Основні теми:

УТ-1 випуск 21:00

7 травня 1945-го у французькому Рейні Німеччина підписала акт про капітуляцію. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:03)

До України на парад приїхали 50 ветеранів з республік колишнього Радянського Союзу та країна антигітлерівської коаліції. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:03)

У центрі Києві хотіли влаштувати ще 15 акцій. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:03)

Спікер парламенту відреагував на встановлення монумента Сталіну. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:03)

Визвольний рух на Західній Україні в роки Другої світової, за словами голови Верховної Ради, слід визнати. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:03)

Спікер оголосив ціну гарячого 27 квітня у Верховній Раді. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:03)

Пенсіонери у травні отримають трохи більше грошей. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:03)

Довша оренда для Чорноморського флоту у Севастополі планів Росії з будівництва нової стоянки не скасувала. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:03)

Арену, на якій у 42-му українські футболісти зіграли із німецькою командою, мерія здала в оренду приватній компанії. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:03)

Миколаївські відмінники по черзі стоятимуть біля вічного вогню. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:03)

Сьогодні у Полтаві відкрили пам'ятник авіаторам секретної авіабази. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:03)

Море зі ста тисяч тюльпанів розлилося у Кіровограді. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:03)

На святкові дні центр столиці для автотранспорту закритий. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:03)

1+1 випуск 19:30

Президент України зустрівся з ветеранами і відзначив їхні досягнення. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Українські розвідники вшанували своїх ветеранів. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Мільйон за яйця і димові шашки - в таку суму оцінив спікер Володимир Литвин збитки парламенту після вівторка 27-го квітня. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

У Львові пасажирка маршрутки відсудила у фірми-перевізника 25 тисяч гривень. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Свій парад на 9-те травня готують жителі центра столиці - парад-протест. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Чернігівські депутати та члени виконкому вирішили заробити концертами. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Київ запускає новий міст. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Розставити більше урн для сміття у місті, штрафувати тих, хто смітить - це вимоги борців за чистоту в Києві. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Проїзд у маршрутці може коштувати 100 гривень. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

В Ялті стартував чемпіонат світу з водно-моторного спорту. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Маленький Максим Коска дякує небайдужим українцям. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

На Дніпропетровщині розташована специфічна в'язниця країни. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

В дендрологічному парку Кіровограду розквітло понад 100 тисяч тюльпанів. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

На День Перемоги день народження святкує монумент Батьківщина Матір. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Інтер випуск 20:00

Україна готовится к празднованию 65-ой годовщины Победы. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

Огонь Славы зажгли сегодня в Киеве в Национальном музее истории войны.. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

Национальному музею-заповеднику «Битва за Киев» - 65 лет.. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

Ветеранов госбезопасности сегодня чествовали представители СБУ. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

В преддверии Дня Победы во многих школах провели открытые уроки, посвященные Великой отечественной. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

Великая отечественная война станет сегодня темой программы «Большая политика с Евгением Киселёвым». Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

Ровно 105 лет назад в Киеве появился фуникулер. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

В эфире «Подробностей» мы продолжаем рассказывать о городах-героях. Сегодня вашему вниманию - история Сталинграда, нынешнего Волгограда. . Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

Новийканал випуск 19:00

Яєчно-димовий дебош обійшовся Верховній Раді у мільйон гривень. Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:26)

Кияни взялися прибирати Київ а зібране сміття принесли під мерію. Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:26)

Обережно - кліщі. Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:26)

Нема ГМО - нема проблеми. Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:26)

Дівчата з сорокових, курсанти, оркестр, червоні прапори, коровай та море квітів. Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:26)

Зараз ви побачите унікальні кадри. Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:26)

У центрі Києва опівночі з 8 на 9 травня запрацює квітковий годинник. Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:26)

Пам'ятаєте, як у дитинстві робили паперові літачки?. Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:26)

ICTV випуск 18:45

Гостей із Росії та Білорусії, тих, хто крокуватиме у День Перемоги Хрещатиком, квітами зустріли сьогодні на столичному вокзалі. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:03)

Плакатів із зображенням Йосипа Сталіна та іншої символіки сталінізму в Москві на параді з нагоди 65-ї річниці закінчення Другої Світової війни не буде. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:03)

В Україні на державних установах знову з'являються червоні прапори. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:03)

Музеєві-заповіднику «Битва під Києвом» також 65 років. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:03)

Свій внесок у допомогу ветеранам зробили «Факти». ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:03)

На Черкащині у жовтні 43-го вбили мешканців цілого хутора. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:03)

Друга Світова крім жахіття і героїчних подвигів на лінії фронту залишила по собі і невідомі життєві історії. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:03)

До примирення ветеранів Червоної армії та українських повстанців, а також визнання статусу всіх учасників визвольного руху, вкотре закликав попередній Президент Віктор Ющенко. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:03)

Степанова Бандері та головнокомандувачу української повстанської армії Романові Шухевичу присвоїли звання «Почесний громадянин міста Львова». ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:03)

Опозиція вимагає повного звіту від Прем'єра, міністра закордонних справ та інших урядовців стосовно підготування десятка українсько-російський угод, запланованих до підписання на 17 травня Президентами обох країн. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:03)

Одна з можливих угод, яку росіяни готують до підписання стосується власне об'єднання атомної енергетики обох країн. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:03)

Справжнє ковальське містечко просто неба розгорнулось в Івано-Франківську. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:03)

Весна і літо - найактивнішій час для внутрішнього туризму. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:03)

Реалізувавши найбільше продукції лікеро-горілчаний завод «Хортиця» отримав звання «Лідер галузі-2009» серед українських виробників алкоголю. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:03)

5 канал випуск 21:00

В Україні проживає багато ветеранів Великої вітчизняної війни. 5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:00)

Гість студії - Анатолій Чайковський, доктор історичних наук. 5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:00)

Гість студії - Юрій Шаповал, доктор історичних наук, Інститут політичних та етнонаціональних досліджень НАНУ. 5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:00)

ТРК Україна випуск 19:00

В Черновцах милиция задержала 2 женщин и мужчину, которые пытались продать бездетной паре 2-летнего мальчика. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

В Киев сегодня приехали ветераны из Москвы и Минска. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

Президент сообщил, что уже дал указание на места заниматься проблемами ветеранов не только 9 мая. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

Празднование Дня победы с малым бюджетом. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

Матч смерти против застройки. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

Трамваи и троллейбусы Днепропетровска могут остановиться со следующей недели. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

В Херсоне на маршрут сегодня вышел всего 1 троллейбус. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

Голубые флаги взвились сегодня над 2 ялтинскими пляжами. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

Войну безграмотной рекламе объявили днепропетровские филологи. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

УТ-1 випуск 21:00

7 травня 1945-го у французькому Рейні Німеччина підписала акт про капітуляцію       вверх

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:03)

07.05.2010 20:00:14

Сюжет №1

21:00:45-21:04:12 (время эфира)

Олесь ТЕРЕЩЕНКО, ведучий: Перша дата перемоги. 7 травня 1945-го у французькому Рейні Німеччина підписала акт про капітуляцію. 8 травня у Берліні було підписано ще один акт - про безумовну капітуляцію. У Москві тоді вже було 9 травня. Тому на пострадянському просторі перемогу святкують саме цього дня. Святкування в Україні, власне, почалося вже сьогодні. У столичному Музеї Великої Вітчизняної війни запалили вогонь слави. Президент, прем'єр-міністр, голова Верховної Ради з ветеранами та молоддю вшанували пам'ять загиблих за батьківщину хвилиною мовчання. Після цього поклали квіти до пам'ятника форсуванню Дніпра. З переможцями президент зустрівся в Українському домі. Віктор Янукович вручив нагороди ветеранам і пообіцяв: про кожного учасника війни держава турбуватиметься протягом всього його президентського терміну.

Ірина МАРКІНА, кореспондент: Ця улюблена пісня, як і багато інших, про кохання про тих, кого розлучила війна, завжди лунали в солдатських серцях. І зараз же сиві солдати Великої Вітчизняної слухають їх із тією ж теплотою, як і понад 60 років тому. Колишні фронтовики з різних областей країни приїхали в столицю на зустріч з президентом. Євгенія Єльченко - єдина жінка серед мужніх чоловіків, яка приїхала сьогодні отримати державну нагороду. 17-річна Женя обороняла Ленінград. У блокаду поховала маму, сестру. Перше, що помітила в Українському домі, - поряд з державним прапором немає червоного. А потім, соромлячись і прикриваючи рукою мікрофон, розповіла про свою військову таємницю.

Євгенія ІЛЬЧЕНКО, ветеран Великої Вітчизняної війни м. Рівне: «Я 8 крыс съела. Склад сгорел. Я зашла с племянницей. А как пришли, сахар... кругом сахара получился островок такой. Я не знаю... мед был или сугроб. И там 8 крыс».

Ірина МАРКІНА, кореспондент: Про цінність кожного людського життя говорив і Віктор Янукович. Зігріти ветеранів теплотою та увагою лише в травневі свята замало, - каже президент. І публічно дав завдання уряду та владі на місцях перейматися проблемами та турботами учасників війни щоденно. Окремо підкреслив: свято перемоги - поза політикою.

Віктор ЯНУКОВИЧ, президент України: «Я за те, щоб це свято було дійсним святом всіх громадян країни, незалежно від географії, групи крові, нації і так далі».

Ірина МАРКІНА, кореспондент: В цьогорічному бюджеті уряд виділив 140 мільйонів гривень на житло для ветеранів та інвалідів війни. Ще півмільярда підуть на забезпечення фронтовиків автомобілями. Збільшаться пенсії та матеріальна допомога. Підтримають грошима і громадські організації ветеранів. З цими новинами поїде додому посланець з Волині - колись молодший лейтенант Федір Орлов. 7 травня 45-го він був у Берліні. Згадує: відчуття перемоги витало у повітрі. Як шкода була втрачати друзів в останні дні війни.

Федір ОРЛОВ, голова Волинської обласної організації ветеранів війни: «У нас был шофер. Он кричит: иди ко мне. Я подхожу к машине, значит... давай выпьем по сто грамм. Я говорю: у меня в самоходке канистра бензина... канистра спирта. Нет, ты со мной. Я хочу с тобой. Только я отошел от него - осколок снаряда, и убило всех».

Ірина МАРКІНА, кореспондент: Тих, хто не повернувся, згадували і сьогодні. А за велику перемогу ветерани випили по келиху шампанського.

До України на парад приїхали 50 ветеранів з республік колишнього Радянського Союзу та країна антигітлерівської коаліції             вверх

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:03)

07.05.2010 20:00:14

Сюжет №2

21:04:13-21:06:32 (время эфира)

Олесь ТЕРЕЩЕНКО, ведучий: На зустрічі з фронтовими друзями. Потягом до України на парад приїхали 50 ветеранів з республік колишнього Радянського Союзу та країна антигітлерівської коаліції. Натомість 10 українських фронтовиків вирушили до Берліна - міста, яке 65 років тому штурмували.

Катерина БЕССАРАБОВА, кореспондент: На столичному вокзалі зранку повно міліції та військових. Це така варта. Вона зустрічає ветеранів Великої Вітчизняної з Москви та Мінська. Якщо з одного боку правоохоронці у парадному вбранні, то з іншого - юнаки з гаслами перемоги та дівчата в солдатській формі. Всі вишикувалися на пероні. Вже готовий до урочистостей оркестр. Усі ці ветерани визволяли українські міста. До Києва їх мало приїхати сто, але змогли тільки половина. Адже наймолодшому 83. Всі вони фронтовики колишніх республік СРСР та країн антигітлерівської коаліції. Більшість у Києві не бували по кілька десятиріч. Кожен приїхав зі своїми очікуваннями від гостин.

Валерій ШУКШИН, ветеран Великої Вітчизняної війни (Білорусь): «В Киеве я был примерно лет 25 тому назад. Конечно, хочется посмотреть его, встретиться с людьми, с кем я работал, летал вместе. Поэтому планы большие».

Катерина БЕССАРАБОВА, кореспондент: На сусідній платформі ще один спецвагон. Від'їжджає за 10 хвилин. Він повезе українських фронтовиків до Берліна. Всі 10 пасажирів - ветерани, які в травні 45-го штурмували столицю Третього рейху. Їх проводжають без квітів, оркестру та лозунгів. Але почесні - не головне для фронтовиків.

Іван НЕЧАЄВ, ветеран Великої Вітчизняної війни (Україна): «Я никогда не мечтал в 45 году, что через 65 лет, в 2010 году снова буду возвращаться на те места, которые навечно остались в нашей памяти, как последний бой, которым было поставлено точку в Великой Отечественной войне».

Катерина БЕССАРАБОВА, кореспондент: На платформі - хіба що родичі. Але й вони теж переповнені почуттями.

Валентина ГАЛЬОН, дружина ветерана: «Вот сегодня такой день, когда не просто переполняют эмоции, а просто... становиться каким-то потрясающим, красивым. Столько любви, столько уважения к этим людям. На каждом сантиметре».

Катерина БЕССАРАБОВА, кореспондент: Заради такої подорожі всі ці ветерани пропустять парад у різних містах. Але попереду довгоочікувана зустріч з фронтовими друзями, яких з часів перемоги розкидало по різних кутках.

У центрі Києві хотіли влаштувати ще 15 акцій вверх

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:03)

07.05.2010 20:00:14

Сюжет №3

21:06:33-21:06:54 (время эфира)

Олесь ТЕРЕЩЕНКО, ведучий: Крім параду на День Перемоги, у центрі Києві хотіли влаштувати ще 15 акцій. Чотирьом ініціативним групам столичний адміністративний суд відмовив. Мерія вважає, що їхні акції заважатимуть головній. Одна з ініціативних груп, що підпала під заборону, планувала протестувати проти участі у параді російських військових.

Спікер парламенту відреагував на встановлення монумента Сталіну   вверх

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:03)

07.05.2010 20:00:14

Сюжет №4

21:06:55-21:07:15 (время эфира)

Олесь ТЕРЕЩЕНКО, ведучий: Для пам'ятників Сталіну підстав немає. Спікер парламенту відреагував на встановлення монумента «вождю всіх народів» під комуністичним обкомом у Запоріжжі. Володимир Литвин вважає: злочини Сталіна не можна замовчувати, не бачити і не оцінювати. Цього ж дня російський президент Дмитро Медведєв заявив: злочинам Сталіна проти власного народу прощення немає.

Визвольний рух на Західній Україні в роки Другої світової, за словами голови Верховної Ради, слід визнати вверх

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:03)

07.05.2010 20:00:14

Сюжет №5

21:07:16-21:07:42 (время эфира)

Олесь ТЕРЕЩЕНКО, ведучий: Визвольний рух на Західній Україні в роки Другої світової, за словами голови Верховної Ради, слід визнати. Володимир Литвин проти огульних звинувачень на адресу воїнів УПА, але водночас радить не поспішати з їхньою героїзацією. На думку третього президента України Віктора Ющенка, примирення ветеранів Радянської армії у українських повстанців зробить Україну сильнішою. За опитуванням Центру Разумкова, зараз третина українців підтримує таке примирення і третина проти.

Спікер оголосив ціну гарячого 27 квітня у Верховній Раді        вверх

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:03)

07.05.2010 20:00:14

Сюжет №6

21:07:43-21:08:17 (время эфира)

Олесь ТЕРЕЩЕНКО, ведучий: Один мільйон гривень - спікер оголосив ціну гарячого 27 квітня у Верховній Раді. На запит правоохоронців апарат парламенту порахував матеріальну шкоду від фізичного протистояння опозиції і коаліції. На ремонт технічного обладнання сесійної зали знадобиться 98 тисяч гривень, на ремонт підлоги, покриття та меблів - 912 тисяч. Володимир Литвин хоче стягнути збитки не з держави, а з депутатів, які влаштували безлад. Нагадаємо, у вівторок 27 квітня ратифікація угоди про продовження базування Чорноморського флоту в Україні супроводжувалася бійкою депутатів, киданням яєць та димових шашок.

Пенсіонери у травні отримають трохи більше грошей   вверх

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:03)

07.05.2010 20:00:15

Сюжет №7

21:08:18-21:09:18 (время эфира)

Олесь ТЕРЕЩЕНКО, ведучий: Пенсіонери у травні отримають трохи більше грошей. Підвищення передбачає нещодавно ухвалений бюджет. Пенсійний фонд зобов'язали перерахувати і виплатити пенсії вже за новими відомостями. Жодних документів для перерахунку подавати не потрібно, - запевняють у Мінпраці та Пенсійному фонді.

Борис ЗАЙЧУК, голова Пенсійного фонду України: «Протягом року у нас зросте мінімальна пенсійна виплата на 104 гривні. Оскільки бюджет був прийнятий в кінці місяця, ми змушені були... а відомості на ті пенсії, які ми мали виплачувати, були вже надруковані, ми змушені зробити додаткові відомості. І якраз на святкові дні наші співробітники працювали, віддрукували трудові додаткові ці відомості, розіслали їх у поштові відділення, до банків, і виплата йде у нас, розпочалася з 4 числа з пошти. З 5-го повністю йде виплата вже у банках, в тому числі і в банках».

Довша оренда для Чорноморського флоту у Севастополі планів Росії з будівництва нової стоянки не скасувала        вверх

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:03)

07.05.2010 20:00:15

Сюжет №8

21:09:19-21:09:43 (время эфира)

Олесь ТЕРЕЩЕНКО, ведучий: Довша оренда для Чорноморського флоту у Севастополі планів Росії з будівництва нової стоянки не скасувала. Військово-морська база у Новоросійську і далі будуватиметься. Зведення обійдеться у 92 мільярди рублів та буде завершена у 2020 році. Цифру під час інспекції об'єкта озвучив прем'єр Володимир Путін. 13,5 мільярдів надійдуть вже цього року. На них зокрема побудують хвилезахисні споруди.

Арену, на якій у 42-му українські футболісти зіграли із німецькою командою, мерія здала в оренду приватній компанії             вверх

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:03)

07.05.2010 20:00:15

Сюжет №12

21:13:38-21:16:17 (время эфира)

Олесь ТЕРЕЩЕНКО, ведучий: «Матч смерті». Cьогоднішньому поєдинку на столичному стадіоні «Старт» дали таку ж саму назву, як і легендарному змаганню. Арену, на якій у 42-му українські футболісти зіграли із німецькою командою, мерія здала в оренду приватній компанії. Місцеві мешканці впевнені: вхід до стадіону закриють для людей або ж спортивний майданчик взагалі зникне з мапи столиці.

Олександр РОМАНЮК, кореспондент: Матч на стадіоні «Зеніт», нині «Старт», навіки увійшов в історію. Місцеві футболісти розгромили команду німецьких солдатів. І хоча переможців не розстрілювали після матчу, як свідчить легенда, футбол тут справді був небезпечним, - твердять очевидці.

Чоловік: «Сюда не пускала мать. Боялись, во-первых, чтобы в Германию не забрали».

Олександр РОМАНЮК, кореспондент: Сьогодні місцеві жителі бояться вже не гітлерівських окупантів, а забудовників. 16 лютого столична влада віддала стадіон «Старт» в оренду на 40 років приватній компанії.

Олександр ЛИТВИНЕНКО, гравець футбольного клубу «Старт» (1950 рр): «Мне сейчас до глубины души обидно, что этот стадион могут забрать, лишить детей футбольной школы».

Олександр РОМАНЮК, кореспондент: Стадіон та чотири гектари землі віддали навіть без громадських слухань, - кажуть місцеві жителі. За 40 років оренди забудовник заплатив лише 10 мільйонів гривень, в рази менше ринкової ціни. За планом забудови, «Старт» мають реставрувати, а поруч звести ще 6 висоток. У столичній федерації футболу в це не вірять.

Ігор КОЧЕТОВ, голова федерації футболу м.Києва: «Хотят этот стадион привести в такое состояние, которое было бы непригодно для футбола, и осуществить здесь свои коммерческие проекты».

Олександр РОМАНЮК, кореспондент: Організацію забудовника не знайти, - бідкаються захисники стадіону. Не вдалося це і нам. Єдина заявлена на договорах адреса виявилася фіктивною. Інформацію про компанію-орендаря немає у жодній бізнес-довідці. Столичні чиновники з коментарями попросили зачекати до наступного тижня. Юрист Володимир Руденко впевнений: забудовник липовий, а землю хочуть продати у треті руки. Разом із місцевими жителями він вже підготував звернення до керівництва держави.

Володимир РУДЕНКО, юрист, член ініціативної групи: «Щоби припинити передачу земельних ділянок, на яких знаходиться стадіон, в приватні руки, не допустити забудови, залишити стадіон публічною установою для доступу всіх місцевих громадян».

Олександр РОМАНЮК, кореспондент: Школяр Ярослав пишається логотипом «Старт» на своїй формі. Сьогодні через 68 років після «матчу смерті» хлопець готувався зіграти символічний матч за життя стадіону. На товариський поєдинок запросили чиновників КМДА та гравців від команди забудовника.

Чоловік: «У нас є вже організована команда. Пожалуйста, спускайтесь к нам».

Олександр РОМАНЮК, кореспондент: Та поєдинок так і розпочався - опоненти не прийшли. Перемога, хоч і технічна, твердять жителі, хороший знак. Після такого, кажуть, стадіон точно не віддадуть.

Миколаївські відмінники по черзі стоятимуть біля вічного вогню          вверх

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:03)

07.05.2010 20:00:15

Сюжет №13

21:16:18-21:17:07 (время эфира)

Олесь ТЕРЕЩЕНКО, ведучий: Почесна варта для найкращих. Миколаївські відмінники по черзі стоятимуть біля вічного вогню. До ювілею перемоги у місті відновили так званий пост номер один. Відтепер вогонь вартуватимуть не лише на свята, а й будні, як за радянських часів. Чимало школярів, особливо з клубів юних моряків та бойових мистецтв, до відновлення традиції поставилися з розумінням. Учні стоятимуть на посту з 10-ї до 16-ї - кожен по півгодини.

Сьогодні у Полтаві відкрили пам'ятник авіаторам секретної авіабази    вверх

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:03)

07.05.2010 20:00:15

Сюжет №14

21:17:08-21:20:03 (время эфира)

Олесь ТЕРЕЩЕНКО, ведучий: Американці бомбили Німеччину з-під Полтави. У 44-му під цим українським містом базувалося 2500 американських вояків і 10 тисяч авіаторів. Операція називалася «Френтік» («Несамовитий») і тривалий час була під грифом «таємно». Говорити вголос про ті події почали лише за півстоліття. Сьогодні у Полтаві відкрили пам'ятник авіаторам секретної авіабази та зенітницям, які її охороняли.

Володимир НЕПИЙПИВО, кореспондент: Тепер у Полтаві про їхній подвиг знають усі. Під час нальоту загинули близько сотні радянських військових. Пошуковці встановили прізвища 35 з них. Пам'ятник спорудили за проектом командира авіаційної комендатури і дослідника операції «Френтік» Віктора Дейнеги. Він розповідає: тільки-но почав зберігати матеріали про операцію, відразу відчув інформаційний голод. Багато документів ще й досі засекречені.

Віктор ДЕЙНЕГА, начальник 215-ї авіаційної комендатури: «169 база особливого призначення, вона була засекречена, хорошо охоронялася під наглядом НКВД. Всі матеріали, які знаходилися по цій базі, зберігаються в архівах КГБ в Радянському Союзі, а сейчас в архівах у Москві, в архівах ФСБ».

