Філологиня Олена Івановська та колишній заступник міністра освіти, посадовець Кабміну Павло Полянський претендують на посаду мовного омбудсмана.

Їхні імена стали відомі після запитів громадського активіста, викладача Львівського національного університету імені Івана Франка Святослава Літинського до Офісу омбудсмана та Міністерства культури та стратегічних комунікацій (МКСК), повідомило «УП. Життя».

У своїх зверненнях Літинський запитав про подані до Кабміну кандидатури, а також чи відповідають вони основним вимогам — наявність досвіду правозахисної діяльності або захисту державної мови та володіння англійською.

В Офісі омбудсмана повідомили, що їхньою кандидаткою є докторка філологічних наук Олена Івановська. Відомство не уточнило, чи відповідає вона вимогам, стверджуючи, що вони не мають обов`язку «створювати публічну інформацію».

Олена Івановська здобула ступінь докторки філологічних наук і працює на кафедрі фольклористики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де викладає фольклорний аспект звичаєвого права, методику навчання фольклору та суб’єктно-образну систему фольклору.

Святослав Літинський / фейсбук

Претендентом від МКСК є колишній заступник міністра освіти і науки Павло Полянський, який, за даними відомства, «має багаторічний досвід у сфері освіти, науки, державного управління».

«У своїй управлінській і науково-педагогічній діяльності послідовно відстоював необхідність зміцнення статусу української мови як державної, підтримував та ініціював проєкти, спрямовані на розвиток мовної політики, формування українськомовного культурного простору, інтеграцію мовної політики в освітню реформу», — йдеться у відповіді на запит.

Павло Полянський здобув історичну освіту в Київському державному педагогічному інституті імені Горського, у 1996 році став кандидатом історичних наук та був учителем історії в школі на Київщині. Від листопада 1997-го працював у МОН, двічі був заступником міністра за часів Івана Вакарчука та Сергія Квіта. Від липня 2020 року призначений на посаду заступника держсекретаря Кабміну на п’ять років.

За даними МОН, Павло Полянський надав копію сертифіката з підтвердженням його володіння англійською.

Фото: Святослав Літинський

Оновлення 1 травня 2025 року: Кандидаткою від Мін’юсту стала філологиня, старша наукова співробітниця відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України Ірина Коваль-Фучило, про що відомство повідомило у відповідь на запит. Там не відповіли, чи має претендентка необхідний досвід захисту прав людини чи державної мови, а також знання англійської.

Фото: Святослав Літинський

У розмові з «УП. Життя» Святослав Літинський сказав, що протягом тижня має намір подати до суду на Офіс омбудсмана, щоб зобов'язати його надати повну відповідь на запит.

Редакція «УП. Життя» також звернулася із запитами щодо кандидатів на посаду мовного омбудсмана до трьох відомств. 

Нагадаємо, 8 липня 2025 року спливає п’ятирічна каденція Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя. Відповідно до статті 50 закону про державну мову, міністр юстиції, міністр культури та стратегічних комунікацій і уповноважений ВР з прав людини за три місяці до цієї дати мали подати на розгляд уряду кандидатуру для призначення на цю посаду на наступний термін.

Нещодавно понад 20 українських громадських організацій опублікували спільну заяву, в якій повідомили про намагання влади послабити інституцію Уповноваженого із захисту державної мови. За їхніми даними, відомства подали кандидатури потай від громадськості, придатність більшості з них до виконання на належному рівні функцій мовного омбудсмана викликають сумніви.

Представники організацій розцінюють ці дії як спробу навмисного нівелювання захисту державної мови, послаблення мовної політики в умовах, коли її захист і утвердження є важливим складником російсько-української війни.

Вони закликали  президента і його офіс не втручатися в процес призначення Уповноваженого, очільників відомств, які висунули згадані кандидатури, — відкликати свої подання і внести натомість тих, хто має значний досвід діяльності з захисту державної мови, а кандидатів, які не відповідають вимогам, — зняти свої кандидатури.

Фото: Олексій Плиско, МОН