У новій Програмі діяльності Кабміну немає окремого пункту про посилення медіа. На це звернув увагу голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин. Водночас Міністерство культури у відповіді на запит «Детектора медіа» стверджує, що це питання закладене в цілі про зміцнення інформаційної стійкості, а конкретні кроки будуть прописані у щорічному Плані пріоритетних дій уряду.

Також Юрчишин висловив зауваження щодо стратегічних комунікацій. На його думку, хоча в програмі йдеться про формування образу України як європейської інноваційної країни та безпекового гаранта, цілісної політики у сфері стратегічних комунікацій документ не містить.

«Звернувся до Кабміну з закликом переглянути Програму та окремим пунктом подбати про стійкість медіа. Бо для нас це питання виживання в умовах тотальної пропаганди і дезінформації з боку ворога», — заявив депутат.

У коментарі «Детектору медіа» Ярослав Юрчишин додав, що уряд теоретично може врахувати пропозиції парламенту, доопрацювати програму та подати її на заміну. Водночас він припускає, що парламентська більшість може просто підтримати документ у нинішньому вигляді.

Тому, за словами депутата, він не став чекати розгляду у Верховній Раді й звернувся до прем'єр-міністра із закликом ініціювати відповідні заходи. «Незалежно від Програми КМУ цілком може активніше працювати у цих напрямках», — додав Юрчишин.

Програма, текст якої є в розпорядженні «Детектора медіа», містить 77 сторінок. Уряд визначає 12 стратегічних цілей, згрупованих відповідно до чотирьох напрямів (зміцнення стійкості та наближення справедливого миру, відновлення та розвиток людського капіталу, побудова спроможної європейської держави, прискорення відновлення та економічного розвитку). Для досягнення цілей визначили відповідальних членів уряду.

Так, Мінкульт відповідатиме за такі з них:

• посилення спроможності закладів культури через інституційну реформу;
• системне представлення української культури у світі;
• збереження і розвиток потенціалу культурної спадщини;
• зміцнення інформаційної та мовної стійкості населення України;
• стимулювання розвитку креативних індустрій як драйвера економіки.

При цьому в тексті прямо не згадуються медіа, робота чи безпека журналістів.

У відповідь на запит «Детектора медіа» пресслужба Міністерства культури зазначила, що питання підтримки медіа в програмі є: воно закладене в операційну ціль «Зміцнення інформаційної та мовної стійкості населення України».

Серед завдань для досягнення цієї цілі — посилення спроможності держави у сфері інформаційної безпеки та захисту інфопростору, реалізація ініціативи «Тисячовесна», створення сталого україномовного інфопростору, реалізація проєкту «Інформація без бар'єрів», збільшення кількості наукових матеріалів про українську історію та розвінчування антиукраїнської пропаганди.

«Важливо розуміти логіку документа: Програма задає напрями, а конкретні заходи під кожне завдання прописуються у щорічному Плані пріоритетних дій Уряду. Тобто широке формулювання завдання 4.1 — це не "загальні слова", а рамка, всередині якої вже сплановані цілком предметні кроки», — зазначили в Мінкульті.

Так, у межах завдання про посилення інформаційної безпеки є такі кроки: розроблення проєкту указу президента щодо Стратегії інформаційної безпеки, реалізація проєкту з медіаграмотності «Фільтр», проведення спільно з Міноборони інформкампанії із залученням медіа та НСЖУ, виконання Плану заходів з реалізації кампанії Ради Європи «Журналісти мають значення» в Україні.

«Щодо інформування прифронтових громад — це не плани, а те, що Мінкульт робить уже зараз», — зазначили в міністерстві.

За даними відомства, на підставі наказів від червня та липня 2026 року випускають 12 друкованих видань для прифронтових областей, які розповсюджують безкоштовно («Вісник громад Сумщини», «Вісті Придніпров’я», «Незламна Миколаївщина», «Миколаївські новини», «МИГ», «Вперед», «Гривна», «Новий день для Херсонщини», «ПОВЕРНИСЬ НА 100%», «Слобідський край», «Шлях Воїна» та «САПЕР»).

Через ці медіа поширюють інформацію, зокрема, про безпеку, соціальні послуги й гуманітарну допомогу, відновлення житла, зміни в законодавстві, роботу органів влади, транспорт та офіційні повідомлення військових адміністрацій, поліції тощо.

Щодо Суспільного мовника в Мінкульті зазначили, що його фінансування визначається законом про держбюджет. Цьогоріч на підтримку НСТУ передбачено 2,472 млрд грн, що на 297 млн грн більше, ніж торік. На думку міністерства, ця сума «повністю покриває потребу компанії».

Щодо стратегічних комунікацій Мінкульт послався на зміни в повноваженнях Держкомтелерадіо. З 1 січня воно є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який, зокрема, відповідає за державну політику у сферах іномовлення, популяризації України у світі, інформаційного суверенітету, медіа, інформаційній та видавничій сферах.

На Держкомтелерадіо також покладено завдання щодо забезпечення формування та реалізації стратегічних комунікацій. У Мінкульті додали, що питання розвитку системи державних стратегічних комунікацій має бути вирішене в межах Стратегії інформаційної безпеки.

«Детектор медіа» також звернувся до Кабміну із запитом та очікує на відповідь.

Нагадаємо, 14 липня Верховна Рада підтримала відставку премʼєр-міністерки України Юлії Свириденко та її уряду після анонсованих президентом Володимиром Зеленським кадрових змін у Кабміні та правоохоронних органах.

16 липня новим премʼєр-міністром призначили ексочільника «Нафтогазу» Сергія Корецького. Тоді ж парламент проголосував за призначення нового складу Кабміну.

Фото: Кабінет Міністрів України / фейсбук