Під час першого засідання новоствореної наглядової ради Національного музею Голодомору-геноциду її члени обрали керівний склад. Головою ради став третій президент України Віктор Ющенко. Про це повідомили на сайті Міністерства культури.

За результатами відкритого голосування заступником голови обрали колишнього посла Канади в Україні Романа Ващука, а секретаркою — засновницю та голову Мережі нащадків Голодомору Ольгу Сороку.

Як уже раніше стало відомо, до наглядової ради ввійшли 11 представників українських громадських об’єднань, міжнародних організацій, закордонного українства та наукової спільноти. 

Рада працюватиме на постійній основі та сприятиме прозорості роботи музею, його відкритості для суспільства і міжнародної спільноти, а також балансу інтересів між державою та суспільством.

Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури України Тетяна Бережна сказала, що головна роль наглядової ради — контролювати роботу музею.

«Серед першочергових завдань — завершення будівництва другої черги музейного комплексу та створення постійної експозиції. Не менш важливими є системна робота із залучення міжнародного фінансування, відкритість і підзвітність установи», — зазначила Бережна.

За словами міністерки, музей має бути місцем збереження пам’яті про мільйони жертв Голодомору-геноциду, а також сучасним простором для наукових, освітніх і міжнародних подій.

Віктор Ющенко назвав одним із головних завдань наглядової ради мобілізацію коштів для завершення другої черги музейного комплексу.

«У країні, яка воює, про це говорити непросто, адже завжди є нагальніші питання, які не можна ігнорувати. Тому пошук фінансування має особливе значення. До нього необхідно залучити два потужні ресурси: національний — можливості українського бізнесу та економіки — і потенціал закордонного українства», — сказав він.

Генеральна директорка музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак під час засідання представила основні результати роботи установи за останні чотири роки. За її словами, за цей час музейну колекцію збільшили на 234%. 

Працівники музею проводили експедиції та записували свідчення очевидців Голодомору й масового штучного голоду 1946–1947 років, формували архів усної історії Голодомору, готували нові видання та оцифровували музейні предмети.

Нині музей продовжує працювати над проєктом постійної експозиції та реалізує міжнародний проєкт технічної допомоги уряду Канади, який впроваджують компанія Cowater International і Канадсько-українська фундація.

Нагадаємо, Верховна Рада підтримала створення експертної та наглядової рад Національного музею Голодомору-геноциду в липні 2024 року. Згідно з законом, до рад мали ввійти представники фахових та наукових середовищ, а також представники діаспори та нащадки жертв Голодомору.

Закон розробили за результатами візиту президента Володимира Зеленського до Канади у вересні 2023 року, під час якого канадський уряд висловив готовність виділити 15 мільйонів канадських доларів на завершення будівництва музею.

Перед цим Зеленський ветував рішення Верховної Ради про виділення 573,9 мільйона гривень на завершення будівництва Музею Голодомору.

У листопаді 2025 року Мінкульт оголосив відбір кандидатів до експертної та наглядової рад  Національного музею Голодомору-геноциду, а в липні 2026-го затвердив їхній склад.

• Читайте також: «Заперечення Голодомору — один із фронтів гібридної війни», — посолка Канади Наталка Цмоць

Фото: Міністерство культури