Міністерство культури затвердило склади наглядової ради та експертної ради Національного музею Голодомору-геноциду. Про це повідомили на сайті Мінкульту.

До наглядової ради ввійшли 11 представників українських громадських об’єднань, міжнародних організацій, закордонного українства, наукової спільноти, які працюватимуть п’ять років.

Наглядова рада контролюватиме роботу музею, надаватиме рекомендації щодо розвитку, сприятиме залученню додаткових ресурсів, стежитиме за дотриманням статуту та погоджуватиме окремі управлінські рішення відповідно до законодавства. Найближчим часом наглядова рада проведе перше засідання, обере голову, заступника і секретаря, а також затвердить регламент своєї роботи.

В експертній раді — 12 українських та міжнародних науковців і експертів, обраних строком на п’ять років, які працюватимуть над розвитком наукових досліджень, фондової, експозиційної, видавничої, освітньої та методичної діяльності музею, а також сприятимуть міжнародній співпраці й дослідженню архівних документів.

До наглядової ради Національного музею Голодомору-геноциду ввійшли:

• Мирон Василик, експерт у сфері зв’язків із громадськістю та стратегічних комунікацій;
• Роман Ващук, колишній Надзвичайний і Повноважний посол Канади в Україні у 2014-2019 рр.;
• Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті у 2019–2024 рр., кандидат філософських наук;
• Ганна Капустян, історикиня, докторка історичних наук;
• Тарас Кицмей, підприємець, співзасновник корпорації «SoftServe», кандидат фізико-математичних наук;
• Олена Ковальська, заступниця керівника Офісу Президента України;
• Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України;
• Богдан Логвиненко, журналіст, письменник, військовослужбовець Збройних Сил України;
• Віктор Рудь, юрист, колишній голова Українсько-американської асоціації юристів;
• Ольга Сорока, голова і засновниця Мережі нащадків Голодомору;
• Віктор Ющенко, Президент України у 2005–2010 рр.

Серед членів експертної ради музею:

• Валерій Васильєв, провідний науковий співробітник  Інституту історії України Національної академії наук України, доктор історичних наук;
• Людмила Гриневич, старша наукова співробітниця Інституту історії України Національної академії наук України, докторка історичних наук;
• Валерія Гуєвська, артдиректорка державного  підприємства «Національний культурно-мистецький та музейний комплекс “Мистецький арсенал”»;
• Геннадій Єфіменко, старший науковий співробітник  Інституту історії України Національної академії наук України, кандидат  історичних наук; 
• Катерина Кулай, директорка Одеського національного художнього музею;
• Любомир Луцюк, професор-емерит політичної географії Королівського військового коледжу Канади, старший науковий співробітник кафедри українських студій Університету Торонто;
• Тиміш Мартиненко-Кушлянський, фахівець із питань державної політики, комунікацій, історичної пам’яті та громадської діяльності;
• Дарія Маттінглі, історикиня, старша лекторка з європейської історії в Університеті Чичестеру;
• Ірина Мицак, фахівчиня зі стратегічних комунікацій, редакторка;
• Франк Едвард Сисин, історик;
• Анастасія Чередниченко, президентка ICOM Ukraine, історикиня;
• Ярина Ясиневич, громадська діячка, спеціалістка з  комунікацій та публічної історії.

«Памʼять про Голодомор — це частина української ідентичності та наша відповідальність перед наступними поколіннями. Ми маємо зберігати її та доносити світові правду про геноцид Українського народу. Національний музей Голодомору-геноциду має працювати за найвищими стандартами відкритості та академічної доброчесності.

До Наглядової та Експертної рад увійшли авторитетні українські й міжнародні фахівці, які допоможуть музею розвиватися, зміцнювати міжнародну співпрацю та залишатися одним із ключових центрів дослідження і збереження пам’яті про геноцид Українського народу», — зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України — міністерка культури України Тетяна Бережна.

Нагадаємо, Верховна Рада підтримала створення експертної та наглядової рад Національного музею Голодомору-геноциду в липні 2024 року. Згідно з законом, до рад мали ввійти представники фахових та наукових середовищ, а також представники діаспори та нащадки жертв Голодомору.

Закон розробили за результатами візиту президента Володимира Зеленського до Канади у вересні 2023 року, під час якого уряд Канади висловив готовність виділити 15 мільйонів канадських доларів на завершення будівництва музею.

Перед цим Зеленський ветував рішення Верховної Ради про виділення 573,9 мільйона гривень на завершення будівництва Національного музею Голодомору-геноциду.

• Читайте також: «Заперечення Голодомору — один із фронтів гібридної війни», — посолка Канади Наталка Цмоць

Фото: сайт Музею Голодомору-геноциду