У підсумкових текстах за 2025 рік «Детектор медіа» вже розповів про те, як змінилася російська пропагандистська риторика за цей рік, про те, що говорив Дональд Трамп про війну та мир протягом року, про головні тренди російської пропаганди у 2025-му та про зміни у веденні інформаційної війни за рік. Читайте також про те, як змінився ринок платного телебачення у 2025 році та про головні події у світі технологій, в українській кіноіндустрії та медіаринку. Також ми розповіли про найпопулярніші новини й статті про Суспільне та сайту MediaSapiens, а також найцікавіші серіали та ютуб-проєкти минулого року. Усі матеріали шукайте за тегом #Підсумки року 2025.

Тепер нагадаємо двадцять найпопулярніших новин сайту «Детектор медіа», а разом із ними — і подій, які у 2025 році найбільше цікавили читачів.

1.

Як і більшість експертів, наші читачі визнали однією з головних подій минулого року антикорупційні розслідування. І в цьому році, на відміну від попередніх років і навіть десятиліть, розслідування робили власне антикорупційні органи, тобто НАБУ і САП. А журналісти-розслідувачі, безумовно, вели тему і не давали розслабитися і фігурантам справ, і аудиторії, але все ж таки головними ньюзмейкерами були самі правоохоронці.

За серіалом під назвою «операція “Мідас”» стежили геть усією країною, тому і не дивно, що новини про неї увійшли у провідну двадцятку торішніх новин «ДМ». Але головна новина року для наших читачів пов’язана з іншою справою, про яку стало відомо наприкінці року — розслідування НАБУ проти низки нардепів через систематичне отримання грошей за голосування в Раді. За інформацією медіа, підозрюваними у справі наразі є народні депутати Євген Пивоваров, Ігор Негулевський і Юрій Кісєль. А от Юрій «Юзік» Корявченков начебто не є фігурантом справи, але, як повідомили джерела «Дзеркала тижня», все ж таки виїхав за кордон — бо вважав, що і до нього можуть прийти детективи НАБУ. Новина про те,  що «Юзік» уже не з нами вже за кордоном має рекордні перегляди на «ДМ»: за останній тиждень 2025 року її прочитали 196 909 разів. І це перше місце в нашій двадцятці.

2.

Традиційна новорічна рубрика «ДМ»: на яких каналах після привітання президента не ввімкнули державний гімн. Кожен рік таких каналів стає дедалі менше, але все ж таки вони є. Торік це були СТБ, ICTV2, ТЕТ, «2+2», Новий канал, «Еспресо», Прямий — і новину про це від 1 січня 2025 року прочитали 183 тисячі 597 разів, через що вона займає друге місце у двадцятці новин «ДМ».

Цього року каналів, які не ввімкнули гімн, поменшало — ТЕТ, «Апостроф TV», 24 канал, Прямий і «2+2». Але тепер, наприклад, замість привітання чинного президента в етері 5 та Прямого спочатку поставили привітання колишнього власника і президента — Петра Порошенка. А торік спочатку давали слово Зеленському.

Зазначимо, що українське законодавство не зобов’язує телеканали вмикати ані гімн, ані новорічне привітання президента — це лише традиція, до якої ми всі звикли.

3.

Доступ до інформації, зокрема, до реєстрів, — завжди у фокусі уваги нашої аудиторії. Тому не дивно, що третє місце в цьому переліку отримала новина про те, що президент Зеленський підписав закон, що обмежує доступ до реєстрів нерухомості — під час воєнного стану та рік після його закінчення в Україні обмежений доступ до даних про місцезнаходження обʼєктів нерухомості, а також до кадастрових номерів земельних ділянок, що належать будь-яким юридичним особам. Цю новину прочитали 132 660 разів.

4.

Видання The New York Times розповіло про Віталія Дрібницю — 59-річного вчителя історії з Білої Церкви, який уже три роки веде інформаційну боротьбу з російською пропагандою онлайн.

Майже щодня Віталій Дрібниця по кілька годин розмовляє з росіянами на платформі Chatroulette. Використовуючи факти й гострі запитання, він розвінчує поширені міфи російської пропаганди: що Україна як нація була створена Радянським Союзом, що її лідери є неонацистами або що її мова є лише діалектом російської мови. Новину про те, що іноземне видання розповіло історію Дрібниці, прочитали на сайті «ДМ» 98 353 разів.

5.