Володимир НЕПИЙПИВО, кореспондент: Понад півстоліття спецслужби приховували факт співпраці американських і радянських військових. Схема вигадана союзним командуванням, щоб завдати повітряного удару по Німеччини, була такою. Американські літаки стартували з аеродромів в Англії та Італії, бомбили промислові центри в Європи і летіли за лінію фронту, сідали в Полтаві, Миргороді та Пирятині. Там заправлялися і знову рушали на Європу. Ці нальоти завдавали великої шкоди промисловості. Відтак Вермахт вирішив будь-якою ціною знищити американську базу на Полтавщині. В ніч з 21 на 22 червня німецькі бомбардувальники перетворили полтавське літовище на пекло. На аеродром скинули близько півтори тисячі ось таких бомб. Їхні осколки знаходять і досі. Полтавчанину Миколі Страшко тоді було шість. Він пригадує, як серед ночі сім'я прокинулася від потужних вибухів.

Микола СТРАШКО, мешканець Полтави: «Вибухи... ну, просто земля здригалася. І ми дивилися у бік Полтави. А це було на відстані, можливо, 10-15 кілометрів. І зарево, велике червоне зарево було».

Володимир НЕПИЙПИВО, кореспондент: Що не розбомбили - згоріло. Врятувати вдалося лише сім літаків. Американці базувалися під Полтавою ще три місяці. Потім потреби у човникових рейсах вже не було. Фронт просунувся до кордонів Німеччини. Після війни про спільну операцію ані в Сполучених Штатах, ані в Радянському Союзі не згадували - подія не вписувалася у концепцію «холодної війни».

Ірина ПІСТОЛЕНКО, завідувач відділу полтавського музею авіації та космонавтики: «Це американський прапор, який справді був у американських льотчиків у Полтаві у 1943-1944 роках. І вони залишили його у Полтаві в той час, коли від'їжджали після закінчення операції. Зберігався довгий час цей прапор у спеціальному відділі. Він був закритий для широкого загалу».

Володимир НЕПИЙПИВО, кореспондент: Нині пошуковці хочуть знайти і запросити до Полтави рідних тих, хто загинув під німецькими бомбами.

Море зі ста тисяч тюльпанів розлилося у Кіровограді   вверх

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:03)

07.05.2010 20:00:15

Сюжет №16

21:23:44-21:25:09 (время эфира)

Олесь ТЕРЕЩЕНКО, ведучий: Море зі ста тисяч тюльпанів розлилося у Кіровограді. Їх посадили власники місцевого дендропарку. Вони запевняють: такої масштабної за розмахом та красою квіткової акції в країні ще не було.

Дмитро КОБЕЦЬ, кореспондент: Ось ці тюльпани до кіровоградського дендропарку привезли безпосередньо з Голландії. А цього сезону тут перевершили власний національний рекорд - одночасно в одному місці зацвіло більше ста тисяч тюльпанів. Сто тисяч квітів 45 сортів прикрашають два гектари у центрі міста. Більшість цих тюльпанів з голландської колекції не знайти в жодному квітковому магазині України, - стверджують селекціонери. До вибору сортів підійшли творчо. Цвітінні квітів триватиме з весни до осені.

Олена ЛОНЧИНСЬКА, адміністратор дендропарку: «Коллекция цветов, тюльпанов в дендропарке города Кировограда уникальна. Такой коллекции больше нет ни в одном ботаническом саду Украины».

Дмитро КОБЕЦЬ, кореспондент: Працівники дендропарку задоволені - до них за порадами та насінням звертаються десятки любителів квітів, а яскраві кольори тюльпанів привертають тисячі відвідувачів.

Вікторія ВИНОГРАДОВА, відвідувачка дендропарку: «Я нигде не встречала такого разнообразия тюльпанов. Для меня тюльпаны это было вот как у нас на огородах растут. А такое разнообразие, оно просто удивляет и восхищает».

Дмитро КОБЕЦЬ, кореспондент: Працювати є над чим, - запевняють ботаніки, - адже у світі існує майже 20 тисяч видів тюльпанів. Наступного сезону кіровоградський дендропарк знову збирається ставити рекорди. Тут обіцяють показати принаймні до 200 сортів. Окрасою парку має стати дублікат колекції квітів Нікітського ботанічного саду.

На святкові дні центр столиці для автотранспорту закритий      вверх

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:03)

07.05.2010 20:00:15

Сюжет №17

21:25:10-21:25:49 (время эфира)

Олесь ТЕРЕЩЕНКО, ведучий: На святкові дні центр столиці для автотранспорту закритий, - попереджає ДАІ. Завтра 8 травня на Хрещатику від Бессарабської площі і до Європейської з 10 години рух перекриють та заборонять паркуватися. Там розпочнеться розстановка військової техніки. Щоправда дозволено наскрізний проїзд з вулиці Інститутської на Михайлівську і з бульвару Шевченка до бессарабського кварталу. 9 травня у зв'язку з проведенням параду перемоги рух автотранспорту буде повністю перекрито на Хрещатику, вулицях Городецького та Ольгинській, а також на Європейській площі. Закритою на вхід та вихід буде також станція метро «Майдан незалежності». Вона працюватиме лише для пересадки пасажирів.

1+1 випуск 19:30

Президент України зустрівся з ветеранами і відзначив їхні досягнення            вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

07.05.2010 3:00:18

Сюжет №2

19:32:44-19:35:16 (время эфира)

Ілона ДОВГАНЬ, ведуча: Ваш подвиг вищий за проблеми сьогодення , політику і будь-які кризи. Президент зустрівся з ветеранами і відзначив їхні досягнення. Не забувши і про своє - виділення житла, підвищення пенсій. Сказав, що його усмішка перед ними не фальшива.

Кореспондент: Почесна варта у святкових одностроях. Сивочолі ветерани із начищеними нагородами на грудях та хвилина мовчання. Так на схилах Дніпра у Парку слави розпочалися офіційні урочистості з нагоди 65-ї річниці перемоги. Навіть за дві години до зустрічі Президента з ветеранами, героями Радянського Союзу, повними кавалерами орденів слави до Українського дому не підійти. Він майже на військовому положенні. Міліція оточила будівлю подвійним кільцем. Паркування заборонене, перехожих скеровують в обхід. Ветеранів підвозять організовано і годину до початку церемонії їх розважають піснями часів війни. Верховний головнокомандувач без запізнення з'являється перед ветеранами. На червоному хіднику, з якого завбачливо прибрали найменші пилинки. Свою коротку промову починає з того, що їхній подвиг не йде не в яке порівняння із проблемами сьогодення.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «В окопах під Києвом, Одесою, чи Харковом вам було незрівнянно важче аніж нам сьогодні у боротьбі з наслідками світової кризи та бездіяльності попереднього уряду».

Кореспондент: Але не забуває і зазначити, що в нинішніх нащадків переможців теж є певні успіхи. Пенсії в середньому підвищені на 16%, уряд готується дати півмільярди гривень на закупівлю авто для інвалідів першої групи. Та зрештою і житла ветеранам держава останнім часом виділила більше. Надалі ж, - переконує Президент, - переможці відчуватимуть все більшу турботу влади, бо влада святкуватиме День Перемоги щоденно.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Мені не по дорозі з чиновниками, які 9-го травня спеціально для ветеранів розтягують на обличчі фальшиву усмішку, а 10-го травня знову перестають їх помічати».

Кореспондент: Сам Янукович мріє про те, щоб свято 9-го травня позбулося політичного забарвлення і стало об'єднавчим для країни, цитата: незалежно від географії, групи крові, нації і так далі. І вже у переддень Дня Перемоги поїде вклонитися могилі невідомому солдату до Москви. А безпосередньо у день свята прийматиме парад на Хрещатику.

Українські розвідники вшанували своїх ветеранів        вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

07.05.2010 3:00:18

Сюжет №3

19:35:17-19:38:07 (время эфира)

Ілона ДОВГАНЬ, ведуча: Вся увага в ці дні прикута до свята перемоги та ветеранів. Вшанували своїх ветеранів і розвідники. Служба безпеки України вручила їм нагороди і показала власне вміння воювати. Дали постріляти і колишнім фронтовикам, які і нині бадьорі духом.

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Колишні контррозвідники, учасники другої світової нині зустрічаються лише раз у рік. Здоров'я вже не те, але духом бадьорі. Все жартують.

Ветеран: «Физиономия у меня не фотогеничная. Долго наводят».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Це Центр з підготовки спецоперацій СБУ, Бійці «Альфи» перед ветеранами показують свій вишкіл. Така собі міні-війна лише за нею ветерани спостерігають через скло. І порівнюють справжні бої із цими.

Олександр КАКОШИН, колишній контррозвідник: «Ще краще. Тому що».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Хоча таки зізнаються: нинішній вишкіл «альфівців» неабиякий.

Олександр КАКОШИН, колишній контррозвідник: «Класс. Во-первых на ходу, во-вторых с любого положения, в-третьих уверенно и как-то организовано очень».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: 86-річний Олександр Какошин зброю в руках не тримав уже 15 років. А тут така нагода - бери стріляй. На війні з такою зброєю вон не стикалися. Тож перший постріл схибив.

Чоловік: «Оружие часто выручало вас?»

Олександр КАКОШИН, колишній контррозвідник: «Ну як вам сказати? Ну в общем було».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Контррозвідникам не лише постріляти, а й згадати є що.

Контррозвідник: «На моем счету 6 английских шпионов».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Олексій Деркач в далекому 43-му, коли в Тегерані на історичній зустрічі лідери трьох країн вирішували долю Європи, опікувався безпекою перших осіб. На територію Ірану німці тоді закинули кілька десятків шпигунів і террстів.

Олексій ДЕРКАЧ, колишній контррозвідник: «Большинство личного состава - это были советские бывшие военнопленные. Например в одной из группы из 42-х человек только было два немца. А остальные были советские военнопленные бывшие. Часть из этих военнопленных входила в состав террористических групп сознательно».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Радянським контррозвідникам у Тегерані вдалося ліквідувати всі німецькі десанти. Деякі вже по закінченню конференції.

Олексій ДЕРКАЧ, колишній контррозвідник: «Они намеревались расстрелять тройку лидеров. Даже через аппаратуру киносъемки».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Вже на ялтинській конференції Олексія Деркача не було. Після Тегерану він більше року лікувався. Тоді вони були не такі вишколені і озброєні. Але в них було головне.

Олексій ДЕРКАЧ, колишній контррозвідник: «Брали тем, что все мы были родине преданны. Вот так».

Мільйон за яйця і димові шашки - в таку суму оцінив спікер Володимир Литвин збитки парламенту після вівторка 27-го квітня   вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

07.05.2010 3:00:18

Сюжет №4

19:38:08-19:39:06 (время эфира)

Ілона ДОВГАНЬ, ведуча: Бився, плати. Мільйон за яйця і димові шашки - в таку суму оцінив спікер Володимир Литвин збитки парламенту після вівторка 27-го квітня. Тоді, нагадаю, були спроби заблокувати ратифікацію харківських угод щодо термінів перебування російського флоту у Криму. Кошторис від Литвина складається з двох пунктів. На ремонт пошкодженої техніки знадобиться 98 тисяч гривень. Значно дорожче - відновлення підлоги, килиму і меблів. А в цій графі 912 тисяч гривень. Причому спікер впевнений - ці гроші мають заплатити депутати, які брали участь у бійках.

У Львові пасажирка маршрутки відсудила у фірми-перевізника 25 тисяч гривень        вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

07.05.2010 3:00:18

Сюжет №5

19:39:07-19:42:51 (время эфира)

Ілона ДОВГАНЬ, ведуча: У Львові пасажирка маршрутки відсудила у фірми-перевізника 25 тисяч гривень. 2 роки тому жінка впала в автобусі і зламала хребет. Юристи вважають рішення суду, що присудив їй компенсацію, нетиповим. Оскільки водія маршрутки у цьому випадку так і не визнали винним.

Постраждала: «Во-первых был такой хруст сильный и перехватило дыхание, что я не могла долго дышать».

Омелян ОЩУДЛЯК, кореспондент: Це сталося на цій зупинці. Ольга Польщикова сплатила за проїзд і розверталася щоб сісти на вільне місце. Розповідає: коли автобус різко рушив, впала і вдарилася спиною об тумбу біля водія.

Ольга ПОЛЬЩИКОВА, відсудила 25 тисяч гривень: «Сразу уложили на лижко со щитом. Месяц я пролежала в 8-й больнице, а потом еще 3,5 месяца еще дома. 6 месяцев я была на больничном».

Омелян ОЩУДЛЯК, кореспондент: Власник маршрнту 25 тисяч гривень платити не поспішає. Він подав апеляцію.

Власник маршрутки: «Я не збираюся зараз щось коментувати по рішенню суду. Тому що цей момент роздутий журналістами безпідставно і він тільки заважає об'єктивному розгляду справи».

Омелян ОЩУДЛЯК, кореспондент: Перемога у суді далася юристам Ольги важко. Свідків так і не знайшли. Замість водія слідчі визнали винною пасажирку.

Олег МИЦИК, юрист: «Вони кажуть: а що у вас було у руці? Вона: зонтик і сумка. А в другій руці? Я розраховувалася. Винувата. Ви розумієте до чого дійшло? Отак відмовили у порушенні кримінальної справи міліція».

Омелян ОЩУДЛЯК, кореспондент: Але адвокатові вдалося довести у суді - маршрутка - джерело підвищеної небезпеки. А отже винна не лише пасажирка, а й власник маршруту.

Олег МИЦИК, юрист: «Водій, як цивільна відповідальність якого була застрахована, це не треба заперечувати, виявився невинуватим у дорожньо-транспортній і стало неможливим традиційне відшкодування до якого всі звикли, а саме відшкодування за рахунок автоцивілки».

Омелян ОЩУДЛЯК, кореспондент: Автоцивілка обов'язкова умова отримання ліцензії на перевезення пасажирів. Вона покриває витрати у разі ДТП. Окрім автоцивілки пасажирів додатково страхують лише на міжміських маршрутах. Ось цей папірець - постанова Кабінету міністрів від 1996-го року. Він каже: межі страхування починаються там, де закінчується межа міста. Що це означає? Якщо ви сіли у маршрутку у Львові для того, щоб проїхати з однією вулиці на іншу, і не дай Боже, під час проїзду зламали ногу, отримати свої гроші від страховиків буде украй складно. Інша річ, якщо ви виїхали за межі міста. І це трапилося десь по дорозі у район. Тоді свої гроші отримати набагато легше.

Жінка: «Зайшла здоровою людиною, на ногах виходиш. Це на два місяці наклали».

Омелян ОЩУДЛЯК, кореспондент: Алла Кубата зламала ногу у маршрутці 13-го квітня. Водій різко загальмував.

Алла КУБАТА, зламала ногу у маршрутці: «З нижньої сходинки заношу ногу на верхню. Розумієте, моя нога підставлена. І тут раптом такий ривок, всі що в проході люди падають мені на коліно. І ламають мені коліно».

Омелян ОЩУДЛЯК, кореспондент: Слідство триває. Якщо водія не визнають винним, жодних грошей від страхових компаній Алла не отримає. Обидві наші героїні травмовані на одному і тому ж маршруті.

Свій парад на 9-те травня готують жителі центра столиці - парад-протест         вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

07.05.2010 3:00:18

Сюжет №6

19:42:52-19:44:39 (время эфира)

Ілона ДОВГАНЬ, ведуча: Свій парад на 9-те травня готують жителі центра столиці - парад-протест. Мешканці раритетних будинків на Майдані Незалежності проти будівельних кранів та багатоповерхової стоянки, яку планують зводити просто біля їхніх осель.

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Від Майдану Незалежності до стін їхнього будинку всього пару кроків. Відтак за цю прибудинкову територію сьогодні триває справжня запекла боротьба.

Лариса, мешканка будинку: «По цьому проїзду наші мешканці заходять додому, приїжджає швидка, пожежна, машина, яка забирає сміття. Це проїзд проданий Київрадою».

Житель будинку: «Продан детский майданчик спортивный, в котором все дети вот этих 4-х домов играют в футбол, баскетбол».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Їх близько сотні, вони захищають себе, як можуть. Залізними гратами від пиятик, а своє подвір'я на перетворення на громадську вбиральню. Нині жителі центру столиці планують плакати на власні балкони з протестом проти будівництва поруч.

Житель будинку: «Опитування не робили, зборів не робили. Не давали їм ніякого дозволу на приватизацію».

Мешканка будинку: «За фундаменти своїх домівок ми боїмося».

Віктор, мешканець будинку: «Дуже дорого коштує, але треба ж поважати тих людей, які тут мешкають. А не поводитися з ними, як з бидлом».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Вона обороняла Київ від німецьких солдатів 65 років тому. Нині обороняє своє власне подвір'я від будівельного крану.

Валентина КАЧАНОВСЬКА, мешканка будинку: «Можна були вийти в двір, посидіти, відпочити. А зараз ну просто під страхом»

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Валентині Іванівні 90. З вікон її квартири видно, як готуються до урочистостей. Перебирає у руках ордени і медалі, привітання і старі фото. Але у колишньої військової медсестри не святковий настрій.

Валентина КАЧАНОВСЬКА, мешканка будинку: «Тяжко стало в центрі жити».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Вона одна із тих жителів, хто два роки у суді намагається призупинити рішення міської влади про виділення їхньої прибудинкової землі під забудову.

Мешканець будинку: «Видите как они отвечают на вопросы жителей?»

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Сьогодні вкотре у суді постановили - звертайтеся до іншої інстанції. На виході із зали суду, один із юристів київської влади констатує.

Галина ШЕВЧУК, юрист відділу ГУ містобудування та архітектури Києва: «Це питання вирішується тільки у судовому порядку, якщо мешканці проти. Взагалі то відповідно до закону України взагалі то повинні бути враховані всі інтереси мешканців».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Тихий і мирний наразі протест у дворі житлового будинку поруч з Майданом Незалежності мешканці називають попереджувальним і готові перетворити його на дуже гучний у День Перемоги.

Мешканець будинку: «Якщо потрібно буде, куплю кулемета і буду тут стріляти - кажу вам так, як воно є».

Чернігівські депутати та члени виконкому вирішили заробити концертами        вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

07.05.2010 3:00:18

Сюжет №7

19:44:40-19:47:18 (время эфира)

Ілона ДОВГАНЬ, ведуча: Чернігівські депутати та члени виконкому вирішили заробити концертами. 2,5 місяці з ним працювали педагоги, їх вчили вальсувати та робити сальто. Все для того аби напередодні дня перемоги вивести на велику сцену. На гроші з проданих квитків обіцяють закупити слухові апарати для ветеранів.

Кореспондент: Щоб заробити гроші на слухові апарати для ветеранів депутат Чернігівської міської ради Віталій Гриць розпрощався із чесно нажитими кілограмами. Син Гоша пригадує: обличчя було у тата.

Син депутата: «Злое».

Кореспондент: До участі у проекті важив 127 кілограмів. Тепер - 92. Довелося змінити гардероб та повністю відмовитися від колишнього стилю життя.

Віталій ГРИЦЬ, депутат Чернігівської міської ради: «У меня не было такого режима, чтобы в 6 утра встать и поехать в бассейн. Из бассейна приехать, отвезти детей в садик и школу. И тут же ехать на работу. Раньше я себе мог позволить поспать, выспаться хорошо».

Кореспондент: Жодної зайвої хвилини на сон. 2,5 місяці досвідчені педагоги муштрували чиновників, щоб тим ноги не заважали.

Наталія ХОЛЬЧЕНКОВА, викладач танців: «Это труд конечно же. Если даже кажется со сцены это все легко и просто, элементарное движение, все нужно отрабатывать, нужно несколько раз повторять».

Кореспондент: Її вихованець Андрій Кудабеков воліє повторювати лише найулюбленіші трюки.

Андрій КУДАБЕКОВ, учасник проекту: «Элементы нижнего брейка для меня это вообще убийство было. Особенно когда я порвал себе связки на спине и все. Мне врачи сказали: никаких тренировок. Я сказал: нет, все. Уже осталось две недели».

Кореспондент: Чернігівці своїх урядників ніколи ще такими не бачили. Вони крутили колесо та сідали на шпагат. Такі трюки далися непросто. Зізнаються: кабінетна робота куди спокійніша.

Сергій ФІГЛЯР, шоумен: «Когда я шел на первую репетицию, я думал, сейчас приду, сейчас одна-две, максимум три репетиции и я буду лучшим. Да куда там?»

Оксана СЕРДЮК, керівник відділу міськради: «После первой тренировки на второй я просто не могла не то, что прыгать-бегать, я не могла ходить».

Кореспондент: Вчилися на дарма. Концертні збори обіцяють спрямувати на закупівлю слухових апаратів для ветеранів війни.

Ірина ЧЕТВЕРТАК, керівник міської ради ветеранів: «У нас стоит на очереди по области 1859 ветеранов. Выдается слуховые аппараты бесплатно ветеранам войны 135 в год».

Оксана ТУНІК-ФРИЗ, заступник міського голови Чернігова: «Зараз ще не знаю яка точно сума зібрана. Ми це вже будемо завтра знати. Тому що там ще перерахування безготівкові є. Я думаю, що ці люди, які принаймні сьогодні є в залі, ветерани, вони обов'язково отримають».

Кореспондент: Чернгівські депутати вже втретє проводять благодійні концерти. А за зібрані гроші закупили вакцину для дитячих поліклінік та придбали крісла для міського палацу культури. Танцюватимуть і далі, якщо їхні ноги приноситимуть у міську скарбницю додаткові гроші.

Київ запускає новий міст          вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

07.05.2010 3:00:18

Сюжет №9

19:50:00-19:52:18 (время эфира)

Ілона ДОВГАНЬ, ведуча: Київ запускає новий міст. По дарницькому мосту столиці, прозваному в народі мостом Кирпи сьогодні пустили перший електропотяг. Залізничники Святкують. Попри всі прорахунки в прорахунки в проекті, вони запевнили: споруда стоятиме.

Максим СУХЕНКО, кореспондент: Дарницький міст перевіряє свої електричні м'язи. Сьогодні на нього вночі вперше подали робочий струм - 27 тисяч вольт. Перший тестовий потяг проскочив міст менш ніж за дві хвилини. Його будують більше 5-ти років. За цей час розвінчали десяток скандалів і пропустили лиш кілька потягів із будівельними матеріалами. Сьогодні перша офіційна демонстрація - міст не боїться навантаження.

Олексій КРИВОПІШИН, керівник Південно-Західної залізниці: «Мы закончили этап железнодорожный. Дали електрификацию. И мост может работать. Но для того, чтобы открыть регулярно е железнодорожное движение, необходимо построить трехуровневую развязку в районе правого берега на Выдубичах. И только после этого можно открывать железнодорожную составляющую для полного регулярного железнодорожного движения».

Максим СУХЕНКО, кореспондент: Залізнична частина мосту готова повністю. Час взятися за автомобільну переправу. Виділених цьогоріч державним бюджетом 650 мільйонів гривень мостобудівці називають оптимальним мінімумом. Вистачить на під'їзди до мосту та дорогу до переповненого киянами Харківського шосе. Потужність нового мосту буде 60 тисяч машин та кілька сотень потягів на добу. Залізничники розповідають: нова переправа через Дніпро розвантажить міст-дідуган 49-го року зведеня. І дасть змогу столичній владі запустити низку амбітних проектів - зокрема міську електричку.

Олексій КРИВОПІШИН, керівник Південно-Західної залізниці: «Этот мост необходим как воздух для реализации пропусков всех тех поездов, которые запланированы в графике движения на период 2012».

Максим СУХЕНКО, кореспондент: Поки мостобудівці будуть зводити автомобільну дороге через Дніпро, нову залізничну гілку використовуватимуть для підвезення будівельних матеріалів, щоб не заважати рейсовим потягам. До завершення нового мосту через Дніпро лишилося 4 мільярди гривень та мінімум 2 роки.

