Через графік відряджень мав нагоду подивитися польське суспільне телебачення у розпал підготовки до другого туру президентських виборів, якраз після п’ятничних дебатів між представником партії влади Рафалом Тшасковським («Платформа обивательська» чинного прем’єра Дональда Туска), який є мером Варшави, і кандидатом від опозиції Каролем Навроцьким (формально незалежний кандидат, підтриманий партією «Право і справедливість» Ярослава Качинського), керівником польського Інституту національної пам’яті. Розрив між кандидатами у першому турі склав менш як 2%.

• Читайте також: Президентські вибори у Польщі: головні герої, ставлення до України та вплив дезінформації

Нижче переповідаю основні скандали й пишу свої враження від висвітлення виборів у польських медіа. Але насамперед сумна констатація: політично нейтрального суспільного мовлення в Польщі немає. Зазвичай TVP критикують за проурядовість, і я наче був готовий до цього. Але й уявити не міг, що вони настільки ллють воду на млин кандидата від влади! В Україні ми маємо великий привілей — політично-незаангажоване Суспільне мовлення, яке не підіграє кандидатам, а дає можливість формувати власну думку. Також зауважу, що Польське радіо при цьому має репутацію менш заангажованого: тож стратегія мати два суспільних мовники не позбавлена сенсу в країнах із політичною турбуленцією та нестійкою традицією існування незалежних від цієї турбуленції інституцій. На польському прикладі бачимо, що цей підхід має свій очевидний плюс.

Ще один привілей — дієві медійні вотчдоги, які спонукають українські медіа триматися в рамках політичного балансу та журналістської етики: «Детектор медіа», ІМІ, КЖЕ.

Переходячи до дебатів, наперед зауважу, з української точки зору кандидат від влади Рафал Тшасковський виглядає кращим варіантом, ніж Кароль Навроцький. Нас менше цікавлять його зв’язки з ультраправими клубами чи сумнівні татуювання. Більш важливим є те, що донедавна риторика обох кандидатів була схожою в питаннях України, але днями ситуація докорінно змінилася. Річ у тім, що в Польщі за електорат кандидата №3 розгортаються справжні політичні війни, в Україні ця боротьба відбувається менш публічно-драматично. Цього разу «золоту акцію» кандидата №3 отримав Славомір Менцен від ультраправої антиукраїнської партії «Конфедерація». Він висунув вимоги до обох лідерів перегонів і запропонував їм підписати меморандум з вісьмома пунктами, один із яких — це недопущення вступу України в НАТО. Навроцький підписав, Тшасковський відмовився.

Питання вступу України до НАТО стало одним із найгарячіших моментів польських дебатів. Тепер Тшасковський заслужено критикує Навроцього за підпис під декларацією ультраправих. У гостьових студіях лунає цілий спектр виправдань від про-ПІСівських спікерів: починаючи від того, що вирішуватиме все одно народ — до того, що після приходу Трампа НАТО вже не може покладатися на США у випадку війни, а значить проблемні члени — це тягар. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав обіцянку Навроцького «держзрадою». Разом із тим, Тшасковський теж не надто цурається Менцена — в суботу ввечері опозиційні медіа поширили відео, як провладний кандидат розпиває з ним пиво у пабі, а отже певний діалог триває.

Але найцікавішим поворотом дебатів став скандал зі «снюсом» — якщо ви не чули, то це такі нікотинові пакетики, які ставлять під губу замість сигарет. Навроцький прямо в ефірі під камерами, прикривши рот рукою вжив дозу, потім поправив пакетик в роті язиком і продовжив дебати.

Цілу суботу це питання було провідною темою польських медіа, в ефірі суспільного новинного телеканалу TVP-Info кожні 15—20 хвилин слово «снюс» лунає в новинах, гостьових студіях, показують хайлайти із дебатів. А також зробили нарізку з інших зафіксованих випадків вживання цієї речовини Навроцьким: він це робив на публіці неодноразово — на зустрічах із виборцями, під час інтерв’ю тощо.

Сам Навроцький стримано віджартовується, що інакше було би просто неможливо вислуховувати розповіді про успіхи опонента і стверджує, що це всього-на-всього «нікотинова жуйка». Натомість провладні медіа та політики кажуть що це ніяка не жуйка, і вживають більш негативно забарвлені терміни «снюс» і «речовина», підкреслюючи її наркотичний характер. Міністерка охорони здоров’я підкреслила, що речовина «нелегальна» — може, це якийсь конкретний підвид, бо медіа пишуть, що «снюс» не криміналізований, а тим часом у продажу нікотинові паучі доступні в кожній «Жабці». Також у польських медіа чутно думку, що начебто публічним вживанням «снюсу» Навроцький намагається залучити голоси молодої аудиторії, котра може сприйняти це як сигнал, що кандидат з ними на «одній хвилі». Однак старшої аудиторії напевно таки більше, і тому влада вхопилася за цей скандал і роздмухує його щосили, намагаючись перетягти на свій бік тих, хто вагається.

