Представники владної коаліції Чехії готують законопроєкт про обов'язкову реєстрацію організацій з іноземними зв'язками. Про це пише Ceske Noviny.

У своїй програмній заяві уряд обіцяє створити публічний реєстр субсидій для некомерційних організацій з державних бюджетів. «Для організацій, які здійснюють політичну діяльність і фінансуються з-за кордону, ми введемо обов'язок прозоро вказувати цей факт», — йдеться в документі.

Проєкт, що передбачає реєстрацію фізичних та юридичних осіб, має зосередитися на роботі в публічній, політичній, медійній, освітній або академічній сфері, що може впливати на громадську думку та дискусії.

«Зовнішні зв'язки визначаються як дії на користь іноземної особи, а також здійснення консультативної, аналітичної, комунікаційної, медійної чи освітньої діяльності у зв'язку з іноземною особою», — пише Ceske Noviny.

Закон не повинен застосовуватися до медіа, якщо вони створені відповідно до правового порядку Чеської Республіки і їх «публічна діяльність фінансується за рахунок звичайної комерційної діяльності, що здійснюється за нормальних ринкових умов».

У версії пропозиції, доступній ČTK, згадується, що низка демократичних держав, як-от США, Ізраїль та Австралія, має подібні механізми реєстрації. У документі стверджують, що проєкт не наслідує іноземні практики, приймаючи конкретну модель, «а відображає загальний демократичний стандарт прозорості, адаптований до конституційного ладу Чеської Республіки».

Низка некомерційних організацій розкритикувала цю парламентську пропозицію.

«Ми сприймаємо новий закон про реєстрацію суб'єктів з іноземними зв'язками як ще одну спробу держави обмежити та ускладнити роботу неурядового сектору, натхненну сумнозвісним російським законом. З метою дискредитації та навішування ярликів на неурядові організації в очах громадськості», — сказала директорка Amnesty International у Чехії Люсі Лаштікова.

«Ми автоматично підпадаємо під дію цього закону. На практиці це означало б обов'язкову реєстрацію, постійну звітність та оприлюднення списку співробітників і їхніх посадових інструкцій — даних, які безпосередньо загрожують безпеці наших колег у таких країнах, як Росія, Білорусь чи Афганістан», — також зазначив Томаш Урбан, речник організації People in Need, яка співпрацює з партнерами в більш ніж 30 країнах і використовує європейські гранти.

Голова партії «Мери та незалежні» (STAN), ексмініністр внутрійшніх справ Віт Ракушан закликав «навести лад в уряді і припинити копіювати закони Путіна».

На думку голови партії «Пірати» Зденека Гржиба, закон може спричинити утиски правозахисних організацій, наукових та освітніх установ через нечітке визначення іноземного впливу. Ексміністр закордонних справ Ян Ліпавський також вважає, що закон є спробою ліквідувати некомерційні організації.

Прем'єр-міністр Андрей Бабіш у відповідь на запитання ČTK під час пресконференції заявив, що твердження про те, що поправка створюється під впливом Росії, є нісенітницею. «Це не має нічого спільного з Росією», — сказав він.

За його словами, його уряд не хоче фінансувати політичні некомерційні організації, багато з яких отримують гроші з-за кордону. «Ми раді, коли є некомерційні організації, які допомагають у соціальній системі, але політичним некомерційним організаціям не можна втручатися в політичну боротьбу», — сказав прем’єр-міністр.

Нагадаємо, схоже законодавство про «іноземних агентів» діє з 2017 року в Росії. У 2023 році реєстр «іноагентів» опублікували також у Казахстані, у 2024-му схожі закони прийняли в Киргизстані та Грузії.

У травні 2025 року Єврокомісія вимагала від Угорщини відкликати суперечливий законопроєкт «Прозорість громадського життя», спрямований на обмеження іноземного фінансування неурядових організацій і медіа. Угорський закон був скасований Судом ЄС.

У грудні минулого року Конституційний суд Словаччини скасував подібну норму, заявивши, що вона стигматизує організації без доведення загрози лише тому, що вони мають іноземних партнерів. 

Фото: Unsplash