ГО CAT-UA дослідила новини та емоції щодо війни, які панували в українському медіапросторі та соцмережах за період 24–30 жовтня 2026 року.

Після двох тижнів підвищеного негативу настрої українців у соцмережах повернулися до більш звичного рівня. Частка повідомлень, які українці сприймали негативно, знизилася до 48% (тижнем раніше 54%), а позитивно сприйнятих новин зросла з 18% до 21%. Неоднозначно сприйнятих було 31%. Настрої підтримували ураження заводів у глибокому тилу РФ, відновлення роботи Starlink і тиша в Олешках. Гнів на Дональда Трампа тримався весь тиждень, а коли слабшав, його місце займав гнів на Ілона Маска.

Обстріли українських міст залишаються головною темою, але увага до неї помітно зменшилася: 32,75% повідомлень проукраїнських користувачів, на 7,61 п.п. менше, ніж тижнем раніше. Утома від війни залишається низькою: 1,5% емоційно забарвлених дописів.

Тиждень почався з найменшою часткою негативу і завершився з найбільшою. 24 жовтня негатив становив лише 42%. Того дня соцмережі обговорювали ураження заводу в Орлі, розблокування Starlink і обмін полоненими, хоча ввечері новий гнів викликали заяви Маска. Уже 25 жовтня частка негативу зросла до 50%: настрої погіршили наслідки атак на Київщину й Запоріжжя та нові слова Маска. 

27 жовтня українці вітали одне одного з Днем писемності, обговорювали радіодиктант і режим тиші в Олешках, а щодо переговорів надії було мало, доки ввечері Дональд Туск не заявив про новий раунд 4 листопада. 28 жовтня позитивно сприймали новини про ураження на Тульщині та збиті F-16 дрони, а 29 жовтня — про знищення двох Су-34 у Маринівці та «Іскандера». 30 жовтня негатив сягнув 53%, максимуму тижня, через обстріли Дніпра й Києва та масові відключення світла.

Другий тиждень поспіль позитив поширюють передусім самі користувачі та блогери, а не офіційні джерела: 25% позитивно сприйнятих повідомлень у неофіційному сегменті проти 14% в офіційному. 

Серед емоцій найпомітнішими залишаються тривога (30,7%) і гнів (27,2%), проте обидві знизилися. Далі йдуть сум (13,7%) і радість (13,1%), яка зросла завдяки новинам про ураження в РФ. Зросла й надія (4,8%), передусім через евакуацію людей з Олешок.

Позитивно сприйняті новини (21%): ураження каучукових заводів у Тольятті та Омську, заводів «Протон» в Орлі та «Енергія» в Єльці, відновлення роботи Starlink, операція «Велес», режим тиші в Олешках, ураження двох Су-34 і пускової установки «Іскандера», зміни в ЗСУ та боротьба з корупцією в Генштабі, повідомлення про слабкість російської армії, День писемності та радіодиктант.

Негативно сприйняті новини (48%): обстріли Дніпра, Києва та інших міст, загибель цивільних, масові відключення світла, заяви Ілона Маска, зближення США з РФ, вимоги Росії до України роззброїтися.

Неоднозначно сприйняті повідомлення (31%): заклики Володимира Зеленського надати ракети для ППО, засудження Росії світовими лідерами, занепад російської економіки, яка проте не обвалюється, повідомлення про незадоволення в російському політикумі, заява Володимира Путіна про невизнання окупованих територій українськими, ідея тристоронньої зустрічі США, РФ і Китаю.

Ураження хімзаводів у РФ підняли настрої

Новини про ураження каучукових заводів у Тольятті та Омську найактивніше поширювали інформаційні ресурси, а серед звичайних користувачів помітніші чоловіки. Ресурси наголошували на деталях: вибух у Тольятті знищив чотири цехи з хімікатами, а до Омська понад 2500 км. Помітно поширювали також підтвердження Генштабу про ураження заводу «Протон» в Орлі та повідомлення про завод «Енергія» в Єльці, який виробляє батареї для російських ракет. Водночас частина користувачів зауважує, що такі новини з'являються постійно і вже не викликають колишнього ентузіазму, бо до них звикли.

Starlink і Маск: від полегшення до обурення

Підтвердження Володимира Зеленського та Євгена Хмари про розблокування терміналів Starlink на високих швидкостях користувачі сприйняли з полегшенням. Проте Ілон Маск звинуватив ЗСУ в користуванні «цивільною» версією системи, що спростовували волонтери та громадські діячі, зокрема Сергій Стерненко. Його подальші заяви про «різанину» та «бідних російських хлопчиків» викликали велику хвилю обурення. У середині тижня згадування Трампа й Маска різко скоротилося, але нові приводи для невдоволення дали повідомлення NYT про можливе скасування санкцій проти російського інвестфонду та очікування підпису Піта Гегсета, потрібного для поставок ракет до Patriot і NASAMS.

