16 травня в Москві відбувся фінал пісенного конкурсу «Євробачення-2009». Його детальний аналіз «Детектор медіа» опублікувала вчора. А сьогодні ми звернулися до телевізійних оглядачів, культурних критиків і режисерів із проханням прокоментувати конкурс, відповівши на такі запитання:

1. Як ви оцінюєте роботу телевізійних режисерів і режисерів-постановників «Євробачення-2009»? Що сподобалося чи не сподобалося і чому?

2. Чи сподобалася вам робота ведучих конкурсу? Яка пара - Водянова/Малахов чи Алсу/Ургант - працювала професійніше? Як ви оцінюєте роботу Дмитра Шепелєва в ґрін-румі?

3. Як ви оцінюєте закадрову роботу українського коментатора Тимура Мірошниченка? Що сподобалося чи не сподобалося?

4. Що ви думаєте про виступ української учасниці Світлани Лободи?

Михайло Крупієвський, виконавчий продюсер і режисер-постановник «Євробачення-2005» у Києві:

1. По-перше, всі люди, які робили «Євробачення», - це мої друзі. І я можу сказати, що загалом мені сподобалося. Але є дуже специфічні професійні моменти, які я з ними вже обговорив. Дуже добре, коли є можливість витратити такі великі гроші, як у росіян. Але треба мати час і фантазію, тому є ще багато речей, які можна було б зробити. На мою думку, у Москві була завелика сцена, точніше, було надто багато екранів. Також можна було би більш тонко попрацювати над рішенням кожного номера. Росіяни вперше отримали сцену, яка повністю рухається і на якій можна малювати. Образно кажучи, вони вперше отримали всі ступені свободи. Коли людина отримує всі ступені свободи, їй важко в них орієнтуватися, треба звикнути до того, що ти маєш будь-які можливості. Тому вони їх не сповна використали. Хоча головне - що вони отримали ці можливості і щось зробили в цьому напрямку. А найголовніше, що в усіх публічних заявах росіяни цим пишалися. А коли я зробив «Євробачення», ніхто жодного слова не сказав про те, що ми зробили його добре. Про це писала тільки зарубіжна преса. Росіяни вміють пишатися собою, чого бракує українській ментальності.

2. Мені тільки Ургант подобається з усіх. Хоча Алсу теж красива дівчина. Робота Малахова з Водяновою була запальною, але, на мій суб'єктивний смак, Ургант - найкращий. Він людина з гідністю - це його найголовніша риса. І він з гідністю веде. Маючи приховане почуття гумору, в міру сарказму, він абсолютно зважений у всіх відношеннях артист. Дмитро Шепелєв - дуже професійний хлопець, шкода, що він поїхав з України.

3. На жаль, Тимура Мірошниченка я не чув, бо дивився ефір по російському Першому каналу і переключався лише коли було голосування.

4. Сам виступ Світлани Лободи був потужним. Але, на жаль, дуже багато виконавців, які їдуть на «Євробачення», не зовсім точно розуміють, що це за конкурс. І хтось робить дуже гарні пісні, хтось робить дуже гарне шоу. Але це насамперед конкурс глядацьких симпатій, і симпатій до країн та до виконавців. Це кон'юнктура, яка щороку змінюється. У даний момент хтось хоче побачити саме шоу, а наступного року побажання змінюються. Треба тонко вловлювати цю кон'юнктуру й уявляти, що слід робити на наступний рік, щоб багато людей за це проголосували. Якщо вибирати виконавця на «Євробачення», треба відчувати цей механізм. Безумовно, це повинні робити телевізійники, музичні продюсери, які наперед бачать кон'юнктурні музичні тенденції.

Загалом, усі добре виступали. Але я вважаю, що наша виконавиця - не тема сьогоднішнього року. Ця історія вже була. Не хочу порівнювати, але, на мою думку, вона повторює Руслану. Люди таке вже бачили й за шоу не голосуватимуть. Мені, наприклад, найбільше сподобалися Патрісія Каас і дівчина з Великої Британії. Але чому вони не перемагають? Бо це інакший конкурс.

Руслан Ткаченко, головний продюсер НТКУ:

1. Я можу привітати російських колег! Їм вдалося зробити шоу надзвичайно високого технологічного, організаційного й творчого рівня. Залежно від уподобань і смаків це може подобатися або не подобатися. Право суб'єктивної оцінки - безперечне право кожного з нас. Найчутливіша, найдрібніша шкала суб'єктивних оцінок існує саме в творчій площині. І було б дуже сумно, якби хтось колись знайшов формулу успіху, яка б однаково діяла на всіх глядачів.

