Під час Форуму до Дня української писемності та мови «Українська — мова вільних» у Києві публічно представили новий національний шрифт Zakon. Про це повідомили на сайті Міністерства культури України.

Ініціатива спрямована на формування власної візуальної мови державних інституцій, оскільки для оформлення грамот, подяк, дипломів, відзнак і табличок все ще використовують шрифти російського походження, як-от Izhitsa та Petersburg, та шрифти, кирилізовані російською студією ParaType.

Zakon поєднує національні графічні традиції із сучасними вимогами до оформлення документів. В основі — спадщина шести майстрів українського літерництва:

• Георгій Нарбут — автор перших українських банкнот і герба Української держави гетьмана Скоропадського, один із засновників Української академії мистецтв;
• Василь Кричевський — автор герба Української Народної Республіки;
• Яків Гніздовський — жив в еміграції, але прагнув наблизити українську абетку до західної шрифтової традиції;
• Роберт Лісовський — художник-графік, майстер українського книжкового шрифту, послідовник Михайла Бойчука і Георгія Нарбута. 
• Василь Хоменко за радянських часів створив українську гарнітуру, яку використовували фактично до кінця Радянського Союзу. 
• Василь Чебаник — корифей сучасної каліграфії, який оформив церемонійний примірник Конституції України і залишив багатий шрифтовий спадок.

Шрифт поєднує асиметричні зарубки, ромбоподібні крапки над літерами «і» та «ї», характерний знак над «й» у традиції Георгія Нарбута. Крім того, його пропорції спираються на європейську традицію класичних антикв.

Керівник проєкту — військовослужбовець Тарас Іщик, автор графічного стилю Збройних Сил України. Над створенням Zakon працювали:

• Олексій Чекаль — каліграф, науковий співробітник Музею книги і друкарства України, автор шрифтів Православної церкви України;
• Геннадій Заречнюк — дослідник української типографічної спадщини, співавтор шрифтів Kobzar KS, Zahar і Dnipro;
• Дмитро Растворцев — автор шрифту e-Ukraine, співавтор UAF Sans для ЗСУ;
• Андрій Шевченко — автор шрифту Arsenal, переможця конкурсу на сучасний діловий український шрифт.

Родина шрифтів Zakon складається з трьох гарнітур — відкрита для вільного використання Zakon Text (для діловодства, офіційних документів та повсякденної роботи з текстами), доступні за закритою ліцензією Zakon Decor (для оформлення урочистих документів, відзнак і написів) та Zakon Letterpress (для друку оригіналів нормативно-правових актів Верховної Ради).

Створення шрифту ініціював голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Проєкт реалізував Мінкульт за підтримки компанії Work.ua.

«Державність не існує лише в Конституції. Вона живе в наших щоденних рішеннях. У тому, якою мовою навчаються наші діти. Якою мовою суд ухвалює рішення. Якою мовою парламент пише закони. Якою мовою військовий командир віддає наказ. І навіть у тому, який вигляд має слово "Україна" на державному документі. Тому для мене поява національного шрифту — про зрілість держави, яка більше не потребує чужого дозволу, щоб бути собою. Держави, яка повертає своє, створює нове і впевнено дивиться у майбутнє» — сказав Стефанчук.

Віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики — міністерка культури Тетяна Бережна також зазначила, що шрифт є частиною впізнаваного образу держави.

«Через форму літер він передає характер нашої культури та робить її присутньою в щоденному житті. Прагнемо, щоб український дизайн формував образ нашої держави, а культурна спадщина ставала джерелом нових рішень», — сказала міністерка.

Мінкульт надасть держустановам шрифт та інструкцію з його встановлення. Спершу Zakon Text випробовуватимуть у тестовому режимі під час підготовки листів, наказів, бланків та інших документів. 

Міністерство працює над тим, щоб Zakon став шрифтом, що використовується при офіційному опублікуванні нормативно-правових актів. 

Нагадаємо, ще в січні Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав законопроєкт №14334 «Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави», який передбачає оновлення правопису та запровадження нового національного шрифту. Невдовзі того ж місяця Верховна Рада підтримала постанову.

Фото: Мінкульт