Українським ЗМІ бракує уваги до тематики ЄС та усвідомлення себе частиною Європи. Такого висновку дісталися експерти під час обговорення проекту концепції з інформаційної кампанії «Популяризація ЄС в українському медійному просторі». Вона була запрезентована в рамках круглого столу за участі українських та польських спеціалістів в сфері медіа в офісі МГО «Інтерньюз-Україна».

 

Проект є ініціативою Національної комісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при Президентові України та «Інтерньюз-Україна» і здійснюється за підтримки Посольства Республіки Польща в Україні. Він був розроблений експертами «Інтерньюз-Україна» за досвідом польських колег. За їх словами, мета програми – проінформувати українських громадян про переваги економічної та політичної інтеграції до ЄС і збільшити їх інтерес до цих питань.

 

Результати моніторингу присутності ЄС в українському інформаційному просторі представив координатор проекту, директор з програмної діяльності МГО «Інтерньюз-Україна» Андрій Кулаков. Він зазначив, що в останні роки ситуація змінилася на краще. Адже тільки у 3 відсотках повідомлень українські журналісти вдаються до негативних оціночних суджень стосовно ЄС. Ще близько 25 відсотків з них містять позитивну тональність і 75 відсотків - нейтральну.   

 

Але в той же час відслідковується інша тенденція. За результати моніторингу, 46 відсотків матеріалів, присвячених темі ЄС, з’являються на сторінках Інтернет-видань. Але оскільки всесвітньої мережею користується лише 9 відсотків української аудиторії старшої 14 років, більше уваги поширенню європейської інформації мали б приділяти телебачення та радіостанції. 

 

Є питання і до контенту сюжетів та публікацій. Переважна більшість ЗМІ звертаються тільки до тих тем, які безпосередньо стосуються України і зовсім не висвітлюють внутрішні проблеми ЄС.

 

«Українські мас-медіа  ще не навчилися сприймати нашу країну частиною Європи. В мешканців України практично немає інформації про соціальні, економічні та культурні проблеми країн ЄС, а також шляхи їх подолання. Ми майже не маємо інформації про те, як відбувається процес євроінтеграції в країнах, які нещодавно приєдналися до ЄС», - зазначив Андрій Кулаков.

 

 

 

За словами експертів, жоден з телеканалів не має журналістів, котрі б спеціалізувалися на європейській тематиці.

 

«Новини про ЄС готують ті самі кореспонденти, які роблять сюжети про народження панди в європейському зоопарку. Їм просто не вистачає знань, щоб грамотно подати новину та вписати її в контекст», - вважає Андрій Кулаков.

 

Крім того, працівники телеканалів далеко не завжди проявляють активність у своїй роботі. Здебільшого вони подають те, що надсилають інформаційні агенції та зовсім не прагнуть відшукувати цікавий матеріал самостійно.  

 

За словами менеджера європейських проектів МГО «Інтерньюз-Україна» Володимира Єрмоленка, вони включили до проекту концепції і такий пункт, як пошук нових форм створення інформаційних приводів.

 

«Майже щотижня в Брюсселі відбуваються цікаві події на кшталт «Європейського ярмарку кар’єр», «Європейського дня мов» тощо. Брати участь в цих ініціативах можуть не тільки країни ЄС, але й ті, що тільки готуються до вступу»,- розповів він. Також він запропонував об’єднати культурні ініціативи держав-членів ЄС в Україні: «Об’єднання заходів, які проводять посольства й культурні центри Франції, Німеччини, Австрії та інші під егідою «Європейської культурною ініціативи» привернула би до них більшу увагу».

 

Заохочуючи присутніх до дискусії, голова Національної комісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при Президентові України Тaрас Петрів наголосив: «Ми будемо в ЄС, і важливу роль у цьому відіграє партнерство між державними, приватними та громадськими інституціями для залучення більших коштів та реалізації цільових програм, орієнтованих на інформування громадськості з питань європейської інтеграції».

 

Як зазначила керівник проекту «План дій Ради Європи для ЗМІ в Україні» Ради Європи Ізабелла Хруслінська, для українського суспільства найбільш цікавою та дієвою виявилася б інформація про те, як вступ до ЄС вплинув на життя простих громадян східноєвропейських країн: студентів, фермерів, вчителів. Вона вважає, що варто більше наголошувати на тому, які соціальні та економічні переваги можуть отримати пересічні українці. Пані Ізабелла також порадила медійникам, які висвітлюють європейську тематику, звертатися за коментарями до експертів з представників третього сектору, а не до політиків, які подають інформацію крізь призму своєї партії.

 

Наразі покращити ситуацію могла б поява тематичних рубрик у газетах та на телебаченні. Адже зараз навіть у найбільших телевізійних каналів здебільшого відсутні кореспондентські пункти у провідних європейських столицях.

 

На думку директора з розвитку проекту «Детектор медіа» Костянтина Дорошенка, державна інформаційна політика мала б передбачати тендер серед телевізійних каналів на розробку європейського циклу програм: «Він має бути орієнтований в першу чергу на задоволення цікавості пересічного громадянина з приводу того, як живуть люди в ЄС, демонструвати на зрозумілих прикладах, які відбуваються там позитивні зміни. Скажімо, те, як покращилися шляхи в Болгарії та Румунії в процесі вступу до ЄС – дійсно вражає. Другу складову знаменитої парадигми російського імперського простору, що накривав усі сфери його впливу – «дураки и дороги» - там подолали остаточно й за блискавично короткий термін. Українські комерційні канали мають добрих фахівців зі створення цікавого телепродукту. В залежності від бюджету тендеру, ми отримали б рівень творчих пропозицій».