І як відповідь на це роздмухування Навроцький перейшов у контрнаступ: вимагає публічного тесту на наркотики для обох кандидатів перед другим туром виборів, що відбудеться в наступну неділю. Мовляв, у кандидата від влади тест може виявити далеко не тільки нікотин. Тшасковський від тесту відмовився, каже що «черпає енергію від своїх виборців» і допінг йому не потрібен. Навіть в ефірі відносно нейтральної радіостанції RMF FM йому вже встигли поставити запитання про перспективу декриміналізації марихуани, з якою, за зізнанням самого політика, він «в дитинстві мав деякі стосунки». Тшасковський відповів, що наміру декриміналізувати марихуану не має, але підкреслив що має «лібертаріанські погляди» і тому не підтримує покарання за зберігання невеликих порцій. Взагалі, опозиція намагається усіляко підкреслити ліберальні погляди Тшасковського: на про-ПІСівському телеканалі «Republica TV» його називають не інакше як «райдужним Рафалом» через регулярну підтримку й участь у столичних Маршах рівності на підтримку ЛГБТ.

Самі дебати на Польському телебаченні я подивився у повторі. TVP підготував спеціальну скорочену версію: повикидали «воду» і залишили лише найяскравіші моменти, після цього як у реаліті показали повернення кожного з кандидатів до свого штабу і спілкування з виборцями. Культура дебатів у польському політикумі — на значно вищому рівні, ніж у нас, хоча звісно кожне пропартійне медіа висвітлює їх у вигідному руслі.

Варто згадати, що це не перший гучний скандал, у який потрапив Навроцький під час виборів. Попередній скандал розгорнувся перед першим туром виборів — після того, як на ще одних дебатах, організованих виданням Super Express (так, дебати в Польщі не одні), Навроцький сказав, що володіє лише одним житлом — тим, у якому мешкає з родиною. Як з’ясували, у Навроцького є ще одна квартира в його рідному Гданську: це крихітна «однушка» на 28 квадратів. Можна би було подивитися в декларацію, яку він подає як керівник Інституту національної пам’яті, але вони в Польщі не є відкритими, сам кандидат теж її не оприлюднив, хоч його оточення і стверджує, що в декларації все є.

Ця «однушка» — ніби й дрібниця, але є нюанс: квартиру він отримав кілька років тому від нині 80-річного пенсіонера, який переселився до будинку опіки, в обмін на обіцянку Навроцького фінансово допомагати. Журналісти-розслідувачі видання Onet знайшли пенсіонера пана Єжи та з’ясували, що політик не підтримує з ним стосунків і не надає йому допомоги. Речниця Навроцького каже, що дідуся він зовсім не ошукав, а навпаки старався підтримувати контакт і навіть приходив привітати пана Єжи з Різдвом торік, але той «не відчинив двері». Політик начебто намагався дізнатися про його долю через сусідів і знайомих, але безрезультатно. А от журналістам Onet знадобилося кілька годин, щоб знайти пенсіонера і поспілкуватися з ним.

Хоча ця історія виглядає дещо дико, польського виборця вона не надто вразила. Опитування радіостанції RMF FM перед першим туром виборів показало, що «квартирний скандал» практично не вплинув на рейтинг Навроцького. Припускаю, що і «снюсовий скандал» може повторити долю «квартирного». «Європейська правда» пояснює це тим, що виборці ПІС, які планують голосувати за Навроцького, не довіряють «ліберальним» загальнонаціональним медіа, а натомість вірять партійним виданням, які продовжують переконувати, нібито скандали створені на замовлення прем’єра Туска для дискредитації опозиційного кандидата. Це дещо нагадує «тефлоновий» MAGA-електорат Трампа.

З іншого боку, мої більш ліберально налаштовані польські знайомі кажуть, що проурядова пропаганда їх лякає. Політики від ПІС теж підколюють владу в тому, що пропаганда на державних каналах продовжується, хоча команда Туска грозилася її звідти вичистити: членкиня Європарламенту від ПІС Анна Залевська про це сказала в неділю прямо в ефірі TVP.

Ставки ростуть: в неділю обидва кандидати організували велелюдні марші на підтримку себе у центрі Варшави.

У підсумку можемо сказати, що антиукраїнська риторика вийшла на новий рівень на нинішніх виборах — один з основних кандидатів узяв антиукраїнські зобов’язання, й українське питання стало одним із ключових у позиціюванні кандидатів. Разом із тим, поляризація настільки сильна, що виборці Навроцького, схоже, мають імунітет до будь-яких скандалів. Брак політично-нейтральних медіа заважає критичному мисленню і посилює поляризацію польського суспільства. Тож шанси отримати недружнього до нашої держави президента на чолі сусідньої Польщі залишаються високими.

Головне фото: Sławomir Kamiński / Агентство Wyborcza.pl