Редакція «Української правди» заявила, що обшуки в домі голови Центру протидії корупції (ЦПК) Віталія Шабуніна та вручення йому підозри в шахрайстві та ухиленні від військової служби — це політичне переслідування. Про це йдеться у редакційному матеріалі видання. 

В «УП» зазначили, що Шабуніну, який є військовослужбовцем і добровольцем з перших днів повномасштабної війни, вручили підозру в той час, як віцепрем'єр Олексій Чернишов, який отримав підозру від НАБУ за багатомільйонні збитки державі, не втратив посаду і публічно включається в роботу Міжнародної конференції з відновлення України в Римі.

У редакції «Української правди» стверджують, що керівника Центру протидії корупції переслідують не за те, що вказано у підозрі, а за його професійну діяльність.

«Ми не заперечуємо, що будь-який громадянин України має бути підзвітним перед законом. Але правосуддя – це ще й про контекст, послідовність і рівність всіх перед законом. Те, що один із ключових фігурантів справи НАБУ залишається на офіційній посаді, а активіст, що служить в армії, стає об'єктом публічної дискредитації, свідчить не про верховенство права, а про політично мотивоване переслідування», — йдеться у заяві видання.

В «УП» також згадали, що в червні уряд відмовився визнавати результати прозорого конкурсу на посаду голови Бюро економічної безпеки (БЕБ), в якому переміг Олександр Цивінський. Редакція видання вважає, що це рішення стало «тривожним сигналом про відхід влади від принципу незалежності інституцій».

Редакція «Української правди» переконана, що мовчання західних партнерів щодо ситуації з БЕБ де-факто сприймається владою, зокрема особисто президентом, як схвалення. 

«Це створює небезпечний прецедент. І справа Шабуніна, і історія з БЕБ, і ігнорування підозри Чернишову – не окремі епізоди. Це елементи нової політичної стратегії: послаблення інституцій, персоніфіковане переслідування, демонтаж громадського контролю. І все це – на тлі війни, коли держава навпаки мала б опиратися на довіру, прозорість і рівність правил», — йдеться в заяві.

Редакція «УП», зокрема, зазначила, що прозорість процедур є такою ж важливою для країни, як постачання зброї, а вибіркове правосуддя – «це прямий шлях до авторитаризму, навіть якщо воно прикрите гаслами "безпеки" чи "мобілізації"». Редакція також наголосила, що європейський вибір українців вимагає продовження втілення реформ, а руйнування демократичних змін є неприпустимим.

«Україна має залишатися демократією навіть під час війни. Або ми втрачаємо не лише території, а й ідентичність і основну мету нашої спільної боротьби всіх цих років – європейську країну, а не тінь Росії чи Білорусі», — підсумували в редакційному матеріалі видання. 

Зазначимо, що редакція видання «Дзеркало тижня» стала на захист очільника Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, який отримав підозру від Державного бюро розслідувань. У редакції видання зазначили, що до активіста «є запитання», однак наголосили, що усе, що він робив, не мало на меті власного збагачення.

Нагадаємо, 11 липня Державне бюро розслідувань вручило Віталію Шабуніну підозру в систематичному ухиленні від проходження військової служби й використанні автомобіля, призначеного для потреб ЗСУ. Йому загрожує до 10 років позбавлення волі.

Центр протидії корупції повідомив 11 липня, що слідчі ДБР провели обшуки у військовій частині в Чугуєві на Харківщині, куди нещодавно перевели Шабуніна, та в його будинку у Києві. 

Як повідомляли представники ЦПК, у Віталія вилучили телефон. Також правоохоронці вилучили телефон і комп’ютер дружини Віталія, а також планшет і телефони його дітей.

Напередодні Шабунін писав у своїх соцмережах, що після критики законопроєкту про скасування кримінальної відповідальності за злочини в оборонній сфері його перевели з місця служби в Харкові в іншу бригаду на лінію бойового зіткнення в Харківську область.

Нагадаємо, 9 березня 2024 року Віталій Шабунін повідомив про те, що Держбюро розслідувань зареєструвало проти нього два кримінальні провадження за нібито ухилення від військової служби та підробку документів від НАЗК.

Тоді голова правління Центру протидії корупції наголосив, що не ухиляється від військової служби, а також опублікував фото військового квитка, де вказано, що він склав військову присягу 25 лютого 2022 року.

Як повідомило у березні 2024 року Держбюро розслідувань, в листопаді 2023 року голова ГО «Громадська рада доброчесності» Ростислав Кравець через суд домігся, щоб відомство відкрило справу проти Шабуніна за заявою Кравця щодо «можливих протиправних дій керівника Центру протидії корупції Шабуніна».

Ростислав Кравець — адвокат, який представляв у судах інтереси «суддів Майдану», фігурував на «плівках Вовка» та подавав позови, в яких був зацікавлений Павло Вовк — голова ліквідованого ОАСКу, що ухвалював антиукраїнські рішення. У 2020 році Кравець також подавав заяву, щоб Центр протидії корупції визнали «екстремістською організацією».

Фото: «Українська правда»