 

 

 

«Дуже вагомий результат принесла б серія творчих візитів до країн Євросоюзу команд регіональних ТРК України. Програми та сюжети власного виробництва, створені за безпосередніми враженнями, що демонструвались би потім цими медіа, мали би позитивний просвітницький вплив на найбільш консервативно налаштовані щодо ЄС верстви нашого суспільства. Фактом є, що серед літніх не надто забезпечених громадян провінції саме локальні ЗМІ мають найбільший рейтинг довіри. Соціальний захист та інші вигоди, які мають люди такого ж віку та стану в ЄС став би для них справжнім відкриттям і змінив оцінку євроінтеграції», - зауажив пан Дорошенко.

Радник Посольства Польщі в Україні Оля Гнатюк підкреслила, що у роботі з популяризації ЄС слушно було б скласти певний реєстр стереотипів – історичних, культурних та соціальних, що існує в українському суспільстві з цього приводу, і наполегливо їх нівелювати правдивою інформацією.

 

 

 

Костянтин Дорошенко наголосив, що серед таких стереотипів кричущим є міф про неіснуюче в реальності протистояння Європи та Православ’я. «Це вивчається навіть у школі, що християнську віру ми отримали з Царгороду, від греків. А вже Москва – від Києва. І до XVIII століття українська Православна церква підпорядковувалася Константинополю. Крім того, слід робити наголос на тому, що членами ЄС нині є чотири православні країни, з Грецією включно, легендарний Афон, старців якого так високо цінять на постсовєтському просторі, знаходиться в Євросоюзі! Це необхідно кожен раз не лінитися принагідно роз’яснювати», підкреслив він.

 

Програма концепції інформаційної кампанії, розроблена фахівцями МГО «Інтерньюз-Україна» також передбачає розробку веб-ресурсу Inozmi.ua, що містив би переклади матеріалів про Україну, що з’являються в європейських медіа. Адже наразі українські громадяни не мають достатнього уявлення про те, як їх країну сприймають в Європі, а переклади публікацій про Україну на Inosmi.ru часто-густо мають вражаючі перекручення сенсу.

 

Про необхідність підтримки державою медійних проектів, присвячених ЄС та європейській інтеграції України, свідчать результати опитування. Більше 63 відсотків громадян зізнаються, що хотіли б знати про Європу більше. Проте реалізація такої програми є досить затратною. За підрахунками експертів, повноцінна інформаційна кампанія в цій сфері буде коштувати державі близько 10 мільйонів доларів на рік.

 

Цезарій Леванович, колишній директор Департаменту інформації та європейської освіти в польському Комітеті європейської інтеграції, який нині працює в дирекції з медіа та інформації Європейського Парламенту, наголосив: «Визначником ефективності інформації є перетворення її у знання. А інформація, яку можна перетворити в знання – це інформація правдива, порядна». Він підкреслив відкритість Європарламенту до медіа з усієї Європи, нагадавши, що європейські інституції мають безкоштовні інформаційні ресурси, в яких медіа любої країни можуть користатися фотографіями, відео та аудіофайлами інформації. Більше того, журналісти, що приїжджають працювати до Брюсселю, можуть замовити для висвітлення роботи інституцій ЄС необхідну техніку для відеозйомки, користуватися комп’ютерами та Інтернетом і все це оплачує Європарламент.

 

 

 

Голова правління польського філіалу Фундації Роберта Шумана, одного з перших об’єднувачів Європи, Анна Радван-Рьореншеф зробила доповідь про досвід розмаїтої євро просвітницької діяльності громадянського сектору Польщі у процесі підготовки референдуму по вступу до ЄС. Розповіла про ефективність програми шкільних європейських клубів, до якої можуть долучатися діти та школи з кожної країни, що має угоду про співробітництво з ЄС, про досвід чотирьох років відкритих дебатів з проблематики євроінтеграції, які з кожним роком мали усе більшу цікавість в суспільстві та медіа Польщі. Її презентація маркетингових ходів просвітницької кампанії переконує: залучення до цього процесу спеціалістів рекламного та медіаринку є конче необхідним і в Україні. «У співпраці з ТБ нам вдалося навіть увійти з євро інтеграційною ідеєю у серіали. Це мало неймовірний ефект», - поділилася пані Радван-Рьореншеф.

 

«Нас підтримали приватні фірми, які розуміли, що це – й їхня справа, і вони робили це безкоштовно», - наголосила вона.

 

 

 

«Найкраще на ЄС дивитися не зверху, як це робить Брюссель, а знизу – як це може зробити простий громадянин. Зрозумівши це, ми запропонували нашому читачеві цілий цикл публікацій: ЄС і робота, ЄС і освіта, ЄС і сільське господарство тощо», - розповів керівник міжнародного відділу Gazeta Wyborcza Лукаш Липинський. Розгорнувши перед учасниками круглого столу докладну картину найрізноманітніших активностей свого видання у процесі інформування суспільства про ЄС, він продемонстрував, що кожне окреме ЗМІ має в цьому напрямку величезні творчі можливості, що ще й слугуватимуть зростанню його рейтингів. 

 

На закінчення диспуту голова правління МГО «Інтерньюз-Україна» Костянтин Квурт підкреслив: «Ми доробимо програму з урахуванням тих цікавих думок, порад та досвіду, що звучали сьогодні. А дали – вже від державних органів залежить те, чи буде проводитися подібна кампанія і як саме. Ми в свою чергу будемо робити висновки. Міністри в нашій країні – люди тимчасові, але третій сектор відтепер буде назавжди. І саме громадські організації будуть пильно слідкувати за діями влади».