– Загалом для спілкування у мене є три ключових принципи, які ефективні й у спілкуванні, зокрема, з медіа. Це відкритість, якомога доступніше висвітлення проблеми та надання достовірної та неупередженої інформації. Для мене є принциповим завжди говорити правду. Переконана, що це створює атмосферу взаємоповаги та сприяє діалогу. Я вважаю важливим, щоб обидві сторони були добре ознайомлені зі своїми функціями. І я, і журналісти потребуємо взаємоповаги.

 

– Я – керівник Інформаційного департаменту в офісі шведського уряду, працюю в ньому з 1999-го. Я відповідаю за об’єднану інформаційну стратегію та інструменти передачі інформації, такі як урядова інтернет-структура, програма графічного дизайну тощо. Я є державним службовцем і зберігаю свою посаду, навіть якщо змінюється уряд (як сталося минулого року).

 

– Я контактую зі шведськими журналістами майже щодня. Іноземні журналісти зв’язуються зі мною, якщо у Швеції трапляється щось надзвичайне, або співпрацюють зі шведським Міністерством закордонних справ, у якому є спеціальний відділ для контактів із іноземними медіа.

 

– Інколи у мене трапляються дискусії з окремими журналістами, якщо вони друкують щось, що не відповідає дійсності, але ми ніколи не сперечалися. Принаймні, до цього часу. Наприклад, мене неправильно процитували (трапилася незначна помилка). З цього приводу у мене була розмова з репортером. Ми обговорили цю проблему, і було опубліковане виправлення. Одного разу, коли репортер неправильно зрозумів питання, я вимушена була вирішувати проблему через головного редактора. Але в більшості випадків мене цитують правильно і немає ніяких проблем.

 

– Бюджетні кошти спрямовуються на сайт, прес-конференції, семінари та друковані матеріали (це можуть бути листівки, короткі версії складних звітів або резюме). Ми маємо прес- та інформаційний центри в урядових установах. Наш штат, який складається з трьох осіб, задіяний щодня. На нашому веб-сайті працюють 160 редакторів, які друкують інформацію, шість адміністраторів та редакторів зі спеціальними навичками. 160 працівників мають також й інші завдання, зокрема, публікують інформацію щодо міністерств, які перебувають в їх зоні відповідальності. Вони також працюють над плануванням комунікативних процесів та внутрішнім обміном інформації.

 

Є працівники, які відповідають за технічні аспекти. На сайті та прес-центрі повний робочий день зайнято всього 15 фахівців. Інвестування у технічну базу здійснюється не на щорічній основі, річний бюджет на сайт складає біля 100 000 євро.

 

– Чи замовляєте ви платні матеріали про діяльність уряду (сюжети на телебачення чи статті в друкованих ЗМІ)? Яким чином уряд доносить свою точку зору до народу? Чи використовує пряму рекламу, новини чи соціальну рекламу? Чи виникали з цього приводу скандали?

– Ні. Якщо у Швеції і відбуваються публічні кампанії, то вони проводяться агенціями або об’єднаннями з оперативним завданням. Уряд може дати національній агенції завдання надавати інформацію з певних питань, наприклад, таких, як охорона здоров’я (алкоголь, наркотики тощо), спрямовану на молодь, вчителів та батьків. Уряд приймає такі рішення щорічно або через спеціальний документ, який дозволяє розподілити бюджетні кошти на якісь цілі. Уряду не дозволено прямо керувати рекламними і піар-агенціями, це суперечить шведській конституції. Агенція в жодному разі не може інформувати про діяльність державних структур за державні кошти – оплачувати можна лише просвітницькі кампанії, наприклад, про проблеми алкоголізму чи наркоманії. При цьому агенція може провести розслідування сама.

 

Не пригадую жодного скандалу, але у нас відбуваються часті дискусії щодо того, чи треба використовувати податкові кошти на проведення інформаційних кампаній із певних проблем. Колись, працюючи в Національному управлінні охорони здоров’я, я сама була відповідальна за проведення таких кампаній. Тоді ми отримували бюджет та завдання з уряду, а агенція сама вирішувала, як використовувати рекламу та інші засоби комунікації. По завершенню роботи ми робили звіт для уряду.

 

– Ні.

 

– Так. Але тендери проводяться щодо висвітлення саме певних проблем, а не діяльності самих установ.

 

– Чи проводяться урядом інформаційні кампанії, наприклад, з питань ЄС, конституції тощо? Яким чином вони фінансуються і проводяться?

– Надання інформації про ЄС в основному фінансується та виконується національним парламентом, але робота, яку виконує шведський уряд, проводиться урядовими установами в основному через Інтернет.

 

– Ні.

– Кожний міністр має власного прес-секретаря, який коментує інформацію щодо міністра. Ми завжди говоримо правду, відповідно до нашого етичного кодексу. Інколи міністри мали йти у відставку, якщо вони робили щось таке, що суспільство не могло прийняти. Якщо ми не говоримо правду, на нас не можна повністю покластися, а на нас повинні покладатися.

 

– Україна є новою демократією, і тому ви потребуєте структуру для обміну інформацією. Я б запропонувала, щоб український уряд виробив інформаційну політику, яку б запровадили у всій виконавчій гілці влади. Інформаційному центру (веб-сайту) українського уряду також потрібна легка в користуванні програма графічного дизайну, яка б допомогла громадянам зрозуміти, хто в уряді є джерелом або відправником меседжів та директив. Я також вважаю важливим показати на практиці, що інформаційний центр є надійним, на нього можна покластися. І побажати, щоб він таким був!

 

– На жаль, я не мала можливості добре пізнати українських журналістів, тому я не зможу прокоментувати різницю. Хоча я думаю, що важливим є те, щоб обидві сторони знали свої обов’язки і побудували відносини на повазі до цих обов’язків.

 

– У нас є як державні, так і комунальні ЗМІ. Держава є власником національних суспільних телебачення та радіо. («Найбільш популярними серед телевізійних каналів є державні SVT1 і SVT2, які забезпечують суспільне мовлення, а також приватні TV3, TV4 та Kanal 5, є ще п’ять дещо менших каналів та 48 малих нішевих телеканалів». – «Шведські ЗМІ»). Шведське національне телебачення – http://www.svt.se/, яке обслуговує суспільство, фінансується з оплати аудиторією та податків. Шведське національне радіо – http://www.sr.se/, яке також обслуговує суспільство і фінансується в такий же спосіб. Є також комерційні теле- та радіостанції.

 

Політики не мають впливу на ЗМІ. В обов’язки ЗМІ входить прискіпливо слідкувати за демократично обраними урядом та парламентом, а також політиками на муніципальному рівні. Це регулюється конституцією.

 

– Я вперше була в Україні, і при нагоді я б хотіла завітати знову. Найбільше враження на мене справили люди: всі, кого я зустрічала, були дуже дружніми та відкритими. Я також відвідала Лавру та Софійський собор, які є вражаючими витворами мистецтва. Україна – велика країна, і наступного разу я б хотіла проїхатися по сільській місцевості та відвідати Крим.