Учасники круглого столу були одностайні в тому, що наразі не тільки необхідно говорити про вибори, а вже й готуватися до них. Водночас наголошували на тому, що не потрібно політизувати підготовку до виборів, бо це лише нашкодить процесу.

Політики неодноразово повторювали, що спочатку справедливий мир, а потім вибори. Але відразу наголошували, що вже зараз необхідно оновлювати виборче законодавство, щоб після війни вибори пройшли демократично і прозоро. Наприклад, голова парламентського комітету з питань організації державної влади Олена Шуляк уточнила, що вибори під час війни неможливі, але сьогодні парламент разом із партнерами може працювати над оновленням законодавства, аналізом пропозицій і підготовкою рішень, щоб забезпечити прозорий виборчий процес у майбутньому. Вона також нагадала, що ще у 2022 році фактично було припинене фінансування Центральної виборчої комісії. І додала: фінансування будуть відновлювати, щоб запрацювала Єдина інформаційно-аналітична система виборів відповідно до нового Виборчого кодексу.

Учасники заходу наголошували на кількох ключових викликах, пов’язаних із виборами після війни: відсутність законодавства про повоєнні вибори, організація голосування громадян України за кордоном, формування виборчих комісій і фінансування ЦВК.

Заступник голови ЦВК Сергій Дубовик вважає, що нам слід відійти від страху говорити про вибори, але ми повинні обговорювати не їхню дату, а підготовку до них. І бажано з залученням експертів.

Мінімальний законодавчий пакет, який зараз має ухвалити парламент, це закони про повоєнні вибори, безпеку виборчого процесу та передбачити необхідне фінансування.

Провести вибори на другий день після оголошення миру абсолютно неможливо. Експерти зазначали, що й через пів року навряд чи. Для нормальної організації виборів потрібен рік. І тут ще одне питання: а скільки треба буде проводити виборів та якою буде їхня черговість. Окрім президентських і парламентських, конституційні терміни яких уже пропущені, цього року додадуться ще й місцеві (останні були 2020-го). Парламент у липні мав би оголосити про їхній старт.

Щодо того, як їх називати: позачергові чи чергові відстрочені, то більшість схиляється до чергових відстрочених.

Голова правління Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська вважає, що вибори мають бути не лише законними, а й добре підготовленими, щоб не допустити зовнішнього втручання. Вона нагадала про спільну заяву про неможливість проведення демократичних виборів без сталого миру, яку підписали понад 400 неурядових організацій.

«Заява була підписана в той момент, коли українське суспільство і державу звинуватили в диктатурі. Це неприйнятні заяви, які лунали в неприйнятний спосіб, адже українське суспільство ніколи не жило під диктатурою. Українці виходили на акції протесту або реалізовували своє конституційне право на мирний протест так, щоб запобігти появі авторитарного лідера», — сказала Ольга Айвазовська.

Перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко запевнив, що діалог між парламентом і ЦВК постійно триває. «Члени ЦВК були у нас на погоджувальній раді, ми обговорили всі теми, пов’язані з повоєнними виборами. Важливо починати з нульового рівня. Я маю на увазі наступне: повернення повної спроможності ЦВК, яке було обмежене через воєнний стан, зокрема організаційної, реєстри, бюджетні питання. А громадянське суспільство вже є і буде активним учасником підготовки виборів».

Він також озвучив низку викликів, які треба розв’язати: кошти на вибори, формування виборчих комісій за кордоном і на прифронтових територіях та інші адміністративні питання. «Як голосуватимуть військові? Як забезпечити виборчі дільниці, частина з яких зруйнована? Як, наприклад, мені проголосувати в селі, де немає дільниці, людей та й села практично немає? За цим столом мають бути не тільки парламентарі, ЦВК і громадські об’єднання, а й представники Генштабу, МЗС і Міністерства єдності», — сказав він.

Водночас інші парламентарі наголошували на проблемах з голосуванням за кордоном. Посольства і консульства не зможуть забезпечити умови для всіх охочих проголосувати. А їх кілька мільйонів. Розв’язати цю проблему, за їхніми словами, можна або збільшивши термін голосування (не один день, а, приміром, тиждень), забезпечивши необхідний фінансовий ресурс (приміром, для оренди додаткових приміщень для голосування), посприявши поверненню максимальної кількості українців в Україну. Ще на порядку денному — питання роботи судів під час виборів, питання люстрації.

Відповіді на багато озвучених питань уже є в «Білій книзі», яку презентували на заході. Юлія Кириченко, членкиня правління Центру політико-правових реформ і співголова ради РПР, нагадала, що її розробку ініціювали ще два роки тому, щоб напрацювати спільне бачення виборчого процесу в післявоєнній Україні.

Представники «Опори» презентували розділи «Білої книги», що стосувалися законодавчих і організаційних викликів після закінчення воєнного стану до початку виборчого процесу, а також реалізації активного та пасивного виборчого права.

Загалом «Біла книга» містить такі розділи:

• Встановлення неможливості проведення виборів і референдумів на окремих територіях.
• Виборча система і територіальна організація виборів.
• Реєстрація виборців.
• Висування і реєстрація кандидатів.
• Забезпечення збалансованого представництва жінок і чоловіків у парламенті.
• Адміністрування виборів.
• Інформаційне забезпечення виборів і передвиборна агітація.
• Фінансування виборчих кампаній.
• Підготовка до голосування, проведення голосування, підрахунок голосів і встановлення підсумків голосування та результатів виборів.
• Оскарження порушень та відповідальність.

У «Білій книзі» не тільки перелічені виклики, а й надаються рекомендації для їх подолання. Наприклад, розділ «Інформаційне забезпечення та агітація» містить наступні рекомендації:

• Комплексно врегулювати політичну рекламу в традиційних та онлайн-медіа на основі стандартів ЄС.
• Створити механізми протидії дезінформації, забезпечити прозорість фінансування передвиборної агітації.
• Розмежувати агітацію й інформаційне висвітлення діяльності органів влади і посадових осіб.
• Заздалегідь до початку першого після війни виборчого процесу припинити трансляцію телемарафону «Єдині новини».
• Чітко і якомога раніше розмежувати на рівні закону контрольні повноваження Центральної виборчої комісії, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

Незабаром «Біла книга» буде оприлюднена і всі охочі зможуть ознайомитися з її рекомендаціями.

Нагадаємо, перед війною парламент ухвалив новий Виборчий кодекс, але норми про інформаційне забезпечення виборів і регулювання передвиборчої агітації фактично не мінялися з 2010 року. Комітет із питань гуманітарної та інформаційної політики намагався їх оновити, включивши зміни до перехідних положень закону «Про медіа». Але частина нардепів виступила проти, і в день голосування саме ці норми було вилучено з тексту. Ініціатори цих змін одразу у грудні 2022 року зареєстрували новий законопроєкт №8310 «Про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо вдосконалення регулювання інформаційного забезпечення виборів та здійснення передвиборчої агітації». Його обговорили в експертному колі та розглянув профільний парламентський комітет. Але в сесійну залу він так і не потрапив. Тепер парламентарі кажуть, що шансів у цього проєкту практично немає.

Фото організаторів круглого столу