У Києві попрощалися із загиблим художником та військовослужбовцем Давидом Чичканом. Про це повідомило Суспільне.

На прощанні на Майдані незалежності були присутні рідні, колеги, друзі, побратими та посестри захисника.

«Так, як він любив свою дружину, свою дитину, своїх рідних, своїх товаришів, товаришок, — це взірець для всіх нас. Складно уявити світ, де ми говоримо про Давида у минулому часі. Складно уявити світ, де ви йдете містом і розумієте, що Давид не вигулькне звідкись і не розповість якусь чудову, неймовірну, несамовиту, чудернацьку, теплу історію», — сказав друг Давида, активіст Денис Пілаш.

Він зауважив, що життя Давида «було життям людини з твердими принципами і переконаннями». 

«Наше завдання — тримати цей стрій і продовжувати цю боротьбу. Ті принципи, антиавторитарні, ліві, за які жив, творив і загинув Давид Чичкан. Принципи свободи, рівності, самоорганізації, солідарності, взаємодопомоги. Це те, чим Давид жив кожну хвилину свого життя», — сказав Пілаш.

Побратим Лесик поділився, що Давид був безстрашним. За його словами, згодом він зрозумів, що Чичкан долав свій страх «за допомогою своїх переконань і етики».

«Коли я йшла на Майдан, то подумала, що я теж свого роду сім'я Давида, і ви теж, у тому розумінні, у якому він бачив суспільство і спільноту. Це наша відповідальність — в майбутньому берегти пам'ять про Давида, його творчість. Усі тут присутні знають, як його твори намагались знищити, забороняли до показу, і це наша відповідальність — берегти їх, аби вони стали частиною спадщини українського мистецтва, чим вони і є насправді», — сказала кураторка та художниця Оксана Брюховецька.

Митець Нікіта Кадан також висловив думку, що в українському мистецтві, ймовірно, не було художника, який зазнав «стільки нападів зовнішньої агресії, стільки словесного бруду, стільки виключень і вирізань з художнього поля, як Давид Чичкан». Він додав, що Давид дивився на світ з іншої перспективи.

«Він мав інший горизонт політичної уяви і нам тепер до цього горизонту йти. Шлях буде далеким», — сказав Кадан.

Нагадаємо, художник і військовий Давид Чичкан, який служив мінометником у загоні «Комітет Спротиву», отримав смертельне поранення під час відбиття штурму російської піхоти на Запорізькому напрямку 8 серпня. Його серце зупинилося наступного дня. Чичкану було 39 років.

Давид Чичкан народився 1986 року в Києві. Він є сином українського художника, представника Нової хвилі в українському сучасному мистецтві, учасника групи Паризька комуна Іллі Чичкана, онуком художника-нонконформіста, учасника Виставки 13-ти (1979) Аркадія Чичкана та правнуком українського радянського художника-соцреаліста Леоніда Чичкана.

Свою творчу діяльність він розпочав на початку 2000-х років, позиціювався як художник-анархіст і називав себе «рисувальником». Давид Чичкан поєднував у своїй творчості графіку, плакат, живопис, стрітарт, перформанс і текст.

Часто його творчість піддавалася цензурі та погромам. Так, у січні 2024 року Одеський національний художній музей скасував виставку художника-анархіста Давида Чичкана, присвячену українським військовим, які сповідують анархізм, під назвою «Зі стрічками та прапорами». Причиною стало невдоволення громадськості попередніми роботами художника на військову тематику.

2017 року невідомі знищили його картини, присвячені Майдану, феномену декомунізації та війни на сході України, в Київському центрі візуальної культури. Схожа ситуація повторилася і в 2022 році, незадовго до повномасштабного вторгнення, коли у Львівському муніципальному мистецькому центрі була пошкоджена виставка художника, на якій був представлений його погляд на альтернативну історію УНР.

Фото: «Суспільне Новини»/Іван Антипенко