15 майстер-класів, 4 семінари та близько 25 конкурсних фільмів - такою є тижнева програма першого Міжнародного кінофестивалю студентських робіт «10 муза», який проходить з 20 по 26 вересня в київському мультиплексі «Блокбастер». «Детектор медіа» завітала на третій день форуму послухати майстер-класи оператора Сергія Галушка, шеф-редактора ТК Наталії Лигачової та режисера-кліпмейкера Семена Горова, подивитися конкурсні стрічки з Ізраїлю й України та взяти участь у семінарі «Інтер-школи».

На голому ентузіазмі

Фестиваль придумала і спродюсувала студентка КНУ театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого Олена Фурдуй, захопивши своєю ідеєю студентів свого вишу та колег з Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка і КНУ культури і мистецтв. «Олена прийшла до нас в інститут, зібрала наш курс і спитала, чи не хочемо допомогти. Зрозуміло, що для нас, рекламістів і піарників, це практика й досвід, а я особисто люблю кіно і в подальшому хотіла б працювати в цій сфері, тож чом би й ні? Зрештою, з нашої ініціативної групи з 20 осіб залишилось п'ятеро», - згадує студентка Інституту журналістики, куратор зі зв'язків з майстрами Катерина Соболева.

Ідея фестивалю, розповідають його куратори, полягала в тому, щоб об'єднати небайдужих студентів різних спеціальностей довкола кіно. «Незалежно від того, кіношник ти чи психолог, кожен може робити кіно. Ми хочемо дати студентам поштовх до розвитку, згуртувати їх навколо кінематографу», - розповідає студентка Інституту журналістики, куратор оргкомітету Дарія Гордійчук.

Відтак, щодня «10 музу» відвідують студенти з різних вишів: театрального університету, університету культури, академії культури, Шевченкового університету, Києво-Могилянської академії, академії мистецтв, Європейського університету... Досить дивно, що семінари з художнього гриму слухають, скажімо, менеджери, але так задумано. «Сьогодні в нас фінансисти й економісти з Європейського університету. Може, їм стане цікаво і вони хоч якось намагатимуться допомогти кіно», - сподівається Катерина Соболева.

Що знімав у студентські роки Семен Горов

Поки найбільш сподобався фестиваль режисерам з університету культури: побувавши на семінарах у перший день, вони прийшли й на наступний. Але не всім так цікаво, адже для більшості гостей семінарська програма стала продовженням університетських пар. Оргкомітет, озброївшись офіційним дозволом Міносвіти, рушав до ректоратів вишів і просив зняти студентів з пар. Їх знімали, але разом з викладачами та умовою... нікого не пускати геть. Ті, хто прибув з примусу - відсиджувався на гальорці.

Кінозал перетворився на лекційну аудиторію, де у вівторок звукорежисери з академії культури та економісти з Європейського університету слухали лекції з операторської майстерності, телевізійної критики і режисури відеокліпів. Оператор Сергій Галушко вчив першій заповіді фотографів і операторів: «Умій працювати з кольором». Колір, за його словами, відволікає: він несе власне емоційне навантаження, тому на кольорових фото в ідеалі має бути обмежена кількість кольорів - у середньому чотири. Розповідав він і про «ходу стадікамщика», якої вчасть на спеціальних курсах у Москві. І про зйомку з плеча, яка нині популярна в арт-кіно. Але радив не зловживати цим прийомом, бо від невмілого його використання у глядача паморочиться голова.

Шеф-редактор «Детектор медіа» Наталія Лигачова зробила короткий екскурс «що таке Детектор медіа взагалі і в Україні зокрема», а потім, враховуючи різнорідність аудиторії, перейшла до порад майбутнім молодим фахівцям з точки зору досвідченого медіа менеджера. Радила не ображатися на критиків, а знайомитися і спілкуватися з ними, не конфліктувати з керівництвом з дріб'язкових питань, але водночас відстоювати принципову позицію, шукати роботу в майстра-наставника, виконувати його найдрібніші доручення і при цьому вчитися в нього. «Заховайте свою самозакоханість і гордощі глибоко в собі та робіть усе, що вам доручають. Ви ж усвідомлюєте, що ваша кар'єра на студії розпочнеться з "кави-чаю-капучіно"?», - питала вона. На запитання із залу, чому думка критиків і глядачів часто відрізняється, пояснила: критик оцінює за професійними критеріями і важливістю соціалього меседжу, а глядач - за розважальністю.

Рекомендація Лигачової шукати досвідченого майстра, вочевидь, спрацювала, бо на наступному майстер-класі студенти поцікавилися в Семена Горова, чи можна прийти до нього на знімальний майданчик.

Кліпмейкер Семен Горов провів свій майсер-клас у форматі «запитання - відповіді». Студентів цікавили питання професійного плану: для кого хотіли б зняти кліп (для Depeche Mode), чи втручаються артисти в режисуру (уміло втручаються тільки досвідчені: наприклад, Костянтин Меладзе в кліпі на пісню «Бриллианты» придумав дівчат у сукнях для червоної доріжки під супровід американської оркестровки музики), з ким зі сценаристів працює (пише для кліпів здебільшого сам, для фільмів залучав Антона Фрідлянда, Аркадія Гарцмана, Григорія Ховраха, Андрія Данилка), скільки коштує кліп (від нуля до 100 тисяч доларів), чи сам монтує («Вітя Придувалов любить сам, а я не люблю - працюю з відеоінженерами, іноді з режисерами монтажу»)...

