10 раз. Знамя Победы на площадь внесли под песню «Священная война» - это не марш, хотя музыка торжественная. Ветеранов поздравил президент России.

Дмитрий МЕДВЕДЕВ президент России: «Наши ветераны дали нам главное - они завоевали нам свободу. Мы никогда не забудем солдат сражавшихся на фронтах, женщин, заменивших мужчин на заводах, детей, прошедших немыслимые для их возраста испытания. Все они - герои войны».

Галина СКИБНЕВСКАЯ, корреспондент: Первыми перед трибунами проходят солдаты в форме военных лет. За ними - подразделения стран СНГ. Колонну туркменских военных возглавлял верховой - на ахалтекинском жеребце. Именно на таком коне в 45-ом принимал парад маршал Жуков. А вот по Красной площади чеканят шаг 75 курсантов львовской академии сухопутных войск.

Максим ПАТИНСКИЙ, курсант Львовской академии сухопутных войск имени Сагайдачного: «Враження від проходження неймовірні. Дуже багато гордості і взагалі просто класно. На фоні інших ми виглядаєм не гірше, навіть напевно краще».

Галина СКИБНЕВСКАЯ, корреспондент: Впервые перед Кремлем маршируют иностранные военные. Не войска НАТО - а союзники по антигитлеровской коалиции - подчеркивают российские власти. В красных мундирах и высоких медвежьих шапках - валлийские гвардейцы - охранники британской королевы. Черные пилотки - это легендарный французский авиаполк «Нормандия-Неман». Американские солдаты - из соединения, встретившегося в 45-ом на Эльбе с советскими войсками. Самая зрелищная часть парада - демонстрация военной техники и авиации. Над площадью пролетают больше сотни самолетов и вертолетов. В цифры 6 и 5 выстроились российские штурмовики и истребители. Совсем низко - не выше 300 метров - прошел украинско-российский Руслан, крупнейший транспортник в мире.

Николай ЦИМБАЛ, участник Великой Отечественной Войны: «Это более грандиозный парад и по составу участников и по показу техники, в особенности - показ авиации. Есть кого защищать и есть чем защищать».

Галина СКИБНЕВСКАЯ, корреспондент: После парада ветераны не спешат уходить с площади. Обнимают боевых товарищей, беседуют с журналистами. Признаются - хотят праздновать Победу дольше.

Севастополь вместе с Днем Победы отметил годовщину освобождения        вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

09.05.2010 5:30:14

Сюжет № 4

20:09:17-20:10:25 (время эфира)

Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: Пока по улицам столиц Украины, России и Беларуси шагали военные трех стран, в Севастополе парад принимали командующие российского и украинского флотов. Сегодня здесь двойной праздник. Кроме Дня Победы, тут отмечают 66-ую годовщину освобождения города от нацистов. В Севастопольском параде приняли участие более двух тысяч моряков Военно-морских сил Украины и Черноморского флота России, ветераны Великой отечественной и воины-Інтернационалисты. Приехали в город также главы Администраций Президентов трех стран.

Сергей ЛЕВОЧКИН, глава Администрации президента Украины: «То, что мы сегодня здесь увидели, дает нам надежду в будущее - что на нашей земле всегда будет мир, всегда будет покой и наши люди будут всегда праздновать 9 Мая вместе, как сегодня здесь в Севастополе».

Сергей НАРЫШКИН, глава Администрации президента Российской Федерации: «Это один общий, объединяющий праздник. Праздник для Украины, Беларуси, России - для всех народов, которые 65 лет назад нам подарили свободу, дали возможность жить, учиться, работать, а сегодня и сотрудничать вместе».

В городах Украины прошли парады, кое-где - впервые за несколько лет        вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

09.05.2010 5:30:14

Сюжет № 5

20:10:26-20:14:55 (время эфира)

Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: Ветеранов чествовали сегодня во всех городах Украины. Во многих из них состоялись военные парады. Наиболее красочные - в Керчи и Одессе. Здесь они прошли впервые за несколько лет. А во Львове на улицах города военные прошествовали первый раз за все годы Независимости. На востоке страны провели театрализованную постановку штурма Рейхстага. Подробнее - наши корреспонденты.

Вера КАРАЙЧЕВА, корреспондент: В Одессе на зданиях госучреждений сегодня подняли красные стяги Победы. С флагами пришли на военный парад десятки одесситов. Для Людмилы Пономаренко это праздник со слезами на глазах. Красный флажок в ее руках - дань памяти отцу, который не вернулся с войны. Дань памяти всем ветеранам.

Людмила ПОНОМАРЕНКО, жительница города Одессы: «...которые погибали! Которые возвратились раненые, и не дожили...»

Вера КАРАЙЧЕВА, корреспондент: До начала шествия считанные минуты. Но на самом деле ветераны ждали этого момента долгих пять лет - с 2004-го парады в честь Дня Победы в Одессе не проводились. Теперь в каждое свое слово фронтовики пытаются вложить напутствие молодым.

Константин КАЙКОВ, участник Великой Отечественной войны: «Любовь к Родине. Не просто к месту, где родился - а к государству, которое создавал этот народ - украинский, российский, грузинский, узбекский - любой!»

Вера КАРАЙЧЕВА, корреспондент: Фронтовики во главе шествия. Дальше идут лучшие соединения воинских частей и силовых структур юга Украины. Чтобы было лучше видно - мальчишки буквально облепили ветки всех ближайших деревьев. Особенность нынешнего парада - участие российских морских пехотинцев. В Одессу они прибыли из Севастополя на десантном корабле черноморского флота «Цезарь Куников» и прошли с флагом своей страны. Масштабный военный парад состоялся и в Керчи. Участие в нем приняли полторы тысячи военнослужащих. Вместе с украинскими солдатами и офицерами по главной улице прошагали 75 российских военных моряков. Посмотреть на парад пришли десятки тысяч жителей. Для них организовали показ современной военной техники. А руководители Керчи и Крыма возложили венки из живых цветов к обелиску славы на горе Митридат. С Днем Победы всех поздравил премьер-министр Автономии.

Василий ДЖАРТЫ, председатель Совета министров Автономной республики Крым: «Дорогие керчане! Вы вписали не просто частицу истории, и не просто страницу. И в этот день, День Победы - объединяет нас, наши сердца, что только в единстве можем побороть и добиваться успехов.»

Вера КАРАЙЧЕВА, корреспондент: Парад освободителей в сопровождении бронетранспортера и военного оркестра прошел на львовском Проспекте Свободы. В торжествах участвовали около 300-т ветеранов, порядок обеспечивали - более тысячи милиционеров. Ветераны уверены - если бы не сильный дождь, собралось бы значительно больше людей.

Иван БОГАЧ, участник войны: «Дощ помішав - людей менше стало. Я вам скажу - вся Європа відмічає перемогу, солдат рускій здобув перемогу.»

Вера КАРАЙЧЕВА, корреспондент: Чтобы избежать столкновений с радикальными организациями, сотрудники правоохранительных органов тщательно проверяли каждого участника шествия. А Львовский окружной суд накануне и вовсе запретил любые митинги, кроме торжественных мероприятий.

Александр КАЛЫНЮК, председатель львовского Антифашистского Комитета: «Я думаю, що це вперше за стільки років у Львові нормально, як у всій Україні святкується день перемоги ... Бо в таку річницю тут буде незрозуміло, якщо хтось буде заважати комусь».

Вера КАРАЙЧЕВА, корреспондент: После парада ветераны и все участники торжеств отправились на Марсово поле - почтить память погибших во времена Второй Мировой Войны. В Донецке военного парада не проводили. Зато взяли Берлин. Военнослужащие Донецкого гарнизона инсценировали бой за Рейхстаг - со стрельбой, взрывами и сигнальными ракетами.

Иван РАЙКО, ветеран Великой отечественной войны: «Вот сегодня я вижу действительно настоящий праздник победы не только ветеранов, но и всего нашего народа».

Вера КАРАЙЧЕВА, корреспондент: Возложение цветов проходило под звон колокола памяти. Его отлили из гильз, собранных на полях сражений за Донбасс. На празднике было около 20 тысяч человек.

Иван КУЛАГА, ветеран Великой отечественной войны: «Столько людей у нас никогда не было за эти последние 10-15 лет на этих торжествах, а особенно мне нравится, что молодежи много - это чудесно!»

Тимошенко возложила цветы к памятнику Неизвестному солдату       вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

09.05.2010 5:30:14

Сюжет № 6

20:14:56-20:15:30 (время эфира)

Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: Ветеранов сегодня поздравляли представители оппозиции. Юлия Тимошенко вместе со своими однопартийцами возложила цветы к памятнику Неизвестному солдату в Киеве. Лидер БЮТ поблагодарила фронтовиков за подвиг и пожелала крепкого здоровья и долголетия.

Юлия ТИМОШЕНКО, лидер БЮТ: «Сьогодні, як ніколи, ми, повертаючись назад, все зважуємо і знаємо, шо кожне життя людини безцінне, і тому його треба берегти. Я хочу привітати всіх ветеранів, всіх громадян України, всіх людей з великою Перемогою, яка дала світу шанс на мирне життя».

Яценюк вместе с ветеранами отведал солдатской каши            вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

09.05.2010 5:30:14

Сюжет № 7

20:15:31-20:16:12 (время эфира)

Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: Арсений Яценюк День Победы провел в Корсунь-Шевченковском в Черкасской области. Вместе с ветеранами он возложил цветы к памятнику Погибшим воинам-освободителям и отведал солдатской каши. Лидер «Фронта перемен» поблагодарил участников войны за их подвиг.

Арсений ЯЦЕНЮК, лидер партии «Фронт перемен»: «Це те місце, яке змінило хід другої світової війни. Тут ще залишилися ті люди, які приймали безпосередню участь в бойових діях, які воювали в Корсунь-Шевченківській операції і я приїхав поклонитися їм - як старшому поколінню, приїхав поклонитися середньому поколінню, так і звернутися до молоді, що в їхніх руках долі і країни, і цих людей старшого віку, які вибороли цю перемогу».

В Киеве открыли памятник знаменитому летчику Кожедубу    вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

09.05.2010 5:30:14

Сюжет № 8

20:16:13-20:19:14 (время эфира)

Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: В столице сегодня открыли памятник трижды герою Советского Союза Ивану Кожедубу. К подножию монумента возложили цветы президент, премьер-министр и митрополит Владимир. Маршал авиации, летчик-испытатель, Иван Кожедуб за три года войны сбил 62 вражеских самолета. Впоследствии его имя занесли в Книгу рекордов Гиннеса - как лучшего истребителя второй мировой. Наши корреспонденты побывали на родине легендарного летчика.

Светлана ШЕКЕРА, корреспондент: У него было две юношеские страсти - рисовать и летать. Но желание увидеть землю с высоты - оказалось сильнее. Чтобы осуществить мечту и попасть в школу летчиков - сын церковного старосты - Иван Кожедуб - добавил себе два года. Начало войны и окончание учебы - совпали. Парень рвался на фронт, но в тылу - его знания как лучшего випускника были нужнее. Кожедуба назначили инструктором по подготовке летчиков. Что такое война, он понял в 43-м, на Курской Дуге. Первый вылет был неудачным - летчик едва не погиб.

Татьяна ШУМАРА, научный сотрудник музея Ивана Кожедуба: «Не рассчитал свои силы. И вот летчики немецкие его подбили. Но благодаря бронеспинке он спасся. И его самолет, да еще вдобавок попал под обстрел своих же зениток».

Светлана ШЕКЕРА, корреспондент: Он разбирал каждый свой полет - анализировал любую ошибку. И уже через год получил звезду Героя Советского Союза - за 26 сбитых вражеских самолетов. Под Сталинградом Кожедуб остался без боевой машины. Новый истребитель летчику подарил колхозник Василий Конев.

Ольга КОЖЕДУБ, невестка И.Кожедуба (Москва): «Вот это такой именной у него был самолет от колхозника Конева. Конев сам сдал деньги, на его деньги был построен самолет, и его просьба личная была - отдать хорошему летчику».

Светлана ШЕКЕРА, корреспондент: 330 боевых вылетов. На борту его самолета красовались 62 звездочки - по числу сбитых вражеских машин. На его мундире - три звезды Героя Советского Союза. И это - в неполные 25 лет. Противник знал его и боялся.

Екатерина НАСЫКО, руководитель Народного краеведческого музея в селе Ображиевка: «Вылетали в бой немцы и тут же объявляли своим: «Ахтунг, ахтунг. В небе Кожедуб». И немцы без боя возвращались на аэродром».

Светлана ШЕКЕРА, корреспондент: Во время последного приезда легендарного летчика на родину, в село Ображиевка, местный художник запечатлел его на картине. Полотно хранится в сельском музее имени Кожедуба. Сюда приезжают посетители со всего мира. Двадцать лет назад в Ображиевку приезжал даже немецкий летчик, самолет которого в 44-м сбил Иван Кожедуб. Отсюда немец увез горсть земли - в память о стране, в которой рождаются такие герои. Жена племянника Ивана Кожедуба - Любовь Кожедуб - хранит семейную реликвию - колье, подаренное летчиком. Вспоминает - он был простым и ироничным. Становился другим - когда рассказывал о войне.

Любовь КОЖЕДУБ, жена племянника И.Кожедуба: «Вот он начинает что-то рассказывать, и у него вот так вот жилочка вот здесь вот на лице так пульсировала. И такой становился вот скованный».

