ГО «Жінки в медіа» розпочинає опитування про досвід українських журналісток, які стикаються з викликами та ризиками, пов’язаними з використанням штучного інтелекту (ШІ). Про це повідомили на сайті організації.

«Штучний інтелект відкриває нові можливості, але водночас несе й серйозні ризики — від онлайн-насильства та дискредитаційних кампаній до поширення фейкового контенту. Тому ми прагнемо підвищити обізнаність редакцій про ці загрози, зробити проблему більш помітною, розробити практичні рекомендації й програми підтримки, а також просувати політики, спрямовані на захист журналісток і відповідальне використання ШІ», — пояснили «Жінки в медіа».

Усі відповіді в опитуванні збирають конфіденційно та використовуватимуть лише в дослідницьких цілях. Заповнити анкету можна до 10 вересня 2025 року включно.

Організація зауважила, що необхідність цього дослідження підтверджується численними випадками, які вже зафіксували на карті онлайн-атак.

Так, у липні проти розслідувачки Олени Мудрої було використано штучно згенероване відео із зображенням її сина та неправдивими звинуваченнями у межах дискредитаційної кампанії проти журналістки.

У серпні у фейсбуці поширили дипфейк-відео з підробленим голосом, зміненим обличчям та форматом новинного випуску телеканалу «1+1», де телеведуча Алла Мазур нібито рекламує «засіб від варикозу». Подібні випадки також фіксували з Наталією Мосейчук та Марічкою Падалко. 

Крім того, у червні — липні телеграм-канал «Джокер» здійснив атаку проти головної редакторки «Дзеркала тижня» Юлії Мостової та редакторки Інни Ведернікової з використанням ШІ-згенерованих зображень із зооморфними рисами, фейків про смерть близьких та мізогінії. 

Нагадаємо, згідно з результатами дослідження ГО «Жінки в медіа», понад 60% опитаних журналісток стикалися з онлайн-насильством, але більшість не зверталася по допомогу.

Найчастіше опитані казали про тролінг у коментарях, мізогінні висловлювання, поширення дезінформації, погрози розправою чи цькування родичів. Деякі респондентки розповіли про доксинг (публікацію персональних даних без згоди), дипфейк-маніпуляції та порнопомсту (поширення інтимного контенту без згоди).

• Читайте також: «Що має зробити редакція в перші 24 години після онлайн-атаки на журналістку»: гайд з алгоритмом дій для медіа

Фото: «Жінки в медіа»