Шоу відбулося. Воно вийшло по-імперськи масштабним, неймовірно складним у технології, ну і, безперечно, фантастично дорогим. Дивитися в залі було цікаво. Я бачив перший півфінал в ефірі ОРТ через чотири години після того, як подивився генеральну репетицію в залі. Це були два різних шоу. І в залі було цікавіше.

Московська сцена вийшла завеликою для телевізора. Це той випадок, коли всі витрачені мільйони просто не влізли в кадр. Саме через це режисер телеверсії зловживав загальними планами: без них європейський глядач не оцінив би зусиль організаторів. Звісно, це суперечить інтересам виконавця, якому цікаво бачити своє обличчя, бісер на костюмі або пірует персонажа на ходулях. В масштабі сцени всі витончені і смачні дрібниці, якими планували дивувати глядача виконавці, просто загубилися. Як загубилися й деякі виконавці (були номери лише з декількома крупними планами). Справедливості заради зауважу, що не у всіх випадках шоу від цього програло :).

Конфлікт інтересів виконавця й організатора шоу - постійна історія. Й обидва погляди мають право на життя. А от дозволити собі прийом, у якому персонажем кожної постановки стає екран, завширшки більший за кут зору звичайної людини, можуть не всі. Росія може. Добре це чи погано, я б не брався судити. Це така ж безперспективна справа, як сперечатися, чи варто було витрачати час і ресурси на будівництво римського Колізею або піраміди Хеопса.

Московське «Євробачення» - чудо світу. Ознака імперії та демонстрація можливостей. Другого такого «Євробачення» не буде. Другого такого шоу взагалі не буде. Це майже цитата представника німецької компанії, яка й побудувала це чудо: «Дивіться і запам'ятовуйте. Такого більше не повториться!».

У світі повинна бути й затишна церква в карпатському селі, і собор святого Петра. Де вам більше подобається - ваша особиста справа. Хоча щодо рішення сцени і рішення показу сперечатися будуть. Не сперечатимуться, мені здається, навколо якості. Так, це було якісно. І професійно. Зробите краще? Зробіть і заперечте.

Особливий захват викликають оператори стадікамів. Їх було на сцені два (ще один у ґрін-румі). І режисер трансляції витискав із них максимум. Також працювали два операторські крани, дві рейкові дороги, один вертикальний підйомник і дві канатні системи. Загалом 20 камер на арені, з яких активно працювало 12. Можна було б заощаджувати. Але чи варто?

2. А от ведучі півфіналів захвату не викликали. Малахов - і це відчувається - потужний презентер. Але поруч Водянова, абсолютно прісний персонаж, який зводив нанівець зусилля партнера. Я б її на сцену не випустив.

Ведучі фіналу - інша історія. Хоча до Алсу я не маю великих симпатій, але шляхетна і впевнена, вона стала достойним партнером блискавичному Урганту, якого я б узагалі назвав найкращим російським шоуменом. Поки що найкращим. Бо Шепелєв на рівні! І це не може не радувати. Адже майже рідне обличчя українського телебачення (для критиків: я знаю, що він з Білорусі) настільки гармонійно вписалося в інтернаціональне середовище, що я не можу не заздрити керівникам ОРТ, які мають ресурси для селекції зірок світового рівня. А він уже - і це стало помітно саме в демократичному, тусовочному ґрін-румі - став зіркою! У Дмитра Шепелєва велике телевізійне майбутнє.

3. Тимур - стабільний, сучасний, достатньою мірою іронічний. Можливо, за відсутності особистих вражень і персональних нотаток щодо подій навколо конкурсу було й помітно, що Тимур коментував із Києва. Але, з іншого боку, тусовочними байками та особистими ремарками іноді можна зіпсувати коментар. Такі речі припустимі, якщо коментує персона на кшталт Богдана Ступки або Олега Скрипки. В усіх інших випадках, на моє переконання, працює правило: хороший коментар - це той коментар, який не відволікає від основної події, не заважає її сприймати. Тимуру пасувала стриманість.

4. У Лободи в залі була найкраща реакція! Зал шаленів. Це було шоу! Яке, на жаль, було змушене виборювати право на увагу у великої сцени, у режисерського показу. Телебаченню сценічного успіху нашої конкурсантки передати не вдалося. Незважаючи на те, що зусиллями української делегації з показу забрали велику кількість загальних планів і 18-секундний (ефектний із телевізійної точки зору, але абсолютно неінформативний з погляду сценічного дійства) трюк стадікамщика на сігвеї. Подібний спецефект ми могли бачити у виступі білоруського виконавця у першому півфіналі.