Светлана ШЕКЕРА, корреспондент: До конца жизни Иван Кожедуб прожил в Москве. Занимал высокие чины в министерстве обороны. Но, несмотря на это, до последнего оставался действующим пилотом-истребителем. Жить без неба - не мог.

Сегодня - последний материал из сериала о городах героях     вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

09.05.2010 5:30:14

Сюжет № 9

20:19:15-20:26:07 (время эфира)

Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: Сегодня - последний материал из сериала о городах героях. Киев. Свою звезду героя он получил уже в мирное время в 64 году. За самоотверженную оборону в июле и августе 41 года. Быстро продвигающиеся войска вермахта остановили защитники Киевского укрепрайона. Лобовые атаки ни к чему не привели. Город не сдавался. О защите Киева и его защитниках расскажет Руслан Ярмолюк.

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Анатолию Кириловичу в 41-вом было 14. С лопатой в руках и тормозком за плечами мальчик вместе с односельчанами рыл глубокие рвы.

Анатолий ЯЦЮТА, очевидец событий июля 1941 года: «Глубиною приблизно 2,5 метри, шириною около 4-х метрів».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Над строительством оборонительных сооружений трудились около ста-шести-десяти тысяч жителей. Было возведено тысяча четыреста дотов, вырыто 55 км траншей. Работали с утра до вечера. Боялись не успеть. Враг стремительно приближался к городу. В Киеве объявлена мобилизация.

Василий ВОЛКОВ, ветеран ВОВ: «Я пошел в народное ополчение Зализнычного района, мы занимали третью линию оборону по нынешней Краснозвезной улице. Мы были вооружены трофейными польскими винтовками, это те же самые винтовки, что у немцев было. Хорошая винтовка. Было обмундирование, гранаты нам выдали».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Глубокие рвы и 250 бетонных крепостей опоясовали Киев тремя оборонительными линиями.

Виктор КОРОЛЬ, историк: «Ми казали - Київ був і лишиться радянським, така маса військ і танків найбільше озброєння було на Київському напрямку. У два рази більше ніж у німців - у них 36 дивізй у нас 70».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: После июньских приграничных сражений 44 дивизии Юго-Западного фронта, неся огромные потери в живой силе и технике, отступили к старой границе и заняли оборону на Коростеньском, Шепетовском и Новоград-Волынском укрепрайонах. Но надолго закрепиться на этих рубежах не смогли. 7 июля 1941 года войска Вермахта прорвали оборону Красной Армии южнее Новоград-Волынского и уже 11-го вышли на реку Ирпень. Наступали с трех направлений. Это южная окраина города. Отсюда противник двинулся на киевский укрепрайон и был остановлен всего в нескольких километрах огнем из дотов. Такие бетонные грибы растут в лесах под Киевом более семидесяти лет. В 41-ом с 11 июля по 19 сентября немцы пытались вырвать их с корнем - не получилось. Груды бетона и железа. Это все, что осталось от трех-амбразурного дота, принявшего бой в районе Гуты-Межигорской.

Павел НЕТЕСОВ, член совета «Международной ассоциации исследователей фортификации «ЦИТАДЕЛЬ»: «По описанию одной штурмовой группы, которая в 4 часа утра начала свое движение от ныне находящегося под водами киевского водохранилище хутора Борки, они дошли до этого места, до шоссе, которое соединяло Любеш и Гуту-Межигорскую уже к концу дня. Тоесть, к концу дня, практически все сооружения, а это 200 сооружений на этом участке были подавлены».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: В бойницах, где были установлены пулеметы теперь гуляет ветер. Но тогда - в 1941ом - солдаты, не испугавшиеся атак неприятеля и не бросившие свой пост, сражались до последнего патрона. Ведь даже не все доты были укомплектованы оружием и боеприпасами. Но уже никто не мог предрешить исход сражения под Киевом. Отвлекая внимание, противник ослабил натиск. В это время две немецкие армии, переброшенные с Московского направления, повернули на юг и начали наступление на Чернигов и Конотоп. 15 сентября вторая танковая группа форсировала Днепр в районе Кременчуга и замкнула кольцо возле Лохвицы.

Виктор КОРОЛЬ, доктор исторических наук: «По Києву як такого удару не було. Зупинили наступ армія гудеріана і клейстпа зробили отточеня під Києвом, замкнули кліщі в районі Лохвиці, Конотопа і в оточення потрапило 665 тисяч чоловік».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Сталин до последнего не позволял отступать. Приказывал - стоять до конца. Время было упущено. И когда с 17 на 18 сентября пришла команда оставить город - войска Киевского особого округа оказались в окружении. Ополченец рядовой Волков одним из последних уходил из осажденной столицы.

Василий ВОЛКОВ, ветеран ВОВ: «Уже когда мы начали отходить, нас выдвинули в сторону Жулян, и мы прикрывали отступления регулярных частей. Это было 19 сентября 41 года и перешли на ту сторону Днепра, за нами уже взорвали мосты».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Отступающие войска Красной армии двинулись в сторону Борщива и Переяслава-Хмельницкого. По дороге шли колонны солдат, а вдоль нее стояли сгоревшие автомобили и танки.

Зинаида СОТНИКОВА, ветеран ВОВ: «Машины побросали, все, что было в машинах побросали как нищие шли, винтовки знаете куда побросали в болота где была вода».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: При попытке выйти из окружения - погиб командующий Юго-Западным фронтом Михаил Кирпонос. Боле ста тысяч бойцов навсегда остались лежать в болотах, многих взяли в плен. Из окружения вышло не более 20 тысяч солдат. Защитники Киева задержали врага на 72 дня, и это позволило Москве подготовиться к обороне. 3-го ноября 1943-го, после перелома на Курской дуге, войска первого Украинского фронта начали наступление на Киев. Татьяне Афекян - випускнице хореографического училища - тогда было 15. Юная балерина в составе агитбригад ездила на передовую, чтобы поднять боевой дух солдат. Танцевала лебединое озеро.

Татьяна АФЕКЯН, балерина: «Мы, значит, ездили вот в эти землянки с концертами. Бригада состояла так - была чтицы, были солисты, скрипачи, были вокалисты и были артисты балета. Танцевали мы под баян или под скрипку. Проходили эти концерты на ура. Нас солдаты всегда ждали очень».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Прошло 65 лет, и теперь танцуют ученики известной балерины, а она до сих пор преподает. 6 ноября 43 года в 00 часов тридцать минут над Киевом взвился Красный флаг. Столица Украины была освобождена. Салютовала Москва, салютовал Советский Союз.

Надежду и Ивана Картуновых Победа объединила на всю жизнь        вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

09.05.2010 5:30:14

Сюжет № 12

20:31:48-20:35:16 (время эфира)

Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: Победа объединила их на всю жизнь. Надежда и Иван Картуновы прошли всю войну. Он - на фронтах России, Украины и Польши. Она - в блокадном Киеве и в партизанском отряде. А девятого мая 45 года Иван и Надежда - поженились. Сегодня Картуновы отмечают железную свадьбу - 65 лет совместной жизни. С ними общалась Алена Цинтила.

Алена ЦИНТИЛА, корреспондент: Сегодня в семье Картуновых две годовщины: праздник Великой победы и юбилей собственной свадьбы. Они поженились в 9 мая. Тогда казалось - говорят ветераны - сотни тысяч людей ликуют вместе с ними. Фотографий не сохранилось, но Надежда Ивановна как сейчас помнит - в ЗАГС ехали на тачанке.

Надежда КАРТУНОВА, ветеран Великой Отечественной войны: «У меня не было платья венчального, а тогда, знаете, как говорится, трофеи привозили офицеры и солдаты, все это из Германии. На свадьбе, значит, сапожки. Костюмчик - широкие рукава такие, светлые, юбочка не очень длинная, клешевая, шляпка такая».

Алена ЦИНТИЛА, корреспондент: Картуновы шутят - раз поженились в День победы - должны жить мирно. За шесятдесят пять лет ссорились только несколько раз.

Надежда КАРТУНОВА, ветеран Великой Отечественной войны: «Я его изучила, он, наверное, сам себя не знает. Как он пришел, как он посмотрел, как он сел, как он сел кушать или что, я уже знаю - не подходи не спрашивай, ничего».

Алена ЦИНТИЛА, корреспондент: Иван Степанович сейчас - генерал в отставке. Признается - одна звезда по праву принадлежит супруге. Ведь пока он на службе, на ней был весь дом.

Иван КАРТУНОВ, ветеран Великой Отечественной войны: «Я себе не купил за всю жизнь даже рубашку. Она все делала. И точно по размеру. Ничего я не делал. Все на ее плечах. Мое дело - зарплату принести, вручить ей и на этом конец, а за остальное она хозяйничала».

Алена ЦИНТИЛА, корреспондент: Сегодня им обоим за восемьдесят. В последнее время часто вспоминают о войне. Она - о том, как в тринадцать лет, оставшись совсем одна в Киеве, ушла в лес и попала к партизанам. Он - о боевом пути офицера, на счету которого десятки успешных операций и столько же наград. Эта звезда с отколотым лучиком - за битву под Сталинградом, а за операцию на Сандомирском плацдарме Иван Картунов получил «Орден Ленина». «Орден Ленина» стал настоящей семейной реликвией. Орден не раз спасал жизнь Картуновым. Когда в доме совсем не оставалось денег - его сдавали в ломбард. Но после - выкупали обратно. Самая большая ценность в жизни, признаются Картуновы - это семья. Они вырастили двоих детей, 5-рых внуков, сейчас у них - семь правнуков. И всех учат терпению, а также умению прощать друг друга.

Олег АЛЕКСАНДРОВ, внук Надежды и Ивана Картуновых: «Это, безусловно образец для подражания. Они действительно прожили очень сложную и красивую жизнь. И благодаря им мы и детей своих воспитываем так, как бы стараемся сделать так, чтобы мы не подвели их надежд».

Алена ЦИНТИЛА, корреспондент: Ванюшу назвали в честь прадеда. Выходит не зря - смеется ветеран. Любимое дело мальчика - примерять генеральскую фуражку. Иван и Надежда Картуновы говорят - для них нет ничего дороже детского смеха и мирного неба.

Сегодня День Матери          вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

09.05.2010 5:30:15

Сюжет № 14

20:36:27-20:39:14 (время эфира)

Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: Сегодня День Матери. Больше всех поздравлений должна собрать жительница одного из Закарпатских сел Синевирской Поляны. Здесь 30 матерей-героинь, около ста многодетных семей. В самой большой - 14 детей.

Марина КОВАЛЬ, корреспондент: Каждая вторая семья в селе Синевирская Поляна многодетная. Больше всего ребят, 14 у Ольги Тернавчук. Она одна из первых в Закарпатской области получила орден «Мать-героини». У 50-летний Ольги Тернавчук 8 дочерей, 6 сыновей и уже 14 внуков. Женщина говорит, - сложнее всего с маленькими детьми. Бывало что денег не хватало на одежду и школьные принадлежности. В горном селе трудно найти работу, семьи живут в основном за счет поддержки государства. Сейчас Ольга Терновчук получает льготную пенсию - 2 тысячи гривен. Впрочем, уверена, деньги в жизни не главное.

Ольга ТЕРНАВЧУК, мать-героиня (14 детей): «Я не маю ні інваліда, дуже рідко в лікарнях з ними була. Вони в мене рослі, не мала я проблем. І зараз не маю проблем, бо діти вже дорослі. Не займаються ні п'янкою, ні куривом».

Марина КОВАЛЬ, корреспондент: День многодетной мамы начинается в 5 утра, а заканчивается поздно вечером, - рассказывает Раиса Нанинец. У нее 8 детей. Только на обед надо 4 буханки хлеба, который хозяйка печет сама. У каждой многодетной семьи как минимум 3 коровы, по несколько свиней, куры и овцы.

Раиса НАНИНЕЦ, мать-героиня (8 детей): «До кур ходжу, їсти зварить дітям, далі до стайні. Потому на городі, на городі цілий день. Далі вечерю варити треба».

Марина КОВАЛЬ, корреспондент: Главный секрет воспитания в многодетной семье - каждый ребенок должен быть занят работой, - считает Василина Ильинична. Все обязанности четко распределены, - старшие смотрят за младшими, девочки готовят и убирают, ребята рубят дрова и смотрят за скотом. Все послушные, - уверяет мама.

Василина КУТ, мать-героиня (5 детей): «Треба їх учити від малу аби знали робити, аби знали, що коштує труд, своїми руками що зроблять. А так надіятись на когось, то нічого. Ми все робимо самі і дітей учу на то».

Марина КОВАЛЬ, корреспондент: Василина Кут получила звание мать-героиня совсем недавно. В селе на такую награду претендуют еще 30 женщин. Это те, у кого уже есть 5-ро детей старше 8 лет. Местные жители уверены, раз Бог дает малышей, отказываться от этого грех.

Ольга ТЕРНАВЧУК, мать-героиня (14 детей): «Я думаю, є одно, най буде друге, най буде, то ще одну буду борщу варити. То все так і було».

Марина КОВАЛЬ, корреспондент: Такими принципами руководствуются все женщины в Сыневирской Поляне. Здесь живет более 100 молодых многодетных семей.

В Ялте финишировал первый этап чемпионата мира по кольцевым гонкам в открытом море       вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

09.05.2010 5:30:15

Сюжет № 15

20:39:15-20:42:02 (время эфира)

Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: В Ялте финишировал первый этап чемпионата мира по кольцевым гонкам в открытом море. Победу одержали итальянские команды. Украинцы заняли 5-е место в классе «Супер-спорт». Эти соревнования Україна принимала впервые.