Розставити більше урн для сміття у місті, штрафувати тих, хто смітить - це вимоги борців за чистоту в Києві вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

07.05.2010 3:00:18

Сюжет №10

19:52:19-19:54:36 (время эфира)

Ілона ДОВГАНЬ, ведуча: Розставити більше урн для сміття у місті, штрафувати тих, хто смітить - це вимоги борців за чистоту в столиці. Зібраний в парках та біля водоймищ мотлох склали у мішки, підписали з яких районів привезли і хотіли покласти під київську адміністрацію.

Соломія ВІТВИЦЬКА, кореспондент: Сміття збирали під час флеш-мобу. А от розкласти пакунки під входом до КМДА н дала міліція. Звезли мішки з відходами на Хрещатик, щоб наблизити центр до реалій околиць.

Мешканець Києва: «Чому саме в центрі ви прибираєте? Чому ви не можете прибрати в усьому місті?»

Соломія ВІТВИЦЬКА, кореспондент: З відомих осіб підтримати санітарів Києва прийшла вагітна письменниця Ірена Карпа.

Ірена КАРПА: «Смітника немає, комунальні служби не працюють. Сміття головне нести в красивому пакеті».

Соломія ВІТВИЦЬКА, кореспондент: Запровадити штрафи для тих хто смітить та збільшити кількість урн у місті - про це кричали у гучномовець. На папір не виклали. Тому і зустрічі з чиновниками не чекали. Просто презентували нову мегаакцію. Запрошений підтримати борців за чистоту танцюрист Чапкіс мети дійства не зрозумів і швидко пішов геть.

Григорій ЧАПКІС: «На Крещатике здесь все есть. А вот там, где этого нет. Вот это там надо снимать. Вы понимаете? Все торговые точки бросают мусор в озеро, что не убраны детские площадки».

Соломія ВІТВИЦЬКА, кореспондент: Насправді засмічених галявин не знайшлося принаймні сьогодні. Із часом проведення презентації акції організатори прогадали. До 9-го травня столичні парки прибрати встигли. Свідченням того, що колись тут було таки брудно залишилися лише ось такі зібрані пакети, які не встигли вивезти. Те, що трава в парку зазвичай таки всіяна пляшками і обгортками точно знає мама Тарасика.

Мати дитини: «Коли сміття, то це не дуже зручно. Тому що буквально все йде до рук, а потім до рота».

Соломія ВІТВИЦЬКА, кореспондент: Правило «Чисто не там де прибирають, а там де не смітять» для України ще не аксіома. Поки діти бавляться на нарешті чистому дитячому майданчику, мами і бабусі лузгають насіння.

Жінка: «Де я кидаю? Знімайте. А то не моє насіння. Я своє кидаю сюди в урну».

Чоловік: «Та наше воно. Я рахую, ми ще до такої цивілізованої країни не дойшли».

Проїзд у маршрутці може коштувати 100 гривень        вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

07.05.2010 3:00:18

Сюжет №11

19:54:37-19:57:19 (время эфира)

Ілона ДОВГАНЬ, ведуча: Свавілля перевізників. Проїзд у маршрутці може коштувати 100 гривень. І це цілком реально.

Юліана САУХ, кореспондент: Непорушність кордонів - норма доволі гнучка, коли йдеться про гроші. Так перевізник, що обслуговує столичний маршрут із Пущі-Водиці вважають, що Київ починається ось тут - на зупинці Лісорозсадник. Приблизно за 10 кілометрів до реального в'їзду до міста. Звідси проїзд вважається Києвом. І коштує 2 гривні. Що далі то дорожче.

Водій маршрутки: «5 гривень, а Горинка - 4, до Пущі-Водиці - 4».

Юліана САУХ, кореспондент: Документації в тарифній сітці відповідає лише один маршрут - Київ-Коринка. Інший начебто міжобласний, подовжений до села Мощун самовільно. За документами його кінцева - Пуща-Водиця, яка входить до складу Оболонського району міста Києва. Альтернатива добирання звідси - або повільні трамваї, або один муніципальний автобус, що ходить раз на півгодини. Тож мешканці Пущі вартістю проїзду у маршрутках обурюються, але платять. Хоча, - кажуть, - послуга аж ніяк не відповідає вартості.

Пасажир: «Бывает водители и хамят. Билетиков не дают».

Юліана САУХ, кореспондент: Не дають квитків, отже не страхують. В'ячеслав згадує зимову пригоду. Їхав на роботу 226-м. Раптом водій різко загальмував. За якусь мить бусик був оповитий курявом з їдким запахом газу.

В'ячеслав, пасажир: «У людей началась паника. Получается открылись двери, люди начали вываливаться просто-напросто с салона, падать в сугробы. Слава богу конечно, что ничего больше худшего не произошло, то есть не произошло взрыва».

Юліана САУХ, кореспондент: Директор підприємства-перевізника каже: про цей випадок навіть не чув. На появу «ТСН» реагує нервово.

Директор підприємства-перевізника: «Старик, убери эту трахомудию, я тебя прошу. Не заводи меня».

Юліана САУХ, кореспондент: Та трохи випустивши пар власник маршруток таки погодився спілкуватися на трахомудію, тобто на камеру. Пояснив - з трьох маршрутів лише для одного передбачена тарифна сітка.

Директор підприємства-перевізника: «На 719-м тарифная сетка погоджена з замовником. А тут нет, тут никто мне не регламентирует проезд. Такая стоимость проезда и все. И больше я вам скажу, если мне треба її змінити, я можу її змінити. Але мені потрібно поставити замовника до відома».

Юрій МАЙБОРОДА, керівник Головної державної інспекції на автотранспорті: «Стоимость проезда должна обозначаться в таблице стоимости проезда. Этот документ является обязательным и предусмотренным законом Украины про автомобильный транспорт».

Юліана САУХ, кореспондент: Замовників двоє. На міжміський маршрут - державна адміністрація автомобільного транспорту. На два міські - головне управління транспорту і зв'язку міста Києва. Обидва обіцяли перевірити ситуацію. Певно перевіряють ретельно. Запити «ТСН» відправлені місяць тому. Керівництво обох інстанцій, за словами речників, як не хворіє, то заклопотане.

В Ялті стартував чемпіонат світу з водно-моторного спорту     вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

07.05.2010 3:00:18

Сюжет №12

19:57:20-19:58:00 (время эфира)

Ілона ДОВГАНЬ, ведуча: Іншим заклопотані у Криму. В Ялті стартував чемпіонат світу з водно-моторного спорту. Змагання, які називають водним аналогом формули 1, які транслюються на півсотні країн, в незалежній Україні проходять вперше. Це стало можливим після торішньої перемоги команди «Український дух», яка стала чемпіоном в класі «Суперспорт». Цьогоріч наша команда, до речі, єдина з 15-ти змагатиметься в обох класах гонок. Суперники - команди з Бельгії, Швеції, Німеччини, Англії та Італії. Всі боліди вже прибули в Ялту. Сьогодні пілоти побували на морі, завтра змагатимуться в спрІнтерській гонці на 49 миль, а в неділю в гонках на виживання - 77 метрів.

Маленький Максим Коска дякує небайдужим українцям          вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

07.05.2010 3:00:18

Сюжет №14

19:59:03-20:01:11 (время эфира)

Ілона ДОВГАНЬ, ведуча: Маленький Максим Козка дякує небайдужим українцям. Після сюжетів «ТСН» гроші на лікування дитини збирали по всій країні. Рідні хлопчика стверджують: в пологовому будинку здорове немовля заразили гепатитом. А виявили, коли вже було пізно. Лікувати дитину в Україні не бралися, в Москві хлопчику пересадили печінку, а усунути ускладнення взялися німецькі лікарі. Розраховували на одну операцію, а довелося зробити аж 16.

Кореспондент: Маленький Максим Козка цікавий до всього нового. Незнайомців із камерою, до іграшок, машинок і того, що розказує мама. А ще кілька тижнів тому малюк був між життям та смертю.

Алла КОЗКА, мама: «Ребенок пробыл 1,5 месяца в реанимации. Ему сделали 16 операций. Можете себе представить сколько ребенок перенес. Не каждый взрослый перенес сколько Максим перенес».

Кореспондент: До Німеччини мама з малюком їхали на місяць. На операцію закупореною ворітної вени. Від тромбів та застоїв животик у малюка роздувся і заважав ходити. Урятувати дитину могла негайна операція. Щоб уможливити приїзд німецькі хірурги відмовилися від власних гонорарів. Зробили операцію, а хлопчик не видужував, настільки виснаженим був його організм.

Алла КОЗКА, мама: «Все было очень плохо, как потом мне сказали, что даже папу нашего вызывали как бы. Я думала его вызывают просто в помощь, как мне говорили. А оказывается его вызывали потому что ребенок у них была очень маленькая надежда на то, что он вытянет».

Кореспондент: Лікарі боролися і після 16-ї операції малюк став одужувати. Головний хірург завжди стриманий та серйозний не соромився емоцій. Лікарі кажуть: нині останній шанс закінчити лікування Максима. Ніяких операцій робити йому вже не можна. Усі муки через які пройшла дитина можуть бути даремними.

Мартін БУРДЕЛЬСЬКИЙ, хірург: «Весь живіт дитини у спайках, які з'явилися в нього після всіх операцій та втручань. Там все настільки складне, що хірургічні втручання можна виключити. Це стосується і українських і німецьких хірургів».

Кореспондент: Рахунок із лікарні шокував рідних малюка. Замість 30 тисяч євро стало 130. Українці допомагали хто як міг. Хто 5-ма, хто 10-ма гривнями. Нині лишилося зібрати 70 тисяч євро. Щоб заощадити мама із хворим малюком переїхала на квартиру. Медики кажуть, якщо рахунок не сплатити, наступних маленьких пацієнтів із України без гарантованої оплати клініка навряд чи зможе прийняти.

На Дніпропетровщині розташована специфічна в'язниця країни           вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

07.05.2010 3:00:18

Сюжет №15

20:01:12-20:03:58 (время эфира)

Ілона ДОВГАНЬ, ведуча: На Дніпропетровщині розташована специфічна в'язниця країни. Ще у 54-му році її збудували спеціально для відбування покарань тими, кого називають людьми з обмеженими можливостями. В колишньому Радянському Союзі таких зон було всього дві. В незалежній Україні софіївська колонія номер 45 - єдиний виправний заклад, де утримуються інваліди першої та другої групи.

В'язень: «Играем, телевизор смотрим, так между собою чуть-чуть пообщаемся».

Олена УСЕНКО, кореспондент: Про те, що це не санаторій, а в'язниця, нагадують лише грати та дріт над високою огорожею і підйом о шостій рану. У 45-ту колонію потрапляють не за злочини відповідної тяжкості, а по медичній довідці. Тут разом сидять ті, кого засудили на 2 роки, і ті кому дали 15. Одні потрапляють сюди відразу після суду, інші втративши здоров'я у звичайних колоніях.

Ігор БЕРЕЗАНСЬКИЙ, в'язень: «У меня был один инфаркт, потом второй в Николаевском СИЗО».

Олена УСЕНКО, кореспондент: Головний лікар першим зустрічає нових в'язнів. Медики тюремної лікарні кажуть: мають тут чи не повний список тяжких хвороб.

Валентин ТХОР, керівник лікарі для засуджених: «Онкологічні, а з цукровим діабетом, ендокринологічні, вроджені патології і психіатричні хворі».

Олена УСЕНКО, кореспондент: Тут 4 відділення, рентген, фізіопроцедури та навіть власна операційна.

Міліціонер: «Медикаментами забезпечує державний департамент. Но родственники имеют полное право привезти любые медикаменты».

Олена УСЕНКО, кореспондент: Після виписки з лікарні ув'язнених розподіляють по відділеннях.

Міліціонер: «Тут знаходяться люди, які самі за собою, як звичайні люди, як ми з вами. Можемо самі митися, можемо самі поголитися».

Олена УСЕНКО, кореспондент: В іншому ті, кому без сторонньої допомоги не обійтися. На 65 засуджених 9 санітарів помічників. Вони теж ув'язнені. Але здорові. Їх за добровільною згодою набирають у звичайних колоніях.

Олександр, санітар: «Покормить, постирать, обуть, одеть, вывести на улицу».

Олена УСЕНКО, кореспондент: Ув'язнені інваліди не працюють. Від нудьги рятуються творчістю. Сергій під час відбування свого шостого строку відкрив у собі талант скульптора. Тепер його роботи прикрашають територію колонії.

Ув'язнений: «С 8 утра до 5 вечера каждый день. Бассейн, будут три этих и беседка».

Олена УСЕНКО, кореспондент: Найнезвичніша зона в Україні функціонує вже понад півстоліття. Проте тільки нині її починають пристосовувати під специфічні проблеми ув'язнених. Облаштовують пандуси, встановлюють спеціальну сантехніку для інвалідів. Більшість її мешканців пробуде тут до кінця строку свого ув'язнення. Проте деяким після курсу реабілітації лікарі знімають інвалідність. Тоді їх доправляють у звичайні колонії. Із тисячі засуджених щороку туди повертають 30-40 людей.

В дендрологічному парку Кіровограду розквітло понад 100 тисяч тюльпанів    вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

07.05.2010 3:00:18

Сюжет №16

20:03:59-20:04:57 (время эфира)

Ілона ДОВГАНЬ, ведуча: Краса в Кіровограді. В дендрологічному парку розквітло понад 100 тисяч тюльпанів. Сортів і різновидів майже сотня. Це одна з найбільших колекцій в Україні. З тюльпаном пов'язано чимало легенд та історій. Свого часу він був поза законом а люди були ладні віддати всі свої статки за єдину цибулинку. Сьогодні ці квіти - символ життя, любові та смерті. Вони милують око неймовірною кількістю кольорів та форм. Отже, будь-хто впродовж наступного тижня зможе перевірити старовинну нідерландську прикмету - побачиш тюльпан, станеш щасливим.

Людмила КАТЕРИНИЧ, адміністратор дендрологічного парку: «Чтобы кировоградцы и гости города Кировограда могли побывать в маленькой Голландии. Иначе это не назовешь. Потому что в парке сейчас более 100 тысяч цветов, из низ более 80-ти видов тюльпанов. Причем некоторые из них были выведены только в том году в Голландии впервые. А у нас они уже есть».

На День Перемоги день народження святкує монумент Батьківщина Матір     вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

07.05.2010 3:00:19

Сюжет №17

20:04:58-20:07:45 (время эфира)

Ілона ДОВГАНЬ, ведуча: Не зовсім оптимістична історія з життя однієї з відомих жінок України. Проте вона своїми формам вражає постійно. Історія її народження довго, а життя сповнене перепетій. Хоча їй буде лише 29. На День Перемоги день народження святкує монумент Батьківщина Матір.

Ігор ЛЕБЕДИЧ, академік, лауреат Державної премії України у галузі архітектури: «Нам скульптор Бородай Василий Захарович ставив дуже складні проблеми. Він каже: я не можу визначити чи буде виглядати якось, чи правильно, чи неправильно зробіть мені так, щоб я чи голову міг так наклоняти і трошки віддвигати».

Кореспондент: Під час будівництва монумента Ігор Миколайович керував роботами по металу. Це зараз надскладні завдання скульптора Бородая він згадує з усмішкою. Тоді над планами майбутнього символу Києва засиджувався на роботі до пізньої ночі.

Ігор ЛЕБЕДИЧ, академік, лауреат Державної премії України у галузі архітектури: «Голову цю і погруддя ліпили з гіпсу на заводі. І потім на цей гіпс вже прилаштовували каркас, а потім гіпс вибивали, залишався каркас».

Кореспондент: Задум у творців скульптури був неабиякий. Стометрова красуня вагою в 450 тонн та ще й світове ноу-хау.

Ігор ЛЕБЕДИЧ, академік, лауреат Державної премії України у галузі архітектури: «Перша у світі цільна зварна тонка листова скульптурна оболонка».

Кореспондент: Над символом перемоги 5 років працювали майже всім Союзом. Консультував будівництво Київський інститут Патона. Нержавійку привезли із Запоріжжя. Каркас з Херсонщини, фахівців із Москви. Унікальним був і 100-метровий монтажний кран. Подейкують, його замовляли у японців. Звідки ж насправді взявся кран історик Віталій Ковалинський однозначної відповіді дати не може. Проте добре знає куди він подівся.

Історик: «Його н розібрали. Його порізали просто як металобрухт».

Кореспондент: А ще пояснює чому ж насправді берегині Києва вкоротили меча. Виявляється зовсім не через конкуренцією в зрості із лаврською дзвіницею.

Віталій КОВАЛИНСЬКИЙ, письменник, історик: «В Києві вітрів багато є. Щоб не було коливання, таки зрізали».

Кореспондент: На довгоочікуване відкриття завітав генсек КПРС Леонід Брежнєв. За розрахунками фахівців скульптура може витримати землетрус у 9 балів. Та попри таку міць доля у неї не надто щаслива. Перший авто проекту Євген Гучетич помер ще до початку будівництва. Тоді естафета перейшла до рук Василя Бородая. Потім вчасно завершити роботи не встигли. Відкриття довелося відкласти на рік. А одразу після її презентації почалися закиди, мовляв в елегантний ландшафт не вписалася.

Георгій ДУХОВНИЧИЙ, архітектор: «Виникла якась чужерідна потвора, яка принесла колосальні проблеми схилам».

Кореспондент: Суперечки суперечками, а за розрахунками фахівців монумент височитиме над схилами Дніпра ще мінімум сотню років.

Інтер випуск 20:00

Україна готовится к празднованию 65-ой годовщины Победы вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

07.05.2010 3:00:17

Сюжет № 1

20:01:21-20:05:01 (время эфира)

Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: Україна готовится к празднованию 65-ой годовщины Победы. 9-го мая парады войск пройдут в 27-ми городах страны. В Киеве в праздничном шествии примут участие 3 тысячи военнослужащих, в том числе из России и Беларуси. По Крещатику впервые за 20 лет прошагают и ветераны, приехавшие из этих стран. А в Москве вместе с однополчанами по Красной площади пройдут украинские фронтовики. Сегодня они прибыли в Белокаменную, а ветераны из России и Беларуси приехали в Киев. Поезд Победы в двух столицах встречали наши корреспонденты.

Ирина РОМАНОВА, корреспондент: Сегодня на перроне Киевского вокзала непривычно торжественно. Цветы, президентский оркестр и песни военных лет. Это все для них - белорусских и российских ветеранов, которые защищали Украину. Их все меньше и меньше. И они уже давно не молоды. Поэтому в Киев приехали самые стойкие - шесть россиян и семь белорусов. Их встречают хлебом-солью и ведут на импровизированную сцену. Здесь гостей приветствуют заместители министров обороны и МИДа, представители ветеранских организаций.

Андрей ШЕРШУКОВ, ветеран Великой отечественной войны (Россия): «Я ожидал, что пригласят. Приглашали и в Прагу, и в Братиславу, а родной украинский народ обязательно пригласит».

Ирина РОМАНОВА, корреспондент: В 43-м он защищал Киев. Прошел всю Украину, Польшу и Чехословакию. В Праге встретил День Победы. Но 65-ю её годовщину Андрей Шершуков решил отпраздновать с украинскими однополчанами.

Андрей ШЕРШУКОВ, ветеран Великой отечественной войны (Россия): «Доживем до столетия Победы, и будет все больше и больше такая дружба».

Ирина РОМАНОВА, корреспондент: Сегодня у ветеранов - торжественный прием во «Дворце «Україна». А 9-го мая они впервые за последние 20 лет все вместе будут участвовать в параде на Крещатике, который когда-то отвоевали у врага.

Галина СКИБНЁВСКАЯ, корреспондент: В Москве на Киевском вокзале украинских ветеранов встречали хлебом-солью и музыкой времен военных лет. Одиннадцать участников войны приехали из Киева в Москву, чтобы встретиться с однополчанами и почтить память тех, кто погиб за Родину. Оркестр играет «Синий платочек». Прямо на перроне молодые парни и девушки в военной форме танцуют вальс. В 45-м под эту же песню кружились нынешние ветераны. Фронтовики и сейчас не прочь потанцевать, но надо беречь силы. В Москве они пробудут всего четыре дня, но программа очень насыщенная. Главные места, которые им предстоит посетить, - Красная площадь и Парк Победы на Поклонной Горе.

Дмитрий КИРЬЯН, ветеран Великой отечественной войны: «Я від Київської області, від Лютезького плацдарму везу капсулу з землею, священною землею Лютезького плацдарму, котру повинен на Поклонній Горі вручити як пам'ять од цього місця, котре характеризувало визволення Києва».

Галина СКИБНЁВСКАЯ, корреспондент: Кроме журналистов, ветеранов встречают российские чиновники. Украинская делегация - самая большая из всех зарубежных, приехавших на военный парад.

Людмила ШВЕЦОВА, первый заместитель мэра Москвы: «Отовсюду, из разных уголков Советского Союза на фронт уходили бойцы. Они становились героями, они вместе проливали кровь, они вместе праздновали Победу. И поэтому мы не мыслим, чтобы этот праздник мы отмечали только внутри нашего российского сообщества».

Галина СКИБНЁВСКАЯ, корреспондент: 8-го и 9-го мая ветеранов ждут встречи на высшем уровне - с министром обороны России, а также с российским и украинским президентами.

Огонь Славы зажгли сегодня в Киеве в Национальном музее истории войны.             вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

07.05.2010 3:00:17

Сюжет № 2

20:05:02-20:06:09 (время эфира)

Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: Огонь Славы зажгли сегодня в Киеве в Национальном музее истории войны. В торжественном мероприятии приняли участие Президент, Премьер и спикер парламента. К памятнику «Форсирование Днепра» возложили гирлянду из цветов, почтили память погибших в войне минутой молчания. И сегодня же в Украинском Доме чествовали ветеранов. Государственные награды фронтовикам вручил Президент Украины. Среди награжденных - герои Советского Союза, герои Украины, полные кавалеры Ордена славы, а также те, кто удостоен четырех и более медалей «За отвагу». Повышение уровня жизни ветеранов - приоритет для власти, - заявил глава государства.

Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Я - не прихильник практики вселенських святкувань, шановні ветерани, як кажуть, на один день, після чого про героїв забувають до наступного 9-го травня. Я знаю, що ваші серця, серця героїв війни, які подарували нам велику Перемогу, зігріє не одноденний парад та каша, а щоденна копітка робота влади, спрямована на полегшення вашого життя».

Национальному музею-заповеднику «Битва за Киев» - 65 лет.            вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

07.05.2010 3:00:17

Сюжет № 3

20:06:10-20:08:07 (время эфира)

Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: Ровесник войны. Национальному музею-заповеднику «Битва за Киев» - 65 лет. Сегодня на Лютежском плацдарме собрались ветераны со всей области. Воспоминания о нелегких солдатских буднях в кругу фронтовых друзей, военные песни, каша и наркомовские сто граммов. Все видел Руслан Ярмолюк.

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Полевые кухни растоплены, столы накрыты.

Богдан АНТОНЮК, военнослужащий Внутренних войск Украины: «Воєнна каша з тушонкою на 400 чоловік. У двох місцях - там і тут».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Пока фронтовики съезжаются в музей, солдаты чеканят шаг.

Артём КРЮЧКОВ, военнослужащий Внутренних войск Украины: «Кілька разів доводиться тренуватися, щоб прив'язатися до місцевості».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Знаменосцы немного волнуются, ведь им впервые придется нести боевые стяги освободителей Киева.