Згадав Горов і про першу студентську роботу, яку робив на першому курсі з оператором Олексієм Степановим, з яким відтоді працює в команді. Придумали хлопці історію про цуцика, якого нікуди не пускають, і зняли цю історію в трущобах на Андріївському нібито щенячими очима. Режисер вирішив монтувати короткометражку під пісню Deep Purple, причому, звук зводив сам удома на бобінному магнітофоні. «Усе це в останню ніч перед іспитом, як завжди це буває. Ще й зранку залив бобіну молоком. Пішов на екзамен, вмикаю фільм, а там по першій доріжці йде трек Deep Purple, а по другій одночасно пісня Jetro Tull валить, про яку я забув», - пригадує Семен. Згодом майбутнього високооплачуваного кліпмейкера ледь не відрахували з інституту.

На післяобідньому практичному семінарі від «Інтер-школи» (коли із сотні студентів лишилися близько 20) екс-продюсер НТН і «Фабрики зірок» Олексій Семенов, чинний виконавчий продюсер НТН Олександр Мельничук, режисер Вікторія Максимовська і головний оператор НТН Костянтин Фролов намагалися організувати зі слухачами соціальне ток-шоу. Із запропонованих двох тем - «Легалізація легких наркотиків» та «Проблеми моралі в суспільстві» - студенти не вибрали жодної, а запропонували свою. Двадцятирічна молодь вирішила, що найбільш актуальною для українців є проблема одностатевих шлюбів та всиновлення дітей цими парами. І як не намагався Олексій Семенов пояснити, що для аудиторії «Інтера» (жінки 35+) це, м'яко кажучи, не найцікавіша пропозиція, студенти думку не змінили.

«Якщо всередині ток-шоу не буде конфлікту, нам жопа», - озадачив публіку Олексій Семенов. «Наша мета - зробити шоу, тобто влаштувати бійку в ефірі», - підлив масла у вогонь Олександр Мельничук. Публіка зрозуміла тезу вчителів буквально і запропонувала для другої точки зору скінхедів. Але за порадою викладачів спинилися на більш гуманному варіанті - публічній особі (співакові чи акторові), яка засуджує гомосексуалізм.

Після тригодинних дискусій на тему ЛГБТ-спільноти стало зрозуміло, що кіностуденти настільки далекі від практики ток-шоу, наскільки далека для них перспектива роботи на «Інтері» без відвідування курсів «Інтер-школи». Принаймні, про це дали зрозуміти викладачі: Вікторія Максимовська розповіла про п'ятикурсницю Інституту журналістики, яка після одного навчального дня в школі «Інтера» спитала: «І що я робила п'ять років в університеті?». Тоді, можливо, студентам краще йти в авторський кінематограф, як вони про це нині мріють, ніж на телебачення, де їх пристосовуватимуть під потреби масового глядача і радитимуть «створювати видимість об'єктивності»?

Кіно без учасників

Який кінофестиваль проходить без кінопрограми? Шкода, але в третій фестивальний день глядачам показали всього три фільми: ізраїльську ігрову короткометражку про тата і дочку-фігуристку, які емігрують з Москви на початку 90-х і намагаються розпочати нове життя на півдні Ізраїлю; дипломну ігрову роботу випускниці театрального університету Катерини Науменко «Не страшно» про брата і сестру, які збирають гроші на мотоцикл, та документальний фільм студентки Могилянської школи журналістики Зої Литвин «Украдене життя» про безпритульних дітей. Четверту анімаційну російську картину «У масштабі» обірвали на початку - заради семінару «Інтер-школи».

Як розповіла куратор зі зв'язків з кіношколами, студентка університету Карпенка-Карого Юлія Карпицька, оргкомітет звертався до іноземних і вітчизняних кіношкіл з проханням відібрати для конкурсу короткометражні студентські роботи. «Нам дуже допоміг з роботами "Ґете-інститут" та Ізраїльський культурний центр. З українських кіношкіл свої роботи надали університет культури, університет Карпенка-Карого і школа журналістики Могилянки», - уточнює Юлія. Надіслані матеріали відіслали на розсуд членів журі - Оксани Байрак, Віталія Запорожченка, Вікторії Гресь, Володимира Яворівського.

Молоді учасники поділять між собою призи в 10-ти цілком дорослих номінаціях: найкращий сценарій, найкраще звукове оформлення, найкраща операторська робота, найкраща анімаційна робота,  найкраща режисура, найкраще художнє оформлення, найкраща чоловіча роль, найкраща жіноча роль, приз глядацьких симпатій і гран-прі. Статуетки у вигляді музи втручатимуть у суботу в театрі «Браво».

Загалом у конкурсній програмі змагаються близько 25 короткометражних ігрових, документальних і анімаційних стрічок з Естонії, Ізраїлю, Німеччини, Польщі, Росії, США, України, Франції, Чехії. На жаль, через відсутність фінансування організатори не змогли привезти іноземних учасників. Але обіцяють обов'язково зробити це наступного року.

Фото Яни Новосьолової