Олеся ГНАТЮК, корреспондент: Самые престижные и самые дорогие - королевские гонки. Это спорт команд, владельцы которых могут позволить себе ежегодно тратить на них до полутора миллиона долларов. Суммы гораздо меньше, чем например в автомобильном аналоге Формуле-1, но для водно-моторного спорта очень высокие. Это сухой док. Здесь на берегу лодки находятся перед стартом. Из разных стран их сюда привезли на трейлерах. Своим ходом по морю на далекие расстояния лодки не передвигаются, соленная вода может существенно повредить покрытие. Все о лодках знает действующий чемпион мира и пилот команды «Украинский дуб» мальтиец Аарон Кьянтар. В Ялте он со всем семейством - жена и дети сопровождают спортсмена на каждом этапе. Кьянтар утверждает - без них побеждать не может. А вот отец и сестра Аарона принимают непосредственное участие в его работе. Вместе сроят лодки для гонок, однако не только для себя, но и для других спортсменов.

Аарон КЬЯНТАР, пилот команды «Украинский дуб»: «Это семейный бизнес. У нас есть небольшой цех, где строим такие лодки. Со стороны никого не приглашаем. Считаем, - только члены нашей семьи могут делать работу качественно. Ведь для этого есть знания и умения».

Олеся ГНАТЮК, корреспондент: Вот эту лодку построили в Соединенных штатах. На ней за бельгийскую команду выступает англичанка Шелли Джори, единственная женщина в гонках. И в Ялте она стала призером. Гонками на воде Шелли занимается 14 лет и за это время стала одним из лучших пилотов в мире. Даже коллегам мужчинам составляет серьезную конкуренцию. Говорит, в форме нужно быть всегда. В тренажерном зале спортсменка каждый день наращивает мускулы.

Шелли ДЖОРИ, пилот команды «Дух Бельгии»: «Когда ты в большой лодке сражаешься с волнами, самое сложное - удержать ее в поворотах. Вот почему у меня такие большие бицепсы. Надо быть сильной, как мужчина, но при этом я все же стараюсь оставаться женщиной».

Олеся ГНАТЮК, корреспондент: За выступлением команд с берега внимательно наблюдает 5-летний Никита Комаха. Родители привезли его в Ялту из Винницы - специально, чтоб посмотрел гонки на воде.

Никита КОМАХА, болельщик: «Коли я виросту, я тоже буду чемпіоном. Я хочу велику червону лодку».

Олеся ГНАТЮК, корреспондент: Лодка, о которой мечтает Никита стоит около 500 тысяч долларов. По словам организаторов этих соревнований, в ближайшем будущем в Ялте откроют детско-юношескую школу по водно-моторному спорту. Но без больших денег в большем спорте делать нечего.

ICTV випуск 18:45

Пам'ятник невідомому солдатові став місцем паломництва чи не всіх відомих українських політиків і громадських діячів    вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)

09.05.2010 15:30:14

Сюжет № 1

18:45:58-18:46:44 (время эфира)

Віталій КОВАЧ, ведучий: Пам'ятник невідомому солдатові став місцем паломництва чи не всіх відомих українських політиків і громадських діячів. Вони приходили сюди у різний час. З самого ранку квіти до вічного вогню принесли керівники України. Президент Віктор Янукович, Прем'єр Микола Азаров та голова парламенту Володимир Литвин. Вони також урочисто відкрили пам'ятник тричі герою Радянського союзу Івану Кожедубу. Легендарний Льотчик після війни від союзників отримав прізвисько російського Ахіллеса. Він збив 62 ворожих літаки, а його машина не була збита жодного разу. Цього року уродженцю Сумщини виповнилося б 90 років. Трохи пізніше на Печерську квіти до обох монументів поклала лідер опозиції Юлія Тимошенко. Вона подякувала ветеранам за мудрість та терпіння. На своєму сайті ветеранів також привітав попередній Президент Віктор Ющенко.

Хрещатиком пройшли маршем 2,5 тисячі вояків вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)

09.05.2010 15:30:14

Сюжет № 2

18:46:45-18:50:54 (время эфира)

Віталій КОВАЧ, ведучий: Та головні урочистості сьогодні відбулися на центральній площі столиці. Хрещатиком пройшли маршем 2,5 тисячі вояків. Серед них були військові з Білорусії та російські десантники. З особливим трепетом на Хрещатику зустріли пощерблену часом та все ж легендарну і переможну техніку часів війни. «Катюша», «Т-34», витривалі «тритонки» і звісно рядові та офіцери, медсестри і зв'язківці у новеньких гімнастерках з автоматами ППШ і кирзових чоботях, чия поява наче повернула ветеранів у їхню бойову молодість.

Голос: «8 мая 1945 года в Берлине представителями германского верховного командования подписан акт о безоговорочной капитуляции германских вооруженных сил. Германия полностью разгромлена. Да здравствуют победоносная Красная армия и военно-морской флот».

Олексій ПШЕМИСЬКИЙ, кореспондент: Саме з цих слів найвідомішого Радянського диктора, що ознаменувала перемогу над фашизмом 65 років тому, сьогодні у столиці України розпочався розпочався урочистий парад. Хвилина мовчання, і над Майданом Незалежності майорять штандарти українських фронтів, вперше всіх чотирьох та партизанського фронту. Глава держави урочисто вітає ветеранів з трибуни, кажучи: перемога одна для всіх.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Ви, дорогі ветерани, зберегли і подарували нам нині сущу Україну. Зараз ми будуємо її державність. Коли воїни визволяли нас часто ціною свого життя, ми ж не питали, якої вони віри, нації чи групи крові. Як Президент України я зроблю все, щоб бути гідним вашого високого прикладу».

Олексій ПШЕМИСЬКИЙ, кореспондент: Глава держави відкриває парад і на Хрещатику одна за одною з'являються близькі й відомі кожному ветерану машини. Танк «Т-34» з автентичною копією прапора Перемоги, що майорів над Рейхстагом, автомобілі «Газ-67», вантажівки, військові мотоцикли. Справжній вінець маршу техніки - легендарна «Катюша», що проїхала під звуки урочистих салютів. Ветерани вітають їх гвоздиками, а в багатьох на очах з'являються сльози.

Валентина МАРЧЕНКО, ветеран Великої Вітчизняної війни: «Прекрасно, прекрасно, ну душа рада, я плакала, я каждый раз плачу после войны, когда стреляют. Потому, что для меня это осталось. И как только начали стрелять, я плачу. Не могу. Потому, что все это осталось, как будто это вчера было».

Олексій ПШЕМИСЬКИЙ, кореспондент: За військовою технікою на Хрещатику наче прямо з фронту з'являються піхотинці, льотчики, партизани та польові медсестри. За ними крокують вже сучасні військові. Вперше на головній площі України разом з вітчизняними військовими йдуть російські десантники та парадні розрахунки білоруської військової Академії. Загалом в параді взяли участь понад 2,5 тисячі військових. Одразу після урочистостей ветеранські ложі вкрилися квітами. Героїв вітали тисячі киян та гостей міста.

Андрій КРАВЧЕНКО, киянин: «Сам этого не видел. Я не этого не видел, но посмотреть на них, действительно, их осталось не много, и действительно, детям нужно это показывать».

Олексій ПШЕМИСЬКИЙ, кореспондент: Самі ж ветерани не приховували емоцій та говорили про гідність.

Нелія ТІКОНОВА, ветеран Великої Вітчизняної війни: «Неповторимая, особенно доклад. 15 лет мы ждали, ветераны, этого доклада, чтобы вспомнили о нас, чтобы мы с чистым сердцем стояли вот здесь, и не думали о том, что у тебя сорвут ордена».

Олександр КІПКАЛОВ, ветеран Великої Вітчизняної війни: «Надо народ тобі сплотился, народ чтобы объединился. Чтобы не было восток и запад. Надо все, один народ, один».

Олексій ПШЕМИСЬКИЙ, кореспондент: Після параду ветерани окремими автобусами роз'їхалися аби продовжити спілкування вже в тіснішому колі. Випити фронтові сто грамів, щиро згадати велику Перемогу та тих, хто не повернувся.

Українські вояки та ветерани були учасниками святкового параду на Красній площі в Москві        вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)

09.05.2010 15:30:14

Сюжет № 3

18:50:55-18:54:26 (время эфира)

Віталій КОВАЧ, ведучий: Українські вояки та ветерани були учасниками святкового параду на Красній площі в Москві. У столиці Росії намагалися максимально відтворити парад Перемоги і дух того часу. Правда, без засилля портреті вождів. Наш спеціальний кореспондент Василь Зима про свої враження від урочистостей в Москві.

Василь ЗИМА, кореспондент: Москва, ранок. До початку параду ще дві години, а центр міста вже перекрито: рамки, загони міліції та спец призначенців. На Красну площу тільки за перепустками та за запрошеннями. Утім, ніхто й не нарікає. Порядок є порядок. Парад розпочався під звуки російського гімну. Красною площею пройшли військові з країн-учасниць антигітлерівської коаліції. Генерал-лейтенант Степан Бондарєв, який пам'ятає ще парад 45-го, уважно стежив за молодими солдатами. Каже, всі старалися, але на п'ятірку напрацювали тільки деякі.

Степан БОНДАРЄВ, ветеран Великої Вітчизняної війни: «Отлично прошли белорусы, украинцы, ну, и россияне наши».

Василь ЗИМА, кореспондент: Російському Президент Дмитру Медведєву сподобалися всі учасники параду, а літаки викликали радісну, майже дитячу усмішку. І водночас за силу російської армії. Утім, Президент можливостей своєї держави не переоцінює і наголошує на необхідності спільних дій всіх держав-учасниць параду у боротьбі з реальними та потенційними загрозами. А подвиги ветеранів для сучасних захисників вітчизни мають стати прикладом військової доблесті і самопожертви.

Дмитро МЕДВЕДЄВ, Президент Росії: «Мы никогда не забудем солдат, сражавшихся на фронтах. Женщин, заменивших мужчин на заводах, детей, прошедших через немыслимые для их возраста испытания. Все они герои войны».

Василь ЗИМА, кореспондент: Щойно відгримів парад, і пішли з трибуни VIP-гості, як пафос одразу ж зник, і під стінами Кремля зазвучав тихий голос ветеранів, які розповідали всім охочим свою правду війни.

Лариса ЛАДНАЯ, ветеран Великої Вітчизняної війни: «Говорят, как это вы герои. Да мы плакали, мы прятались под телегу, куда-нибудь. Потому, что страшно было. Небо было все черное от самолетов. Это страшно, что было. Как мы выжили, мы не верим даже».

Василь ЗИМА, кореспондент: Сергій Ганюшкін служив з Ларисою Ладною в 51-й армії. Разом пройшли Сталінград. Каже, після таких випробувань і такого жаху щось вмирає в душі, і парад вже сприймаєш буденно. Бо перед очима війна, а в пам'яті обличчя полеглих в бою та померлих від хвороб товаришів.

Сергій ГАНЮШКІН, ветеран Великої Вітчизняної війни: «Парад... печально, что нас уже мало. Ну, это естественно и никуда не денешься».

Єлизавета КУПРАНОВА, учасниця параду: «На параде окажешься какой-то раз в жизни, и очень такое сильное чувство патриотизма, гордости за свою страну».

Василь ЗИМА, кореспондент: Молодь радіє. Вона не бачила війни. І перший парад Лізи Куракової для неї справжнє свято. День Перемоги в Москві - це не тільки військової техніки, солдати, які крокують Красною площею, та ветерани в бойових орденах. У російській столиці спробували максимально відтворити вихід, який панував тут у 1945 році. На вулицях Москви можна було купити таку от воєнну пілотку. Кілька десятків рублів і ти вже себе відчуваєш вояком Червоної армії. Росія зробила все для того аби Червону армію поважали і власна молодь, і іноземні політики. Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд, який також був на параді, визнав, що саме Радянська армія зламала хребет фашизму. Росіяни також зробили реверанс в бік Євросоюзу. Парад закінчився гімном ЄС, який водночас є гімном Європи.

Херсона прикрасила державні установи не тільки державними, а ще й Радянськими червоними прапорами             вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)

09.05.2010 15:30:14

Сюжет № 5

18:55:18-18:57:23 (время эфира)

Віталій КОВАЧ, ведучий: З нагоди свята влада Херсона прикрасила державні установи не тільки державними, а ще й Радянськими червоними прапорами. А от у Львові червоні прапори призвели до сутичок. Вперше за 20 років незалежності в місті Лева відбувся парад в центрі міста, що правда участь у ньому взяло, за різними даними, від 20 до 2-х тисяч людей. Більшість із яких складали представники лівих політичних партій та регіони. Самих ветеранів було кілька десятків. Зате їх охороняли майже 1200 міліціонерів. Та попри надзвичайні заходи безпеки, дрібних сутичок уникнути не вдалося.

Іван КРИВИЙ, кореспондент: Парад без глядачів. У Львові аби вперше за 20 років провести захід до Дня Перемоги, влада міста перекрила головний проспект. З 6-ї ранку пройти в центр міста можна було лише за перепустками, виданими ветеранським та громадським організаціям. Востаннє схожі заходи безпеки у Львові застосовували в середині 80-х під час візиту Президента СРСР Михайла Горбачова.

Чоловік: «Перепустка».

Іван КРИВИЙ, кореспондент: А хто її видав?

Чоловік: «Я не знаю».

Іван КРИВИЙ, кореспондент: У святковій колоні близько 200 людей. Ветеранів лише кілька десятків. Решта - місцева влада, члени компартій та партій регіонів.

Микола РАДЧЕНКО, учасник параду: «За 20 лет мы добились того, что нас вывелись. Дозволили провести наш праздник, нашу победу позволили провести».

Іван КРИВИЙ, кореспондент: Біля пам'ятника Данилові Галицькому інший мітинг.

Мітингувальники: «Герої України: Шухевич, Бандера. Герої України».

Іван КРИВИЙ, кореспондент: Тут свободівці шматували прапори СРС. Один з перехожих заступився за червоне полотнище. Від сутички врятувала міліція.

Василь ГОРБАНЛЬ, голова Львівської обласної Державної адміністрації: «Міліція дійсно зарежимила територію, з точки зору убезпечення провокацій. Тому, що ряд політиків виступало з такими, надмірно гарячими заявами. Але ми бачимо, що Львів абсолютно спокійно відсвяткував би це свято. Тобто, можливо якісь заходи є надмірними, але, як то кажуть, зате всі убеспечені, що тут дійсно нічого не відбудеться».

Іван КРИВИЙ, кореспондент: Після проходження центром Львова ветерани ще хвилин 20 на порожньому місці слухали оркестр, а потім вирушили на пагорб Слави вклонитися могилам загиблих червоноармійців.

В Дніпропетровську вперше за роки незалежності організували військовий парад    вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)

09.05.2010 15:30:14

Сюжет № 6

18:57:24-18:59:45 (время эфира)

Віталій КОВАЧ, ведучий: У решті областей України святкування пройшли без ексцесів. Приміром, у Черкасах сьогодні в моді військовий та повоєнний одяг разом із зачісками і виступами агітбригад. Школярів міста також одягли в гімнастерки і галіфе. У Севастополі кораблі Чорноморського флоту пройшлися акваторією. А в Дніпропетровську взагалі вперше за роки незалежності організували військовий парад. Як святкувала Україна - розкаже Маргарина Гунько.

Маргарита ГУНЬКО, кореспондент: У Дніпропетровську вперше за роки незалежності містом пройшли колони із Дніпропетровського та Черкаських гарнізонів. Ветерина пустили по Дніпру вінки пам'яті під час битви. За нього тут загинуло понад півтора мільйони бійців. Святкувати перемогу дніпропетровці почали ще вчора. Майже 5 тисяч людей і запаленими смолоскипами прийшли до монументів вічної слав, де покоїться тисячі солдат.

Любов БІЛЕНЬКА, ветеран: «На фронте мы говорили только так - дожить до победы. И все. Никто ни о чем не думал, что будет потом. А когда парад, все это. Это да, пришел домой. Да, ты живой. Это праздник молодости».

Маргарита ГУНЬКО, кореспондент: Виставкою ретро-автомобілів відзначали День Перемоги у Луганську. На вулиці міста виїхало близько сотні одиниць техніки. Всі машини справні, і на парад потрапили своїм ходом. Найбільше привертали увагу військові «зазики», мотоцикли та пересувні гармати.

Володимир ЛАНДИК, голова оргкомітету виставки «Зроблено в СРСР»: «Вся жизнь идет по етапу нашого автомобилестроения. Автомобилестроения - это основной показатель уровня развития промышленности страны именно для товаров народного потребления. Как он хотел своих людей в что посадить, и как им красиво ехать».

Маргарита ГУНЬКО, кореспондент: На свято Перемоги у Черкасах відтворили атмосферу 40-х. Жінки та дівчата шили на замовлення, а дехто подіставав одяг з бабусиних скринь. У тому ж стилі зробили і зачіски. Сплетені коси у вигляді корзинки, валики, хвилі та кучері. На допомогу прийшли майже два десятки перукарень. Ветеранів обслуговували безкоштовно. На кожному перехресті Черкас працювали агіт-бригади, які репертуаром воєнних років підтримали настрій переможцям.

Валентина ШЕПЕЦЬКА, начальник управління культури та туризму: «Ми намагаємося відтворити атмосферу дійсно, весни 45-го року. І хто ж, як не артисти, як не ті люди, які пройшли дорогами фронтів разом із бойовими солдатами офіцерів, створювали настрій. Тому на сьогодні в місті працює 25 таких агіт-бригад, які знають увесь репертуар військових пісень».

Поблизу Корсунь Шевченківського також вшановували пам'ять полеглих в одній з найбільших битв в історії Великої Вітчизняної вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)

09.05.2010 15:30:14

Сюжет № 7

18:59:46-19:00:39 (время эфира)

Віталій КОВАЧ, ведучий: Поблизу Корсунь Шевченківського також вшановували пам'ять полеглих в одній з найбільших битв в історії Великої Вітчизняної. Її називали Сталінградом на Дніпрі. Адже тут потрапили в оточення майже 80 тисяч фашистів. Були знижені елітна німецька танкова дивізія «СС-Вікінг» і моторизована бригада «Валлонія». Взяло в полон 18 тисяч вояків і вбито 5 тисяч. У літургії за погиблими у роки Другої Світової війни взяли участь і лідер Фронту змін Арсеній Яценюк. Разом із мешканцями та ветеранами скуштував він і солдатської каші.

Арсеній ЯЦЕНЮК, лідер «Фронту Змін»: «Тут ще залишилися ті люди, які приймали безпосередню участь в бойових діях, які воювали в Корсунь-Шевченківській операції. Він приїхав поклонитися їм, як старшому поколінню, приїхав поклонитися середньому поколінню, і звернутися до молоді, сказати, що в їхній руках доля і країни, і цих людей старшого віку, які вибороли цю перемогу».

Близько двох мільйонів людей взяли участь у святкуванні 65 річниці Перемоги по всій Україні      вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)

09.05.2010 15:30:14

Сюжет № 8

19:00:40-19:01:41 (время эфира)

Віталій КОВАЧ, ведучий: Близько двох мільйонів людей взяли участь у святкуванні 65 річниці Перемоги по всій Україні. Праворядок забезпечували 30 тисяч співробітників міліції. Втім, святкування не обмежилося лише парадами. Наприклад, у столиці до пам'ятника у Парку Слави та до вічного вогню в музей Великої Вітчизняної війни з квітами люди йшли цілий день. Дуже багато було молоді. Киян розважали творчі колективи. Для порівняння, в парках відпочивальників було на багато менше. Жодних конфліктів правоохоронці не зафіксували. Єдина боротьба, яка точилася, то це хіба за місце біля фонтану в центрі столиці. На Майдані Незалежності молодь намагалася у воді сховатися від спеки.

Олена РОМАНОВА: «Програма? Ну, просто відпочиваємо, гуляємо по місту. Нічого не робимо, відпочиваємо».

Артем ШУЛЬГА: «Сам приехал из Днепропетровской области посмотреть как проходить 65-летие со дня Победы Совецких войск. Я купаюсь. Жарко очень 9 мая».

Олена ТУРЧЕНКО: «Мы просто стояли на параде на Контрактовой, было очень жарко. Потом решили прийти на Майдан и как бы повеселиться».

5 канал випуск 21:00

У Києві та Москві пройшли паради присвячені Дню Перемоги           вверх

5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:22)

09.05.2010 15:30:18

Сюжет №1

21:01:26-21:07:40 (время эфира)

Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Ювійлений розмах. 65-й День Перемоги антигітлерівської коаліції над нацисткою Німеччиною, який західна Європа відзначила вчора, із масштабом, як в радянські часи відзначають сьогодні Київ та Москва. Хрещатиком крокували не лише українські, але й російські та білоруські вояки. Уперше з часів незалежності. Красною площею у Москві вперше в історії військові країн НАТО - Сполучених Штатів, Великої Британії, Франції та Польщі. Лише російський вояків на московському параді було 10 тисяч. По 70 представників із пострадянських країн, в тому числі і з України. На чолі туркменської роти вершник на ахалкетинському скакуні, потомку коня маршала Жукова, на якому той приймав парад 45-го року. Дивували росіяни і своєю технікою, як сучасною, так і часів війни. Особливе значення для Росії цього дня підкреслює і статусність гостей. У Москву з посеред інших приїхала німецький канцлер Ангела Меркель а також китайський Президент Ху Дзинь Тао. В Україні ж присутність на київському параді військових з інших країн розцінили черговою ознакою московського ухилу нової влади. Однак дійство відбулося на найвищому рівні. Міноборони для цього побороло навіть погоду.

Роман СУХАН, кореспондент: Замість звичного «Слава!» головнокомандувач Збройних сил України чує «Ура!». У Києві на Хрещатику вперше за часів незалежності іноземні війська. Пліч-о-пліч із українцями крокують росіяни та білоруси. Президент у своїй промові закликає зробити Україну комфортною для людей будь-якої національності.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Адже коли воїни визволяли нас, часто ціною свого життя, ми ж не питали, якої вони віри, нації, чи групи крові».

Роман СУХАН, кореспондент: Легендарні «Т-34», «Катюша», «ГАЗ», «ЗІС» та «Вілліси» - у центрі Києва най відоміша техніка 40-х. Окрім того для військовослужбовців спеціально до свята пошили однострої часів другої світової.

Військовослужбовець: «Льотний шолом такий у нас є, видали. Сапоги, галіфе, гімнастьорка - форма 44-го року».

Роман СУХАН, кореспондент: Самі ж ветерани цього року вперше не крокують Хрещатиком. Через солідний вік і не надто міцне здоров'я для них облаштували місця на Майдані Незалежності.

Ветеран: «Вже 85 років, а я ще сюди прийшла. А ноги не годні правда. Навіть все».

Ветеран: «Хочеться ж між людьми побути. Хочеться ж із друзями подивитися друг на друга. Як не як 65 років».

Роман СУХАН, кореспондент: Якщо той, хто збирався сьогодні святкувати на Хрещатику дивився прогноз погоди, то обов'язково мав би взяти парасольку. Гідрометеоцентр передавав дощ і блискавки. Але прогноз не справдився. Як виявилося, втрутилися військові. Напередодні свята Віктор Янукович особисто доручив міністру оборони забезпечити гарну погоду на 9-те травня. Попри те, що раніше українські військові ніколи хмар не розганяли, перед самим святом із літаків посипали сухим льодом хмари навколо Києва. Відтак до столиці дощі не дійшли.

Військовослужбовець: «Ви подивіться на погоду. Погода чудова. Наказ виконаний».

Ветеран: «Дождь мешает. А так настроение хорошее. Хоть победа для нас большая. Большая радость».

Роман СУХАН, кореспондент: Завадити параду у Львові не зміг ані дощ, ані заборона проводити у місті будь-які політичні акції. На вулиці вийшло кілька сотень людей. В їх рядах і кількадесят ветеранів. По бокам щільні ряди міліції. Окремо до Дня Перемоги національні патріоти організували у Львові мітинг-реквієм. На плакатах засуджують злочини сталінського режиму. На землі топчуть червоні прапори. Комусь не сподобалося.

Жінка: «Це є режим, який вони хочуть внести сюди. У Львові в них того не вийде. І в західній Україні так само».

Роман СУХАН, кореспондент: Біло-синьо-червоний прапор на головній площі Одеси - Куликовому полі. Такий же само у глядачів обабіч дороги. У місті вперше за сучасну історію парадів марширує морська піхота Чорноморського флоту Росії.

Ветеран: «Этот день незабываемый, неповторимый. И вообще этот день даже словами просто тяжело высказать».

Роман СУХАН, кореспондент: Російські триколори і на параді у Севастополі. Тут у рядах ветеранів не тільки громадяни України, а й Росії та Білорусії. Окрім того у колонах військовослужбовці двох флотів - українського та російського. На великих екранах трансляція параду з Москви.

Ветеран: «Мы из Москвы прибыли чтобы в Севастополе встретить этот День Победы. Вчера командующему я вот передал флаг, копию флага победы. Сегодня он во главе наших мероприятий».

Роман СУХАН, кореспондент: Другий за кількість військовослужбовців після Києва парад у Керчі. Лише в парадних розрахунках містом пройшлися майже 1,5 тисячі солдат. Серед них 75 морських піхотинців Чорноморського флоту. Окрім того у місті влаштували і виставку військової техніки.

Ветеран: «Главное радует - дети, наши цветочки, внуки, которым мы посвящаем и победу, и желаем им быть такими же твердыми и хорошими защитниками нашей родины».

Жінка: «Приехали поклониться павшим. Настроение и радостное, и грустное. К сожалению, многие ушли из жизни, не дожили до этого дня. Поэтому вот такое настроение».

В Україні не вщухають дискусії про роль Української повстанської армії у другій світовій війні        вверх

5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:22)

09.05.2010 15:30:18

Сюжет №2

21:07:41-21:15:53 (время эфира)

Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: За майже 2 десятиріччя незалежності в Україні не вщухають дискусії про роль Української повстанської армії у другій світовій війні. Попередній Президент Віктор Ющенко щодня Перемоги піднімав тему примирення ветеранів червоної армії та вояків УПА. І одні, і другі здебільшого були проти. Червоні ветерани досі вважають упівців нацистськими поплічниками, а не борцями за незалежність. Вояки УПА називають опонентів радянськими окупантами. 9-те травня вони теж трактують по-різному. Перші - як свято перемоги над фашизмом, другі - як день жалоби за побратимами, які поклали голови у боротьбі проти німецького нацизму та радянського тоталітаризму. Цього року необхідність примирення у суспільстві з висоти свого життєвого та політичного досвіду визнали і перший Президент незалежної України Леонід Кравчук і другий Леонід Кучма. Нова влада цю тему, судячи з цьогорічного Дня Перемоги вирішила щонайменше заморозити.

