У першій частині автор розглядав помилки, пов’язані з іменниками. У пропонованій публікації ця тема отримала розвиток.

Спробуємо зробити аналіз деяких іменникових пар у розрізі лексичної влучності.

Задача — завдання

Маємо фрагменти репортажів:

Свою задачу-мінімум виконують

Ставить задачу вийти в УПЛ

Ставить задачу Бражку

Якщо стояла задача

Глобальні задачі не вирішують

Жартома можна сказати, що деякі коментатори й експерти, мабуть, дуже любили у школі математику. У них виходить так, що всі футбольні клуби мають справу винятково із задачами. Насправді в наведених фрагментах ідеться про завдання, які виконують чи мають виконати (реалізувати) гравці, тренери, селекціонери. А щодо задач, то їх і справді доводиться інколи розв’язувати (але: не вирішувати).

Статисти — статистики

У програмі пролунало: «Це вже статисти-математики порахують…».

Помилка тут криється в тому, що статистами зазвичай називають акторів масових сцен, що грають у виставі без слів, а от порахувати, хто й скільки забив м’ячів чи зіграв матчів, покликані футбольні статистики. А всю інформацію про економіку в Україні знає Державна служба статистики (Держстат).

Дичина — дикунство

Чуємо від коментатора: «Це ж дичина, а не поведінка тренера».

Так він емоційно висловився під час ефіру, але не врахував, що вжите слово означає диких звірів і птахів, на яких полюють мисливці. Йому варто будо використати іменник дикунство, щоб підкреслити низьку культуру та грубість наставника в епізоді, що виник у грі.

Підбір — добір

Маємо фрагменти футбольних репортажів:

Вірить у підбір гравців

За підбором імен

За підбором виконавців

Обмежений підбір футболістів

У цьому контексті йдеться про кадрові рішення клубів: кого вони запрошують до складу, з ким підписують контракти. Українською правильно говорити добір виконавців (обирати, скажімо, з кількох варіантів кращий). Лінгвісти стверджують, що підбір — це калька з російської. В українській мові вона ненормативна. Варто казати так: природний добір, добірка оповідань, добір цікавих фактів тощо.

У мові футбольних коментаторів часто зустрічаємо віддієслівні іменники із суфіксом –к-(а): вдала обводка, скидка на партнера, перепасовка між захисниками, обробка тактико-технічних дій, страховка партнера, відбувається перевірка ВАР цього епізоду, протягом тижня триватиме підготовка збірної до гри зі Швецією, яку оцінку діям захисників дають фахівці тощо.

Значення дії, процесу в українській мові рекомендовано передавати переважно віддієслівним іменником на –АННЯ або дієсловом, а тому мої пропозиції такі:

Вдале обведення

Скидання на партнера

Термін скидка як різновид пасу є в мовній практиці, але, щоб уникнути росіянізму, краще говорити скидання (скидання м’яча під удар).

Перепасовуються між собою

  Уже більше хвилини триває перепасовування (тобто дія в часі)

Оброблення (опрацювання) тактико-технічних даних

Страхування партнера

ВАР перевіряє епізод

Протягом тижня готуватимуться до гри зі Швецією

Як оцінять дії захисників фахівці

Щодо відбір м’яча й відбирання: обидва варіанти використовують у спортивній термінології як синоніми (відбирання — частіше). Ідеться про дію, коли гравець намагається перехопити м’яч у суперника.

Ліпше використовувати притаманні нашій мові слова на –АННЯ:

Відскакування м’яча замість відскок (рос. «отскок»)

Набирання очок замість набір очок (рос. «набор»)

Перепасування замість перепасовка (рос. «перепасовка»)

Трапляються випадки неправильного вибору лексеми, що не відповідає змісту речення.

Посмішка — усмішка

Багато хто не розрізняє значеннєвих відтінків цих іменників. Про це вже писано-переписано, але проблема лишається. Візьмімо кілька фрагментів із репортажів, коли журналіст прагне описати емоції гравців, тренерів, глядачів:

Бачу посмішку на обличчі

Посмішка фортуни

Грає з посмішкою

Дарує посмішку задоволення

Першу посмішку побачили від Юрія Максимова

Із посмішкою святкує уругваєць

Чи буде привід для посмішки?

Дитячі посмішки

На перший погляд, начебто усе правильно. Але, добираючи ці словосполуки, не враховано одну важливу обставину: помітно, що мовець хотів передати позитивні, радісні емоції, але вийшло навпаки. Бо посмішка — це вираз обличчя, коли прагнемо виявити якесь глузування, іронію (скажімо, гравець грубо порушив правила, але не визнає цього і посміхається в бік арбітра начебто нічого не сталося). У всіх наведених прикладах мало б бути слово усмішка. Згадаймо Остапа Вишню. Що він написав ? — «Мисливські усмішки» (не: посмішки!). Керуйтесь цим, шановні коментатори, щоб не схибити між посмішкою та усмішкою.

Правильні формулювання:

Його саркастична посмішка

Щира усмішка не сходить з його уст

Усмішка задоволення на обличчі

Так само маємо розрізняти дієслова посміхатися й усміхатися («Сьогодні команді усміхнулася фортуна»). Насправді це не так складно.

Сторона — бік

Маємо фрази:

Зі сторони важко сказати

Ініціатива на стороні суперника

У сторону його воріт полетіло

У цих прикладах замість слова сторона, я вважаю, доцільніше було вжити іменник бік. А от коли коментатор говорить, скажімо, про погодження контрактних умов, про якісь домовленості між клубами, то можна висловитися, що «сторони узгодили всі питання». Погодьтеся, якщо описуємо епізод із падінням гравця, то уточнюємо, що футболіст приземлився на лівий бік (не на ліву сторону).

Левова частка помилок припадає на використання слів і словосполук, що є буквальними перекладами (кальками) відповідних слів російської мови. Фактично ми намагаємося підлаштувати запозичене слово під українську орфоепію. Це стосується практично всіх частин мови. Я ставив за мету проаналізувати якраз ті приклади, що характеризують коментаторське футбольне мовлення. Завдання: допомогти журналістам побачити свої помилки у формулюваннях чи окремих словах і засвоїти правильні лексичні варіанти.

Ось приклади вживання скалькованих іменників:

Зустрічаємо ще кілька типових відхилень від мовної норми

В обличчі…

Наведу кілька прикладів:

В його обличчі …маємо (рос. «в лице»)

Перша ланка в обличчі Ярмоленка (рос. «в лице»)

У таких мовних конструкціях буде правильним рішенням використати поєднання прийменника з іменником особа:

В його особі маємо

В особі Ярмоленка

В якості (рос.«в качестве»)

Іменник якість у прямому значенні можна вжити, наприклад, якщо ми характеризуємо якийсь товар («У якості таких тренажерів сумнівів не виникає»).

Помилки не уникнути, якщо неправильно буде визначено рід іменника:

І про наголоси в іменниках

Помилки в наголошуванні іменників трапляються рідше, аніж у дієсловах (про це буде далі). Розгляньмо орфоепічні огріхи, якими рясніють коментарі:

Фото: magnific.com