Депутат парламенту Естонії, колишній директор розвідувального управління Ерік-Нілес Кросс висунув видання «Українська правда» на Нобелівську премію миру. Про це він повідомив на своїй сторінці в іксі.

«25 років тому, 16 вересня 2000 року, було викрадено та вбито українського журналіста Георгія Гонгадзе. Той трагічний день став символом боротьби за свободу слова та за демократичне майбутнє України. Засноване ним медіа — "Українська правда" — стало набагато більше, ніж просто виданням. Це рушійна сила демократичних змін в Україні. Воно викривало корупцію, повідомляло про порушення прав людини, документувало воєнні злочини Росії та стало одним із ключових джерел правди про Україну у світі», — написав депутат.

• Читайте також: «Він змінив українську журналістику. Він змінив нас». Як у Києві вшанували пам’ять Георгія Ґонґадзе

Він також звернув увагу на те, що за ці 25 років троє журналістів «Української правди» віддали своє життя за право говорити правду — Георгій Ґонґадзе, Павло Шеремет та Вікторія Рощина, яка загинула в російському полоні у 2024 році.

«Їхня жертва є суворим нагадуванням про те, що свобода слова ґрунтується на крові та мужності тих, хто не боїться йти до кінця. Сьогодні Україна захищає не лише своє майбутнє, а й свободу всієї Європи. У цій боротьбі "Українська правда" відіграє видатну роль. Саме тому я офіційно подав номінацію "Української правди" на Нобелівську премію миру. Це визнання її внеску в демократичні перетворення України та захист свободи слова, яка є наріжним каменем демократичного світу», — зазначив Ерік-Нілес Кросс.

Він також додав, що для Естонії, як для країни, що знає ціну свободи, цей крок є виявом солідарності з українським народом та глибокої поваги до журналістів, які продовжують свою роботу «там, де сама правда є зброєю».

Головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва у коментарі «Детектору медіа» висловила вдячність Кроссу за довіру та підтримку, і зауважила, що така ініціатива є надзвичайно цінною та приємною для команди медіа.

«Відчуваємо піднесення, натхнення, розуміння, що нашу роботу помічають. І бачимо це ще і як можливість, щоб більше людей дізналося про українську незалежну журналістику, історію "УП", Георгія Ґонґадзе, Павла Шеремета, про справу Вікторії Рощиної. Якщо це приверне зайву увагу до України та її боротьби, ми також будемо щасливі», — додала редакторка. 

• Читайте також: Севгіль Мусаєва: «Українська правда» — це більше, ніж журналістика

Нагадаємо, минулого року Нобелівську премію миру вручили японській організації Nihon Hidankyo, що обʼєднує вцілілих після атомного бомбардування Хіросіми і Нагасакі та їхніх родичів. Організацію нагородили за «зусилля зі створення світу, вільного від ядерної зброї, і за демонстрацію того, що ядерна зброя ніколи більше не повинна використовуватися».

Лавреаткою Нобелівської премії миру 2023 року стала правозахисниця з Ірану Наргес Мохаммаді. Її нагородили за «боротьбу проти гноблення жінок в Ірані та боротьбу за захист прав людини та свободи для всіх». Іранський режим заарештовував її 13 разів, п’ять разів визнавав винною і засудив до 31 року ув’язнення та 154 ударів батогом. 

У 2022 році Нобелівську премію миру отримала українська правозахисна організація Центр громадянських свобод‎, яка 15 років працює заради захисту прав людей в Україні та за кордоном. Це перша Нобелівська премія в історії України. 

Крім Центру, премію отримали також російський «Меморіал» та білоруський активіст Алесь Бяляцький, який відбуває покарання у Білорусі. 2022 рік став лише третім випадком в історії, коли Нобелівську премію присудили трьом лауреатам.

Фото: Ерік-Нілес Кросс/Madis Veltman