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: Усі державні церемонії на День Перемоги до міри схожі - покладання вінків до вічного вогню, парад, спілкування із ветеранами. У промовах обов'язково звеличення подвигу солдата-визволителя. І обіцянки нарешті захистити переможців від злиднів та байдужості. Спічрайтери Президентів щороку вправляються у красномовстві, Президенти у декламуванні.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Дорогі наші вітязі воістину невгасної перемоги, славні солдати і сестри милосердя великої вітчизняної, ви чесно відзвітували перед історією і перед нами, врятувавши світ від фашистської пошесті. Ви чисті перед совістю і нащадками».

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: Тему примирення солдатів великої вітчизняної війни та воїнів Української повстанської армії Президент Віктор Янукович у своєму виступі обійшов. Через неї ж 2008-го ветерани освистали тодішнього Президента Віктора Ющенка.

Віктор ЮЩЕНКО: «Воїни УПА. Українці боролися в різних арміях. Українці боролися в різних арміях, але проти спільного ворога - нацизму».

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: це була одна із головних обіцянок Ющенка. Не лише примирити українських воїнів, але й надати упівцям статусу воюючої сторони. В останні дні свого президентства 28-го січня Ющенко таки вижав указ про визнання ветеранів УПА та ОУН борцями за українську незалежність. У квітні указ уже колишнього Президента оскаржили у суді. Без заклику до примирення із вуст Ющенка не обходився жоден дотичний до теми захід.

Віктор ЮЩЕНКО, Президент України (2005-2010): «Настав час, щоб покласти край цинічній політиці нинішніх продовжувачів класової боротьби. Які відверто зневажають Україну і сіють розбрат поміж нашими народами. Настав час щиро і по-братньому сказати один одному - кожен хто боровся за Україну заслуговує на довічну шану і подяку».

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: Нова влада, нові підходи. На зустрічі із ветеранами великої вітчизняної міністр освіти Дмитро Табачник наголосив: вперше за останні 5щ років День Перемоги відсвяткують по-людськи.

Дмитро ТАБАЧНИК, міністр освіти і науки: «Мы этот праздник празднуем по-человечески. Всем народом, не опуская глаз и не стыдясь того, что наша страна, наши ветераны вынесли основную тяжесть великой войны и великой победы над фашизмом».

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: Певні проблеми із примиренням ветеранів таки існують. Це вже Табачник визнав під час зустрічі з президентом всесвітньої федерації ветеранів війни, - повідомив урядовий портал.

Дмитро ТАБАЧНИК, міністр освіти і науки України: «Уряд не буде примусово мирити тих, хто не прагне цього. Ми з повагою будемо ставитися до позиції наших ветеранів. Якщо хтось знайде у собі сили вибачити і знайти спільну мову, ми будемо щиро це вітати, бо розуміємо, що примирення ветеранів - це ще один крок до єднання суспільства».

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: Пізніше в ефірі одного з телеканалів Табачник прояснив новий підхід до примирення. Мовляв можливе воно лише через покаяння. Для початку упівці мають визнати себе колабораціоністами, тобто силою, що співпрацювала з окупантами. Повірити у те, що сивочолі діди проситимуть пробачення не легко. Їх щороку примирює сама українська земля, що приймає до себе всіх. А от між їхніми онуками, підігрітими політиками із різних таборів традиційно на покрову, день створення УПА, спалахують сутички. Другий Президент України Леонід Кучма каже: завжди був за примирення ветеранів. Але активності у цій справі не проявляв, щоб рани нікому не ятрити.

Леонід КУЧМА, Президент України (1994-2005): «Ніколи в суспільстві не при якому Президенту не відкидалося питання примирення. Але не гамузом, а так, як це відбувалося в світі. Тому що ми часто, і я в тому числі, посилалися на досвід Іспанії і так далі. Бо війни починаються і закінчуються, але рани довго заживають».

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: Лише популяризацією історії через наукові розвідки, документальні та художні фільми і літературу шлях до примирення бачить перший Президент України. У нас же донині голоси фахівців не чути за хором політиків.

Леонід КРАВЧУК, Президент України (1991-1994): «Ющенко думав, що можна поставити стіл на Хрещатику довгий і всі прийдуть за стіл і примиряться. Ні, це страшенно велика робота. Адже вона велася у плані штампів десятиліття. Я ж ідеологією займався безпосередньо. Я то знаю, як це робилося. І щоб вибити оце нашарування, ці неприйнятні для нормального людського життя, людяності, штампи, треба надзвичайно велика і системна робота. Тому що скажімо Ющенко хотів це зробити. Скажімо він не зумів це зробити правильно. Я б так сказав. Прийшов би Янукович, не треба продовжувати те, що робив Ющенко. Зроби це правильно. А тепер там вже пам'ятник Сталіну відкривають».

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: У питанні примирення ветеранів українське суспільство розділилося на третини, - засвідчило останнє опитування Центру Разумкова. Понад 33% висловилися категорично проти. Майже 33% - за. Ще третина не змогла не відповісти на запитання. Найскладніша перемога - перемога над собою. Прощення та взаємопорозуміння залишаються останніми рубежами брати які доведеться дітям, онукам та правнукам солдатів. Парадокс історії - подати руку іноді простіше воїнам чужої країни, аніж своїм співвітчизникам, що воював у іншому окопі.

Наскільки далеко Україна до примирення демонстрували цього тижня події навколо історичних постатей             вверх

5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:22)

09.05.2010 15:30:18

Сюжет №3

21:15:54-21:23:37 (время эфира)

Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Наскільки далеко Україна до примирення демонстрували цього тижня події навколо історичних постатей - Йосипа Сталіна, Степана Бандери та Романа Шухевича. Компартія, член правлячої коаліції в Україні встановила пам'ятник радянському вождю на подвір'ї своєї міської організації в Запоріжжі. Жодного супротиву з боку влади не було. Те, що Сталін - комуністичний диктатор, який мільйонами знищував власних підданих - факт давно визнаний істориками і рідною йому Комуністичною партією. А ОБСЄ минулого року поставила знак дорівнює між сталінізмом та фашизмом. В Адміністрації Президента та в уряді зводять запорізький інцидент до приватної ініціативи. Намірів демонтувати Сталіна влада немає. Про повний розворот української історичної пам'яті свідчить і новий монумент у центрі Луганська. Жертвам УПА, яку за президентства Ющенка влада намагалася визнати воюючою стороною на рівні з червоною армією. Західноукраїнські міста дали свою відповідь політиці нової влади. Командувач УПА Роман Шухевич та лідер ОУН Степан Бандера стали почесними громадянами Івано-Франківська, Львова та Тернополя. Цікаво і те, що не Бандера, не Шухевич до Дня Перемоги не були позбавлені Президентом Януковичем звання героя України. Хоча слова нинішнього українського лідера у Москві розібратися із цим питанням і російська, і українська преса трактували, як обіцянку Медведєву провести дегероїзацію.

Олександр АРГАТ, кореспондент: Мобільні телефони в кадрі та цифрові відеокамери підказують - це не Радянський Союз епохи сталінізму. Це 21-ше століття, Україна, місто Запоріжжя. 5-го травня тут відкрили погруддя Йосипу Сталіна.

Прихильник Сталіна: «Я вам честно скажу, что я, как харьковчанин, завидую тому, что не мы были первыми великого дела, которые сделали запорожцы».

Олександр АРГАТ, кореспондент: Це Іван Тимофійович Шаховцов, ветеран з Харкова. Він дав на спорудження монумента власних 50 тисяч гривень. Решту дозбирали місцеві комуністи. Поставили бюст вождя під своїм же обкомом.

Комуніст: «Данная идея, как и следовало ожидать, вызвала на Украине, и не только, немалый резонанс».

Олександр АРГАТ, кореспондент: Того ж дня націоналісти у Запоріжжі провели марш-протест.

Націоналіст: «Мій прогноз такий - він довго не простоїть».

Олександр АРГАТ, кореспондент: Утім комуністи обіцяють стерегти свого кумира, як зіницю ока. Встановили відеокамери, найняли охорону. Планують ставити такі погруддя і далі в інших містах. На черзі - Одеса.

Комуніст: «Вся западная Україна, которая в 39-м году была территориями, которые были присоединены к общей Украине, должна поставить на всей территории вот этой поставить памятники Сталину. Потому что именно благодаря Иосифу Виссарионовичу Україна стала Украиной».

Олександр АРГАТ, кореспондент: Ідея ставити пам'ятники Сталіну в українських містах стурбувала європейців. Пояснювати ініціативи комуністів у залі Парламентської асамблеї Ради Європи довелося Президенту.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «У мене була на цю тему розмова з мером міста, який має позицію міської ради в місті Запоріжжі. І це питання буде винесене найближчим часом на місцевий референдум. Якщо вони приймуть таке рішення. Але безумовно переважна частина суспільства в Україні, вона позбавилася цих пам'ятників багато років тому і відновлювати ці пам'ятники в Україні ніхто не збирається».

Олександр АРГАТ, кореспондент: Але погруддя встановили без референдуму. В Адміністрації Президента та уряді засудили відкриття монумента. Проте що робити з ним далі - невідомо. Міністр юстиції Олександр Лавринович не змін пояснити «5 каналу», як врегулювати ситуацію з пам'ятником Сталіну відповідно до українського законодавства. Постався на свій щільний графік. Служба безпеки України, яка кілька місяців тому довела в суді, що Сталін був головним організатором Голодомору проблеми взагалі не бачить.

Валерій ХОРОШКОВСЬКИЙ, голова СБУ: «Думаю, що це питання надумане і я впевнений в тому, що якби йому приділялося менше уваги, маю на увазі питання постановки пам'ятника, то я думаю і впевнений в тому, що це б промайнуло б незаміченим. Тому що наскільки мені відомо, то це було встановлено на приватному подвір'ї. І таким чином ви можете повісити у себе в квартирі все, що ви хочете».

Олександр АРГАТ, кореспондент: Щоправда земля, на якій було встановлене погруддя, належить місцевій владі. А комуністи лише орендують її. Відповідно до чинного законодавства, охочі звести будь-які споруди мають спершу отримати дозвіл від орендодавця. Втім міськрада Запоріжжя поки що давати відповіді на питання що стосуються законності встановлення бюста Сталіна не хоче. А це вже інший пам'ятник, відкритий у переддень Дня Перемоги. У Луганську під гімн України та під прапорами Партії регіонів. І за участі гостей з Росії, які ще недавно були персонами нон-грата, віце-прем'єр-міністр відкриває меморіал жертвам Української повстанської армії.

Віктор ТИХОНОВ, віце-прем'єр-міністр України: «Мы открываем памятник тем детям, которые примерно были в вашем возрасте и погибли не за что. Погибли за то, что их направила действующая тогда власть направила на запад Украины. Как раз лечить, учить и охранять тех людей, которые там живут».

Олександр АРГАТ, кореспондент: Тож тепер у самому центрі Луганська височітиме стела, яка нагадуватиме про повоєнне громадянське протистояння.

Дмитро СНЄГІРЬОВ, голова луганської обласної організації ВО «Свобода»: «Це ще одна спроба внести розкіл в Україні. Тобто поділити Україну на схід і захід, своїх і чужих».

Олександр АРГАТ, кореспондент: Не ділити на своїх і чужих і українців удостоєних звання героя України Дмитро Снєгірьов закликає суддів. Після того, як донецький окружний адмінсуд позбавив цієї нагороди Степана Бандеру та Романа Шухевича лідер луганських націоналістів звернувся в цей же суд з проханням позбавити звання героя України Олексу Береста. Українця, який піднімав прапор перемоги над Рейхстагом у 45-му. Адже так само, як Степан Бандера той не був громадянином України. Помер у 1970-му. А саме через відсутність громадянства суд скасував укази Президента про присвоєння звань.

Дмитро СНЄГІРЬОВ, голова луганської обласної організації ВО «Свобода»: «В позові немає жодного політичного забарвлення. Мета цього позову показати цю безглуздість саме судової гілки донецького окружного апеляційного суду».

Олександр АРГАТ, кореспондент: Окрім уже згаданих українців, що удостоїлися звання героя України, під рішення суду підпадає ще 1,5 десятки осіб, які померли до створення української незалежної держави. Серед них композитор Володимир Івасюк, генерал Кузьма Дерев'янко, який приймав капітуляцію Японії. Донецький адвокат Володимир Оленцевич за поданням якого суд і створив прецедент, каже, що коли починав процес не знав про це. Втім не боїться за долю нагороди Олекси Береста.

Володимир ОЛЕНЦЕВИЧ, адвокат: «Это достаточно сложная юридическая конструкция. По Бересту я могу сказать сразу, указ издан в 2005-м году, прошли сроки исковой давности. Лицо может, представитель «Свободы» обратился в суд с иском по Бересту, защищая какое-то его нарушенное право. Кодекс административного судового производства устанавливает один год для обращения в суд».

Ірина ВАННИКОВА, прес-секретар Віктора Ющенка: «Донецький адміністративний суд взагалі не є тим судом, який розглядає такого роду справи. Тому що позови від громадян на оскарження указів Президента може приймати лише київський апеляційний суд. Донецький адміністративний суд не входить до списку цих судів. Це не є його юрисдикція. Він не мав права цього робити цей суд».

Олександр АРГАТ, кореспондент: Віктор Ющенко подав апеляцію на рішення донецького адмінсуду. Тож судові рішення, які позбавляли Степана Бандеру та Романа Шухевича звання героя України призупиненні. А відповідні укази Президента чинні. Цього тижня лідер українських націоналістів та головнокомандувач УПА отримав ще кілька звань - почесний громадянин Львова, Тернополя та Івано-Франківська.

