Сейм Польщі не підтримав введення покарання за пропаганду «бандеризму»
Сейм Польщі не підтримав введення покарання за пропаганду «бандеризму»
Польський Сейм не підтримав президентський проєкт нової редакції закону про допомогу українцям, які перебувають у країні через війну. Документ передбачав зокрема введення кримінальної відповідальності за пропаганду так званого бандеризму. Про це повідомляє «Польське радіо».
За відхилення проєкту проголосували 244 депутати, 198 були проти, троє утрималися.
Президентський проєкт змін до закону про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом був підготовлений після того, як наприкінці серпня президент Кароль Навроцький наклав вето на попередню нову редакцію цього закону. Після передачі до Сейму проєкт було направлено на громадське обговорення. Тим часом парламент ухвалив, а президент підписав інший, урядовий закон про допомогу громадянам України, який посилив контроль за отриманням іноземцями соціальних виплат.
Президентський проєкт, окрім продовження легального перебування в Польщі громадян України, дублював більшість положень щодо поступового згортання частини допоміжних заходів, які вже були включені до урядового закону.
Президент також запропонував норми, яких не було в урядовому законі. Перша з них стосувалася змін до Кримінального кодексу і передбачала підвищення покарання за незаконний перетин польського кордону до п’яти років позбавлення волі, а також збільшення меж покарання за організацію незаконного перетину кордону — від 2 до 12 років позбавлення волі.
Ще однією зміною, запропонованою президентом і відсутньою в урядовому законі, було запровадження кримінальне покарання за пропаганду так званого «бандеризму» та діяльності ОУН-УПА — на тих самих підставах, що й за пропаганду нацизму, комунізму чи фашизму.
Згідно з президентським проєктом поправок, особа, яка «публічно пропагує нацистську, комуністичну, фашистську ідеологію, ідеологію Організації українських націоналістів, угруповання Бандери та Української повстанської армії, або ідеологію, що закликає до застосування насильства для впливу на політичне чи суспільне життя, підлягатиме позбавленню волі на строк до трьох років».
Нагадаємо, 2 липня, президент Польщі Анджей Дуда підписав закон, який встановлює 11 липня Національним днем памʼяті поляків — «жертв геноциду, вчиненого ОУН та УПА» на східних територіях Другої Польської Республіки.
На початку червня 2025 року відповідний закон ухвалив Сейм Польщі. У заяві Сейму йшлося про те, що у 1939–1946 роках українські націоналісти «скоїли злочин геноциду проти польського населення» та «вбили понад сто тисяч поляків і змусили сотні тисяч втекти».
Міністерство закордонних справ України заявило, що рішення Польщі встановити 11 липня Днем пам’яті «жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Польської Республіки» суперечить духу добросусідських відносин між країнами.
У міністерстві сказали, що шлях до справжнього примирення лежить через діалог, взаємну повагу і спільну роботу істориків, а не через політичні односторонні оцінки.
Читайте також:
