
«Не знали навіть, яка година»: Дмитро Хилюк повідомив про повний інформаційний вакуум у російському полоні
«Не знали навіть, яка година»: Дмитро Хилюк повідомив про повний інформаційний вакуум у російському полоні


Журналіст Дмитро Хилюк, якого 24 серпня звільнили з російського полону, розповів про тотальний інформаційний вакуум у неволі. Про це він сказав у коментарі для медіа, який записав журналіст Стас Козлюк для ІМІ.
За словами Хилюка, у полоні ніхто не отримував листів.
«Повний інформаційний вакуум, абсолютно повний. І була найбільша турбота, звісно, не про себе, а про те, щоб застати батьків живими. На щастя, вони живі, і я з ними поспілкувався. Я знаю, що все гаразд, і гора з плеч», — сказав Дмитро.
На запитання, чи було йому відомо про звільнення Херсона, журналіст заперечив, додавши, що в полоні навіть не знав, котра година.
«Який Херсон, це тотальна відсутність будь-якої інформації. Ми не знали навіть, яка година. Вперше за три з половиною роки я побачив годинник в автобусі в Білорусі, з аеропорту нас везли в Україну на кордон. Ми бачили лише там (у російському полоні. — Ред.) зафарбовані вікна камери, шматочок неба з прочиненого на провітрювання вікна, бачимо лише асфальт, тому що ходимо лише зігнутими донизу. Ми не бачимо зеленої трави в прямому сенсі слова, не бачимо пташок, єдине, що ми бачили, — ворони на спостережних вишках за ці роки», — розповів журналіст.
За його словами, для орієнтування в датах вони вели власний календар у камері, запам’ятовуючи дати, згадуючи дні народження близьких у камерах, свої. «Це дуже страшно, це не тільки інформаційний вакуум, але вакуум всього», — сказав журналіст.
Дмитро Хилюк також розповів, що планує повернутися до своєї роботи.
24 серпня, в День Незалежності, у межах чергового обміну Україна повернула з російського полону 146 людей, серед яких — кореспондент інформаційного агентства УНІАН Дмитро Хилюк.
Також у рамках обміну звільнили колишнього мера Херсона Володимира Миколаєнка, мелітопольського журналіста Марка Каліуша і медика Сергія Ковальова з батальйону «Госпітальєри», який рятував життя захисників і цивільних під час облоги на заводі «Азовсталь».
Нагадаємо, російські окупанти викрали Дмитра Хилюка разом із його батьком 3 березня 2022 року в Козаровичах на Київщині з подвір’я його власного будинку. Після звільнення Київщини Силами оборони України з’ясувалося, що батька Дмитра — літнього чоловіка — окупанти відпустили. А журналіста, разом з іншими в’язнями, вивезли на територію Білорусі, а звідти — в Росію.
Генеральна прокуратура України відкрила кримінальне провадження щодо викрадення цивільних на території Димерської ОТГ. У межах провадження журналіст Дмитро Хилюк та його батько проходять як потерпілі. Кримінальне провадження відкрито за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу (порушення законів та звичаїв війни).
Дмитро Хилюк перебував, імовірно, в одній з колоній Владимирської області Росії. Росія прямо не заявляла, що утримувала Дмитра як військовополоненого, але у відповіді на запит його батька посилалася на Третю Женевську конвенцію, яка стосується саме поводження з військовополоненими.
У серпні 2022 року через Міжнародний комітет Червоного Хреста батьки Дмитра Хилюка отримали від нього лист, датований 14 квітня. Лист містив одне речення: «Дорогі мої мамо, тату, я живий, здоровий, у мене все добре».
У липні 2023-го «Репортери без кордонів» встановили, що Дмитро живий і утримувався в СІЗО №2 у Новозибкові Брянської області Росії, перебуває в одній із в’язниць Владимирської області.
Наприкінці травня 2024-го Дмитро Хилюк передав із полону вітання своїм рідним. Звістку привіз один з українських військових, якого в межах обміну полоненими повернули на підконтрольну Україні територію.
Журналістка й колега Дмитра Наталія Богута розповіла, що в російському полоні окупанти нацьковують на Дмитра Хилюка службових собак, ламають йому ребра та відмовляють у наданні медичної допомоги. Улітку 2024 року міжнародна організація «Репортери без кордонів» повідомила, що Дмитро сильно схуд і важить не більш ніж 45 кілограмів.
У червні 2025 року нещодавно звільнений з російського полону український військовий Влад (солдат 36-ї бригади морської піхоти) також розповів, що бачив журналіста на початку травня 2025 року у виправній колонії №7 у Пакіно Владимирської області. Згідно зі свідченнями Влада, камера Дмитра №8 була розташована в третьому блоці.
- Читайте також: Залякування, викрадення родичів, тортури. Як росіяни переслідують і тримають у полоні українських журналістів
На світлині — звільнений з російського полону журналіст Дмитро Хилюк
Фото: Стас Козлюк
