23 міжнародні організації із захисту прав медіа закликали керівну партію Грузії припинити напади на медіа, скасувати репресивні закони й негайно звільнити затриману засновницю інтернет-видань Netgazeti і Batumelebi Мзію Амаглобелі. Вони також звернулися до міжнародної спільноти та ЄС із закликом чинити тиск на грузинську владу та підтримувати незалежну журналістику в країні.

Про це йдеться у спільному листі, опублікованому на сайті міжнародної організації «Репортери без кордонів» (RSF). 

«Оскільки правляча партія "Грузинська мрія" активізує зусилля щодо зміцнення авторитарного правління, незалежні медіа стикаються з безпрецедентним тиском і зараз перебувають на межі виживання. Журналісти все частіше зазнають затримань, фізичних нападів, свавільних штрафів, цензури, а також фінансових та інституційних репресій», — ідеться в листі.

Автори листа звернули увагу, що в останні місяці партія «Грузинська мрія» прийняла кілька законів, як-от закон «Про реєстрацію іноземних агентів» та поправки до законів «Про гранти» та «Про мовлення».

«Директори медіа та громадських організацій тепер ризикують бути притягнутими до кримінальної відповідальності, якщо держава стверджує, що вони діяли від імені "іноземних принципалів" та навмисно не зареєструвалися.

Крім того, НУО (неурядові організації. — Ред.) та медіаорганізації зобов'язані отримати "згоду уряду або уповноваженої особи / органу, призначеного урядом", перш ніж отримувати будь-які гранти з-за меж Грузії. Навіть надання безкоштовного навчання журналістам міжнародними організаціями, як очікується, буде визнано порушенням закону», — зауважили організації.

Крім того, журналісти, які висвітлюють протести, за останні місяці зазнали великих штрафів. 28 журналістів оштрафували на 5000 ларі (приблизно 1600 євро) за «блокування дороги» з 28 листопада під час висвітлення проєвропейських мітингів у Тбілісі. Деяких журналістів було оштрафовано неодноразово.

Автори листа також згадали грузинську журналістку Мзію Амаглобелі, яка перебуває під вартою з моменту арешту на початку січня.

«Згідно з даними Mapping Media Freedom, щонайменше 13 журналістів було затримано з 28 листопада за різними звинуваченнями. З цієї дати 246 журналістів зазнали нападів, включаючи фізичні домагання, кампанії з дискредитації, перешкоджання роботі, юридичні переслідування та штрафи. Репресії щодо свободи медіа відбуваються на тлі швидкого та систематичного руйнування верховенства права та демократичних свобод», — зазначили у зверненні.

Підписанти заяви вважають, що незалежна журналістика в Грузії не матиме жодних шансів на виживання без сильного і постійного тиску з боку міжнародної спільноти на лідерів як партії влади, так і державних установ, відповідальних за придушення медіа.

«Цей демонтаж свободи ЗМІ, демократичних свобод та прав журналістів у Грузії на тлі зростання авторитаризму та зміни геополітичного курсу Грузії має ширші наслідки для демократії в регіоні», — резюмували в листі.

Спільний лист підписали Reporters Without Borders (RSF), International Press Institute (IPI), European Federation of Journalists (EFJ), European Centre for Press and Media Freedom (ECPMF), Osservatorio Balcani Caucaso Transeuropa, Index on Censorship, Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP), Society of Journalists (Warsaw), South East Europe Media Organisation (SEEMO), Media Diversity Institute, Media Diversity Institute Global, Justice for Journalists Foundation, RNW Media, Ossigeno.info, IFEX, Association of European Journalists in Belgium (AEJ Belgium), IMS (International Media Support), Global Forum for Media Development (GFMD), Democracy Reporting International (DRI), Institute for Reporters’ Freedom and Safety (IRFS), PEN International, Public Media Alliance (PMA) та Committee to Protect Journalists (CPJ) .

Нагадаємо, 1 квітня контрольований партією «Грузинська мрія» парламент Грузії ухвалив у третьому читанні кілька законів та поправок до законів, які обмежують діяльність медіа та неурядових організацій.

Серед цих законів, зокрема, був «Акт про реєстрацію іноземних агентів», складений на основі американського закону про іноземних агентів FARA. Як стверджували опозиція та представники громадянського суспільства, цей закон спрямований проти незалежних громадських організацій та медіа.

Зміни в законі про мовлення передбачали повну заборону іноземного фінансування мовників, нові обмеження для журналістської діяльності, зокрема щодо захисту джерел, а також контроль та санкції за порушення. 

Також передбачалося вилучення терміна «гендер» із 15 чинних законів Грузії.

31 травня набув чинності закон Грузії «про іноагентів». У Європейському Союзі вважають, що це є «серйозним кроком назад для демократії країни». Грузинську владу закликали звільнити всіх несправедливо затриманих журналістів, активістів, протестувальників та політичних лідерів.

Раніше дослідницька організація «Центр медіа, інформації та соціальних досліджень» (CMIS) зафіксувала в Грузії 342 випадки порушення прав представників медіа з травня 2024 року до 2 травня 2025 року. Так, 67 випадків порушення прав журналістів було зафіксовано у день жовтневих парламентських виборів, а 169 інцидентів виявили під час проєвропейських акцій протесту.

Фото: RSF