Сергей ЛЫСЫЙ, военнослужащий Внутренних войск Украины: «Це - бойові прапори частин, котрі звільняли Київ в 45-му році».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Фронтовики по старой привычке идут колонной. Владимир Андреевич - бывший разведчик. Для него война закончилась в Праге.

Владимир НУРИЩЕНКО, ветеран Великой отечественной войны: «Сняться ті товариші, котрі не повернулися. Які були розвідники! Із семи чоловік один я залишився живий. Мабуть, мати молилася за мене».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Артиллерист Людвиг Яницкий едва сдерживает слезы, обнимает ствол пушки. С этим орудием он прошел всю войну и встретился с ним через 65 лет в музее. На Аллее славы выставлены редкие образцы военной техники времен Великой отечественной. Скоро эту коллекцию пополнят новые экспонаты.

Иван ВИКОВАН, директор Национального музея-заповедника «Битва за Киев 1943»: «Одиниць буде багато. Серед них - три літаки, два танки, БРДМ, БМП, системи залпового вогню, велика кількість - більше 50 - стрілецької зброї».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Ветераны греются на солнышке в ожидании концерта. Вдруг начинается алый дождь. С неба падают гвоздики - и поле под ногами фронтовиков укрыто цветами, а не осколками бомб и снарядов.

Ветеранов госбезопасности сегодня чествовали представители СБУ   вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

07.05.2010 3:00:17

Сюжет № 4

20:08:08-20:11:03 (время эфира)

Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: Ветеранов госбезопасности сегодня чествовали представители СБУ. На столичной базе подразделения «Альфа» тридцать бывших фронтовиков получили от руководства ведомства государственные награды. Отставные чекисты смогли также оценить работу бойцов спецподразделения и проверить в действии оружие, сохранившееся со времен Великой отечественной. Продолжит Евгений Кожирнов.

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Сегодня к ветеранам НКВД в Украине относятся по-разному, но несомненным остается одно - в начале сороковых они со всей страной хлебнули не один фунт фронтового лиха. Теперь им все реже удается просто собраться вместе и отведать уже мирной каши. Накануне Дня Победы на базе спецподразделения СБУ собралось тридцать отставных офицеров госбезопасности. Для многих из них выбраться из Киева сегодня - уже почти подвиг. Но большинство приглашенных все-таки нашли силы приехать. Говорят - память зовет.

Константин БОГОМОЛОВ, ветеран Великой отечественной войны: «С училища в наш полк, в котором я оказался, попало четыре человека. Из них я остался один живой. И то, благодаря тому, что ранен был».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Константин Богомолов впервые попал на фронт в 15 лет - под бомбежкой строил укрепления на подступах к Москве. Через три года уже был лейтенантом пехотного батальона. Освобождал Гомель, прошел с боями всю Восточную Европу, сражался за Берлин. В органы госбезопасности попал через пять лет после войны. Сейчас полковник в отставке. Говорит - всегда мечтал носить офицерский кортик, но за время службы его так и не получил.

Константин БОГОМОЛОВ, ветеран Великой отечественной войны: «Я был руководителем отдела, потом уже, когда кортик не давали. А когда я был рядовым - опером и старшим опером, - тогда не положено, видимо, кортика».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: В канун Дня Победы руководство СБУ преподнесло ветерану долгожданный подарок. Самому старшему ветерану госбезопасности - 96 лет. Алексей Деркач - живая легенда контрразведки. В 43-м обеспечивал безопасность Тегеранской встречи глав государств Антигитлеровской коалиции. Тогда спецслужбы союзников предотвратили масштабную диверсию.

Алексей ДЕРКАЧ, ветеран Великой отечественной войны: «Мы там выловили более 400 агентов фашистской разведки. После операции продолжалась война с десантом противника еще неделю целую».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Глава СБУ считает ветеранов ведомства настоящими героями. Валерий Хорошковский утверждает - за 65 лет эти люди заслужили, как минимум, теплое и душевное отношение к себе.

Валерий ХОРОШКОВСКИЙ, председатель Службы безопасности Украины: «Вони служили від ранку до ночі. І виключно служили з відчуттям високого патріотизму. Якби сьогодні всі у нас так захищали країну, як у свій час захищали вони, я впевнений у тому, що у нас би і економічна ситуація, і політична ситуація була б зовсім іншою».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Сами ветераны говорят - свой долг они выполняли честно и никогда не забывали о Родине. А сегодня желают, чтобы и Родина о них не забывала.

В преддверии Дня Победы во многих школах провели открытые уроки, посвященные Великой отечественной           вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

07.05.2010 3:00:17

Сюжет № 5

20:11:04-20:14:32 (время эфира)

Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: В преддверии Дня Победы во многих школах провели открытые уроки, посвященные Великой отечественной. Что знает современная молодежь о той войне, о подвигах своих дедов и прадедов, выясняли наши корреспонденты.

Преподаватель школы: «Сьогодні ми з вами розпочинаємо незвичайний урок - урок, присвячений Дню перемоги».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: С таких уроков началось это утро во всех ривненских школах. Мальчиков больше Інтересует военная техника, девочки сопереживают страданиям мирных жителей.

Юлия ПОЛИЩУК, ученица 2-го класса Ривненской гуманитарной гимназии: «Для дітей не було, що їсти, тому що і для батьків також не було. І ті діти, які народжувалися, за день-два вже помирали».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: На урок памяти эти ребята принесли фотографии дедов и прадедов. За каждой из них - своя драматичная история. Поэтому у старшеклассников нет сомнений, как правильно называть ту войну - Великой отечественной или Второй мировой.

Екатерина ВЕЛИЧКО, ученица 11-го класса Ривненской гуманитарной гимназии: «Саме наша країна дуже багато зусиль до цього приклала і в нашій країні загинуло близько 30 мільйонів через це саме для нас вона є Великою вітчизняною».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: В школьном курсе истории Великую отечественную подробно изучают только в 11-м классе. Но дети часто сами ищут ответы на свои вопросы и отнюдь не в учебниках.

Людмила ЧЕРВЯЦОВА, учитель истории Ривненской гуманитарной гимназии: «Діти готували дуже багато рефератів з цієї теми, двоє учнів писали роботу МАН, яка досліджувала становище остарбайтерів і взагалі окупаційний режим на території Рівненщини».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: В 72-й донецкой гимназии о Великой отечественной узнают по книгам, музыке и встречам с фронтовиками.

Дарья ШВЕДОВА, ученица 9-го класса донецкой гимназии № 72: «Очень Інтересно послушать не просто какие-то хронологические рамки, а именно то, что пережито каждым - то, что пропущено через себя».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Для многих столичных школьников урок памяти проводят в Музее Великой отечественной. Эти пятиклашки только начали знакомиться с историей, но о войне знают по семейным преданиям.

Ольга ЕВТУШЕНКО, ученица 5-го класса киевской гимназии «Потенциал»: «У меня и предки воевали, и прабабушки, и прадедушки умерли, даже без вести пропали. Конечно, есть гордость, что мы выиграли, наша страна».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Разобраться в уроках той войны до сих пор пытаются не только дети, но и взрослые. За 19 лет независимости украинские историки так и не пришли к единому мнению о значении некоторых эпизодов Великой отечественной. Советским мифом называет историк Владимир Вьятрович само название «Великая отечественная война». Он уверен - этот термин был придуман для того, чтоб сплотить советский народ. Современной Украине нужно другое определение и другая трактовка событий.

Владимир ВЬЯТРОВИЧ, историк: «Українці в цій війні воювали вже у вересні 39-го року - воювали у Війську Польському. Велика їх частина - очевидно, найбільша - воювала у Червоній Армії. Частина з них, як добровольці, воювала у спеціальних підрозділах німецької армії. Настільки різноманітною була ця війна, що, очевидно, не дає підстав говорити про те, що цю війну можна назвати Великою вітчизняною для українців».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Категорически не согласен министр образования. По его словам, в ближайшее время будет проведен конкурс на написание новых учебников по истории, где спорным страницам войны дадут однозначную оценку.

Дмитрий ТАБАЧНИК, министр образования и науки Украины: «В учебниках истории должна быть сказана правда: те, кто получал оружие из рук гитлеровских офицеров, те, кто получал от них деньги, кто получал возможность создавать военные формирования, являются колаборантами, предателями, стрелявшими, по сути, в спину своему народу».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Сами учителя полагают, факты в учебниках истории - это лишь материал для размышления, а главное - привить детям уважение к подвигу людей, победивших нацизм.

Великая отечественная война станет сегодня темой программы «Большая политика с Евгением Киселёвым»            вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

07.05.2010 3:00:17

Сюжет № 6

20:14:33-20:15:50 (время эфира)

Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: Великая отечественная война станет сегодня темой программы «Большая политика с Евгением Киселёвым». Её ведущий сейчас на прямой связи со студией «Подробностей». Евгений, добрый вечер, Вам слово.

Евгений КИСЕЛЁВ, ведущий «Большой политики»: Добрый вечер, Владимир! Действительно сегодня у нас - в некотором смысле специальный випуск, посвященный Великой отечественной войне. Сегодня у нас в гостях будет знаменитый российский кинорежиссер - Никита Михалков, который накануне праздника выпустил на большой экран и в России, и в Украине свою уже нашумевшую картину «Утомлённые солнцем 2: Предстояние». Говорить мы, конечно, будем не о кино. Говорить мы будем о памяти, о войне - Великой отечественной или о Второй мировой - кто как её называет, о тех спорах, которые продолжаются в обществе, продолжаются между историками о том, может ли память о войне объединять народы, объединять украинский народ. Вот обо всем этом у нас сегодня пойдет дискуссия.

Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: Большое спасибо и удачного Вам эфира!

Ровно 105 лет назад в Киеве появился фуникулер       вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

07.05.2010 3:00:17

Сюжет № 7

20:21:41-20:24:21 (время эфира)

Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: Ровно 105 лет назад в Киеве появился фуникулер. Деревянные рельсы и шпалы. Принцип канатной дороги. Вагоны специально собирали в Швейцарии. В начале ХХ века фуникулер - экзотический и редкий вид транспорта. Раньше, чем в Киеве, фуникулер открыли только в Одессе. Сегодня в киевском вагончике проехалась Лариса Задорожная.

Лариса ЗАДОРОЖНАЯ, корреспондент: Вот это видим мы. А это - то, что видят только рабочие фуникулера. Пять метров под землей. Огромное колесо и канат приводят в движение вагоны. Здесь - и двигатель, и тормоза. В общем, сердце фуникулера. В начале ХХ века его строили целых три года, чтобы соединить Подол с Михайловской площадью (туда можно было добраться только пешком). Ноу-хау назвали громко: Михайловский механический подъем. Вот как он выглядел тогда. Полностью деревянная конструкция. Чуть позже появилось модное слово «фуникулер» - в переводе с латыни «канат». За всю историю существования фуникулера авария произошла только один раз - в 1928 году. Во время ремонта верхний вагон упал на нижний. Люди не пострадали, но вот вагоны пришлось делать абсолютно новые. ЧП, конечно, случаются. Но транспортники говорят - не по их вине.

Ильгар Командир ОГЛЫ, заместитель главного инженера Киевского фуникулера: «ЧП - это, когда не будет напряжения. На этом остановится фуникулер. Естественно, тогда будем ждать. Если вдруг будет надолго, у нас есть лестницы, по которым людей спускают по ступенькам вниз».

Лариса ЗАДОРОЖНАЯ, корреспондент: 15 тысяч пассажиров в день. Это - и спешащие на работу киевляне, и туристы - они особенно любят фотографироваться на фоне фуникулера. У Ольги Червинчук с фуникулером трудовой роман уже 20-ый год. В свои 70 уходить на пенсию пока не собирается.

Ольга ЧЕРВИНЧУК, оператор движения вагона Киевского фуникулера: «Дуже подобається. І з людьми я дуже добре контачу. Мене тут поважають люди. Квіти подарують мені і скажуть: «О, молодець!».

Лариса ЗАДОРОЖНАЯ, корреспондент: Скорость - 2 метра в секунду. Чуть быстрее - и вагон может сорваться. Нужно преодолеть 240 метров. На все про все - 3 минуты.

Ольга ЧЕРВИНЧУК, оператор движения вагона Киевского фуникулера: «Отак я в дзеркала повинна дивитися, щоб людину не вдарити - саме основне. І на дорогу дивитися».

Лариса ЗАДОРОЖНАЯ, корреспондент: Последний раз фуникулер реконструировали в 84-м. С тех пор - только текущий ремонт. Приходит Новиймэр столицы и обещает капитальный, а руки не доходят. Так было уже дважды, поэтому юбиляру желают только одно:

Ильгар Командир ОГЛЫ, заместитель главного инженера Киевского фуникулера: «Обновить всё!»

В эфире «Подробностей» мы продолжаем рассказывать о городах-героях. Сегодня вашему вниманию - история Сталинграда, нынешнего Волгограда. вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

07.05.2010 3:00:17

Сюжет № 10

20:24:22-20:29:45 (время эфира)

Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: В эфире «Подробностей» мы продолжаем рассказывать о городах-героях. Сегодня вашему вниманию - история Сталинграда, нынешнего Волгограда. Сражение за него стало одним из самых крупных в истории. Здесь проходили наиболее интенсивные бои. К примеру, центральный вокзал переходил из рук в руки 13 раз, а знаменитый Мамаев курган был захвачен и снова отбит 8 раз. История города-героя - в сюжете Андрея Цаплиенко.

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Их называют хранителями Вечного огня. В России - всего три таких роты почетного караула. Одна из них - в Волгограде. Здесь смена часовых - не туристический аттракцион. На Мамаевом кургане - одно из самых больших в мире воинских захоронений. В этом городе за 200 дней погибли 2 миллиона советских солдат, солдат Германии и ее союзников. В среднем, каждый день Сталинградской битвы уносил по 10 тысяч человеческих жизней. Подобной концентрации смерти не было и нет ни в одном другом городе мира. 23 августа 1942 года «Люфтваффе» применили в Сталинграде «ковровые» бомбардировки. За несколько часов погибли 40 тысяч мирных жителей. Под бомбами чудом уцелел фонтан на Привокзальной площади - фигуры танцующих детей на фоне горящих руин. Эти кадры в 1942-м потрясли весь мир. К октябрю центр города уже контролировала шестая армия Фридриха фон Паулюса. Передовые советских и немецких войск находились всего в 30 метрах друг от друга.

Фёдор ИЛЬЧЕНКО, участник пленения фон Паулюса: «В цистернах был спирт. Так вот, набирали тот спирт. График был установлен! Кто его установил, не знаю. Но ходили наши - немцы не трогали, пришли немцы - наши не трогают. Шутя, но это было по-настоящему.

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: В конце ноября 1943-го Красная Армия окружила Паулюса. Кольцо замкнулось здесь, в городке Калач-на-Дону. Этот легкий танк Т-70 первым ворвался в Калач. Его подняли на постамент в самый разгар Сталинградской битвы. Именно отсюда пошла всесоюзная мода - делать из танков памятники.

Иван ЧЕПУРИН, участник битвы за Сталинград: «Тут было две землянки у них. Мы в одну землянку заскочили. И они так лежали, немцы, впереди у каждого автомат стоял. Мне попало, я этим штыком своим заколол одного немца. Ну, тут я уж это знаю. Там, когда стреляли, попадал, не попадал, а тут уж знаю, что я это».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Немцы упорно сопротивлялись. «Люфтваффе» организовали воздушный мост. Вот в таких контейнерах сбрасывались грузы для солдат Шестой армии - от боеприпасов до корреспонденции. В ответ, тоже по воздуху, летели письма, полные отчаяния. «Мы отбили кухню, и уже воюем в спальне», - мрачно шутили немецкие солдаты.

Борис УСИК, историк: «И у них была организована полевая почта и доставка, поэтому они писали очень много и очень подробно. Педантичность их надо видеть только. Простой человек, который пришел и увидел, что конца этому нет, а в конце - что-то темное, а не светлое, он, естественно, в своих письмах и писал, что «вот мы пришли сюда и навряд ли вернемся назад».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Штаб командующего Шестой армией находился в подвале Центрального универмага. 30 января 1943-го фон Паулюс узнал - ему присвоили звание фельдмаршала. «Еще ни один немецкий фельдмаршал не попадал в плен», - так поздравил командующего Гитлер. До конца января 1943-го Паулюс находился здесь, в подвале Центрального универмага. Получив радиограмму фюрера, он сказал своему адъютанту: «Похоже, это - приглашение к самоубийству. Но от меня не дождутся этого». На следующий день, пробыв меньше суток в чине фельдмаршала, командующий Шестой армией вышел через эту дверь на улицу и сдался советским автоматчикам. Группой, взявшей его в плен, командовал киевлянин Федор Ильченко. Старший лейтенант Ильченко первым спустился в подвал универмага и принял просьбу Паулюса: немецкие солдаты не должны видеть, как сдается фельдмаршал.

Фёдор ИЛЬЧЕНКО, участник пленения фон Паулюса: «Паулюс на топчане лежал (без мундира, небритый, заросший), поднялся, сел, надел мундир. Он одно просил - чтоб поставить нашу охрану. На машине его увезли в Бекетово, даже командующий армией там сто грамм наливал ему».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Оказавшись в плену, Фридрих фон Паулюс, автор плана «Барбаросса», возглавил антивоенную организацию. Но все же свою жизнь он закончил при погонах - в чине инспектора восточногерманской полиции. Здесь, под Волгоградом, на месте уничтоженной деревни Россошки - двойное кладбище: по одну сторону дороги лежат советские солдаты, по другую - немецкие. На немецком надгробии надпись: «Мертвые просят живых о мире». Простая фраза, но за то, чтобы понять ее, здесь была заплачена невероятно высокая цена.

Новийканал випуск 19:00

Яєчно-димовий дебош обійшовся Верховній Раді у мільйон гривень   вверх

Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:26)

07.05.2010 3:00:16

Сюжет № 1

19:00:27-19:01:07 (время эфира)

Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: Яєчно-димовий дебош обійшовся Верховній Раді у мільйон гривень, порахував Спікер Володимир Литвин. Саме на стільки забруднили, наламали та спалили народні депутати. 27-го квітня у день ратифікації україно-російських угод. За словами Спікера, на відновлення техніки у сесійній залі треба 98 тисяч, на реконструкцію підлоги, килимів та меблів ще 912. найближчим часом Литвин звернеться до лідерів парламентських фракцій, щоби ті переконали депутатів заплатити за все, що поламали. Керівник парламенту особливо наголосив, що збитки буде компенсовано не за рахунок держави.

Кияни взялися прибирати Київ а зібране сміття принесли під мерію     вверх

Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:26)

07.05.2010 3:00:16

Сюжет № 2

19:01:08-19:01:58 (время эфира)

Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: Кияни взялися прибирати Київ а зібране сміття принесли під мерію. З кожного району зібрали по мішку. Вийшло якраз 10 пакунків і усі принесли на Хрещатик. Хотіли залишити сміття перед сходами але міліція смітити під стінами міськради не дозволила - назвала це хуліганством. А пакети підозрілими. Зрештою, сходи мерії залишилися чистими. Сміття учасникам акції довелося викинути на сусідній вулиці у контейнер.

Учасник акції: «Не накидати сміття, як ви стверджуєте, а прибирати сміття. Це сміття ми прибрали в парку».

Міліціонер: «Захід вам, відповідно ст. 139, ніхто не забороняє, але мусор до будинку адміністрації ви нести не будете».

Ірена КАРПА, письменниця, учасниця акції: «Київ, насправді, перетворився на помийку. Я би робила так: кинув пачку - мусиш 10 кілограм сміття забрати і просто його викинути. Тому, що інакше гине все».

Обережно - кліщі         вверх

Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:26)

07.05.2010 3:00:16

Сюжет № 3

19:01:59-19:05:05 (время эфира)

Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: Обережно - кліщі. Вони прокинулися від зимової сплячки і атакують усе, що рухається. Травень-червень - період найбільшої активності цих кровожерів. Підчепити їх можна буд-де - навіть принести в квартиру з букетом польових квітів. До речі, саме у високій траві на полях та лугах, а ще на кущах і живуть кліщі. Тому на природу слід одягати не шорти а брюки, а замість майок краще прихопити кофту з довгим рукавом. Ну і, звичайно, вдягти щось на голову, адже саме у волоссі кліща побачити найважче.

Олена ДАНЬКО, кореспондент: У селі - повна кліщова готовність. Ольга Костянтинівна, власниця двох собак, уже озброїлася спеціальними краплями. Щодня змазує своїм улюбленцям лапи й перевіряє, чи нема смоктунів. Бідкається, їх повно не лише в лісі, а й біля хати.

Ольга, власниця собаки: «Ми навіть спасали. Потому що, видно, чи печінка, чи що. Температура була, погано дуже. Так ми сходили, уколи робили. Зараз перевіряємо щоразу, перевіряємо, щоб кліщів не було, бо це дуже страшне таке».

Олена ДАНЬКО, кореспондент: Інші господарі, знаючи про кліщову небезпеку, до лісу тварин узагалі не пускають. Та й із методами боротьби проти комах добре ознайомлені.

Микола, власник собаки: «Маслом намазав - він викручується, йому не хватає кисню, і він сам вилазить. Чи береш викручуєш в зворотну сторону, як гайку, болт, шуруп».

Олена ДАНЬКО, кореспондент: Викрутити кліща мало, кажуть ветеринари. У покусаного собаки може розвинутися дуже небезпечне захворювання - пероплазмоз. Симптоми - температура, спрага, відмова від їжі, червоні слизові.

Олена УЗИНСЬКА, ветеринарка: «К сожалению, данное заболевание почти к сто процентному летальному исходу, если животное не лечить, поэтому ничего дома делать не надо, никакого парацетамолу, аспирина животному давать нельзя, идете со своим животным к ветеринарному врачу».

Олена ДАНЬКО, кореспондент: Небезпечні кліщі і для людей. Вони можуть спричинити щонайменше три недуги. Лайма, марсельську гарячку та кліщовий енцефаліт. Найнебезпечніший - саме він. Але, на щастя, це в Україні - явище не надто часте. А взагалі - головне кліща вчасно помітити. На тілі дворічної Маргарити він, заховавшись у волоссі, просидів майже тиждень. Виявили лише, коли набравшися кров'ю, смоктун виріс удесятеро.

Юлія СТЕПАНЦОВА, мама: «Сейчас расчесываться, а тут как бородавка такая, напитый. И тут же понеслись в больницу».

Олена ДАНЬКО, кореспондент: Нестися до лікарні - правило номер один, кажуть санепідеміологи. Якщо ж медпункту поряд немає, тоді кліща доведеться витягати самому.

Людмила МУХАРСЬКА, перша заступниця головного державного санітарного лікаря: «Це треба робити дуже обережно, бо якщо хоботок або головка кліща залишиться в тілі, це може бути додатковим ризиком інфікування людини. Єдине, що людина може зробити самостійно, це обробити місце укусу кліща якимось засобом спиртом, горілкою».

Олена ДАНЬКО, кореспондент: Убезпечити себе й тварин від кліщів можна, кажуть медики, спеціальними відлякувальними засобами - мазями, спреями тощо. Але тут, аби не нашкодити здоров'ю, радять остерігатися підробок і вимагати сертифікату.

Нема ГМО - нема проблеми     вверх

Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:26)

07.05.2010 3:00:16

Сюжет № 4

19:05:06-19:08:10 (время эфира)

Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: Нема ГМО - нема проблеми. Напис на на продуктах «Без ГМО» ротримався і півроку а його вже хочуть позбутися. Замінити на протилежний - «З ГМО». Але в Україні офіційно не зареєстрований жоден генномодифікований організм. То що ж писати на харчах?