Уявіть, що Лобода виступала в Колізеї. Грандіозний номер на грандіозному тлі. Тут я знову повернуся до суперечки інтересів виконавця й організатора і скажу, що розумію телевізійного режисера. І навіть співчуваю. Адже номер Лободи - один із небагатьох, у якому вся динаміка летючих камер була зайвою. Колізей заважав сприймати наше шоу. Але український прапор таки був на сцені! Незважаючи на відсутність призового місця :). І це головне.

Олег Вергеліс, редактор відділу культури тижневика «Дзеркало тижня»:

1. Я дивлюся «Євробачення» не вперше, і навіть брав участь в обговоренні в ефірі - коли брала участь Руслана. На мій глядацький смак, телевізійна картинка була однією з найкращих за той період, коли ми підключилися до «Євробачення», а можливо, й найкраща. Але в цьому є певна художня небезпека. Складалося враження, що розмах і перенасиченість візуального ряду трохи причавили актора-виконавця на сцені. Зорова увага була приречена на споглядання виключно дії на моніторах, а актор відходив на другий план. Але з точки зору розмаху, нових технічних форм - це номер один. Тож росіяни не дарма хизуються і горді з того, що зробили.

2. Я необ'єктивний, бо дуже не люблю Малахова, не сприймаю його як типаж. Ургант останнім часом став обличчям Першого російського каналу у зв'язку з тим, що звідти пішов Галкін. І там відбулася певна рокіровка, торг. Ургант - людина з блискавичною реакцією, яка ніколи за словом у кишеню не полізе. Мені здається, все було нормально, пристойно, на межі кумедності.

Красуня Водянова! Коли бачиш красиву модель, не так важливо, про що вона говорить. А від вродливих жінок розумного тексту сподіватися марно. Вона прикрасила собою конкурс, і не треба на неї нападати. Я не пам'ятаю, щоб ведучі визначали рівень того чи іншого «Євробачення». Вони були такою делікатною приправою і не псували враження.

Кар'єра Шепелєва вкладається в стереотип сприйняття Костянтином Ернстом ведучого розважальних програм. Це той самий типаж - хлопчик-щебетун, який ніколи не стане дорослим мужчиною. А коли стане, місця йому у фарватері каналу не буде. Тому він жваво вписався в розуміння Ернстом ролі й образу телеведучого. Думаю, з кар'єрою в нього все складеться нормально, поки не підростуть молодші, які сподобаються Ернсту більше. Дуже шкода, що сучасне телебачення відвертає обличчя від мудрих і зрілих ведучих. Чомусь панує переконання, що тільки молодь сидітиме і «втикатиме». Є приклади, коли навпаки - колорит, мудрість, вік, досвід грають свою роль і привертають увагу. На Заході багато ведучих новин - люде, яким за 40-50. А в нас тільки пустоголові щебетуни! Утім, це мода, яка мине - або не мине.

3. Я коментатора не слухав - вся моя увага була включена в номер, картинку, виконання. Я знаю трішки більше, ніж коментатор.

4. У мене як у громадянина не може бути претензій. Ну, виступила, і добре. Єдине, що мене здивувало й пригнітило, - використання національного прапора в дуже дивній сюжетній канві концертного номера. Не можна доходити до повного безглуздя, використовуючи символіку країни в дуже сумнівних концертних сюжетах. За допомогою друзів, продюсерів я намагався розшифрувати сюжетну лінію номера Алана Бадоєва. Він наводить на несподівані думки. Здається, що дія відбувається в якомусь борделі за допомогою машини часу, обертаються колеса, туди проникає дівчина-комуністка, час зміщується, її хапають римські легіонери за руки, торкаються до її ніжного тіла, а потім вона починає дубасити по барабанах, а на прапорі намальовано «Антикризова дівчина».

Як ти можеш псувати тканину прапора своїми дурницями?! До чого тут прапор у версії про бордель (це, підкреслюю, тільки моя версія)? Це продовження традиції Сердючки, яка у свої ідіотські пісні включає «Ще не вмерла Україна». Це не додає патріотизму, популярності, це лише визначає рівень культури. Номер мені абсолютно не сподобався. Хоча в Москві в нього є шанувальники. Артемій Троїцький, людина шанована, прийняв його дуже тепло. А мені здається, що Артемій Троїцький не зрозумів, що тематика секс-революції в концертних номерах лишилася трохи позаду. І по-друге, вокальні дані нашої претендентки дуже програвали в порівнянні з іншими.

