Дискусія Центру громадянських свобод відбулася в рамках правозахисних діалогів, на яких обговорюються реформи прав людини, необхідні Україні для вступу в ЄС.

Учасники дискусії обговорили низку законопроєктів та рішень уряду щодо закриття відкритих даних в реєстрах та закриття інформації в реєстрі судових рішень. Зокрема, проєкт №11533 про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законів щодо особливостей надання відомостей публічних електронних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, та деяких інших публічних електронних реєстрів.

А також проєкти, які посилюють відповідальність за оприлюднення даних з реєстрів, приміром проєкт №10242 про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за несанкціоноване втручання, збут або розповсюдження інформації, що оброблюється в публічних електронних реєстрах, та посилення кримінальної відповідальності під час дії воєнного стану за кримінальні правопорушення у сфері використання інформаційно-комунікаційних систем.

Учасники дискусії переконані, що такі документи можуть нашкодити не тільки журналістам-розслідувачам, а й пересічним громадянам, які не зможуть перевірити свої дані. На думку експертки з питань відкритих даних, координаторки ініціативи OpenUp Надії Бабинської-Вірної, потенційна шкода може бути великою від ще більшого обмеження інформації. За її словами, засекречувати варто тільки інформацію про військові об’єкти й ті, що стосуються національної безпеки. Вона вважає, що варто йти до уряду, щоб напрацювати разом ті червоні лінії, які не можна переходити в питанні закриття інформації, навести порядок у цій сфері.

Журналістка Associated Press, лавреатка Пулітцерівської премії та премії Шевченка, продюсерка документального фільму «20 днів у Маріуполі» Василиса Степаненко наголосила на важливості роботи журналістів під час війни. На її думку, забороняти знімати злочини росіян щодо українців — це також злочин.

В Україні існує стала тенденція під час війни закривати все більше інформації. З одного боку, війна справді диктує певну таку необхідність, однак іноді це використовується як привід для приховування інформації в інших цілях. На думку заступника директорки ЦЕДЕМ Ігоря Розкладая, росіяни вже мають копії всіх наших реєстрів, особливо після нещодавнього масштабного зламу, тому немає жодного практичного сенсу закривати в них всю інформацію.

«Тим паче, що в Україні на одних ресурсах закривається певна інформація в зв’язку з безпекою, а на інших ця інформація залишається у відкритому доступі. Наприклад, інформація про народних депутатів на сайті Верховної Ради прихована, а у Вікіпедії ви її можете знайти», — додала голова наглядової ради Суспільного, медіаекспертка «Детектора медіа» Світлана Остапа. На її думку, протистояти непропорційному закриттю інформації можна тільки разом. Вона нагадала про заяви Медіаруху з цього приводу. «Часто, коли медійні та правозахисні організації об’єднуються, роблячи спільні заяви, це дає результат», — сказала Світлана Остапа.

Нагадаємо, Кабінет Міністрів України 5 липня 2024 року дозволив не публікувати інформацію про закупівлі на потреби оборони під час воєнного стану. 

Медіарух, а також медійні та правозахисні громадські організації України вдруге звернулися до народних депутатів із закликом відмовитися від підтримки законопроєкту №10242 в його нинішній редакції. Цей законопроєкт, зазначається в заяві, продовжує нести значні загрози для свободи слова, роботи журналістів, захисту журналістських джерел та викривачів корупції в Україні. Медійники та правозахисники наголосили, що оновлена редакція законопроєкту не усунула ризиків, на яких вони наголошували у своїй попередній заяві від 2 грудня 2024 року. Зокрема, не враховано критичних зауважень щодо необхідності запровадження ефективних механізмів захисту для осіб, які розголошують конфіденційну інформацію в інтересах суспільства, у тому числі, журналістів та викривачів корупції.

Раніше Медіарух закликав депутатів не приймати законопроєкт 7033-д, вважаючи, що він суттєво перешкоджатиме висвітленню кримінальних справ, повʼязаних із війною, та у результаті позбавить громадськість контролю над правосуддям у важливих судових процесах.

Нагадаємо, правозахисні діалоги присвячені необхідності реформ у сфері прав людини.

Ілюстрація: thedigital.gov.ua