Комісія з журналістської етики (КЖЕ) рішуче засудила збір інформації про приватне життя журналістів та будь-які інші спроби тиску і закликала розслідувати незаконне стеження за медійниками, серед яких був і голова КЖЕ Андрій Куликов, з боку фігурантів справи «Мідас». Про це йдеться у відповідній заяві, опублікованій на сайті Комісії.

«Такі дії не лише відтворюють неприйнятні практики 1990-х і початку 2000-х років — вони несумісні з демократичними стандартами, суперечать Конституції України та міжнародним зобов’язанням держави, а також становлять пряму загрозу свободі слова й національній безпеці в умовах війни.

Український досвід свідчить: атаки на свободу слова та застосування "силових" практик щодо журналістів зрештою послаблюють державу, а не зміцнюють її. Кожна спроба контролювати журналістів через стеження або дискредитацію призводила до глибоких політичних криз, падіння довіри до влади та посилення впливу зовнішніх гравців», — переконані в КЖЕ.

Комісія також зауважила, що в умовах повномасштабної російської агресії такі практики можуть використати ворожі спецслужби для дискредитації українських інституцій, посилення суспільної недовіри та поглиблення розколу між громадянами й державою. Крім того, як застерігає КЖЕ, зібрана незаконним шляхом інформація про журналістів може стати інструментом шантажу, вербування або створити фізичну загрозу для репортерів, які працюють з темами оборони, безпеки та антикорупційних розслідувань.

Комісія вимагає від правоохоронних органів негайно розслідувати факти порушення недоторканності приватного життя журналістів, оприлюднені у справі «Мідас», з публічним інформуванням про результати та притягненням винних до відповідальності, а від політичного керівництва держави — публічно підтвердити нульову толерантність до незаконних операцій проти журналістів і зафіксувати, що будь-які дії щодо медійників можуть здійснюватися лише в межах закону, під судовим контролем та з дотриманням міжнародних стандартів.

Верховну Раду також закликають посилити парламентський контроль за роботою силових органів у частині втручання в роботу медіа, зокрема провести відповідні парламентські слухання.

Нагадаємо, про те, що в бекофісі фігурантів справи про корупцію в енергетиці виявили 527 довідок із закритими персональними даними про детективів НАБУ, депутатів, чиновників, силовиків та журналістів, розповів наприкінці листопада детектив Національного антикорупційного бюро Олександр Абакумов.

Тоді стало відомо, що серед довідок знайшли профайли, зокрема на редактора та співзасновника проєкту «Наші гроші» Юрія Ніколова, його колегу, нині покійного співзасновника «Наших грошей» Олексія Шалайського та інших журналістів, які висвітлюють корупцію. 

• Читайте також: «Я скрізь для них був незручною фігурою», — Юрій Ніколов про його досьє, виявлене у бекофісі фігурантів справи «Мідас»

Через досьє на журналістів, які були знайдені в бекофісі Тимура Міндіча, Ярослав Юрчишин направив депутатські звернення до уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця, Нацполіції, Офісу генпрокурора та Державного бюро розслідувань. 15 грудня Юрчишин з дозволу Національного антикорупційного бюро опублікував список журналістів, довідки з персональними даними яких були у бекофісі фігурантів справи про корупцію в енергетиці. 

Серед тих, за ким незаконного стежили, є Марина Ансіфорова (Cosa Intelligence Solutions, Liga.net), Юрій Бутусов (військовий та головний редактор Цензор.net ), Станіслав Речинський (головний редактор «ОРД»), Володимир Федорін (головний редактор «Forbes Ukraine»), Ольга Чайка (редакторка «Forbes Ukraine»), Юрій Ніколов (співзасновник проєкту «Наші гроші») та Андрій Куликов (голова Комісії з журналістської етики, ведучий «Громадського радіо»). Також у списку є покійні засновник «Дзеркала тижня» Володимир Мостовий та журналіст-розслідувач Олекса Шалайський.

«Громадське радіо» звернулося до Національної поліції України та Офісу Генерального прокурора України з вимогою розслідувати стеження за журналістами, яке здійснювали фігуранти справи про корупцію в енергетиці. Андрій Куликов сказав у коментарі «Детектору медіа», що про свою присутність у списках дізнався з допису Ярослава Юрчишина, а правоохоронці з ним не звʼязувалися. На запитання про те, чи звертатиметься в поліцію, Куликов відповів, що зробить це, якщо побачить, що це єдиний спосіб дізнатися, яка інформація там зібрана.

Володимир Федорін у розмові з «ДМ» сказав, що проконсультується з корпоративним юристом. Юрій Ніколов поки не вирішив, чи буде звертатися до поліції, і має проконсультуватися з адвокатом. Юрій Бутусов повідомив «ДМ» про те, що планує звернутися до поліції найближчими днями.  Марина Ансіфорова з Liga.net сказала, що в разі виявлення підстав незаконного стеження чи збирання інформації, обовʼязково подасть заяву про злочин.

«Детектор медіа» звернувся по коментар до інших журналістів, за ким стежили, і чекає на відповідь.

Фото: КЖЕ