Російське пропагандистське агентство ТАСС опублікувало відеоматеріал з обміняними з полону росіянами. На ньому не тільки видно не дуже щирі посмішки колишніх військовополонених, які повернулися в Росію, а ще й чутно, як інші військові й оператори надають чіткі інструкції тим, кого обміняли: коли усміхатися, як вдавати радість і що саме казати на камеру. Новину про те, що російська пропаганда не тільки створює фейки про Україну й українців, а й примушує вдавати радість від повернення на батьківщину власних громадян, прочитали на «ДМ» 87 409 разів. Схоже, що таке ставлення росіян до «дорогих співвітчизників» вражає українців навіть після чотирьох років війни.

6.

Аудиторію «ДМ» зацікавила новина про те, що посольство Австрії просить Україну з’ясувати обставини затримання оператора каналу ORF — її прочитали 79 624 разів. Нагадаємо, що оператор — громадянин України, ветеран Андрій Непоседов, який їхав на зйомки в Тернопільську область за завданням австрійського журналіста Крістіана Вершютца, якому забороняли в’їзд в Україну через маніпулятивні сюжети та поширення російської пропаганди. А затримали 53-річного чоловіка співробітники ТЦК. За кілька днів після розголосу його відпустили, і він поїхав до Києва з дружиною й адвокатом. А Вершютц розповів австрійським медіа (і це масово тиражувала російська пропаганда), що його оператор «був затриманий» і йому вдалося «при нез’ясованих обставинах» опинитися на волі.

7.

Головна редакторка видання The Kyiv Independent Ольга Руденко повідомила, що 29 вересня невідомий чоловік намагався зібрати інформацію про виконавчу директорку видання Дарину Шевченко біля її будинку. Він намагався опитувати сусідів і показував фото Дарини, а також фотографував вхід до підʼїзду і спільні двері на поверсі. У будинок його привели працівники місцевого ЖЕКу після того, як чоловік показав посвідчення.

Дарина Шевченко написала заяву до поліції про переслідування. У розмові з «Детектором медіа» вона сказала, що юристи наразі не радять публічно розповсюджувати деталі справи через початок слідчих дій. А поки поліція робила свою справу, журналісти робили свою — і вже за кілька днів «Схеми» з’ясували, що чоловік, який напередодні приходив до помешкання Дарини Шевченко, працює в СБУ. Новину про черговий випадок стеження за медійниками прочитали 78 313 разів.

8.

Новину «У районі Покровська автівка з воєнною кореспонденткою 5 каналу Ольгою Калиновською підірвалася на магнітній міні» прочитало 71 920 людей. Одна з численних, на жаль, новин за минулий рік про медійників, які постраждали під час виконання своїх обов’язків. Цього разу всі залишилися живими: водій зазнав травм ноги, двоє бійців і кореспондентка каналу Ольга Калиновська отримали контузії. Але вона змогла вийти в ефір каналу і розповісти про підрив автівки.

9.

Новина про медіа та війну — але не нашу війну. Авторство однієї з найвідоміших світлин про у В’єтнамі — «Жах війни», зроблену у червні 1972 року, — поставили під сумнів.

З моменту публікації світлини вважалося, що автором є в’єтнамський фотограф, який працював в агентстві Associated Press (AP) у Сайгоні, Нік Ут. У 1973 році фотографія здобула премію World Press Photo та принесла Уту міжнародне визнання.

Натомість у документальному фільмі «The Stringer» режисера Бао Нґуєна, представленому на кінофестивалі Sundance у січні 2025 року, йдеться, що автором фото може бути водій NBC Нґуєн Тань Нґе, який також працював фрилансером для AP Після прем’єри фільму у World Press Photo провели власне розслідування. У звіті, оприлюдненому 16 травня, йдеться, що за результатами аналізу локації, відстані й камери, якою було зроблено знімок, фотографи Нґуєн Тань Нґе міг мати кращу позицію для знімання, ніж Нік Ут. Організація вважає історію «спірною» та припускає, що ім’я справжнього автора знімка ніколи не буде остаточно підтверджене — тому World Press Photo тимчасово скасувала визнання авторства світлини «Жах війни». Новину про це прочитали 66 699 разів. До речі, АP теж удруге за чотири місяці провело внутрішнє розслідування та знову заявило, що не знайшло підстав для зміни авторства.

10. Цього року Президент звернувся до уряду з ініціативою створення 1000 годин українського контенту та спрямування на неї коштів  (немаленьких 4 мільярдів гривень) — і новину про це прочитали 64 095 разів. Ініціатива стала одним із найобговорюваніших у медіа рішень президента торік, оскільки суттєво впливає і на кіноіндустрію, і на телевізійний ранок і на роботу інституцій в культурній сфері. Детальніше про це можна почитати в статті Анастасії Платонової.

