Американське консервативне медіа про міжнародні відносини The National Interest оприлюднило статтю українських експертів, в якому вони спростували маніпуляції російського олігарха Андрія Мельниченка в матеріалі для The Economist. Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомив співавтор матеріалу, викладач, голова правління ГО «Деколонізація» Валерій Пекар.

9 липня британський тижневик The Economist помістив на обкладинку нового номера світлину російського олігарха Андрія Мельниченка, який після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну потрапив під санкції ЄС, Великої Британії, США та низки інших країн, з підписом: «Людина, яка могла б змінити Росію: одкровення одного з найбільших олігархів».

До випуску ввійшли стаття на основі майже 60 годин розмов Мельниченка із редактором The Economist Аркадієм Островським, а також колонка самого мільярдера під назвою «Чому зламана Росія небезпечна для світу», у якій той написав, що спроби Заходу послабити російську державу буцімто лише створять нові загрози. 

Як зауважив Валерій Пекар, за добу після публікації The Economist він спільно з засновницею One Philosophy та співзасновницею B4Ukraine і Resilient Ukraine Наталією Попович, журналістом, письменником, президентом Українського ПЕН Володимиром Єрмоленком та правозахисницею, головою Центру громадянських свобод Олександрою Матвійчук написали відповідь та попросили редакцію тижневика оприлюднити її як альтернативу російській точці зору. Однак, за словами Пекаря, у The Economist не відреагували.

Натомість 3 серпня американське медіа The National Interest опублікувало їхню статтю під назвою «Чому The Economist надав майданчик російському олігарху?» на власному сайті. 

Наталія Попович у коментарі «Детектору медіа» розповіла, що команда The Economist ніяк не обґрунтувала відмову від публікації української позиції.

«На мій перший лист, надісланий The Economist, я отримала зверхню відповідь, де вони висловлювали незадоволення моєю негативною реакцією і писали, що мають причини думати, що публікація Мельниченка була важливою. Я відписала, що я — не негативна, а маю дуже конкретні запитання до них і аргументи, чому вони у цей раз не продемонстрували критичного мислення, яке є їх ознакою, і що я не одна така.

У цей час ми з Валерієм, Володею і Сашею вирішили наші усі реакції обʼєднати у ще одному більшому листі до The Economist, який і надіслали їм, але вони його проігнорували, незважаючи на те, що Островський написав ще одну статтю навздогін і так гіперболізованій платформі, яку вони створили для цієї кремлівської спецоперації. Валерій подав нашого листа до The National Interest натомість, і добре, що ті опублікували», — поділилася вона.

«Детектор медіа» звернувся до пресслужби The Economist та очікує на відповідь.

У своєму тексті українські експерти зауважили, що нещодавнє інтерв'ю Мельниченка, присвячене майбутньому Росії, лише переосмислило тези Володимира Путіна.

У своїй колонці російський олігарх не написав про війну Росії проти України, російські злочини проти цивільного населення України чи про необхідність припинення агресії. Він констатував як факт, що «бойові дії тривають на українській землі», хоча Україна провела наземну операцію в Курській області Росії у 2024–2025 роках, а удари досягли нафтопереробного заводу в Омську та московського нафтопереробного заводу в Капотні. 

Крім того, як пишуть експерти, Мельниченко приписав «західному дискурсу» мету знищення російського суверенітету, не наводячи жодних доказів, а також замінив фактично проголошену Росією мету — підкорення України — більш абстрактною і прийнятною про те, що Росія просто прагне стати суб'єктом, а не об'єктом європейської політики. 

«Структура аргументації проста: будь-який тиск на Росію призведе до катастрофи, будь-яка альтернатива Путіну буде гіршою, будь-яке правосуддя буде небезпечним. Це не аналіз. Це шантаж, висловлений академічною мовою», — зауважили автори статті. 

При цьому, вона наголосили, The Economist не спростував на своїх сторінках жодну з маніпуляцій Мельниченка. Крім того, статтю проілюстрували світлинами олігарха біля двох білих собак. «Це людина, чиї заводи постачають аміак, що використовується в боєприпасах, що вбивають українських мирних жителів. Цей естетичний вибір далеко не нейтральний. Він нормалізує та гуманізує саме так, як вимагає Кремль», — написали українські експерти. 

На їхню думку, стаття в The Economist покликана приховати існування альтернативних сценаріїв та залякати майбутніми загрозами, як-от ескалація війни, залежність Росії від Китаю, шантаж ядерною зброєю, сплеск агресивного шовінізму та майбутня непердбачуваність, які насправді вже матеріалізувалися.

«Ми глибоко шкодуємо, що сторінки шанованого видання стали платформою для таких маніпуляцій — маніпуляцій, які легко розпізнають ті, хто мав безпосередній досвід спілкування з Москвою.

Ми просимо The Economist надати українським авторам еквівалентний простір — не в розділі листів до редактора, а у форматі, пропорційному тому, що надано Мельниченку. Це не прохання про послугу. Це вимога редакційної послідовності», — додали українські експерти.

Фото: The National Interest