Олешки: стримана надія

Ситуацію в Олешках обговорювали з надією, але без особливої радості. Херсонські пабліки повідомляли, що вперше за роки війни в місті запанувала тиша, згодом це підтвердила Херсонська МВА. Багато цитували Меланію Трамп, яка заявила, що режим тиші поширять і за межі Олешок. Комунікацію теми значною мірою вів омбудсман Дмитро Лубінець; у соцмережах широко поширювали спільні фото обох омбудсменів і подавали їх як приклад конструктивної дипломатії задля порятунку співвітчизників. Наприкінці тижня евакуація з Олешок стала однією з найпомітніших тем.

Комунікація влади лишалася помітною

Українська влада й далі контролювала порядок денний щодо війни. Інтерв'ю Володимира Зеленського для ТСН активно поширювали переважно новинні сторінки, обговорювали переговорні плани та вимоги до РФ щодо енергетичного перемир'я й обміну полоненими. Популярні канали жваво поширили заяву президента про операцію «Велес» на Куп'янському напрямку з просуванням на 15 км під землею. Зміни в ЗСУ від Михайла Драпатого та антикорупційні кроки сприймали схвально, хоча великої уваги вони не привертали. Широко розійшлася й новина про власну ППО «Нової пошти», яка вже збивала дрони.

Але так само помітна тривога щодо економіки взимку

Відчутно поширювали повідомлення РБК-Україна про загрозу закриття кожного п'ятого київського ресторану взимку через нові правила роботи під час тривог. Галина Герега повідомила про ураження дев'яти «Епіцентрів» за тиждень і втрату 7000 робочих місць за місяць, на збитки скаржилася й група TERWIN (EVA, VARUS). На цьому тлі з вибірки зникли навіть традиційні дописи про проблеми економіки РФ.

Що поширювала російська пропаганда

Проукраїнські погляди становили 92% у вибірці, проросійські 8%. Найпоширенішою тезою проросійських користувачів залишається «Україна обстрілює окуповані території» (14,39%), а найпомітніше зросла теза «Росія підтримує мешканців „звільнених“ територій, військових, їхні сім'ї» (на 3,68 п.п.). Проросійська спільнота зловтішалася з ударів по Києву та Дніпру, повторювала слова Маска про використання «цивільного» Starlink у військових цілях, а у висвітленні евакуації з Олешок наголошувала на загибелі російського військового під час розмінування.

«Мирна» риторика тривала. Локальні пабліки на ТОТ підхопили інсайд FT про те, що Зеленському ще у 2023 році нібито пропонували визнати Крим російським в обмін на відведення російських сил; проукраїнські канали, на відміну від них, називали ймовірних авторів пропозиції: Олександра Роднянського та Маттіаса Варніга. Окремі блогери, зокрема з проросійською риторикою, синхронно погоджувалися з риторичними запитаннями Ігоря Коломойського про майбутнє армії після перемир'я, курс гривні та європейське фінансування, хоча й заперечували симпатії до нього. Знову поширювали й заяви Олексія Гончаренка «про мир».

«Трамп перед виборами, мабуть, вирішив щодня чимось дратувати українців, щоб їм було що обговорювати. Але зате українці цілий тиждень чекали на Олешки - як буде розвиватися ця історія. Багато переймалися, не довіряли, сподівалися - і зрештою отримали розраду», — прокоментував Артем Захарченко, керівник центру медіааналітики CAT-UA.

Про дослідження. Із загального масиву повідомлень у всіх соціальних мережах, якими користуються українці, щодня випадковим чином відбирають 1050 дописів, що становить приблизно 0,25% від загальної кількості. Під час кодування релевантними вважаються лише користувачі, які мешкають в Україні. Первинна обробка відбувається в режимі Human-assisted AI coding, далі отримані дані опрацьовують аналітики.

Звіт зроблено в межах проєкту ІСАР «Єднання» «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії».

Про CAT-UA. CAT-UA — громадська організація, що спеціалізується на медіааналітиці. Її мета — утвердження прозорих і сучасних принципів та форматів комунікації в Україні, а також у міжнародній комунікації щодо України. CAT-UA проводить дослідження для протидії маніпуляціям, оманливому впливу та інформаційним спецопераціям.