У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №14372, що передбачає кримінальну відповідальність за публічні заклики або підбурювання до насильства щодо державних чи громадських діячів. Його вже направили на розгляд Комітету  з питань правоохоронної діяльності.

Одним з ініціаторів законопроєкту є нардеп Микола Тищенко, якого підозрюють у незаконному позбавленні волі ексбійця спецпідрозділу «Кракен». Серед ініціаторів проєкту також нардепи Антон Яценко та Михайло Крячко.

Згідно з пояснювальною запискою, метою законопроєкту є «посилення кримінально-правового захисту державних та громадських діячів і їхніх родин від посягань на їхнє життя, здоров’я або гідність, зокрема з урахуванням обов’язкових для України міжнародних стандартів».

Автори проєкту вважають, що чинне законодавство України не містить норм, які б передбачали відповідальність за публічні заклики або підбурювання до насильства щодо державних чи громадських діячів, що призводить до їх безкарності. При цьому у проєкті пропонують включити до поняття «публічні заклики» ті, що були поширені через медіа та інтернет.

Також, за словами авторів законопроєкту, тривогу викликає той факт, що в умовах воєнного стану спостерігається озброєння цивільного населення. За таких обставин будь-який словесний заклик до насильства може легко перерости в дії.

Законопроєктом пропонують внести зміни до статті 346 ККУ. Зокрема, запровадити покарання: 

• позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років за погрози вбивством, завданням шкоди здоров’ю, насильством, викраденням, позбавленням волі або знищенням чи пошкодженням майна, висловлені усно, письмово, через жести, засоби зв’язку чи інтернет, зокрема шляхом демонстрації зброї, фото або відео, — на адресу вищих посадовців, керівників органів влади, суддів, правоохоронних органів, політичних партій, а також їхніх близьких родичів у зв’язку з їхньою державною або громадською діяльністю;
• позбавлення волі на строк від шести до десяти років за публічні заклики або підбурювання до вбивства, насильства, викрадення, позбавлення волі, завдання шкоди здоров’ю чи знищення майна щодо державних і громадських діячів, у тому числі через інтернет або засоби зв’язку (зокрема шляхом поширення, коментування чи схвалення таких матеріалів);
• позбавлення волі на строк від семи до десяти років за умисне заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень, легких тілесних ушкоджень, нанесення побоїв або вчинення інших насильницьких дій щодо осіб, зазначених у частині першій цієї статті, вчинене у зв’язку з їх державною або громадською діяльністю;
• позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років за умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень особам, зазначеним у частині першій цієї статті, вчинене у зв’язку з їх державною або громадською діяльністю;
• позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне ув’язнення за дії, передбачені цією статтею, вчинені під час воєнного стану, повторно, групою осіб, із застосуванням зброї чи вибухівки, з мотивів політичної ненависті або з використанням інформаційних технологій для масового поширення погроз чи закликів до насильства.

Нагадаємо, на початку 2026 року після отримання висновку міжнародних експертів планують зареєструвати законопроєкт про протидію SLAPP-позовам (стратегічним позовам проти участі громадськості).

Фото: Shutterstock