31 серпня на сайті 24 каналу з'явилася новина на основі інтерв'ю з істориком Ігорем Тодоровим про те, що Леонід Кучма, на той час депутат від комуністичної партії, який пізніше став президентом України, нібито не брав участі в голосуванні 24 серпня 1991 року за Акт проголошення Незалежності України. Тодоров стверджував, що списки поіменного голосування недоступні. Утім, ця інформація не відповідає дійності.

На це звернував увагу журналіст та історик Олександр Зінченко. Він опублікував на своїй фейсбук-сторінці поіменний список тих, хто голосував того дня, з книги «Здобуття Незалежності України 1991», де вказано, що Кучма проголосував «за».

Олександр Зінченко/фейсбук

Історик Ігор Тодоров у коментарях до допису визнав, що припустився помилки, та зазначив, що насправді Леонід Кучма не голосував за Декларацію про державний суверенітет 16 липня 1990 року. 24 канал також перепросив за поширення неправдивої інформації та вніс корективи у новину та в інтерв'ю з Ігорем Тодоровим. 

Скриншот оновленої новини на сайті 24 каналу

Головна редакторка сайту 24 каналу Анастасія Зазуляк у коментарі «Детектору медіа» сказала, що журналісти звернулися з проханням про інтерв’ю до історика Ігоря Тодорова, оскільки вважають його достатньо експертним, і на момент розмови у них не виникло жодних сумнівів у його професійності.

«Пан Ігор — історик, український науковець, доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій Ужгородського національного університету. Тож у його експертності у нас не було сумнівів. Саме через професійність тієї чи іншої людини з певної сфери журналісти запрошують спікерів до себе на інтерв’ю. Саме експерти допомагають "фактчекнути" ті чи інші факти.

На жаль, пан Ігор помилився, про що і сам написав у дописі у фейсбуці. А значить — помилилися і ми. Наша редакція оперативно відреагувала на помилку, оновила текст інтерв’ю, а також згадану новину», — сказала Анастасія Зазуляк. 

Редакторка додала, що видання повністю відповідає за контент на їхньому сайті, тож команді було важливо оперативно відреагувати на помилку. Вона також зауважила: те, що інформацію надав історик, не є виправданням для медіа, яке її поширило, і фактчекінг важливий на всіх етапах. Утім, ніхто не застрахований від помилки, тож важливо вчасно на неї відреагувати, вважає Анастасія Зазуляк. 

Сам Ігор Тодоров у коментарі «Детектору медіа» сказав, що дійсно помилився, переплутавши дані про Акт проголошення Незалежності України та Декларацію про державний суверенітет. Під час інтерв'ю він не посилався на конкретні джерела на підтвердження інформації про Леоніда Кучму.

«Мені на згадку прийшло, що з 1990-х років була така інформація щодо Леоніда Кучми. Але я очевидно переплутав Акт про незалежність та Декларацію про суверенітет. Це, безумовно, прикро», — пояснив історик.

Зауважимо, що інформацію про те, що Леонід Кучма нібито не голосував за відновлення Незалежності раніше поширювали учасники подій 24 серпня 1991 року. Так, перший президент, а на той час голова Верховної Ради УРСР Леонід Кравчук у книзі, уривок з якої опублікувала газета «День», писав: 

«Єдиний голос "проти" був від Сергія Цекова з Криму, ще троє утрималися й 12 не голосували. Серед останніх і Леонід Кучма. Це показово, тому що це майбутній прем’єр-міністр і головне – президент України. Він, до речі, в першій Верховній Раді в картці з обліку кадрів написав, що він за національністю "русский"».

Автор Акту Левко Лук'яненко у своїх інтерв'ю також казав про те, що Кучма не голосував за проголошення незалежності. «Так, він не голосував. Кучма від природи українець, але за документами і думками — росіянин. У першій Верховній Раді в картці з обліку кадрів Кучма написав, що він "русский"», — йдеться в його інтерв'ю для видання Politeka.

На запитання про те, чому існує така розбіжність у версіях, та яка з них зрештою відповідає дійсності, Ігор Тодоров у розмові з «ДМ» припустив, що з плином часу люди також могли помилитися та сплутати два голосування.  

«Бо щодо Декларації якихось різних трактувань немає, і Олександр Зінченко також підтверджує, що Кучма тоді не голосував. А от щодо Акту була плутанина. Зауважу, що тоді комуністи, або ж ця група 239, в абсолютній більшості підтримала Акт про незалежність. До речі, на згадку приходить, що Лук'яненко якраз пропонував назвати документ Актом відновлення Незалежності, але для комуністичної більшості було якось неможливо себе уявити наступниками "петлюрівців" та "бандерівців". Тож був знайдений компроміс у формулюваннях», — сказав Тодоров. 

Фото: «Голос України»