Я щиро вболівав за Анастасію Приходько, вважаю, що в неї сильний потенціал і нормальна пісня - сюжетна, яскрава. І вона могла би спокійно виступати за Україну - гірше б не було. Але російський телеканал операторською роботою знищив її як особистість: на перший план вони поставили відео її старіння, а виконавицю з її реакціями, манерою й переживаннями зробили лише маленькою цяточкою на екрані. Люди були змушені дивитися тільки на монітор із роботою комп'ютера, де вона старіє, а побачити її роботу не вдалося. І це велика помилка російського телебачення.

Олександр Євтушенко, музичний критик, продюсер:

1. По-перше, було дуже мало інтерактиву. Ця режисура була глухою й закритою. Я зрозумів, що це було викликано постійними скандалами довкола «Євробачення». По-друге, якщо враховувати стилістику, а це традиційне московське візантійство, то 35 мільйонів євро викинуто незрозуміло на що. Весь цей фарш, якого було забагато, ускладнював сприйняття музики і заважав. Хоча Росія це робила вперше, і їм можна пробачити.

Було смішно спостерігати за лихоманкою довкола «Євробачення». Росіяни від початку схотіли перетворити його на іміджевий хід, на пропаганду всього російського, що й зробили. Ці ведмеді, ансамблі, матрьошки... Вони, як завжди, перетворили міжнародну подію на пропагандистський інструмент російської імперії, чого собі не дозволяла жодна країна. А звідси і ставлення до московської версії «Євробачення» в цілому.

2. Робота ведучих не сподобалася. Цей нескінченний російський гламур усіх уже зає***. Хоча друга пара ведучих (Ургант-Алсу), менш нахабна, була трохи краща.

3. Тимур Мірошниченко - приємний коментатор. Він віртуозно уникав принципових суперечностей, пов'язаних із порівнянням українського й російського «Євробачення». Дуже дипломатичний, що мені сподобалося, але занадто. Треба бути трохи різкішим, більш принциповим. Це міжнародна подія, можна було би займати власну позицію, і це було б логічно й обґрунтовано.

4. Я абсолютно точно можу сказати, чому Світлану Лободу так низько оцінила Європа. У переважної більшості домогосподарок, а це основна частина публіки «Євробачення», вона асоціювалася або з професійною стриптизеркою біля жердини, або з дорогою валютною повією, вибачте на слові. Гадаю, саме так її сприймала Європа, і це причина її поразки. І її шоу це підкреслювало. Європа давно пережила, пережувала і виплюнула естетику кабаре, а в нас досі балдіють.

Марія Халізєва, керівник групи «Культура» газети «КоммерсантЪ-Украина»:

1. Не понравилось категорически! Потому что при технических возможностях, которые они имели и которые были широко разрекламированы, давать такую пресную и скучную картинку - это надо уметь. Мало того что ракурсы неинтересные, было еще и огромное количество лаж, которые даже невозможно было представить на Первом канале. Во-первых, были видны тросы воздушных гимнастов Cirque du Soleil. Такое недопустимо даже при просмотре живого исполнения (я видела дважды, могу с уверенностью сказать). Для них это очень важно, по идее, должно быть разбирательство по этому поводу между Cirque du Soleil и Первым каналом, если нет никаких дополнительных договоренностей. Во-вторых, конфуз с Димой Биланом, который запутался. Показывать с очень неудачного ракурса на протяжении полутора минут, как он идет, да еще и с видимыми страховочными тросами и запутавшимся в них плащом - это издевательство над Димой Биланом. Это ни разу не украсило трансляцию.

Также были неприятные моменты в картинке во время исполнения песен, например, у шведки. Не сработали режиссеры и видеоинженеры, которые руководили экранами. В один момент экраны стали просто белыми, а режиссер показывал общий план издалека, и в кадре было просто белое пятно, как будто засвеченная пленка. Естественно, на этом фоне не было видно блондинки в белом платье. Все слилось, но план этот шел очень долго. Столько людей сидело в этой ПТС, могли бы оперативнее реагировать, хотя я понимаю, что 24 экрана - это не девять. Я думала, ошибки были допущены только вначале, но они оставались на протяжении всего эфира. Не хватало планов, которые обычно любят режиссеры. Например, когда выхватывают лицо болельщика или группу болельщиков. Здесь же этого было мало, к тому же болельщики все время были в тени, в синем свете. Возможно, вина этому - несогласованная робота светоинженеров и режиссеров.

Что касается постановки. Много экранов - это дико круто! Хотя я думаю, что они не в полную силу их использовали. Ведь это отличная технология, которую можно повернуть по-всякому и сделать замечательную сценографию. Что касается режиссуры - Cirque du Soleil - это круто, но очень дорого. Думаю, существуют определенные бартерные договоренности между цирком и Первым каналом, ведь Cirque du Soleil с сентября переезжает в Москву. А все остальное - матрешки, «Тату», хор Александрова - довольно странные вещи. Никакого нового взгляда на Россию у постановщиков не получилось. Все очень банально и предсказуемо. Единственная веселая штука - мне понравились перебивки между песнями, но не те, где мисс Россия с ерундой на голове, а те, которые с русскими словами в английской транскрипции. Там были очень важные слова, типа babushka :). А в целом можно было подготовиться лучше.

2. Я думаю, что ведущие финала Алсу и Иван Ургант были лучше. Во-первых, они прекрасно говорили на европейских языках, и были живенькие. А Наталья Водянова была такая перепуганная! И к тому же плохо выглядела, что очень странно. Опять же, Малахов, который ее и всех дергал и орал, как ненормальный! Когда-то это было в новинку, теперь его манера ведения очень утомляет. Это особенно раздражало, когда началось обсуждение в студии после финала. Так что Алсу с Ургантом были на голову выше.

3. То, что мальчик сидел в Киеве, а не в комментаторской трибуне в Москве, - это прекрасный показатель того, как работает наша Национальная телекомпания, имеющая эксклюзивные права. Уж нашли бы как-то денег, чтобы отправить его туда. Он, в общем, подавал необходимую информацию. Если говорить о финале, то Тимура Мирошниченко было приятнее слушать, чем Филиппа Киркорова, который блеял и нес всякую чушь. Но Тимур сильно начал сдавать позиции во время подсчета голосов. За фразу «Неужели вам дальше интересно смотреть это голосование?» нужно по голове дать. Хотя драматургии в этом подсчете не было совершенно никакой, да еще и до его начала было понятно, где лучшая песня. И вероятность того, что Александр Рыбак не выиграет, была минимальной, потому что такие хорошие песни встречаются редко.

4. Это было хорошо, но не для «Евровидения». Все было в стиле Лободы: гиперсексуально, хотя многие сказали, что пошло. На общем фоне «Евровидения», да, это было очень пошло. Но не одеть же ее в саван по этому поводу! Постановка была хорошая, хотя многовато всего туда натолкали. Ударная установка, мне кажется, была уже лишней - слишком много деталей. Зато Света динамично бегала по сцене, на шпагате зависала. Но не оценили, что можно было предугадать.

Олена Литвиненко, заступник головного редактора тижневика Kyiv Weekly:

1. В принципе, режиссура удовлетворительная. Это единственный год, когда я не поехала туда, не увидела всю кухню изнутри. Люди из Москвы говорили мне, что самим режиссерам очень тяжело было добиться того, чего они хотели. Но картинка смотрелась - не скажу что очень хорошо, но нормально.

2. Больше понравились Алсу с Ургантом хотя бы потому, что внешне они мне больше нравятся. Но вообще ведущие каждого «Евровидения» очень похожи, роли они не сами себе прописывают. На прогонах они могут поприкалываться, но работают строго по плану. По моему мнению, одинаково вели и в Сербии, и в Финляндии, и в России. Они сливаются в одну большую кучку ведущих, которые ведут «Евровидение». А Диму Шепелева я знаю лично, поэтому к нему испытываю только позитивные эмоции и покритиковать не могу.

3. Я всегда смотрю «Евровидение» только по Первому национальному каналу. Тимура Мирошниченко я знаю лично. В этом году он, по-моему, комментировал даже лучше, чем в предыдущем. Но в прошлом году у него температура была 39, поэтому ему было сложно. А в этом году, как всегда, - очень хорошо.

4. Честно говоря, с точки зрения шоу, у Светланы Лободы было самое лучшее выступление. Я недоумеваю, почему мы так мало получили. В полуфинале до Лободы не на что было смотреть. Я видела только телевизионную версию, и номер Лободы достаточно хорошо выглядел. К сожалению, я не общалась с ее командой, поэтому не знаю, довольны они картинкой или нет.