Оксана КОТОВА, кореспондент: Українці їдять без ГМО. Так півроку переконує закон і спеціальні написи. На харчах і навіть на воді.

Олександр ЛАДИГИН, голова всеукраїнської організації «Якість життя»: «ГМО - это генетически модифицированный организм. Что организм может в воде делать? Бред - надо писать не без ГМО, а с ГМО».

Володимир СЕМЕНОВИЧ, керівник центру випробувань продукції Укрметртестстандарту: «Напис з ГМО не може бути сьогодні бо... жодного генетично модифікованого організму не внесено до державного реєстру».

Оксана КОТОВА, кореспондент: Немає реєстру модифікованих організмів, немає вимог, як часто виробники мають перевіряти сировину, немає й генно-модифікованої їжі, - каже закон. Українські хіміки кажуть інше.

Володимир СЕМЕНОВИЧ, керівник центру випробувань продукції Укрметртестстандарту: «У нас незаконно, згідно з закону України, на полях вирощується і генетично модифікована соя і кукурудза і ріпак».

Оксана КОТОВА, кореспондент: Поки хіміки й аналітики сперечаються з законом, писати на товарі без ГМО чи з ГМО, - Українці думають про інше. Що таке ГМО, образно пояснив науковець з інституту Богомольця.

Ігнат МАТАСАР, професор кафедри гігієни харчування, у-т ім. Богомольця: «Людина хоче стати блондином вона краситься а от рослину не можна покрасити але додавши ген можна надати їй додаткових властивостей».

Оксана КОТОВА, кореспондент: Додаткових властивостей у світі додають офіційно 11-ом рослинам. Наприклад, томатам, сої, ріпакові, кукурудзі, картоплі, кабачкам. Як модифіковане впливає на людину - науковці ще не знають. Одні кажуть, ГМО викликає алергію, кишкові захворювання й неврози. Інші - ризик невеликий.

Ігнат МАТАСАР, професор кафедри гігієни харчування, у-т ім. Богомольця: «ГМО з точки зору безпеки їжі. ГМО не небезпечний для нас».

Олександр ЛАДИГИН, голова всеукраїнської організації «Якість життя»: «ГМО - это организм. Пока он жив, он организм, когда он сварен, пожарен, тута какой это организм ... ГМО - это страшилка, которой можно страшить - сейчас вырастут рога, покроемся чешуей, станем на четвереньки - и будем мутантами. Никто еще не стал мутантом».

Оксана КОТОВА, кореспондент: Поки наука вивчає вплив ГМО на людину, науковці споживачам і виробникам твердять одне. Чи змінять напис «без ГМО» на «З ГМО» - урядовці не знають. Поки що вони думають над іншим. Які продукти обов'язково перевіряти. До сої, ріпака і кукурудзи планують додати диню, цукровий буряк, сливу, петрів-батіг, тобто цикорій, і льон.

Дівчата з сорокових, курсанти, оркестр, червоні прапори, коровай та море квітів         вверх

Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:26)

07.05.2010 3:00:16

Сюжет № 8

19:11:22-19:12:31 (время эфира)

Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: Дівчата з сорокових, курсанти, оркестр, червоні прапори, коровай та море квітів. Це на парад до Києва приїхали ветерани з Білорусі та Росії. Росіян приїхало 11, білорусів - восьмеро. З вагонів ветерани виходили бадьорими та веселими і щиро дякували за гостинний прийом. Попереду в них - насичена програма. Сьогодні вони відвідали меморіал Великої Вітчизняної, а 9 травня пройдуть Хрещатиком.

Юрій КОЛАВАН, ветеран (Росія): «Спасибо за такое приглашение и встречу. Здоровья вам, успехов. Дружбы. Больше всего мне нравится Україна и Россия. Мы победу завоевали для всего мира».

Микола ШЕРЕМЕТЬЄВ, ветеран (Росія): «Приехали на шикарном поезде, в хорошем красивом вагоне, не ожидал я такого теплого, доброго приема. Ну никак мы этого не ожидали».

Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: А у Москві на Київському вокзалі так само радо зустрічали ветеранів з України. Усього на парад перемоги туди поїхало 25 учасників Великої Вітчизняної.

Зараз ви побачите унікальні кадри       вверх

Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:26)

07.05.2010 3:00:16

Сюжет № 9

19:12:32-19:15:31 (время эфира)

Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: Зараз ви побачите унікальні кадри. Наша знімальна група побувала там, де досі не ступала нога телевізійників - доти. Таємничі, секретні споруди часів Другої світової.

Сергій КУТРАКОВ, кореспондент: Сюди, на північ колишнього київського Укріпрайону, ще не ступала нога пересічного туриста. Шлях до двох уцілілих вогневих пунктів знають лише фахові пошуковці. Тільки нашій знімальній групі вони вирішили показати таємну стежку.

Наталія ІВАНЧЕНКО, дослідниця війни: «На протяжении 130 километров дугой вдоль Киева было построено более 200 ДОТов. Их прятали в холм, делали из них стог сена, и даже местное население не знало, что здесь строится. Мы сейчас с вами подходим к артиллерийскому ДОТу, уникальное сооружение, спрятано в холме и если ты не знаешь эту точку, ты ее просто не найдешь».

Сергій КУТРАКОВ, кореспондент: Майже всі ДОТи повисаджували в повітря ще під час війни. А ці два - лишилися цілісінькими. Перший - гарматний - на 12 казематів, другий - кулеметний - на 5.

Віктор ТРИГУБ, головний редактор журналу «Музей України»: «Кроме Нового канала, из больших средств массовой информации сюда никто не доехал».

Сергій КУТРАКОВ, кореспондент: Усередині все в майже ідеальному стані. Вціліли навіть двері та труби опалення. Ось тут - перископ та чимало іншого обладнання.

Віктор ТРИГУБ, головний редактор журналу «Музей України»: «Здесь, наверное, была артезианская скважина. В случае окружения солдаты могли держатся несколько месяцев, и мы знаем случай - один из ДОТов держался до декабря 41 года, и последний боец не сдался, а умер от голода. Представьте, немцы были под Москвой, а под Киевом еще сражался ДОТ».

Сергій КУТРАКОВ, кореспондент: Завдяки цій системі оборони, цей район для нацистів був цілковито неприступним. Тому загарбникам довелося просто обходити його стороною. А 14 червоноармійців залишили його тільки тоді, коли наказали відступати.

Віктор ТРИГУБ, головний редактор журналу «Музей України»: «ДОТ полностью автономен, то есть бойцы могли держаться несколько месяцев, у них был необходимый боезапас, необходимое вооружение, питание вода, то есть долговременная огневая точка».

Сергій КУТРАКОВ, кореспондент: Іван Дмитрович 69 років тому воював у цих краях. Ветеран каже, такі пункти були настільки ефективними, що обидві сторони намагалися зберегти їх будь-якою ціною.

Іван РОДНИН, ветеран війни: «Когда фронт, война так получается - что мы сегодня немцев отбили с их окопов, потом они сил подобрали больше и сбили нас, а вот эти самые доты - их трудно было взять. Поэтому это очень хорошее и надежное для войск было сооружение».

Сергій КУТРАКОВ, кореспондент: Це - головна кімната цього доту, так би мовити - мозок. Бо саме у цих стінах, які, до речі, відмінно збереглися, колись знаходилася командна рубка, з якої у 41-му керувався вогонь двох потужних гармат. Самих гармат тут немає вже кілька десятків років. Утім, фахівці кажуть - якщо ДОТам держава надасть статусу музейних експонатів, то гідний антураж тут з'явиться обов'язково.

У центрі Києва опівночі з 8 на 9 травня запрацює квітковий годинник   вверх

Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:26)

07.05.2010 3:00:16

Сюжет № 10

19:15:32-19:16:07 (время эфира)

Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: У центрі Києва опівночі з 8 на 9 травня запрацює квітковий годинник. Саме в цей час 1945-го року фашистська Німеччина капітулювала. До запуску годинника все готово - лише сьогодні досаджували останні квіти. Всього їх 35 тисяч. Минулого року такий годинник не попрацював і добу - його зламали відвідувачі - катались на стрілках. Тепер людей до годинника пускати не будуть. Подивитися на нього і сфотографуватися можна буде лише на відстані зі спеціальних майданчиків. А от зрозуміти, котра година одразу й не роздивишся. Бо цифри у нижній частині циферблату - догори ногами.

Пам'ятаєте, як у дитинстві робили паперові літачки?    вверх

Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:26)

07.05.2010 3:00:16

Сюжет № 11

19:16:08-19:17:01 (время эфира)

Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: Пам'ятаєте, як у дитинстві робили паперові літачки? А от одесит Ігор Шатохін виріс, але дитяче заняття не покинув. Тепер він з паперу робить літальні апарати найскладніших конструкцій - від біпланів першої світової до сучасних американських бомбардувальників. Усього 130 моделей і 25 років життя. Паперу пішло - сотні кілограмів. Використовує і картон і зовсім тоненький цигарковий. Аби не розвалювалось, усе покриває меблевим лаком. В результаті від пластику відрізнити майже неможливо. Третина літаків ще зібрані не до кінця. Та автор каже - саме недороблені моделі найбільше цікавлять відвідувачів.

Ігор ШАТОХІН, конструктор паперових літаків: «Честно говоря, многие не верят, что это из бумаги. Потому я и начал это показывать. Вы знаете, парадокс: экскурсию провел на готовых, рассказал, все Інтересно. А вот возле неоконченных часами стоят. Там же можно посмотреть конструкцию. Когда он будет собран этого не увидишь».

ICTV випуск 18:45

Гостей із Росії та Білорусії, тих, хто крокуватиме у День Перемоги Хрещатиком, квітами зустріли сьогодні на столичному вокзалі             вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:03)

07.05.2010 3:00:15

Сюжет № 2

18:48:27-18:50:36 (время эфира)

Лук'ян СЕЛЬСЬКИЙ, ведучий: 18-х гостей із Росії та Білорусії, тих, хто крокуватиме у День Перемоги Хрещатиком, квітами зустріли сьогодні на столичному вокзалі. Це якраз ті люди, які звільняли Київ від фашистських військ. Дехто після переможної битви більше до Києва і не навідувався.

Ольга ЧАЙКО, кореспондент: У Москву на парад. Із шиком та під старі пісні про головне напередодні ввечері вирушили 14 українських ветеранів. Старенькі не дуже добре ходять, а дехто не дочуває. Та марширувати Красною площею вони не будуть.

Петро ХОЛОДОВ, ветеран Великої Вітчизняної війни: «Мы будем там в качестве гостей не проходить, а россияне тоже, ветераны, не будут проходить, а будем зрителями. Но люди подготовленные».

Ольга ЧАЙКО, кореспондент: На Київському параді їх замінять російські та білоруські фронтовики. Сьогодні зранку потяги «Москва-Київ» та «Мінськ-Київ» зустріли урочисто духовим оркестром, квітами, промовами. Але найцінніше для воїнів - блиск дитячих очей. Саме їм хочеться розповісти як здобували перемогу.

Ветеран: «Это исторический, самый важный для нас и для всех».

Ольга ЧАЙКО, кореспондент: Росіянин Микола Четвергов вперше після війни в Києві. Лютіський плацдарм та битву за Київ пам'ятає до дрібниць. Каже, що й на сторіччя перемоги теж приїде в Україну.

Микола ЧЕТВЕРГОВ, ветеран Великої Вітчизняної війни (Росія): «С 6 на 7 ноября, как в честь октябрьской революции мы должны были освободить Украину. Кравченко наш командующий танкист. Прямо сказал, что дорогие мои, я украинец, освободите...»

Ольга ЧАЙКО, кореспондент: З надією побачити однополчан та прокричати «ура» крокуючи Хрещатиком приїхали ветерани з Білорусії. Кажуть, вперше запросили до Києва ось так, безкоштовно та урочисто.

Лев МЕЩЕРСЬКИЙ, ветеран Великої Вітчизняної війни, (Білорусь): «По Крещатику я ехал, когда горел еще. Я Киев обожал. Очень хочеться посмотреть как он сейчас выглядит».

Ольга ЧАЙКО, кореспондент: У ветеранів зараз насичена програма. За три дні і Київ побачать, і з керівництвом країни зустрінуться, фронтові сто грамів пригублять. Загалом із-за кордону очікують майже сто героїв Великої Вітчизняної.

Плакатів із зображенням Йосипа Сталіна та іншої символіки сталінізму в Москві на параді з нагоди 65-ї річниці закінчення Другої Світової війни не буде   вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:03)

07.05.2010 3:00:15

Сюжет № 3

18:50:37-18:51:18 (время эфира)

Лук'ян СЕЛЬСЬКИЙ, ведучий: Плакатів із зображенням Йосипа Сталіна та іншої символіки сталінізму в Москві на параді з нагоди 65-ї річниці закінчення Другої Світової війни не буде. Про це заявив російський Президент Дмитро Медведєв в інтерв'ю газеті «Известия». Зокрема, він сказав, цитую: «В жодному разі не можна говорити про те, що сталінізм повертається у наш побут, що ми використовуємо символіку, що ми збираємося використовувати якісь плакати, ще щось робити. Цього немає і не буде. Це абсолютно виключено», - кінець цитати. Російський лідер підкреслює: війну виграв не Сталін, а народ, а злочином Сталіна проти власного народу пробачення бути не може.

В Україні на державних установах знову з'являються червоні прапори            вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:03)

07.05.2010 3:00:15

Сюжет № 4

18:51:19-18:51:49 (время эфира)

Лук'ян СЕЛЬСЬКИЙ, ведучий: А тим часом в Україні на державних установах знову з'являються червоні прапори. Перший такий почепили в районному центрі на Полтавщині. За повідомленням новинного ресурсу «Телеграф» у Кременчуці вже другий день над Райдержадміністрацією майорить червона знамено. Його розмістили поруч із державним прапором України. Рішення про вивішення червоних прапорів перемоги до 9-го травня прийняли депутати Полтавської обласної ради. Вони ж радять і іншим органам влади, і підприємствам повторити їхній вчинок.

Музеєві-заповіднику «Битва під Києвом» також 65 років          вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:03)

07.05.2010 3:00:15

Сюжет № 5

18:51:50-18:54:41 (время эфира)

Лук'ян СЕЛЬСЬКИЙ, ведучий: Музеєві-заповіднику «Битва під Києвом» також 65 років. Цього тут з'явиться велика колекція експонатів військової техніки, яка власне була задіяна у Великій Вітчизняній і Афганських війнах. Сьогодні ж музей організував свято для ветеранів. Воїнам-переможцям не лишень влаштували концерт, але й сипали на них з неба трояндами.

Володимир ГОРКОВЕНКО, кореспондент: Ці ліси і є Лютішський плацдарм. Звідси почався штурм Дніпра і визволення Києва. Володимир Даниленко із друзями-слідопитами віднайшов півтисячі загиблих солдат, але сліди війни тут і досі під кожним деревом.

Володимир ДАНИЛЕНКО, директор музею слідопитів: «Там, де проводилися здорові бої, отам да, там да, кожен метр все гуде. Гранати, снаряди. Це воно більш там гуде. А де мілко щось - тихше гуде».

Володимир ГОРКОВЕНКО, кореспондент: Із мільйона солдат першого українського фронту, - тут загинуло понад 700 тисяч. Битву за Київ називають однією із найжорстокіших.

Тетяна КАМЕНЕВА, ветеран Великої Вітчизняної війни: «Бои они все жестокие, боев не жестоких не бывает».

Володимир ГОРКОВЕНКО, кореспондент: за два місяця до закінчення війни тут створити музей, який так і назвали - «Битва за Київ». Йому, як і перемозі, 65. Нині тут вшановували ветеранів. Іван Риндін одиз тих, хто в Листопаді 43-го звільняв Київ. Після визволення столиці - потрапив в оточення на Хмельниччині. Ветеран жартує, що із кільця вирвалися, бо дуже образилися на гітлерівців за те, що ті розбомбили польову кухню.

Іван РИНДІН, ветеран Великої Вітчизняної війни: «Вы можете представить какая злость у нас у всех. Командиры, рядовые, все никакой команды не было, - рвонули вперед. Прорвали мы эту оборону, которой уже нас окружили».

Володимир ГОРКОВЕНКО, кореспондент: Для ветеранів сучасні солдати наготували вдосталь каші. На відміну від військової, - вона із салом і м'ясом.

Сергій ГЯСТУХ, старший солдат: «Каша с мясом. Сало там, зажарочка, цибулька. Кашка-вкусняшка».

Володимир ГОРКОВЕНКО, кореспондент: Також ветеранам з неба гвоздики скидали. Цей гелікоптер приземлився біля землянки генерала Ватутіна на нещодавно спорудженому вертолітному майданчику. Губернатор Київщини видав таємницю - сюди планує прилетіти Дмитро Медведєв.

Анатолій ПРИСЯЖНЮК, голова Київської ОДА: «В травні місяці має бути з візитом Президент Росії. І ми теж запросимо побувати його на цьому плацдармі».

Володимир ГОРКОВЕНКО, кореспондент: В інший час на цьому місті нібито має стояти бойовий вертоліт. Поки в музею бідна колекція техніки - з десяток гарматі кілька одиниць бронетехніки. Але незабаром очікують на поповнення.

Іван ВІКОВАЧ, директор музею-заповідника «Битва за Київ у 1943 р.»: «Буде багато. Серед них три літаки, два танки, «бердами», «БМП», системи залпового вогню, велика кількість, більше 50 стрілкової зброї».

Володимир ГОРКОВЕНКО, кореспондент: Директор музею бідкається аби техніку вивести із бойового ладу і перетворити на експонати - потрібні великі гроші, але Президент Віктор Янукович доручив Міністерству оборони все зробити безкоштовно.

Свій внесок у допомогу ветеранам зробили «Факти»   вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:03)

07.05.2010 3:00:15

Сюжет № 6

18:54:42-18:55:06 (время эфира)

Лук'ян СЕЛЬСЬКИЙ, ведучий: Свій внесок у допомогу ветеранам зробили «Факти». Після вчорашнього нашого сюжету про те, що фронтовики маленького шахтарського містечка Жданівки вже майже рік без телефонного зв'язку, бо місцева влада не спромоглася прокласти всього 8 метрів кабелю, вже нині у стареньких радість. Кабель таки прокладено. Тепер ветерани можуть і спілкуватися і викликати при потребі швидку допомогу.

На Черкащині у жовтні 43-го вбили мешканців цілого хутора   вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:03)

07.05.2010 3:00:15

Сюжет № 7

18:55:07-18:57:15 (время эфира)

Лук'ян СЕЛЬСЬКИЙ, ведучий: Про білоруську (НРЗБ) знає увесь світ, але в Україні за часи війни за подібним сценарієм знищене не одне село. Ось на Черкащині у жовтні 43-го вбили мешканців цілого хутора, - понад тисячу людей. Не шкодували ні малюків, ні старих. Карателі не минали жодного двору. Погреби закидали гранатами. 26 селян живцем кинули в криницю. Врятуватися майже нікому на пощастило. Пам'ять про жертв страшної трагедії зберігає горіхова діброва.

Ірина ЦИМБАЛ, кореспондент: У черкаському селі Вдовичне в кожному дворі братська могила. За один день в жовтні 43-го фашисти винищили півтора тисячне населення села. Карателі нікого не щадили. Село палало три дні.

Ілона ДУБОВА, школярка: «Саме на цьому місці загинуло дуже багато людей. Їх по-звірячому жорстоко вкинули в колодязь. Не жаліли нікого, ні старих, ні дітей. Вони просто їх вкинули і залишили помирати».

Ірина ЦИМБАЛ, кореспондент: Бабусі Ксенії тоді було вісім років. Від смерті її врятували батьки, які наказали швидко тікати до лісу. Люди, які врятувалися, вдень переховувалися, а вночі тихцем ходили гасити вогонь. До весни її родина жила у сусідньому селі, каже старенька. Голодували, мерзли і хворіли, потім перебралися у свій напівуцілілий будинок. Вона й досі живе на рідному хуторі.

Ксенія БЕЗСІННА, очевидиця: «Ми його ніколи не забудемо цього дня. Толикова баба тільки вийшла - німці в двір. А вона братіки - не вбивайте. А вони її застрелили, а потім найшли ще околоту, сніп на неї положили і її осмалили, покинули і пішли».

Ірина ЦИМБАЛ, кореспондент: На подвір'ї батьківської хати сільського голови поховано вісім людей рідні. Тут їх розстріляли, а хату спалили. Вціліла лише бабуся, якій вдалося сховати його матір та двох тіток у погребі.

Юрій ПУСТОВИЙ, сільський голова: «Патріоти залишились, 22 особи живуть поки, але в планах - їхати до дітей».

Ірина ЦИМБАЛ, кореспондент: Очевидців трагедії зараз можна на пальцях перерахувати. Аби вшанувати загиблих, школярі та студенти із сусідніх сіл на братській могилі висадили горіхову діброву. А ще у планах активістів, провести експедицію, аби дізнатися все про місце трагедії і створити карту могил.

Друга Світова крім жахіття і героїчних подвигів на лінії фронту залишила по собі і невідомі життєві історії       вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:03)

07.05.2010 3:00:15

Сюжет № 8

18:57:16-18:59:42 (время эфира)

Лук'ян СЕЛЬСЬКИЙ, ведучий: Друга Світова крім жахіття і героїчних подвигів на лінії фронту залишила по собі і невідомі життєві історії. Наступна наша розповідь про двох людей, які вижили у страшних умовах, і при цьому присвятили своє життя служінню Богові. Сестра Лукінія тепер черниця Михайло-Архангельського монастиря в Одесі. А отець Роман Косовський останній зі священнослужителів, живий ветеран війни в Києві. Дві історії від Василя Саф'янюка.

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Шляхи господні точно незбагненні. Матінка Лукінія до монастиря потапила ще підлітком. А вже за рік після початку війни молоду дівчину, яку в мину звали Ганна Рябко, вивезли на примусові роботи до Німеччини. Наприкінці квітня 45-го її раптово запропонували підлікувалися у шпиталі. Там разом з іншими гастарбайтерами - білорусами, болгарами, югославами відвели до підвалу та зробили смертельну ін'єкцію. І тут з Ганною сталося диво.

Матінка ЛУКІНІЯ, послушниця Михайло-Архангельського монастиря: «Я встаю зі своєї постєлі, там кроваті стояли по-порядку. Труп, труп, повернулася в праву сторону - труп. Боже, Боже, всі померли, а я ще жива лишилася».

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Ганна впала на коліна та почала молитися. Її порятунку дивувалися навіть самі кати. Вона стала служити Богові в Михайло-Архангельському монастирі. І домі молиться за прощення своїх мучителів та за упокій душ невинновбієнних. За мир і любов головна молитва отця Романа Косовського з Києва. Війну він провів на фронті. Тоді й гадки не мав, що після перемоги стане священником.

Отець РОМАН КОСОВСЬКИЙ, останній ветеран війни із священників в Києві: «...Грязь така, холод, я пулємет чую...».

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Про роль віри в перемозі над Німеччиною вперше замислився після 1942 року. Саме тоді, за порадою Константинопольського патріарха в СРСР почали відкривати церкви.

Отець РОМАН КОСОВСЬКИЙ, останній ветеран війни із священників в Києві: «Хотите, чтобы у вас победа была. Вот это он сказал... Откройте церковь, а это точно будет? Он говорит - да. И в 42 году открыли все церкви».

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Відслуживши 25 років в армії 1966 Роман Косовський вирішив стати священником і присвятив себе Богові. І матінка Лукінія, і отець Роман переконані: без допомоги церкви і віри у всевишнього не було б тієї великої Перемоги і нинішньої України.