У західній традиції є поняття втраченого покоління - людей, які пережили війнум   вверх

5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:22)

09.05.2010 15:30:18

Сюжет №4

21:23:38-21:33:40 (время эфира)

Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: У західній традиції є поняття втраченого покоління - людей, які пережили війну. На пострадянському просторі велика вітчизняна дала могутній поштовх мистецтву. А перемога в ній - підняття суспільного духу. Нехай і на державне замовлення, але після війни з'явилося на рівні з пропагандисткою попсою безліч фільмів, визнаних шедеврів кіномистецтва. Тема війни не залишає великий екран і до сьогодні.

Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: Хто і за що боровся на полі бою. Сотні режисерів, тисячі акторів відповідають на ці запитання з кіно і телеекранів. Разом з акторською грою у маси передається і погляд державних керманичів на події 65-річної давнини. Маніпуляція минулим - ось, що лягло в основу воєнно-історичних фільмів, - розмірковує історик Станіслав Кульчицький. Він пригадує свій перший похід у кіно. При вході до зали весіли два плакати.

Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, доктор історичних наук: «І справа, і зліва були вислови класиків. На першому так процитувати якщо: «кино - есть величайшее средство массовой агитации. Ленин». На другому: «Из всех искусств для нас важнейшим является кино. Сталин».

Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: Одразу ж після закінчення війни кінематографісти отримують завдання. Майже стаханівських норм.

Лариса БРЮХОВЕЦЬКА, головний редактор журналу «Кіно-театр»: «Було пропагандистське кіно, яке показувало також війну. Тому що там були закладені відповідні плани тематичні. Скільки фільмів про війну і коли наближався День Перемоги безперечно потрібно було якісь нові фільми постачати».

Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: Та навіть виконуючи завдання партії, режисерам вдавалося знімати фільми, які історики називають правдивими, а кінокритики шедеврами.

Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, доктор історичних наук: «Були справжні такі. «Радуга» наприклад. Цей фільм по повісті Ванди Василевської».

Сергій ТРИМБАЧ, кінокритик: «Великий фільм. Бо він говорить про трагедію матері передусім. Не просто там партизанка радянська, там її подвиги і все. А він говорить про трагедію матері, якою знищили дитину. І вона не може захистити цю дитину, бо для неї якісь святі речі - це там вітчизна».

Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: Час - індикатор правди, - каже кінознавець. Пропаганда навіть на кінострічці довго не приживається.

Сергій ТРИМБАЧ, кінокритик: «Об'єктивність полягає в тому, що залишається. От ми бачимо по мистецтву, що залишається. От минуло 20-те століття. Давайте подивимося. «Летят журавли» залишилося, знаменитий епізод, коли гине головний герой Борис. І він бачить, як суб'єктивна камера, берези. І він падає зрештою. Це красиво, естетично. Але разом з тим страшно. Що відсіялося? Оця полова, вона відлітає все-одно, залишається зерно правди».

Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: Зерном правди радянської кінематографії називають фільми Леоніда Бикова.

Лариса БРЮХОВЕЦЬКА, головний редактор журналу «Кіно-театр»: «Для Леоніда Бикова це було потреба сказати правду про людей на війні, про втрати і водночас мужність і сміливість. Ніхто не мав претензій. Не росіяни, не українці, ніхто не мав претензій до фільмів Бикова. Тому що вони загальнолюдські».

Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: Саме людяності не вистачає сучасному кіно про людей, - вважають кінознавці. Як приклад, Сергій Тримбач наводить гучну стрічку «Втомлені сонцем 2».

Сергій ТРИМБАЧ, кінокритик: «Сьогодні, які фільмі Михалкова, там багато надто цього рваного і печеного м'яса людського».

Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: Неприродна смерть - перша неправда, яку в сучасних фільмах про війну помічає навіть незнайомий з історією глядач. А фахові історики взагалі говорять про режисерські вигадки, які нічого спільного з історичним минулим не мають.

Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, доктор історичних наук: «Якщо взяти фільми Михалкова, які стосуються цієї теми, то вони мені здається небезпечніші і тим, що ось Михалков нібито показує весь жах сталінщини. «Утомленные солнцем», да? А потім із переходом, як продовження, показує вже зовсім іншу картину такого ж плану. Приблизно з такими ж режисерськими знахідками, але уже пов'язує несумісні речі. Пов'язує сталінізм, як щось таке анти людське з патріотизмом».

Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: Колись впливова радянська пропаганда, тепер маніпуляція на воєнну тематику, - кажуть кінознавці. Українська повстанська армія про участь у війні якої заговорили після розвалу Радянського Союзу додала другого дихання воєнній тематиці. А заодно і привід для дискусій між українцями та росіянами.

Лариса БРЮХОВЕЦЬКА, головний редактор журналу «Кіно-театр»: «Вже в роки незалежної України оця несправедливість, коли цю армію називали бандитами. Несправедливість якоюсь мірою була відновлена і українським кінематографом».

Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: В основі стрічки «Нескорений» доля командира Романа Шухевича і боротьба української армії. Проти німецьких окупантів і російських НКВДистів. Останні переповнені ненавистю до українських вояків. А це кадри із сучасного російського фільму «Ми з майбутнього 2». У ньому четверо студентів з Росії та України, які приїхали на Львівщину для відтворення подій Великої вітчизняної переносяться в минуле і опиняються на полі бою. Ця стрічка є російським поглядом, як на УПА, так і на сучасних українців. Офіційно в Україні цей фільм заборонений. Актора Остапа Ступку, який зіграв командира УПА розкритикували за участь у ньому. А саму стрічку назвали українофобською. Сергій Тримбач був одним із тих, хто поставив свій підпис під забороною. Каже: сучасні і українські, і російські режисери використовують небезпечні прийоми.

Сергій ТРИМБАЧ, кінокритик: «Вони теж ділять. І вони, як в радянському кіно, ділять все-одно своїх героїв свого фільму на оце наші, а це не наші. Я розумію там в 50-му році, там війна ще боліла. Але сьогодні чого ділити?»

Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: Причина виникнення таких фільмів не лише в минулому, але й в сучасному, - каже інший кінокритик.

Лариса БРЮХОВЕЦЬКА, головний редактор журналу «Кіно-театр»: «От якби у нас це примирення набуло і вже б кінематограф теж не педалював і не культивував би жорстокості. Я так гадаю. А роздмухують цю жорстокість і в тому числі наштовхують кінематографістів на це політики».

Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: До пересмикування історичних фактів чи маніпуляцій у кіно психолог Олег Покальчук ставиться дуже спокійно. Він переконаний: нав'язати комусь свою думку через кіноекран можливо хіба що на дуже короткий час.

Олег ПОКАЛЬЧУК, соціальний психолог: «Маніпуляція - це ефект швидкого впливу не на переконання, а на реакцію. Маніпуляція має на меті викликати у вас певну реакцію на короткотривалий час. Звичайно маніпулятори хотіли б зробити це на довше. Але так не буває. Магія кіно закінчується тоді, коли там написано «Кінець». Люди виходять і вертаються в реальність».

Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: Проблема сучасних фільмів про війну не в бажанні сценаристів переписати історію, чи внести свої корективи, - каже психолог. Як глядач, він шкодує, що на заміну фаховій акторській грі приходять спецефекти, які історичну правду просто стирають. Тема війни для кінорежисерів та кінооператорів все ще цікава. В залежності від якості і розрекламованості фільму він може цікавити і глядачів. Але людей, які на власні очі бачили бойові дії і можуть підтвердити правдивість стрічки про війну - одиниці. А згодом відрізнити історичний факт від фантазії режисера буде нікому.

Перелік торішніх ворогів преси в Україні оприлюднили дві спеціалізовані структури            вверх

5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:22)

09.05.2010 15:30:18

Сюжет №6

21:35:11-21:37:36 (время эфира)

Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Перелік торішніх ворогів преси в Україні оприлюднили дві спеціалізовані структури - Інститут масової інформації та Київська незалежна медіапрофспілка. Номером першим оголосили генпрокурора Олександра Медведька, що відмовив у порушенні кримінальної справи проти депутата-комуніста Олександра Ткаченка, який жбурнув мікрофоном журналістки «СТБ» Ольги Червакової. Медведько також традиційно дорікають не розкриттям резонансних злочинів проти журналістів. Друга сходинка за самим метателем мікрофона Ткаченком. Третя - за екс-Прем'єром Юлією Тимошенко, яка корегувала списки журналістів під час своїх телешоу. Окрім того за оприлюднення її фрази «Пропало все» поплатився роботою ведучий Володимир Павлюк. Номер четвертий ворогів Ганна Герман, яка 2009-го року очолювала парламентський комітет зі свободи слова і теж з-посеред іншого була помічені у втручанні в телешоу. До переліку потрапили чиновники колишні і рангом нижчі. А замикає десятку Президент Віктор Янукович, який минулого року порадив журналісту Сергію Лещенку не плескати язиком. Цього ж тижня медіаспільноту сколихнули протести. Спочатку частина журналістів телевізійної служби новин каналу «1+1», а потім і новини «СТБ» заявили про запровадження цензури - Голодомор, УПА, діяльність міністра освіти Дмитра Табачника, київського мера Леоніда Черновецького. Такими є закриті теми, - стверджують автори і підписанти відкритих листів. Окрім того вони наводять приклади так званої джинси сюжетів за які на каналі брали гроші. Із журналістами «1+1» зустрічалася заступниця голови Адміністрації Президента Ганна Герман, яка заявила, що не виявила джерела цензури і порадила спілкуватися із власниками та менеджментом. Власник каналу Ігор Коломойський заперечив тиск влади на нього, тисла на нього, як він каже, влада попередня. Олександр Абдулін, людина хз оточення екс-Прем'єра Юлії Тимошенко, за словами Коломойського, говорила про три мільйони доларів річних за лояльність каналу. Коломойський, який пов'язує журналістські бунти із пересиханням грошового струмка. Минулого року щоправда заперечував вплив Тимошенко на телеканал. Віктор Пінчук, власник «СТБ», ситуацію не коментує. А шеф-редактор каналу Олексій Мустафін заявив про реорганізацію новин, яка, за його словами, з політикою ніяк не пов'язана.

Цей тиждень багатий на видатні календарні дати замикає День Матері          вверх

5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:22)

09.05.2010 15:30:18

Сюжет №7

21:37:37-21:43:05 (время эфира)

Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Цей тиждень багатий на видатні календарні дати замикає День Матері. В другу неділю травня його відзначають у багатьох країнах світу. В Україні, зокрема на Галичині, з 20-х років минулого століття. Справжньою материнською столицею України зараз є село Глинне на Рівненщині. Більше 200 його мешканок мають звання мати-героїня. Народжуваність там найвища в Україні.

Людмила ГОЛОДНІК, кореспондент: Торік поріг цієї школи вперше перетнули 66 першачків. Загалом навчальний заклад налічує більше 700 осіб. Усі вони живуть у селі Глинне. Тут майже всі родини багатодітні. Жінки кажуть: народжують стільки малят скільки Господь дає. Родині Ковалевичів приміром поки що дав 14.

Жінка: «Це Таня, Ганя, Танька, Олька, Ірина, Вадим, Вітя. А то Маринка. І Льоня з батьком, Руслан, Олег, Наташа і Люда ще в школі, Валя. Ще в школі».

Людмила ГОЛОДНІК, кореспондент: батько плутається як звати дітей, бо часто їздить на заробітки. Ось і нині із двома старшими синами подався до Росії. У Глинному з роботою важко, тож жінки сидять вдома та виховують малечу. А це неабияка праця, - каже Світлана Ковалевич. Вона одразу після школи вийшла заміж і відтоді майже щороку народжує. І у свої 37 зупинятися не збирається.

Жінка: «Як родила 14, то треба далі ще 14».

Людмила ГОЛОДНІК, кореспондент: Живуть Ковалевичі у будинку на 4 кімнати. У кожній по кілька ліжок. Сплять хто де примостився.

Світлана КОВАЛЕВИЧ, мати-героїня: «Раніше вважали цю кімнату спальнею. А зараз яка вже це спальня? Ми зробили собі кухоньку біля хати, то ще не кончили її. Кончимо кухню то будемо з меншими туди».

Людмила ГОЛОДНІК, кореспондент: Їдять діти по черзі. Щодня матір для них готує 6-літровий казан супу. Стільки ж другої страви. За день члени родини випивають відро чаю.

Світлана КОВАЛЕВИЧ, мати-героїня: «Вони як їдять, понасімтюють».

Людмила ГОЛОДНІК, кореспондент: Дати ради треба і худобі. Для цього Світлана з 4-ї ранку на ногах.

Світлана КОВАЛЕВИЧ, мати-героїня: «Це наша коняка. Свині, корови. І сім'я велика, треба багато».

Тетяна КОВАЛЕВИЧ: «Допомагаю худобу годувати, дітей малих дивитися, на городі».

Людмила ГОЛОДНІК, кореспондент: Своїх чад мешканці Глинного називають помічниками. До праці їх тут привчають змалечку. Ледь не з пелюшок.

Дівчинка: «Я мамі допомагаю дивитися за дитиною».

Хлопчик: «Можу корову подоїти, можу телята пасти, можу дрова порубати, можу свиням дати».

Людмила ГОЛОДНІК, кореспондент: У школі вишкіл не менший. У Глинному на 2650 мешканців одна школа. Класів бракує, тому вчаться у дві зміни. У новому навчальному році вперше за парти сядуть 72 дитини.

