4 березня Національна рада телебачення і радіомовлення презентувала «Рекомендації для медіа щодо запобігання мові ненависті та дискримінації», які напрацьовані у рамках проєкту «Компетентні медіа – демократичне і толерантне суспільство».

За словами членкині Нацради Олена Ніцко, медіарегулятор за підтримки проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – ІІ Фаза» (SFEM-UA) розробив «Рекомендації для медіа щодо запобігання мові ненависті та дискримінації», спираючись на європейські стандарти та норми чинного законодавства.

«Рекомендації базуються на практичному досвіді, який ми напрацювали протягом декількох років. Ми провели зустрічі з великою кількістю громадських організацій, ми хотіли почути, що для них є мова ненависті і ворожнечі», — сказала Олена Ніцко.

Голова Нацради Ольга Герасим’юк наголосила, що для регулятора це надзвичайно важливий проект. «Особливо це важливо сьогодні, під час війни. Тому що війна лише загострює потребу в дотриманні прав людини, як в середині країни, де нам потрібно не допустити розбрату, сварок, на які дуже розраховує зовнішній ворог. Саме він і робить багато таких вкидів, щоб і посварити між собою національні спільноти, і щоб Україну вважали у світі відсталою, сексистською, расистською, фашистською державою. Але їм нічого не вдається. Ми працювали з понад 80-ма громадськими організаціями і дуже їм вдячні. Мова ворожнечі і ненависті – це проблема всього світу сьогодні», - сказала Ольга Герасим’юк.

Офіцерка проєкту Ради Європи «Підтримка впровадження європейських стандартів щодо боротьби з дискримінацією та прав національних меншин в Україні» Анастасія Палюх зауважила, що в Україні немає законодавчого визначення терміну «мова ворожнечі», і наразі працює робоча група, щоб розробити таке визначення. На важливості рекомендацій наголосила і керівниця проєкту Ради Європи «Підтримка впровадження європейських стандартів щодо боротьби з дискримінацією та прав національних меншин в Україні» Земфіра Кондур.

Член Нацради Максим Онопрієнко додав, що ні в українському законодавстві, ні в міжнародному немає універсального визначення терміну «мова ворожнечі», і це дає простір для дискусій і маніпуляцій. «Ми в Нацраді неодноразово стикалися з випадками, коли мову ворожнечі і дискримінації медіа виправдовували правом на свободу слова, свободу переконань. А ми завжди говорили, що свобода слова не має дорівнювати приниженню гідності інших людей за ознаками належності етнічної, релігійної, вікової, гендерної та ін. Ми відразу в межах повноважень реагували на такі випадки. Зокрема щодо узагальнень медіа щодо ромської спільноти та ін. Часто мова ворожнечі маскується під гумор чи сарказм. Але якщо в результаті цього є стигматизація чи розпалювання ворожнечі, то це вже проблема», — сказав він.

У презентованих рекомендація велика увага приділена наративам, часто повторюваним тезам, які поступово формують негативне ставлення до людини, чи групи людей. Також у рекомендаціях є інструменти, якими зможуть послуговуватися медіа, щоб переконатися, що матеріал не містить мови ворожнечі, стереотипів, ярликів тощо.

Презентація рекомендацій Нацради

На думку учасників, рекомендації допоможуть українському суспільству бути більш згуртованими, об’єднаними і сильнішими. А розробники закликали використовувати рекомендації у медійній праці, та імплементувати в редакційні статути.

Рекомендації стануть інструментом для запобігання різним формам мови ворожнені та ксенофобії у медіа, боротьби з поширенням ворожнечі проти етнічних спільнот та окремих осіб, які належать до захищених категорій, підтримки саморегулювання та самомоніторингу з боку медіа в Україні, зазначили розробники.

Документ оприлюднили на сайті Нацради. Презентацію рекомендацій також можна переглянути тут.

Фото: Світлани Остапи