До примирення ветеранів Червоної армії та українських повстанців, а також визнання статусу всіх учасників визвольного руху, вкотре закликав попередній Президент Віктор Ющенко вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:03)

07.05.2010 3:00:15

Сюжет № 9

18:59:43-19:00:09 (время эфира)

Лук'ян СЕЛЬСЬКИЙ, ведучий: До примирення ветеранів Червоної армії та українських повстанців, а також визнання статусу всіх учасників визвольного руху, вкотре закликав попередній Президент Віктор Ющенко. Він вважає, що такий крок зробить Україну сильнішою. Ось цитую: «Примирення означає здатність піднятися над міфами минулого, взаємно пробачивши провини, разом творити майбутнє», - кінець цитати.

Степанова Бандері та головнокомандувачу української повстанської армії Романові Шухевичу присвоїли звання «Почесний громадянин міста Львова»       вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:03)

07.05.2010 3:00:15

Сюжет № 10

19:00:10-19:00:31 (время эфира)

Лук'ян СЕЛЬСЬКИЙ, ведучий: Ну, і ще сьогодні Львівська міська рада ухвалила рішення присвоїти голові проводу організації українських націоналістів Степанова Бандері та головнокомандувачу української повстанської армії Романові Шухевичу звання «Почесний громадянин міста Львова». Нагадаю, що такі ж рішення вже прийняли міські ради Івано-Франківська і Тернополя.

Опозиція вимагає повного звіту від Прем'єра, міністра закордонних справ та інших урядовців стосовно підготування десятка українсько-російський угод, запланованих до підписання на 17 травня Президентами обох країн       вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:03)

07.05.2010 3:00:15

Сюжет № 11

19:01:35-19:02:35 (время эфира)

Лук'ян СЕЛЬСЬКИЙ, ведучий: Отже, опозиція вимагає повного звіту від Прем'єра, міністра закордонних справ та інших урядовців стосовно підготування десятка українсько-російський угод, запланованих до підписання на 17 травня Президентами обох країн. Депутати хочуть аби влада прозвітувала на пленарному засіданні парламенту 11 травня. Лідерка БЮТу Юлія Тимошенко на зустрічі із активістами Комітету порятунку України у Вінниці вкотре закликала всі опозиційні сили об'єднатися перед загрозою втрати незалежності і прийти наступного вівторка під стіни Верховної Ради із гаслами захисту національних інтересів. Тоді і люди на Майдані перед парламентом, і самі депутати мають дізнатися правду про чергову порцію угод Януковича і Медведєва. Так каже Тимошенко.

Юлія ТИМОШЕНКО, лідер БЮТ: «Щоб 11 травня, в перший робочий день Верховної Ради після свят прийшов Азаров, всі ключові міністри, і щоб вони доповіли парламенту, а як наслідок, і суспільству, які угоди готуються для підписання 17 травня».

Одна з можливих угод, яку росіяни готують до підписання стосується власне об'єднання атомної енергетики обох країн             вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:03)

07.05.2010 3:00:15

Сюжет № 12

19:02:36-19:06:10 (время эфира)

Лук'ян СЕЛЬСЬКИЙ, ведучий: І ось одна з можливих угод, яку росіяни готують до підписання стосується власне об'єднання атомної енергетики обох країн. В «Росатомі» ще раз озвучили конкретні пропозиції спільного будівництва нових енергоблоків на АЕС та обслуговування діючих. У Москві не приховують, що їхня миття - цілковите злиття обох енергосистем. У Києва ж поки жодних офіційних коментарів. Що правда, напевно знаємо, що нас цікавлять гроші і технології, Росію ж - уранові родовища і контроль. Олена Астахова.

Олена АСТАХОВА, кореспондент: Поки в Україні думають - у Росії вже діють. Усе як в термоядерному синтезі. Потрібна швидкість і висока температура. Тоді ядра зіллються в одне. Одразу після зустрічі з українським колегою, російський Прем'єр Володимир Путін доручає керівнику «Росатому» поквапитися зі створенням російсько-української атомної компанії. Сергій Кирієнко доповів, що оперативно складає вичерпний реєстр цікавих для Москви спільних проектів. Від будівництва нових атомних блоків до обслуговування та модернізації діючих.

Сергій КІРІЄНКО, керівник державної корпорації «Росатом»: «І в перспективі об'єднання генерацій. Ми рухаємося крок за кроком, але в принципі, ми бачимо створення єдиної компанії».

Олена АСТАХОВА, кореспондент: За версією газети «Дзеркало тижня», росіяни запропонували до червня укласти угоду про добудову двох енергоблоків Хмельницької АЕС, укласти довгостроковий контракт на закупку російського палива для українських атомних станцій та в третьому кварталі створити спільне підприємство з розробки Новокостянтинівського уранового родовища. Добудова енергоблоків - це вигідний проект, - кажуть експерти. Довгостроковий контракт на постачання російського ядерного палива, якщо добре вторгувати, убезпечить Україну від щорічних принижень в цінових дискусіях. А ось головний проект - спільна розробка Новокостянтинівського родовища, найбільшого в Європі, - привід для серйозних міркувань. Родовище мало працювати ще 5 років тому. Але ми самі не можемо його профінансувати. Тож допомога Росії вкрай важлива. Хоча все залежить на яких умовах домовлятися.

Нур НІГМАТУЛІН, президент «Енергоатому» у 1997-1999 рр.: «Если она буде входить монополистом, скажем, я вот забираю Новокостянтиновский, вы покупаете у меня уран, - это один разговор. Это было бы просто не разумно, потому, что это. Я не люблю высокие слова, но это достояние. И руда действительно, будем говорить, - это золотая для Украины».

Олена АСТАХОВА, кореспондент: Загалом, масштаби «Росатому» вражають: десятки потужних підприємств. Крім енергетики - військовий комплекс. Розвинена наука і навіть атомні криголами. В Росії 10 атомних станцій. На їхню частку припадає лише 16% виробництва електрики. 4 українські АЕС виробляють майже половину всієї енергії. І тому для нас не байдуже хто триматиме атомного рубильника.

Юрій ПРОДАН, міністр палива та енергетики України у 2007-2010 рр.: «В об'єднання активів сьогодні досить багато ризиків щодо зменшення енергонезалежності України».

Нур НІГМАТУЛІН, президент «Енергоатому» у 1997-1999 рр.: «Если будет объединение мы управляем, а вы выполняете - это не объединение, это называется во всем мире захват».

Олена АСТАХОВА, кореспондент: «Енергоатом» України - це в основному генерація і лічені обслуговуючі підприємства. До того ж, атомні станції своїм найнижчим тарифом на електрику здешевлюють загальну ціну електроринку і для промисловості і для населення. Але і це дозволяє працювати прибутков. Торік - майже мільярд гривень прибутку. Нині ж ані в уряді, ані в «Енергоатомі» не коментують об'єднувальні пропозиції Путіна.

Наталія КОЗЛОВА, прес-секретар «Енергоатому»: «До того часу, як Володимир Путін оголосив про цю ідею, жодних конкретних розробок не було. І, мабуть, жоден з наших експертів в атомно-енергетичному комплексі не зможе прокоментувати це питання».

Олена АСТАХОВА, кореспондент: Для втілення путінських ідей потрібні зміни законодавства, бо всі атомні об'єкти та уранові родовища в Україні не підлягають роздержавленню.

Справжнє ковальське містечко просто неба розгорнулось в Івано-Франківську           вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:03)

07.05.2010 3:00:16

Сюжет № 13

19:06:11-19:08:01 (время эфира)

Лук'ян СЕЛЬСЬКИЙ, ведучий: Справжнє ковальське містечко просто неба розгорнулось в Івано-Франківську. Там - фестиваль «Свято ковалів». Таке дійство відбувається уже восьмий рік поспіль. Проте цьогорічний захід б'є усі рекорди. У ньому бере участь понад триста учасників з різних країн світу: Австралія, Америка, Швеція, Бельгія, Білорусь та інших країни приїхали на Прикарпаття представити своє ковальське мистецтво. Оксана Кваснишин.

Оксана КВАСНИШИН, кореспондент: Молотом по на ковальні. Ковалі з цілого світу творять залізні дива просто у центрі Івано-Франківська. Тут понад триста ковалів з двадцяти шести країн світу, зокрема з Австралії, США, Бельгії, Нідерландів, Росії та Білорусі. Організатор фестивалю жартує, аби зібрати колег по ремеслу, разом витратив двадцять років.

Сергій ПОЛУБОТЬКО, організатор фестивалю ковалів: «20 років їздив по фестивалях світу, знайомився з людьми, налагоджував контакти, потім листувався. Тепер з'явився Інтернет».

Оксана КВАСНИШИН, кореспондент: Залізна справа і жінкам до снаги. Хізер Макларті - коваль з Каліфорнії. Сьогодні її роботі завадила погода. На приїзд до України жінка витратила понад п'ять тисяч доларів. Сума, каже, велика, проте, не шкодує. Каже, досвід, нові знайомства і позитивні емоції - безцінні.

Хізер МАКЛАРТІ, коваль з Каліфорнії: «Ці емоції і почуття, які відчуваєш тут, не купиш ні за які гроші. Тут я зустріла нову родину. Я вже маю багато друзів і почуваюся тут дуже добре. Відчуття воз'єднання всіх ковалів, коштує цих затрат».

Оксана КВАСНИШИН, кореспондент: Попри дощ, який рясно поливає Прикарпаття, на площі кипить робота. Не відлякала негода і відвідувачів та гостей міста.

Катерина ЛИСАК, гостя міста: Тут дуже гарна атмосфера, взагалі в Івано-Франківську. Відчуття дуже класні. Дуже багато різних скульптур, які рідко де таке побачиш. Надзвичайне місто, надзвичайні враження».

Оксана КВАСНИШИН, кореспондент: Щороку ковалі на згадку про себе залишають місту подарунок. Цьогоріч це буде кована дитяча карусель. Композиція матиме назву «Круговерть ковальських місць». За задумом кожен коваль виробить своє оригінальне кільце, яке прикрасить композицію.

Весна і літо - найактивнішій час для внутрішнього туризму      вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:03)

07.05.2010 3:00:16

Сюжет № 14

19:08:02-19:11:32 (время эфира)

Лук'ян СЕЛЬСЬКИЙ, ведучий: Весна і літо - найактивнішій час для внутрішнього туризму. Замість сидіти вдома перед телевізором - українців радше мандрують визначними місцями. І одне з найпопулярніших - це Карпати, які можна об'їхати, побачити, почути за кілька днів. Тур оператори навперебій пропонують кількаденні тури. Хоча все насправді можна спланувати і самому. Допоможе всім сюжет Василя Зими.

Василь ЗИМА, кореспондент: Щоб закохатися в Карпати - їх треба побачити. Аби відчути цю прекрасну місцину - її треба почути. Тут кожен куточок звучить особливо. Косів, Коломия. Свою легендарну пісню мають і щешори. Саме тут 1932 року відомий поет Роман Савицький написав пісню «О, гуцулка Ксеня» і присвятив її своїй коханій Оксані, доньці місцевого лісника. Тепер ця пісня - музична візитівка Карпат. Тут кожне містечко має чи похвалитися і що запропонувати туристам. Косів славиться своїм ярмарком з унікальною керамікою, яскравими гуцульськими килимами і теплими вовняними ковдрами.

Марія ШКІБЛЯК, жителька міста Косів: «Найдорожчий - 400 гривень. Це є чисто натуральна шерсть. Від цього немає ні алергії в людини, нічого».

Василь ЗИМА, кореспондент: Тетяна Орлова в Косовому вперше. Каже, хотілося купити все і одразу, але обмежилася ковдрами та шкарпетками.

Тетяна ОРЛОВА, туристка: «Дуже цікаво взагалі, багато речей такий автентичних. Бачте, купила собі такі шкарпетки, три пари. Це все натуральне все, вовняне, з цього регіону».

Василь ЗИМА, кореспондент: Гуцульська столиця Коломия таки справді славиться гарними дівчатами. А ще піснями коломийками, музеями й храмами. Чи не кожен турист намагається відвідати розкішний музей писанки. А ще майже в усіх містечках карпатського краю чисті вулиці, багато ресторанів, крамниць, готелів. Гості тут почуваються, як вдома, а іноді наче в раю, коли бачиш, як янголоподібні дівчатка йдуть на перше причастя.

Дівчинка: «Нас так одягають тому, що це в нас перше причастя».

Василь ЗИМА, кореспондент: Гори позаду, у сумка сувеніри, у серці враження від незабутніх Карпат. Подільські фортеці можуть розповісти не менше аніж скелі Довбуша. Сімейна пара з Дніпропетровська Олексій та Валентина відмовилися від сонячної Туреччини зараз холодних мурів Кам'янець-Подільського замку, і не пошкодували. І готель якісний та недорогий знайшли - 400 гривень доба, і годують тут смачно.

Олексій, турист із Дніпропетровська: «Необходимо сначала объездить красивые места на Украине, а потом уже думать о будущих где-то за границей. Потом, что живем то мы в своей стране».

Василь ЗИМА, кореспондент: Оглядова екскурсія в Кам'янці Подільському завершує 4-денний туристичний тур. Пережитого і побаченого в Карпатах, Хотині і Кам'янці Подільському на довго вистачить для того аби ще раз і ще раз згадувати, переживати ці незабутні момент і враження відпочинку по-українськи.

Реалізувавши найбільше продукції лікеро-горілчаний завод «Хортиця» отримав звання «Лідер галузі-2009» серед українських виробників алкоголю         вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:03)

07.05.2010 3:00:16

Сюжет № 14

19:12:00-19:13:22 (время эфира)

Кореспондент: Реалізувавши найбільше продукції лікеро-горілчаний завод «Хортиця» отримав звання «Лідер галузі-2009» серед українських виробників алкоголю. Такі результати національного бізнес-рейтингу. «Лідери галузі» організовано торгово-промисловою палатою України. Рейтинг побудований на офіційних показника державних органів статистики.

Валерій ГІЖИЦЬКИЙ, голова оргкомітету «Національний бізнес-рейтинг»: «За сукупністю критеріїв, обсяг реалізованої продукції, чистий прибуток, продуктивність праці та заробітна плата, - торгова марка «Хортиця» стала першою в країні за економічними показниками».

Кореспондент: У компанії популярність продукції серед споживачів пояснюють високою якістю. Її досягають заявки унікальному обладнанню. Нещодавно на виробництві «Хортиці» впровадили інноваційну систему чищення води «Органік-фільтр», що надає напоям смаку та абсолютної чистоти.

Євген РАЗУВАЄВ, маркетинговий директор ЛГЗ «Хортиця»: «Премия «Лідер галузі» национального бизнес-рейтинга - это уже четвертая серьезная победа «Хортица» в этом году. Я думаю, это хорошая награда, это заслуженная награда, и мы благодарны нашим потребителям за тот выбор абсолютного качества, которого не делает уже который год подряд».

Корреспондент: Організатори національного бізнес-рейтингу оцінювали підприємство за 4 критеріями - обсяг реалізованої продукції, чистий прибуток, сплата податків в держбюджет, а також продуктивність праці та заробітна плата. І за всіма показниками торгова марка «Хортиця» визнана першою у своїх галузі в Україні.

5 канал випуск 21:00

В Україні проживає багато ветеранів Великої вітчизняної війни            вверх

5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:00)

07.05.2010 3:00:19

Сюжет №1

21:00:11-21:04:21 (время эфира)

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Доброго дня. Це програма «Час». Цей випуск ми присвятили Дню Перемоги. Як називати війну, в якій загинуло 10 мільйонів українців, як ставитися до Йосипа Сталіна і чи потрібно шукати примирення між ветеранами різних таборів? Про все це дивіться далі. А почати пропоную з людських історій.

Кореспондент: На початку травня Анна Коломійцева завжди нарозхват. Як голова місцевої спілки ветеранів зараз вона вручає ювілейні медалі іншим учасникам бойових дій. А ще треба встигнути вислухати всі привітання та скарги. Вирішити поточні організаційні питання спілки та виступити у школі, де навчається онук. Каже: ніколи не втрачати бойовий дух навчила війна.

Ветеран: «В Польше не хватало стариков радистов. Поэтому я в Польше села на самолет».

Кореспондент: Про війну розповідає на ходу. У почесні 86 за пані Анною не поспіти на вулиці. І на сходах у під'їзді. На третій поверх до помешкання жінка принципово підіймається пішки. Головна гордість оселі - бойовий літак.

Ветеран: «Это штурмовик «Ил-10». На котором я летала. И муж, и я летали радистом. Вот тут сидела с пулеметом. Тут летчик сидит, а тут вот я закрытая».

Кореспондент: Тоді їй ледве виповнилося 20. На фронті ж з 18-ти. Працювала радисткою, на яку вивчилася ще школяркою. На війні чоловіка зустріла - командувача дивізією. Пишається дружбою з Ватутіним, Коневим і Рокосовським. День Перемоги Анна Федорівна згадує як початок нового життя.

Анна КОЛОМІЙЦЕВА, підполковник гвардії запорізької ордену червоного знамені, ордена Суворова 2 ступеня дивізії: «Очень радостный праздник, что я все-таки дожила до него. Конечно была мечта, чтобы скорее приехать домой, поступить учиться».

Упівець: «День Перемоги, він для нас не є ще Днем Перемоги».

Кореспондент: Ці ветерани радянських медалей і орденів не мають. І не визнають. Навіть парадну форму напередодні 9-го травня відмовляються. Вони воювали в УПА.

Орест ВАСКУЛ, голова Київського крайового братства ОУН УПА: «Коли радянські війська від нас відійшли, від західної України, то ми побачили страшне становище, яке було в тюрмах, де десятки тисяч людей замучених, розстріляних, знищених. Це нас дуже вразило і молодь вступала в ряди Організації українських націоналістів для того, щоб навчитися боротися за українську державу».

Кореспондент: Сам Орест Васкул вступив до Української повстанської армії у 15. А вже у 19 дізнався, що таке концтабір. Але не німецький, а радянський.

Орест ВАСКУЛ, голова Київського крайового братства ОУН УПА: «Судили мене у вересні-місяці 47-го року, дали 25 років тюрми».

Кореспондент: 9 років поневіряння у концтаборах і звільнення у 56-му. Постановою Верховної Ради СРСР. Додому ж повернутися дозволили лише через 12 років. Утім бойовий упівець на долю не нарікає.

Орест ВАСКУЛ, голова Київського крайового братства ОУН УПА: «Ми знали, що ми не виграємо, ми знали, що ми тут нічого. Але ми йшли свідомо для того, щоб світ знав, що Україна живе, Україна бореться за свою незалежність. Основна ціль нашої боротьби - це була Україна. Україна і Бог».

Кореспондент: Так само віддано боролися і мільйони інших солдатів. Як червоної армії, так і Української повстанської. Донині непримиренних. А чи можна зараз примирити ветеранів червоної армії і ветеранів УПА?

Ветеран: «Нет, они враги».

Ветеран: «Примирить тільки час. Пройде час, може і примириться все».

Ветеран: «Ми з повагою до них відносимося, вони люди. Вони робили своє. Але вни вороже до нас ставляться».

Кореспондент: Для них вічний - вічна пам'ять і ці весняні квіти. З кожним роком їх стає дедалі менше. Але не меншає їхній подвиг. Вони - ветерани війни, яку зараз називають по-різному, але в якій кожен з них боронив рідну землю від ворога, хоча і по-різні боки барикад.

Гість студії - Анатолій Чайковський, доктор історичних наук     вверх

5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:00)

07.05.2010 3:00:19

Сюжет №2

21:04:22-21:20:02 (время эфира)

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: І про це далі говоримо з доктором історичних наук Анатолієм Чайковським. Доброго дня.

Анатолій ЧАЙКОВСЬКИЙ, доктор історичних наук: «Доброго дня».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Ідею примирення ветеранів підтримує третина українців. Такі дані днями оприлюднив Центр Разумкова. Ще третина вважає, що цього не варто робити. До якої частин належите ви?

Анатолій ЧАЙКОВСЬКИЙ: «Я можливо належу до нейтральної частини. Я в цьому випадку хотів би сказати так - примирення, як таке, потрібно. Але виникає питання на якій основі це примирення може бути. Якщо примирення лише в тому, що колись дали історико-правову оцінку сталінському режиму, а не дали таку оцінку і не хочуть давати цю оцінку політичній силі Організації українських націоналістів. У першу чергу Степану Бандері, Шухевичу та іншим. То я вважаю, що такого примирення бути не може. А якщо критично подивитися на ті проблеми і зокрема діяльність Організації українських націоналістів та й власне і УПА, починаючи з 29-го року і практично до завершення її діяльності. Якщо така оцінка буде дана, в першу чергу керівному складу, не рядовому, а керівному складу, то я думаю, що таке примирення може бути і в першу чергу тоді, коли це зроблять сьогоднішні представники українських націоналістів».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Чи можна дати оцінку, якщо можна розуміти, що ця оцінка буде в будь-якому разі суб'єктивною? Будь-яка оцінка, вона веде до чогось.

Анатолій ЧАЙКОВСЬКИЙ: «Ви знаєте, вона буде об'єктивна. Тому суспільство відчує наскільки ця оцінка об'єктивна. Істини немає абсолютної. Як правило, істина десь, будемо говорити так, по середині. Але визнати ті м'яко кажучи промахи і ті помилки, які допустила Організація українських націоналістів у ході своєї діяльності і критично подивитися на них, я думаю, це серйозний дасть поштовх до процесу примирення в Україні і багато хто зрозуміє і відповідним чином оцінить. Я вважаю, що це той крок, який може дати поштовх до примирення, зокрема України».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Ви вважаєте, ОУН і УПА мали більше помилок, чи більше доброго зробили, борючись за незалежність України?

Анатолій ЧАЙКОВСЬКИЙ: «Справа в тому, що я повторюся, що м розуміємо взагалі погано, чи доброго зробили. У процесі своєї, свого існування, зокрема організація українських націоналістів, як на мій погляд, допустила цілий ряд стратегічних помилок. Це і співпраця в першу чергу із нацистським режимом. Це безпосередньо і відповідні дії проти поляків. Це і жорстокий спротив радянській армії. Це і подальша співпраця у повоєнні роки з відповідними спецслужбами. Власне про ці речі і треба говорити».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Чи потрібно говорити також про помилки, які були в радянської армії? Це і співпраця з нацистським режимом, пакт Молотова-Рібентропа, це і жорстокий супротив проти поляків - Катинь. Це і жорстокість проти українців, яких тисячами вислали на Сибір.

Анатолій ЧАЙКОВСЬКИЙ: «Дякую вам за це питання. Я повинен сказати на це наступним чином. Коли ми говоримо про помилки радянського керівництва, зокрема згадуємо про відповідний пакт Рібентропа-Молотова, то ми чогось забуваємо подивитися на цю проблему в контексті тих подій, які мали місце напередодні війни. А вони, м'яко кажучи, були досить складні. В чому це проглядалося? В першу чергу проглядалося це в тому, що Радянський Союз пропонував десь починаючи з 37-го року Англії, Сполученим Штатам Америки, Франції, ті є самій Польщі створити колективну безпеку проти фашизму, який зароджувався тоді у Європі. На превеликий жаль тоді не дослухалися до цих пропозицій і звичайно опираючись на реалії того часу, те вище партійне і державне керівництво Радянського Союзу зробило ті кроки, які воно зробило. Я не можу говорити про те, що вони були абсолютно вірні ці кроки. В дійсності були допущені помилки. Але я ще раз хотів би наголосити - про ці помилки було сказано і на 20-му з'їзді партії, і на з'їзді депутатів Верховної Ради СРСР, якщо мені пам'ять не зраджує, у 1989-му році, де була дана відповідна оцінка сталінському режиму. Отаким чином потрібно йти одному на зустріч і відповідним чином оцінювати помилки з одного боку і з іншого. Давати їм оцінку. Я думаю, що проблема зникне сама по собі».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Оцінюючи помилки, зокрема ви згадали про з'їзд, який так само викривав помилки і не тільки злочини сталінізму. Як ви вважаєте, чи зробила всі висновки сучасна Комуністична партія в Україні, якщо вона днями відкрила пам'ятник Сталіну?