Микола КАРПОВЕЦЬ, директор глинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів: «На сьогоднішній день ми маємо 29 класів у комплекті. 1-А, 1-Б, 1-В, 2-А, 2-Б, 2-В. Скажімо так, скрізь йде по три паралелі класів. 9-х класів на сьогоднішній день ми маємо аж 4».

Людмила ГОЛОДНІК, кореспондент: Народжуваність у Глинному висока впродовж віків, - запевняє секретар сільської ради. З 650-ти родин лише десяток не багатодітні. Здебільшого то сім'ї молоді.

Зося ДРОБУШ, секретар глинівської сільської ради: «Іноді кажуть, що це люди народжують від того, що дають 50 тисяч. У нас всі люди віруючі. І така традиція, що як вийшов заміж значить треба народжувати дітей. Дається від Бога одним словом. По 15 було дітей, по 16 і по 17».

Людмила ГОЛОДНІК, кореспондент: Загалом серед мешканок Глинного понад 200 мам-героїнь. Ще й стільки ж на це звання претендують. Тобто мають 5 і більше дітей. Дружина Віталія Новака - одна з таких. Нині голова сімейства до сільради прийшов реєструвати сьоме чадо.

Віталій НОВАК, батько сімох дітей: «Самій старшій - 9, другому - 8. Третьому - 7. Щороку. Бог дасть, далі розширятися будемо. Якщо ні, то ні».

Людмила ГОЛОДНІК, кореспондент: Від початку року у Глинному народилося 27 малюків. Ще 45 жінок вагітні. Найстаршій 44 роки. По мірказ села це ще не рекорд. Селянки не дивуються навіть коли мати і донька народжують одночасно. Чотирьом медичним працівникам фельдшерсько-акушерського пункту бракує рук.

Галина ЛЕСКОВЕЦЬ, завідувачка фельдшерсько-акушерського пункту с. Глинне: «Звичайно, загрузка в нас дуже велика. На нас тому що діти потребують великої уваги, роботи вистачає на кожен день. І вихідний день. У нас не було практично і вихідних, і вночі».

Людмила ГОЛОДНІК, кореспондент: Наслідувати приклад батьків малеча вважає за щастя. Завдяки їм, - кажуть дорослі, - Глинне і надалі носитиме звання села дитячих усмішок. Адже підростаюче покоління змінювати місцеві традиції не воліє.

ТРК Україна випуск 19:00

Україна празднует 65-летие Победы         вверх

ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:01)

09.05.2010 3:00:16

Сюжет №1

19:00:02-19:06:50 (время эфира)

Юрий СУГАК, ведущий: Україна празднует 65-летие Победы. Этот день великим считает две трети граждан страны, согласно опросу социологов Центру Разумкова. Через три часа в Киеве, Севастополе, Одессе, Керчи, Виннице, Львове, Житомире, Ровно, Днепропетровске начнутся праздничные фейерверки из 30 залпов салютных установок. Юбилей победы страна отмечает с небывалым размахом. В этом году ветераны прошли маршем во всех крупных городах страны. В Киеве организовали шествие военной техники.

Светлана БОРОДИНА, корреспондент: Несмотря на обещанный синоптикам дождь, над столицей ясное небо - дождевые облака расстреляли, чтобы погода не испортила зрелище. На главной улице Киева люди начали собираться с семи утра. Здесь ожидают самый масштабный военный парад независимой Украины. Это гости из России. Поздравить ветеранов решили организовано и с песней.

Сергей ЗИНЧЕНКО: «Кто от куда приехал - в основном Россия. Россия. Основная масса - Россия, Ростовская, Московская область, Краснодарский край в основном. Все ребята с разных регионов. Но собрались, отрепетировали. Вот сейчас поем.

Светлана БОРОДИНА, корреспондент: Для Артема и его друзей парад имеет особое значение. После праздничного марша они сразу же отправляются на фронт - правда, ненастоящий. Ребята занимаются реконструкцией военных событий. Грузовики, машина и бронетехника тех времен - это их частная собственность. Считают, что огромная честь все это предоставить и лично участвовать в параде.

Артем ГУСИНСКИЙ, член военно-патриотического клуба: «Сам шил форму полностью по образцам тех лет. Все это современное. Оно пошито специально для парада и полностью отвечает тем образцам, которые были во время войны».

Светлана БОРОДИНА, корреспондент: Техника заводится и начинает двигаться по Крещатику. За происходящим зрители наблюдают, откуда только возможно - с балконов, столбов, ступенек, газонов. Впервые за историю независимой Украины страна так масштабно празднует День Победы. Военные парады по случаю этого дня сегодня прошли по всей стране. Однако впервые со времен распада Советского Союза ветераны стран-победителей этот день празднуют вместе. Сегодня по Крещатику маршируют войска Украины, России и Беларуси. В параде участвуют 3000 военнослужащих вооруженных сил Украины, представители лучших соединений воинских частей и высших учебных заведений. Историческая часть парада - военная техника времен войны. З Днем великой победы ветеранов, участников парада и зрителей поздравил верховный главнокомандующий Вооруженных сил, президент Виктор Янукович. Ветераны в этот день - в центре внимания: цветы, улыбки и слезы. 65 лет спустя они все помнят о войне.

Ольга ЛОГИНОВА, ветеран Великой Отечественной войны: «Давайте вспомним годы боевые, давайте вспомним грозные года. Что были наши годы молодые и не забыть нам это никогда».

Валентин КОЗЫРЕЦ, ветеран Великой Отечественной войны: «Сегодня особенный день. И как-то люди более объединены, нежели в прошлые годы. И очень много молодежи. Вот прямо вот дети подходят, поздравляют нас - это очень приятно. После парада военные проходят возле Кабинета министров и Верховной Рады. За ними продолжают наблюдать люди. Десантники затягивают песню, курсанты демонстрируют строевой шаг. В телогрейках с парада в поту возвращаются партизаны. Уверяют: солнце для них не преграда. Хватает сил шутить. Во Львове тучи не разгоняли - с утра проливной дождь. Впервые за годы независимости Украины в городе организовано шествие ветеранов. Кроме погоды, помехой для праздника стали и угрозы представителей партии «Свобода». Всю неделю они обещали устроить протесты. В связи с этим правоохранители усилили меры безопасности. Город оказался практически обездвижен. Чтобы попасть на долгожданный праздник, некоторые ветераны преодолевали километры пешком.

Ветеран: «Невозможно. Як це ці старші люди могли прийти. Половину людей немає».

Светлана БОРОДИНА, корреспондент: Колонна демонстрантов промаршировала по центральной улице. Бронетранспортер, оркестр, около 200 ветеранов. Затем уже на автобусах фронтовиков отвезли к мемориальному комплексу «Холм славы», где состоялся молебен и возложение цветов к могилам героев Советского Союза. Здесь каждый вспомнил о своем.

Александр ЗЛОБИЧ, ветеран Великой Отечественной войны: «Вспоминаю, как было, как мы воевали, как шли, как защищали свою родину, как освобождали другие народы».

Светлана БОРОДИНА, корреспондент: Столкновения ветеранов с радикалами не допустила милиция. Но «Свобода» все же провела свои акции во Львове и в Ивано-Франковске.

Участник акции: «Той режим, який вони хочуть внести сюда, у Львові нічого не вийде. І в Західній Україні - так само».

Светлана БОРОДИНА, корреспондент: «Свободовцы» растоптали флаги СССР. Когда прохожие попытались их остановить, началась потасовка. Пришлось вмешаться милиции. В Севастополе - двойной праздник. В этот день город-герой отмечает еще и годовщину освобождения от фашистов. Юбилейные празднования начались морским парадом. На внутреннем рейде бухты выставились четыре корабля - по два от украинского и российского флотов. Основные торжества состоялись на площади Нахимова. Первыми по центру Севастополя прошли ветераны. И хотя шаг пожилых людей не отличался четкостью, звон наград звучал празднично. Гости и жители города овациями встречали героев. Парад был традиционно совместным. Украинские и российские военные плечом к плечу маршируют по центру города с 98 года.

Сергей РЫБАК, председатель Координационного совета ветеранских организаций Севастополя: «Никогда не делили, ничего, Севастополь на русский, украинский, крымский, татарский или еще какой-то. Есть Севастополь - бастион русской славы. И на этом мы считаем... А защищали его 97 национальностей во время осады Севастополя».

Светлана БОРОДИНА, корреспондент: Посмотреть парад на площадь Нахимова вышли десятки тысяч людей. Многие специально приехали в Севастополь на День Победы. Места в зрительских рядах занимали с шести часов утра.

Ольга КОВАЛЬ, туристка из Харькова: «Очень-очень рады и благодарны нашим ветеранам за то, что мы сейчас вот именно можем посмотреть такой парад в нашей прекрасной стране».

Светлана БОРОДИНА, корреспондент: А накануне День Победы факельным шествием встретила героическая Керчь. Тысячи горожан с самодельными факелами поднялись по лестнице на гору Митридат к обелиску Славы. 366 ступенек - стратегическая высота, за которую в 44-м велись ожесточенные бои.

Спикер Владимир Литвин не исключает, что после майских праздников в парламенте снова начнется противостояние        вверх

ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:01)

09.05.2010 3:00:16

Сюжет №4

19:14:11-19:19:58 (время эфира)

Юрий СУГАК, ведущий: Война на фронтах политических. Спикер Владимир Литвин не исключает, что после майских праздников в парламенте снова начнется противостояние. Между тем, в БЮТ заявляют, что блокировать трибуну со вторника не будут. На 11 мая оппозиция запланировала массовые акции под Верховной Радой. Будет объявлено о создании «Комитета спасения Украины». Но смысла блокировать парламентскую трибуну нет, - заявил народный депутат Андрей Павловский.

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Спеть в унисон у них пока не получается. Но созданию «Комитета спасения Украины» это не помеха. Оппозиционные политики и сознательная творческая интеллигенция граждан собираются защищать от разрушительных действий нынешней власти. Президента подобная инициатива вместе с недоумением вызвала и острую критику предшественников.

Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Они досоздаются скоро, что вся Україна скоро будет уже искать спасения от них. Вместо того, чтобы сейчас присоединиться к нам и начинать восстанавливать те руины, которые они оставили после себя, после пятилетнего правления, они продолжают играться в политику».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Не пришли оппоненты к единому знаменателю и в оценке принятого на прошлой недели бюджета. В правительстве оппозиционном не увидели ни одной реализации реформ, обещанных еще кандидатом в президенты Януковичем.

Юлия ТИМОШЕКО, лидер БЮТ: «Всі видатки, які закладені в цьому бюджеті, спрямовані не для людей. Вони спрямовані на підтримку тих корпорацій, які оточують Януковича і які прийшли по суті відробити ті гроші, які вони витратили на вибори».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Еще одна претензия оппозиции - парламент перестает быть значимым. Вице-спикер жалуется: теперь сколько законом ни пиши, ни принимай - все равно закончится у Азарова.

Николай ТОМЕНКО, вице-спикер Верховной Рады Украины: «Що б Верховна Рада не приймала, Кабінет міністрів може це зупинити або підтримати. Тому фактично це, як би, право вето перейшло тепер уже до уряду, а не до президента. І тоді немає смислу тут в парламенті щось робити, бо жодна ініціатива в соціально-економічній сфері буде зупинена урядом».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Сам Николай Азаров о расширении полномочий, увиденным бывшем его коллегой по парламенту, ни слова. Зато, открывая заседание правительства, сразу называет цифру - 5 миллиардов гривен пришлось отдать в апреле, рассчитываясь с долгами предшественников. В мае - еще больше. Придется латать дыры в экологическом фонде, ипотеке и возвращать деньги инвесторам после неудачной приватизации Одесского припортового завода.

Николай АЗАРОВ, премьер-министр Украины: «Тем спасителям отчизны хорошо бы ховаться от следователей, которые должны были допытать их. Я имею ввиду всех этих «комитетов порятунку» и так далее. Нарятували краину».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Но премьер говорит и о позитивных результатах. Власти, несмотря на тяжелое наследие, удалось стабилизировать экономическую ситуацию. Политологи же напоминают о серьезном кризисе - правда, идейно-информационном. Ведь в преддверии обещанных оппозицией массовых акций протеста, запланированных на 11 мая, именно власти стоит детально анализировать каждый свой шаг. Политолог Вадим Карасев называет два варианта развития событий. Первый - после митинга с громкими речами люди разъезжаются по домам. Дальше - парламентские каникулы и к осени, особенно в случаи удачных экономических преобразований, ситуация стабилизируется. Второй вариант радикальный - когда митингующие никуда не разъезжаются, к участникам митинга присоединяются любители острых ощущений. Потом - полевые командиры. И тогда - реальная угроза, что кризис выйдет на улицу. Правда здесь есть нюанс - некоторые граждане, может быть, будут и готовы к противостоянию. А вот политики - не совсем.

Вадим КАРАСЕВ, политолог: «Оппозиционерам очень трудно выйти опять на улицу. Не для того же они заходили с улицы во власть, чтобы опять от кормушек вновь возвращаться на улицу? Непонятно с какими перспективами для материального благосостояния».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Ставят эксперты под сомнение и саму возможность досрочных парламентских выборов. Экс-премьер уже предупредила: если не добьются отмены соглашения по Черноморскому флоту, будут настаивать на проведении выборов. Но тогда надо либо добровольно 150 мандатов отдать, либо долго блокировать работу. Кроме всего, решение о роспуске остается за президентом.

