Єврокомісія вимагає від Угорщини відкликати суперечливий законопроєкт «Прозорість громадського життя», спрямований на обмеження іноземного фінансування неурядових організацій і медіа. Про це повідомляє Euronews.

За словами речника Єврокомісії, виконавча влада знає про цей законопроєкт і уважно стежить за його розвитком.

«Комісія має серйозні занепокоєння щодо цього проєкту. Якщо його буде ухвалено в нинішньому вигляді, це буде серйозним порушенням принципів і законів ЄС. Тому ми просимо вилучити цей проєкт із законодавчого процесу», — сказав речник.

Він додав, що Єврокомісія «без вагань вживе необхідних заходів», якщо цей проєкт буде ухвалено.

«Комісія надає великого значення ролі громадянського суспільства та залишається відданою захисту свободи асоціації та підтриманню сприятливого середовища для своєї роботи в ЄС, включно з доступом до фінансування», — сказав речник.

Euronews нагадало, що, на думку критиків, цей законопроєкт може надати угорському уряду широкі повноваження для боротьби з медіа й опозицією в громадянському суспільстві. Він дозволить владі вносити організації, що фінансуються з-за кордону, до списку на замороження фінансування, якщо уряд вбачатиме в них загрозу суверенітету. 

Поданий партією прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана «Фідес» законопроєкт передбачає, що неурядові організації, яких підозрюють в отриманні іноземного фінансування, не зможуть отримувати 1% податку з особистого прибутку, який угорці можуть добровільно жертвувати на підтримку громадянського суспільства.

Агентству із захисту суверенітету доручать скласти список таких ГО, а також наглядати за їхньою звітністю і вимагати від їхніх лідерів детальних декларацій про особисті статки.

Цим організаціям загрожує замороження активів, жорсткіші вимоги до звітності й обтяжливі штрафи. 

20 травня понад 80 редакторів європейських медіа підписали петицію із закликом не допустити ухвалення в Угорщині закону, що обмежує роботу медіа та громадських організацій, які фінансуються із закордону.  Редактори вважають, що цей закон суперечить і договорам ЄС, і Хартії основних прав.

Нагадаємо, ще в березні портал VSquare з посиланням на пов’язане з угорським урядом джерело повідомив, що Центральний орган розвідки Угорщини отримав завдання скласти звіт і список угорських неурядових організацій та медіа, які отримували будь-яке іноземне фінансування протягом останнього десятиліття. Розпорядження стосовно чорного списку отримав Національний інформаційний центр.

Раніше прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан пообіцяв розправитися з медіа та неурядовими організаціями, які отримують іноземне фінансування. В інтерв'ю державному радіо він заявляв, що планує запровадити санкції, оскільки вважає, що ці організації є «інструментами політичного впливу» і мають антиурядові цілі.

У грудні 2023 року парламент Угорщини прийняв закон про боротьбу з «іноземним впливом». Згідно з документом, в Угорщині мали створити Управління із захисту суверенітету, яке розслідуватиме діяльність будь-яких організацій чи людей, що отримують фінансування із закордону. Критерії порушень встановить сам орган.

Схоже законодавство про «іноземних агентів» діє з 2017 року в Росії. У 2023 році реєстр «іноагентів» опублікували також у Казахстані, у 2024-му схожі закони прийняли в Киргизстані та Грузії.

Читайте також:

• Міністерство правди Орбана. Як працює антиукраїнська та антизахідна пропаганда в Угорщині
• В Угорщині є чіткий розподіл на проурядові та незалежні медіа, критичні до Орбана журналісти можуть стати жертвами інформаційних кампаній

Фото: Віктор Орбан / фейсбук