Анатолій ЧАЙКОВСЬКИЙ: «Так трапилося, що в мене сьогодні запитували відносно, як я ставлюся до факту відкриття пам'ятника Сталіну. Як на моє переконання, тут є дві складові. Перше - якщо дозволяють собі відкривати пам'ятник агенту Абвера. В даному випадку я маю на увазі Бандеру, який мав відповідну кличку Сірий. Якщо відкриваються пам'ятники нацистському офіцеру Роману Шухевичу. То здавалося б логічним відкриття такого пам'ятника і Сталіну. Хоча я скажу відверто, пам'ятники, точніше так - відкриття сьогодні пам'ятників України це носить те протистояння, політичне протистояння, яке безпосередньо лише веде до загострення - це перше. І по-друге, коли ми говоримо про пам'ятники, я так зрозумів, що це пам'ятник був відкритий пам'ятник в першу чергу головнокомандувачу радянськими збройними силами, які в ході війни перемогли нацистську Німеччину. Не випадково в цьому пам'ятнику знаходиться військовий мундир з відповідними атрибутами і таке інше. Хоча я повторюся - тут є певний, будемо говорити так протиріччя, які безпосередньо потрібно розглядати. Але розглядати їх в контексті з тими подіями, які мають місце в сьогоднішній Україні щонайменше за останніх 10 років».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: От як ви вважаєте, чи варто героїзувати сьогодні таки людей, як Сталін? Які були на чолі справді держави, які брала участь у Великій вітчизняній війні, в якій Радянський Союз переміг? Чи варто героїзувати можливо простих воїнів, які клали життя? Сталін же навіть на фронт не виїжджав.

Анатолій ЧАЙКОВСЬКИЙ: «Ну я до цього питання таким чином відповім. Ви розумієте, героїзувати не варто нікого немає. Тому що будь-які події, тим більше історичні події, завжди є певний тіньові сторони. Але знову ж таки, якщо повернутися до особистості Сталіна і у тому числі насамперед у воєнний період, то на моє глибоке переконання, хоча я не сталініст і критично ставлюся м'яко кажучи до особи Сталіна, але потрібно йому віддати належне. Чому? Тому що все-таки якби там не було, але його велика заслуга є в тому, що перемога, як така, відбулася. Не випадково це визнали і Президент Сполучених Штатів Америки Трумен, Уїнстон Черчилль і багато інших. Вони віддавали належне. Якщо почитати переписку, яка безпосередньо є між цими світовими лідерами, то там є відверте визнання заслуг і особисто Сталіна у війні, яку виграв радянський народ».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: В тому числі і ці люди, який ви згадали, вони згадували те, що ті злочини, якими керував Сталін супроти України. Я можу нагадати рішення Київського апеляційного суду січня 2010-го року, яке ніхто не скасовував, в якому Сталін разом з іншими визнаний одним з тих, хто спричинив до голодомору українців.

Анатолій ЧАЙКОВСЬКИЙ: «Святославе, я повинен сказати, що рішення те про яке ви згадали суду, воно багато в чому політизоване. Але я хотів би ще раз наголосити, я не в якому випаду не ідеалізую Сталіна. І більше того, я підкреслюю і говорю про те, що ним було допущено дуже багато серйозних помилок. І політичних, тактичного, стратегічного характеру і таке інше».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Саме зважаючи на це не варто відкривати йому пам'ятників?

Анатолій ЧАЙКОВСЬКИЙ: «Ви розумієте, коли йшла розмова про відкриття пам'ятника, зі мною не радилися. Якби порадилися, я б висловив свою точку зору. Але я хотів би ще підкреслити, що відкриття пам'ятника Сталіну стало певним чином наслідком тих подій, які багато в чому були покликані відкриттям інших пам'ятників про які я вже говорив».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Ще хочу вас запитати у ці дні у школах проводять уроки правди про війну. Трактування, ви вважаєте, як правильно називати, велика вітчизняна війн, чи друга світова? Українці звикли вживати ці терміни, як синонімічні, але це різні терміни.

Анатолій ЧАЙКОВСЬКИЙ: «Моя особиста думка про те, що за своїм характером, змістом, наслідком і героїзмом це була велика вітчизняна війна. Давайте подивимося наприклад, приклад такий. Скільки жертв зокрема український народ поніс у цій війні. Це перший момент. Другий - безпосередньо у ході тієї війни - це не велика таємниця, завдяки Радянському Союзу була врятована Європа. Це також факт. І інші моменти. Тому говорити, розумієте, нівелювати і відмовлятися від того позитиву, який був, я вважаю, це не є об'єктивно і справедливо, чому? Тому що не можна виховувати патріотів на неправді або на напівправді. Звичайно, про гіркі помилки, про допущені ці помилки, інші речі, які б мали місце, мається негативного характеру, потрібно говорити. Але в першу чергу говорити потрібно про мужність, про героїзм простих солдатів, який на своїх плечах виніс ту тяжку війну. Тому запитавши сьогодні будь-якого ветерана, я більш, ніж переконаний, що майже практично 100% з них скаже, що для них ця війна велика вітчизняна».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Це зрозуміло. Їх виховували так. Зрештою 80 років говорять, що це велика вітчизняна, вони будуть так і говорити. Але питання зараз про те, як виховувати молоде покоління. Якщо ми будемо вважати, що це велика вітчизняна, а вона почалася в 41-му, то що ж тоді було в 39-му?

Анатолій ЧАЙКОВСЬКИЙ: «В 39-му році, як нам відомо, був напад гітлерівської Німеччини на Польщу і з усіма витікаючими з цього наслідками. Для радянського народу, для народів колишнього Радянського Союзу, війна розпочалася по великому рахунку 22-го червня 41-го року».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Тоді, коли радянські війська зайшли в західну Україну?

Анатолій ЧАЙКОВСЬКИЙ: «Ви розумієте, це ми повертаємося з вами до тієї проблеми, яку я вже говорив і говорив, що всі ці події потрібно розглядати не лише короткому відрізку часу, а й розглядати в контексті всіх тих подій, які передували цьому. Не можна вивчати, досліджувати історію лише ось наприклад 41-45-й рік. От війна от і все. А що за тим було поза межами до того і після цього часу так історики не роблять».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: То може тоді правильніше брати більші рамки? 39-45-й?

Анатолій ЧАЙКОВСЬКИЙ: «Я ще раз повторюся. Був де-юре, де-факто Союз Радянських Соціалістичних Республік. 22-го червня проти нього напали. Гітлерівська Німеччина і її союзники, не будемо перераховувати цих союзників, я можу сказати, що вони були досить серйозні. І практично до 44-го року, до літа 44-го року Радянський Союз, радянський солдат на своїх плечах ніс ту перемогу, точніше майбутню перемогу. Зверніть увагу, що зокрема відкрився другий фронт лише втулку 44-го року, коли доля війни практично була вирішена. Тому говорити, що для нас це була друга світова війна, мені здається, це не зовсім вірно. Моє глибоке переконання, це була велика вітчизняна війна народів Радянського Союзу проти гітлерівської Німеччини і її сателітів».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Що тоді говорити про людей, які жили на території і на якій війна почалася у 39-му році?

Анатолій ЧАЙКОВСЬКИЙ: «По-перше це можна лише, як кажуть, поспівчувати цим людям. По-друге - у ході, після завершення цієї війни Україна стала соборною державою. А по-третє - в кінці-кінців розумієте, долю багатьох людей визначають конкретні політики. В даному випадку ці політики - це Гітлер, Сталін, Черчилль і інші, які вирішували питання не лише України, а й долі Польщі, багатьох інших країн. Тому звичайно це складне, досить складне питання, яке ми з вами сьогодні зможемо навряд чи глибоко розглянути».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Це важливо говорити по це в минулому аби не дай боже не сталося в 21-му столітті, що нові Гітлери і нові Сталіни будуть знову вершити долю України, а не лідери України.

Анатолій ЧАЙКОВСЬКИЙ: «Святославе, я погоджуюся з вами, що для того, щоб хто забуває про минуле, той змушений, чи обречений пережити це знову. Тому звичайно для того і потрібно писати об'єктивну історію, не фальсифікувати її, не подавати її політизованою, а подавати її такою, якою вона була. Я повторюся, що істини немає, тим більше в історії. Але є об'єктиві речі, від яких на моє переконання, відступити не можна. Тому для того, щоб не повторилося, як ви сказали якісь подібні події у 21-му столітті, нам і потрібно зараз відмовитися від тих догматичних політизованих підходів до вивчення нашої історії».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Ще хочу. Як примирити частину пострадянську і частину європейську, зокрема Європейський Союз, який вшановує жертв війни другої світової 8-о травня? А пострадянський простір святкує Перемогу 9-го травня? Навіть різне трактував цієї події.

Анатолій ЧАЙКОВСЬКИЙ: «Трактування різного тут немає ніякого абсолютно. Справа в тому, що акт про капітуляцію от безумовну капітуляцію був підписаний буквально за декілька хвилин до 12-ї години. І це в Німеччині зокрема, в інших країнах стало відомо зразу. В Радянському Союзі було відомо наступного дня. Тому звичайно є певна в цьому різнобіжність, але якогось політизованого підходу до цього, в цьому не потрібно шукати - це раз. І по-друге - ви зверніть увагу, що зараз зокрема Німеччина висловила стурбованість про те, що в Україні відроджується неонацизм. І це серйозно. Німеччина, яка є колискою гітлерівського нацизму, говорить стурбованість про те, що у нас такі ситуації і процеси відбуваються».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Даруйте, я вас переб'ю, в тій самій Німеччині першого травня, буквально кілька днів тому відбувся неонацистський марш в Берліні.

Анатолій ЧАЙКОВСЬКИЙ: «Святославе, ми можемо з вами тільки сумувати з цього. Що там подібне відбувається. І у нас в Україні, яка пережила, на долю якої так би мовити багато випало серйозних випробувань і так багато горя, крові і таке інше. Це взагалі в мене голові не вкладається, як можуть ці питання виникати і марширувати наші молодчики з піднятою рукою і таке інше. Я повинен, можу сказати лише одне, що якщо це набуду такого серйозного масштабу - це загроза миру і світу».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Дякую, Анатолій Чайковський був гостем нашої студії.

Гість студії - Юрій Шаповал, доктор історичних наук, Інститут політичних та етнонаціональних досліджень НАНУ        вверх

5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:00)

07.05.2010 3:00:19

Сюжет №3

21:20:17-21:38:45 (время эфира)

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: І ще один погляд на українську історію. Сьогодні у нс в гостях професор Юрій Шаповал. Доброго дня.

Юрій ШАПОВАЛ, доктор історичних наук, Інститут політичних та етнонаціональних досліджень НАНУ: «Доброго дня».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Отже одразу хочу вас запитати про базові поняття. Події 1939-го - 1945-го років, велика вітчизняна війна, чи друга світова. Ми звикли, я маю на увазі всіх українців вживати ці терміни, як синоніми. Хоча між ними величезна різниця ідеологічна в першу чергу. І це дуже добре розуміє нова влада, зокрема міністр освіти, який вважає, що в підручниках має бути лише термін велика вітчизняна війна. Наскільки це виправдано?

Юрій ШАПОВАЛ: «Ну міністру освіти б належало знати, що поняття друга світова війна значно ширше і я хочу нагадати, що в другу світову війну було втягнуто 40 держав, крім тієї держави, яка називалася Радянський Союз і крім України власне, от. А те, що називають великою вітчизняною війною - це фрагмент, це частина. Хоча дуже важлива безумовно частина цієї величезної мозаїки. І якщо ми не хочемо розуміти, що це була все-таки світова війна, давайте її будемо називати там українська, велика вітчизняна. А якщо говорити прямо, то це ідеологія сталінського часу. Але я знаєте, до цього ставлюся цілком толерантно, чому? Тому що про терміни не сперечаються. Треба просто один раз домовитися. Ці люди, які вживають велика вітчизняна війна це поняття, вони просто так звикли, вони керуються радянськими стереотипами і кліше. Кліше сталінського часу, до речі. Ну на здоров'я. Єдине, щоб вони не нав'язували це все решті тих, хто цікавиться історією і хоче хоч щось зрозуміти».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Ви згадали про постать Сталіна. 5-го травня у Запоріжжі відкрили монумент вождю народів. Як до цього ставитися? Відкрили зокрема на приватній території, на що мають право, як кажуть владоможці і не потрібно окремих дозволів міськради і так далі. З іншого боку маємо доконаний факт, чи не стане цей факт поштовхом до того, аби відбілювати постать Сталіна в підручниках, в програмах, взагалі в мізках українців?

Юрій ШАПОВАЛ: «Ну по-перше я хочу нагадати з певним сумом і іронією, що колись в Україні а приватних територіях відкривали пам'ятник скажімо Тарасу Шевченку. Христина Алчевська це зробила в місті Харкові колись. Це вже правда давно це було. А тепер на приватних територіях відкривають пам'ятник диктатору і тирану. Очевидно, що це 5-го травня Україна вписала одну з найганебніших сторінок у свою історію, причому людство це ніколи не забуде. Такі речі не вибачаються. Тому що тиранам і диктаторам не ставлять пам'ятники в жодній нормальній країні. Цей факт свідчить про нездоров'я тих людей, які це робили, які висували цю ідею і матеріально забезпечували, до речі. А по-друге це свідчить про нездоров'я нашого нинішнього політичного істеблішменту, який власне кажучи це, на це зарив очі, по суті заохочуючи. Що буде далі? Я не думаю, що буде якась тотальний перегляд ролі Сталіна. Жодна нормальна мисляча людина не забуде про те, що є різні керівники, і різний спосіб керівництва державою. За Сталін, за його період керівництва було заплачено страшною ціною, причому якби ця ціна дала щось реально простим людям».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Водночас прихильники Сталіна, зокрема комуністи кажуть, що Україна ніколи б не мала таких територій, якби не Сталін і не виграла разом з Радянський Союзом війну.

Юрій ШАПОВАЛ: «Щодо війни тут я не буду говорити. Бо це, як кажуть, такі розмисли. Що стосується території, то це чиста правда. Тому що об'єктивно в силу певних обставин Сталін розбудовував свою імперію. Він, дуже важливо усвідомити, що він не ставив задачу об'єднати українські землі. Розумієте, тут відбувається така підтасовка, таке нерозуміння суті речей, а йому було зручно саме так розбудовувати. Він же не забрав частину Польщі, як пропонував Хрущов у 44-му році, коли він запропонував зробити Холмську область. І от тепер би ця територія польська була б наша. Він сказав стоп, він цього не зробив. Тобто він діяв так, як він діяв. Йому було зручно вирішити ці питання приєднати там Закарпаття і решту територій, про це добре відомо в 39-му році. По-друге - який важливий елемент. Приєднання, чи воз'єднання в термінах цих людей відбулося під ганебним фоном пакту Молотова-Рібентропа. Як же про це можна забувати? Я не бачу ніде зараз. Всі говорять тільки про об'єднання. Згадайте як. Згадайте на чиєму боці Радянський Союз увійшов у велику світову війну? Він був в альянсі з нацистською Німеччиною до червня 41-го року. І до речі, матеріально забезпечував нацистів. Йшли ешелони на захід. Бо то за договором все було. І зерно, і паливо, і решта. Нехай ці люди почитають спогади і документи. Це все підтверджується. Як же можна пам'ятати одну частину і можна забувати іншу частину цієї мозаїки. Все це абсолютно неправильно і не об'єктивно».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Так вже складена людська голова, що людина хоче пам'ятати щось одне. А те, що їй не підходить або не подобається, вона забуває.

Юрій ШАПОВАЛ: «Тоді краще пам'ятати щось там про відпустку, чи там про свою молодість можна згадувати. А якщо люди хочуть давати оцінки та ще й хочуть, щоб до них прислухалися, я би всім порадив найперше подумати, а тим більше кому і як відкривати пам'ятники».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Чи хорошим стратегом був Сталін? Зважаючи на те, що наприклад визволення Києва приурочували до дня жовтневої революції і йшло дуже багато людських життів саме для того аби під певну дату щось зробити?

Юрій ШАПОВАЛ: «Риторичне ваше запитання. Якщо говорити на прикладі Києва. Але згадаємо початкові дні війни, коли Сталін на кілька днів просто зник. У нього був шок. І лише його соратники змогли його якби мовити повернути в нормальний стан. Про це чомусь зараз мало хто згадує. Отже його стратегічний розрахунок на альянс с Гітлером, на оце романсування, він виявився абсолютно неправильним тому що Гітлер його переграв власне кажучи. Існує безліч отаких от епізодів про які ви згадали, визволення Києва, яким зараз пишаються. Згадаємо як здавали Київ. Бо Сталін забороняв відійти. І тоді в оточення потрапило 600 тисяч людей і трошки більше загинуло. Коли брали Київ, тепер повернемося в листопад 43-го року, загинуло під Києвом 400 тисяч здорових молодих людей. А ми повинні цим пишатися? Ми повинні говорити, що це велика перемога? Розумієте, тобто треба, ми втратили почуття відповідальності до слів. Ми називаємо перемогою трагедію. І все, що сьогодні я спостерігаю особисто, на мене справляє досить гнітюче враження. Тому що люди не розуміють, бо свідомо якось камуфлюють, що війна - це біда. Це тільки той, хто хоче мобілізувати народ щоб когось там десь перемогти, як Росія зараз. Вона мусить перемагати відомих вам регіонах інакше її не буде життя. І вона за це розплачується терактами і так далі. Отоді треба свідомість, її треба весь час підживлювати. Треба вкидати, що війна - це перемога, що померти за батьківщину - це почесно, що взагалі померти - це не страшно. Ну те, що робить зараз пропаганда російська дуже успішно. Але так робили в усі часи. Це не досягнення лише Росії. Ті, хто хотів мобілізувати людей. Чи потрібно це Україні, яка втратила 10 мільйонів людей?»

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Чи потрібно це Україні зважаючи ще й на той момент, що у нас були не тільки бійці червоної армії, а в нас були й бійці Української повстанської армії, яка не закінчила воювати в 45-му році, а продовжувала до 50-х і навіть початку 60-х?

Юрій ШАПОВАЛ: «Навіть до початку 60-х. Розумієте, і виходить знову цей поділ про який я завжди я би радий був не бачити і зректися цих слів. Але поділ на чистих ветеранів і не чистих ветеранів. Щоб мовляв були правильні ветерани, вони є. Тому тут треба дуже уважно придивлятися, а хто ці люди, які тут зараз це роблять і хто ці ветерани? Ветеранів справжніх, ви знаєте, залишилося жменька. Тих хто справді воював, пережив, перейшов через це пекло війни. Бо ці люди, з ким я спілкувався, з ким доводилося говорити, вони війну згадують не так, як це на екранах ми бачимо».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Чи можливо сьогодні примирення? Нам відомо, що минула влада, яку називають помаранчевою, вона героїзувала Романа Шухевича, Степана Бандеру. А чинна влада не поспішає продовжувати ці традиції. М'яко кажучи, або і навіть збираються їх скасовувати.

Юрій ШАПОВАЛ: «Ні, Святославе. Примирення неможливе. Це все міф. Міф і наївність колишнього Президента України, третього Президента України Віктора Ющенка. Тому що ці ветерани, якщо говорити про ветеранів УПА і червоної армії, чи Радянської Армії, вони воювали за різні ідеали. Вони воювали за різні України. І це демагогія, коли говорять, що вони там у них мета була одна приблизно. В них різна була мета. Бо упівці боролися за незалежну Україну і вони її мислили поза цим контекстом Радянського Союзу і з іншими цінностями абсолютно. Ми зараз можемо про це окремо сперечатися. Там були свої нюанси. Їх дуже багато було. А радянські ветерани були змушені. В радянській армії між іншим було 7 мільйонів українців мобілізовано. Ви знаєте, що величезний прошарок був серед командного складу, українці таки внесли величезну. Просто я не думаю, що треба говорити про примирення і навіть жести ці робити із примирення. Треба просто пам'ятати про оцю розщепленість досвіду України тогочасного».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Але пам'ятаючи про ту розщепленість як не отримати рощепленість в сьогоденні?

Юрій ШАПОВАЛ: «Власне не пересаджувати всього цього в день сьогоднішній. І як скажімо в Польщі, мені останнім часом просто доводилося найбільше може мати досвід якраз з польською цією історією. І з трактовками польської історії другої світової війни. Як у них в музеї співіснують армія крайова і ця польська армія людова соціалістична, розумієте? І нічого не відбувається. Ніхто не б'ється, от. Оцього треба навчитися. І це влада повинна зробити. Якщо влада цього не буде робити, то ми матимемо ще більше розходження те, яке почалося у 2004-му році».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Тут головне запитання, чи не почнуть історію трактувати просто у відповідності до того, хто при владі? Мені довелося бути в одному з музеїв, не хочу називати якому, де запитали з якого ви регіону приїхали. І розповіли про певні події саме зважаючи на той регіон, звідки ти приїхав. А коли я запитався, якби я сказав, що ми наприклад приїхали з Росії? Мені відповіли: тоді була б інша екскурсія.

Юрій ШАПОВАЛ: «Ви знаєте, я виступаю, писав навіть я про це. Нічого страшного не буде, якщо у нас буде регіональний патріотизм. Якщо в нас буде регіональна історія. Якщо у нас буде регіональна пам'ять. Нічого не відбудеться. Це для України, це так само не страшно, як припустимо для Німеччини. Або припустимо для такої різнорідної країни, як Франція. Або для такої країни, як Італія, де пам'ятаєте класичний вислів, що «Спочатку створили Італію, тепер треба італійців». От коли не буде цієї другої частини, коли в нас не буде якихось консенсусних речей об'єднання навколо таких глобальних серйозних проблем, а це вже зусиллями очевидно держави повинно робитися, або якихось інституцій державних, от. Не нав'язуватись, повторюю. Але це повинно робитися в режимі публічної дискусії так само, як помилкою було присвоєння Бандері і Шухевичу звань героїв України. Хоча з огляду для мене, як для науковця. Я не кажу, як політик, як науковця. Не існує наукових біографій цих людей. Ви бачите, або героя Бандеру чи Шухевича, або ви бачите їх абсолютно негативних персонажів, як коло бранців, як співробітників окупантів, я не знаю, посіпак німецьких. Де правда? Де реальні образи?»

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: В середині.

Юрій ШАПОВАЛ: «Очевидно, що це так. Так про це треба чесно сказати і зняти цю проблему. А не було цього зроблено. Я вже не кажу, як Бандері Ющенко присвоїв, ви пам'ятаєте, що називається вже в останні хвилини свого президентства. Невже цього не можна було провести маючи Інститут національної пам'яті? Маючи ще якісь засоби, маючи зрештою ваш канал? Але публічного обговорення не було і його немає зараз. Приходить новий міністр, який каже: я знаю правду. Правда буде така, отже він очолює схоже Міністерство правди в цій країні. На здоров'я. Але я йому хочу нагадати, що міністри і Президенти приходять і йдуть, а правда таки залишається».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Твори лише, якщо ми вже починаємо цитувати його в роман 84 в нього є «війна - це мир, а мир - це війна» і так далі. Ми просто бачимо так само перетікання різних речей, коли з війною на телеекрані 45-го року нам так само нав'язують відчуття, що ми можемо жити у війні сьогодні?