11.

Трохи про кадрові зміни: телеведучий «Подробиць» Олександр Васильченко пішов із каналу «Інтер». Новина про це рішення ведучого зібрала 55 410 переглядів. Васильченко не розповів «Детектору» про причини свого рішення, але судячи з його соцмереж, за місяць після звільнення він живе з сім’єю в Італії.

Одразу три новини про внесення Нацрадою російських телеведучих та акторів до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці України, потрапили в перелік найбільш популярних новин на «ДМ» торік. Перша — новина про внесення до списку актора та ведучого різних шоу на каналі ТНТ Азамата Мусагалієва, який колись грав у КВК, а тепер підтримує російську агресію та виступає на окупованих територіях. Друга — новина про внесення  до того ж переліку актора Валерія Ніколаєва, найбільш відомого головною роллю в україно-російському серіалі «День народження Буржуя». Тепер він співпрацює з одним із головних російських пропагандистів Володимиром Соловйовим на каналі «Соловьев Live». Третя новина стосувалася внесення до переліку російського актора Івана Агапова, який, як повідомила Нацрада, підтримує агресію Росії та знімається у пропагандистських фільмах в окупованих українських містах. Ці новини зібрали 53 422, 48 651 та 46 614 переглядів відповідно, і займають 12, 15 та 19 місце в переліку.

13.

Трагічна втрата — 12 серпня на фронті загинув український актор, колишній гравець КВК та телеведучий Максим Неліпа. Новину про загибель військового, а колись ведучого численних шоу, зокрема «Програй мільйон», «Хто там?», «Народна зірка» та учасника телепроєктів «Танці з зірками» та «Дизель шоу», прочитали 50 271 раз. Брат ведучого розповів, що Максим вступив до лав Збройних сил України одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії.

14.
Після початку операції «Мідас» Тимур Міндіч, друг президента та співвласник студії «Квартал-95», без перебільшення прокинувся знаменитим. Тож передбачувано, що новина про те, що підсанкційний бізнесмен володіє ефірним каналом, що мовить у державному мультиплексі МХ-7, увійшла до найбільш популярних новин «ДМ» торік. Її прочитали 49 280 разів. Міндіч, як відомо, тепер відпочиває в Ізраїлі, вважає себе непричетним і невинуватим, а розслідування щодо нього називає «медійною атакою».

16. Дивовижні новини майже з потойбіччя. Іранський державний телеканал IRIB заблюрив у сюжеті частини ніг міністерки закордонних справ Фінляндії Еліни Валтонен, не покриті спідницею. У відповідь фінські жінки почали флешмоб на підтримку Валтонен із гештегом #Mylegstoo, який стрімко набув популярності в соцмережах. Жінки з різних країн почали викладати фото своїх ніг із підписом «Мої ноги теж», що є відсилкою до кампанії проти сексуального насильства щодо жінок #Metoo. Новину про флешмоб прочитали 48 470 разів.

17.

Повернення з майже трирічного полону журналіста Дмитра Хилюка — одна з ключових подій минулого року (і одна з нечисленних — хороша). Про перебування в полоні журналіста протягом цих років було відомо вкрай мало — і за місяць до його повернення додому звільнений із російського полону український військовий розповів «Репортерам без кордонів», що бачив журналіста УНІАН на початку травня 2025 року у російській виправній колонії №7 у Володимирській області. Журналіст дуже схуд, його постійно піддавали тортурам із моменту викрадення у березні 2022 року, але він тримався. Новина про стан здоров’я Хилюка та про місце його перебування зібрала на «ДМ» 48 149 переглядів. А вже за місяць, у серпні 2025 року, він повернувся в Україну.

18.

Минулий рік видався складним для незалежних медіа Грузії, які піддаються тиску з боку проросійської влади. Грузинські парламентарі приймають схожі на російські закони, які обмежують роботу медіа та позбавляють їх можливості отримувати фінансування від донорів. Тому 13 серпня сайти 22 незалежних грузинських медіа на годину припинили свою роботу — користувачі, які заходили на їхні сайти, бачили лише чорний екран. Новина про цю акцію, яка мала на меті привернути увагу до складного становища медіа та попросити про підтримку, зібрала 47 836 переглядів.

20.

Замикає двадцятку найпопулярніших новин на «ДМ» повідомлення про телеведучого Вадима Карп’яка, який у жовтні мобілізувався до лав Збройних сил України. Наприкінці грудня журналіст розповів, як проходив базову воєнну підготовку та склав присягу. Новину про це прочитали 45 445 разів.