Александр ЧЕРНЕНКО, глава Комитета избирателей Украины: «Мені дуже важко уявити, що примусить Януковича підписати указ про дострокові вибори і потім знайти в бюджеті, навіть якщо ці гроші будуть, прийняти рішення про виділення коштів. Зараз, коли і урядова, і президентська гілка влади знаходяться в руках однієї політичної сили, найближчі перспективи проведення дострокових парламентських виборів... ну, вони малоймовірні».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Ну а пока в парламенте подсчитывают убытки. После дымовой ратификации соглашения по Черноморскому флоту Рада требует ремонта почти на миллион гривен. Сначала, правда, разрушений насчитали тысяч на сто. Но к концу недели Владимир Литвин уточнил: чтоб и поломанную мебель починить, и техническое оборудование отремонтировать, миллион и нужен. Подчеркнув, что зал заседаний будут восстанавливать не за счет государства. Спикер уже обратился к лидерам парламентских фракций, представители которых принимали участие в событиях 27 апреля, с предложением возместить убытки.

В Кировограде общественность спорит, стоит ли городу возвращать старое название        вверх

ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:01)

09.05.2010 3:00:16

Сюжет №5

19:19:59-19:25:55 (время эфира)

Юрий СУГАК, ведущий: В Кировограде общественность спорит, стоит ли городу возвращать старое название. Сторонники переименования утверждают, что название создает ауру - Кировоград напоминает о советском прошлом, а вот имя Святой Елизаветы могло бы помочь горожанам сделать город более комфортным для жизни. Удивительно, но в Украине есть села с названиями Новая Прага, Рублевка и Африкановка. Последняя названа в честь полковника Африканова - участника Крымской войны.

Максим СКИЧКО, корреспондент: Рублевское шоссе в украинском исполнении больше напоминает фильм ужасов. В центре - безлюдные улицы и амбарный замок на единственном магазине. Его двери открывают всего три раза в неделю. Автобусы сюда давно не ходят, а на каждого жителя приходится по три-четыре брошенных дома.

Мария ДОРОШЕНКО, жительница села Рублевка: «Ото хата пуста, ото пуста. Вище жили люди - нема. Осьо вище жили - нема. Вище мене - нема».

Максим СКИЧКО, корреспондент: Мария Филипповна рассказывает: когда-то село было богатым. Сегодня молодежь сюда не едет, а старики повымирали. Уже давно не мечтает о газе в доме. Говорит лишь про одно - чтобы магазин нормально работал и автобус снова пустили.

Мария ДОРОШЕНКО, жительница села Рублевка: «Діти до мене не приїдуть і я до дітей не поїду. Що вже робити?».

Мужчина: «Такого сейчас не делают. Это столы столетние. Посмотрите - работа вручную».

Максим СКИЧКО, корреспондент: Рублевские дачники - как и в знаменитом подмосковном селе - считаются богачами. Только вместо апартаментов - старенькая мебель, а камин - столичная печь. Свое жилье отставной подполковник Василий Наконечный показывает с гордостью. Шутит: немного капиталовложений - будет не хуже чем у московских олигархов».

Василий НАКОНЕЧНЫЙ, житель села Рублевка: «Я хочу эту побелку, это все убрать. Разными цветами сделать, поделать немножко полы, завести хорошую, буквой Г, кухню, чтобы кухня была большая, чтобы можно было друзей встречать».

Максим СКИЧКО, корреспондент: Полгектара земли и собственный домик пенсионеры купили три года назад. Искали место, чтобы климат им подходил. Стоимость по здешним меркам заоблачная - 5 тысяч долларов. Шикарный сад заменяет огород, а солидную охрану - дворняга. Московские богачи просто не видели здешней красоты, иначе перебрались бы сюда, - иронизирует Василий Васильевич. Пару лет назад ему довелось побывать в самом богатом селе России.

Василий НАКОНЕЧНЫЙ, житель села Рублевка: «Московская Рублевка - это земля, закатанная в асфальт с хорошей, отличной цивилизацией. Украинская Рублевка - это природа, но еще без цивилизации».

Мужчина: «Проїжджала цариця через цю Прагу. Раніше було, Петриківка називалося, село. Їй сподобалося, цей краєвид сподобався».

Максим СКИЧКО, корреспондент: О своей маленькой Праге Василий Иванович может рассказывать часами. Только похвастаться оказалось нечем. В отличии от исторического центра чешской столицы, здесь полуразваленный универмаг, а от сельского клуба и вовсе остались одни стены.

Василь ХОДА, житель села Новая Прага: «Дом культури розвалений. Хати тоже валяють. Якщо там старі люди померли, значить немає нікого з родичів. Продають хати - і на розбору».

Максим СКИЧКО, корреспондент: За последние 20 лет население Новой Праги сократилось в два раза. В 8-тысячном селе практически нет работы. Выживают лишь за счет собственного хозяйства и сдачи в аренду земельных паев.

Василь ХОДА, житель села Новая Прага: «Головне - щоб була робота, понімаєте. Люди сейчас же, молодьож ви не найдете, багато молодьожи. Не найдете. Всі - в город».

Александр ЛЫСЕНКО, житель села Новая Прага: «На этом месте був цех. Ви бачите, подвал, де... Зверху цех був».

Максим СКИЧКО, корреспондент: Александр Лысенко 7 лет проработал на местном молокозаводе. С болью в сердце вспоминает: цеха даже войну пережили, а вот в 90-х не устояли. Сегодня на их месте свалка.

Александр ЛЫСЕНКО, житель села Новая Прага: «Зараз даже не розбереш, де воно, де тут що. Вход був тут десь».

Максим СКИЧКО, корреспондент: Сложно поверить, что отсюда в советские времена казеиновую продукцию продавали даже заграницу.

Александр ЛЫСЕНКО, житель села Новая Прага: «Сир... ну, жена. В магазині ми його не покупаємо, тому що невозможно його їсти. Це названіє від сиру. Технологія вообще не та».

Максим СКИЧКО, корреспондент: В селе Африкановка - словно на экзотическом континенте. Среде белого дня - никого. Правда местные африкановцы прячутся не от жары, а все ушли в поле. По здешним меркам село считается богатым - есть своя школа, а в детском саду бесплатное питание. Трудится приходится похлеще, чем в Африке, - заверяет Иван Гребенюк. В пять утра отправляется сдавать молоко, затем скотину нужно накормить, потом - в поле. На семью у него 45 гектаром земли. Проблемы те же, что и на засушливом континенте.

Иван ГРЕБЕНЮК, житель села Африкановка: «Село Африкановка, і її погода - Африка. Воно одне й те ж саме. Постоянно тут жарко в нас. Погода? Кругом дощі, а у нас жара».

Максим СКИЧКО, корреспондент: Пенсионер убежден: было бы желание - а заработать в селе всегда можно.

Иван ГРЕБЕНЮК, житель села Африкановка: «Зараз сложнее работать. Но для себя... я на себя работаю и мне больше... отдача больше от земли отдается, чем я тогда работал».

Максим СКИЧКО, корреспондент: Как бы ни было трудно, но в именитых глубинках не отчаиваются. Променять свой дом на подмосковную Рублевку или чешскую Прагу никто не хочет. В унисон твердят: земли ведь родные, а родину не выбирают.

Политика живет по мужским правилам    вверх

ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:01)

09.05.2010 3:00:16

Сюжет №6

19:25:56-19:31:34 (время эфира)

Юрий СУГАК, ведущий: Во время недавней поездки в Совет Европы президент Украины получил немало упреков за то, что политику в нашей стране делают мужчины. Ни одного министерского кресла женщине в новом правительстве не досталось. Да и в парламенте прекрасная половина в абсолютном меньшинстве. Отсутствие возможности у женщин участвовать в политической жизни наравне с мужчинами на Западе считают неприемлемым. По мнению Совета Европы, это одна из форм дискриминации. Существует ли в нашей стране на самом деле декларированное равенство полов?

Людмила БОРТОК, корреспондент: Политика - слово женского рода. Однако живет по мужским правилам.

Ольга ГЕРАСИМЮК, народный депутат Украины: «І тут я стою. І бачу: до мене дуже рішуче направився один із депутатів, який, в принципі, для того, напевно, там і є, щоб когось бити. Бо у нас є така група товаришів з біточками. І от він до мене різко йде. А я йому кажу, що невже ви мене вдарите. Вас - ні, - сказав і відійшов. Тому моя стать мені допомагала тоді».

Людмила БОРТОК, корреспондент: Журналистка Ольга Герасимюк - одна из немногих парламентариев-женщин. Дамы в Верховной Раде составляют лишь 8% от общего количества избранников. Отечественный показатель - один из самых низких не только в Европе, но и в мире.

Ольга ГЕРАСИМЮК, народный депутат Украины: «Візьмемо парламент. Порахуйте, скільки там жінок. На них є квоти. Точніше, вони не встановлені офіційно. Але, звичайно, хтось має прикрасити п'ятірку, прикрасити. А якась жінка все ж таки десь там має опинитися. І коли вона виходить, наприклад, на трибуну говорити про такі важливі речі, про які говорять чоловіки, то, в принципі, її не так добре слухають, як решту».

Людмила БОРТОК, корреспондент: Быть женщиной при попытке занять руководящий пост - в Украине, как правило, обстоятельство отягощающее. Большинство начальников - мужчины. Да, нам зачастую достаются должности менеджеров - хлопотать по хозяйству.

Ольга ГЕРАСИМЮК, народный депутат Украины: «І менші зарплати, і менші можливості отримати роботу після того, як ти її втратив. І вікова дискримінація».

Анна ГЕРМАН, заместитель главы Администрации президента: «Сильные женщины пробиваются, несмотря на что, они как трава сквозь асфальт».

Людмила БОРТОК, корреспондент: Заместитель главы Администрации президента Анна Герман - не столько за равенство полов, сколько за равные интеллектуальные возможности.

Анна ГЕРМАН, заместитель главы Администрации президента: «В политике не существует мужчин и женщин. Ты должен это делать лучше, чем они, для того, чтобы они забыли о том, что ты женщина».

Людмила БОРТОК, корреспондент: Против патриархальности в украинской политике Анна Герман ничего не имеет. Предпочитает, чтобы на работе ее окружали сильные мужчины. Лучшей карьерой для украинки считает материнство. Упреки Запада - мол, почему у вас там мало женщин при власти - парирует.

Анна ГЕРМАН, заместитель главы Администрации президента: «Україна должна сама диктовать моду Европе, а не смотреть, что у них там. Мы должны быть, знаете, в гендерной политике таким своего рода центром».

Людмила БОРТОК, корреспондент: Совет Европы выступает против всех форм дискриминации, в том числе по половому признаку. Лучшим примером равноправия мужчин и женщин Страсбург считает скандинавские страны. К примеру, в Финляндии женщины занимают 60% всех министерских постов и почти половину мест в парламенте. Мужчины этой страны всерьез задумываются над тем, чтобы создать партию защиты своих прав. В Украине ситуация противоположная. Женщинам не досталось ни одного министерского портфеля. После того, как стало ясно - страною будут управлять мужчин - феминистки принялись штурмовать стены Кабмина.

Учасниця акції: «Займають всі керівні посади чоловіки. Навіть у міністерстві нема жодної жінки».

Людмила БОРТОК, корреспондент: От имени всех мужчин оправдывался перед Парламентской ассамблеей Совета Европы президент.

Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Я також трошки здивований тим, що коаліція, яка затверджувала склад уряду, не спроможна була запросити в склад уряду жінок. Я вважаю, що це великий недолік. Але це демократія, як ви казали. І мені важко було втручатися у процес створення уряду».

Людмила БОРТОК, корреспондент: А вот итальянскому премьеру Сильвио Берлускони наоборот пришлось объяснять соотечественникам, за какие заслуги портфели министров в его правительстве получили бывшие фотомодели. Почти с футбольным азартом аргентинские мужчины приветствовали избрание президента Кристины Киршнер. Комфортно среди костюмов и галстуков чувствует себя и канцлер Германии Ангела Меркель. Быть женщиной и руководить одной из самых влиятельных стран Запада ей абсолютно не сложно. Хиллари Клинтон также не сразу удалось избавиться от имиджа президентской супруги. Сегодня она ведает внешнеполитическим курсом в Соединенных Штатах.

Анна-Мари ФАРАДЖИ, специалист департамента по вопросам гендерного равенства Совета Европы: «Мы живем в патриархальном обществе. Но оно, конечно, меняется. Женщинам пришлось проделать большую работу для того, чтобы изменилось отношение, модель поведения. Необходимо менять не только менталитет, чтобы гендерное равенство было закреплено и законодательно».

Людмила БОРТОК, корреспондент: Верховная Рада приняла закон об обеспечении равными правами мужчин и женщин с четвертой попытки. Депутатов-мужчин не устраивало европейское предложение о том, что женщин в парламенте должно быть не меньше трети. Только когда решили не привязываться к конкретным цифрам, закон был принят. Однако механизма его реализации по-прежнему нет.

Анна-Мари ФАРАДЖИ, специалист департамента по вопросам гендерного равенства Совета Европы: ««Общество было построено мужчинами и для мужчин. И в данный момент они ведут в счете».

Анна ГЕРМАН, заместитель главы Администрации президента: «Україна - это страна сильных женщин».

Ольга ГЕРАСИМЮК, народный депутат Украины: «Тому що у нас насправді, якщо так уже проаналізувати, всім керують жінки. Просто вони завжди роблять вигляд, що це не вони».