Юрій ШАПОВАЛ: «Абсолютно. Це найгірше. Але знаєте, я хочу ще одну річ сказати, яка для мене є вражаючою. От ми зараз напередодні 9-го травня ми ніби повернулися в ситуацію кінця 80-х початку 90-х років. Коли ніби нічого не було відомо, ми мало знали, ми щось відкривали, ми щось трактували, ми дивувалися. Але після всього, що написано, сказано, доведено, написано багато дурниць. Бог з ними, можна їх відкинути. Але є речі, які доведені. Як же це можна ігнорувати і відкривати Америку з тією ж великою вітчизняною війною, чи там з оцінками УПА і інших там діячів? Це просто знаєте, це дуже прискорбно і дуже сумно це все сьогодні бачити».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Хочу ще звернути вашу увагу на одну традицію. Сьогодні пострадянським простором шириться така нова мода носити чорно-помаранчеві стрічки. Стрічку відзнаку ордену слави. Як ви вважаєте, чи коректно є традиція носити ці стрічки, зважаючи на те, що їх не просто так давали на війні?

Юрій ШАПОВАЛ: «Ну це, я думаю, чергова мода. Я б з цього не робив якихось знакових подій. На здоров'я. Головне, щоб не носили портрети Сталіна на серці, чи там на майках, розумієте, чи не виставляли його. Бо це насправді величезна небезпека. Коли з диктатора роблять освіченого менеджера, чи ефективного менеджера. Оце більша загроза. Тому що це нас повертає назад настільки, що ми це зрозуміємо не сьогодні, а можливо там завтра, чи післязавтра. Але це точно не рух вперед».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: І наостанок. У війну давали нагороди за мужні вчинки. Ці мужні вчинки достойні того, аби про них згадували, аби про них пам'ятали, точно передавали від покоління до покоління. Головне запитання, чи є місце мужньому вчинку в героїзму, якщо хочете, сьогодні в той час, коли війни немає?

Юрій ШАПОВАЛ: «Для тих, хто пише сьогодні про історію України, бо я це представляю, чи належу. Не представляю скоріше, а належу до нього. Знаєте, що найважливіше? Залишатися самим собою. Це вже є вчинок. Тому що за всіма народними прикметами є певні сили, які не хочуть щоб так було, щоб були різні думки в Україні, щоб були різні люди. От оце напевне зараз ця мужність. Я думаю, що журналісти це дуже скоро відчують. Так само на собі. Але ми, історики, починаємо вже це відчувати це 100%. На превеликий жаль. Цього не було раніше в Україні. Ну і я ще хочу навести такі трохи печальні може слова, що перша жертва війни - це правда. Так що не забуваємо, коли ми говоримо і про цю війну, от головне, щоб правда не стала жертвою цих наших навіть не війни, а цих всіх навколовійськових, навколовоєнних розмов, дискусій. Якщо це станеться, то тоді нічого не варті ми, як держава, нічого не варті наші зусилля по формуванню нової історичної пам'яті».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Дякую. Юрій Шаповал був гостем нашої студії. Дякую вам, що дивилися. Залишайтеся і далі з «5 каналом».

ТРК Україна випуск 19:00

В Черновцах милиция задержала 2 женщин и мужчину, которые пытались продать бездетной паре 2-летнего мальчика             вверх

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

07.05.2010 3:00:14

Сюжет №1

19:01:13-19:02:51 (время эфира)

Елена КОТ, ведущая: Дети на продажу. В Черновцах милиция задержала 2 женщин и мужчину, которые пытались продать бездетной паре 2-летнего мальчика. За ребенка просили 106 тысяч гривен. Следователи уверены: малыша похитили. Сейчас ищут его родителей. Кроме того, одна из задержанных - мать 9 детей. В милиции не исключают, что она их всех продала. Детали громкого дела у Виктории Чистюхиной.

Виктория ЧИСТЮХИНА, корреспондент: Андрюша попал в дом ребенка неделю назад. После похищения испуган не был. Реагирует на украинский, русский и молдавский языки. Мальчик вполне самостоятелен. Дети и педколлектив приняли его с теплом и заботой.

Людмила ФИЛИПИНЕЦ, врач: «Очень активно вписался в наш коллектив. Принимает участие даже в подготовке к празднику».

Виктория ЧИСТЮХИНА, корреспондент: Мальчика обследовали - он вполне здоров. Милиции о попытке продать ребенка сообщила чероновицкая бездетная семья, которой предложили купить Андрея.

Николай ХАРАБАРА, начальник УМВД Украины: «Це не перша дитина. Арештовані 2 циганки і циган. Циган сам - чоловік фактично з території Молдови.»

Виктория ЧИСТЮХИНА, корреспондент: Похитителя задержали во время получения денег на территории одного из медицинских учреждений Черновцов. Сотрудники милиции были подставными покупателями. Правоохранители предполагают, что своих детей цыганка тоже продавала.

Николай ХАРАБАРА, начальник УМВД Украины: «У цієї циганки було 9 дітей. Ні одної дитини зараз в неї немає. Де вона поділа цих дітей, кому віддала чи продала - навіть їх власник».

Виктория ЧИСТЮХИНА, корреспондент: Сейчас черновицкая милиция ищет родителей Андрея. Предполагают, что они живут в другом регионе.

В Киев сегодня приехали ветераны из Москвы и Минска         вверх

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

07.05.2010 3:00:14

Сюжет №2

19:02:52-19:05:23 (время эфира)

Елена КОТ, ведущая: Встреча с оркестром. В Киев сегодня приехали ветераны из Москвы и Минска. Бойцы освободители примут участие в параде на Крещатике. Также запланирована встреча с высшим руководством страны. В числе тех, кто встречал героев войны на столичном вокзале была и Нелли Ковальская.

Нелли КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: До прибытия поездов из Москвы и Минска больше часа. Подготовка к встрече идет полным ходом. Оркестр играет песни о войне. Курсанты военного училища в парадной форме выстраиваются шеренгой. Девушки в нарядах 40 годов стесняясь, поправляют платья.

«В таких ходили наши бабушки и прабабушки. Мы решили напомнить им о тех временах хороших.»

Нелли КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Чуть в сторонке - малышки 3-классницы. Настроение у них торжественное. О дне победы говорят, наслышаны. Мамы и бабушки рассказывали.

Дети: «Эти ветераны, которые сегодня к нам приехали, это можно сказать, что некоторые из тысячи людей остались от мировой войны.»

Дети: «Те ветераны, которые к нам сегодня приехали - они защищали нашу землю, но к сожалению, погибло очень много детей».

Нелли КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Первыми в украинскую столицу прибывают москвичи. Их всего 5. каждому далеко за 80, но говорят, от теплого приема годы с плеч долой.

Ветеран: «Вы нам добавили сейчас столько энергии - я на 20 лет помолодел».

Нелли КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Ровно через час к перрону прибывает поезд из Минска. Несмотря на усталость от переезда, ветераны долго отдыхать сегодня не собираются, ведь в Киеве все были еще в советское время, а друзей, с которыми воевали плечом к плечу - не видели по пол века.

Валерий ШЕРШАКОВ, ветеран: «У меня тут в Киеве 2 друга, которые со мной служили. И я думаю, я сегодня их встречу.»

Нелли КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: В украинскую столицу пожаловали те, кто сражался за победу на нашей территории. Иван Дикун воевал в авиавойсках в Севастополе. Несмотря на то, что у самого грудь в орденах - больше рассказывает о подвигах коллег.

Иван ДИКУН, ветеран: «Надо не забывать. Моя работа была готовить самолеты. Я не летчик, не летал. Так что тут не такая героическая».

Нелли КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: От вокзала московские и беларуские гости отправились в центр столицы. Места для них забронировали в гостинице «Україна» на Майдане Независимости. Программа для ветеранов обширная - экскурсии, встреча с украинским истеблишментом и участие в параде победы.

Президент сообщил, что уже дал указание на места заниматься проблемами ветеранов не только 9 мая       вверх

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

07.05.2010 3:00:14

Сюжет №3

19:05:24-19:06:26 (время эфира)

Елена КОТ, ведущая: Ежедневно и независимо от дат. Сегодня в Киеве, выступая перед героями Советского Союза, Президент сообщил, что уже дал указание на места заниматься проблемами ветеранов не только 9 мая. В этом году инвалиды войны получат до 1000 гривен помощи. Это в 2 раза больше, чем в прошлом. А подготовку мероприятий к празднованию 65 годовщины победы Виктор Янукович взял под личный контроль.

Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Я не прихильник практики вселенських святкувань, шановні ветерани, як кажуть, на один день. Після чого про героїв забувають до наступного 9 травня. Тому я вимагаю від всієї вертикалі влади, від уряду, влад всіх рівнів - відзначати такі свята, як День перемоги, щоденним посиленням системної опіки за ветеранами.»

Празднование Дня победы с малым бюджетом           вверх

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

07.05.2010 3:00:14

Сюжет №4

19:06:27-19:08:28 (время эфира)

Елена КОТ, ведущая: Празднование Дня победы с малым бюджетом. Минимум, максимум молодежи и творческих идей. Сегодня в Донецке можно было увидеть конное шествие и бронемашину. Чествовал ветеранов и Сергей Зленко.

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: Куйбышевский район Донецка. Во время военно-спортивного парада школьники поздравляют ветеранов. Но далеко не все участники войны находят в себе силы пройти в колоне. Александр Александрович наблюдает в стороне. Служба в танковых войсках и многочисленные ранения дают о себе знать.

Александр КАЖАГАНОВ, ветеран: «Освобождал Харьков, Симферополь, Севастополь, дошел до западной Украины. Дошел до Берлина. Имею 23 ранения. В настоящее время у меня осколок в позвоночнике».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: Танков на этом параде не увидишь, но улицу украсило выступление конного подразделения. Без тяжелой техники лишь разведывательная машина. Ее экипаж гордится участием в параде.

Юрий ПОПЛАВЕЦ, участник парада: «Гордость за ветеранов, за победу. Гордость вообще за наш народ, за то, что они смогли, выдержали. Просто чувство гордости переполняло меня.»

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: На фоне машины с удовольствием фотографируются малыши. Некоторым старикам трудно переносить жару. Одной из женщин стало плохо. Врачи скорой тут же оказали помощь. Лицеисты посвятили спектакль детям войны. Людям, чьи родители ушли на фронт.

Марк, участник спектакля: «Я определяю местоположение немецких войск и их уничтожаю. Наземных войск».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: Игра юных актеров тронула зрителей. Несмотря на драматизм, спектакль заканчивается надеждой, что современной молодежи удастся избежать 3 мировой.

Матч смерти против застройки             вверх

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

07.05.2010 3:00:14

Сюжет №5

19:08:29-19:11:23 (время эфира)

Елена КОТ, ведущая: Матч смерти против застройки. Жители одного из микрорайонов Киева сегодня попытались воссоздать легендарную игру футболистов с немецкими оккупантами в столице. Эта реконструкция - не только дань памяти погибшим, но и акция протеста. В качестве соперников местные жители пригласили тех, кто по их мнению, пытается застроить историческое место. Что из этого вышло - видел Андрей Кузаков.

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: Василий Жилко был свидителем так называемого матча смерти. Ему тогда было 11 лет. Киевские футболисты на этом стадионе разгромили команду немецких военных. Через некоторое время часть спортсменов расстреляли.

Василий ЖИЛКО, киевлянин: «Эти ребята работали на хлебзаводе. Их стреляли напротив метро «Дорогожичи» во дворе.»

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: Василий в 50-ке других людей, которые пришли сегодня почтить память героям спортсменов. Памятнику футболистов возлагают цветы и випускают в небо голубей. На стадионе сегодня и другая акция. Вокруг этого исторического места хотят возвести высотки. Киевская власть передала земли в аренду. Стадион станет недоступным для обычных жителей - считают активисты, выступающие против застройки.

Владимир РУДЕНКО, адвокат: «В будь-який момент товариство «Голден Саус» може закрити ворота, закрити другу калитку і всі мешканці, які звикли тут зранку в обід та ввечері прогулюватися або займатися фізичною культурою - вони не будуть мати доступу до цього місця».

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: Ветераны футбола возмущены.

Игорь КОЧЕТОВ, председатель федерации футбола Киева: «К сожалению, отдельные коммерческие структуры не Інтересуются памятью, не Інтересуются историей, их Інтересует только земля».

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: Федерация футбола Украины о том, что стадион могут оградить строительным забором - узнали впервые. Обещают разобраться.

Борис ВОСКРЕСЕНСКИЙ, вице-президент Федерации футбола Украины: «Будемо це питання жорстко контролювати, жорстко будемо до цього відноситися. Це просто перед людьми м'яко кажучи, позор. Це ганьба».

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: Инициативная группа по защите стадиона решила воссоздать матч смерти. Защищать стадион собрались воспитанники футбольного клуба «Стар». На роль оккупантов пригласили киевских чиновников и представителей компании застройщика.

Ярослав НОВИЦКИЙ, организатор: «Если вы все таки пришли на тот матч, на который мы вас пригласили, товарищи, то пожалуйста, у нас уже организована команда - пожалуйста, спускайтесь к нам».

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: Ребята несколько часов разминались и ждали, пока придут чиновники, чтобы сразиться с ними за этот стадион.

Футболист: «Мы разочарованы конечно, что они не пришли. Но это на их совести, как говорится. Пускай приходят, докажут, что они могут».

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: По словам участников акции, они не смогли разыскать компанию застройщика по юридическому адресу. По телефону, который дает справочная - ответа не получить. В пресс-службе Киевской администрации нам сообщили, что не имеют отношения к стадиону.

Трамваи и троллейбусы Днепропетровска могут остановиться со следующей недели             вверх

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

07.05.2010 3:00:14

Сюжет №6

19:11:24-19:12:34 (время эфира)

Елена КОТ, ведущая: Трамваи и троллейбусы Днепропетровска могут остановиться со следующей недели. 5 месяцев сотрудники предприятия «Днепропетровск электротранспорт» не получают зарплат. Где взять 20 миллионов гривен - руководство не знает. Просили Минтранс выделить украинским предприятиям общественного транспорта 150 миллионов компенсации за проезд льготников. Это позволило бы рассчитаться с людьми и обеспечить работу электротранспорта. В ведомстве пока отложили рассмотрение этого вопроса.

Лариса ОХОТНИКОВА, сотрудник предприятия «Днепропетровск электротранспорт»: «Мы не получаем заработную плату практически 5 месяцев. Людям не на что жить, не на что кормить свои семьи, оплачивать детские садики, школы, коммунальные услуги. У нас просто нет терпения.»

Владимир КАРПЕНКО, директор предприятия «Днепропетровск электротранспорт»: «Мы готовы принимать все претензии наших людей, но их невозможно принять. Сегодня те товарищи, которые с самого начала были здесь - они видели, люди приходят и падают в обморок. Голодные».

Ирина ПРИЛИПА, начальник городского управления транспорта: «Люди борются прежде всего не только за свою заработную плату, а основной вопрос у них - нужен ли городу электротранспорт? Я думаю, мы на него с вами можем ответить - он нужен. Но при этом коллектив должен финансироваться в том объеме за выполненную транспортную работу, которая была».

В Херсоне на маршрут сегодня вышел всего 1 троллейбус      вверх

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

07.05.2010 3:00:14

Сюжет №7

19:12:35-19:14:52 (время эфира)

Елена КОТ, ведущая: В Херсоне на маршрут сегодня вышел всего 1 троллейбус. За рулем - директор депо, работники которого продолжают забастовку. Долги по заработной плате за 3 месяца им так и не выплатили. Чтобы узнать причину - Анжела Слободян рискнула проехать в троллейбусе, водитель которого 25 лет не садился за руль.

Анжела СЛОБОДЯН, корреспондент: После недельного простоя это единственный троллейбус, который сегодня вышел на маршрут. За рулем - директор предприятия, который своим примером хочет показать, что все таки пора заканчивать акцию протеста. Перекрестился, поставил табличку стажера и в путь. Сергей Нестерович 25 лет не сидел за баранкой троллейбуса. Говорит, профессиональных навыков не утратил.

Сергей КОСТЮЧОК, директор КП «Херсонэлектротранс»: «Вспомнил молодость. Мне 50, а такое впечатление, что 20. я в 20 лет работал водителем троллейбуса. Стоит задуматься - спокойно отработал. И ушел зарплату выдавать».

Анжела СЛОБОДЯН, корреспондент: Инструктор, водитель со стажем рядом - подсказывает, как действовать на дороге. Но штанги не слушаются. Пассажиров на остановке мало, многие не могут понять - вышли или нет троллейбусные маршруты.

Ирина ПЕТРОВА, жительница Крыма: «Должны добиться всего. То, для чего начали - должны добиться. Бросать на пол пути не надо. Они не первый раз бастуют. Лучше подождать. Троллейбус никогда не выйдет из моды».

Анжела СЛОБОДЯН, корреспондент: Людмила Сворень 15 лет проработала кондуктором. Говорит, план проезда на маршруте - 48 гривен. Надеется заработать.

Людмила СВОРЕНБ, кондуктор: «Стоим, денег нет, которые нам обещали и заработанных у нас нет».

Анжела СЛОБОДЯН, корреспондент: 37 гривен заработанных руководитель предприятия предлагает оставить в счет погашения задолженности по зарплате.

Оксана АНТОШИНСКАЯ, кондуктор: «Как это мы возьмем с государственных денег 100 гривен чтобы водителю дать 50 и себе 50 например. Да нас завтра же уволят за эти деньги. Этого нет, это смешно. Это на публику игра.»

Николай КОЛОСОВСКИЙ, водитель: «Они знают, что мы всегда будем виноваты. Если бы они хотели что-то с нами диалог провести - нашелся бы. Мы пошли бы на рассрочку. Мы бы пошли на отложение долгов, если бы они захотели разговаривать. Так они не хотят.»

Анжела СЛОБОДЯН, корреспондент: Водители на уступки не идут, а ожидают визита чиновников.

Голубые флаги взвились сегодня над 2 ялтинскими пляжами вверх

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

07.05.2010 3:00:14

Сюжет №10

19:18:08-19:20:32 (время эфира)

Елена КОТ, ведущая: Голубые флаги взвились сегодня над 2 ялтинскими пляжами. Это символ международного сертификата качества. Теперь туристы точно знают - здесь можно отдыхать комфортно и безопасно. Голубым знаком качества могут похвастаться и почти 500 испанских пляжей. В Болгарии их всего 7. У России нет ни одного. Дарина Кошеленко Інтересовалась, есть ли еще в Крыму претенденты на голубой флаг.

Дарина КОШЕЛЕНКО, корреспондент: Чистые, безопасные и комфортные. Только такие пляжи удостоились международного сертификата голубой флаг. В СНГ почетное экологическое звание вручают впервые. Сразу 2 ялтинских пляжа получили мировой знак качества. Полтора года они собирали документы и доказывали свое соответствие европейским стандартам. Больше всего внимания уделялось качеству воды. Хотя именно этот показатель зависел от экологического благополучия всего региона.

Александр РАДУКАН, директор гостиницы: «У нас нет вредных производств. У нас нет природных катаклизмов, слава богу. Поэтому это просто дополнительное подтверждение. Мы ничего не делали. В самом деле мы не можем очистить Черное море. Это просто подтверждение того, что наша вода чиста.»

Дарина КОШЕЛЕНКО, корреспондент: А это уже городской пляж Алушты. Ему голубой флаг в ближайшее время вряд ли присудят. Теснота, мусор, многочисленные торговцы продуктами, переступающие через ноги туристов - и это только начало мая. В разгар курортного сезона здесь в буквальном смысле яблоку некуда будет упасть.

Алла ЛИТВИНОВА, отдыхающая: «Слава господи, что мы попали в мае месяце, когда наплыва очень мало и мусор есть, но его мало. Я представляю, что будет к концу сентября.»

Дарина КОШЕЛЕНКО, корреспондент: Содержать пляжи удовольствие не из дешевых, -констатируют крымские чиновники. Необходимо ежегодно подсыпать гальку и песок, ремонтировать буи и волнорезы, проводить противооползневые мероприятия. На все эти работы нужны миллиарды гривен.

Марина СЛЕСАРЕВА, замминистра курортов и туризма Крыма: «Необходима государственная программа. Невозможно Крыму в одиночку прожить и содержать качественно пляжи, потому что вы знаете, что пляжи ежегодно нуждаются в финансовых вливаниях. «

Дарина КОШЕЛЕНКО, корреспондент: Чистота пляжа - это не просто отсутствие мусора на песке. Это в первую очередь, наличие качественной канализации в регионе. До сих пор многие курортные поселки не имеют очистных сооружений. Нетрудно догадаться, куда поступают все эти стоки.

Войну безграмотной рекламе объявили днепропетровские филологи   вверх

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

07.05.2010 3:00:14

Сюжет №11

19:20:33-19:22:53 (время эфира)

Елена КОТ, ведущая: Привлечь покупателя любой ценой. Войну безграмотной рекламе объявили днепропетровские филологи. Заметили - изготовители наружной рекламы допускают слишком много ошибок. Все их сфотографировали и собрали в учебниках, указав на стилистические и орфографические ляпы. Ошибок насобирали 3 тома. Еще и горячую линию открыли. Наталия Гусак о ликбезе для рекламистов.

Наталия ГУСАК, корреспондент: Вначале днепропетровские филологи просто удивлялись безграмотности наружной рекламы. Позднее все неточности, которые видели в слоганах, названиях магазинов и фирм - перенесли в учебники. Получилось 3 тома.

Ирина ПОПОВА, филолог: «Кожа на Тітова. 3 помилки допущено. По-перше - русизм. Кожа - шкіра українською мовою. По-друге, неправильне лексична сполучуваність слів, поєднати слова Кожа на Тітова чи Шкіра на Тітова неможливо. І третє - українською мовою назва цієї вулиці Титова».

Наталия ГУСАК, корреспондент: Список ошибок возглавили слова в украинском переводе - пиццерия, парфюмерия и бутик. Всего их насобиралось полторы сотни. Филологи удивляются, почему чиновники разрешают размещение рекламного билборда или открытие нового магазина - не обращают внимание на стилистику и орфографию.

Ирина ПОПОВА, филолог: «Магазин, де продають овочі та фрукти, називається «Твій стиль». Магазин елітного одягу «Опіум», друзі, вдумайтеся».

Наталия ГУСАК, корреспондент: В рекламном агентстве объясняют - должности корректора у них нет. К тому же, требовательным клиентам сложно бывает объяснить, почему не стоит использовать то или иное название.

Елена, сотрудник рекламного агентства: «Если заказчик просто пол жизни видел во сне свое модельное агентство, которое должно называться «Хрюша», например - мы пытаемся его от этого отговорить, но заказчик всегда прав и поэтому в таких случаях мы всегда идем на уступки.»

Наталия ГУСАК, корреспондент: Чтобы исправить ситуацию, на базе университета даже горячую линию открыли. Преподаватели готовы были в телефонном режиме бесплатно давать консультации. Однако оказалось - их инициатива рекламистам не нужна.

Елена ГОРКО, филолог: «Я думаю, що для них головне реклама, прибуток від цієї реклами , але не мовне питання і не правильність написання тієї чи іншої вулиці чи магазину».

Наталия ГУСАК, корреспондент: При этом о книге сотрудники рекламных компаний даже не слышали. Филологи объясняют - вышла слишком маленьким тиражом. Издать учебники для массовой аудитории не могут из-за отсутствия денег.