Плани та наміри російських спецслужб щодо інформаційного впливу на демократичний світ

Плани та наміри російських спецслужб щодо інформаційного впливу на демократичний світ

1 Вересня 2025
0
250
1 Вересня 2025
08:00

Плани та наміри російських спецслужб щодо інформаційного впливу на демократичний світ

Валерій Кондратюк
український офіцер, генерал-лейтенант, ексначальник ГУР та СЗР України
0
250
Виступ на міжнародному форумі «Інформаційна війна: від спротиву до стійкості».
Плани та наміри російських спецслужб щодо інформаційного впливу на демократичний світ
Плани та наміри російських спецслужб щодо інформаційного впливу на демократичний світ

29 вересня відбувся міжнародний  форум «Інформаційна війна: від спротиву до стійкості». Організаторами виступили ГУР МО України та Інститут національної стійкості та безпеки. «Детектор медіа» опублікує звіти з кількох дискусій форуму, зокрема з публічного діалогу голови Головного управління розвідки МО України Кирила Буданова з Дмитром Тепериком, директором Національного центру інформації про безпеку та оборону (Естонія).

Сьогодні ж публікуємо доповідь одного з учасників панелі «Російські когнітивні та інформаційні технології дестабілізації демократичного світу» Валерія Кондратюка,  генерал-лейтенанта, ексначальника ГУР та СЗР України.

Сьогодні ми обговорюємо одну з найсерйозніших загроз сучасності — інформаційний вплив країни-агресорки. Це не хаотичні дії, а системна стратегія, яка поєднує методи радянських спецслужб та новітні інструменти XXI століття. Інформаційна війна росії — фронт, що діє безупинно.

Вона має на меті змінювати свідомість людей, розхитувати демократії та створювати побудовану на дезінформації паралельну інформаційну реальність. путін живе у паралельній реальності. На жаль, проблема в тому, що він намагається змусити нас усіх жити в ній разом з ним. У XXI столітті захист правди є не менш важливою складовою національної та глобальної безпеки, ніж захист території. І саме від того, наскільки ми зможемо її захистити, залежить майбутнє демократії у світі.

Стратегічні цілі кремля

Росія переслідує кілька головних цілей:

1) Делегітимізація демократії

москва системно прагне зруйнувати довіру до виборів, судів та медіа. Її мета — посіяти сумнів у чесності виборів, неупередженості судів та незалежності ЗМІ. Вона інвестує у кампанії, які показують демократію як «хаос», а авторитаризм як «стабільність».

2) Розкол серед союзників

кремль знає: перемогти Україну можливо лише у випадку, якщо Захід буде розділений. Тому росія активно працює, щоб протиставити країни ЄС одна одній і зіштовхнути Європу зі США. Класичні меседжі: «американці використовують Європу», «НАТО втягне вас у війну».

3) Послаблення підтримки України

Пропаганда кремля прагне створити картину «втоми від війни». російські наративи: «корупція в Україні», «допомога розкрадається», «санкції шкодять вам більше, ніж росії». 

4) Нормалізація агресії

Ще одна мета — подати війну як «захисну» або «вимушену». рф поширює тезу: «це НАТО спровокувало війну», «росія бореться за мир». Це формує ґрунт для зняття санкцій і повернення співпраці з москвою.

5) Використання виборів як інструменту впливу

кремль бачить у виборах в Україні, Європі та США «вікна можливостей». Його завдання — делегітимізувати процес («це фарс») або підтримати своїх» корисних кандидатів.

Приклади: кампанії на підтримку проросійських політиків у Молдові, Болгарії, Словаччині; спроби підтримки «кандидата миру» в Україні.

Інструменти та виконавці

Ці завдання реалізуються через комплексну роботу:

  • ГРУ: підрозділи APT28 («Fancy Bear») і Sandworm, відомі атаками на США, Францію та Україну.
  • ФСБ: Центр інформаційної безпеки, який здійснює кібератаки й поширює панічні інформаційні хвилі.
  • СЗР: зовнішня розвідка, що працює через дипломатичні прикриття та псевдоекспертів, «Фабрика тролів» у Санкт-Петербурзі: масові кампанії у Facebook, X, TikTok.

Основні тактики

Методи включають:

— клонування медіасайтів (операція Doppelgänger);

— hack-and-leak: злами та «зливи» документів$

— Ddeepfake і аудіофейки: підроблені звернення лідерів;

— «темна» реклама й мікротаргетинг, орієнтовані на чутливі групи;

— Масові SMS та месенджер-атаки для паніки.

Цільові аудиторії

Метою атак стають:

  • політичні еліти й парламенти;
  • журналісти та редакції;
  • родини військових, переселенці, релігійні громади;
  • молодь і діаспори.

Електоральні ризики

Особливо небезпечними є атаки на вибори. Якщо в Україні вони відбудуться найближчим часом, росія:

— делегітимізуватиме процес («вибори під час війни незаконні»);

— запустить deepfake у «день тиші»;

— атакуватиме ЦВК і місцеві сайти;

— просуватиме «вигідних» кандидатів («мир за будь-яку ціну»);

— використовуватиме так званих кандидатів-спойлерів і кандидатів-двійників.

Вигідні кандидати та можливі шляхи їх підтримки

росія не обов’язково ставить на відверто проросійських політиків — після 2014 року це стало токсичним брендом. Замість цього Кремль підтримує тих, хто може позиціюватися як «прагматичні» або «миротворці». Їхні меседжі: «мир за будь-яку ціну», «замороження війни заради економіки», «санкції шкодять звичайним людям», «Україна має домовитися напряму з росією без Заходу».

