Чого журналіст може вимагати від держорганів?
Обов’язок органів влади оприлюднювати офіційну інформацію – що, кому і як.
Стаття 57 Конституції України передбачає, що «кожному гарантується право знати свої права і обов’язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом». Як бачимо, конституційне положення зобов’язує органи державної влади, органи місцевого самоврядування (адже саме їх нормативно-правові акти визначають права і обов’язки громадян) закони та інші нормативно-правові акти доводити до відома населення у встановленому порядку.
А як щодо іншої інформації органів влади? Чи існує позитивний обов’язок оприлюднювати інформацію? Це питання цікаве для журналістів, бо якщо існує обов’язок, то можна щонайменше вимагати його виконувати… чи бодай «голосно говорити» про його невиконання…
Так, Закон України «Про інформацію» визначає, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадові особи зобов’язані надавати інформацію, що стосується їх діяльності, письмово, усно, по телефону чи використовуючи публічні виступи своїх посадових осіб. Таким чином, маємо першу імперативну норму: інформація про діяльність органів влади обов’язково повинна надаватись. Однак це зобов’язання пов’язане переважно з інформаційними запитами, крім того воно не передбачає обов’язкового оприлюднення.
Подібне положення є в Законі України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації»: інформація про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування може отримуватися засобами масової інформації від цих органів безпосередньо або через їх інформаційні служби чи бути зібрана працівниками засобів масової інформації. Тут взагалі про обов’язок ані слова…
Інша норма цього ж закону: інформаційні служби (інформаційні управління, інформаційно-аналітичні підрозділи, прес-служби, прес-центри, управління і центри громадських зв’язків, прес-бюро, прес-секретарі та прес-аташе з відповідним апаратом) органів державної влади та органів місцевого самоврядування збирають, аналізують, обробляють та оперативно надають інформацію про діяльність цих органів у повному обсязі засобам масової інформації, крім випадків, передбачених Законом України «Про державну таємницю».
Ба більше, нині законодавство України містить доволі дискусійну на погляд дослідників та окремих громадських діячів норму про право органів державної влади та органів місцевого самоврядування для висвітлення власної діяльності засновувати або бути співзасновниками друкованих чи аудіовізуальних засобів масової інформації. Зрозуміло, що лобіюючи і відстоюючи процеси роздержавлення ЗМІ, ніхто не скаже, що цитоване вище положення є корисним…
Однак хочеться таки журналістові, щоб законодавство чітко містило вимоги: таку-то інформацію про діяльність конкретних органів державної влади оприлюднювати обов’язково! Більше того, хочеться впливати на цей процес. Наприклад, беручи участь у формуванні відповідних переліків інформації, що підлягають обов’язковому оприлюдненню. Та перейдемо від теоретико-правового футуризму до чинних норм…
Закон України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» визначає, що діяльність Нацради є відкритою, а її рішення доступні для суб’єктів інформаційних відносин. Національна рада щороку готує звіт про свою діяльність, оприлюднює його до 1 лютого наступного за звітним року та невідкладно надсилає його до Верховної Ради і Президента України. Звіт про діяльність Національної ради на засіданні Верховної Ради представляє голова Національної ради.
У звіті Національної ради зазначаються:
– визначені Планом розвитку національного телерадіоінформаційного простору завдання на звітний період та підсумки їх виконання;
– інформація про внесені за звітний період зміни до Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору;
– визначені Планом розвитку національного телерадіоінформаційного простору завдання на наступний звітний період;
– підсумки ліцензування телерадіомовлення за звітний період;
– інформація про дотримання телерадіоорганізаціями ліцензійних умов та умов ліцензій;
– інформація про дотримання телерадіоорганізаціями вимог законодавства щодо частки вітчизняного продукту у програмах (передачах);
– інформація про дотримання телерадіоорганізаціями вимог законодавства про рекламу і спонсорування;
– інформація про дотримання вимог законодавства щодо участі іноземного капіталу в статутних фондах телерадіоорганізацій та вимог до установчих і статутних документів телерадіоорганізацій;
– засновники (власники) телерадіоорганізацій, оцінка стану конкуренції та рівня монополізації телерадіоінформаційного ринку.
Після проведення виборів та референдумів Національна рада оприлюднює звіт про дотримання телерадіоорганізаціями визначеного законодавством порядку мовлення під час проведення виборчих кампаній та референдумів.
Хоча б отакі норми та про діяльність кожного органу! Усі були б задоволені: орган влади знає, що треба обов’язково оприлюднити, а ЗМІ – яку інформацію вони точно отримають.
Дещо розмитий обов’язок прописано для статистичної інформації: державна статистична інформація підлягає систематичному відкритому публікуванню.
Чіткіше визначено обов’язок оприлюднювати екологічну інформацію: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях, інші органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації забезпечують оприлюднення інформації через засоби масової інформації про:
– стан навколишнього природного середовища, динаміку його змін, джерела забруднення, розміщення відходів;
– надзвичайні екологічні ситуації та заходи щодо їх ліквідації та джерела забруднення;
– розробку та прийняття екологічних програм, планів дій, а також документів із питань екологічної політики;
– екологічні проблеми галузі чи регіону та можливі шляхи їх вирішення з метою залучення населення до участі у прийнятті рішень, що стосуються навколишнього природного середовища;
– наміри щодо розміщення об’єктів підвищеної екологічної небезпеки, які вимагають проведення оцінки впливу на навколишнє природне середовище;
– наміри щодо видачі відповідних документів на використання природних ресурсів місцевого значення, а також на забруднення навколишнього природного середовища, що видаються в межах їх повноважень;
– ідентифіковані живі змінені організми у відповідності до міжнародних угод, які можуть бути імпортовані в країну;
– досвід співпраці з громадськістю у галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;
– інші екологічні аспекти чи фактори, що є важливими для громадськості при здійсненні нею громадської екологічної експертизи чи реалізації інших екологічних прав.
Є у законодавстві й інші приклади, коли йдеться про обов’язок оприлюднювати інформацію, але то не говориться – яку, то не встановлюються строки, то не передбачається форма оприлюднення. «Питання дискусійне», – скаже скептик. А хотілось би подивитися, як працюватимуть окремі «прозорі» схеми, коли повна інформація про тендери, державні закупівлі тощо буде обов’язково оприлюднюватися, причому в обсязі і в строки, визначені учасниками таких правовідносин та громадянами…
Анатолій Марущак, кандидат юридичних наук, доцент, лауреат Премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності у номінації за найкращу наукову роботу в інформаційній сфері
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
