Редакція видання «Дзеркало тижня» стала на захист активіста, військовослужбовця та очільника Центру протидії корупції (ЦПК) Віталія Шабуніна, якому напередодні повідомили про підозру в ухиленні від військової служби та шахрайстві. У редакції видання кажуть, що він не прагнув особистого збагачення.

Про це йдеться у заяві, опублікованій на сайті «Дзеркала тижня».

Обшуки у Віталія Шабуніна, а також повідомлення йому про підозру журналісти назвали «маркерною подією», яка «чітко окреслює лінію поведінки влади до і після атаки на Бюро економічної  безпеки». Напередодні Кабмін відхилив кандидатуру обраного на прозорому конкурсі Олександра Цивінського на посаду голови БЕБ.

Редакція зазначає, що до Віталія Шабуніна «є запитання», і що він буває «надто категоричним і емоційно різким».

«Його стиль роботи подобається не всім, як, втім, і не всі можуть пред'явити суспільству такі результати своєї діяльності. Так, імовірно, у ситуації з отриманням військової зарплати Шабунін вчинив не правильно. Якщо він не мав юридичної можливості не отримувати її — варто було спрямовувати ці кошти на підтримку фронту», — заявили у «Дзеркалі тижня».

Також видання назвало помилкою лобіювання керівником Центру протидії корупції кандидатури Рустема Умєрова на посаду міністра оборони. Водночас «Дзеркало тижня» наголошує, що усе, що робив Шабунін, не мало на меті власного збагачення. 

«Це видно з його способу життя, родини, принципів. Його діяльність завжди була спрямована на благо суспільства. Якщо й були помилки — то у боротьбі за тих, кого він навіть не знав. А не за “своїх”. Тому все, що сьогодні відбувається довкола конкурсу на голову БЕБ, довкола Шабуніна — про давнє, глибоко приховане бажання кількох змін корумпованої та непрофесійної влади розправитися з тими, кого раніше не могли знищити тільки через наявність діючої зовнішньої підтримки», — вважає редакція.

«Дзеркало тижня» заявило, що тепер, коли ні громадянське суспільство, ні медіа більше не відчувають чіткої підтримки США, українська влада «нарешті дозволила собі бути собою» і «всі ці люди просто стають тими, ким вони є насправді — хижаками».

«І це зачепить усіх — і незалежні медіа, і громадські організації, і всю антикорупційну вертикаль: НАБУ, САП, ВАКС, НАЗК. Вони — наступні. Бо тепер мета — звести рахунки з усім, що хоч колись піднімало прапори з написами: «демократія», «відкритість», «антикорупція», «вільні вибори». І війна стала зручним тлом для реалізації справжніх бажань влади», — вважають у виданні. 

Нагадаємо, 11 липня Державне бюро розслідувань вручило Віталію Шабуніну підозру в систематичному ухиленні від проходження військової служби й використанні автомобіля, призначеного для потреб ЗСУ. Йому загрожує до 10 років позбавлення волі.

Центр протидії корупції повідомив 11 липня, що слідчі ДБР провели обшуки у військовій частині в Чугуєві на Харківщині, куди нещодавно перевели Шабуніна, та в його будинку у Києві. 

Як повідомляли представники ЦПК, у Віталія вилучили телефон. Також правоохоронці вилучили телефон і комп’ютер дружини Віталія, а також планшет і телефони його дітей.

Напередодні Шабунін писав у своїх соцмережах, що після критики законопроєкту про скасування кримінальної відповідальності за злочини в оборонній сфері його перевели з місця служби в Харкові в іншу бригаду на лінію бойового зіткнення в Харківську область.

Нагадаємо, 9 березня 2024 року Віталій Шабунін повідомив про те, що Держбюро розслідувань зареєструвало проти нього два кримінальні провадження за нібито ухилення від військової служби та підробку документів від НАЗК.

Тоді голова правління Центру протидії корупції наголосив, що не ухиляється від військової служби, а також опублікував фото військового квитка, де вказано, що він склав військову присягу 25 лютого 2022 року.

Як повідомило у березні 2024 року Держбюро розслідувань, в листопаді 2023 року голова ГО «Громадська рада доброчесності» Ростислав Кравець через суд домігся, щоб відомство відкрило справу проти Шабуніна за заявою Кравця щодо «можливих протиправних дій керівника Центру протидії корупції Шабуніна».

Ростислав Кравець — адвокат, який представляв у судах інтереси «суддів Майдану», фігурував на «плівках Вовка» та подавав позови, в яких був зацікавлений Павло Вовк — голова ліквідованого ОАСКу, що ухвалював антиукраїнські рішення. У 2020 році Кравець також подавав заяву, щоб Центр протидії корупції визнали «екстремістською організацією».

Фото: «Радіо Свобода»