Основні шляхи підтримки таких кандидатів:

1) Інформаційне підживлення: масове просування їхніх цитат у Telegram, YouTube та клонованих медіа; створення ілюзії підтримки через бот-мережі.

2) Дискредитація опонентів: поширення компромату, deepfake та фейкових «зливів» проти конкурентів.

3) Фінансування через проксі: використання закордонних громадських обʼєднань, «фондів миру» та бізнес-структур для прихованої підтримки. 

4) Мікротаргетинг у соціальних мережах: реклама для чутливих груп (родини мобілізованих, переселенці, малий бізнес).

5) Спойлер-кандидати: технічні двійники для відбору голосів і штучна конкуренція з проєвропейськими силами.

Ризики для України

Поява «миротворчого» кандидата, який працюватиме в інтересах кремля, підрив довіри до виборчого процесу, загострення розколу суспільства за лінією «мир за будь-яку ціну» проти «перемоги до кінця».

Нові тенденції

У 2024–2025 роках з’явилися нові небезпечні тенденції у російських інформаційних атаках:

1) Використання штучного інтелекту (AI)

кремль застосовує генеративні моделі для масового створення текстів різними мовами, синтетичних відео та аудіо для імітації голосів і облич політиків. Автоматизовані «ботоферми» створюють десятки тисяч реалістичних акаунтів. У 2024 році виявлено мережу, яка поширювала AI-згенеровані тексти у соцмережах ЄС.

2) Мультиплатформні кампанії.

росія тепер одночасно діє у Telegram, TikTok, YouTube, X та навіть ігрових чатах. Це створює ефект багатоголосся, коли одне повідомлення повторюють десятки різних «незалежних» джерел.

3) «Локалізація» дезінформації

Меседжі кремля адаптуються під локальні контексти: у Польщі — про біженців, у Німеччині — про енергетику, у США — про «втому від України». Для цього залучають місцевих блогерів, журналістів і навіть політиків.

4) Синергія кібер- та інформаційних атак

Після зламу даних одразу запускаються інформаційні кампанії. Приклад: хакери ГРУ викрадали документи виборчих штабів, які потім публікували «незалежні» сайти як «сенсації».

5) Маніпуляція алгоритмами соцмереж

кремль використовує «ботоферми з геолокацією», щоб просувати меседжі в конкретних країнах, а також «like-farms» для створення ілюзії масової підтримки. Підрив довіри до технологій.

6) Використання deepfake

Це не лише вводить в оману, а й формує відчуття, що «тепер нікому не можна довіряти». Це руйнує основу суспільної довіри та послаблює демократії зсередини.

Контрзаходи

1) Регуляторика та співпраця з платформами

Необхідно створити єдиний стандарт прозорості політичної реклами, впровадити спільні бази даних фейків і бот-мереж, забезпечити від платформ швидке маркування й видалення координаційних кампаній упродовж 24–48 годин.

2) Кіберстійкість

Потрібно посилити захист виборчої інфраструктури (MFA, резервні сервери, гарячі резерви), регулярно проводити навчання для держслужбовців і журналістів, інтегрувати Україну у спільний CERT-альянс з ЄС та НАТО.

3) Комунікаційні інструменти

Слід застосовувати prebunking — попереднє пояснення можливих фейків, а також rapid response — інституціоналізовану модель «30 хв — 3 год — 24 год». Потрібне створення єдиної національної платформи «вікна правди».

4) Суспільна стійкість

Це медіаграмотність у школах та університетах, робота з чутливими групами (родини військових, переселенці, пенсіонери), а також підтримка незалежних ЗМІ й фактчекінгових ініціатив.

5) Міжнародна координація

Йдеться про спільні розслідування і звіти, санкції проти організаторів дезінформаційних кампаній та активне просування контрнаративів.

Інформаційна війна росії — це не допоміжний інструмент, а повноцінний фронт, який діє 24/7. Її головна мета — посіяти розкол, підірвати довіру громадян до власних держав і залишити Україну на самоті перед обличчям агресії.

Але ми вже маємо підстави для оптимізму. Україна змогла вистояти у найважчих інформаційних атаках, створила дієві механізми фактчекінгу та кризових комунікацій. Європейський Союз заблокував основні російські пропагандистські канали, а НАТО визнав інформаційну сферу повноцінним доменом оборони, поряд із суходолом, морем, повітрям та кіберпростором.

Проте наступний крок має бути ще амбітнішим. Нам потрібно перейти від реакційних заходів до проактивної стратегії:

  • передбачати дезінформаційні кампанії ще до їх початку;
  • розвивати стійкість суспільства через освіту та медіаграмотність;
  • будувати глобальну коаліцію демократій для швидкої реакції на атаки кремля. 

росія може поширювати тисячі фейків, але вона безсила проти правди, яка підкріплена нашою єдністю та солідарністю. Найпотужнішою зброєю проти дезінформації є довіра громадян до демократичних інституцій та міжнародне партнерство.

Валерій Кондратюк, український офіцер, генерал-лейтенант, ексначальник ГУР та СЗР України

Читайте також:

LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
0
250
Читайте також
29.08.2025 08:00
Леся Бідочко
Костянтин Задирака
Андрій Пилипенко
«Детектор медіа»
0
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду